Интересная дискуссия у Талера.
Он пишет, что этот канал - российское ИПСО, которое намеренно закидывает очевидные проёбы президента как достижения. Чем выбешивает одну часть украинцев и заставляет писать нелепые отмазки в защиту президента другую часть.
Я же упорно считаю, что на 6м году правления президент мог бы научиться говорить свои экспромты так, чтобы не было мучительно стыдно. Потому что цитата его реальная, там и ссылок накидали.
Я считаю, что президенту пора бы понять, что ВСЁ сказанное им может и будет использовано против.
Я считаю, что если у нас ВУЗы за 4 года готовят из школьника специалиста в любой сфере, то и такой талантливый человек, как Владимир Александрович в состоянии вот просто не пиздеть лишнего.
Читать с бумажки у него получается хорошо, а вот что ни экспромт - то провал.
Я считаю, что призывать людей не вестись на провокации, когда президент генерирует пургу словами через рот, це марна справа. Каков поп, таков приход.
https://www.facebook.com/share/p/HjxrDHYi8dvjv1zV/
Володимир Вятрович
Отже, попри всі аргументи і протести «слуги народу» щойно протягнули через гуманітарний комітет ВР додаткову поправку №336 до законопроєкту про англійську мову 9432, спрямовану на те, щоб українські кінотеатри демонстрували фільми не українською мовою, а англійською.
На щастя, це вже не заборона демонстрування американських фільмів українською мовою, яку «слуги» намагалися протягнути раніше і яка просто вбила б український кінодубляж і кінопрокат. Цього разу проголосували за доручення уряду відшкодовувати кінотеатрам з державного бюджету сеанси, на яких фільми демонструються не українською, а англійською мовою.
Прямої загрози дублюванню ця поправка не несе, а кількість сеансів, на яких фільми демонструються не українською мовою, відповідно до закону про державну мову не може бути вищою за 10% на місяць.
Але все одно ця норма є абсурдною і шкідливою. Витрачати бюджетні гроші на те, щоб заохочувати демонструвати фільми іноземною мовою замість української – чисте безумство, тим більше під час війни. Якщо в уряду є зайві гроші їх треба спрямувати або на армію, або (якщо вже говорити про кіно) на підтримку сеансів українських, а не американських фільмів. Тим більше, що американські кінокомпанії про це не просять, а навпаки, інвестують кошти в дублювання і демонстрування фільмів українською.
Сподіваюся, що завтра на пленарному засіданні у колег-депутатів все ж вистачить здорового глузду провалити цю поправку і закінчити нарешті річну епопею з ухваленням закону про англійську мову.
Почула прекрасне.
Три правила поїдання черешні.
1. Кидай до рота цілу, не розкусюй, не дивись в середину.
2. Якщо там щось шевелиться, швидше жуй. То проблеми того, хто шевелиться, не твої
3. Якщо воно чинить опір - виплюнь. Воно заслужило своє право на життя!
Из кацапо-канала.
Запостили видео, где какой-то уёбок пинает русскую женщину, душит ее и тягает по земле.
Реакция кацапов на сканах. Чернильница, так ей и надо, убить всех чурок и тыды.
А нацисты, прошу заметить, мы.
Интересно, что пока у них в стране цветет и колосится классический без нюансов нацизм, какие-то маруси из Урюпинска искренне верят, что их мужья в Украине с нацистами борются.
Вот что с ними не так? В какой момент времени их мозги превратились в жижу?
А вы говорите, русский язык - язык оккупантов. Да хрен там плавал. Скоро единственными носителями русского останутся выходцы из бывшего совка, которых русскому учили больше и чаще, чем математике. Сами эти срусичи, исполненные пальцем впопыхах нетрезвым папой, родного языка не знают. Ни одного не знают языка.
У них - "макароны пафлоцки", "вернеца" и "не кто не чего не говорит". Это что угодно, но совершенно очевидно НЕ русский.
