19219
Правові висновки Верховного Суду
Довічне позбавлення волі за держзраду: Верховний Суд залишив у силі вирок експравоохоронцю, який передавав дані про ЗСУ спецслужбам рф
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін вирок суду, яким колишнього працівника правоохоронних органів визнано винуватим у державній зраді та незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 263 КК України).
Детальніше
Згода батька на позбавлення його батьківських прав і свідоме ухилення від виконання батьківських обов’язків щодо малолітньої дочки є достатніми підставами для позбавлення батьківських прав – КЦС ВС
Свідоме, тривале (близько п'яти років) ухилення батька від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої дитини, що призвело до відсутності психоемоційного зв'язку між батьком та дитиною, заяви останнього про позбавлення його батьківських прав стосовно дитини, адаптованість дитини до відносин у сім’ї з новим чоловіком матері є достатніми підставами для позбавлення батьківських прав.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше
Друзі, сьогодні в нашій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень» нагадуємо вам про найважливіші
публікації Верховного Суду, варті вашої уваги.
Новини:
Пленум ВС затвердив Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у
Верховному Суді
Судові рішення:
🔹КАС ВС: процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення
попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення
🔹ККС ВС: передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває в трудових відносинах або на навчанні та, відповідно, не перебуває під їхнім постійним контролем, є неможливою
🔹КГС ВС: необхідними умовами застосування ст. 7 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є не лише наявність фактичних даних про те, що певні суб’єкти господарювання можуть бути віднесені до категорії малих чи середніх підприємств, але й про те, що їхні дії, по-перше, не призводять до суттєвого обмеження конкуренції, а
по-друге, – сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців
🔹ЄСПЛ: чи є дифамацією оприлюднення в мережі «Фейсбук» критичного допису про діяльність поліцейських під час виконання ними своїх обов’язків
Огляди судової практики:
📌 Огляд рішень ЄСПЛ за грудень 2024 року
📌 Огляд судової практики ККС ВС за лютий 2025 року
Необхідними умовами застосування ст. 7 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є не лише наявність фактичних даних про те, що певні суб’єкти господарювання можуть бути віднесені до категорії малих чи середніх підприємств, але й про те, що їх дії, по-перше, не призводять до суттєвого обмеження конкуренції, по-друге, сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців
Такий висновок зробила колегія суддів судової палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС у справі про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України про визнання вчинення позивачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Детальніше
Передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває в трудових відносинах або на навчанні та, відповідно, не перебуває під їхнім постійним контролем, є неможливою – ККС ВС
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд ускладі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 442/685/24.
Детальніше
Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення – КАС ВС
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом військовослужбовця до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов’язання прийняти рішення про звільнення зі служби.
Детальніше
Сьогодні в нашій новій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень» нагадуємо вам про найважливіші
публікації Верховного Суду, на які варто звернути увагу.
Новини:
Верховний Суд запустив новий комунікаційний проєкт – «Подкаст Верховного Суду». Це відкритий майданчик для фахового обговорення актуальних питань судової практики та обміну думками в пошуках відповідей на запитання, що найбільше цікавлять правників.
Перший випуск подкасту, присвячений касаційній скарзі, – тут.
Судові рішення:
🔹ВП ВС: у разі часткового накладення земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, на
смугу відведення залізниці належним способом захисту права є витребування тієї частини земельної ділянки, яка накладається.
🔹ОП ККС ВС: важливі правові висновки щодо правових наслідків порушення правил підсудності та порядку оскарження рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами.
🔹ОП ККС ВС: правові висновки щодо рішень, які мають ухвалюватись апеляційним судом у разі зміни, повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції, а також щодо того, чи зміни, внесені постановою КМУ до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, є змінами до закону про кримінальну відповідальність.
🔹КЦС ВС: для визначення непрацездатності іноземця як суб’єкта права на обов’язкову частку в спадщині норми законодавства України не застосовуються.
🔹КЦС ВС: проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є порушенням їхніх прав на участь у судовому розгляді та підставою для скасування судового рішення.
🔹ЄСПЛ: обмеження доступу до касаційного перегляду у справах про вчинення незначних кримінальних правопорушень не порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Огляди судової практики:
📌 Оновлений огляд судової практики КГС ВС щодо окремих питань застосування положень ГПК України (лютий 2022 року – грудень 2024 року).
Огляд судової практики КГС ВС щодо окремих питань застосування положень Господарського процесуального кодексу України (лютий 2022 року - грудень 2024 року)
Робота з вивчення та висвітлення позицій про застосування Верховним Судом положень ГПК України триває.
