"Кто-то уебал!", сообщает нам корреспондент с места события.
Интересно кто? Настамнет, что должно быть очевидно любому здравомыслящему человеку(с), а зачем они сами свои курдюмовки взрывают, я вообще хз. Наверное, там была база НАТО.
История в картинках.
Мораль истории: Нипадоша лох печальный. Совершенно не умеет за себя постоять ((
Трошки оптимизма от Кирилла Данильченко
Тож у нас джекпот — С-400 «Триумф», що «не знає аналогів», і нова, зразка 2015 року автоматична система управління «Фундамент-МАЭ».
Головне управління розвідки заявило про знищення чотирьох пускових до С-400 «Триумф», трьох РЛС — ймовірно, оглядова РЛС 91Н6Е, всевисотна 96Л6Е й пересувна вежа для антенного поста.
У Джанкої — склади, військовий аеродром 39-го вертолітного полку, аеродром підскоку для флоту, великий залізничний вузол. Очікувано, що там найсучасніша російська ППО.
Але вона вкотре не впоралася.
Тривога спрацювала вже після вибухів на землі й пожежі.
На фото з побитими пусковими всі накривки контейнерів задраєні, і машини хоч і в бойовому положенні, немає жодного сліду пусків, виходу засобів доставки — це означає тотальну раптовість.
Тривога в росіян трапилася найкраща для Сил оборони: «Уже бомбили».
Ні попередження про ракетну небезпеку, ні спроб збити.
Джерела у противника заявляють про парний пуск АТАСМS — уламки дійсно схожі на «товсті» ОТРК. Звуки розривів касетних боєприпасів з відео також характерні — «Точка» туди просто не долетить, а в європейських крилатих ракет проникна комбінована тандемна боєголовка (що логічно, бо і Франція, і Британія підписали конвенцію про нерозповсюдження суббоєприпасів).
Знову ж таки, нам передавали в останньому та єдиному пакеті 20 MGM-140 АТАСМS Block 1 на 165 км дистанції. Під час операції Dragonfly по Луганському та Бердянському аеродромах випустили щонайбільше десяток ракет.
Цілком собі десь з-під Берислава могли відпрацювати і вчора — відстані якраз вистачило б.
Тож старий Оккам каже нам: по аеродрому Джанкой вдарили американські ОТРК перших поколінь.
Це власне те, для чого їх створювали, — інерційна система насилу може покласти ракету в коло 200 метрів, але 950 суббоєприпасів роблять боляче.
Таке озброєння й замислювали сікти незахищені бронею тили, цистерни, ремонтні машини, аеродроми підскоку, транспортно-зарядні машини й самі пускові «точок» СРСР.
Цікаво було б подивитися на обличчя турків чи індійців, яким кремлівські експортери зброї продавали свої агітки про С-400. Свого часу, до речі, «Триумф» в експортному варіанті коштував 1.2 млрд доларів.
А тепер з'ясували, що звичайний парний пуск ОТРК 1990-х років не спровокував навіть сигналу тривоги — російські розрахунки просто не побачили загрози.
Це не вплине на наступ ЗС РФ по фасу Авдіївки та біля Часового Яру, але вибивання чергового С-400 — те, що лікар прописав напередодні постачання в Україну перших F-16.
Більшість роботи для західних літаків — удари керованим озброєнням по ЛБЗ і полювання на носіїв УМПК відбуватимуться в зоні, де зможуть відпрацювати переважно далекобійні комплекси.
Тому з моменту вдалого винесення їх на мисі Тарханкут і біля Євпаторії вони стали пріоритетними цілями для Сил оборони. На сьогодні це вже п'ятий підтверджений удар по С-400.
Якщо бонусом суббоєприпаси зачепили в аеропорту Джанкоя ще й гелікоптери — що ж, це джекпот.
Якщо ні, то все одно це вкрай вдала раптова операція.
Дай боже, щоб якнайбільше сучасних комплексів ППО знищили до передачі винищувачів з ЄС.
Беляш уникальный кот.
Пока я стригла пазуры этому пухожопому шизофренику, шизофреник конечно орал "В останню путь!". Ну то есть даже не вот это няв- няв, а просто открыл хлебалушко и орал оттуда ноту фа по-моему даже без перерыва на вдох.
Ну это я кагбэ ожидала. А вот что прибежит Беляш и начнет меня бить лапой - нет. Не так, чтоб прям вцепиться, просто отвёл ухи и наваливал мне лапой.