Володимир Ар'єв
Розповім вам цікаву історію про підвищення цін на електроенергію. Я спробую максимально коротко.
Найбільша частина коштів (прогнозовано додаткові 26 мільярдів грн цього року і 54 мільярди наступного) піде головному виробнику НАЕК «Енергоатом». Не чіпатиму поки тему розвитку малої генерації, яку провалило Міненерго і яка могла би суттєво допомогти після знищення ТЕЦ. Зверну увагу на інше.
«Енергоатом» минулого року опинився серед лідерів корупційних витрат при закупівлях. Там фестиваль: від корму для риб для окупованої ЗАЕС до сотень мільйонів на кейтерінг (теж для окупованої ЗАЕС) та сильно завищених цін на будівництво ітп. При цьому, Державна аудиторська служба увімкнула режим трьох китайських мавп (не бачу, не чую, мовчу), на запити народних депутатів керівник Енергоатому Котін хамив, а на парламентську ТСК тупо не зʼявився. Деталі у посиланнях в коментарях.
Сам Котін є людиною міністра енергетики Галущенка, обидва входили до близького кола нардепа Андрія Деркача, звинуваченого у державній зраді через співпрацю з російськими спецслужбами. А зараз і Котін, під керівництвом якого відбуваються розкрадання в Енергоатомі, і Галущенко, який провалив все що можна у підготовці енергетики до втрати ТЕЦ - обидва покриваються офісом президента і жодних сигналів про відставку цих посадовців немає. Навіть навпаки - обидва відчувають неабияку безкарність.
Отже, неважко здогадатись, яка саме доля очікує частину коштів з підвищених тарифів на електроенергію. Бо корупційні діри Енергоатома залишились незалатаними.
Никто не пишет о новых тарифах на электричество, а меня бомбит.
В стране война.
В стране чудеса типа острой нехватки кадров при стабильно не растущих зарплатах.
В стране экономика Шрёдингера, она вроде как есть, только никто не знает мертва она или пока нет.
В стране огромное количество пенсов ВПО с ничтожными пенсиями и необходимостью при этом арендовать какое-то жильё.
И что делается для помощи гражданам? Повышается в полтора раза тариф. За чем последует неизбежный рост цен на всё.
Скажите, слуги народа во всех смыслах этого словосочетания, а как выжить тем, кто не уехал?
Вам откровенно плевать на уязвимые категории, вы даже порезали выплаты переселенцам. Сочтя, что 2к гривен для бездомного старика из Мариуполя - это дохуя денег.
Вы высчитываете выезды военного на передок, чтоб не переплатить.
Вы почему-то не снижаете содержание депутатов, судей, прокуроров и Марафона, но карманы обычного человека вам жить спокойно не дают.
И да, Зеленский не обещал снизить тарифы. Он просто шутил. Поверили? Лохи
57-річний журналіст "Укрінформу", який оприлюднив інформацію про темники і цензурний тиск у державному інформаційному агентстві, отримав повістку.
Що я можу сказати у цьому зв'язку. Наступного разу зливайте інформацію через жінок.
Зараз деякі з колишніх пропагандистів і журналістів, які підтримували Зеленського, починають обережно промацувати грунт.
Лунають дещо здивовані вигуки - як же ми це допустили, як ми дожилися до такого?
Під цим "ми" стидливо маються на увазі всі громадяни України. От така колективна відповідальність на рівному місці.
То я прошу мене з цього "ми" виключити.
Говоріть за себе. Говоріть із застереженнями, пояснюйте, хто такі ці "ми".
Я особисто і кілька моїх друзів бачили, що величезний камінь котиться до прірви. І як могли його гальмували. А ви - ви - сміялися з марності наших зусиль. Це вам здавалося, що ви на коні. А тепер, коли ваш кінь виявився тим, чим він і був з самого початку, тобто дохлою кобилою, і ця туша починає привалювати вас самих, ви починаєте волати про диктатуру і про те, що країна зовсім не схожа на те, чого ви очікували.
