Канал про японські релігії та фольклор. Розповідаємо про шінто, онмьодо, буддизм, шюґендо. Згадуємо про християнство, іслам, нові релігії та подорожуємо сутінковими світами японських духів ~ (публікації переодичні)
Омаморі для домашніх тваринок від Чічібу-джінджя (秩父神社), Токіо.
#омаморі #шінто
Деякі статуї зі П'ятьсот Архатів храму Кіта-ін (喜多院) в Саітама. Статуї зроблемі в період Едо, з 1782 по 1825 р., за пропозицією місцевого ченця.
Архати – ті з учнів Будди, які досягли просвітлення після того, як почули його вчення. 500 архатів часто зображуються як зразки відданості шляху.
#буддизм
👻 Сьогодні знайомимось з Маюмаро – талісманом префектури Кіото, який отримав своє ім'я від кокона тутового шовкопряда, що прокидається у травні. Саме цей шовк використовується для виготовленні кімоно. Відомий з 2009 року.
#йокай #сучасна_релігійність
Танукі (狸) з храму Танукітаніяма-Фудо: (狸谷山不動院), Кіото.
#йокай
Пам'ятник кальмару став джерелом емоційної підтримки для жителів перфектури Ішікава після цунамі 🦑
Читать полностью…Ченці Кому (虚無僧) школи Фуко (普化宗) в сучасній Японії.
#буддизм #дзен
Чернці школи дзен-буддизму школи Фуко (普化宗) відомі під ім’ям Комусо: (虚無僧) як «чернці порожнечі».
Школа виникла у XV ст. В цей час комусо: ставали чернці з класу самураїв, які також були відомі як бродяги, що не відносилися до певного монастиря, не мали дому, та подорожували по всій Японії з солом’яною корзинкою на голові граючи на флейті шякухачі (尺八).
#буддизм #дзен
Харі-куйо (針供養) – ритуал поминання зламаних, погнутих і заржавілих швейних голок. Проводиться 8 лютого або на початку березня. Під час ритуалу голки, які вже не будуть використовуватись для роботи вставляють у тофу.
#шінто #новий_рік
Торії святилища Шірашіґе (白髭神社) на озері Біва.
#джінджя #шінто
“Десять світів у тілі” (体内十界之圖), Утаґава Кунітецу (歌川国輝, 1877-1896), 1885.
Картина з серії пародій на «мандали десяти сфер» (肝心十回図), котрі описують світобудову в буддизмі зображуючи десять світів навколо ієрогліфу, що означає «серце». Про одну з таких мандал я вже писала ось тут.
На цій картині 10 світів з'являються в животі жінки. Верхні сфери зображують тих, хто робить добрі вчинки, а нижні – тих, хто робить злі.
Текст наголошує на важливості ставлення до всіх живих істот, навіть до комах, з такою ж повагою, як до людей. Також автор зауважує, що якщо люди вбиватимуть комах, їх мучитиме монстр, у кілька разів більший за них самих, і тому слід пам’ятати про біль комах та мати співчуття.
#укійо_е #буддизм
Цікавий каппа від Утаґава Утамаро, період Едо.
#каппа #йокай
Презентація книги「日本が知らないウクライナ 歴史からひもとくアイデンティティ」 («Україна, про яку не знає Японія: ідентичність крізь призму історії») авторки Юлії Дзябко пройде 28 січня (неділя), 13:00. Деталі за посиланням.
Юлія Дзябко – мовознавиця, кандидатка філологічних наук, молодша доцентка Ібарацького християнського університету (м. Хітачі) та дослідниця української громади Японії.
#японістам
Собор Святої Діви Марії (東京カテドラル聖マリア大聖堂), Токіо.
#християни
А це фотки з музею айну біля озера Упопой. Культура айну майже повністю вимерла, бо після початку "освоєння" Хоккайдо в 1869 році їх мова була заборонена, а самі айну масово японізувалися. Під час російсько-японської війни айну були першими, кого японська імперія мобілізувала. В росії (Камчатка та Сахалін) їх доля була не краща. Лише в 2019 році японський мінкульт розпочав політику з відновлення майже вимерлої мови та культури айну.
Палиці на мисці називаються "ікупасуй" та слугують для частування богів, яких айну називають "камуй". Під час ритуалу, кінчиком палиці набирають саке, а потім крапають його у багаття.
Камуй дуже близькі до японських "камі", але є ще ближчими до класичного типового анімізму, ніж шінто. Так, айну вірять, що тварини - образи камуй, в яких вони навідуються до людей, тобто всередині кожної тварини є камуй.
Палиця з закрученою стружкою має назву "інау" і теж використовується під час ритуалів. Довжина, форма, кількість стружок, візерунок та дерево, з якого зроблена палиця залежить від самого ритуалу. В шінто аналогом інау є онуса (大幣), що використовується в усіх ритуалах очищення, але замість стружок онуса прикрашена паперовими стрічками.