Охренеть, у них тут скоро коалиция организуется. Против меня кстати.
Сидит вот теперь, ошкурился и бычит на всех. Истеричка
БПЛА та папери
Довгий текст про безпілотники, котрі не літають самі по собі. Вони також потребують пілотів – зовнішніх.
За логікою, після обіцянки Зеленського про мільйон дронів для ЗСУ, школам що готують пілотів мусить бути створений режим максимального сприяння. І не просто – а пілотів готових по-максимуму до всіх несподіванок фронту.
Так от в реальності все – з точністю до навпаки. Про це мені неодноразово розповідали оператори БПЛА. Причому досить емоційно і в дійових особах. Бо в людей, які бачать діяльність шкіл БПЛА з середини, все більше складається враження що відбувається організований саботаж підготовки пілотів.
Трагізм ситуації ось в чому. За існуючими правилами інструктор аби навчати пілотів мусить вести купу документів. Проте, після повномасштабного вторгнення питанням документообігу інструкторам не набридали. Проте.
Приблизно в той самий час, коли в журналі «Economist» вийшло відоме есе тодішнього головкома генерала Залужного, командування ніби зірвалося з ланцюга. Перевірки на заняття почали приїздити кожного дня.
Головне що цікавить перевірки, це… наявність на руках в інструкторів визначеного наказами переліку документів. Навіть жарт з’явився: «Ніхто не помітить якщо ми на польоти приїдемо без літака – але не простять якщо ми забудемо якусь відомість».
Відтоді ця катівня не слабшає. Інструктори і викладачі бігають як загнані коні. Для навчання пілотів на кожний БПЛА пишеться програма навчання. Виходячи з програми формується розклад, в якому має бути певна кількість тем занять. На кожну таку тему (!!) за правилами має існувати окрема методичка, яку інструктор мусить мати на руках. Проте багато типів безпілотників до війни у ЗСУ не використовувалися і тому методичної літератури для них не було. Звідки її брати? Перевірки це не цікавить. Начальник сказав треба! Інакше ж бджоли без папірця не літають.
Хлопці розповідають, що писати всі ці методички доводиться самим інструкторам і викладачам. Паралельно з навчанням. Для розуміння, весь набір методичної літератури для курсу підготовки на БПЛА займає повну офісну теку-сегрегатор – під сотню методичок. Але й це не межа. За вимогами командування, починаючи заняття, інструктор мусить мати журнал підготовки (його заповнюють щодня), методичку, план занять, розклад занять та відомість інструктажу по техніці безпеки. Якщо група виїздить на польоти на полігон, до цієї макулатури додається ще три найменування документів. А якщо під час занять приймаються нормативи – плюс ще два.
І це не торкаємося прийняття проміжних і підсумкових іспитів – там мусить бути своя методичка на кожен іспит, план проведення іспиту, оціночна відомість, схема на кожну польотну вправу , зразки тестових завдань тощо.
Не складно уявити, що коли інструктори-військові розповідають про це інструкторам-цивільним (з фірм-виробників) у цивільних волосся дибки встає. Там такої бюрократії немає й близько. Цивільні відверто цікавляться: «Коли ж ви людей навчаєте?»
Ви сильно помиляєтеся, якщо думаєте що весь це перелік макулатури можна один раз зробити – і забути. Турботливе командування регулярно вносить в документи зміни, тож документи доводиться весь час переписувати. А ще – з’являються нові й нові найменування документів.
Очевидно, в таких умовах до кожної групи інструкторів потрібна ціла канцелярія. І по-факту вона з’явилася.
Навчання пілотів повністю згрузили на інструкторів-сержантів, бо офіцери-викладачі займаються одними лише паперами. Коли офіцери не встигають – знову таки підключаються інструктори. Звісно, виникає питання – кому і навіщо потрібна така бюрократія, в той час як Україна втрачає території і має проблеми з мобілізацією?
Правда така. Протягом останніх півроку не те що не сталося прискорення підготовки фахівців з БПЛА. Навпаки, інструктори з трудом підтримують попередній ритм. Бо паперами їх бомбардують все більше й більше.
Доречне питання – що це? По факту це – відвертий і неприхований саботаж що підриває обороноздатність України. З усіма похідними.
Дуже сумно!
