- Нічо, не плач, маленький Дрогон. Ти підростеш, полетиш на болота і спалиш Москву кхуям.
Гарного раночку, шановні))
І ніколи не вибачайтесь за маленькі пожертви.
Їх зазвичай роблять люди, які і так мають небагато, тому такі внески самі щемливі.
Дякую за них.
Віталія Аверіна призначено головним сержантом 47 окремої механізованої бригади.
«Авер» пішов на війну добровольцем у 2014 році, долучився до лав батальйону «Донбас». Брав участь у боях за Іловайськ, Широкине, Попасну.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
У 47 ОМБр раніше був головним сержантом одного із підрозділів.
І ще один текст, що до немалої участі провідних країн Європи в тих процесах, що відбуваються зараз.
--------
Про коротку пам'ять та невивчені уроки.
ДИСКЛЕЙМЕР! Все, що написано нижче, не означає, що ми не маємо бути вдячні британцям за те, що вони зараз - лідери в подоланні червоних ліній. Маємо бути вдячні. А Бен Воллес - красунчик. Без іронії.
Я бачу багато хто почав дещо забувати. Тому доведеться розповім сумну історію про футбол. Вона і про мудрість західних політиків (британських, наприклад), і про граблі, і про те, чому після Путіна буде інший Путін. Просто в іншому місці.
Британия була головним центром відмивання грошей для Росії, легалізації капіталів та точкою входу на більшість західних та східних ринків. Так було десь року з 2002 до отруєння Скрипалів. Так, справа Литвиненка не сильно вплинула на перебіг подій. І Крим не особливо вплинув. Вони скуповували майно, вкладалися в фонди лордів, купували футбольні клуби і використовували всі доступні британськи юрисдикції. Гроші йшли і в прямий лобізм, і в корумпування політики, і в проникнення впливу. Саме російські чиновники та олігархи зламали ринок лондонської нерухомості.
У нас зараз не люблять російську опозицію (і є за що), але коли після формалізації диктатури вся їх братія ВОЛАЛА “Припиніть їх толерувати, накладіть санкції, заарештуйте майно, бо вони спонсори Путіна і його гаманці”, британці робили вигляд що у них лапки. Ну, доки Путін не почав континентальну війну в прямому ефірі. Тоді виявилося що лапок нема. Але до того, на кожному етапі побудови агресивної диктатури - лапки. Он Усманов після невдалої спроби взяти під контроль “Арсенал” 2020 увійшов в угоду про придбання “Евертону”. Це вже після викриття Навального про корупційний зв'язок Усманова та Медведєва. Всім було ок.
Це я до чого?. Є така людина з сумнівними ознаками людяності. Звуть її Мухаммед ібн Салман ас-Сауд і він буде наступним королем Саудівської Аравії. Знаменитий принц Салман кількома речами:
1. Намагається втримати ціни на нафту і знижує видобуток у змові з росіянами і іншими диктатурами з нафтовими запасами. А також посилено відбивається від американського впливу на користь Китаю.
2. Знищує будь-яких конкурентів, які можуть обмежити його владу всередині клану Саудів. Звісно, під лозунгами боротьби з корупцією.
3. 2 жовтня 2018. В цей день за його наказом в Стамбулі було вбито і розчленовано журналіста Джамаля Хашоггі.
4. У жовтні 2021 саудівський фонд, яким він керує, купив клуб “Ньюкасл”. Там була історія і спроби заблокувати угоду, але знову лапки. До речі. Чи були обурені вболівальники “Ньюкаслу”, що їх клубом володіє така чудова людина? Та ні. Вони щасливі, що нарешті клуб буде розвиватися, адже спорт поза політикою. Сукупно Суверенний фонд Саудівської Аравії викупив нерухомості і активів в Британії на кілька мільярдів фунтів.
Приблизно так само з китайськими грошима, з катарськими грошима у Франції (грошима країни, де норм з рабством) тощо. Єдина причина, чому таких відносин з британськими чи іншими європейськими юрисдикціями не вибудували умовний Янукович чи Лукашенко - немає достатнього джерела маржі, яка дозволить щось таке збудувати і вибудовувати вплив.
Чого я все це згадав? Бо коли у нас починають розповідати (або на Заході, лол), що “захід” нам нічого не винен, бо не він винен у війні - це дуже смішно. Як мінімум величезна частка відповідальності - є. Навіть на британцях, які зараз працюють за формулою “Остазія завжди воювала з Океанією”. Щоб репутація не постраждала. Най поганими будуть німці, а британці всі в білом (ні).
