19219
Правові висновки Верховного Суду
Огляд практики Європейського суду з прав людини за 2020 рік: cutt.ly/DlBwlbH
Цей огляд охоплює найбільш важливі, на наш погляд, справи стосовно дотримання ключових положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як і зазвичай, наведені справи систематизовані за статтями Конвенції і містять виклади обставин справ та оцінки Суду щодо наявності чи відсутності порушень Конвенції.
Нагадуємо, що зі всіма оглядами рішень ЄСПЛ ви можете ознайомитися за посиланням: cutt.ly/LlBwnJj
Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості
✅ 2 березня 2021 року об 11:00 Велика Палата Верховного Суду розгляне справу № 916/2813/18, у якій наявні виключні правові проблеми, що стосуються правової природи приватного підприємства та визначення правового режиму його майна, зокрема щодо розпорядження учасником підприємства часткою у його статутному капіталі.
✅ 3 березня о 10:00 Велика Палата ВС розгляне заяву про перегляд судових рішень у зв’язку з установленням ЄСПЛ у справі «Чернега та інші проти України» (заява № 74768/10) порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судом. ЄСПЛ, зокрема, встановив порушення прав заявників, які брали участь у протестах проти вирубування дерев у центральному парку в м. Харкові, на справедливий суд та на мирні зібрання.
✅ У засіданні, що призначене на 11:00 3 березня, Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 520/1972/19 щодо перерахунку пенсій особам, які під час військових зборів брали участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.
✅ Того ж дня о 10:00 Касаційний адміністративний суд у складі ВС продовжить розгляд справи № 826/13266/18, у якій Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить зобов’язати фізичну особу знести самочинно збудований об’єкт будівництва.
✅ 4 березня Касаційний кримінальний суд у складі ВС розгляне кримінальне провадження щодо контрабанди наркотичних засобів. Як установили суди, навесні 2018 року під час прикордонно-митного огляду автомобіля чоловіка було виявлено спеціально обладнане місце з прихованими від митного контролю наркотичними засобами та особливо небезпечними наркотичними засобами в особливо великих розмірах. За це кримінальне правопорушення особі було призначено покарання у виді позбавлення волі на 10 років із конфіскацією всього належного їй майна (справа № 732/415/19, провадження № 51-5669км20).
✅ Цього ж дня ККС ВС розгляне кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння транспортними засобами. Як установили суди, взимку та навесні 2019 року на Львівщині два чоловіки за попередньою змовою на території підземної автомобільної стоянки торговельно-розважального комлексу незаконно заволоділи двома автомобілями і розкомплектували їх для реалізації запчастин. За ці кримінальні правопорушення кожному з них було призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі (справа № 450/2017/19, провадження № 51-5186км20).
До КАС ВС надійшов позов ще одного телеканалу, щодо якого застосовано санкції
25 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме п. 4 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21.
Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.
Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/22/21 позовну заяву громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).
Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 23 лютого 2021 року суд продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21.
Крім цього, 24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21).
Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
До ВС надійшов позов від фізособи, щодо якої застосовано санкції
24 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов, яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме додатка № 1, відповідно до якого застосовано санкції до позивача Тараса Козака.
Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21.
Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.
Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/22/21 позовну заяву громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).
Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Крім цього, Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2021 року продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21. Таке рішення прийнято тому, що позивач всупереч приписам норм КАС України до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені так, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації».
Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
❗️До уваги засобів масової інформації ❗️
Шановні друзі, останнім часом велика увага у ЗМІ та соціальних мережах приділяється справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яку розглядає Верховний Суд.
Тож для уникнення домислів та маніпуляцій Верховний Суд повідомляє таку інформацію щодо перебігу справи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У провадженні Верховного Суду перебувають касаційні скарги на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання забезпечення позову у цивільній справи № 757/7499/17-ц за позовом іноземних компаній до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, Шлапака Олександра Віталійовича про зобов’язання вчинити дії.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишив без задоволення, ухвалу районного суду – без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
18 червня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та витребувано копії матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги.
