Кстати про субординацию.
Коша ее не признает как факта. То есть субординация отдельно, а кошка отдельно.
Например, Форест ест еду и она ест еду. Слону понятно, что Форест никуда не торопится, его еду уже оооочень давно никто не пытался отнять. Кошенька же только с улицы, она втягивает пищу со скоростью пылесоса. Если кошеньку в процессе всасывания пищи потрогать за жопу, то и звуки из нее получаются тоже очень пылесосообразные.
Соответственно, кошка съедает свою порцию секунд за 20 и СРАЗУ тычет сюрло в соседнюю миску. То, что над миской сидит гигантский кот, ее вообще не гребёт.
- Сышь, обильный, посторонись, - говорит коша и начинает всасывать порцию Фореста. Форест возмущённо рыкает и иногда сычит даже, а ей пофиг. С набитым ротом она говорит:
- Пофол нафуй! - и продолжает жрать))
Вот и вся субординация.
А Тихону я вообще отдельно ставлю миску, ця тендітна квіточка с тонкой душевной организацей конкурировать не способен, его воробьи лапами загребут. И возможно даже мухи.
Ніхто з притомних військових та тих хто розуміється на війні, не те що не хочуть, а навіть не думають про політику під час війни. Не те щоб не думають, а бояться тієї політики, як чорт ладана.
Бо політика то про емоції. Про те як подобатися. А війна то про цифри, втрати, страждання. Про смерть майже в кожній сім'ї.
Військові оперують цифрами. А політики зобов'язані ці цифри військовим забезпечити. Коли військові кажуть - нам потрібно 300 тис особового складу, їм не важливі емоції. їм потрібні 300 тис чоловіків та жінок зі зброєю та в формі. Хто буде проти цього, та які емоції будуть в суспільстві, то не клопіт війська. То клопіт політиків.
Зброя та форма, то теж клопіт політиків. І ротації, відпустки, звільнення, то теж клопіт політиків.
Перед тим як когось відпустити з лінії зіткнення, треба кимось замінити.
Нема де готувати людей? А чому ви вирішили що це проблема військових? В нас армія стала в 4-6 разів більше. При самому гарному розкладі, треба в 4-6 разів більше навчальних центрів. Навіть більше з урахуванням інтенсивності.
Але в нас по перше загроза ракетних ударів, а це значить треба не в 4-6 разів більше великих центрів, а в 40-60 малих розосереджених. А тут друга проблема. Полігони/стрільбища, то вже не земля МО, бо земля МО вся відома та використовується. А треба в рази більше. А то в основному земля або приватна, або державна. А ще розміщення тих всіх людей. І теж з урахуванням розосередженості. Не в землю закопати, а з нормальними умовами.
І це політика. Бо голови ВЦА, то політика. Територіальні громади то політика.
Військовим насрати скільки коштує снаряд. Або куряче яйце. Військові знають що для оборони треба Х снарядів, а для наступу Y. Війна з таким ворогом як РФ це чиста математика. Кількість боєприпасів, дальність ураження, логістика.
І де політики будуть брати ті снаряди то не клопіт військових. і де брати людей до війська то теж клопіт політиків.
Закони не працюють, поліція не допомагає, не мають права перевіряти документи? Але то теж політика.
І коли військовий каже - мені не вистачає особового складу, снарядів, засобів розмінування, запасів та резервів то не політика. То задача для політиків. Прийняти закони, домовитись з союзниками, знайти гроші, знайти геніїв та забезпечити. Оце єдність.
Але коли політики кажуть - ми не дамо вам більше людей бо це вдарить по рейтингам, не дамо зброї та боєприпасів бо проїбали полімєри, вирішуйте питання тим чим є, то це вже політика. Оце і є боротьба за рейтинги. Це вже не цифри. Бо не можна на війні силами неповного стрілецького взводу виконати задачу механізованої роти. Можна спробувати, але то з області дива і майже гарантовано буде не успіх а втрата людей. І той хто не погоджується з політиками, той не стає політиком. Це просто військовий, який вирішує питання в довгостроковій перспективі. А от той хто розуміє неправоту та наслідки, але бере під козирьок, то і є політик. Бо переймається рейтингами. І це проблема.