Але треба тримати в голові, що вони допомогли путінському режиму стати таким, яким він став. І сприяли іншим режимам людожерів ставати сильнішими.
Тепер, коли потенційне зіткнення з Китаєм виглядає як реальна перспектива і РФ треба послабити як партнера-сателіта КНР, всі бігають з дупою що палає. Де і ескалація лякає, і колапс РФ, і щось треба робити, аби економіку втримати і тому з КНР чи Саудами бажано сваритися обережно.
Автор Юрій Богданов
Рос СМИ: " Цены на лекарства взлетят из-за подорожания импортного сырья.
Ряд позиций подорожал по сравнению с прошлым годом на 40-100% из-за девальвации рубля и необходимости приобретать вещества через посредников.
По данным RNC Pharma, порядка 80-85% российских препаратов производятся из импортных материалов."
-----
Я читала, что уринотерапия хорошо помогает от всего. И настойка боярышника.
Выкушал пару флакончиков, прилёг, обоссался - к утру как новенький. Готовый борец с благами цивилизации.
Дёшево, сердито, скрепно, все как любит глубинный русский народ. Раз уж с импортозамещением не вышло.
Недавно в подъезд изгнали Пушкина. Теперь вот Лев лежит, раскинулся всеми своими 4мя томами отборной лабуды и пиздостраданий под небом Аустерлица.
Вот так потихоньку и избавимся от великой русской макулатуры.
Кстати, довольно отвратительно наблюдать, как наши безудержные чаечки вопят одинаковые тезисы с вот этим отрядом вечно юных "волчиц" хуйлуши.
Куда ни плюнь, непременно в специалиста по международным отношениям попадёшь. С пучком роз на аватарке.
Самое поганое в этой жизни помимо кацапов, это чужая жопная боль, которая постоянно цепляет тебя.
Когда мааааленький канал, типа моего, вообще не вспоминает в суе жирного матёрого блогера 200к+, не пишет о нем, а этот блогер никак не может, чтобы не сообщить, как ему отравляет жизнь мой мааааленький канал.
Я еще раз объясню в тщетной надежде, что матёрого ЛОМа попустит и он перестанет исподтишка провоцировать меня на ~вступитьвговно~ в спор с ним на тему, ему крайне интересную. На которой можно срубить ещё немножечко донатов.
Мне не интересно.
Я ещё с 14го усвоила, что люди конечно подлежат какой-то шлифовке, но я себя слишком люблю, чтобы тратиться в попытке превратить мумиё в бриллиант.
Мне себя жалко.
Я настолько необоснованно нарциссичная сволочь, что кросовки предпочитаю чистить или покупать новые, а не покрывать куски налипшего белой краской под цвет подошвы.
Хватит меня тэгать в твоих грустных междусобойчиках. Я не хочу помогать тому, кому я помогать не хочу. Особенно если ты блогер 200к+, а я 20+.
Смахни меня как пыль, родной. Хватит запрягать в свою телегу, везущую к вожделенной квартире, хомяков. Хомяки против))
У меня так устроены мозги, что жить сегодня (быть в моменте, наслаждаться каждым днем) мне достаточно проблематично. Я не могу не перебирать в башке варианты развития событий, причем с упором на максимальный пиздец ( всё логично: при хороших раскладах ничего думать не надо, кидай карты, собирай взятки, пиши в пулю, а не в гору).
Я не умею не думать, почему мы оказались здесь, сейчас, в данной ситуации, между трущимися полужопиями (тут тоже всё логично: если проебался, просто необходимо сделать разбор полетов, чтобы больше не проёбываться).
Я не умею заставить себя вот этой мантре "Всё будет хорошо": схуяли оно будет хорошо, если никаких предпосылок для "хорошо" нет.
И в этой связи мне надо как-то выживать внутри себя, чтобы не поехать кукушечкой и не бросаться на людей в метро. Поэтому я ищу позитив. Ненавижу это слово, начисто лишенное смысла, но ищу. Выковыриваю в списочек всякое малюсенькое, чтоб чаша весов "говно сьогодення" окончательно не привалила меня, превратив в унылое депрессивное отэто самое.