8 липня 2020 року до Верховного Суду звернувся Кабінет Міністрів України, який у касаційній скарзі просить скасувати ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року та Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, а також скасувати застосовані заходи забезпечення позову.
8 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України.
Одночасно за клопотанням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зупинено виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Станом на 22 лютого 2021 року розгляд та вирішення касаційних скарг, поданих Кабінетом Міністрів України та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», є об’єктивно неможливим у зв’язку з тривалим ненаданням судом першої інстанції матеріалів апеляційного провадження, за результатами якого Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову від 10 червня 2020 року.
Верховний Суд регулярно вживає заходів щодо витребування зазначених матеріалів апеляційного провадження. Втім, попри направлення численних вимог Верховного Суду на адресу Печерського районного суду міста Києва, їх досі не надано.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/PlnSdC7
Постанова об’єднаної палати КГС ВС щодо визнання недійсним одностороннього правочину
ДП «Енергоринок» звернулося до господарського суду з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом» про визнання недійсним одностороннього правочину та просило визнати недійсною заяву від відповідача про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 8 серпня 2019 року.
Господарський суд позов задовольнив. Постановою апеляційного господарського суду рішення скасовано, у позові відмовлено.
Колегія суддів об’єднаної палати КГС ВС залишила постанову апеляційного господарського суду без змін та зазначила таке.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов’язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
За дотримання умов, передбачених ст. 601 ЦК України, та за відсутності заборон, передбачених ст. 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов’язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Із 1 липня 2019 року Закон України «Про електроенергетику» втратив чинність, на дату вчинення відповідачем одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (8 серпня 2019 року) відносини між учасниками ринку електроенергії регулював Закон України «Про ринок електричної енергії», який вже не містив положень щодо спеціального порядку розрахунку.
Верховний Суд акцентував на тому, що невнесення сторонами змін у договір для приведення його змісту у відповідність до вимог чинного законодавства не свідчить про те, що між сторонами продовжує діяти спеціальний порядок розрахунків, передбачений Законом України «Про електроенергетику», який втратив чинність. Після набуття чинності Законом України «Про ринок електроенергії» припинили існування поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.
Із текстом постанови КГС ВС у справі № 910/11116/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489762.
КАС ВС розглянув справу щодо переміщення особистого майна з тимчасово окупованої території
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи, яка просила визнати постанову Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» незаконною.
Позивачка є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та якій відмовлено у пропуску через митний кордон України з причини порушення п. 1 постанови КМУ № 1035, оскільки вона переміщує через митний кордон України товари, а саме: електричну духовку – 1 шт., електросушилку – 1 шт., які вже були у використанні, що не зазначені в переліку особистих речей громадян, наведеному в ч. 1 ст. 370 МК України.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили частково. Визнали незаконним і нечинним п. 1 постанови КМУ № 1035. При цьому суди дійшли висновку, що, прийнявши п. 1 цієї постанови, КМУ вийшов за межі наданих йому повноважень, а вказані положення суперечать приписам п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Верховний Суд ці рішення залишив без змін з огляду на таке.
Суд зауважив, що постанова № 1035 прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання положень підпункту 4 п. 12.4 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», де визначено, що під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням того, що КМУ має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) та/або під окремими (всіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.
Водночас згідно із преамбулою цього Закону він є спеціальним, його норми визначають особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно зі ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», створюють вільну економічну зону «Крим» та врегульовують інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/qlgcEFE
Верховний Суд підтвердив недійсність додаткових угод про підвищення ціни на паливо для Укрзалізниці на суму близько 35 млн грн
Верховний Суд 16 лютого 2021 року розглянув касаційну скаргу ТзОВ «Воленс Трейд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2019 року у справі № 910/6790/18 за позовом Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) до ПАТ «Українська Залізниця» (правонаступник Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»), ТзОВ «Воленс Трейд» про визнання правочинів недійсними.
Предметом позову у справі були вимоги НАБУ до ПАТ «Українська Залізниця», ТзОВ «Воленс Трейд» про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки, укладених між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» і ТОВ «Вог Аеро Джет», якими збільшувалася ціна на дизельне паливо.
