В Тайланде турист под действием веществ и величия своей нации разделся догола и попытался залезть на корову. Жрналисты пишут, что с целью изнасилования, но не будем верить громким заголовкам, просто покатацца залез турист. В родной стране туриста никаких этих вот извращений нет!
Сначала хотел на быка, но что-то там пошло не так, и турист переключился на корову.
Корова не оценила широту души туриста и его непосредственность, поэтому скинула голожопого ковбоя и пинала его, пока не приехали спасатели.
Причем это ж была таиландская, крайне гостеприимная корова. У нашей бы коровы не отбили.
Кстати, угадайте с одного раза, турист какой страны вон там на носилках лежит, пораненой жопой кверху?
В наступну суботу 24го серпня в Києві відбудеться подія приурочена до Дня Незалежності.
Що там буде:
1. Виставка всяких штук, які передає на фронт Петро Порошенко і Справа Громад. Дрони, лазні, вантажівки, секретні "цукорки", коротше зможете побачити і помацати вживу свої матеріалізовані донати.
2. Концерт гурта "От вінта", ексклюзивні футболки від геніального Філа, танці, пісні, у приємній компанії однодумців.
3. Лотерея з багатьма цікавими призами і головним призом від Марини Порошенко.
Що треба зробити, щоб потрапити туда:
1. Зареєструватися по посиланню.
2. Прийти у призначене таємне місце у певний час.
3. Без реєстрації не пустять. Бо ходять тут всякіє... Кількість місць обмежена.
Що треба зробити для участі в лотереї:
1. Задонатити по посиланню 100 грн.
2. Сподіватися на вдачу.
3. Повишати свої шанси ще донатами.
Посилання на сайт:
https://spgr.org.ua/ua/2024/08/19/horoshi-lyudy-mayut-chastishe-zustrichatysya/
Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/G4PN9Ho4AFrjwdER7
Посилання на лотерею:
https://shop.spgr.org.ua/blahodiinyi-rozihrash-21.0/
До зустрічі!
Понимаете, уважаемые. Очень странно чморить зелёное шапито за полную некомпетентность и при этом пребывать в уверенности, что жизненный опыт - достаточное основание для анализа военных операций.
Причем, реальные военные предельно аккуратны в оценках событий в Курской области. В то время как жизненно опытные люди вообще никогда не стесняются раздавать свои анализы.
Знаете, мэмчик про криво приколоченый тризуб над Кремлём актуален будет всегда.
Теперь можно отписываться, я не собираюсь гонять ссаными тряпками военных генералов за тему, в которой я не шарю и за цели, которые мне неизвестны. По крайней мере я вижу, что эта операция подняла боевой дух украинцев и западных доноров. А покритикую потом, по итогу. Половину работы заказчику не показывают.
Хелп!
Вантаж допомоги на 35 000 000 гривень для курського напрямку готовий - більше 1000 фпв, мавіки, купольні реб, квадроцикли. Але не вистачає 174 000 гривень для оплати перевезення!
Хелп! Ситуація патова
💳 ПРИВАТ245169330520686400
💳 ІНШІ БАНКИ5375411501778331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
«Куда вы уезжаете, вы что, конченые? Остановитесь! Не можете взять оружие - возьмите лопаты, копайте окопы! Отдайте свои машины пацанам, которые сейчас будут жизни класть, чтобы отбить ваш Курск!»
Российский военный в истерике обратился к мужскому населению Курской области, которое массово уезжает от войны.
Как выяснилось, желающих защищать свою землю там практически нет. Видимо, не верят в страшных фашистов. А может просто всех, кто хотел воевать, уже положили в мясных штурмах.
@kazansky2017
Зоя Казанжи
Я не здавала гроші на Охматдит. Ні, не тому, що прозорливо передбачала, що там почнеться трешняк. Саме тоді мій товариш мобілізувався, ми збирали гроші на потрібне. Знайома написала про тканину на сітки. Інша знайома оголосила збір на авто. І я резонно подумала, що допоможу тим, кого знаю і де мої кошти важливіші.
Наступного дня вже пішли повідомлення про виділення грошей з держбюджету. Про те, що перед війною одне відділення (будівлю?) відремонтував Порошенко і повідомив, що готовий відновити його знову.