Доброе утричко. Давно не было туалетных видосиков. У всех есть туалетный утёнок, а у меня котёнок)
Кстати, у кого есть метод быстрого выковыривания себя из-под одеяла утром, когда на улице дождь, в хате холодрыга, а под бочок пришел котито и мурчит? У меня вот есть. Звонок в домофон какого-то пидо...оху...муди....в общем соседа, который забыл ключи и звонит всем подряд. Надо прекращать платить за домофон вообще...
Попытка потрогать святую нипадошину лапусю всегда обречена на провал. Низззя и всё. Там уже когтяры как у коршуна...
Завтра придецца пренебречь запретом и таки обстричь. Плохой день будет у Тихуна, очень плохой
Ганебна історія з Тернополя.
Керівниці місцевої дитячої бібліотеки відмовили сім’ї переселенців з Харкова безкоштовно користуватися послугами (як це гарантує закон).
Причина: “Ви можете написати у книжках “слава росії”, тому давайте заставу по 300 грн за книгу”.
Навіть складно коментувати цей крінж.
Оригінальний допис з цією історією і фотками тут.
Підписатися на канал
Мадам, же не манж па сис жур.
Гебен зи мир битте этвас копек ауф дем штук брод.
Подайте что-нибудь бывшему сытому коту
Владимир Бондаренко
Вчера некоторые нудилы разгунделись, куда мол делись 9,7 ярда, выделенные на защитные сооружения Трипольской ТЭС?
ответа для них у меня нет
алэ запощу пару фоток для привлечения внимания:
на фотках хатынка в лесу в Пуща-Водице, которой обзавелась простая криворожская пенсионерка Людмила Кубракова
на одном спутниковом снимке – домик сейчас, на другом – до того как её сынок Александр Кубраков стал вицыком по відновленню, который отвечает за асфальтоукладку и прочее госстроительство, в том числе и защитные сооружения на энергетике
любопытная история этой земли в лесу:
девятнадцатилетний студент из Донбасса Алексей Рябенко прослышал что в Киеве всем желающим раздают по 10 соток в заповедном лесу в Пуща-Водице. Безвозмездно (то есть даром). Дай, думает, попрошу секретаря Киеврады, чтоб выдали. И надо ж такому случиться - вышеозначенный секретарь пошел юноше на встречу и обратился в Киевсовет с клопотанням – прошу выдать. И выдали. Прокуроры почему то засутяжничали понакладали арестов, мол земля принадлежит не то Бучанскому гослесхозу, не то МВД. Но как-то вяленько протестовали прокуроры: оный студент их наглые притязания в суде опрокинул. Долго ли коротко ли, но земелька оказалась в руках мамы Кубракова. Людмила Васильевна, хотя и была простой сотрудницей криворогского ломбарда имени Асингерова (ака - «крыса») но женщина она практичная т.к. обзавелась некоторым капитальцем и выстроила хатынку в лесу. А то что это совпало с "Великим будівництвом", которое курирует её сынок, так это просто совпадение. Наверное
ЗАКОН ПРО ЗРУЧНУ МОБІЛІЗАЦІЮ
Депутат Мар'яна Безугла заявила що ніякої демобілізації не буде і у всьому звинуватила Росію. Дослівно: "Далі буде тільки масштабніше, нас знищуватимуть в подіях третьої світової. Аж поки світ знову не переділять".
Давайте я спершу висловлю своє ставлення до демобілізації. От просто повірте, від війни я втомився так, що вже очі рогом лізуть. Мені насточортіло жити далеко від рідних. Мені остогидло робити те що треба, а не те що я хочу. Мені до сказу набридли ситуації штибу: "Дві години на збори - їдеш туди, не знаємо куди. Але бронік, каска, зброя й БК - напоготові".
Знаєте де я на найбільше відпочив останнім часом? На курсах на НЦ "Десна". Я там бодай нормально виспався і видихнув після постійної напруги. Так-так, на тій самій "Десні", якою лякають.
Проте. От якби мені зараз сказали щось типу: "Друже! Ти - вільний! Кидай все і чухрай до дому! Держава відпускає!" - що я зробив би? Ну, як мінімум я поставив би багато питань. Наприклад - а хто далі буде навчати на ті апарати на які навчаю я? А кому передати справи? І от якби я зрозумів, що без мене все посиплеться, а стояв би вибір між уходити і не уходити, певно я б залишився в ЗСУ.
