954
Київський міжнародний економічний форум — платформа, де аналізують та обговорюють перспективи розвитку української та глобальної економіки. https://forumkyiv.org
🔹 Ми постійно спостерігаємо, як швидко змінюється світ. Технології, які для нас стали звичайними, важко було уявити 5 або 10 років тому. Певно, кожен замислюються, чого чекати вже у найближчі десятиліття.
Запрошуємо зазирнути у майбутнє й переглянути документальний серіал Dream the Future – разом з Academy DTEK, Київським міжнародним економічним форумом та виданням Liga.net.
Серіал розповідає про майбутнє і те, як нинішні відкриття, дослідження, нові технології та інновації вплинуть на наше повсякденне життя. Візуальні ефекти та інтерв'ю зі світовими експертами допоможуть зрозуміти, яким буде “завтра” у 2050 році. Кожен перегляд буде супроводжуватися експертним обговоренням за участю спікерів Academy DTEK, ДТЕК та зовнішніх спікерів-експертів.
Тож запрошуємо долучитись до серії заходів, на яких проведемо трансляцію 10 серій Dream the Future – науково-популярного документального серіалу про інновації в різних сферах життя та економіки.
Вже сьогодні (31 травня) Academy DTEK проведе показ першого епізоду, який розповість про енергетичне майбутнє.
Учасники дискусії: екс-директор НАК «Нафтогаз України» Андрій Фаворов, директор з інновацій в ДТЕК Емануеле Вольпе, заступник голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко. Модератор дискусії – головний редактор Liga.net Борис Давиденко.
Початок офлайн-події о 17:00, онлайн-трансляція дискусії розпочнеться о 18:00.
Звертаємо увагу, що кількість місць на офлайн-зустріч обмежена. Онлайн – у вільному доступі.
Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.
🔹Українська технологічна індустрія веде боротьбу за право потрапити на радари венчурних фондів вже добрий десяток років. У 2020-му обсяг вкладень в індустрію досяг рекордного показника – $571 млн.
Зараз ми бачимо, що в Україні з'являються нові стартапи та фонди. В країні працює американський акселератор Startup Wiseguys та венчурний фонд SMOK з акцентом на пошук стартапів в Україні та Польщі.
Втім, цього все ще недостатньо, якщо порівнювати з розвинутими ринками. Наприклад, ізраїльські стартапи в минулому році залучили понад $10 млрд. Але нинішні вітчизняні показники вже дозволяють говорити про справжній бум венчурних інвестицій.
Протягом останніх 7 років інвестиції в українські технологічні компанії і стартапи регулярно зростають. Тому можна вважати це довгостроковою тенденцією. Про це повідомила Ольга Афанасьєва (почесний член Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA) журналу НВ.
Українські стартапи, котрі свого часу отримали інвестиції на ранніх стадіях, стають відомі за кордоном. Grammarly виправляє помилки при введенні тексту. Preply – сервіс для онлайн-навчання з репетиторами. Reface – додаток на базі штучного інтелекту, в якому люди можуть змінювати обличчя на фото і відео. Ajax – розробник бездротових систем безпеки. Фінтех-продукти Revolut, Transferwise теж мають українське коріння.
Чому Україна цікава для інвестиційних фондів з вкладеннями на ранніх стадіях?
Український ринок стартапів розвивається дуже швидко та має великий потенціал.
Багато молодих амбітних людей зі знанням англійської мови. Інтеграція з міжнародними ринками. В тому числі, завдяки введеному безвізу і в цілому зацікавленості західних країн в Україні як державі.
Наразі найбільш перспективними напрямками в Україні є: agritech, foodtech, продукти на базі штучного інтелекту і Data Science, сервіси для логістики і рітейлу, фінансові технології.
Дані: Журнал НВ
🔹 Європа перейшла від Директиви про захист персональних даних на Загальний регламент про захист даних (GDPR). Важливим нюансом Регламенту є екстериторіальний принцип дії європейських правил обробки персональних даних, отже його мають дотримуватися всі компанії, що працюють на європейському ринку. Багато європейських лідерів постійно згадують ці правила у промовах, що стосуються соціальних мереж та компаній, які отримують персональні дані користувачів.