Так це працює. Кожен повинен займатися своїм ділом. Кожен повинен робити те, на чому він розуміється. У військових зараз дуже важка робота при поганих вихідних даних. В умовах тотального дефіциту та нестачі робити те, на що треба в рази більше ресурсів. І кожен військовий знає, що його вимоги до політиків правильні і ґрунтовні. Бо кожен військовий оперує тільки тим що йому дають політики. І менш за все вони хочуть зараз стати тими, у кого війська будуть завтра вимагати те що їм треба.
Просто кожен повинен сумлінно робити свою частину суспільного договору. Військові - воювати. Політики створити закони, які потрібні для перемоги в цій війни та забезпечити її. І не зглядуватися на рейтинги свої чи чужі, не рахувати як, та що, може відбитися на майбутніх виборах. Бо може не бути де вибиратися. Країни не буде.
(С) РОМАН ДОНІК
Тиша к кошеньке относится примерно вот так. Кривит рожи и брезгует.
Но ночью, когда никто не видит, вполне тыгыдымил с ней.
Типичный мужлан. Под покровом ночи - шальная императрица, а днём на людях - ну прям прынц голубых кровей.
Вопще не понимаю, откуда взялся в незнакомой семье мой кот и его когтедралка.
Или просто рыжие кабанчики все на одну жопу (зачеркнуто) лицо?
Кстати, никогда не кормите грачей и ворон орехами под своими окнами. Иначе они начнут собираться в стаи, прилетать к вам с рассветом и орать диким криком: "Где наши орехи?! Вставаааааай!"
И с каждым днём их будет больше и больше
Всё. Эпопея закончена: мы теперь не бомжи, а квартировладельцы)))
Хочу передать спасибо "проклятым барыгам", которые приняли постанову 280, благодаря которой у нас появилась хатынка.
Видео для иллюстрации приобретения жилья. Мы теперь не будем жить в пластиковых крышках))
Я надеюсь, по крайней мере
Майдан был от нас далеко.
Там какие-то наколотые апельсинами люди за деньги Госдепа и под предводительством рептилоидов нагло кидались голой грудью под пули самого демократичного, легитимного и клёвого на свете президента.
Их поливали из брандспойтов ледяной водой, чтобы привести в чувство и остановить, ведь Киев лежал практически в руинах и зиял пустыми глазницами разграбленных бутиков.
А фашиствующие маргиналы распинали беззащитных беркутовцев в трусиках и собирались в карательные отряды, насилующие русскоязычных пенсионерок с эпилепсией и катаплексией.
Именно это мы в Донецке слушали из каждого утюга, но Майдан был далеко.
Мы ещё не знали, что скоро нас приедут защищать от нормальной, мирной жизни хмурые ребята из ближнего зарубежья. И тогда начнется наш собственный, недолгий Майдан.
Несколько дней единения.
Несколько дней, когда Донецк искренне, зло и мощно разукрасился жовтоблакиттю.
Несколько дней и десять лет для понимания того, что свобода - это никогда не даром. Не бесплатно, не по умолчанию. Свобода - это постоянная война за нее. С победами, с поражениями, с павшими и с дезертирами, с разочаровашками и с теми, кто всегда в строю. С кусками мяса на колючей проволоке.
Я не знаю, что мы в скором будущем будем жрать и чем воевать. Я не знаю, сколько ещё лет и жизней уйдет прахом в землю. Одно знаю: Украина - страна баррикад, а не автозаков. Так было и так будет.
Янукович вважав, що Майдан-1 і 2 організували американці.
Зеленський думає, що Майдан-3 можуть оплатити росіяни.
Ні той, ні інший так і не зрозуміли, що це було і з чим вони мають справу.
Нерозуміння на базовому рівні, погане відчуття свого народу, брак поваги до людей, брак особистих якостей. Ніхто з них не вийшов би на мітинг безкоштовно.
І свій куций досвід вони натягають на всю Україну. Обмежені люди без емпатії і фантазії завжди так роблять.
Як бачите, щось спільне у гопника з Єнакієво і недоучки з Кривого Рогу таки є.
Хто був "організатором" першого Майдану? Кучма і Янукович. А у чотирнадцятому? Знову ж таки Янукович зі своєю бандою.
Хто "організує" третій Майдан? Я думаю, Зеленський має всі шанси. Зачепить генералів, піде на відкриту зраду, побачить усе з перших рядів.
Так, котики. Щоб зайвого не вигрібати з чатику, скажу один раз.