Раді запропонувати до вашої уваги оновлений станом на грудень 2024 року огляд щодо застосування норм ГПК України у зручному форматі «запитання — відповідь».
Корисного застосування!
Для визначення непрацездатності іноземця як суб’єкта права на обов’язкову частку в спадщині норми законодавства України не застосовуються – КЦС ВС
Іноземець як суб’єкт права на обов’язкову частку в спадщині має бути непрацездатним у розумінні закону тієї держави, громадянином якої він є.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у повному складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше
Об’єднана палата ККС ВС сформулювала важливі правові висновки щодо правових наслідків порушення правил підсудності та порядку оскарження рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами
1️⃣ Кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 ст. 34 КПКУкраїни, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду
У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
Такого висновку дійшла ОП ККС ВС за результатами розгляду справи № 357/10207/21.
2️⃣ Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК України, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа
Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними в ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Такого висновку дійшла ОП ККС ВС за результатами розгляду справи № 991/7253/23.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 3 по 9 березня 2025 року.
Детальніше тут
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу – ККС ВС
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 362/5056/13-к.
Детальніше – https://is.gd/QfNDVT.
У разі відсутності виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного до 7 березня 2018 року), договір може бути розірвано на підставі ст. 651 ЦК України – ОП КГС ВС
У разі встановлення судом порушення приватизаційного договору, яке входить до переліку виключних умов, визначених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 7 березня 2018 року), приватизаційний договір підлягає розірванню без встановлення обставин істотності такого порушення на підставі критеріїв, передбачених ст. 651 ЦК України. В інших випадках підставою для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації може бути його істотне порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Натомість наявність передбачених ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (набрав чинності 7 березня 2018 року) виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації не завжди є підставою для його автоматичного розірвання, а потребує додаткового встановлення істотності такого порушення відповідно до ст. 651 ЦК України в судовому порядку.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/90eDFD.
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за січень 2025 року –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglad%20KCS_01_25.pdf.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
КЦС ВС указав на відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності
Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов’язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.
Детальніше – https://is.gd/QhEVLq.
Актуальна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).
До вашої уваги – оновлений дайджест, у якому зібрано найсвіжіші правові висновки ВП ВС, відображені в рішеннях, внесених до ЄДРСР станом на 1 лютого 2025 року.
Дайджест доповнений важливими правовими висновками ВП ВС щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді, проведення конкурсного добору на посаду судді місцевого суду (оголошення конкурсу, відмова в допуску до участі в доборі, припинення участі в доборі, відмова в наданні рекомендації ВРП про призначення на посаду судді), на посаду судді апеляційного суду, надання рекомендацій про переведення суддів з одного суду до іншого.
Окрім цього, дайджест містить аналіз судової практики щодо виконання повноважень ВККС (обчислення строку повноважень члена ВККС на посаді, внесення ВРП подання про звільнення члена ВККС), а також щодо надання ВККС інформації за запитом, зокрема копій бланків відповідей тестування та практичних робіт кандидатів у судді тощо.
Дайджест не лише відображає останні тенденції судової практики, а й демонструє комплексний огляд підходів ВП ВС до вирішення складних правових питань, що виникають у сфері суддівського добору, кваліфікаційного оцінювання та переведення суддів.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 17 по 23 березня 2025 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 19 лютого 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом конкретизації) від висновку ВП ВС про те, що в разі виділу співвласником частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється для всіх співвласників.
2. Ухвалою КГС ВС від 11 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо цивільної юрисдикції спору, який виник між керівником (іншим членом виконавчого органу) юридичної особи приватного права та такою юридичною особою щодо припинення повноважень (звільнення) керівника (іншого члена виконавчого органу).
3. Ухвалою КГС ВС від 19 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КАС ВС щодо необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного після 1 січня 2013 року(внесення законодавчих змін щодо скасуваннянеобхідності реєстрації самого договору оренди).
Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:
1. Ухвалою ККС ВС від 11 березня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння в разі, якщо засудженого на підставі ухвали суду було звільнено від покарання у зв’язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
2. Ухвалою ККС ВС від 13 березня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновків ККС ВС щодо солідарної відповідальності обвинувачених та держави за шкоду, завдану потерпілим у результаті кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів під час виконання ними службових обов’язків.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 26 лютого 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що внового замовника будівництва, який придбав об’єкт незавершеного будівництва у процедурі банкрутства попереднього замовника, не виникає зобов’язань щодо передачі майнових прав на нерухоме майно інвесторам, які здійснили інвестування в будівництво.