А потім почався оцей вселенський скандал, від якого не просто соромно. Від якого опускаються руки і хочеться міцно заплющити очі, щоб не бачити покидьків, які почали знущатися.
Фонд по збору грошей, як виявилось, повʼязаний з Охматдитом був лише назвою.
Отже, хто не знає, історія така. Спочатку той фонд оскандалився з тендером, бо притягли за вуха своїх, щоб гарно освоїти зібрані по копійці кошти. Тоді і міністр Ляшко, і головний лікар запевняли, що наведуть порядок і все буде добре. Більше того, всі зібрані кошти будуть переказані до державного бюджету.
Нагадаю, мова йде про 378 мільйонів гривень!
Зараз інші новини. Ще кращі, аніж до цього були. Тепер цей благодійний фонд відмовляється віддавати гроші взагалі, бо підозрюють, що передача грошей державі несе - тадам! - корупційні ризики!
Аргумент знаєте який? Що фонд не зможе проконтролювати вартість робіт.
Вони зробили вигляд, що забули, як за вуха притягли в переможці тендеру запорізьку фірму «Буд-технолоджі», яка з 14 учасників дала третю за дороговизною пропозицію. Десяток інших учасник запропонував виконати роботи значно дешевше – від 42 до 286 мільйонів. Однак всі вони були проігноровані.
І я не можу не написати, що оця фірма-переможиця запропонувала найбільшу ціну за ремонт фасадних композитних панелей «Reynaers» та оздоблення внутрішніх стін НР-панелями.
Тоді, завдяки журналістам Наших грошей, оцю хуєту зупинили.
А зараз інша проблема. Керівник БФ Євген Вембер просто послав всіх.
Міністр Віктор Ляшко звернувся до поліції. Відкрито кримінальне провадження. В.о. гендиректора Охматдиту Володимира Жовніра відсторонено від виконання обовʼязків до завершення перевірки. А керівник фонду Євген Вембер заявляє, за усним розпорядженням міністра нічого не буде перераховувати, бо немає правового механізму.
Бінго, якщо коротко.
А треба було сраними віником гнати всіх з самого початку, коли міністр і гендиректор вилізли на прес-конференцію відмазувати фонд від скандалу з тендером. Ібо нє фіг покривати схеми. Ніякі, ніколи, ні з ким.
Єдине, що є позитивного в цій історії, це робота журналістів. Якби не вони, ділки на чужому горі квітли і збагачувались далі. От тому потрібна незалежна журналістика - витягувати на світ Божий все лайно, якого тут достатньо.
Наш ярмарок - это ни разу без поржать.
Продают кукурузу. Но она вся в чешуе, не видно качанов.
Питаю:
- Ви кукурудзу почистите?
Хлопець категорично каже:
- Ні, вона у нас сама дешева, беріть так.
Я роблю круглі очі, кажу "Ні, не буду" і йду собі.
Далі знаходжу вже попатрані качани, купую в два пакети по 7 штук і вертаюсь.
Мені кричить той хлопець:
- Я вам тут качанів обідрав. Беріть.
Я йому:
- Нє, родной, я вже взяла. Ніц не шариш ти у маркетингу, - і показую йому два повні пакети.
І тут вступає його краща половина, що торгує поруч.
- Нє, ну ти диви яка падла.
Я аж напружилась вся, приготувалась покласти пакети, щоб зручніше було виривати ті біляві пасма.
А вона:
- У всіх чоловіки нормальні, хто працює, хто воює, а ця падла не може навіть качана продати по-людськи. Казала мені мама....
Далі я вже не слухала, побажала хлопцю якось вижити і пішла собі.
Просрався він і з маркетингом і перед жінкою)))
Пишут, что на одном квадратном метре бывшего Каховского водохранилища сейчас растет 50 молодых паростков деревьев.
Шах и мат, проклятые порохоботы, которые стебались над миллиардом президентских деревьев!
А я всегда говорила: аккуратнее надо с планами и пожеланиями. Ведь озвученное желание просто полежать на диване может сбыться посредством перелома позвоночника
За результатами спільних оперативно-розшукових дій правоохоронців затримано начальника ТЦК Бучанського району Леоніда Викочка та начальника ТЦК Бориспільського району Сергія Русина.