Хто вважає винними у війні російськомовних громадян, йдіть звідси швидко і не озирайтеся. Тут вам робити нема чого. А я зайвий раз не бачитиму купу умовно кажучи людей, людей вкрай тупих, які досі вірять московській пропаганді.
Бо саме це вона і каже: ми тут не знищуємо сусідів, а захищаємо свою мову. Якщо б тут не було жодного російськомовного, для кацапів не змінилося б нічого. Історичних прикладів по брови.
Насправді, котики, розмовляйте хоч на хінді: якщо ви потрапили в поле зору геополітичних інтересів кацапів, вас прийдуть знищувати. Саме час вже це зрозуміти.
Маєте іншу думку? Аргументовану думку?
Ок, у нас вільна країна вільних людей. Але не тицяйте її мені у вічі, я вам не бронєвічок для виступів.
Victor Datsko
У Львові десятки тисяч переселенців з хуйовою українською. У Станіславі то саме.
Роботи тупо непочатий край. Та піди хоч в одне "переселенське гетто" в Запоріжжі, Дніпрі чи Словʼянську, та йоп твою мать. Поговори з людьми. Просто курва сядь і поговори з тою дитиною яка може українську чула лиш в ящику. Потримай її за руку. Відчуй глибину тієї прірви з якої вилізли десятки тисяч наших співгромадян. Поплач з ними. Поїж з ними тої не свіжої булки, давись нею але їж, подивись в ті очі. Очі в яких нема ніхуя, ні минулого ні майбутнього, а тільки черги за теплими сніданками і речами дитині на зиму. Так так, отам біля катедри, стань з ними в чергу, розговори любу з них. Приготуй їм чаю. Залізь в їхню шкіру і душу.
Ти ж хочеш українізації. Хочеш? Чи хочеш помсти російськомовним?
Тут треба визначатись. Бо одночасно і те і те не вийде.
Збери їх в любому кафе, 20 жінок з дітьми які бавляться чужими подарованими іграшками. Візьми їм кави з пляцками. Чи льодів і цукрів файних. Повийобуйся трішки врешті решт. Але акуратно і філігранно. Потім відмотай назад, дай себе трошки пошмагати докорами і переселенською іронією.
Проведи лагідний майстер клас української мови під жарти і смішки панянок і оточуючих. Це ж знімуть і завірусять на тік ток як Іра з академічної гарпії раптом перетворюється на просту і ніжну українку яка помагає своїм співвітчизникам ні, не тільки краще говорити українською, а жити блять. Жити між уламками минулого і сьогодення та картковим будинком майбутнього. В якому ніхто з нас не був і ніколи не буде ідеальним.
Здавалось такий момент. Можна вистрілити в зовсім іншому амплуа. Та обіграй якось смішно свій колишній зашквар з іменами дітей в садочку. Віруснись в мережах. Їзди по країні. Помагай людям повернутись не тільки до рідної мови, але і до життя. Приїдь в той сраний університет в Дніпрі де викладачі проводять лекції російською, поговори з ними. Поможи, покажи, навчи. Помири всіх. Внеси хоч один кварк впорядкованості в наш вічний хаос боротьби і розбрату.
Ні блять. Треба всіх взяти і обісрати, обізвати, все розтрощити, поламати, наплювати на все, збільшити ентропію і ненависть всіх до всіх, розтоптати все своєю пихою, всіх посварити і розплодити ненависть яка і так кожного з нас пожирає з середини. І пожирати почала ще більше і швидше з 24 лютого. А потім якась почвара приходить і пише мені, що вкраїнці знову дурні бо Орлицю викинули на смітник, а через ту ненависть до неї пожираємо один одного.
А хто блять плодить ненависть? Хто ця загадкова істота?
Ірина Дмитрівна блискучий фахівець і науковець. Вона розвалить любого хто сяде з нею дискутувати на більшість тем по історії, літературі, релігії і культурі. Я це говорив весь час і не відмовлюсь від цих слів ніколи.
Але іронія в тому, що така людина настільки не пластична і через свою пиху, невміння себе продавати заради вищого блага, вона також може розвалити і той мовно-історичний консенсунс в якому зараз перебуває наша не ідеальна нація. А без консенсусу розвалиться і східний фронт після чого розвалиться наша Держава.
Ми надто багато ригнули кровʼю і кишками щоб дозволяти собі такі експерименти.