Например, недавно доця похвасталась новой футболкой с картой Донбасса. Говорит, выиграла за донаты. Причем, я же не знала, что она донатит ЗСУ, мы не говорили об этом ни разу.
Мне вообще казалось, что я так тщательно прятала дочь от войны, что она выросла из тех, которые спрашивают "Кто такой Гиркин". Да, я странная мать: я никогда не пихала в ребенка свои мысли и идеи специально, не "прививала традиций", не учила "следовать канонам", не заставляла принимать нужные мне решения. Ну ладно, один раз заставляла (манипулировала, угрожала, торговалась, оттягивала принятие решения, оттянулась в полный рост, применила все свои навыки для деликатно согнуть), вариантов просто не было, "Я поеду в Донецк" меня вообще никак не устраивало.
А тут - "за донаты". О как...
Аккуратно спрашиваю:
- И много донатишь?
- 10%
- Давно?
- Ну с марта.
То есть мой ребенок молча и добровольно отдает 10% зарплаты айтишника на ЗСУ. Приятно? Конечно. В списочек.
Я избавилась от кучи балласта, который считала своими друзьями и на который соответственно тратила время, душевные силы, а иногда и бабки. Бонус? Палюбому.
Я нашла себе новых людей, которые круче алмазов. Алмаз можно купить и толку от него - понты одни. А эти люди уникальные. Без ценника. За ними хочется идти. Не тянуть их за собой, не отмывать от них заплаканную жилетку, а смотреть на их спины и пытаться не отстать.
Я научилась находить балланс между грустью после каждого разговора с близкими (ведь он каждый день может оказаться последним) и радостью, что пока нам удавалось петлять от фатального пиздеца.
Я не строю планы на будущее: так, слегка, черновик, заметки, чтоб не сглазить, не спугнуть. Но уже знаю, в какую поликлинику я сдам мужа ( на опыты) после войны, в чьи руки, сколько это стоит и что запасы средств лучше хранить в баксах.
Я знаю, что я буду делать в трёх вариантах уже продуманного пиздеца, а если жизнь мне подкинет новый - ну штош, будем пережевывать как-то.
Нахрен вам это всё надо?
Понятия не имею.
Вы ж зачем-то меня читаете, вот и читайте))
Может кого-то ободрит, может чем-то поможет. Или хотя бы просто займет время, которое вы потратите, жалея себя.
И если я со своими врожденно- пессимистичными мозгами, настроенными на пиздец, как-то выживаю, то вот эти, которые оборудованы хоть минимальным оптимизмом, должны вообще сейчас скилы копить и оттачивать новые навыки, чтобы потом стать терминатором: вижу цель - не вижу препятствий.
Рустам Мустафаєв воює з 14 року ще з 20 окремого мотопіхотного батальону. Багато хто знає його роботу за відео з каналу "3 сила". Він досвідчений і фаховий пілот і розвідник. Неодноразово ризикував життям працюючи в інтересах піхоти в сірій зоні і в тилу ворога. Воював в 93, потім інших крутих конторах, потім пішов в 47 бригаду.
Читать полностью…
Доброго утричка.
Интересно, а самим сорокам их вопли кажутся приятными и гармоничными?
По ночам пауки, по утрам сороки, а я все равно люблю первыйй этаж. Из принципа!
Сцк, ну они ж продолжают!
"Ви сортуєте людей, як так можна?!"
Та можна. Как два пальца об асфальт. Я просто стараюсь быть честной с собой.
Вы всю жизнь сортуєте людей, выбирая с кем дружить и кого любить. Идя учиться к профессору, а не к алкашу. А чего? Все ж равны, все одинаково ценны, важны и весомы.
И лечиться ты пойдешь к хорошему врачу, а не к какому попало, ведь врачи ВНИЗАПНА тоже оказываются разной сортности бывают. И от толпы цыган ты отойдешь подальше и про какого-то человека скажешь "да он сволочь калиброванная", а про другого - "какой хороший человек".
А если вдруг придется наёмного работника искать, ты конечно же первого встречного возьмёшь, а не того, кто умнее, компетентнее и не бухает.
Но нет, сказать вслух, что сортировка присутствует по факту везде и в любых социальных взаимодействиях - низзя, это звучит плохо. Это все равно что признать, будто единороги не какают радугой. Или их вообще не существует! Табу блд.