За інформацією правоохоронців, затримання сталося за статтею 114 КК (протидія ЗСУ та зловживання впливом). Крім того, під час обшуку вилучено 300 тис. доларів США готівкою.(С)
Я взагалі завжди була проти смертних покарань.
Але щось вже дуже хочеться переглянути свої принципи.
Бо поки РФ щомісяця повишає виплати своїм вбивцям по контракту, наші "патріоти" (з Бучі на хвилинку, з міста, яке викопувало закатованих жінок і дітей) тупо рублять бабло. Нівелюючи будь-яку мотивацію захищати наприклад цих свиней і їхніх поросят.
Я починаю думати, що одна куля буде сильно ефективніша тисячі слов. Бо я не бачу нічого дієвого, що може зупинити цього або іншого уйобка. І ніяка "нова кров" в цій структурі нічого не змінить: ложка гівна в діжці меду робить по ітогу діжку гівна. А що вже казати про ложку самого класного меду, вилиту туди?!
До слёз, братан (с)
Не, ну шапито, я валяюсь. С Бахмута надо ещё собрать гуманитарную помощь для Курской области. Не, ну а шо? Пострадавшие от кровавого киевского режима должны как-то вместе держаться
"Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings зменшило довгостроковий рейтинг України з рідня С до рівня RD (обмежений дефолт). Це впливає на ставку по кредитним грошам для України"(с)
"25 липня міжнародне агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту України в іноземній валюті до "C" з "CC" (з ймовірного до неминучого)"
Помнится, где-то в середине своей каденции Зеленского его "эффективные менеджеры " внезапно начали нам рассказывать, что дефолт - это не страшно.
Ещё были инвест-няни, которые должны были опекать инвесторов и обеспечить приток валюты в страну.
Потом было несколько скандалов, когда инвесторы уходили со словами "Да ну нахуй, у нас нет столько денег на откаты".
Ну и вот закономерный итог.
И странно удивляться, что постоянно всплывает тема пересмотра зарплат военным и выплат беженцам, денег просто нет. Деньги ездят кэшем в багажниках замминистров, конвертируются в дома на Пиренейском полуострове и автопарки любителей быстрой езды. Эффективный менеджмент в исполнении квартала неочикуванно оказался потужным растаскиванием всего,что плохо лежит.
Мышей из гос.резерва помните? Это всё они. Когда мыши попадают в гос.резерв, так и получается. И хрен их оттуда выгонишь: там три линии обороны и крыша в лице президента, который этих мышей назначил смотрящими.
Не, нас точно скоро выселят. Он ходит по этажам и поёт. Со стороны может показаться, что тупо волает от нефик делать, но нет. Он поёт. Как лайка.
А Беляш поднялся этажом выше на разведку, потом кто-то вызвал лифт, Беляш трошки очканул и начал ломиться в так же как наша расположенную квартиру, но на другом этаже.
Я его хватаю уносить, а он пихается, вырывается и орёт:
- Пустити домоооой! Я тут живуууу! Я без пропитания не могу, где же я буду харчавааааться!
Я ему:
- Ты не тут живёшь, дурик.
А он:
- Пусти домоооой, собака сутулая!
Еле допихала его до нужного этажа, и только ворвавшись в открытую дверь Беляшик наконец заткнулся. Истеричка блондинистая!
----------
Патамушта ЗСУ позорно отступали, а русские отрицательно наступают, шо нипанятна?
В чем нельзя отказать гражданам РФ, так это в умении бодро съебывать от необходимости шото вообще делать.
Это как в тиктоке, когда украинцы откровенно ржут на горестями простых российских граждан, а те в свою очередь яро доказывают, что они нивчём нивинаватые патамушта ничего не делали.
А у меня перед глазами тот мужчина из Херсона в красных трениках, которому оккупанты стреляли под ноги, а он себе пёр вперёд как танк. Танчик такой, в трениках. Просто он за хороших, а эти - нет. И прекрасно об этом знают. И ссут поэтому.
Нате вам котиков на ночь.
И никогда, слышите, никогда не сжирайте 5 качанов кукурузы сразу. Ещё и с дынькой какого-то итальянского сорта.
Итальянцы подвели, да...