Надто дохуя "Марсових полів" по наших містах і селах. Полів на яких денно і ночно виють матері, жінки і доньки. Виють на хрестах з темними очима і чорними головами.
Вибачте, але ми вже заплатили оверпрайс. А ще скільки розплати попереду і після.
Ну что. Утром парни сердились и вместе неодобрительно смотрели на микрокошку. Форест периодически рычав и доминировал.
А папизже пришли под бок оба, чего обычно не случается никогда. Появление третьего кота как-то обостряет любовь первых двух к источнику пищи и чуханов.
Такие капец роднюни!
Лежат и злобно мурчат.
- Опять притащила какую-то херню... Мы же лучше. Давай избавимся от херни и будем жить как раньше, а?!
До тыгыдымов осталось пару дней.
Кошенька поселилась под столом и ест как не в себя.
Ко мне едет кошечка на передержку. Потому что поймали, простерилили, а обратно на улицу выкидывать жалко.
В общем, у пацанов моих наступает черная в жизни полоса. А мне хоть будет о чем писать)
Да, кошечка открыта к предложениям руки и сердца.
И мняса
Фаріонщина триває.
Вам це не нагадує істерики донецьких, які волали, що прийдуть біндери і всіх повбивають?
У мене повне дежавю, чи як там воно пишеться.
І кожний раз, коли вспливає тема замінованих машин україномовних галичан, чи распятих в трусіках руськощелепних донбасян, я чітко розумію, що це явища з ідентичною рушійною силою. Яка стопудово не за Україну
Тишка все ещё увлечен ленточкой, Форест кушает, а в конце сообщает, что идёт в туалет.
Он всегда сообщает. И на выходе тоже
Довго мовчав. Бо я своє відношення до тієї гебнявої секти озвучив ще в 14 році. Але просто хочу зафіксувати. Фаріон написала "тєлєгу" головнокомандувачу на двох бойових офіцерів з 3 тьої штурмової, які зараз на війнонці воюють з окупантом. На Жоріна та на Кротевича. Під час війни. Війни з росією. Фаріон "воює" з офіцерами ЗСУ які ту війноньку воюють проти росіян. В принципі це логічне завершення того "двіжа" під гаслами псевдонаціоналізма.
Читать полностью…А что за дикий грохот в кухне с утра пораньше, подумала Таня, старательно пытаясь не проснуцца.
Но это ж невозможно: монотонный бзямк, бзямк, бзямк...
А это кошенька, которая видимо устала ждать завтрака и как истинная дворянка помоечной династии решила добыть его самостоятельно.
Залезла на стол и бзямкала крышкой, которой накрыта вчерашняя кусьна.
Ну в общем получила пажопе, потом все получили завтрак, теперь вот лежат, приличные.
Доброе утро)
Вже кілька френдів здивовано перепитують: як так, чому блогери, які з купленими документами повтікали з України, не сидять за кордоном тихо, а ведуть активну пропаганду проти мобілізації. Чому вони так підставляються і привертають до себе стільки уваги?
Багато хто припускає, що через гроші. Не знаю, це ж мають бути гроші росіян? Чи взяли б ці хлопці російські гроші за зрив мобілізації? Складно сказати, все може бути. Ще рік тому це б здалося малоймовірним, але ми вже бачили і не такі кульбіти.
Але я також думаю, що причина в тому, що вони блогери. І більш ніхто.
Тобто дорослі чоловіки з вищою освітою, які не мають іншої роботи, не мають професійних досягнень, а заробляють на рекламі на своїх каналах і кількості підписників.
Якщо вони замовкнуть, то що тоді їстимуть? а мобілізація - гаряча тема, яка притягує аудиторію
И знаете, дело даже не в том, что эта худи стоит 20к грн, а зарплата депутата 45к.
Дело в тотальном непонимании, что сейчас уместно, а что выглядит плевком в морды всем тем, кто собирает по копейкам на турникеты.
Дело в том, что депутат воюющей страны и неибацца какой антикоррупционер надевает не просто что-то дорогое, но не броское, а нарочитое, опознаваемое. Ценником наружу.
И сидит с ебалом азовского бычка, мол, да, могу себе позволить.
Сейчас прискачут эти в белых польтах, которые "не надо считать чужие деньги!".
Я знаю, что не надо.