Все мы перенесли огромное унижение в 14 году. Потеря территории размером с две Калининградские области под пение гимна и несколько перестрелок, с погибшим мичманом, это унижение для любого, у кого есть мозги.
Одновременно мы упали до уровня своей реальной подготовки. Запах армии до войны - это запах гудрона в парке и запах бигоса.
Солдат, которые вонючие и оборванные, с тапками под мышками, чаще ходят в баню, чем на стрельбище.
Офицеров, которые сдают этих солдат на работы и сливают топляк.
Спецов, что крышуют коммерсантов и ищут с кого стрясти денег.
До сих пор у нас главная проблема это подготовка.
Истории, что ночью NLAW демаскируют позицию в тепловизоре некими "лучами".
Истории про то, что "Харрисы" пеленгуют, а "Моторолка" хорошо.
Истории, что турникеты это изобретение "морских котиков", чтобы накладывать их прямо в полосе прибоя (я не шучу сейчас, мои уши).
Но многое пофиксило 8 лет войны.
Это у россиян была еще Ливия, Сирия, возможность делать карьеру на биатлонах и в интригах в Москве.
Украина была такая себе экспедиционная войнушка, "кукуруза" как они её называли.
В "песочнице" в Сирии было лучше - авиация, командировочные, статус, а тут непонятные советники, нас там нет.
Россиянин мог уехать из Сирии или Украины и никогда больше не видеть войны. Украинец, который уехал домой, проснулся от взрывов 24 числа.
В Украине было только АТО. Не было никакой "песочницы" и "друга Хафтара".
Хочешь денег - в АТО.
Хочешь сделать карьеру - в АТО.
Не хочешь видеть табличку в курилке и журналы учета журналов - ты знаешь куда ехать.
Там где, если кто-то ошибался во время ротации - его сжигали прямо на ферме вместе с минометной батарей.
Если ошибался в серяке - подрывался на мине и это касалось даже подполковников спецов.
Это заставляет очень быстро прогрессировать.
И, кстати, у спецов и контриков была своя война.
С бандитским подпольем в Марике, в Харькове, Одессе.
Взорванные на перегонах поезда, ликвидированные пулей в голову вражеские связные, захваченные в адресах группы.
Был и Хараберюш, был отдел, что подорвали в машине в Констахе и полковник Возный - было всякое.
Но итог на табло - Татарские получают статуэтки, а в Одессе тихо.
Нас всех унизили. А потом очень сильно ударили, чтобы убить, но не убили.
Прошло немало лет, ротаций, операций и нас решили окончательно убить 24 числа.
Но напали не на страну из своих анекдотов, а на европейское государство.
Которое утопило агрессорам флагман, устроило на Змеином побоище катеров, достало стратег в Энгельсе, ценой неимоверных усилий на плацдарме у Ингульца, прогрызло дорогу к Херсону.
И россияне не придумали ничего лучше, чем бросаться в это государство ракетами, которые по паспорту попадают плюс минус несколько стадионов.
Убивать наших жен, семьи, которые выехали из зоны боев и погибли в Днепре, убивать младенцев в Одессе.
Это казалось так безопасно, нажимать кнопки и бормотать в рацию - "Сошли все". Пенсии, выслуга, боевые. Приятная дорога к успеху.
А оказалось, что это заблеванная кровью беговая дорожка в городском парке.
Рецепт того, как мы пришли от вони бигоса до ликвидированных на пробежке кап-2 и прилетов по самолетам ядерной триады крайне прост.
Унижение, мотивация, практика.
Угроза близким, невозможность покинуть страну, бросив своих родных на подвалы в "республиках" и фильтрационные лагеря.
Для россиян, снова учимся говорить и писать правильно - не террористические атаки, а диверсионные операции, средство конвенциональной войны.
Не варварский обстрел Шебекино - а удар по заводу Монокристалл, легитимной цели.
Кушаем пирожки на поминках бывшего капитана подлодки, варим щи для экипажей стратегов.
Автор Кирилл Данильченко
Ндя...Мне так не будет: лежать сверху на жратве и чтоб ее прям лопатой в хлебалушко засыпали....
Раночку, шановні)
На зараз зібрано 82, 456 і 172, 187 грн (14000 на Приваті було моїх грошей, скрін в коментах).
Ітого 254, 643.
Це ще не два прибори, але вже значно більше за один. Дуже вам вдячна, ви просто термінатори))
Ще щось приходило на Пелпей, потім з Орком підрахуємо.