Позивач вважав, що укладені додаткові угоди суперечать інтересам держави та підлягають визнанню недійсними, оскільки під час укладення таких правочинів Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» не було вчинено жодних дій, спрямованих на максимально ефективне витрачання коштів та забезпечення інтересів держави, а підвищення цін на дизельне паливо згідно з додатковими угодами відбувалося за відсутності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема за відсутності реального коливання (збільшення) ринкових цін на дизельне паливо.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2019 року задоволено позовні вимоги НАБУ до ПАТ «Українська Залізниця», ТзОВ «Воленс Трейд» і визнано недійсними додаткові угоди до договору поставки.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 14 вересня 2020 року змінив мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2019 року у справі № 910/6790/18, у решті це рішення залишено без змін.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ТзОВ «Воленс Трейд» залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2020 року у справі № 910/6790/18 – без змін.
Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2020 рік: cutt.ly/9k7KFN4
Видання містить лише короткий огляд найважливіших правових позицій, які для зручності користування систематизовано за правовими категоріями.
КАС ВС залишив позов ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» щодо застосування до нього санкцій без руху для усунення недоліків
15 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов від ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» до Президента України, в якому позивач просить визнати протиправним і нечинним п. 7 додатка № 2 до Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію цього рішення РНБОУ, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Рішення мотивоване тим, що кошти, перераховані позивачем на сплату судового збору, не надійшли на відповідний казначейський рахунок, а тому йому необхідно надати докази, що підтверджують надходження коштів про сплату судового збору за подання позовної заяви.
Також позивач не зазначив обґрунтованих і достатніх підстав, які б підтверджували необхідність та доцільність залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Верховної Ради України.
Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.
Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/22/21 позовну заяву громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).
Ухвалою від 15 лютого 2021 року у справі № 9901/33/21 позовну заяву ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Пленум Верховного Суду | 12.02.2021
12 лютого відбулося засідання Пленуму Верховного Суду, під час якого судді обговорили результати діяльності ВС за минулий рік та інші важливі питання.
Детальніше - у нашому відеосюжеті: cutt.ly/pk2ejaH
КГС ВС роз’яснив процесуальні наслідки закриття провадження у справі про банкрутство
Господарський суд Одеської області ухвалою закрив провадження у справі № 5017/2833/2012 про банкрутство ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» з посиланням на імперативні приписи ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відповідно до цієї норми Закону провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд зауважив, що, закривши провадження у справі про банкрутство до вирішення питання про повернення нерухомого майна у державну власність, місцевий господарський суд не захистив права боржника та Держави Україна в особі Фонду державного майна України за наявності у нього всіх правомірних очікувань щодо розгляду позовних заяв, у тому числі впродовж розумного строку.
ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС скасував постанову суду апеляційної інстанції і залишив у силі ухвалу місцевого господарського суду.
Докладніше за посиланням: cutt.ly/Sk17W0f
Анонс засідань Верховного Суду на 16.02.2021 – 19.02.2021 року
У черговому відеоанонсі дивіться про те, які справи розглядатимуть Велика Палата ВС, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду та КАС ВС на цьому тижні.
Так, 16 лютого 2021 року о 12:30 відбудеться засідання Великої Палати Верховного Суду у справі, яка містить виключну правову проблему, пов’язану з тлумаченням норм КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо правових підстав та порядку реалізації активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Того ж дня Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне кримінальне провадження щодо завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Як установили суди, влітку 2018 року чоловік двічі телефонував за номером 102, повідомляючи про підготовку вибуху на двох станціях столичного метро. Під час перевірки на цих станціях не було виявлено вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин. За вчинене кримінальне правопорушення особа була засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років (справа № 755/13545/18, провадження № 51-4531км20).
Детальніше дивіться в нашому відеоанонсі: cutt.ly/UkNYmHf
Постанова ККС ВС щодо визначення справедливого розміру додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду пом’якшив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з двох до одного року водію, засудженому за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 1 ст. 286 КК України).