Но когда мы только пару недель назад собирали на ремонт машин и колёса для 5й штурмовой, а сегодня ко мне стучится 3я штурмовая и просит помочь с ремонтом машин, я НЕ МОГУ не считать чужие деньги.
Потому что мне на карту кинут 50 грн с подписью "От пенсионера, вибачте що трохи", в то время как бывший волонтёр и теперешний депутат не стесняется надеть блд на пузо 20к грн.
В общем опять сбор.
Видео-спасибо будет.
Карты мои.5375414106309759
моно4149609011038868
приват
Кстати, кто волновался о кисе - вот она.
Разбудили меня сегодня в 5 утра тройным тыгыдымом и перемещением кресла по хате.
В качестве информации для задумацца.
------
Израильский новостной портал Ynet проверил, дети каких министров Израиля сейчас в рядах армии:
• старший сын премьер-министра Биньямина Нетаньяху - Авнер;
• сын президента Ицхака Герцога (причем воюет непосредственно в самой Газе);
• двое сыновей министра обороны Йоава Галанта;
• трое сыновей министра Бени Ганца;
• двое сыновей министра Гади Айзенкота;
• сын министра социального обеспечения Яакова Марджи;
• старшая дочь министра транспорта Мири Регев (на офицерской должности);
• дочь министра экономики Нира Барката;
• двое детей министра алии и интеграции Офира Софера;
• сын министра науки, инноваций и технологий Офира Акуниса (служит во флоте);
• все дети министра сельского хозяйства Ави Дихтера;
• двое детей министра просвещения Йоава Киша (призваны в резерв);
• двое сыновей министра стратегического планирования Рона Дермера (один - уже служит, второй - проходит процедуру призыва);
• 18-летний сын министра нацбезопасности Итамара Бен-Гвира (в процессе призыва);
• восемь членов семьи министра Орит Струк: четверо ее детей и четверо мужей ее дочерей;
• члены семьи министра труда Йоава Бен-Цура (а те, которые не служат - помогают в качестве добровольцев). Один из его родственников получил ранение в ходе боевых действий;
• сын министра Ифат Шаши-Битон (причем с первых дней войны);
• двое детей министра юстиции Ярива Левина;
• дочери министра Гидеона Саара от предыдущего брака закончили военную службу и были освобождены, в т.ч. и от резерва. Его дети от нынешнего брака - еще маленькие.
@yigal_levin
Отгадайте, кто отжал место кошеньки?
Гопота днепровская....Ему ж во всей хате больше негде прилечь.
Спит теперь на табуретке. Но с другой стороны мои-то на табуретке спать не могут. Не помещаются
Сегодня уже получше.
Форест нюхал новую кисю и даже не рычал.
А Тишка настолько осмелел, что пришел к ней под стол, нарычал и даже поднял опасную лапу.
Но тогда уже рыкнула я, и Тихон быстро спетлял.
А коша - просто эталон уравновешенной психики: ест, спит, мурчит, не агрессирует, в дёсны целоваться не лезет, даже поиграла со мной. Ну так, немножко. Типа:
- Хочешь поиграться, кожаная? Ну ладно, штош.
Идеально работает кошкой ))
Форест по-моему не очень рад.
Но это временно.
Он только Илюшу любил безусловно, остальных просто принимал как данность. Постепенно
Нарешті прокинулися...
--------
СБУ відкрила кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон
Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та вже призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки Ірини Фаріон.
За матеріалами слідства, в одному зі своїх інтерв'ю народна депутатка України 7-го скликання зазначила, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями. Це викликало хвилю обурення серед українських захисників та в суспільстві загалом.
Крім того, у своїх соцмережах фігурантка опублікувала допис зі скріншотом повідомлення від проукраїнського студента з тимчасово окупованого Криму, у якому були вказані ім’я, прізвище та інші персональні дані відправника.
Це стало підставою його переслідування з боку російських спецслужб.
Кримінальне провадження за цими фактами відкрито за такими статтями Кримінального кодексу України:
▪️ ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
▪️ ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю);
▪️ ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер);
▪️ ст.182 (порушення недоторканості приватного життя).
СБУ ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон.
Досудове розслідування триває.
Мужис велел выложить видео-подяку для Нелли за целую кучу ништячков и раскладушку.
Если мужис раскабанеет и проломит раскладушку, Нелли пообещала другую, с повышенной грузоподъемностью.
