19219
Правові висновки Верховного Суду
Фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі його недійсності (нікчемності) унеможливлює проведення між сторонами двосторонньої реституції відповідно до ст. 216 ЦК України – КГС ВС
Застосувати наслідки недійсності правочину за передане в оренду майно неможливо, тому що відновити первісне становище сторін за одержане в користування майно є безповоротним явищем, а тому фактичне користування майном на підставі договору оренди не дозволяє в разі його недійсності (нікчемності) провести двосторонню реституцію.
Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС.
Детальніше
Спір за позовом контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених фіктивними підприємствами, що встановлено вироком суду, підлягає розгляду адміністративним судом – ВП ВС
Справи за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду за адміністративним позовом ГУ ДПС до двох суб’єктів господарювання про визнання недійсними договорів поставки.
Детальніше
Заволодіння транспортним засобом особою, яка є співвласником цього транспортного засобу на праві спільної сумісної власності подружжя, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 759/23571/19.
Детальніше
ОП КГС ВС зробила висновок щодо повноважень / дій посадових осіб і вчинення ними значних правочинів (статті 92, 241 ЦК України та ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства»)
Застосовуючи ст. 92 ЦК України, слід оцінювати не лише дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо, а й обставини стосовно того, що сама третя особа, контрагент за договором, знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень юридичної особи, тобто діяла недобросовісно і нерозумно; здійснення поділу майна з метою ухилення від передбаченого законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину на порушення ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства».
Перевірка дотримання компетенційних вимог щодо вчинення акціонерним товариством значного правочину потребує дослідження останньої річної фінансової звітності товариства і статуту, яким можуть встановлюватися певні додаткові критерії, а також даних з Єдиного державного реєструюридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, які вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Стаття 241 ЦК України підлягає застосуванню разом зі спеціальною нормою – ч. 1 ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, що діяла на час укладення спірних правочинів), тобто якщо для укладення правочину необхідна згода наглядової ради або загальних зборів товариства, то така ж згода потрібна і для схвалення правочину. Інші способи (форми) схвалення не можуть розглядатися як належні.
На обізнаність покупця про те, що правочини є значними, можуть вказувати не лише ознайомлення зі статутом продавця та його фінансовою звітністю, а й інші обставини, зокрема продаж нерухомого майна рівними частками (без виділу в натурі) за короткий проміжок часу та реєстрація договорів одним нотаріусом тощо.
Такі висновки зробив Верховний Суд у складі ОП КГС.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 12 по 18 травня 2025 року.
Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 7 травня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС щодо можливості представництва прокурором інтересів держави в особі військової частини в суді.
Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС:
Ухвалою КЦС ВС від 7 травня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо цивільної юрисдикції спору за позовом спадкоємця померлого учасника ТОВ про стягнення на його користь вартості частки в статутному капіталі ТОВ.
Перемога в торгах із продажу акцій ПрАТ не є безумовною підставою для укладення договору купівлі-продажу акцій з переможцем – КГС ВС
Перемога в торгах не є безумовною підставою для укладення договору купівлі-продажу акцій з переможцем, якщо основною умовою для укладення такого договору була відсутність заяв акціонера / акціонерів про намір скористатися переважним правом на придбання акцій на умовах і за ціною, що визначена в ході проведення аукціону кращою (максимальною). Натомість факт реалізації переважного права акціонером / акціонерами, відповідно до умов продажу спірних акцій, є підставою для не укладення біржового контракту з переможцем торгів.
Таких висновків дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
Переклад на державну мову документів, наданих на лінгвістичну експертизу, може бути проведений експертом самостійно, без залучення перекладача
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 148/31/23.
Детальніше
Ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК України у кримінальному провадженні, де жодній особі не повідомлено про підозру, підлягає апеляційному оскарженню – ККС ВС
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 157/1664/22.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 5 по 11 травня 2025 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КГС ВС від 23 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства внаслідок розпаювання (приватизації) частини такої ділянки її членами.
2. Ухвалою КГС ВС від 29 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам’ятка археології, є негаторний позов.