Ну тому що так, я до чортиків втомився від служби, але це не відміняє факту що Україну треба захищати. Якщо я справді бачу, що нікому більше - я залишуся служити. Так - попри паршивий зір і спину що гнеться зі скрипом. І попри втому.
Якщо не ми, то ніхто - я з тих для кого ця фраза сповнена значення.
Проте.
Я дуже гарно знаю хто пішов в армію весною 22-го. І тому я добре знаю, що демобілізація потрібна.
Я знаю людину, у якої сім контузій і в неї пальці весь час живуть власним життям - вона потребує демобілізації.
Я знаю людину, яка кожної вільної миті валиться спати і це наслідок таких самих контузій - вона потребує демобілізації.
Я знаю людину, яка не може нормально виспатися і це наслідок поранення - вона потребує демобілізації.
Я знаю людину, яка постійно боїться і тому перетворилася на невростеніка - вона потребує демобілізації.
Я знаю людину отруєну газом і через те у неї нервовий тик - вона потребує демобілізації.
По хорошему, будь моя воля, я би всі ЗСУ прогнав би через медичну комісію і відправив би на дембель всіх хто не відповідає за станом здоров'я. Щось мені підказує що звільнити довелося б половину ЗСУ, а може й більше.
А у той самий час - одне задоволення пройтися у вихідний центром Києва, Дніпра або Львова. Ідеш ти такий у пікселі - дійшлий очкарик з хворою спиною - а навколо тебе тиняються натовпи непридатних. Молодих мускулястих хлопців - певно у них у всіх інурез. Здорових дядьків з рилами хоч цуценят бий - мабуть всі вони старждають від хворих сердець та печінок.
Я серед них - придатний, а вони всі - ні. Не смішно?
Кремезному менту, як бачимо треба водіїв зупиняти край дороги, а не посадки штурмувати. Сорокорічному військовому пенсіонеру, який жодного разу не чув кононади, на фронт - зась, а мені - можна.
Правда гарно?
Так от депутат Безугла нам відверто повідомила, що такий стан речей для правлячої партії - правильний. Що воювати будемо ми - ті хто в ЗСУ уже. А здорові бички з тилу воювати не будуть - бо винувата Росія.
Давайте подякуємо Безуглій. Свідомо чи ні, але вона підтвердила. Те, що прийняла Верховна Рада - то не закон про мобілізацію. То закон про те як владі відскіпатися від потреби у мобілізації з найменшими втратами.
А захист України мають намір знову згрузити на плечи тих, хто захищає Україну уже. Для цього й потрібен закон про зручну мобілізацію.
Я, конечно, не особо надеюсь пристроить котика с такими вот особенностями, но вдруг. Тогда мы сможем приютить ещё кого-то, кто в этом нуждается.
Он маленький, молоденький, приятный на ощупь, очень щекастый и с перспективой превратиться в настоящую диванную булочку.
Ненавязчивый, беспроблемный в быту, ласковый. Немного боится резкого поднятия с пола на руки, но уже привыкает. В квартире отлично ориентируется, находит и еду и горшок. Разговорчивый, но не как Форест, который любит поорать, а просто издает много мрыкающих и помявкивающих звуков.
В коллективе котов ведает себя абсолютно адекватно. В общем, не котик, а подарок
Мені потрібна ваша допомога 🙏 Я довго відкладав цей допис, ми довго намагалися обійтися внутрішніми резервами, але ситуація зараз стала критичною, тому я змушений зараз підбирати слова та звертатися до вас.
Фото в дописі вам нічого не скаже і не викличе жодних особливих емоцій, що цілком зрозуміло. На фото — просто одна з наших майстерень. Це не фото тисяч ФПВ-дронів, це не фото караванів відремонтованих вантажівок, це не десятки прально-душових комплексів. Це наша "кухня". Але саме для цієї кухні нам потрібна зараз ваша допомога! За "красивими фотозвітами" про вантажі, що передаються, стоїть повсякденна рутинна робота з ремонту, оснащення, забезпечення, доукомплектування. Саме на цю роботу зараз не вистачає ресурсів.