Это вот впервые Дебеляш (иногда Быдляш) спит кверху пузом. Начал доверять, видимо
Читать полностью…
Кстати, хотела поднять тему как раз для коментов, чтобы накопить информацию.
Вчера мне позвонили с обычного номера на 050 и робот сообщил, что был запрос на изменение пароля в Приват 24, хотя я никаких изменений не запрашивала. Мол, если я согласна нажмите 1, если нет - 2.
И это хорошо, что я была не сонная или затурканная, и не начала нажимать что угодно, а просто сбросила звонок и заблокировала номер.
Накидайте современных способов развода на карточные бабки. Очень интересно будет почитать всем.
Тиша карабкался на подоконник. Собака сутулая с нарушенной координацией.
Так что котики - это не только ценный мех в вашем супе. Это ещё и постоянно растущая энтропия. Ну и пузяки, конечно. Хоть какой-то с них толк ...
Обычно я просто отправляю деньги хлопцам и они все вопросы по машине решают сами. В этот раз Ситроен, на который мы собирали денег, покупался через меня и я слегка в ахуе.
Оказывается, мало купить машину в Литве. Машину надо привезти к границе, потом от границы во Франковск, там поставить на СТО, убедиться, что в машине нет ни одной здоровой запчасти, оплатить их, оплатить работу, поменять какие-то масла, причем даже не одно, залить бак соляры, выкатать его чтоб промыть какие-то форсунки, залить ещё 1,5 бака, чтоб она доехала из Франковска на схід.
В общем, не вложились мы в смету. И это с учётом, что после покупки даже остались лишние 10к (как я думала) и они ушли в банку 72й пригады, ну остались же, почему нет.
Это капец.
Я не знаю точно, но мне кажется, что дешевле тут машины покупать. На них хотя бы можно взглянуть перед покупкой и убедиться, что ремонт не обойдется в ещё половину стоимости.
Если можете, помогите немношк на ремонт. 5375414106309759 моно банк
chudyakovatanya@gmail.com PayPal
Так, ну шо. Позвали мене завітати в Черкаси і чому ні? В такому психологічному стані, в якому ми всі зараз маринуємося, відволіктись трохи не завадить.
Буду 6.06-го в Черкасах. Для мене це все новий досвід, я звичайно не такий розкішний спікер як Гудименко, але на попередній зустрічі в Дніпрі всім було досить комфортно, здається. І мені теж, що доволі дивно, я не дуже комунікабельна людина і відверто боялась там привселюдно обіср...опозоритися)))
Поговоримо про те, що хвилює. Про проблеми, про війну, про те, як витягувати себе з депресій і стресів. Про майбутнє, про минуле, про де ми так нагрішили і що з цим всім робити.
Я звичайно не маю рецептів і жмені панацеї у кишенях, але можу поділитися своїм досвідом 10ти років у стані невизначеності і розповім, як втримала кукуху у відносній цілісності.
Приходьте. Буде цікаво, сподіваюся.
Матюшин прислал.
У нас с ним давний спор, какое слово противнее звучит Сызрань или Сысерть.
Есть безусловные мои лидеры мерзейших буквосочетаний: слова "покуда" и "покамест". Звучат как проказа на геморрое, честное слово.
С третьим местом я пока не определилась. Накидайте вариантов.
Олексій Петров
В мережі набирає силу інформаційна атака на… створену в Україні ТСК стосовно питань побудови фортифікаційних споруд. Атакують не напряму. Воно і зрозуміло, навіщо же так палитися. Але атакують, розуміючи що висновки роботи комісії українцям навряд чи сподобаються. І ця атака буде лише набирати силу. Спостерігаючи за цим, на думку приходить фраза зі старого анекдоту, «Мама. Перестаньте теребить мою писю. Проиграем суд».