3. Ухвалою КЦС ВС від 30 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом конкретизації) від висновку ВП ВС щодо початку перебігу строку дії договору оренди відповідно до Закону України «Про оренду землі» (зі змінами, внесеними Законом України від 5 грудня 2019 року № 340-IX, що набрав чинності 16 січня 2020 року).
Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 23 квітня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що належним способом захисту прав постачальника в разів відмови покупця від отримання товару та несплати його вартості є зобов’язання покупця прийняти товар у натурі.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 23 квітня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до прийняття рішення у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
2. Ухвалою КЦС ВС від 30 квітня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, складена відповідно до чинної Інструкції з діловодства ЗСУ, не є належним або достатнім доказом для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ).
ВП ВС вирішила колізію між Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та законами про Державний бюджет України на відповідний рік щодо визначення розміру посадового окладу судді
Починаючи з 2021 року в законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюється на 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Такого висновку дійшла Велика Палата ВС за позовом судді у відставці щодо проведення неповного розрахунку при звільненні судді у відставку.
Детальніше
У разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється, тоді як при виділі частки зі спільної власності – лише для того, кому частка виділяється в натурі – ВП ВС
За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ (ст. 367 ЦК України) з визначенням розміру виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та конкретних окремих об’єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.
За наявності трьох і більше співвласників майна суд, застосовуючи приписи ст. 364 ЦК України, має виділити й зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів.
Детальніше
У разі якщо земельна ділянка виділялася для будівництва кількох будинків, співвласники багатоквартирного будинку можуть набути право користування нею виключно в межах території, на якій розташований їхній будинок – КГС ВС
Розмір земельної ділянки, що підлягає переходу вкористування співвласників багатоквартирних будинків, повинен визначатися на підставі землевпорядної документації, яка враховує фактичні параметри всіх об’єктів, запланованих для будівництва, їх прибудинкову територію та територію, необхідну для забезпечення обслуговування будинків і потреб його мешканців.
Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду за позовом ОСББ про скасування права постійного користування на земельну ділянку.
Детальніше
Друзі, сьогодні вже традиційно нагадуємо вам про ключові публікації Верховного Суду за минулий тиждень, варті вашої уваги.
Інтерв’ю:
Інтерв’ю Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка виданню «Юридична практика»
Новини:
Верховний Суд готує наступний випуск подкасту, присвячений актуальній проблематиці вирішення сімейних спорів. Пропозиції щодо питань, які варто було б висвітлити в цьому випуску, можна залишати в коментарях до публікації
Судові рішення:
🔹ККС ВС: 10 років позбавлення волі ексзаступнику Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України – Верховний Суд залишив без змін вирок суду
🔹КЦС ВС: Касаційний цивільний суд у складі ВС роз’яснив місце відкриття виконавчого провадження
🔹ККС ВС: перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов’язку всіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови
Огляди судової практики:
📌Огляд судової практики ККС ВС за березень 2025 року
📌 Огляд судової практики КЦС ВС за березень 2025 року
📌 Огляди практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими впродовж січня та лютого 2025 року
Перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов’язку всіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 573/406/24.
Детальніше
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права.
У сфері кримінального права акцентовано, що:
– передання інформації, відомостей, вчинення інших дій, які безпосередньо впливають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, державну, економічну чи інформаційну безпеку України в одній чи кількох формах, визначених диспозицією ст. 111 КК України, охоплюється складом державної зради. Суб'єктивні переконання особи щодо правильності надання допомоги державі-агресору через незгоду з політикою України як держави не виключають складу злочину державної зради;
– виконання законних вимог правоохоронців не є підставою для визнання порушення ПДР діянням, вчиненим у стані крайньої необхідності (ст. 39 ККУкраїни), оскільки нормативно-правові акти, які регулюють діяльність правоохоронних органів, не передбачають можливості порушення зазначених Правил водієм.
У сфері кримінального процесуального права вказано, що:
– положеннями ст. 335 КПК України передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений, однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника;
– наданий потерпілою в ході дізнання відеозапис із камер спостереження, встановлених на фасаді будинку, розташованому неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, є допустимим доказом, якщо не встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Упродовж березня 2025 року ККС ВС сформулював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Огляди практики Суду справедливості ЄС (рішення за листопад – грудень 2024 року і січень – лютий 2025 року) із зазначенням описів ключових обставин справ та обґрунтування Суду
Зокрема, звертаємо увагу на такі з них.
