Где-то через 2 года после начала экспансии лаптеногих на Донбасс и Крым пошли вбросы про неадекватных АТОшников, которые "держали в страхе весь подъезд", бесплатно хотели всего и побольше, ну и в целом опасные черти, хороши только с политиками ручкаться в предвыборных флэшмобах.
Прошло два года с начала полномасштабки и тренд воскрес. Военный,жрущий селёдку руками из бочки на глазах у среднекреветочного класса, все по схеме.
А я так устроена, мне закономерности в глаза сами прыгают. Скоро начнутся зашуганые соседи, чувак с ПТСРом, будет удобно если ещё и русскочелюстной, заплаканная какая-нибудь Даша, неуспевшая прожевать свою креветку. До "надо остановить кровопролитие" и "я тебя туда не посылал" осталось пять, четыре, три...
По ходу где-то два года проходит между "все обосрались и вместе ебашат" и "все расслабились и нахуй оно вообще все надо"
Мускат, он же Муся, все ещё в поисках дома.
Прекрасная тигра хочет на ваш диван.
С вас - продолжать лечение глазика до полного восстановления, любить, заботиться, чесать пузяку.
С него - полный спект услуг кота, включающий в себя мурчание, давание пузяки, ночной тыгыдым, внезапный кусь и вот это всё.
Котик идеальный, теперь нужен идеальный кожаный телохранитель.
Куратор Илона. Доставка по Киевской области.
+380507168311
Захожу в комнату дочери.
- Капец какой. Что ты тут за бардак развела?
- Если на голову ничего не прилетело, значит ещё не бардак.
- Хочешь щас прилетит?
- Ндя...Донецк спинного мозга тапком не убьешь.
- Не Донецк, а Мариуполь.
- Это уже отягчающие обстоятельства.
В общем поговорили, да.
Но в комнате вроде убирает)))
Осталось 11к собрать. Взвод сейчас между Часов Яром и Констахой.
/channel/yar_mat/2495
Без колебаний в бездну ринусь,
Сгорю за Вас и утоплюсь!
Серега Котов - это минус,
Но флот подводный - это плюс.(с)
Кстати, довольно свеженький кораблик, 21го года. Может носить Калибры. Вернее мог.
Карл Волох
Двоє друзів-будівельників відмовилися від пропозицій з Міноборони долучитися до будівництва фортифікацій.
По-перше, там використані так звані ДБНівські («державні») розцінки, типу зарплати у 12 тисяч гривень, на які кваліфікованого будівельника знайти без шансу, тим паче, в прифронтову зону.
А головне - завтра після перших грішей прийдуть НАБУ та ДБР із кайданками. Фірми наближені до Офісу поки що мають індульгенцію, але згодом прийдуть і до них. Тому, мало хто погоджується брати участь. З грудня десятки мільярдів виділили, а побудувати нічого не можуть.
- Так мова ж про обороноздатність, про виживання держави? - питаю.
- Ти цими заявами НАБУ будеш смішити? Якщо вже Пашинського з його боєприпасами в такий момент можуть у мʼясорубку кинути, думаєш, якогось будівельника пошкодують?
Знаєте, від остаточної депресії нас із вами рятує лише неусвідомлення, наскільки розвалені українські державні інституції
Когда меня в нежном возрасте мальчик пытался назвать солнышком или зайкой, я всегда спрашивала:
- Имя забыл?
Не из вредности, я просто была совершенно уверена, что парни, у которых количество подружек больше одной, обязательно путаются в именах и поэтому придумали всех этих рыбок и заек.
Но дочь у меня не такая. Она нежная, ранимая, говорю ж - в роддоме подсунули.
Сегодня говорим про ее бойфренда. Она - хорёк, хорёк.
Я спрашиваю:
- Ты его прям в лоб хорьком называешь?
- Нет, это чтоб ты поняла, о ком речь.
- А какое у него ласковое прозвище, которое не стыдно сказать в лицо?
- Ласковое прозвище? Антон.
Нет. Не подсунули в роддоме. Моё.