Я чомусь вважав, що геніальний хід під назвою «А ось при вашому Порошенко», давно втратив актуальність. Ну приклад тому, що на календарі вже майже середина 2024 року. Тобто в країні вже пʼять років як зоооооооовсім інша влада. Не тільки інший президент, а влада. Цілком. Вся. Скрізь. Ну я так вважав, наївний старлей. Ан нет. Виявляється, коли треба якось прикрити власні факапи, то усі методи підходять. Бо ТСК скоро почне роботу. А там зуби дракона на узбіччі. А там бліндажі в низині з яких видні лише кущі. А там… А там… А там.
Окей. Давайте поговоримо про що заявляють, навіть палають заголовки в ЗМІ… «Єдине укріплення за часів Порошенка – стіна бур’яну».
Аби бути максимально обʼєктивним, я буду казати лише про те, що бачив на власні очі. Так ось, в 2015 році, я займав посаду тво начальника звʼязку 37 окремого мотопіхотного батальйону. Приблизно в червні того ж року, ми отримали від комбрига розпорядження, розвернути КСП батальйону на околиці селища Сартана, що під Маріуполем. Прибувши на місце, я був здивований побаченою картиною. На панівній висоті з якої було все видно хрен зна куди на схід, (себто в бік ворога), працювала цивільна техніка закопуючи в землю бетоні капсули бліндажів. І вже потім накриваючи їх декількома шарами товстих бревен та землею. Ми походили навколо, здивовано поцокали язиками і загнавши кешеемку в капонир, почали розгортати вузол звʼязку. Пожити в тих бліндажах не встигли. Через короткий проміжок часу прилетіла команда, виходити на ротацію.
Вже через декілька місяців, в перших числах вересня того ж, 2015 року ми повернулись в сектор «М», але вже зайнявши позиції на північ від Маріуполя. І саме там були повністю готові фортифікаційні споруди. Так, це не була суцільна лінія оборони, накшталт українського «Можино». Але опорні пункти були побудовані на панівних висотах з урахуванням особливостей місцевості. Наприклад, наявності ставків, які є рукотворною водяною перешкодою для руху техніки та живої сили. Опорні пункти, це система дуууууже капітальних бліндажів із мережею ходів-сполучень. Десь зліва та справа від нас, були побудовані такі ж опорники. (Коли їхали польовими дорогами, то бачили «бугри» бліндажів). Навіть жили в таких бліндажах декілька місяців. Чи було теж саме побудовано в інших секторах, не знаю. Але пізніше, військові, які були на той час в зоні АТО, казали, що точно такі ж укріплення були побудовані і на інших клаптиках зони АТО.
Так схоже це на стіну бурʼяну, чи ні?
Вже напочатку 2016 року, я зробив фото величезних бетонних споруд, які якісно перекривали трасу Маріуполь - Донецьк. І що дивно. В полі, в бік від дороги і кудись далі до посадки, йшла гряда… так званих зубів дракону. Мешканці Маріуполя можуть розповісти, де ще стояли ці бетонні велетні. І як хтось зауважив з місцевих, за лічені тижні до початку повномасштабного вторгнення, ці «фігурки» кудись щезли. Так це чи ні, не знаю. (Якщо хтось знає точно, напишіть в коментарях). Вже пізніше, в квітні 2017 року, наш батальйон зайняв позиції в районі… Чонгара. Але про це я вже розповідав.
А тепер напевне головне.
Окей. Давайте пограємо в гру, яку зараз ретельно навʼязують нам, намагаючись знов оперувати фразою «А от при вашому Порошенко». Я недарма звернув увагу на календар. Пʼять… Пʼять років інша влада. З усіма можливими і навіть, не можливими ресурсами. Окей. Давайте припустимо, що за часів Порошенко нічого не було зроблено. Геть нічого. Якось все само і за допомогою, безумовно мудрого народу. Окей. Припустимо.
Я знову з приводу дітей.
У подруг за кордоном діти зараз 16-17 річного віку, коли вони виїжджали у 22му, малим було 14-15 років, відповідно.
Питання таке, чому хлопчики не можуть стати на військовий облік дистанційно з-за кордону, через цю електронну систему, а зобов'язані особисто з'явитися за місцем реєстрації в Україні?