25 лютого 2025 року Суд справедливості ЄС (Велика Палата) ухвалив рішення у справах Sąd Rejonowy w Białymstoku та Adoreikė (C-146/23 і C-374/23), які стосувалися гарантій незалежності судової влади у зв’язку з механізмами визначення винагороди суддів у Польщі та Литві. Суд справедливості ЄС уточнив умови, за яких принцип незалежності судової влади не перешкоджає законодавчій та виконавчій владі Держави-члена, по-перше, визначати розмір винагороди суддів і, по-друге, відступати від національного законодавства, яке об'єктивно визначає детальні правила визначення розміру винагороди суддів, шляхом прийняття рішення про збільшення розміру цієї винагороди на суму, меншу ніж передбачено цим законодавством, або навіть про замороження чи зменшення розміру цієї винагороди.
Відступ від загальних правил щодо винагороди суддів має бути передбачений законом, а його положення повинні бути об’єктивними, передбачуваними та прозорими. Він повинен мати об’єктивну мету загального інтересу, наприклад усунення надмірного дефіциту бюджету, бути належно обґрунтованим і не спрямованим конкретно на суддів, а бути частиною загальної системи, щоб впливати на винагороду державних службовців у цілому. Крім того, такий відступ повинен залишатися винятковим і тимчасовим, а його вплив на винагороду суддів не має бути непропорційним до поставленої мети. Водночас, як зауважив Суд СЄС, навіть за умов серйозної кризи рівень суддівської винагороди має залишатися достатнім для забезпечення незалежності суддів. Нарешті, такий відступ повинен підлягати ефективному судовому контролю згідно з процесуальними нормами відповідної Держави.
Огляди доступні за посиланнями:
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_SES_11_12_2024.pdf
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_SES_01_02_2025.pdf.
Перегляд адміністрацією установи виконання покарань листування ув’язненої особи та відмова в участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі порушують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі IVAN KARPENKO v. UKRAINE (No. 2) (№ 41036/16).
Детальніше
При незаконному призупиненні дії трудового договору роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу за аналогією із застосуванням ст. 235 КЗпП України – ОП КЦС ВС
Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу та неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію. У разі незаконного призупинення дії трудового договору обов’язок з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладається на роботодавця.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо окремих питань застосування положень Цивільного процесуального кодексу України
В огляді відображено важливі правові позиції КЦС ВС, які формують підходи до вирішення конкретних процесуальних ситуацій, сприяють формуванню єдності судової практики в застосуванні норм процесуального права, а також впливають на ефективність реалізації права на справедливий суд.
Огляд структурований за ключовими інститутами цивільного процесуального права, що дозволяє системно проаналізувати практичні аспекти реалізації процесуальних норм судами загальної юрисдикції.
У першому розділі розглянуто загальні положення цивільного процесу, звернено увагу на межіреалізації судом принципу jura novit curia, формалізм у цивільному судочинстві, принципи рівності сторін, вибір способу захисту порушеного права та гарантії права на судовий захист.
Другий розділ присвячено питанню юрисдикції – предметної, суб’єктної та територіальної. Досліджено численні специфічні ситуації, що виникають у контексті розмежування підсудності цивільних, господарських, адміністративних судів, а також юрисдикційних спорів за участю іноземного елементу, суб'єктів публічного права, членів громадських і релігійних організацій, а також у справах із питань банкрутства, трудових відносин тощо.
У наступних розділах розглядаються особливості участі суб’єктів у процесі, в тому числі правовий статус представників, правонаступників та вимоги до оформлення документів. Окрему увагу приділено заходам процесуального примусу, доказуванню та оцінці доказів, питанням щодо повідомлення учасників справи, забезпечення позову, подання письмових заяв, зупинення та закриття провадження.
Також ідеться про розгляд справ у порядку спрощеного та окремого провадження, апеляційне оскарження судових рішень і перегляд справ за нововиявленими або виключними обставинами.Особливе значення надається судовій практиці, яка ілюструє неоднозначність або проблемність застосування окремих процесуальних норм.