Тут можно посмотреть, как красиво горит нефтебаза в Ростовской области.
Правда, там вокабуляр зрителей несколько не соответствует высоким стандартам Пушкина и Достоевскага, но тут уж штош.
/channel/ShrikeNews/16459
Марьяна пишет, что надо эвакуироваться из Покровска, Мирнограда, Селидово. Но куда - ответить "прям здесь и сейчас" она не может.
Странное дело, 11й год никто не может ответить на вопрос "куда вывезти старушку с собакой, двумя котами и козой".
Но вы эвакуируйтесь, а то если повезёт выжить, скажут на вас "ждун". Скажут "так вам и надо".
Марьяна, ну три года полномасштабки. Огромная помощь на социальную и гуманитарную сферы. Так куда? Где почитать отчёт о построенных или отремонтированных общагах? Где хотя бы палаточные временные хабы, как в Германии или в Норвегии?
Мне каждый день пишут люди и я хочу понимать, что им отвечать? Чей номер давать?
"Я одна не виправлю ситуації". Абсолютно точно, Мар'яна. Але ж ти не одна, вас там жменями кругом насипано, в Раді, по громадах, в меріях. Може в Єрмака попитай, я не знаю.
Харьков, Киев!!!
Котенок-мальчик живет в ужасных условиях у сумасшедшей бабки.
Малышу 4 месяца, ходит в лоточек, обработан от паразитов! Немного пугливый! Ищу крохе ответственную семью! Привезу по Харькову, Киеву, рассмотрю любой город Украины!
Звоните, пишите, Евгения +380956509800
-----
Судя по лапам и ухам, будет крупным. Прекрасный шанс вырастить своего Фореста))
---------
Не, надо будет как-то переименовывать это всё. Нельзя в хату тянуть педриловки всякие, может оно вообще заразное
Читаю вот призывы оставаться людьми, в любой ситуации, не злорадствовать людскому горю. Вообще помочь бы, там же в Курской области тоже бабульки с дедульками остаются просто неба, гибнут детки и котики.
Ладно.
Согласна.
Надо оставаться людьми, не отвечать злом на зло.
Помогу.
----------
Я - против войны!
Война это неприемлемо!
Я никогда не голосовала за Зеленского и никак не отвечаю поэтому за его приказы!
------
И шо? Помогает? Нет?
Ну могу ещё картинку с черным квадратом закинуть. Или там пожатые ручки. Опять не работает?
Ну я тогда не знаю, как-то сами давайте, все чем могла - помогла.
А, блд, забыла! Лучики добра ещё! Шлю.
У Москві на станції метро арбатська, спрацювала бункерна система вибухозахисту, яка по суті робить зі станцій метро бункери.
Насправді цікаво тільки те, що хтось почав перевіряти роботу всіх цих систем. Серед робочого дня. Але почав. Зненацька. Після курського напрямку.
Москва готується. До чогось.
Наступна станція....
Автор Роман Донік
/Anatoly Anatoly/
____
"Мої десять днів відпустки
уперше за сотні діб.
На серці – вселенська пустка,
в наплічнику те, що згріб.
У вухах шумить і стогне
і ліва рука тремтить.
Одразу скоряє втома,
лиш очі зімкну на мить.
Сідаю в таксі. З вокзалу
тут їхати сім хвилин.
Рушаєм тихцем, помалу
крізь хащі міських машин.
Заглибився в задню спинку,
немовби побитий птах.
Звичайні прості будинки
навіюють дикий жах,
звичайні довкола люди
породжують крик німий.
Ця дивна така облуда –
це свідчення, що живий.
Не бачити і не чути,
втискатися і повзти,
забутися і забути
окопи, поля, хрести.
Та чую – вже довго досить
балакає мій водій,
під носа собі гундосить,
розказує плин подій
про те, що зростають ціни,
і гроші, немов вода,
реформи потрібні, зміни,
при владі рука тверда,
а вдома криклива жінка
і хоче якийсь курорт,
він вертиться, наче білка,
гасає, неначе хорт.
– Та що тобі – ти військовий,
сутуги не осягнеш.
У тебе ж усе чудово?
– Авжеж, – бурмочу, – авжеж..."
https://www.facebook.com/profile.php?id=100019902067792
- А можно погладить котика?