Почнемо з того, що у багатьох із них більше нема місця реєстрації в Україні, воно розбомблене. Але навіть щодо киян: який смисл змушувати дітей з мамою їхати в Україну, витрачати кошти, ризикувати втратою соц виплат, де вони є, через цей виїзд, якщо діти такого віку все одно не будуть мобілізовані.
Чому не можна дати їм довчитися спокійно, а також спокійно в'їжджати і виїжджати з України, якщо і коли захочуть, і можливість дистанційно внести свої дані у систему обліку?
Я просто не розумію, який смисл у вимозі очної присутності, крім навантаження і так засмиканих тцк і покладання додаткових витрат на матерів.
Пс. Ок, якщо в електронному вигляді складно (?), тоді відкривайте філії тцк при консульствах. А який іще варіант?
Мы, конечно, немношк взволновались грозой и обстрелом градом (в хорошем смысле это слова), но нам это не помешало плющить харю и дальше.
До старта дебеляша осталось три, два...
Військовий просить допомогти зняти квартиру у м.Шостка на 1-3.
"Доброго дня! Мене у Шостку перевели, зараз тут житло шукаю. Проте через наявність нелояльних до ЗСУ цивільних та загальне небажання здавати військовим, поки що нічого не можу знайти. Чи могли б ви по своїх знайомих попитати? Шукаю 1-кімнатну, в нормальному стані. І щоб власники нормальні були. Не бухаю, вечірки не влаштовую. Приїхав чисто працювати. Ну і може котиків прикормити)"
Якщо хтось має інформацію, напишіть, будь ласка, в коментарях.
Перепишите уже ботам тексты. Они задолбали тем, что украинцы не могут свою нацию считать лучше других.
Украинцы могут себя считать потомками ариев, посланцами далеких звёзд или ватной палочкой. Не ваше собачье дело, кем себя считают украинцы, пока они сидят у себя дома, в международно согласованных границах и не бегают по краснодарскому краю с автоматами. Dixi
Пост написан, чтоб уже перебанить всех этих мандавошек, которые к моему каналу прилепились. Погнали.
Приехал муж на денёк. Разделся.
Тушка бледная, как жопа викинга. Шея, уши и руки черные, прям четко по прямой линии цветораздел идёт.
Я ему сразу сообщила, что он - вылитый тапир.
Потом я пошла в ванную, вышла оттуда вся намазанная кремом и спела песню, где я - склизкий слизень.
Муж спросил, зачем я склизкая. Объясняю:
- Понимаешь, я ж стара пожована ондатра. Если не намажусь, то скукожусь сразу, высохну як роса на сонці.
На данную реплику муж тут же начал петь песню:
"Тапир и ондатра,
Они если честно
Не пара, не пара не пара."
Он уже перестал петь, а я не могу остановиться.
А вы спрашиваете, почему мы Адамсы. Вот поэтому. Без подъёбок и кота жизнь критически не та.
APD
Собачку заброньовано. Дякую дуже!
-----
Шукаємо нову домівку для вівчарки. Фото в коментарях, сюди не влазять.
"Колись в неї була хазяйка та дім, а жила вона в столиці. Але в 22гому році її хазяйка вирішила, що залишатись в країні небезпечно та поїхала, собаку залишила в селі на маму. Яка цю собаку, в цілому, не просила та має ще своїх двох. Тож вівчарка виявилась зайвою та опинилась на вулиці, де почала тягати курей, щоб вижити, за що не одноразово була бита місцевими(
До мене вона потрапила вже падаюча від піроплазмоза, та вся в ранах від побиттів. Зараз Леди вже цілком здорова, піроплазмоз вилікуваний, розгорнута біохімія крові не знайшла жодних патологічних змін, також проведено аналіз на діфляріоз - здорова.
Але їй потрібна родина. Така, яка не кине, коли буде їхати, яка знайде час та бажання на дорослу собаку яку вже двічі зрадили.