2. Ухвалою КЦС ВС від 26 лютого 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами у справах про визнання права власності на спадкове майно з мотивів оскарження судових рішень у малозначних справах.
3. Ухвалою КЦС ВС від 5 березня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо застосування ст. 1228 ЦК України про те, що правонаступником вкладника у спорі про стягнення коштів за договором банківського вкладу є особа, на користь якої спадкодавець зробив заповідальне розпорядження банку (фінансовій установі), незалежно від факту прийняття таким суб’єктом спадщини, а спадкоємець за законом є таким, що не може вимагати повернення вкладу.
Огляд судової практики ККС ВС за лютий 2025 року
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з
кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у лютому 2025 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:
– факт наявності або відсутності певних домовленостей чи
контактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій;
– зміни, внесені постановою КМУ від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі.
У сфері кримінального процесуального права акцентовано, що:
– період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його;
– апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК України. В інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали;
– кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 ст. 34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
Упродовж лютого 2025 року ККС ВС сформулював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Чи є дифамацією оприлюднення в мережі «Фейсбук» критичного допису про діяльність поліцейських під час виконання ними своїх обов’язків: позиція ЄСПЛ
ЄСПЛ не встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі TOTH AND CRIȘAN v. ROMANIA (№ 45430/19).
Детальніше
Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в грудні 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_12_2024.pdf
В цьому огляді, серед іншого, відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Ідеться, зокрема, про:
рішення ЄСПЛ у справі HASMIK KHACHATRYAN v. Armenia (№ 11829/16). У ньому ЄСПЛ встановив порушення Вірменією ст. 3 Конвенції як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах, адже влада не створила належної законодавчої бази для боротьби з домашнім насильством, не забезпечила ефективного захисту заявниці та допустила безкарність кривдника, застосувавши до нього амністію. Також держава не надала заявниці можливості отримати компенсацію моральної шкоди;
ухвалу ЄСПЛ у справі BORZYKH v. Ukraine (№ 11575/24). ЄСПЛ розглянув скаргу громадянина України щодо заборони публічного носіння георгіївської стрічки. Заявник стверджував, що це обмежує його право на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) та порушує право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції). ЄСПЛ зазначив, що встановлена заборона не є загальною та допускає винятки, наприклад якщо стрічка присутня на оригінальних державних нагородах і військових відзнаках, наданих до 1991 року. Між іншим ЄСПЛ зазначив, що традиція носіння георгіївської стрічки була увічнена в сучасній росії та стала впізнаваним і сильним символом, який асоціюється не так із Другою світовою війною і радянською армією, як з уявленнями про російську військову доблесть і наддержаву. Не маючи сумнівів у важливості та щирості зусиль українського уряду у вирішенні проблем сучасних викликів державній безпеці, спричинених військовим конфліктом, і з урахуванням контексту використання стрічки у нинішній російській агресії проти України, ЄСПЛ визнав скаргу необґрунтованою;
ухвалу Великої Палати ЄСПЛ про відмову в прийнятті запиту Вищого касаційного суду Румунії про надання консультативного висновку (№ P16-2024-002). Вищий суд звернувся до ЄСПЛ із запитаннями щодо тлумачення ст. 8 Конвенції у справі про звільнення судді через відмову пройти медичне обстеження для оцінки стану її психічного здоров’я. ЄСПЛ відмовив у прийнятті запиту, оскільки наявна судова практика вже надає достатньо вказівок щодо застосування Конвенції в подібних справах.
Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 10 по 16 березня 2025 року.
Справа, передана на розгляд ВП ВС:
Ухвалою КГС ВС від 6 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України, не обмежуючись останніми трьома роками, які передували подачі позову.
Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 4 березня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що з урахуванням приписів п. 1 гл. 2 розд. ХІІ «Алокація обсягів природного газу» Кодексу ГТС (в редакціїпостанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 квітня 2017 року № 615) з 28 квітня 2017 року обов’язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи покладено на оператора газотранспортної системи (АТ «Укртрансгаз»).
Справа, передана на розгляд ОП ККС ВС:
Ухвалою ККС ВС від 5 березня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновків ККС ВС щодо права апеляційного суду виключати з мотивувальної частини вирокуобставину, яка пом’якшує покарання (зокрема, щире каяття), за умови, що судовий розгляд у суді першої інстанції здійснювався за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК України, і ця обставина, зазначена в обвинувальному акті, ніким з учасників судового провадження не оспорювалася.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 5 березня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо застосування строків позовної давності у спорах про захист прав особина земельну частку (пай).
