Канал про японські релігії та фольклор. Розповідаємо про шінто, онмьодо, буддизм, шюґендо. Згадуємо про християнство, іслам, нові релігії та подорожуємо сутінковими світами японських духів ~ (публікації переодичні)
Один із найбільш давніх кедрів Японії, природна пам'ятка префектури Шіґе.
#шінбоку
Кітаґава Утамаро, «Оні практикує ненбуцу» (鬼の念仏), 1802-03. Під Оні (鬼) приблизно з кінця періоду Хейан розуміли айну та інші групи не-японського населення островів. В період Едо, коли племена айну давно припинили бути серйозною загрозою Японії, Оні стали зображувати в комічному стилі. Такий сюжет, де Оні практикує ненбуцу (念仏 – практика сканування ім’я будди) є одним з найбільш популярних у токійській культурі розваг.
#оні #буддизм #едо
На філософській стежці, прогулюючись якою знаходили натхнення представники Кіотської школи, квітне сакура.
#сакура
Нові види йокаїв з Кумакоґен, префектура Ехіме. Створені місцевими майстрами.
#йокай #художнє_про_йокай
Священне дерево в Такео-джінджя (武雄神社) віком в 3000 років. 7ме найвеличніше дерево в Японії.
#шінто #шінбоку
Святилище шінто на острові Сайпан, Північні Маріанські Острови
Острів Сайпан - найбільший серед Північних Маріанських Островів і зараз є частиною співдружності США у західній частині Тихого океану.
А за свою історію Сайпан мав іспанський колоніальний період (1668 - 1898), короткий американський колоніальний період впрлдовж 1898-1899, після чого американці продали острів Німецькій імперії, німецький колоніальний період (1899-1914) і японський колоніальний період (1914-1945). Саме до цього періоду і належить фотографія, адже японці разом зі створенням інфраструктурних об'єктів, потрібних для японських поселенців на Сайпані, створювали і свої святилища.
На цьому фестивалі можна подивитись 12 японських фільмів від маленьких театрів з різних регіонів Японії.
Читать полностью…Мінаката Кумаґусу 🇯🇵(1867-1941) інтелектуал з епохи Мейджі. Він навчався в США🇺🇸 і Британії . Біолог і етнограф, вивчав слизнів та безквіткові рослини, і водночас проводив чимало оригінальних гуманітарних досліджень – в антропології та фольклористиці. Працював як незалежний дослідник. Гуманітаристика відображена у його щоденниках, листах і деяких есе.
Він також цікавився буддійською онтологією і намагався пояснити спосіб та причини існування духів (霊魂 та 精神) через методологію школи Шінґон (真言宗). Вважав, що природа має надзвичайно складні зв'язки зі світом духів та людей. Вивів багато ідей у площину онтології світу духів.
Ось тут можна почитати про його життя.
Ось тут про його теорію світу духів та його пізнання.
Ось тут вибрані ідеї зі спадщини Мінакато Кумаґусу.
А ось тут дуже цікава історія із його життя.
А ще в Японії є музей присвячений цьому вченому. Можливо хтось з читачів туди колись завітає :)
Поки йокаї чекають свою чергу на знайомство, тримайте дуже милий текст про іерогліф "вічність" ✨
Читать полностью…На каналі @nipponnotatki колеги розповідають про японську повсякденність.
Культурологія, історичні спогади, політичні інтриги та роздуми японської рутини – всі відповіді на подібну тематику ви знайдете в невеличких етюдах на цьому каналі. Раджу підписатись.
@nipponnotatki
@nipponnotatki
@nipponnotatki
"Вмираючі листя чаю", 1905 р., фото Т. Енамі.
#фото_історія
Все, що надихає в Японії: традиції, мистецтво, освіта, культура, звичаї, їжа та програми стажування. А також поради про життя, роботу, навчання в Японії від українського японіста.
@japan_in_details
Авабі-ноші – один із найдавніших талісманів з Ісе-джінґу. Вважається, що абалон (авабі) приносить довголіття та вдачу, тому авабі-ноші з давніх часів було прийнято прикріплювати на подарунки.
Молюски абалону доставляється в Ісе-джінґу кожного року в квітні, січні та листопаді з міста Кузакі (国崎町) префектури Міе (三重県) – одного з міст Японії, де досі жива культура ама.
Кажуть, що традиція поставляти молюсків до Ісе-джінґу починається зі стародавніх часів, коли принцеса Ямато (大和姫) побачила молюска на морському дні в день, коли морська вода була чистою настільки, що з берега можна було побачити морських істот. Принцеса наказала ама дістати молюска та назвала його найсмачнішою стравою на землі.
З тих пір, ама міста Кузакі поставлять молюсків до святилища Ісе три рази на рік.
#ама #шінто
Підношення морському дракону Рю:-о (龍王) від місцевих ама (海人) на алтарі гори Сенґен. Фото Д. Мартінез, 1957 р.
#фото_історія #шінто #ама
Токурікі Томікічіро:, "Вид на гору Фуджі з озера Каваґучі", 1950 р.
Читать полностью…https://www3.nhk.or.jp/nhkworld/en/ondemand/video/3022015/
Читать полностью…⛩ Схід сонця в Ісосакі-джінджя, префектура Ібаракі.
Читать полностью…Сучасні прояви давнього мистецтва татуювання хаджічі
#життя_рюкю
Хоч я і не погоджуюсь з транскрипцією, це варто уваги 👀
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/02/7/162373/
#ґенджі
Давно обіцяла зробити підбірку тематичних каналів, які сама активно читаю. Ловіть мої щирі рекомендації:
Анонімний автор 18 століття — довгоочікуваний канал Ігоря Ходжаніязова, де уже зараз можете послухати (буквально) як звучать очерет і кукурудза, хто такі ногаї і що там з кумисом у Криму. Буде багато про традиційну музику, мови й традиції, особливо зі Сходу й Півдня.