GDPR регулює роботу з особистими даними, що зберігаються на електронних або фізичних носіях інформації. Згідно з нормами Регламенту, персональні дані — це всі дані, що стосуються конкретної особи, за якими вона може бути ідентифікована (ім'я, IP, адреса електронної пошти тощо).
Для Saas-компаній (“Програма як послуга”), що працюють з даними клієнтів, дотримання зазначених правил має особливе значення. Регламент поділяє всіх, хто працює з даними, на контролерів, які збирають дані, і на тих, хто ці дані обробляє. Saas-компанії лише обробляють інформацію, але також мають і деякі функції контролера (наприклад, коли збирають дані при реєстрації користувачів). Згідно GDPR, компаніям дозволяється збирати й зберігати дані, які є ключовими для бізнесу.
Норми GDPR дозволяють збирати персональну інформацію за умови згоди користувача на це. Користувач також повинен мати доступ до своїх персональних даних, які можна видалити або отримати в електронному форматі для передачі третій стороні.
За порушення Регламенту компанії мають сплатити штраф у розмірі до 20 млн євро або 4% річного доходу. За час дії GDPR загальна сума штрафів вже перевищила 270 млн євро. В першу чергу ці стягнення стосуються великих компаній – Google і Facebook, але багато малих та середніх бізнесів теж потрапили під ці санкції.
Ключова вимога GDPR – дати користувачам більше законодавчих механізмів контролю за власними персональними даними й збільшити відповідальність організацій за порушення цих вимог.
🔹 Відтоді, як весь світ зіткнувся з коронавірусною пандемією, частка безготівкових розрахунків суттєво зросла.
За даними Нацбанку, восени 2020 року в Україні сума безготівкових платежів перевищила 55% (за рік до того не доходила й до половини), а за кількістю зросли до 80%.
Європейська індустрія цифрових платежів також спостерігає зростання у 2021 році, очікують, що вартість транзакцій зросте більш ніж на $260 мільярдів за рік. Дані Statista вказують, що обсяг цифрових платежів в Європі збільшиться ще на $775 мільярдів до 2025 року, що перевищує всю вартість транзакцій у 2018 році.
Понад 30 найбільших європейських банків та процесингових компаній намагаються створити платіжний гігант, який буде здатний зруйнувати "олігополію", в якій переважають США. Тобто створити конкурента PayPal, Mastercard, Visa, Google та Apple.
Як пише Financial Times, чотири з п’яти транзакцій у Європі здійснюються Mastercard і Visa, а карткові платежі переважно обробляються компаніями, що базуються в США. Ініціатори проєкту вважають, що запуск європейської платіжної системи «зміцнить стратегічну автономію ЄС на ринку платежів, збільшить конкуренцію й у такий спосіб розширить вибір споживачів».
Для проєкту вже зібрали €30 мільйонів від спонсорів, проте, для запуску може знадобитися фінансування в кілька мільярдів. Платіжну систему можна буде використовувати для оплати в інтернеті, магазинах, для грошових переказів та зняття готівки.
До створення платіжної системи долучилися понад 30 банків та фінансових компаній. Це зокрема ING, Deutsche Bank, BNP Paribas, UniCredit і Santander, які обробляють більш ніж половину платежів у Європі. Також проєкт підтримують Єврокомісія, Європейський центральний банк і фінансові регулятори єврозони.
У вересні 2021 року мають представити план загальноєвропейської платіжної системи. На початку 2022 року планують запустити систему електронних платежів, а у другій половині 2022 – додати інші платіжні функції.
🔹 За даними аналітичної компанії Canalys, у 2020 році світові продажі електромобілів збільшилися на 39% і досягли 3,1 млн одиниць. При цьому на загальному ринку легкових автомобілів у 2020 році відзначалося зниження продаж на 14%. Аналітики вважають, що високий попит на електромобілі буде зберігатися й у 2021 році, попри економічно несприятливі умови.
За прогнозами, продаж електромобілів складатиме 5 млн одиниць на рік. Сьогодні найбільшим ринком електрокарів є Китай, на долю якого припадає 40% продажу електромобілів. При цьому з року в рік скорочується підтримка паливного автопрому. У США діє стандарт економії палива. У Каліфорнії на розгляд внесено пропозицію про виділення $1,5 млрд на закупівлю обладнання для електричних або водневих автомобілів, а також $300 млн — на створення відповідної інфраструктури. Електрокари займають 10% від загального обсягу продажу автомобілів на європейському ринку. У ЄС встановлені стандарти за кількістю викидів CO2, а також виділено кошти в розмірі €750 млрд, як частина програми Next Generation EU і плану екологічного відновлення.