Як зазначено у постанові ККС ВС, апеляційний суд, скасовуючи вирок суду першої інстанції та ухвалюючи новий вирок у частині призначеного покарання, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, характеристику особи та обставини, передбачені вимогами ст. 66 КК України (обставини, які пом’якшують покарання). Також судова колегія апеляційного суду взяла до уваги позицію потерпілої щодо виду і розміру призначеного покарання, яка у своїй апеляційній скарзі просила призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Врахувавши вказані обставини, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо можливості виправлення водія без позбавлення його права керувати транспортними засобами.
Водночас апеляційний суд не звернув уваги на те, що крім вирішення питання щодо необхідності та доцільності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, потрібно визначити і справедливий розмір такого покарання. При цьому необхідно врахувати як думку потерпілої, так і всі обставини справи в їх сукупності, у тому числі й ті, що характеризують особу засудженого та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення в цьому провадженні.
Суди обох інстанцій установили, що водій вчинив кримінальне правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості та вчинене з необережності. Він позитивно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у скоєному. Ці обставини визнані такими, що пом’якшують його покарання. Обставини, які обтяжують покарання, встановлені не були. Суди також встановили, що засуджений притягується до кримінальної відповідальності вперше, одружений, є інвалідом 3 групи, учасником бойових дій та працює водієм служби таксі.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/XkNsDqf
Зведений огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: cutt.ly/5kJgnqP
До огляду увійшли найважливіші правові позиції КЦС ВС за 2020 рік, які для зручності користування систематизовано за різними категоріями справ.
Видання містить лише короткий огляд правових позицій із посиланням на ЄДРСР для ознайомлення та може стати в пригоді всім представникам юридичних професій.
КАС ВС відкрив провадження в одній зі справ щодо застосування санкцій до телеканалів
26 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/22/21 за позовом громадянина, який оскаржує Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до телеканалів.
Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 березня 2021 року о 14:30.
Крім того, 26 лютого 2021 року до КАС ВС надійшов позов від ТОВ «ЛІДЕР ТВ», яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме п. 5 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/42/21.
Того ж дня надійшов позов від ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ», яке оскаржує Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021, а саме п. 2 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Позову присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/45/21.
Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.
Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).
Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 23 лютого 2021 року суд продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21.
24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21).
25 лютого 2021 року надійшов позов ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «112-ТВ» (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21).
Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Спростування недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності - КЦС ВС
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зокрема, з огляду на те, що відповідач продублював оспорювану інформацію зі статті в журналі, який посилається на матеріали розслідування інтернет-сайту.
Апеляційний суд змінив рішення місцевого суду у частині мотивів відмови в задоволенні позову, вказавши також на те, що повідомлення відповідачем про те, що в іншому засобі масової інформації було розміщено оспорювану позивачкою інформацію, не може бути правовою підставою для притягнення до відповідальності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке правове обґрунтування.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов’язаний подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати їх спростування.
Згідно з положеннями ст. 42 зазначеного Закону редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, зокрема, якщо ці відомості є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим ЗМІ з посиланням на нього.
У наведених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов’язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, тому що не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов’язок опублікувати спростування.
Відповідно до вказаних вище положень Закону саме на відповідача покладаються обов’язки: переконатися у достовірності поширеної ним інформації; у разі відсутності доказів достовірності оспорюваної інформації, утриматися від її поширення; надати суду докази достовірності такої інформації, а в разі їх відсутності – видалити та спростувати її.
Положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов’язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та її джерела.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що поширена відповідачем інформація не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншими ЗМІ, а формально зазначив, що відповідач лише послався на статтю в іншому ЗМІ.
Також Верховний Суд указав суду на юридичний склад дифамаційного правопорушення.
Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19 (провадження № 61-16277св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94873667.
Верховний Суд захистив права інвесторів житлового комплексу «Чарівне місто»
25 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів КГС ВС розглянув справу № 910/3435/17 за позовом заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора в інтересах Міністерства оборони України до Установи «28 Управління начальника робіт» Міністерства оборони України та ТзОВ «Фортабуд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача – Кабінет Міністрів України, на стороні відповідача – ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання правочину недійсним.