На столі лежать рахунки. Акумулятори для вантажівок - 218 880 гривень, запчастини для ремонту вантажівок - 119 182 гривень, знову запчастини - 233 184 гривень, зарядні пристрої для одних підопічних - 706 965 гривень, комп'ютери для інших підопічних - 574 975 гривень... і таке інше. Дрібниці та не дрібниці, будматеріали та плівка, комп'ютери та планшети. Знову і знову військові просять допомогти з найнеобхіднішим, найпотрібнішим їм зараз. Загальна сума поточних рахунків "за дрібницями" – 4 661 229 гривень. Не грандіозна цифра, але без оплати цих рахунків ми не можемо закінчити підготовку вантажів для військових.
Так, фотографія не викличе жодних особливих емоцій, а збирати гроші на будматеріали чи запчастини не так "почесно", ніж збирати гроші на супер гармату. Так це правда. Але ми не ділимо завдання на "модні" або "нудні", ми ділимо завдання на "потрібні прямо зараз" та "потрібні тиждень тому".
Я прошу допомогти нам. Я дуже прошу вас допомогти.
10 гривень — це не "вибачте, що так мало"! Це якісь гайки для ремонту вантажівки, або якісь дроти, або ще щось. Будь-яка сума, будь-яка копієчка – вона допомагає збирати, готувати, передавати та ЗАХИЩАТИ нас з вами!
Дякую вам! Дякую за допомогу!
💳 ПРИВАТ24:
5169 3305 2068 6400
💳 ІНШІ БАНКИ:
5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com
✅️ Київ і область.
‼️Прошу, зверніть увагу на Томчика‼️ Йому не можна на вулицю.
Я котик Том, Томас і я дуже шукаю сім'ю. Може, це ти?...
Часу в мене мало, днів 7 і далі знов вулиця, бо нема де мене тримати...😔 А там мене вже порвали за голову собаки і я знов буду в небезпеці.
Я молодий, оброблений від паразитів, кастрований, скоро буде перше прививка.
Я хороший хлопчик і не хочу на вулицю.
Будь ласка, зверніть увагу на мене.
Потрібен дім або перетримка.
Ілона: 050 716 8311
Ты вообще без тормозов, сказал мне друг в ситуации, которая с моей точки зрения к тормозам вообще отношения не имела.
На самом деле я с тормозами.
Я с такими сцк тормозами, что сама себе завидую.
Если б я без тормозов была, писала по три раза на день, что меня нахлобучило. Например то, что Америка ссыт РФ и поэтому не помогает нам в полную силу. Даже в десятую часть полной силы не помогает.
Проблема только в том, что ваши истерики на тему обосранной Америки не помогут никому и ничем, кроме того, что наплодят ещё больше истерик и упадничества.
Или может вы, настоящие шерстяные волки, в самом деле думаете, что ваш пост типа "Да они просто ссут" щелкнет некий выключатель и США такие сразу "Блин, спасибо чувачки, вот теперь нам стало реально стыдно и мы ща как начнем помогать!!!"? Ведь для помощи в полную силу не хватает только ваших слов, конечно.
Нет. Вы просто чешете чувство собственной невъебенности и проницательности. В то время как люди, читающие вас, впадут в очередную депрессию и напишут 100500 комметов "нам пизда, заканчиваются ракеты ПВО, Америка от нас отвернулась".
Доброе утро блд.
Хоть не открывай интернет. Непременно в аналитика наступишь, который пишет просто потому что может.
Я лучше про котиков буду писать, чем множить допущения, смысла в которых примерно ноль. Тормоза - крайне необходимое оборудование, особенно если вас читает кто-то, кроме мамы.
Це виходить закрасили старі підписи, бо йому не було де автограф поставити? Креативно.
П'ять років їздив, воно йому не було цікаво
Роман Доник
----
Ну теперь ситуация на фронте точно наладится, ящетаю.
Уже традиционная вечерняя порция деБеляша. Самый игручий у меня. И кусючий
Читать полностью…
Лана Зеркаль про енергетику
Цього тижня на зустрічах в європейськими бюрократами та парламентарями в Брюсселі ми з’ясовували, що саме європейці планували чи планують закласти в так званий “Pillar 2” — частину інструменту Ukraine Facility, який присвячений інвестиціям у стійкість України та економічний розвиток.
Це питання максимально актуальне для країни, яка готується до планових чи аварійних відключень, про які вже попереджають енергетичні компанії.
Не розумію, правда, як нам в цій ситуації допоможе закладання двох нових атомних блоків, побудова яких зазначена першим пріоритетом в “Українському плані” використання грошей Ukraine Facility. Я, звісно, нічого не мають проти атомної генерації, але категорично проти банального закатування грошей в бетон. Особливо, якщо вони потрібні в іншому місці.