Друзі, сьогодні в нашій щосуботній рубриці традиційно нагадуємо вам про ключові публікації Верховного Суду за минулий тиждень.
Судові рішення:
КЦС ВС: Касаційний цивільний суд у складі ВС роз’яснив судам процесуальний алгоритм дій у разі, якщо особа зазначає, що позову не подавала, і просить поновити строк на оскарження рішення суду – https://cutt.ly/urxQrq63
ККС ВС: ухвала слідчого судді про передачу майна (речових доказів) для реалізації, постановлена на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК України у кримінальному провадженні, де жодній особі не повідомлено про підозру, підлягає апеляційному оскарженню – https://cutt.ly/XrxQrTfn
ОП КЦС ВС: судові рішення у справах за скаргами на дії державного виконавця можуть бути оскаржені в касаційному порядку на загальних підставах без урахування критерію малозначності справи –https://cutt.ly/krxQr1ep
ККС ВС: переклад на державну мову документів, наданих на лінгвістичну експертизу, може бути проведений експертом самостійно, без залучення перекладача – https://cutt.ly/QrxQtoPG
КГС ВС: голосування учасників товариства на загальних зборах про розподіл дивідендів лише одному з учасників не може анулювати невід’ємне право учасників на їх пропорційний розподіл – https://cutt.ly/OrxQtRDX
КГС ВС: Перемога в торгах із продажу акцій ПрАТ не є безумовною підставою для укладення договору купівлі-продажу акцій з переможцем – https://cutt.ly/GrxQtBmq
Авторські колонки:
Стаття судді ВС у КЦС Василя Крата «Законні представники в ракурсі практики касаційного суду» – https://cutt.ly/ArxQytAG
Новини:
У Верховному Суді відбувся семінар щодо імунітету комбатантів у світлі міжнародного права та національного законодавства – https://cutt.ly/IrxQymJJ
Голосування учасників товариства на загальних зборах про розподіл дивідендів лише одному з учасників не може анулювати невід’ємне право учасників на їх пропорційний розподіл – КГС ВС
Участь усіх учасників товариства в загальних зборах цього товариства під час вирішення питання про розподіл дивідендів та їх голосування за визначений розподіл не може анулювати невід’ємне право всіх учасників на пропорційний розподіл чистого прибутку як дивідендів.
Виплата одному учаснику товариства дивідендів, про що було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає іншому учаснику «законне очікування», що йому такі дивіденди також будуть виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Судові рішення у справах за скаргами на дії державного виконавця можуть бути оскаржені в касаційному порядку на загальних підставах без урахування критерію малозначності справи – ОП КЦС ВС
Касаційне оскарження судових рішень у справах за скаргами на дії державного виконавця допускається незалежно від ознаки малозначності справи. У таких справах не застосовуються обмеження щодо ціни позову, які передбачені для малозначних справ, а касаційне оскарження здійснюється на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше
КЦС ВС роз’яснив судам процесуальний алгоритм дій у разі, якщо особа зазначає, що позову не подавала, і просить поновити строк на оскарження рішення суду
Якщо особа заперечує факт подання нею позовної заяви та стверджує про відсутність її підпису на процесуальних документах, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, має першочергово перевірити ці доводи, зокрема щодо належності повноважень представника та автентичності підписів на документах. Лише після спростування таких доводів і встановлення, що саме заявниця була ініціатором судового провадження та мала належним чином уповноваженого представника, суд може досліджувати питання про дотримання процесуального порядку подання апеляційної скарги.
Такий висновок зробила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
Друзі, до вашої уваги – добірка найважливіших публікацій Верховного Суду за попередній тиждень.