Верховний Суд постановив ухвалу, якою закрив касаційне провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, оскільки встановив, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, що не є подібними.
Таким чином, зазначеним судовим рішенням завершився тривалий процес оскарження договору щодо будівництва житлового комплексу, який ставив під загрозу подальше будівництво ЖК «Чарівне місто» та всіх прийнятих від компанії «Укрбуд» об’єктів.
Із рішенням у справі № 910/3435/17 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом за період із 15 по 19 лютого 2021 року
✅ 16 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги, поданої позивачем – підприємством, яке оскаржило відмову обласного департаменту екології та природних ресурсів у видачі дозволу на спеціальне водокористування підприємства та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у його водний об’єкт.
Суди з’ясували, що суб’єкт господарювання подав неповний пакет документів, необхідних для одержання дозволу. Він не включив до листа щодо погодження переліку інгредієнтів для розробки нормативів гранично допустимих скидів у річку Дніпро інформації про наявність речовин, які утворюються на ділянці покриття сплавом олово-свинець, лінії кадміювання, на ділянці сріблення та хлорування трубопроводів. Департамент екології та природних ресурсів з метою усунення недоліків повертав документи позивачеві, однак останній виконував вимоги неповною мірою.
Таким чином, за відсутності доказів врахування в нормативах гранично допустимих скидів наявності всіх речовин, які утворюються в ході виробництва, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачеві.
(Постанова КАС ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 808/995/17)
✅ 19 лютого КАС ВС переглянув у касаційному порядку судове рішення у справі за позовом фізичної особи – підприємця, яка оскаржила постанову обласного управління Держпраці про накладення штрафу за порушення мінімальних державних гарантій з оплати праці. Позивач вважав, що на нього незаконно накладено санкції, оскільки на виконання припису контролюючого органу він усунув порушення.
Суд зазначив, що виконання вимог припису у встановлений законодавством строк не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою встановлено, зокрема, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Колегія суддів КАС ВС погодилася з рішенням суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у зв’язку з порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.
(Постанова КАС ВС від 19 лютого 2021 року у справі № 823/328/18)
Детальніше за посиланням: cutt.ly/llWck5X
КЦС ВС роз’яснив позасудовий порядок звернення стягнення на успадкований предмет іпотеки
Позивачка успадкувала від сина, який помер у 2018 році, будинок, що перебував в іпотеці.
У 2011 році банк-іпотекодержатель надсилав синові позивачки вимогу про усунення порушення умов кредитного договору та про намір у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки. Після цього було ухвалено рішення про стягнення на користь банку кредитного боргу, відкрито виконавче провадження, однак судове рішення виконано не було.
Тим часом права вимоги за кредитним та іпотечним договорами кілька разів відступалися, і в листопаді 2019 року кінцевий іпотекодержатель реалізував право вимоги в позасудовому порядку шляхом продажу спірного будинку іншій особі, співвідповідачеві.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки хоча іпотекодержатель не повідомив боржника про намір продати предмет іпотеки на порушення вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», але наслідком такого порушення є відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання договору недійсним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення попередніх судів і визнав оспорюваний договір недійсним, навівши таке правове обґрунтування.
За змістом ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов’язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ненадсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов’язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель має право на продаж предмета іпотеки за рішенням суду або договором, то він зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування збитків.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/BlbhbVE
Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості
✅ 23 лютого 2021 року о 12:00 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розгляне справу № 850/9/20, у якій Добропільська районна державна адміністрація Донецької області просить примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку, що належить на праві приватної власності фізичній особі, для розміщення об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розміщення кар’єра для видобування вогнетривких глин).
✅ 25 лютого Касаційний кримінальний суд у складі ВС розгляне кримінальне провадження щодо грабежу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Як установили суди, у травні 2017 року чоловік та інші, невстановлені слідством, особи, застосовуючи насильство, відкрито викрали 25 000 євро та планшет в особи, яка прийшла на зустріч із ними для обміну валюти. За вчинене кримінальне правопорушення чоловікові призначили покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. Справа № 755/10195/17, провадження № 51-4556 км 20.