За 2020 рік в Україні було зареєстровано 7186 автомобілів з електричним приводом. Лідерство стабільно тримає Nissan, серед усіх присутніх брендів він охоплює майже 31% ринку. Проте вже скоро на українському ринку електрокарів можуть статися серйозні зміни, оскільки Tesla швидко нарощує свої потужності. У 2019 році її частка на ринку становила 16%, а у 2020 – майже вдвічі більше (28%). З великим відривом від зазначених брендів йдуть Chevrolet (520 од. та 7,2% ринку), Fiat (359 од. та 5% ринку) та Renault (313 од. та 4% ринку).
У продовження теми телемедицини Ольга Устинова, СЕО Vodafone Ukraine, розповідає про сучасні інструменти зв'язку для лікарів та розвиток відповідної інфраструктури в Україні:
🔹 Головне, що зроблено для розвитку телемедицини в Україні – побудована мережева інфраструктура, яка зробила телемедицину доступною на всій території нашої країни. Ми почали працювати над темою телемедицини ще у 2008 році й на кожному етапі технологічного розвитку України намагалися впроваджувати найсучасніші можливості телекому в медицині. Починали з будівництва оптоволоконних мереж між профільними медичними інститутами та лікарнями обласного рівня для того, щоб лікарі завдяки швидкісному інтернету (тоді швидкість можна було забезпечити лише дротовим підключенням) мали можливість спілкуватися між собою в режимі реального часу та проводити консиліуми онлайн. З появою хмарних сервісів створювали додатки вже для спілкування між лікарями та пацієнтами. Сьогодні в Україні розвиток мереж мобільного швидкісного інтернету досяг такого рівня, який забезпечує можливість застосування телемедицини у найвіддаленіших куточках України.
Минулого 2020 року Vodafone значно збільшив доступність швидкісного інтернету завдяки розвитку національного покриття в діапазоні LTE 900 МГц, у першу чергу, в селах. На кінець 2020 року 81% українців могли використовувати 4G від Vodafone.
Торік, коли через пандемію навантаження на мережі мобільного інтернету збільшилося в рази, адже вся країна раптом перейшла в онлайн для спілкування, роботи, навчання і медичного обслуговування, ми змушені були працювати більше й швидше для того, щоб забезпечити ємність мережі, достатню для комфортного користування. Завдяки нашим зусиллям Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні. Це підтверджують результати кількох незалежних досліджень (компаній Ookla, nPerf). І я пишаюсь цим досягненням нашої компанії.
Телемедицина визначається як один із напрямів медичного обслуговування, який базується на використанні сучасних технологій та дає змогу отримувати допомогу віддалено.
У багатьох країнах, таких як Норвегія, Данія, Німеччина, Естонія, Фінляндія, Франція та Італія, телемедицина працює в комерційному секторі. Успіхів у впровадженні технологій досягла й Канада. У їхній мережі Ontario Telemedicine Network працює 262 співробітники. У 2017 році вони провели 747 тис. онлайн-консультацій. Завдяки телемедицині провінція Онтаріо заощадила 67 млн канадських доларів. Зростає попит на телемедицину і в США. Згідно з прогнозом Tractica, кількість телеконсультацій в Штатах зросла з $19,7 млн у 2014 році до $158,4 млн у 2020 році.
За даними Mordor Intelligence, глобальний ринок телемедицини у 2017 році склав $32,8 млн. Роком раніше його обсяг був на $4 млн менше – $28,8 млн. За прогнозами цієї дослідницької компанії, до 2023 року обсяг ринку зросте майже до $90 млн.
В Україні існує технологія eHealth – електронна система охорони здоров’я, що забезпечує обмін медичною інформацією та надає програми медичних гарантій для населення. Також діють медичні інформаційні системи до яких можна приєднати телемедичний модуль, наприклад, МІС “Медстар” та спеціалізовану інтернет-платформу для телемедицини Telemed24.
Варто очікувати, що телемедицина буде охоплювати міжнародне співробітництво лікарів – людям більше не доведеться їздити на консультації в інші країни.