- Ну можно попробовать.
- А он кусается?
- Конечно кусается, у него ж есть зубы
- Тогда не надо.
- Разумное решение.
Будут тут мне ещё всякие посторонние гладить моего котика...
Лала Тарапакина
ДОНБАС.
Довгий допис про поточну ситуацію.
Напевно, можна сказати, що останній рік ми фактично живемо на Донбасі.
Ми відчуваємо зміни настроїв, зміни меж окупованих територій, і пропускаємо через себе місцеві проблеми, як свої.
Кожен раз, коли ми сюди приїжджаємо, ми наче повертаємося додому - тут нам не страшно ніколи.
Тут будь яка проблема вирішується на раз-два без створення надлишкового потенціалу: вночі ти можеш знайти козяче молоко для новонароджених кошенят, прихисток для вагітної віслючки, нагляд для 11 голодних козенят і, якщо б ми евакуювали з Красногорівки зебру, ніхто б не здивувався зебрі, спитали б тільки - «Як ви взагалі потрапили зараз в Красногорівку?».
Тут наші найкращі волонтерські спільноти, наша зграя та тил - так було завжди, крім зараз.
Змінилося все.
Повітря, небо, горизонт, люди.
Дороги.
Тепер перед кожним заїздом на евакуацію в «гостру зону», назвемо це так, потрібно актуалізувати дані не з ранку на день, а кожну годину.
Ще позавчора ми забирали тварин в зачиненому будинку в Миколаївці, встигли буквально на день.
Вчора наша точка в Орлівці під Новогродівкою була у 800 метрах від позицій росіян, але за пару годин вона була вже окупованою.
Зараз ворог стоїть за 10 км до Покровська, нашої тилової донбаської столиці, а рух в Павлограді паралізований весь день із-за великого прильота по центру.
Селідово ще пару місяців тому був відносно цілим, сьогодні складно знайти цілим хоча б підʼїзд.
Новогродівка тримається ледь-ледь, і ми всі розуміємо, що далі.
ЛЮДИ
масово покидать свої домівки, і добре - якщо є куди.
Сусіді багатьох з них поховані на власних городах та у абрикосових садках - ви не уявляєте, який врожай цього року в Торецьку.
Земля просякнута курагою та кровʼю.
Заявки на вивезення тварин «заберіть куди-небудь» множаться в агресивній геометричній прогресії.
Ні, не тому, що люди підлі егоїсти, хоча мені складно заперечити катастрофу гуманізму, вона є.
А тому, що:
- В більшість еваків не беруть з тваринами
- В переважну більшість житла не беруть з тваринами
- Старі, лежачі, хворі, самотні - майже приречені і самі, і з тваринами, у них немає рішення для всієї своєї зграї.
Так, є сильні люди, здатні вирішити що робити з цим своїм новим життям.
Але хіба ми всі народжені сильними?
В наших евакуаціях ми бачимо різне.
Так, ми знімаємо тварин з ланцюгів інколи без заявок.
Інколи мертвих.
Такі люди були, є та будуть.
Но більшість тих, хто лишає нам заявки зробили все, що могли на цей момент - дзвінок.
Інколи дія - це навіть один дзвінок.
Єдине, чого достатньо в прифронтових регіонах - це гуманітарки, в деяких селах люди можуть жити на свої запаси рік.
Не вистачає рішень та уваги.
Системних рішень - що робити, куди бігти, коли грошей немає.
Уваги - визнавати суспільством, що люди гинуть і там. Кожного дня кількість тих, хто гине на Донбасі, перевищує кількість загиблих в Охматдиті.
***
Два стареньких - дід та бабуся, виїхали з Нью Йорку якимось дивом, зі своєю старенькою вівчаркою.
За кермом діду стало погано і він просто став на трасі.
Два пакета речей, собачий корм.
Вони не мали куди подітися, ніхто не хотів брати їх з собакою.
Це вирішила добропільска волонтер Віка Жидкова, знайшла їм місце для проживання.
Один випадок.
А скільки їх?
Наскільки б менше було ризику, для всіх, за наявності системного рішення для «незручних родин»?
Вони існують. Їх багато.
Вони цілодобово пишуть нам на всі месенджери та номери.