Фізична особа може придбати право вимоги за кредитним договором у банку, що ліквідується – КЦС ВС
Позивач просив суд визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, оскільки банк, що перебуває у процедурі ліквідації, продав на прилюдних торгах відповідні права фізичній особі, не наділеній правами надавати фінансові послуги.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Суди зазначили, що укладений між банком і фізичною особою договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, а тому відповідач мав право, як фізична особа, брати участь в електронних торгах із продажу права вимоги за кредитним договором.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив рішення попередніх судів без змін, навівши таке обґрунтування.
За загальним правилом, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов’язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме кредитор – банк або інша фінансова установа.
Водночас процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов’язань банку.
Згідно з п. 1.2 оспорюваного договору про відступлення права вимоги сторони визначили, що жодне з його положень, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням банку новим кредитором.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/blw1KGl
Постанова ККС ВС щодо визначення особливо великого розміру психотропних речовин
Якщо в період вчинення інкримінованих особі злочинів не було визначення центральним органом виконавчої влади невеликого, великого та особливо великого розміру психотропних речовин, вилучених у неї, то посилання на те, що розмір вилучених особливо небезпечних психотропних речовин є особливо великим, – безпідставне.
Про цей йдеться у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який розглянув касаційну скаргу захисника особи, засудженої до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за закінчений замах на вчинення контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України) та незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 КК України).
Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що, зазначаючи про особливо великі розміри психотропних речовин, суди допустили помилку. Тому ККС ВС змінив судові рішення щодо засудженого, перекваліфікувавши його дії на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 (закінчений замах на вчинення контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю), ч. 2 ст. 307 КК України (незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин) та призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Як зазначено у постанові ККС ВС, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. У примітці до ст. 305 КК України йдеться про те, що поняття великого та особливо великого розміру наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, або фальсифікованих лікарських засобів, що застосовується в розд. ХІІІ, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/rk78KTe
Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом за період із 8 по 12 лютого 2021 року
✅ 8 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переглянув у касаційному порядку справу за позовом особи, яка оскаржила претензію регіональної митниці ДФС про сплату обов’язкових платежів за порушення процедури міжнародних дорожніх перевезень, а саме через недоставлення до митниці призначення товарів, які переміщувалися транзитом митною територією України.
Позивач вважав, що має бути звільнений від обов’язку сплати митних платежів, оскільки товар було викрадено, внаслідок чого відкрито кримінальне провадження, а позивача визнано потерпілим.
КАС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову і роз’яснив таке. Митні органи, перед тим як звертатися до суду з позовом до об’єднання, яке є гарантом щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників, про стягнення таких митних платежів, повинні вимагати їх сплати в добровільному порядку. Така вимога не породжує для осіб, щодо яких вона виставлена, жодних обов’язків і фактично є лише пропозицією митного органу виконати зобов’язання в досудовому порядку. Тому дії відповідача не створюють жодних наслідків для позивача і не можуть визнаватися протиправними.
(Постанова КАС ВС від 8 лютого 2021 року у справі № 814/1958/17)
✅ 9 лютого Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу за позовом ТОВ «Три Ведмеді» до ТОВ «Хладопром» та ДП «Український інститут інтелектуальної власності» про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг «КАШТАН» внаслідок визнання його загальновживаним стосовно 30 класу МКТП «морозиво».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Хладопром» є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг «КАШТАН», яке стало загальновживаним для 30 класу МКТП «морозиво» після дати подання заявки на реєстрацію, оскільки його використовують, зокрема, як назву товару фахівці відповідних галузей виробництва та споживачі, а багато виробників застосовують як назву одного й того самого товару.
КГС ВС скасував судові рішення попередніх інстанцій і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, позаяк суди не з’ясували належним чином обставин, що входили до предмета доказування.
(Постанова КГС ВС від 9 лютого 2021 року у справі № 910/6518/19)
✅ 10 лютого КГС ВС розглянув справу про скасування рішення обслуговуючого кооперативу, а також щодо зобов’язання відповідача поновити позивача у складі цього кооперативу.