А мне придется покупать новые штаны, флиски и куртки кабанячего размера. Хотя все равно придётся: где-то просрали список забезпечення мужиса и теперь никто не знает, что ему выдали, а что нет. Казалось бы: очень удобно, можно сказать, что не выдали ничего и получить вообще всё. Но так это почему-то не работает)))
Нелли, спасибо вам. Просто Хеллоуин какой-то)
Нипадох всё-таки глубокий социофоб.
Игрались мы с Форестом ленточкой, бегали, мышковали на пододеяльную руку, делали злобный кусь рукава, смотрели с балкона на улицу, в общем вечерний моцион.
Я всячески пыталась привлечь Нипадоха, который следил за нами с некоторого расстояния. Закидывала ему ленточку, пыталась показать улицу, мышковать тоже пыталась (шурудить рукой под одеялом и чтоб он такой сверху полював). Но хрен там плавал.
Нетушки и низачто.
Игнор и взгляд из-за угла.
А когда мы устали и я пошла в ванную, Нипадоша нашел ленточку, аккуратно ее взял в зубы, отнес на свой подоконник и играл там с ней в гордом одиночестве.
А говорят, животное, голые инстинкты...Они капец какие разные все. Особенно этот шизик)
Як заохотити громадян волонтерити? Все просто. Пообіцяти, що можна буде не воювати. А, і ще трошечки тримати "економічний фронт " . Зовсім трошечки. Хоча б на 0,75 ставки.
Якщо цей чудовий законопроект якимось чином приймуть -- ми отримаємо вал нових волонтерів, які будуть займатись казна чим, але матимуть "посвідчення волонтера встановленого зразка".
Як це буде працювати, можна вже було пересвідчитись на прикладі системи "Шлях".
Автор Леся Літвінова
Брыли блд. Я ведь даже не знала, что они у меня есть, пока не посмотрела тикток, где разного пола, возраста и расы люди растирают себе морды пальцами и скребками.
Да-да, в этом большом мире существуют специальные скребки из яшмы, дерева и благородного пластика для борьбы с тем, что меня вообще не беспокоило без напоминаний общественности.
- Борись! Сказало она, - Скоро вся морда вниз сползёт, если по ней не скрести.
- Да и пусть ползёт, фиг с ней, с мордой, морда же не влияет на мои качества как человека.
- Неееет! Морда - заркало души! Иногда жопа тоже, но ее хотя бы можно спрятать. А так - филеры, ботокс, гилауронка и шкуру ещё отрезать возле ушей, если деньги есть. Если нету, тоже отрезать, но плохо.
- И шо? Опять 17?
- Ну почти. 27 например. Это важно.
Нет, я ничего не имею против людей, которые скребут морды, стягивают их швами или как-то ещё пытаются обмануть паспорт. Но это все стало настолько навязчивым, я клянусь - видела выступление какой-то косметологини, которая на серьезных щах рассказывала, что мы старемм с 12ти и хорошая мама уже в 12 отведет свою девочку к косметологу за ее первым кремом.
Я думала, в 12 надо вести девочку на дополнительные занятия по математике или иностранному языку. Научить ее вязать например. Рассказать, что маркетинг не имеет задачи сделать тебя здоровой или красивой. Что врач, назначающий пробиотики, жулик и негодяй. Что кожа и все остальное строится изнутри, а не снаружи, и если ты не морская свинка, то одного салата тебе недостаточно для длительного и безболезненного функционирования.
Но нет.
Реклама просто напрыгивает на тебя из каждого утюга: ты не вколола себе в морду ничего? До сих пор? Фу такой быть.
В этом сезоне только лохи носят вот такие джинсы, купи другие. Сумочка за 7к очевидно лучше, чем сумочка за 700 грн, не тупи, это статус, трать, не жлобись на себя, жаба плюшевая, ты ещё ничего не потратила? Быстрее! Только сегодня ты можешь убрать брыли, которые ещё вчера тебя не беспокоили.
Вон в России новая тема: не надо ориентировать девочек на высшее образование, девочка должна рожать. Рожать и тратить на борьбу за убегающую вдаль молодостью.
Я пожалуй пас.
Никогда не любила попыток меня "ориентировать" на что-то. Хожу в немодных джинсах, имею на полке 2 крема, трясу брылями и не пытаюсь соревноваться с 20-тилетними с помощью уколов в мордушку. Я себя слишком люблю, чтобы мучать без малейших шансов на успех)))