#спікери_КМЕФ
Своїми думками про ризики та небезпеки впровадження цифрового євро поділився Олександр Писарук, голова Правління Райффайзен Банк Аваль:
Впровадження цифрового євро, як і будь-якої цифрової валюти, емітованої центральним банком, несе певні ризики для фінансової стабільності. Зокрема, можливість сплати відсотків по залишках у цифровому євро з метою його використання, як інструменту монетарної політики, може сприяти значному відпливу коштів з банківської системи. Якщо банки будуть втрачати значні суми депозитів, які будуть переводитися у цифровий євро, це призведе до збільшення залежності банків від залучення коштів від інституціональних інвесторів та ринків капіталу. Це своєю чергою може сприяти збільшенню та поглибленню криз ліквідності у банківській системі.
Окрім того, значний інтерес до цифрового євро з боку іноземних інвесторів може мати негативні наслідки для валют країн походження цих інвесторів. Може відбуватися процес «цифрової доларизації», тобто суттєвого заміщення національної валюти цифровим євро (або іншої цифрової валюти), як засобу платежу та збереження цінності. Це може призвести до поступової втрати контролю центрального банку за монетарною політикою.
Зменшення ризиків, пов’язаних з кібербезпекою, є важливою передумовою для запровадження цифрового євро.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings покращило прогноз щодо відновлення світової економіки у 2021 році до 6,1% зростання ВВП проти 5,3% у грудневому прогнозі.
Основні драйвери глобального зростання:
🔹 посилення фінансової підтримки
🔹 адаптація світової економіки до соціального дистанціювання
🔹 масова вакцинація населення
Більш того, у Fitch очікують, що світовий ВВП цього року буде на 2,5% вищим, ніж у докризовому 2019 році.
Це найшвидший річний темп зростання щонайменше з 1980 року. Хоча такий успіх досить відносний, адже йому передувало рекордне падіння на 3,4% минулого року, що дало низьку базу для порівняння. Проте, відновлення очікується більшим, ніж після світової фінансової кризи 2008 року. У 2010 році зростання світового ВВП було всього на 2% вищим, ніж у 2008 році.
Прогноз зростання ВВП за країнами та регіонами:
🔹 США – 6,2% (з 4,5%);
🔹 Китай – 8,4% (з 8,0%);
🔹 Єврозона – 4,7% (без змін);
🔹 Країни, що розвиваються, без Китаю – 6,0% (з 5,0%).
Найпотужнішим поштовхом для перегляду прогнозу стало ухвалення в США нового пакету підтримки економіки та громадян обсягом $1,9 трлн, що складає понад 2,5% світового ВВП.
Також про подальше пом'якшення податково-бюджетної політики оголосили Великобританія, Італія, Японія, Німеччина та Індія. У Єврозоні з 2020 року працює фонд економічного відновлення «Нове покоління ЄС», який, як очікується, забезпечить відчутний імпульс для зростання у 2022 році.
Щодо Китаю у Fitch говорять, що це єдина велика економіка, яка починає нормалізувати параметри макроекономічної політики шляхом скорочення бюджетного дефіциту та сповільнення кредитування в міру того, як настає період відновлення.
Прогнози щодо темпів зростання безробіття знижено, однак і появи нових робочих місць не очікується. Причина полягає у тому, що сфери відпочинку та транспорту, які традиційно потребують великої кількості працівників, продовжують потерпати від соціального дистанціювання.
У Fitch відзначають, що є передумови до загальносвітового зростання інфляції – це зростання цін на сировинні товари та короткострокові обмеження пропозиції в галузях обробної промисловості.
«Рівень загальної інфляції в США у квітні перевищить 3%, але базова інфляція буде зростати більш поступово, з огляду на млявість на ринку праці. Базова інфляція в єврозоні залишиться значно нижчою за цільовий рівень, і ЄЦБ продовжить покупку активів протягом всього 2022 року», – сказано у звіті Fitch.
#спікери_КМЕФ
Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного центру Український інститут майбутнього, розповів про вигоди від цифрових технологій:
Головна вигода цифрових технологій — це зниження людського фактору, прискорення всіх процесів, зменшення витрат. Якщо буде правильно запроєктована цифрова валюта, то багато компаній зможуть автоматизувати свій бізнес. По-перше, знижуються ризики транзакцій при укладанні контрактів у форматі смарт контрактів, проведення розрахунків в цифровій валюті, можна уникнути додаткових гарантій та заморозки коштів або інших забезпечень. Тому що сама по собі суть смарт контракту передбачає автоматичні виправлення угоди за наявності двох сторін та виконаних зобов'язань.