Так, я вважаю нормальним, коли скріни з карт, куди збирали кошти, викладаються на широкий загал, люди мають бачити, скільки грошей було, скільки витрачено і на що.
Прочитала у Тамары, что комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт №9437 (додаткові кошти з державного бюджету у сумі 573,9 млн гривень на завершення будівництва і введення в експлуатацію другої черги Національного музею Голодомору), на платформі якого відбуватимуться основні офіційні заходи до 90-х роковин Голодомору.
То есть вот прям сейчас депутатам предлагается подтвердить, что Украине крайне необходимо потратить 574 млн грн, чтобы провести офіційні заходи.
Я полезла в интернет, поискать например строительство жилья для ВПО. Нашла какой-то проект в Виннице, пока еще на стадии "пообещали дать денег" и много много обещаний ОП за 22й год о том, как они вот скоро нанут этим вопросом заниматься, и даже иностранным послам презентовали како-то план на строительство охулиарда квартир. Ничего свежее я по теме не нашла.
Если заглянуть на страничку ЛЮБОГО волонтера: там одни сборы. Медицина, БПЛА, грузовики, бани, рации, тепловизоры. Если спросить этого волонтера: нам нужен сейчас беспилотник или вторая очередь музея Голодомора, я почему-то уверена в ответе.
Да, музей безусловно нужен, но пока этот музей могут каждый божий день разъебать с неба, давайте может отложим?
Потратим эти деньги на то, чего не хватает на фронте?
Может сначала вылечим зубы, а потом уже накрасим губы?
Недавно сапёры попросили у меня два прибора ночного видения. Написали "Два було б оптимально, але один - життєво необхідно". И я в упор не понимаю, почему саперы ходят просят оборудование, а в это время от бюджета откусывается то там то сям на вещи, которые не являются жизненно необходимыми на сейчас. На музеи, которые можно построить после войны. Победив в этой войне.
Как же вы заебали.
И даже не буду извиняться - вы именно заебали.
Волонтеры уже не знают, какой аукцион замутить, военные снимают тиктоки, чтобы была аудитория, чтобы дали денег на необходимое, а Роксолана Підласа пхнёт законопроекты "А давайте построим музей, "ініціатива є збалансованою та не передбачає загалом збільшення видатків державного бюджету на поточний рік". Вшанування пам'яти і відновлення справедливості.
Шануйте тих, хто поки живий. Тих, хто боронить країну і своїми руками відновлює історичну справедливість прямо зараз.
А коли у вас залишаться кошти після фронту, після поранених і скалічених, після біженців і сиріт, після відновлення економіки і отримання репарацій - будуйте хоч музеї, хоч мости кришталеві, хоч ракетоносії.
В общем, я открываю сбор на два прибора ночного видения для саперов. Насобираем на оба - будет чудесно. На один - тоже хорошо. Не насобираем, ну что ж. Напишу Роксолане, может бюджетный комитет как-то решит этот вопрос, потому что в волонтерские фонды парни уже писали - там своих незакрытых проектов по брови. А денег нет. Вернее, есть, но нужен музей блд.
Карты мои.5375414106309759 Моно4149609011038868 Приват
vladimir.zavgorodny@gmail.com PayPal (с пометкой ПНВ)
Наконец я съела первый в этом году домашний огурчик.
Дедуля продавал прям во дворе. Маленькие такие, пупырчатые, сладкие. С засохшим цветочком на упругой жопке.
Какое же говно продают в супермаркетах под видом огурцов!
Я в Донецке сама выращивала помидорчики, огурчики, и после переезда вообще не понимала, как можно жрать это полиэтиленовое говнище из супермаркетов. Потом как-то привыкла.
Но иногда купишь на рынке домашнюю овощь какую-то, из тех, что продают по чуть-чуть, с картонки, в неположенном месте, и резко вспоминаешь, какие на вкус домашние огурцы с помидорами.
"Йобана русня!", привычно отзывается эхо в такие моменты.
Тамара Горіха Зерня
Мені здається, що ми у самоприниженні трохи передаємо куті меду.
Мені не соромно за сандалі поверх шкарпеток, шкарпетки поверх сандалів чи м'яті штани Зеленського і його команди. Якщо Зе і ко не соромиться недоречності, то мені тим більше нема чого за це вибачатися. Ідея про те, що президент - обличчя і втілення абсолютно всіх громадян у державі дивна, застаріла і тоталітарна. Про власні сподні хай думає сам або в крайньому випадку у тандемі зі своєю дружиною.