“Потрібне місце” це, наприклад, децентралізована генерація. Цей термін потроху перетворюється в медійний карго-культ, але правда проста: нова генерація не побудує себе сама, її також не побудують на прес-конференціях.
Бо це не просто поля сонячних батарей чи вітряків. Децентралізована генерація це абсолютно нові для України рішення, які передбачають співпрацю місцевої влади, приватного бізнесу, інвесторів та інженерів.
“Потрібне місце” — це інтеграція ринків та збільшення можливостей імпорту в Україну. Це теж не відбудеться саме по собі, для цього потрібно завершити реалізацію “дорожньої карти” до кінця літа, а не до 2026 року, як написано в “Українському плані”. А після цього потрібна ще й політична підтримка можливості збільшення імпорту електроенергії урядами “дружніх”, зокрема, Угорщини та Словаччини, що означає необхідність говорити з європейцями вже сьогодні.
Можна, звісно, сподіватися пропетляти зиму завдяки розрекламованим газовим турбінам. Але тут така проблема, що в нас вже є дві потужні турбіни, і вони або не працюють, або не підключені до мережі. Бо цим опікується не приватний бізнес, а донори та менеджмент державних компаній. А, як відомо, державні компанії цікавляться процесом, а не результатом.
Саме через це так ризиковано скеровувати пріоритети Ukraine Facility виключно на підтримку штанів державних компаній, закачуванням європейських грошей саме туди. Змінювати звичні поведінкові шаблони поводження з грошима міжнародних партнерів не в українських традиціях, але хоча би через ризик відключень зимою ці підходи потрібно змінювати.
Необхідно діяти, як європейці: коли їм потрібно вирішити проблему, то вони створюють умови для збільшення можливостей для приватного бізнесу. За цією логікою Україна має завершити інтеграцію ринків вже цього літа, а гроші Ukraine Facility скерувати на створення великої кількості нових генеруючих потужностей та батарейок. І не через центральний бюджет, а через проекти в регіонах, допомагаючи їм як з пошуком оптимальних комбінацій технологій, так і з розвитком корпоративного управління та культури. Тільки так до нас почнуть приходити іноземні інвестори і додаткові фінансові можливості.
Вот это Ермак попал... Владимир Александрович конкурентов не любит утробно и отправляет их послами куда-то.
Настоящий нож в псину Андрюшке...
ПыСы
Мне тут подсказали, что очевиден след Порошенко в покупке места в рейтинге. Полностью согласна, от него всякого можно ожидать)))
Дебеляша вам на ночь. Завтра и у меня будет плохой день. Стричь Нипадоха - та ещё бродилка-ловилка с элементами хоррора
Читать полностью…
16го травня буду в Дніпрі на зустрічі з серії "HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом".
Гостями проекту вже були Юрій Гудименко, Татуся Бо, Павел Белянский, Юрій Бутусов та інші. Тепер я.
Конечно, я трохи в шоке, потому что я ЛОМом себя не считаю, да и блогером тоже стесняюсь называть, а тут ещё такой список таких имён впереди...
Ну да ладно, говорят полезно выходить из зоны комфорта.
А может наоборот именно с моими читателями мне будет максимально комфортно, тут не угадаешь.
В общем, приходите.
Приходите те, для кого война началась не в 22м.
Поговорим о том, что болит и что радует. Поговорим о проблемах переселенцев и тех, кто остался.
О Мариуполе и Буче.
О "шашлыках", которые нам обещали , о том, как выживать в условиях перманентного стресса.
О том, что будет после войны, и как нам наконец выбраться из этого поля граблей, по которому мы бегаем 30 лет уже.
Это не будет лекция или монолог, боже упаси. Просто живое общение единомышленников.
-----------
• 16 ТРАВНЯ, ЧЕТВЕР, 18.30.
• Дніпро, Будинок на Троїцькій (пл.Троїцька, 5а; "Театральний поверх" (2-й).
• Квитки - 150 грн.