Еду в метро.
Рядом сидит женщина и вопит не своим голосом в телефон:
- Я не слышу!!!
То есть логика такова: я не слышу, значит надо кричать громче.
Вот интересно, если взять и изолировать от всех избирательных процессов людей с IQ меньше 100, это благотворно повлияет на жизнь в целом? Они ж идиоты через одного, у меня Форест умнее, я клянусь. А идиот от не идиота отличается как раз тем, что когда он не понимает собеседника, он начинает орать громче.
Я не хочу постить фото с ножкой в руинах. Не хочу сотрясать пространство очередными проклятиями. Не хочу даже про бумеранги, пока блд они долетят мне никакой жизни не хватит дождаться.
Это к сожалению не первая детская жизнь и совершенно точно не последняя. Пока мы слабее, наших детей будут убивать. Они будут убивать пока могут это делать.
Поэтому надо адаптироваться: обрасти броней, пропитаться ядом, вступить в симбиоз с большой страшной тварью, что угодно и как угодно.
Ну или умереть.
Мне сильно больше нравится первый вариант. Вот и всё.
Беляш ожил. Бегает, скачет, пердит и жрет все, до чего может дотянуться. Сегодня залез в мосор и добыл голову вомера. Вместе с салфетками. Жизнь меня к такому не готовила.
По-моему, он здоров, то они там что-то с тестом напортачили. Только облез, мерзавец, на шее и пузо после УЗИ не зарастает. А шикарные специалисты говорят, что с кожей все ок, просто в квартире тепло, вот и облез.
В общем, если у кого в квартире есть шерстяной кот, сообщите ему, что в теплой квартире кот должен облезть. Пойду Нипадоха обдеру, ходит тут как енот в Канаде: жир, шерсть и пузо. Тепло же в хате!
Надо было ветеринаром стать: можно нести любую чепуху с умным таблом, а тебе все равно заплатят. По-моему удобно.
Кстати, эту мышку мы на Минской купили у бабульки. Она их сама шьёт. Если кому надо мышка - купите у бабульки, из всех предложеных игрушек только эту мышку заценили мои кошаки
Наконец Нипадоша попал в кадр.
Он уже смирился с существованием этой белобрысой каки. И даже принимает участие в тыгыдыме, но все равно на Фореста он смотрит как на бога. А на всех остальных - вот как на фото))
Господи, дожилась. Соседка мне показала кефир, который специально для женщин разработан, чтоб у них запора не было.
Уж не знаю, что именно во мне навело ее на мысли о возможных у меня запорах, но очень трудно не рассмеяться в лицо этому электорату микроцефальному.
Сказала ей, что склонность к запорам передаётся через телевизор, инфа сотка. Не больше часа в день иначе хрен посрёшь без кефира. А вообще ВРАЧИ СКРЫВАЮТ, ЧТО лучший антизапорный кефир - это самый дешёвый, в пленку упакованный и с надписью "Кефир" без всяких приставок типа бифидо или эко.
Может сэкономню ей пару рупий с совершенно аналогичным антизапорным эффектом))
Вот за что мне это прям с утра?
Зоя Казанжи
На пресконференції вже навіть Зеленський озвучив, що росія готує весняно-літній наступ.
Логічно, що коли подібне озвучує перша особа в державі, то всі владні органи, не кажучи вже про армію, Генштаб і Міноборони, потужно готуються.
Але у мене знову дежавю. Бо влада знову взялася за будівництво нових мостів на стратегічних напрямках і асфальтування доріг по напрямках можливого наступу. Точно так вже було. З 2019 і по 2022 рік. Ми всі знаємо, чим це закінчилось.
Постанова Кабміну від 23 лютого: «Спрямувати Державному агентству
відновлення та розвитку інфраструктури залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 17 104 779,5 тис. гривень».
Або ще цікаве - тендер на аварійно-відновлювальні роботи (реконструкція) будівлі КЗ "Циркунівський ліцей Циркунівської сільської ради Харківської області" (капітальний ремонт і реставрація), очікувана вартість - 138 823 174,00.