Так само я не відчуваю себе винною як земля колгоспу за надану Україні зброю.
Не треба було роззброювати Україну тридцять років тому, не довелося б зараз постачати арсенал. Джавеліни в обмін на ядерку - це не зовсім справедливо, як на мене.
Щодо біженців. Я вдячна країнам, які прийняли наших жінок і дітей. Але я так само розумію, що вони забрали до себе найкраще, що у нас було. Це ніби під час пожежі сусіди винесли і врятували сейф з твоїми дорогоцінностями. Назад не віддадуть.
Вибачте за гіркоту, я перебільшую і загострюю, але факт лишається фактом. Україну довели до нинішнього стану у тому числі ті, хто зараз виставляють для неї величезний список недосяжних, розмитих критеріїв і критики. Треба було допомагати Україні з самого початку, а не топити її. Треба було робити ставку на українців як противагу москві, а не гасити пожежу путінізму нафтовими і газовими доларами.
На початку 90х росія була слабкою, керованою і згодною на все. Тоді треба було втручатися і висушувати це болото. А зараз вибачте. Зараз монстр виріс і хоче на Берлін.
Україна дала Європі безцінних півтора роки. Цей час вартує усіх грошей світу.
Ми теж не в захваті від наших політичних лідерів, так уже вийшло. Але це ніяким чином не применшує того, що зараз роблять усі українці для порятунку світу.
-----------
Моя ремарка до тексту.
Я вважаю, що ми так само вигодовували того монстра. І так само не робили нічого для власної безпеки. Нашу армію розпродавали українські міністри. На дешевий газ купувалися обранці українського народу. На заробітки в Москву їздили наші будівельникі. І про братерство співали пісень теж ми
ЗЕЛЕНСЬКИЙ БІСИТЬ НАТО
Володимиру Зеленському надали урок європейської дипломатії. Союзників уже дістала манера Зеленського спілкуватися з ними в стилі криворізького бичка. Особливо за умов, що ані за вагою, ані за впливом на «бичка» в координатах міжнародної дипломатії Зеленський не тягне. Про що мова?
Ми всі спостерігали за поведінкою Зеленського перед самітом НАТО. За всіма цими просторікування про «дефіцит мужності» країн НАТО, про невизначеність приїде Зеленський на саміт чи не приїде тощо. Звісно це викликало реакцію у країн Заходу. Себе поставте на їхнє місце. Зеленський – президент який так гарно підготував свою країну до війни, що транспортом, зв’язком, генераторами та безпілотниками ЗСУ забезпечують волонтери і діаспора, а держава влітку та восени 2022 р. не могла забезпечити армію навіть формою. Зеленський – президент країни, в якій національна валюта на 60 коп. це іноземна економічна допомога.
І от такий президент поводиться так, ніби він керівникам країн Заходу як мінімум – рівня. Бо сам він явно повірив в казочку Єрмака, ніби він найвпливовіший президент світу. Він повірив, а весь інший світ – ні.
Про невдоволення Заходу першими повідомили «The Washington Post» - вони написали що в США були збурені критикою Зеленського на адресу НАТО. Далі більше. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес закликав Україну висловлювати більше вдячності партнерам за надану військову підтримку замість постійно ставити вимоги щодо розблокування нових видів озброєнь.
Треба розуміти, аби обурення висловили завжди стримані британці – це їх треба си-и-ильно дістати. Але тут пан Воллес, що називається рубонув правду-матку: «Ми надали 83 мільярди доларів чи скільки там; знаєте, ми не Amazon».
Очевидно, США і Британія, що називається докипіли. І є від чого. Пригадаємо початок війни. Зеленський в повний зріст стояв перед соціальною катастрофою і голодними бунтами біженців, які хаотично зірвалися з рідних місць аби ховатися від війни, до якої Україна була просто не готова. Але катастрофи не сталося – бо країни НАТО прийняли українських біженців, допомагали їм і допомагають досі. Країни НАТО надавали Україні «Стінгери», «Джавеліни», «Нлау» та іншу техніку в той час як депутати «Слуги народу» на ефірах розповідали як «Захід нагнітає воєнну істерію, аби завдати удару по економіці України». Було? Країни НАТО надають нам зброю, гроші, гуманітарну допомогу (яка розкрадається), готує наших військових. І що у відповідь?