• Автор і модератор проекту - Євген Гендін
• тел. для довідок та бронювання: +380974136285
Кошти збираються на один гуманітарний проект, потім розкажу
Білети бронювати тут:
https://secure.wayforpay.com/payment/himarksovuch9
https://dnipro.karabas.com/himarsovich-abo-vechir-z-talkom-2/order/
Подробиці тут:
https://www.facebook.com/share/p/q16sC5wdZ5iA5vYH/
Воспоминалку подкинул ФБ за 18й год. До сих пор помню, как искренне хотелось ебашить тапком по башке этим страдальцам.
-----
Как же меня выбесили сегодня. Нет, выбесили-это слишком мало. У меня блять сосуды в глазах полопались бы, если б я сумела промолчать.
В общем деньрик у сотрудника, сидим, жрём торт. Все, кроме меня, киевляне. И они общаются. Ну как общаются…Стонут навзрыд. Денег нету. Бензин дорогой. Джинсы 700 грн. на рынке и говно. Колбаса вся из рыбьей чешуи, отопление пиздец какое, а Порошенко, как известно, контрацептив и липецкая фабрика.
Ну сижу я. Булькаю. Молчу изо всех сил. Патамушта пока я молчу, всем клёво. Как только я перестаю молчать- всем пиздец. Это известный факт. Поэтому молчу.
А они кувыркаются, суки, в своих ипаных печалях про бензин и джинсы.
Ну я бы заплакала сочувствующе, конечно, если б у этих мудил в зубожилых корчах не было бы по квартире, машине, работе, даче и устроенных вполне детей.
Если б они с помойки питались. Или там половинкой вареника.
Или бы херачили без продыху, чтоб больше заработать. Хуйтам. 16ч 50 мин. Они уже все около лифта кучкуются. Но зайти в него пока ссут, камеры же. Толкутся возле кулера, воду пьют, у зеркала макияж правят. В 16.59 уже все в лифте, а в 17.00 на свободе с чистой совестью.
А моя подруга, от которой никогда про «малоденег» не слышала, и по субботам в поле, до упора. Есличё. Но то лирика.
Кароч, эти вот мои опарыши, которые в говне своих несчастий роются упоённо, по итогу пришли к чему?
К тому, блять, что в России хорошо.
Изюм там обильно, прям с лопат раздают, по небу ходят белуги и икромечут прям на бутер с маслом. И цибульки зелёной сверху, чтоб красиво. Ну и сиськи, конечно, сразу торчком, не то что сейчас, здесь.
И к Йуле мы пришли, как к единственно разумной всему этому пиздецу вопиющему, альтернативе.
Ну т.е. все мои иллюзии про то, что Донецк стал прививкой, всё это туфта.
Табун народу, который живёт блять дома, платит налоги с официальной минималки, у которого сбоку не бахает, а сверху не летает, у которого есть ВСЁ, а теперь ещё и армия, чтоб это вот «всё» обеспечить, они по сути глубоко разочарованы.
И мы, уехавшие из ада с одной сумкой- это всё зря. И могилы эти по всей стране, они тоже никому не нужны по ходу. Их туда вообще Порошенко упаковал. Ну хобби у чувака такое, да. Мог бы и договориться по нормальному штоб.
Не нужна им никакая свобода и никакие права им тоже не нужны. Их все найобуют. А если прийдут новые - тоже наебут.
Знаете, я реально очкую. Потому что по итогу грядет пиздец, я его прям вижу на горизонте, а мне больше некуда уезжать с одной сумкой
ПыСы
как оказалось, многим не ясно, что ключевое слово здесь не "Киев".
Уточняю. Киев, к сожалению, в данном контексте легко заменяем на любой другой город Украины.
Слепошарик уехал к Насте. Вот где железобетонная психика: нашел кровать, упал, тюленит.
А Беляш, который кстати сегодня пытался мелкого насекомить, нюхает место, где он лежал обычно, и мрякает. Пропал младший по статусу, чморить теперь некого, абидна
Зоя Казанжи
Іноді мені здається, що я знімаюсь в якомусь фільмі абсурду. Нескінченному. В ролі статистки.
Компанія Nielsen (це світовий лідер у сфері вимірювання аудиторії) зафіксувала, що "Єдиний марафон" дивляться кожного дня всього 4 відсотки населення. 5-6 разів на тиждень – 7 відсотків. Не дивляться ВЗАГАЛІ – 38 відсотків.