Відстань від Циркунів до російського кордону - 25 кілометрів. Циркуни були окуповані з перших днів масштабної війни, військові його звільнили у травні 2022 року.
В червні 2023 року село хотіли виключити з програми відбудови. Причину озвучив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов: «Це відверто, тому що там йдуть обстріли майже щотижня. Але це не означає, що Циркуни ми залишаємо осторонь».
В селі 15 відсотків будинків було знищено. Відбудова житла зрозуміла і необхідна. Як і розмінування. Це - невідкладні потреби. Але багатомільйонний ремонт ліцею?!
Начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко каже: «Брати за основу, що йде масований обстріл Циркунівської громади, я б не став. Це вивихнуте поняття».
Звісно, що голові хочеться відбудови. 138 мільйонів закопати в землю на території, яка поруч з кордоном і дуже уражена?
Україна не має коштів на житло для переселенців. Але одночасно з цим будується тисячі кілометрів доріг, що у воєнний час виглядає дивно.
Звісно, навіть під час воєнного стану є сенс будувати, до прикладу, транспортну розв'язку на трасі М-19 Доманово-Чернівці-Тереблеччя. Бо це траса міжнародного значення до Румунії, а ми звідти багато чого завозимо і вивозимо. Ну і раціонально проводити певні роботи далі від фронту.
Звісно, критичну інфраструктуру потрібно відновлювати і там, куди долітає. Але ж не покривати плиткою Київ чи класти асфальт на Харківському шосе.
На Дніпропетровщині активно ремонтуються дороги між селами. Прекрасно ж. А от чи вчасно? Чи немає куди кошти витрачати, поки люди по 100 гривень на дрони збирають?
Ну і варто памʼятати, що у воєнний час, бюджетні кошти освоюються за спрощеною процедурою без повноцінних тендерів.
Я розумію, що купа протиріч у законодавстві. То, може, Раді не 2 дні на тиждень, умовно, варто працювати?
Але не забувайте: вони творять дичину, а всі, хто про це пишуть, «вороже ІПСО». Треба ж позакривати роти і мовчки спостерігати, як все летить в те місце, за яке тут банять.
Ілюстрація в коментарях
Как же интересно устроен мир некоторых людей.
- Вы обвиняете женщин в том, что они вывозили мужей в детских боксах и давали взятки на откуп от ТЦК.
- Так это ж факты.
- Ну и что? Не обвиняйте женщин.
Зашибись получается тема. То есть я могу делать поступки, которые наказуемы уголовно, а следовательно неправильны. Но осуждать не смейте, у меня обстоятельства. Причем мужчин по ходу обвинять можно, мне именно акцентировали на том, что женщин нельзя.
Если ситуацию экстраполировать, можно дойти до полного абсурда типа "Да, я украл, мне было надо" и (что самое интересное) все должны сказать хором "Ну штош, надо так надо, мы не осуждаем."
Или это другое?
Одни законы можно нарушать, другие нет? Сын депутата пусть воюет, но не с моим сыном рядом, а сам. Если б я был депутатом, то наоборот конечно, но пока нет пусть воюет депутатский сын. Взятки безусловно плохо, но чтобы порешать вопрос, я бы заплатила. Я уеду в Польшу, а если придется защищать Польшу, то я уеду куда-то ещё, я хочу безопасности и пофиг откуда она берётся. Наверное самозарождается где-то в углу.
Уравнение распределения Больцмана проще понять, чем логику людей.
Вова, Вова....
Это ж надо так бояться Залужного, чтоб запулить его в Великобританию послом.
Нет, я уверена, что ВФ и там сможет быть полезен Украине. Меня только смущает, что мелкое ссыкливое раздутое чмо, которое бесполезно абсолютно везде, имеет практически абсолютную власть.
Те, що місяцями відбувається з "законом про мобілізацію", інакше як саботаж вже назвати складно - він і так запізнився на півтора роки, бо мав з'явитись одразу після оголошення путінської мобілізації.