А у відповідь заяви на кшталт «відучора кожен загиблий в Україні, гине з вини НАТО». Пригадуєте? Сам от це заявив Зеленський на початку березня 22-го, коли ще невідомо було чим закінчиться битва на Київщині. Тощо й тощо.
Я вже давно пишу, що країни НАТО зброю нам надають не завдяки нахабним заявам Зеленського, а тоді коли вони самі вважають за потрібне дати. Жорстка реакція британського міністра оборони і стаття в пресі США – підтвердження. Очевидно лідери Заходу вже замучилися кулуарно пояснювати президенту у флісці що серед серйозних дядечок поводитися як комік з «Кварталу 95» - не комільфо. Союзники озвучили своє обурення публічно. Певно – сподівалися що бодай це примусить Зеленського згадати про дипломатичний етикет.
Не примусило. Зеленський зразу ж відповів на заяву Уоллеса в своїй улюбленій манері криворізького сявки. «Хай він напише мені як треба подякувати і я так і подякую». Цій людині треба ще й пояснювати, що достатньо просто не бикувати.
Чим нам це все обернеться? Нам – нічим. Країни НАТО чітко дали зрозуміти, що для перемоги у війні вони нам допоможуть всім чим можуть. А от після війни Зеленському явно організують майстер-клас по дипломатичному етикету. І не тільки. Як він там казав про Порошенка? «На них чекає багато різних пригод»?
Чекає. Не сумніваюся.
До речі, про Порошенка. У той час як Зеленський через слова Воллеса вдавав ображунку, Петро Порошенко в ефірі SKY News просто подякував британцям. За «Шторм Шедоу», за танки, за все. Просто подякував – по-людськи.
Любопытное видео от Информнапалма.
Особенно интересный хлопец на тайминге 7.30.
Україномовний. Воюющий против Украины. Не по идейным соображениям, а просто намотало на колёса.
Говорят одно и то же:
- Русские к нам относятся как к быдлу
- Они мне сломали всю жизнь.
- Я и при Украине нормально жил.
Трудно даётся понимание. Через сломанные жизни, через разбитые дома, через пиздюля ротного и "бородатых". Ну ничо. Не дошло через голову, дойдет через жопу. Вариантов и у них и у нас не дохрена.
Соседка поделилась.
Говорит:
- Решила вчера голой поспать. Никогда не сплю голой, а тут прям захотелось. Постелила свежее постельное, намылась хорошенько и улеглась, голісінька як янголятко.
- Так вчера ж как раз очень громко было, аж машины на парковке подскакивали и выли.
- ОТОЖ! Я никогда в жизни так быстро не бежала за трусами!!!
Раночку, шановні))
Мысли? Идеи? Второй раз похоронили или второй раз подавившуюся? Почему во второй раз, выкопалась что-ли?
Эти запоребрики всё-таки забавные зверушки
Малюк-3 готовий, незабаром поїде на фронт. Там він перетягуватиме з місця на місце контейнера, вивозитиме пошкоджену техніку, перевозитиме тяжкості та всіма силами допомагатиме наблизити нашу перемогу. А сил в ньому багато.
Малюк-4 та Малюк-5 вже відремонтовано, обидва завтра стануть на фарбування. Малюк-6 поки що в ремонті, але нічого суттєвого там не виявили та за кілька днів він теж піде на фарбування.
Малюк-7 застряг на складі... як і решта "Малюків" аж до 20-го. Самі машини вже оплачені, але ми не маємо ресурсів на оплату перевезення. Здавалося, що це точно не так багато в порівнянні з вартістю самої машини. Але за перевезення через усю Європу негабаритного вантажу із супроводом та всіма супутніми послугами — перевезення одного "Малюка" майже 300 000 гривень.
Я буду вдячний за будь-яку допомогу. Як ресурсами, так і за допомогу у розповсюдженні цієї інформації. Армія чекає на ці машини, вони унікальні у своєму класі та вкрай необхідні.
💳 ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 24
5169 3305 2068 6400
💳 ДЛЯ ІНШИХ БАНКІВ
5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal
Переказ на: wingman2006@mac.com
Тип переказу: Family/Friends
😍 Підписуйся - /channel/budem_bambit
🌎 Допомога ЗСУ - https://spgr.org.ua/uk/donate/
👆А это иллюстрация на тему, почему не надо выносить подобного рода конфликты и формулировки в медийное поле.