Судові рішення:
🔹ВП ВС: у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється, тоді як при виділі частки зі спільної власності – лише для того, кому частка виділяється в натурі
🔹ВП ВС: Велика Палата ВС вирішила колізію між Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та законами про Державний бюджет України на відповідний рік щодо визначення розміру посадового окладу судді
🔹КГС ВС: у разі якщо земельна ділянка виділялася для будівництва кількох будинків, співвласники багатоквартирного будинку можуть набути право користування нею виключно в межах території, на якій розташований їхній будинок
🔹ККС ВС: Верховний Суд залишив без змін вирок учаснику масштабної корупційної схеми в лісовій галузі з одержання понад 116 млн грн неправомірної вигоди
🔹КГС ВС: висновок щодо повноважень суду продовжити або поновити процесуальний строк, встановлений законом, на усунення недоліків апеляційної скарги
Авторські колонки:
Стаття судді ВС у КЦС Василя Крата і першого заступника керівника Апарату – керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расіма Бабанли «Здоровий глузд і право»
Новини:
✅ Українською мовою перекладено спільну інформаційну довідку, яка стосується практики ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС щодо масового спостереження
✅ Між Верховним Судом і Представництвом ЮНІСЕФ в Україні підписано Меморандум про взаєморозуміння
✅У Верховному Суді обговорили проблемні аспекти виконання судових рішень приватними виконавцями
Висновок КГС ВС щодо повноважень суду продовжити або поновити процесуальний строк, встановлений законом, на усунення недоліків апеляційної скарги
Процесуальний строк, встановлений законом, не може бути продовжений судом відповідно до ч. 2 ст.119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена законом, але може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС, розглядаючи касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду.
Детальніше
Верховний Суд залишив без змін вирок учаснику масштабної корупційної схеми в лісовій галузі з одержання понад 116 млн грн неправомірної вигоди
6 травня 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу на вирок Вищого антикорупційного суду та вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, відповідно до яких особу визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України, і засуджено до 10 років позбавлення волі. Також особу позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного майна.
За обставинами кримінального провадження засуджений був залучений до багаторівневої схеми системної корупції, що полягала в систематичному наданні службовій особі, яка займала особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди.
Група осіб, до складу якої увійшов засуджений, повідомила представникам іноземних фірм, які закуповували в лісгоспах України лісоматеріали, вимогу систематично надавати їм неправомірну вигоду. За кожен фактично відвантажений кубічний метр лісопродукції імпортери мали сплачувати від 2 до 60 євро, залежно від виду продукції. Також до їх відома довели, що в разі відмови від надання неправомірної вигоди можливість здійснення господарської діяльності в лісовій галузі України їм буде заблокована.
Надалі неправомірна вигода перераховувалася на рахунки іноземних компаній, очолюваних засудженим, під виглядом безготівкових розрахунків за договорами про надання послуг. Потім кошти перераховувалися в розпорядження підконтрольних суб’єктів господарювання.
У такий спосіб за період із січня 2011 року по лютий 2014 року на рахунки компаній надійшла неправомірна вигода в сумі майже 11 млн євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання становило 116,4 млн грн.
За результатами розгляду колегія суддів ККС ВС ухвалила касаційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок ВАКС – без змін.
Повний текст постанови ККС ВС від 6 травня 2025 року у справі № 991/1324/20 (провадження № 51-6702км23) буде оголошено 12 травня 2025 року.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 28 квітня по 4 травня 2025 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
Ухвалою КГС ВС від 23 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС щодо можливості оскарження фраудаторного правочину третьою особою (не стороною правочину) від власного імені, а також про те, що належним способом захисту прав чи інтересів кредитора внаслідок вчинення фраудаторного правочину боржником є виключно визнання правочину недійсним.
Ухвалою КАС ВС від 24 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків ВП ВС, КАС ВС та КЦС ВС щодо адміністративної юрисдикції спорів про оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною.
Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС:
Ухвалою КЦС ВС від 23 квітня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що в разі набуття особою права власності на будівлю, споруду або їх частину до неї одночасно переходить і право власності на частину земельної ділянки, на якій розміщене це нерухоме майно, без компенсації вартості такої частини земельної ділянки її власнику.
Огляди практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими впродовж січня та лютого 2025 року
Верховний Суд підготував огляди практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж січня та лютого 2025 року:
- https://cutt.ly/Hrkgz03n;
- https://cutt.ly/crkgWa7U.