Різні небагаточисельні волонтери цілодобово когось вивозять, доставляють, влаштовують - але ми всі не маємо великого ресурсу, це очевидно.
А, якщо таке системне рішення є, чому про нього немає жодної інформованості?
Чому ця величезна проблема - евакуація родин з тваринами -не вирішується системно жодним великим фондом, жодною державною інституцією?
Як і решта невирішальних проблем мешканців сірих та майже сірих зон?
Хочу, щоб про це говорили.
Щоб невирішувальні проблеми мешканців сірих та майже сірих зон були почутими.
Немношко утренних котиков вам.
А потом у меня спрашивают, почему я Тишку Нипадошку не пристроила. Ну вот как можно их разлучить?
Вот так сидишь, скучаешь по дочери, гундишь в телефон, что все меня бросили, что піду втоплюся у річці глибокій, что никому нинада старушка-мать.
А потом чадо приходит, хватает стакан с моим дринком и утаскивает его в СВОЮ комнату, которую я уже считаю своей между прочим. Как и стакан с дринком!
Потом говорит, что штук 25 блинчиков с мясом и пирог с моцарелой немного украсили бы ее ужасающе тяжелую жизнь без мамочки. Потом тащит тебя на шоппинг и разбрасывает ВЕЗДЕ и ВСЬО, хотя у себя в хате не разбрасывает!
Потом Форест - изменшик демонстративно приходит к ней под бок, глядя мне в лицо дерзко и вызывающе.
И как-то уже скучаешь немножко меньше. Как-то так на полшишечки скучаешь.
Новости из запоребрика. Из поезда находу выпал пассажир, а попутчики просто допили пиво пассажира))
---------
«Мы, друзья, перелетные птицы»
Пассажиры допили пиво выпавшего на ходу из электрички гражданина.
Это новость из Подмосковья затмила события в Курске, выборы в США и возможную войну с Ираном.
В этой новости вся наша Россия.
Никто не стал дергать стоп-кран, звонить в полицию, искать кондуктора. Зачем? Он же уже выпал.
Электричка обратно все равно не поедет. А пиво - вот оно. Стоит себе бесхозным и покорно ждет своей участи.
Жара. Август. Пиво.
И ведь наверняка кто-то сказал первым:
- Мужика уже не вернешь. А летел он красиво. Сшибая столбы и деревья. Давайте помянем.
И завязывается разговор. Кто-то вспоминает подобный случай во Ржеве. Но там из самолета только.
Кто-то - как в армии бегал в самоволку и потом чистил зубной щеткой плац.
Кто-то расскажет о любовных приключениях, кто-то - о грибах, которые в этот год валом валят.
И образуется гражданское сообщество. И все благодаря неведомому гражданину, решившему выкинуть окурок и открывшему для этих целей дверь тамбура.
Кем он был, одному богу теперь известно. Но не жадным, это факт, который трудно оспорить.
И когда электричка подходит к своему Ярославскому или Курскому вокзалу кто-то обязательно скажет на прощание:
- Бывайте, мужики. Бог даст, еще увидимся. Москва - город маленький.
А выпавшего гражданина утром найдут грибники, вытащат из кармана его пиджака пачку сигарет, сядут кружком, закурят. И кто-то обязательно скажет, пуская колечки дыма в утреннюю синь:
- Не повезло.
И они разойдутся в разные стороны. потому что собирать грибы надо в тишине и одиночестве.
И только тогда вам повезет найти большой белый гриб и выложить его фотку в Сети.
Автор Дмитрий Зотиков
Ждуны, это для вас, страждущих российских благ.
То есть при поганой Украине Мариуполь был достаточно обеспечен финансово, чтобы со своего бюджета содержать детские садики и кормить детей больше, чем булкой. При классной Россие сметы нет, то есть денег нет но вы держитесь, вот вам булка и ищите себе работу до 13ти часов.
Это вот один к одному судьба Донецка. Пенсам хорошо: плюс ещё одна пенсия, а остальные нюхают бибу. Какое-то время. Потом уезжают, потому что биба малокалорийна и пахнет русским духом без нотки перспектив. И процветающие города превращаются в гетто стариков и самых низших из люмпена.
Так что ждите, рассея придет, порядок наведёт, твердой рукой и отэто всьо