Читать полностью…
Я понимаю и допускаю, что человек может поменять свою жизненную позицию. Я допускаю и приветствую, что человек, бывший клоуном и ставший президентом, переодевается, переобувается и начинает играть роль президента, говорить правильные вещи. Я приветствую и поддерживаю то, что шестой президент, как и до него пятый, ездит по миру и просит помощи для своей страны: мы не справились бы самостоятельно даже если бы 10 лет вкладывались только в оборону.
Но что было бы реально правильным поступком, это выйти сейчас, или позавчера, и сказать:
"Пётр Алексеевич, я приношу вам свои извинения. Я не знал, не хотел знать, я работал сво работу. Я тоже виноват в том, что вас оболгали и унизили.
Украинцы. Мои соотечественники, которые сейчас сидят в окопах, под бомбежками или вынуждены были уехать. Я приношу вам свои извинения за все свои позорные эбонитовые палочки, за "принимать с двух сторон", за то, что всю свою предыдущую биографию играл малоросса, считал кацапье договороспособными. За то, что унижал вас и свою страну".
Та мать вашу йоб! Этот придурок притащил мне в постель придушенного паука, размером с лошадь!
Принёс и ушёл, а я ж не вижу в полутьме, думаю шо оно такое валяется, может шерсти кусок?
Хрен там плавал!
Беру в руку, подношу к глазам, а там сука паук!
Шевелит своим переизбытком конечностей и нагло ухмыляется.
Кабзда!
Я слетела с кровати, перевернула по ходу пьесы стакан с водой, перецепилась об зарядное, ударилась коленкой, и теперь сижу как девочка дебил и думаю, что в моих одеялках притаился пожованый сука паук! Надо идти, вытрушивать как-то.
Нужен кому дико волосатый придурок, который будет вам ночью пауков в кровать подсовывать?
Как мне нравятся заявы уклонистов под постами про них, мол, "Какое право вы имеете нас осуждать?! Вы - судьи?!"
Понимаете, можно сколько угодно вопить о равенстве, но его по факту не существует. Нет никакого равенства.
Есть базовое равенство конституционных прав, да и то оно довольно часто не работает под влиянием каких-то факторов: войны, коррупции, физического отсутствия пандусов при формально заявленной равной для всех свободе передвижения и тыды.
Есть слово мобилизованного, есть слово уклониста и они никогда не будут весить одинаково в микросообществах, обсуждающих этот вопрос.
Есть голос матери, потерявшей сына - героя, есть голос матери, провозившей отца своих детей через кордон в детском боксе, и эти голоса вызовут совершенно разные эмоции. Нравится вам это или нет.
Есть Леся Литвинова, мать 5х детей, волонтёр и военнослужащая, есть человек, достижения которого ограничиваются гордым "А я деньги трачу, поддерживаю малый бизнес", и эти люди никогда не будут иметь одинаковый авторитет.
Есть слова Залужного и слова Шуфрича, двух формально равноправных граждан страны. Но по факту Залужный кумир миллионов, а Шуфричу постоянно пытаются противозаконно набить ебальник.
Дело каждого, как ему проживать свою жизнь, как решать возникающие проблемы, что писать, какие стримы пилить и какие нарративы двигать.
И такое же дело каждого - судить. Судить без мантии и полномочий, на бытовом уровне брезговать или же подходить, чтобы сказать спасибо.
Так что увы. Трудно быть последней сукой: вечно кто-то пристраивается сзади. Придется с этим смириться.
Нарешті ми дізнались хто винен у війні й це досить неочікувано. Бо раніше зелені казали, що у війні винен Порошенко. Але напередодні саміту НАТО ми нарешті дізнались остаточну правду — це НАТО винне у війні!
Той самий випадок, коли фейспалмом можна пробити наскрізь свій власний череп.
Командира підводного човна «Краснодар», з якого запускали Калібри, 42-річного капітана 2-го рангу Станіслава Ржицького якась добра людина нашпигувала кулями, поки потвора бігала та оздоровлювалась.
А я завжди кажу, що біг до добра не доведе.
Тихої ночі, котики. І респект добрій людині, яка здійснила від'ємне оздоровлення капітана Ржицького