В обох оглядах, серед іншого, відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Ідеться, зокрема, про:
- рішення ЄСПЛ у справі CANNAVACCIUOLO AND OTHERS v. Italy (№51567/14 та ін.). Справа стосувалася скарги мешканців і асоціацій з регіону Кампанія (Італія), які заявили, що Держава не захистила їх від незаконного скидання, захоронення та спалювання небезпечних відходів, зокрема у відомій зоні «Terra dei Fuochi». ЄСПЛ підтвердив наявність серйозного, справжнього і достовірного ризику для життя заявників, які мешкали на забруднених територіях, і встановив порушення ст. 2 Конвенції. ЄСПЛ зауважив, що італійська влада не вжила своєчасних, адекватних заходів для ідентифікації, моніторингу і ліквідації наслідків забруднення, зокрема не діяла з належною ретельністю, не захистила громадян, не забезпечила прозорої інформації та не гарантувала епідеміологічного нагляду. У рішенні наголошено, що Державі слід розробити комплексну стратегію реагування, створити незалежний моніторинговий орган і забезпечити доступ до єдиної інформаційної платформи;
- рішення ЄСПЛ у справі DENYSYUK AND OTHERS v. Ukraine (№
22790/19, № 23896/20, № 25803/20 та № 31352/20). Справа стосувалася скарг щодо здійснення негласних слідчих (розшукових) дій за заявниками, а також порушення конфіденційності комунікацій адвоката та клієнтів. ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) та ст. 38 Конвенції (розгляд справи) через відмову Уряду надати запитувані документи, попри наявність обов’язку співпраці з ЄСПЛ. Зокрема, ЄСПЛ встановив, що не було доведено, що заходи спостереження вжиті на законних підставах, що комунікація заявників з їхніми адвокатами не була достатньо захищена від можливих зловживань, що гарантії були недостатніми, що заявники не мали доступу до достатньої інформації та документів для оскарження дозволів про проведення НСРД
і що доступні засоби правового захисту в будь-якому разі були неефективними.
Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за березень 2025 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність проведення яких встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що передання майнових прав на торговельну марку за договором про передання виключних майнових прав потребує обов'язкової реєстрації в державному реєстрі для набуття юридичної сили. Відсутність реєстрації не скасовує дійсність договору, однак до моменту державної реєстрації майнові права інтелектуальної власності в набувача не виникають;
– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за виконану роботу;
– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що перебування особи в зареєстрованому шлюбі унеможливлює встановлення судом факту її спільного проживання з іншою особою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Суди не вправі покладати в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставин справи;
при визначенні способів участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відстрочити виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв'язку. Тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке має реалізовуватися задля підтримки родинних зв’язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком;
– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та відсутність у законодавстві обмеження строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не свідчить про незастосування позовної давності до таких вимог. Видача свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю або особі, яка не є спадкоємцем, порушує права інших осіб, що мають право на спадщину;
якщо позивач не входить до кола спадкоємців, які прийняли спадщину, вона не є особою, за позовом якої можна надавати оцінку законності складеного заповіту, оскільки її права порушені не були;
– щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що відповідно до положень ЦПК України представники сторін не належать до складу учасників справи в позовному провадженні, проте наділені правом вчиняти процесуальні дії від імені особи, яку вони представляють. Процесуальні дії, зокрема подання апеляційної скарги, а також заяв щодо усунення її недоліків, можуть бути вчинені безпосередньо стороною у справі. Отже, подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги особисто стороною, а не її представником не є порушенням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, навіть у випадку, якщо саму скаргу було подано представником;
– щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС вказано, що приватний виконавець має право відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, яке зазначене у виконавчому документі та знаходиться у виконавчому окрузі, де здійснює свою діяльність виконавець, незалежно від того, чи перебуває це майно у власності боржника на момент відкриття виконавчого провадження.
КЦС ВС роз’яснив місце відкриття виконавчого провадження
Приватний виконавець має право відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, яке зазначене у виконавчому документі та знаходиться у виконавчому окрузі, де здійснює свою діяльність виконавець, незалежно від того, чи перебуває це майно у власності боржника на момент відкриття виконавчого провадження.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