Леді добре знає команди: до мене, місце, стояти, фу, гарно їздить в автівці, товаришує з будь якими собаками.
З мінусів:
- не можна в родину де є на вільному випасі птиця або кози, складно з котами, теж не радила би
- Не в родину де є маленьки діти, бо коли вона розігрується, то починає скакати що той олень, та скидає все навколо і стрибає на ручки 🤦🏻♀️
З плюсів: якщо вона вам повірить, то буде справжнім другом, який завжди поряд, буде захищати ваш дім, та точно завоює ваше серце ♥️ можна в родину з іншими собаками.
Вік: 4 роки, стан здоров’я - зараз все добре, треба трошки відгодувати :)
Локація: чернігівська область, можу привезти до Київа"
+380661101036 Анна
Сначала ты царапавсь и кусавсь. А потом тебя схватили за дупку и почикали когти. Это называется справедливое возмездие.
А Тиша не царапавсь, он просто не успел спетлять. Это называется военным термином "Проебал- убило".
Таке життя, бентежне.
Андрей Плахонин
Відома астрологиня (а за сумісництвом докторка технічних наук, професорка, завідувачка кафедрою інформаційних технологій в телекомунікаціях Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем) Марія Скулиш стала кандидаткою на посадку ректорки Київського політехнічного інституту імені поки що не Нострадамуса. Ознайомився з її астрологічним доробком, як на мене, усі дані для цієї відповідальної посади в неї є.
-------
Нам ещё таролог нужен экономистов обучать и гомеопат в мед.университет. Вот тогда реформы засияют новыми гранями, ящетаю
И проблема не в том, что генерала ЗСУ назвали чОртом. Проблема в том, что подобное позволяет себе депутат ВР.
Ну то есть дракона мы ещё не победили, но своих пучок уже вырастили.
Владимир Александрович, вам предыдущая Рада не нравилась настолько, что вы аж закон переступили и распустили её. Как вам ваши депутанги? Все ок? Лодку все ещё не надо раскачивать?
Или наш драккар на дне лежит?
Жить на Оболони - это в час ночи орать на ёжиков, чтоб они прекратили драку у тебя под окнами, и кидать в них кошачьим кормом. Может хоть пока жрут не будут хрюкать как стадо кабанов....
На рассвете орать на птичку, которая прилетает строго на ветку впритык окна и поёт. Причем поёт - это вот очень на любителя. Верещит как Ирма Крат, кому понравится? А часа через два после птички выходят собачники и обмениваются новостями прям под окном, в то время как их собачки тоже обмениваются новостями.
Как в частном доме живу.
Помню, в первую ночь в доме в Донецке ко мне к забору пришла лошадь. Интересно, на Оболони есть лошади?
На "Українській правді" вийшла шикарна стаття "Всі свої. Як офіс президента бере під контроль Укрінформ". Присвячений матеріал діяльності на чолі агенції її колишнього директора Олексія Мацуки. Від прочитаного на мене просто пахнуло часами Віктора Януковича.
Якщо коротко. Мацука - цілковито людина Банкової і цього навіть не приховував. За Мацуки в Укрінформі забуяли цензура, темніки і списки "небажаних спікерів" - у першу чергу, представників опозиції. З'явилися вказівки додатково висвітлювати діяльність Андрія Єрмака (!!).
І що характерно - з'явилася заборона поширювати інформацію про тодішніх командувача об'єднаних сил генерала Сергія Наєва та про головкома Валерія Залужного.
Стаття дає зрозуміти, що звільнення Мацуки сталося після того, як під час зустрічі журналістів з послами G7 були оприлюднені конкретні докази тиску на журналістів з боку влади. І не тільки мова про Укрінформ.
У статті ідеться, що скандал з виданням "Kyiv Post" (там власник звільнив весь колектив і набрав нову команду на нових принципах) стався після тиску влади на власника видання. Т Тобто цензура поширилася не тільки на державні, а й на приватні ЗМІ. Скільки видань з владою просто "тихо парєшали", або впровадили внутрішню самоцензуру "аби не відсвічувати", думаю всі здогадаються самі.