Нотатки орієнталіста — веде історик Олексій Савченко. Дуже люблю цей канал на нетривіальні пости від огляду перекладів арабських творів чи крутих підбірок картин до екологічних тем про те, як лакрицю тепер вирощують на Аралі.
Trips & Quips — довколаантропологічний канал Паші Морковкіна, де раніше було про небанальні подорожі, а тепер про небанальні кейси з історії й культури Африки й Близького Сходу.
Обранці духів — канал Віталія Щепанського, де він фіксує минуле й сьогодення різних релігійних спільнот по світу, їхні традиції, костюми, повсякденні практики тощо.
Смак сутінок — класний канал про японську релігію і фольклор. Якщо ви так само любите японську естетику, історії про камі і йокай, то не проґавте.
Yizhakultura — канал історикині й видавниці Олени Брайченко про гастрономічну культуру в Україні й те, як їжа формує нас, а ми через неї репрезентуємо себе.
Антропологія та етнографія — канал етнологині Марії Курячої, де, як вона саме каже, все без верби та калини і без шароварщини. Тобто тут все науково верифіковано й адекватно, берегині не пройдуть!
Антропологинька — канал Тіни Полек, де вона не дуже часто, але супервлучно публікує якісні матеріали про те, що це за звір — антропологія, як розібратися в бізнес-антропології, які дослідження здійснються і навіщо.
Генеалог Сергій Фазульянов — так, це канал генеалога, і тут ви знайдете все про те, як розкопувати інформацію про свій рід, хто і як у цьому може допомогти і з чого почати.
Забута спадщина — дійсно цікавий канал про археологічні знахідки. Я постійно тут залипаю подивитися то на скіфські сережки, то на черговий меч вікінга, то на те, які портрети наконструювали з черепів.
Ну, і нагадую про канали, які дублюються у фб, але раптом вам зручніше тут: Стромата палеозоолога Леоніда Горобця і Довколаботаніка ботаніка Олексія Коваленка.
Релігієзнавчий хробак — канал Олега Кисельова, де знайдете багато корисної тематичної літератури. Плюс можете підписатися на його сімейний канал "КаКаШыБыЗы", де вони з дружиною постять історій з життя науковців у США, роблять огляди на наукові книги й скидають гарну музику.
МОЗ попереджає, Озерна запобігає — канал біологині Дар'ї Озерної, де все доказове, збалансове і дуже важливе. От правда. Жоден пост не пропускаю.
Ткацтво (weaving) — новенький канал моєї колеги Наталії Телегей, яка професійно вивчає народне ткацтво й те, що ми з тканиною взагалі у культурі робимо.
Забуття — дуже особливий візуальний канал, де я постійно пропадаю. Тут постять фото руїн замків і костьолів, закинуті садиби й занедбані цвинтарі. Словом, моя давня пристрасть (зі школи обожнювала такі подорожі Україною). Якщо ви теж таке любите, заходьте.
Ukrainian Art Digest by [esthète] Газета — ще один візуальний канал. Тут про українське мистецтво, твори й життя митців українського походження.
Ящер на ундервуді — канал про кінокритику, який свого часу порадила Дарка Озерна, і ну як можна було не підписатися? Якщо любите кіно і раптом ще не там, раджу.
На цей раз все. Біжіть підписуйтеся і поширюйте:)
Тут згадують Мінаката Кумаґусу, пропонують цікави тексти про нього та навіть дають посилання на мою давню невелчку статтю 🙌
Читать полностью…Пам'ятаєте ми писали про демона-лисицю в Японії, яка вирвалася на волю з каменю, де перебувавала в ув'язненні? Так от, історія має продовження.
Дев'ятихвоста лисиця-демон, що вирвалася на волю в березні, вбила 8 кабанів у японському місті Насу. Тіла тварин знайшли поруч із розбитим каменем. І це незважаючи на церемонію, яку пізніше провели священнослужителі шінто, щоб переконати демона не творити зло в усьому світі, а робити щось хороше. Якось щось пішло не так. Хоча є версія, що кабани померли від отруйних газів.
"Дайкоку (Оокунінуші) із білим зайцем", від Кацушіка Хокусай. Зроблено у 1819 році, який, як і 2023, був роком зайця. Сюжет відсилає до історії з 3го сувою текстів Коджікі про білого зайця Інаба.
#новий_рік #камі #ідзумо
Вивчаємо японську мову тут👇
Відповіді на запитання від початкового до просунутого рівня, розбір манги, ієрогліфів та мемів японською.
@samurainihongo1
Хетомато-мацурі на острові Ґото: префектури Наґасакі (長崎県の五島列島) в перше новомісяччя нового року, у третю неділю січня.
Святкування Хетомато починається з боїв сумоїстів-аматорів. Після завершення виступів дві жінки забираються на бочки для саке, щоби взяти участь у ханецукі – традиційній новорічній грі у волан. Далі вулиці заповнюють натовпи вкритих сажею молодих чоловіків, які борються за володіння варадама – важким солом'яним м'ячем, зробленим із щільно звитої мотузки. Ця гра називається тамасесері.
Глядачів теж вимазують сажею (хеґура). Жінки кричать і намагаються втекти від покритих сажею чоловіків, деякі діти починають бігати.
Традиційно, хетомато-мацурі проводиться для залучення вдачі в новий рік.
#мацурі #новий_рік