З ведмедем історія дика. Таким чином ведмедя наряжають для обряду повернення камуя до небесного світу богів. Маленьке ведмежа ловили та виховували в селі, як дитину. Коли воно виростало, в село запрошували усіх сусідів та влаштовували велике свято з танцями навколо ведмедя. В кінці свята ведмедя вбивали спеціальними церемоніальними стрілами, щоб відпустити камуя з його тваринного тіла, шкуру знімали, а м'ясо дружньо з'їдали. З 1950х вбивство ведмедів таким чином заборонили, але сам ритуал ще якийсь час продовжувався з м'якими стрілами замість справжніх.
Японські храми-прихистки (日本駆け込み寺) виникли приблизно в період Едо як місця, де жінка може сховатись від насилля чоловіка та спокійно жити в храмі стільки, скільки потрібно. Такі жінки не вважалися черницями, в храмі не було жорстких правил по виконанню релігійних обов’язків.
Такі храми є і в великих містах сучасної Японії, тільки зараз прийти до храму-прихистку може кожен. Часто в таких храмах живуть жертви якуза, іноді приходять і самі якуза, люди, які не мають житла або жертви насилля.
На фото - давні та сучасні храми-прихистки.
#буддизм #сучасна_релігійність #едо
Джідзо-сама на торгівельній вуличці в Токіо.
#джідзо_сама
Святилище Кахаку, префектура Тоічіґі де каппа почитається як камі води.
#каппа #камі #джінджя #йокай
Магазин окінавської кераміки
Всі ці штуки зробив тесть власника магазину, який був відомим на Окінаві майстром. Але тесть помер, а купа крутої кераміки залишилась
Торіі Кійонаґа (鳥居清長, 1752-1815) «Розвага для дітей п'яти секку - Хіна-мацурі», XVIII ст.
#укійо_е #мацурі
Храм Отаґі-нембуцу (愛宕念仏寺), Кіото, поблизу від гори Араші.
#буддизм
Традиція проведення ритуалу поминання швейних голок (針供養), пов’язана з періодом «початку справ» (事始, котохаджіме) у восьмий день другого місяця. В цей час закінчуються ритуали зустрічі камі нового року та прибирання після новорічних свят, які в цілому тривають з восьмого дня дванадцятого місяця, до восьмого дня другого місяця.
Повсякденні справи, до яких поверталися у період «котохаджіме» найчастіше були пов’язані з сільським господарством. Пошив нового одягу відбувався взимку, в періоду дванадцятого та першого місяців року. У «Ілюстрованому підручнику моралі» від 1690 року говориться, що ми маємо бути вдячними голкам, якими користувалася та які заржавіли чи погнулися, тому неможна їх викидати.
Також ритуал пов’язано з загальною традицією віддавати шану речам, котрими довго користувалися. Так наприклад, раніше я вже писала про церемонію поховання ножів. Адже згідно з шінто все, що існує навколо нас є камі, та саме усвідомлення цього формує повсякденність.
Фото – харі-куйо від 1960 р.
#шінто #новий_рік
Святилище Каттаміне (刈田嶺神社), префектура Міяґі.
#шінто #джінджя
Котики в укійо-е художників школи Утаґава (歌川).
#неко #укійо_е
Сторінки з популярної кібьо:ші (黄表紙 – «жовті сторінки» – жанр літератури періоду Едо, короткі манґа).
Сюжет розповідає про бога Шан-ді (天帝), який пускає мильні бульбашки. Коли бульбашка входять в тіло людини, вона стає духом оні (鬼), злим (悪) або добрим (善). Манґа розповідає про маленького сина торгівця та боротьбу між злим та добрим духом за його душу.
Створено Санто: Кьо:ден (山東京伝, 1761-1816), 1790 р.
#оні #камі #едо
"Голодні духи" від Кацушіка Хокусаі, 1836 р.
#буддизм #голодні_духи
Церемонія позбавлення від усіляких «забруднень» (кеґаре, 穢れ – сюди можуть відноситись негативні думки, зла воля інших людей, сумніви, тощо), накопичених за рік, зазвичай відбувається через відпущення хітоґата (人形) у води річок або океанів (人形流し), або через церемонію спалювання хітоґата. Хітоґата символізують кожну відповідну людину. Але локально у деяких храмах сформувалася інша традиція – залишати хітоґата у лісах, таких чином дозволяючи їм проходити очищення.
Фото від Кіфуне-джінджя (貴船神社), Кіото.
#шінто #онмьодо #новий_рік
Цікава сцена з емакі-моно (絵巻物) "Карікатури людей та тварин" (鳥獣人物戯画) періоду Хейан (794-1185).
Читать полностью…Камі гори Міва святилища Оо-міва (大三輪神社) гніваються через те, що люди здійснюють паломництво та підіймаються на гору без відповідних ритуалів очищення. Зараз гора відома як популярне "місце сили".
Каннуші (神主) пояснює, що гора Міва – це тіло камі (神体), тому піднятись до гори, не виконавши ритуалів – це все одно, що ступити на голову та тіло камі немитими ногами. У статті не названі імена, але зазначено, що D-сан та F-сан, які чують голоси камі, підтверджують, що гнівливі слова камі настільки сильні, що їх вже неможливо зупинити.
#гори #шінто #камі #джінджя #паломництво