Власне, хіба ми дізналися щось для себе нове? Хіба ми не бачили як зелена влада від перших днів почала поводитися з журналістами як з билом - за повної байдужості з боку самих журналістів?
Колись давно, у той рік коли Віктора Януковича обрали президентом, я працював на фірмі що обслуговувала різноманітну електроніку на телеканалах. За Ющенка багато каналів стали інформацію добуту журналістами пускати в прямий ефір з коліс. Так от на моїх очах всі канали як один після обрання Януковича весь контент стали проводити через редакторів, аби в ефір зайве не потрапило. І ніхто нікого не вивозив в ліс, не залякував - саме все сталося. Ми дивувалися чому журналісти, які хизувалися футболками "Я тобі не дорогенька" за Порошенка, почали мовчки ковтати грубіянство зелених? А от тому ж.
Чому ж тоді зараз УП заспівала про утиски преси? Вочевидь - посли G7 ставлять забагато питань.
Давно відомо, Захід незадоволений форматом мономарафону і не раз зауважував про утиски опозиційних ЗМІ з боку діючої влади. Схоже зараз знову проведуть виховну роботу.
Плюс - Європейська Солідарність уже готує позов до Генпрокуратури з приводу цензури і тиску на ЗМІ з боку Банкової. Депутати Порошенка вже штормлять комітет ВР зі свободи слова.
Вочевидь - далі буде.
https://www.pravda.com.ua/articles/2024/05/29/7458080/
Честно говоря, вообще не поддерживаю рефлексий на тему "Зеленский просрал международную дипломатию, так ему и надо".
Потому что это не он просрал, а мы просрали.
Это не ему поводили по губам, а нам всем.
Это не его дипломатично послали по пути известного корабля, а нас.
И это не он будет ебашиться в неглубоком окопе саперной лопаткой, а наши мужья и дети.
Не вижу повода для злорадства. Зло есть, радости мало. Быдло-стайл наших "международников", обученных ведению переговоров в Трускавецкой Академии Всего, перестал играть уже год назад, но эти додики продолжают топать ножкаме и сучить ручкаме: дайти! Именно поэтому меня по жизни штырят люди, которые берутся что-то делать, не имея ни навыков, ни желания научиться. И не важно: дворник ты, строитель или дипломат. Просто масштаб пиздеца разный по итогу выполненных работ.
Я искренне надеюсь, что планы западных политиков вообще никак не связаны с поведением наших дипломатов. У них своя игра, это понятно. Но в роли статистов жить как-то подзаебало. У пешки есть шансы пройти в дамки, а не быть сожранной сразу. Но для этого надо играть. И факт к сожалению на лицо: зелёные играть не умеют. То, что было хорошим ходом год назад, теперь уже нет.
Ну в целом красиво. Тока одно питаннячко: где мне спать?
Читать полностью…
Але тепер покажіть мені, які саме фортифікаційні споруди… якісні, капітальні опорні пункти, були побудовані в Україні в проміжок часу від травня 2019 року до лютого 2022 року. І де саме до речі побудовані? Щось не можу згадати. Заборону на використання аєророзвідки в зоні проведення ООС, памʼятаю. Відведення з лінії бойового зіткнення контрснайперських груп, також памʼятаю. Навіть заборону відкриття вогню у відповідь (яку одразу скасував генерал Валерій Залужний), також памʼятаю. До речі, він же і наказав повернути контр снайперські групи в ООС. А ось надпотужне велике фортифікаційне будівництво, протягом 2019, 2020 та 2021 років… ні, не памʼятаю! Суцільна стіна бурʼяну, не більше…
Читать полностью…
История одного змеепобеждения.
Свят Георгий во бое
На лихом сидит коне
Держит в руце копиё
Тычет змия в жопиё (с)