"Єдиний марафон" обходиться країні, яка воює і шукає допомогу по всьому світі, щоб відстояти свою незалежність і свою державу, у 1,7 мільярдів гривень. І ці мільярди з наших кишень забирають чотири олігархи – Пінчук, Ахметов, Фірташ та Коломойський. Бо це саме вони найбільші вигодо набувачі нинішнього маразму. Бо це саме вони переклали фінансування своїх телеканалів на плечі і кишені платників податків. Нам же з вами немає більше що фінансувати, правда?..
"Єдиний марафон" за всі часи існування України – найменш ефективний інструмент, який використовує влада.
Розростання цього утворення підриває довіру до медіа взагалі і має ознаки тоталітаризму. Окрім цього, "Єдиний марафон" повністю спотворює реалії, не дає розуміння, що у нас відбувається і малює райдужні, нічим не підкріплені картинки, змученому суспільству.
Згадайте, як людям вносили в вуха і в голови, що «навесні питимемо каву в Криму», як люди, через ці та подібні повідомлення, приймали рішення, які часто коштували їм життя. Держава повністю монополізувала медійний ринок і витрачає на свою монополію абсолютно дурні кошти.
Якщо «5-6 менеджерів», які рулять країною, не розуміють цього, то тут питання до їхніх компетенцій. Хоча, про що це я? ☹
І таки «критична інфраструктура» - критична для країни, для держави і для здорового глузду.
Всі, хто поруч з Зеленським, отримують фінансування з бюджету і бронь від армії.
І заяви Шмигаля про «недоцільність перенаправляти кошти з Єдиного марафону на ЗСУ» - нице рішення. Воно ганьбить країну. Яка з простягнутою рукою звертається до світу і хоронить своїх кращих синів і дочок, поки «успішні і улюблені люди» заробляють гроші і ллють лайно у вуха, прикриваючись розмовами про «інформаційну безпеку».
Кацапы переживают, что получив 10 лет перемирия, Украина будет вкладывать некие миллиарды в реванш.
Не, ну звучит неплохо.
Но они упускают из вида тот факт, что за 30 лет независимости украинцы всего два раза выбирали президентов, которые вкладывались в экономику и оборону. Так что если экстраполировать этот факт на 10 лет вперёд, то светит нам только много очень небедных чиновников с распилянными миллиардами по карманам. Если эти миллиарды вообще будут.
А то, что их Пыпа помрёт, вообще ни на что не повлияет. Минус одно хуйло на 140 миллионов хуйлуш - как-то не впечатляет.
Хотя по ходу тема с перемирием многих бы устроила. Да почти всех по сути. Кроме собственно выживших сейчас украинцев, чьим детям через 10 лет опять придется воевать в реале, а не на плейстейшн.
Ну и чего вы бегаете со своим наступлением на Харьков? Сказано вам: усё у порядке, денег хватает, марафон на данный момент целесообразнее.
В слове "целесообразно" корень - слово "цель". Так вот чего так переживать? У них просто другие цели.
О которых они, кстати, заявляли вслух ещё до выборов.
Хочу напомнить прям цитатой.
24.01.2022. «ЄС» подала законопроєкт про виділення 50 млрд на ЗСУ [шляхом перерозподілу коштів на ремонт і утримання автодоріг та з інших фондів] , але Стефанчук каже, що армії грошей не треба.
“ Я спілкувався, на вихідних, з міністром оборони (Олексієм Резніковим – ред.) і він мене запевнив у тому, що ніяких додаткових виділень бюджету для цього напрямку не потрібно. Необхідності немає. "(С)
У меня сегодня весь день очумелые ручки. Купила кусок ковролина и сделала на каждом подоконнике котолежбище.
Теперь вся хата в ошмётках ковролина и ковролиновой шерсти.
Ну и плинтуса приклеили чтоб два раза не вставать.
Ну и заодно Марьяне на ее очередной высер про Порошенко, который всё уронил, напомню.
17.04.2014 Владимир Александрович Зеленский давал концерт в оккупированной Горловке и бухал в баре Берлога с неким Безлером, более известным по кличке Бес.
Это, конечно, другое. Но пошел шестой год каденции Владимира Александровича. Может хватит пенять на Пороха, просрав при этом за 2 года весь Азов и восток?
Лежбище котиков нада?
Уже даже неврастеник Нипадоша смирился с реальностью и перестал отделяться от коллектива.
Не знаю, как люди не могут помирить своих котов, у меня они как-то сами спокойно сожительствуют, причем все и всегда. Тайсон только блондинов не любил, но это было одно единственное исключение