Але народу розповідали про "чмобіків" і заколихували побєдобєсієм на "єдиному", в надії що на жилах витягнуть ті, хто відбив 'бліцкріг'" 2022 - поки росіяни системно набирали і обучали резерви та ставили на поток виробництво зброї.
Наслідки тепер всі бачать, і це тільки початок, бо ми втратили дорогоцінний на війні час, а кожен день зволікань лише погіршуватиме наше становище.
Ні термінів служби, ні можливості короткого контракту, ні чітких умов призову - зато 4000 правок, щоб показати свою "турботу", яка вже нічим не відрізняється від шкідництва.
Дограєтесь, якщо вже не догрались.
Какие там стадии принятия неизбежного зла в виде белой жопы, которая бесцеремонно втулилась в лежбище?
Читать полностью…
Шоб вы понимали, диванчик 55 см шириной вместе со спинкой. И когда ты улучила момент, чтоб занять его раньше всех котов и детей, к тебе все равно припрёцца кот. И будешь ты сидеть на одном полужопии, патамушта если на двух, то с котом никак. А кот, он не спрашивает разрешения. Он пришел и втулился.
И понимаете что обидно? Изначально в этом углу стоял стул и нахрен никому нужен не был. Но я сразу поняла, что хочу туда диванчик, долго искала чтоб узкий и при этом не похожий на больничную кушетку. Потом доооооолго его ждала, а потом вжух - и я вообще никогда не могу на нем полежать одна.
Вот почему у меня постоянно отжимают мягкую мебель?
Эх, жисть моя, жистянка....(с)
Чудова новина. І ще чудовіша вона на фоні того, що монобільшість скасувала сьогоднішніє пленарне засідання ВР.
Ібо нєхуй.
Працює хай собака злая,
А не такий орел як я! (С)
Более охуевших упырей Я ещё не видела. Янык, ты был реально лох печальный.
Татуся Бо
Вибачте, але я згоріла нахрін.
Повна стрічка фотоімітацій від ШІ.
І це все носите і розносите ви, панове, кожен, хто лайкнув "тільки гляньте, яке невимовне горе", кожен репостер цієї хріні, кожен гвалтівник реальності, який блідим ручками пише "зроби картинку, шоб усі плакали".
Це шкідливо, це дуже шкідливо для нас усіх.
Бо це посуває справжнє горе, робить його несправжнім, не таким вже і важливим.
Штучний інтелект, штучні солдати в штучній молитві, штучні бомби, падають на штучні міста, в яких гинуть штучні люди. Це жахливо. Та ні, це не жахливо, це ОГИДНО. Ви продукуєте штучну, бляха реальність.
У нас все справжнє, солдати, їхні молитви, бомби, міста, будинки, люди все справжнє. Війна відбувається в прямому ефірі, на кожну подію безліч фото і відео, ніби ж мало б вистачити на кожного естетично-вибаглового трупоїда.
Невже для рефлексії і справді потрібні штучні котики і штучні люди? Не торкає вже те, що за вікном? Чи за вікно ніхто не дивиться? "Штучний інтелекте, покажу мені цю війну. Естетичніше, будь ласка, дівчатам виснаженим у битві домалюй манікюр, макіяж, отак. і ноги подовше. Мертвих героїв розклади квіточкою". Це ОГИДНО.
Я ригати хочу на кожного, хто постить таку хрінь.
У цій війні немає нічого штучного. Справжні люди гинуть, справжні КАБи летять у цілком справжнього друга/родича/сусіда. Не треба мати штучний інтелект для того, щоб це побачити. Треба просто БАЧИТИ!
Дивитися і бачити.
Слишком много стало попадаться контента, который говорит о заморозке "конфликта". В разных вариациях, с разными оттенками, с разных сторон, из разных источников.
А если идут волны, значит где-то упал камень.