Рішенням господарського суду в задоволенні позову відмовлено. Встановивши порушення порядку скликання членів зборів обслуговуючого кооперативу та відсутність підстав для виключення позивача з його складу, апеляційний господарський суд це судове рішення скасував частково.
Колегія суддів КГС ВС зазначила, що недоведеність під час судового розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку обставин порушення позивачем положень статуту кооперативу як необхідної умови його виключення зі складу членів кооперативу є достатньою самостійною підставою для визнання незаконним рішення кооперативу про виключення позивача з його складу.
(Постанова КГС ВС від 10 лютого 2021 року у справі № 923/226/20)
✅ Того ж дня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без змін судове рішення щодо особи, засудженої за умисне знищення майна. Як установили суди, влітку 2017 року на Одещині особа, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з іншою особою підпалила її автомобіль, який повністю згорів.
Внаслідок цих дій власниці автомобіля було завдано матеріальної шкоди на суму понад 200 тис. грн. За це кримінальне правопорушення особа була засуджена до 4 років позбавлення волі.
(Постанова ККС ВС від 10 лютого 2021 року у справі № 509/3795/17)
Огляд важливих правових позицій, висловлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду за 2020 рік: cutt.ly/ek3cB7C
Для зручності користування правові позиції систематизовано за характером і категоріями спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС.
КЦС ВС роз’яснив, як обчислюється строк для звернення до суду у трудових спорах
Позивачку звільнили із займаної посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору, незважаючи на її вагітність.
Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП України та нормами СК України після звільнення жінки у роботодавця виник обов’язок працевлаштувати її як вагітну. Позивачка просила суд зобов’язати роботодавця виконати зобов’язання щодо працевлаштування її на підприємстві чи в іншій установі, а також стягнути з роботодавця на свою користь середньомісячний заробіток.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що після звільнення позивачки за закінченням строкового трудового договору у відповідача дійсно виник обов’язок працевлаштувати її як вагітну відповідно до вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП України, проте вона без поважних причин пропустила визначений ст. 233 КЗпП України місячний строк для звернення до суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення й передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Детальніше за посиланням: cutt.ly/ck0YOOq
До Верховного Суду надійшов позов одного з телеканалів, щодо якого застосовані санкції
12 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов від ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» до Президента України, в якому позивач оспорює Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію цього рішення РНБОУ, а саме п. 8 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Ухвалою від 15 лютого 2021 року у справі № 9901/33/21 позовну заяву ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Рішення мотивоване тим, що кошти, перераховані позивачем на сплату судового збору, не надійшли на відповідний казначейський рахунок, а тому йому необхідно надати докази, що підтверджують зарахування коштів про сплату судового збору за подання позовної заяви.
Крім цього, позивач не надав Суду відповідних доказів, які б підтверджували необхідність та доцільність залучення Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Верховної Ради України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Детальніше з ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 9901/33/21 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості
✅ 16 лютого 2021 року о 12:30 відбудеться засідання Великої Палати Верховного Суду у справі, яка містить виключну правову проблему, пов’язану з тлумаченням норм КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо правових підстав та порядку реалізації активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
✅ Того ж дня Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне кримінальне провадження щодо завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Як установили суди, влітку 2018 року чоловік двічі телефонував за номером 102, повідомляючи про підготовку вибуху на двох станціях столичного метро. Під час перевірки на цих станціях не було виявлено вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин. За вчинене кримінальне правопорушення особа була засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років (справа № 755/13545/18, провадження № 51-4531км20).
✅ 16 лютого о 14:00 Касаційний адміністративний суд у складі ВС розгляне справу № 320/950/19, у якій фізична особа просить визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання положень п. 16 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» і зобов’язати відповідача забезпечити прийняття нормативно-правового акта про умови та порядок перерахування призначених пенсій працівникам прокуратури.
✅ Цього ж дня на 14:30 КАС ВС призначив розгляд справи № 260/888/19 за позовом Державної авіаційної служби України до фізичних осіб, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради. Позивач, зокрема, просить зобов’язати фізичних осіб виконати рішення Державіаслужби щодо припинення будівництва на приаеродромній території, визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині непогодження об’єкта відповідного будівництва.