2. Ухвалою КЦС ВС від 5 березня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо визначення початкуперебігу строків позовної давності за вимогою про застосування наслідків нікчемного правочину, яка пред’явлена стороною (її правонаступниками) такого правочину.
Проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є порушенням їхніх прав на участь у судовому розгляді та підставою для скасування судового рішення – КЦС ВС
Суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи, якщо на початок судового засідання триває повітряна тривога, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше тут.
Обмеження доступу до касаційного перегляду у справах про вчинення незначних кримінальних правопорушень не порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі ÇAĞIL v. TÜRKİYE (№ 19085/18).
Детальніше
Правові висновки ОП ККС ВС щодо рішень, які мають ухвалюватись апеляційним судом у разі зміни, повного або часткового скасування вирокусуду першої інстанції, а також щодо того, чи зміни, внесені постановою КМУ до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, є змінами до закону про кримінальну відповідальність
Апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК України
В інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 359/2693/23.
Зміни, внесені постановою КМУ від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі
Постанова КМУ від 24 травня 2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом про внесення змін до КК України, та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст. 3 КК України цією постановою не вносилися зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 552/4770/19.
Детальніше
У разі часткового накладення земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, на смугу відведення залізниці належним способом захисту права є витребування тієї частини земельної ділянки, яка накладається – ВП ВС
У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.
Визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано земельну ділянку у власність фізичної особи, та державного акта на право власності на земельну ділянку, не приведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше тут.
Знаємо, що останнім часом досить непросто стежити за всіма подіями, які відбуваються навколо. В умовах такого інформаційного перенасичення легко пропустити щось справді важливе.
Щоб допомогти вам залишатися в курсі найважливіших публікацій Верховного Суду, ми запускаємо нову щотижневу рубрику «Ключове за тиждень».
Відтепер щосуботи ми нагадуватимемо про те, що не варто пропустити.
Судові рішення:
🔹КЦС ВС: відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності.
🔹КАС ВС: оператор ГРМ зобов’язаний здійснювати ліцензійну діяльність виключно за допомогою газорозподільної системи, яка належить йому на законних підставах.
🔹ОП КГС ВС: у разі відсутності виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України«Про приватизацію державного майна» (чинного до 7 березня 2018 року), договір може бути розірвано на підставі ст. 651 ЦК України.
🔹ОП КЦС ВС: родинний зв'язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину, як і неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу.
🔹ККС ВС: недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу.
Огляди судової практики:
📌Огляд судової практики ВС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану.
📌Огляд судової практики КЦС ВС за січень 2025 року.
Інші новини:
КГС ВС оновив фейсбук-сторінку, яка відтепер має назву «Господарське судочинство», та розширюватиме її змістове наповнення.
Родинний зв'язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину, як і неотримання продавцем грошових коштів за цим договором
Укладення договору купівлі-продажу в ситуації, коли від імені продавця діє представник, з іншою стороною – покупцем (родичем представника продавця) саме по собі не свідчить, що мала місце зловмисна домовленість сторін оспорюваного договору для переслідування власних інтересів всупереч інтересам продавця.
При цьому неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним продавцем, від імені якого діяв представник, також не свідчить про недійсність договору, оскільки невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше – https://is.gd/kfibAb.
Оператор газорозподільної системи (ГРМ) зобов’язаний здійснювати ліцензійну діяльність виключно за допомогою газорозподільної системи, яка належить йому на законних підставах – КАС ВС
Неукладення оператором договорів на господарське відання, користування чи експлуатацію газорозподільних систем є порушенням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання (Ліцензійних умов).
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/DReZM4.
Пропонуємо ознайомитися з оновленим оглядом судової практики Верховного Суду з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/voenstan_KGS.pdf.
Ми підібрали нові ключові позиції в господарських спорах, спрямовані на захист прав, свобод та дотримання безпеки учасників судового розгляду.
Наша мета – надати доступ до найактуальнішої інформації.
Нагадуємо, що для зручності в огляді виокремлені розділи щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації», договірних правовідносин, особливостей здійснення виконавчого провадження в умовах воєнного стану та процесуальних питань.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 24 лютого по 2 березня 2025 року.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1089/ohliad-sprav-peredanykh-na-rozhliad-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-obiednanykh-palat-ta-sudovykh-palat-kasatsiinykh-sudiv-