И что самое интересное, пауза нужна всем игрокам. Кроме нас. Для нас паузы заканчиваются все большим пиздецом. Странно думать, что за условных 3-5 лет мы вдруг сделаем то, чего не сделали за прошедшие 10. Или 30.
Отвратительное ощущение: всегда знать как нельзя и никогда не знать как нужно.
Валерій Пекар
Нема бажання коментувати поточні події, але відчуваю необхідність, тому коротко.
1. Кешбек в умовах катастрофічного дефіциту бюджету в принципі неможливий. Радість з приводу цієї ідеї можу пояснити лише бажанням догодити владі, що нагадує першотравневі демонстрації радянських часів.
2. Три закони, які дозволяють отримати чималі гроші від Світового банку, лежать без підпису на столі у президента. Єдина причина не підписувати -- небажання образити групи впливу, яким невигідна прозорість.
3. Скасування відряджень народним депутатам від правлячої партії та опозиції, які їхали лобіювати надання Україні грошей і зброї, за їхнє голосування проти корупційного законопроєкту про [не]перезавантаження БЕБ, -- це нехтування життями українських воїнів.
Якщо ще щось згадаю, напишу.
Брэдли, конечно, эпическая сила. Они мне нравились еще до своего приезда в Украину :)
➖➖➖
Взаємодія FPV та M2 Bradley.
Росіяни намагались штурмувати наші позиції, але були розбиті ще до того, як доїхали до них.
Рота ударних БПЛА 47-ї ОМБр @strikedronescompany
Это коммент под фото убитого трёхлетнего ребенка в Одессе.
Помницца совсем недавно, кто-то из блогеров рефлексировал на смерть Навального, вопил об "оставаться людьми", "демократические силы" и вот эта вся долбаная жвачка долбаных необучаемых терпил.
Вы, безусловно, можете ещё лет 50 искать изюм в говне, пробуя его на вкус и изучая микроэлементный состав. А, стоп. Не можете. Вас убьют раньше. Но пока не убили - смакуйте на здоровье. Только не надо учить меня жрать это. Я не любитель искать ложку мёда в цистерне русского дерьма, тем более, когда мёда там нет.
Патамушта я русский!
*поёт
Это ж просто квинтэссенция русскости: почитать дедов (зачеркнуто) кумиров неистово. Но не настолько, чтобы купить им цветы за свои кровные. На столько, чтоб спиздить их у кого-то)))
Фублядь. Боженька, когда их сделал, стопудов в запой ушел на месяц. Я б ушла.
Юрій Богданов
Головна проблема українського інформаційного порядку денного.
І це справедливо для майже усіх - більшості ЗМІ, телеграму, ютуб, лідерів думок. Для всієї колективної спільноти, яка формує національний інформаційний порядок денний.
Так ось, головна проблема українського порядку денного у відсутності більшості його суб'єктів наміру навіть спробувати таку річ як баланс. Бо саме баланс потрібен зараз. Коли кожен з тих, хто має аудиторію - хоче того чи ні - виступає пропагандистом. Або українським, або російським. Свідомо чи ні.
І тому інформаційна спільнота під час війни має бути українським пропагандистом № 1. А не демотиватором № 1. Тобто російським пропагандистом. Бути пропагандистом здорової людини - це не казати весь час, що все добре. Це пояснювати, мотивувати, заспокоювати, адаптувати до складних рішень і складних часів. Це задача держави, безумовно. Але це і задача будь-кого, хто має навіть мінімальну аудиторію і бажає Україні перемоги.
Я розумію, що це важче продається, ніж “труна труда кладовище” і “пес патрон чмобіки переможенька близенько”.
Проблема в тому, що коли країна веде війну за власне виживання - де перемогою буде вже, власне, виживання - начебто має десь зі старих підручників та західних тренінгів пролізти світла думка: єдиною задачею ЗМІ, лідерів думок, суспільних авторитетів і держави під час війни є збереження в голові громадян розуміння того, що війна це процес, який містить в собі велику частку непередбачуваності аж до моменту повного завершення. І тому єдиним можливим впливом на її перебіг і єдиною можливою моделлю поведінки є працювати на перемогу.