✅ 17 лютого о 10:00 КАС ВС розгляне справу № 826/13266/18, у якій Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить зобов’язати фізичну особу знести самочинно збудований об’єкт будівництва.
КАС ВС розглянув справу щодо повноважень контролюючих органів за наслідком виявлення самочинного будівництва
Самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча й на підставі проєкту, але за наявності істотних порушень норм законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», правил як у самому проєкті, так і при будівництві та за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Про це зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, прийнятій за результатом перегляду в касаційному порядку адміністративної справи, в якій управитель (експлуатуюча організація) оскаржив наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об’єкта, а також просив зобов’язати відповідача внести до реєстру декларацію про готовність до експлуатації об’єкта на вул. Райдужна у Дніпровському районі м. Києва.
Позивач доводив, що відповідач не дотримався порядку проведення перевірки, тому в нього не було законних підстав для скасування реєстрації декларацій.
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили в задоволенні позову, мотивувавши рішення тим, що оскаржуваний наказ Департаменту ДАБК є законним, оскільки виданий у зв’язку з порушенням приписів ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Детальніше за посиланням: cutt.ly/BkBHMSK
Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом за період із 1 по 5 лютого 2021 року
✅ 1 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову громадянина, який просив визнати неправомірними дії Президента України щодо нерозгляду по суті звернення позивача. У зверненні позивач, зокрема, скаржився на рішення судів, невиконання Україною рішень Європейського суду з прав людини; відмову управління Міністерства юстиції України у наданні безоплатної вторинної правової допомоги та непроведенні цим управлінням особистих прийомів громадян через карантинні заходи. Позивач також вважає, що відповідач протиправно переслав його скаргу до Міністерства юстиції України.
Верховний Суд визнав позовні вимоги громадянина безпідставними, оскільки вирішення порушених у його зверненні питань не належить до повноважень Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, а належать саме до компетенції Міністерства юстиції України.
(Постанова КАС ВС від 1 лютого 2021 року у справі № 9901/282/20)
✅ 2 лютого КАС ВС розглянув касаційну скаргу відповідача – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення судів попередніх інстанцій, які скасували накази цього управління про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт і про скасування права на виконання підготовчих робіт, які видані через порушення забудовником вимог містобудівного законодавства.
Відповідач доводив, що проєктну документацію на будівництво 16-поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом виготовлено із заниженням класу наслідків об’єкта (СС2 замість СС3). Тобто розрахункова кількість мешканців, які постійно перебувають на об’єкті, має становити 267 осіб, а відповідно до розробленої проєктної документації передбачається проживання понад 400 осіб. Крім цього, проєктна документація на будівництво об’єкта не відповідає вимогам Містобудівних умов та обмежень.
Колегія суддів КАС ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що суди скасували накази контролюючого органу, не перевіривши їх правомірності по суті. Зокрема, заниження класу наслідків об’єкта будівництва становить небезпеку для життя та здоров’я людей, оскільки вимоги до проєктування об’єктів, які належать до класу наслідків СС3 і СС2, відрізняються.
(Постанова КАС ВС від 2 лютого 2021 року у справі № 420/5740/19)
✅ 3 лютого Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу № 916/3534/19, у якій позивач просив витребувати у відповідача і передати йому транспортний засіб бортовий самоскид КамАЗ 5511. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно з договором купівлі-продажу є власником транспортного засобу, який був вилучений у попереднього власника під час мобілізації органами військового управління, але після оголошення демобілізації на вимогу позивача відповідач його не повернув.
КГС ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 було оголошено проведення часткової мобілізації і саме з цим моментом відповідно до норм законодавства законодавець пов’язує настання особливого періоду, з якого установлюється військово-транспортний обов'язок з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу, а оскільки такого акта Президентом України не прийнято, то немає правових підстав вважати, що військово-транспортний обов’язок скасовано.
(Постанова КГС ВС від 3 лютого 2021 року у справі 916/3534/19)
Детальніше за посиланням: cutt.ly/fkADoaw.