Наприклад, коли ворог наступає це не “БОЖЕ ВОНИ ПРОСУНУЛИСЬ НА 5 КМ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, ВОНИ ЗАВТРА БУДУТЬ В КИЄВІ”. Це - шановні громадяни, від вас треба більше допомоги, хоробрості, залучення до війська, донатів волонтерам, залученості до роботи на фронт. Тим більше опції такі надає не тільки держава.
Наприклад, коли ми наступаємо чи маємо перевагу на фронті це не “ахахаха чмобіки ми зараз ото до Криму дійдемо” (тут великий привіт державній інформполітиці минулого року, звісно), це - зараз наші герої просуваються, тому щоб довести справу до кінця від вас треба більше допомоги, хоробрості, залучення до війська, донатів волонтерам, залученості до роботи на фронт.
Коли мова йде про очікувані атаки на енергетичну інфраструктуру зимою, немає ніякої цінності в тому, щоб казати “ЦЕ БУДЕ НАЙГІРША ЗИМА В ІСТОРІЇ, гірша за зиму 23/24”. Це не підготовка до найгіршого сценарію. Це накрут. Чи могли ми очікувати, що росіяни спробують повторити минулу зиму? Так. Чи було у нас більше ППО, більше можливостей для імпорту, більше можливостей бити у відповідь? Так, було. Тому і пояснювати людям треба картину в усій її цілісності. Якщо це вже ваша робота.
І аргумент “я краще скажу людям СТРАШНУ ПРАВДУ, бо їм марафон розповість про рожевих поні” - ницість і маніпуляція. Людям СТРАШНУ ПРАВДУ розповідають не щоб їх підготувати, а щоб аудиторію зібрати або щоб вивалити на читача/глядача власні страхи. Ну або з цілями підриву сталості суспільства - але це роблять росіяни. Збалансованість, подачу другої думки, комплексний розгляд аргументів вигадали не просто так. Як і користь медичної профілактики кризових станів.
Дякую за увагу.
----------
Треба було Юрію все же тегнути в дописі пана Буданова, бо він нам обіцяв весну в Криму. Невже теж маніпулював?
В переліку незбалансованих маніпуляторів нема представників влади, які є "достовірними джерелами інформації" (ну принаймні мають такими бути), то я не знаю, на кого рівнятися ))
До речі, моя порада закупити переноски багатьом стала у нагоді. Хоча треба було не нагнітати мабуть, збалансувати якось
О, уже и прекрасное обоснование подогнали.
"Администрация Telegram отказывается идти на контакт с украинскими властями. В таких условиях логично выглядит блокирование этой соцсети", — глава комитета Рады по свободе слова Юрчишин.
Глава комитета по чём? Хотелось бы уточнить.
Отлично на самом деле. Кто там вчера спорил о том, можно ли честно провести сейчас предвыборку или нет. Ну вот вам ещё аргумент из рубрики "Позакрывали пиздаки!"
Зелёные четко идут по пути России и уже даже не стесняясь косплеят методики зачистки медийки от любой критики.
У Тишки есть два варианта пить воду. Вот это мокание лапки и последующее ее облизывание, кусочек процесса удалось заснять.
И ещё выгребание лапой воды из поилки на пол, а потом кагбуто он такой морж плюхает ластой в луже и пускает бульбы. Потом лижет лужу прям с пола. Просто попить - не наш метод.
Кстати, минутой позже он так же точно лапусей решительно пододвинул к себе миску из-под морды Фореста. А с виду такая няша, такая мимими...
Мої ж ви рожеві поні в гіпюровому спідньому.
Прискакали, ой у вас тут матюччя, ще й цією клятою мовою, ааааа, біжить, орьот.
Та тут вапще капець, зуб даю. Кидайте клунки, тікайте чігірями, я прикрию!
Пишу вже надцять років, а вони все ніяк не освоять хрестик в правому верхньому кутку, що стопудово вбереже раніму душу від моєї брутальної писанини.
Брись!