Також можна буде автоматично формувати та подавати всю бухгалтерську та податкову звітність, таким чином знижуватиметься людський фактор в потенційно можливих помилках, у взаємодії з фіскалом або іншим регулюючим органом. Тому можна стверджувати, що переваг набагато більше.
З недоліків, напевно, для українського бізнесу — місця для тіні практично не залишиться, тому що кожна транзакція буде прозора, можливо не тільки для перевіряючих органів, а й для тих, кому буде наданий доступ до системи блокчейн.
За класикою традиційних криптовалют, які працюють на блокчейні, в принципі, можна відстежити історію практично кожної операції. Тому тут буде більше відкритості. Для когось, напевно, це буде мінусом.
#спікери_КМЕФ
На вітчизняному ринку нерухомості попит на офісні приміщення падає – це тенденція 2020 року, що продовжиться у 2021.
За даними NAI Ukraine, вакантних офісних площ усе більше. Якщо у 2019-му вакантність становила 7%, то торік цей показник знаходився на рівні 12,5%.
Орендодавці змушені враховувати побажання клієнтів і погоджуватися на чималі знижки – в межах 20–70% залежно від договірних умов. Відстрочки за платежами на 2–3 місяці, своєрідні орендні канікули, – вже звична практика.
Найменше від пандемії потерпав ринок коворкінгів. Кількість відкритих просторів зросла. У Києві вже налічується понад 50 локацій такого формату, а їхня площа наближається до 100 тис. м², що майже вдвічі більше, ніж на початку 2020 року.
🔹 Які перспективи комерційної нерухомості в Україні? Коментує Роман Хміль, співзасновник Creative Quarter та спікер Форуму:
Перспективи в Україні є і потенціал для подальшого росту надзвичайний. У порівнянні з Варшавою, де на сьогодні є 5.5 млн кв.м. офісних площ, з яких 3.5 млн було побудовано в останні 10 років (тобто є сучасними з точки зору інфраструктури, систем вентиляції, опалення тощо), у Києві на сьогодні маємо лише 2 млн кв.м. площ, з яких лише 400 тис. кв.м. побудовано в останні 10 років.
ІТ компаніям, що останні 5 років орендують понад 50% нових офісних площ, які виводяться на ринок, підходить лише нова і сучасна інфраструктура.
Зважаючи на те, що в Україні на сьогодні налічується 240 тис. ІТ спеціалістів, 43% з них знаходяться в Києві, тобто 103 тис., кожен з яких потребує 6 кв.м. площ. Отже, лише для ІТ спеціалістів маємо забезпечити потребу у 600 тис. кв.м. сучасних офісів в Києві.
Припустимо, що після пандемії більшість компаній оберуть гнучку модель відвідування офісів – 3 дні офіс / 2 дні вдома. Офісні площі можна скоротити на 30% і тоді IT-фахівцям достатньо 400 тис. кв.м. Але ж це уся офісна нерухомість, побудована в Києві за останні 10 років!
Додаємо до цього прогноз росту ІТ індустрії на 20%-30% на рік наступні 5 років (темпи зростатимуть в тому числі за рахунок запровадження спеціального податкового режиму Дія.Сіті).
Сучасні офіси потрібно будувати та робити це швидко, оскільки потреба в них перевищує пропозицію. А от застаріла чи неякісна нерухомість все більше потребуватиме модернізації або стояти порожньою.
🔷 З 23 березня масивний 400-метровий контейнеровоз Ever Given досі на мілині. Це означає, що Суецький канал, який з'єднує Середземне та Червоне моря і є найкоротшим шляхом сполучення між Європою й Азією, все ще заблоковано. Рух важливою світовою торговою артерією, завширшки до 350 метрів і завглибшки до 20 метрів, припинено на невизначений термін. Через це, за даними CNN, сьогодні стали на якір десь понад 200 суден.
На Суецький канал припадає майже 12% всієї світової торгівлі, зокрема майже 10% нафти та 8% зрідженого природного газу. Як підрахувала судноплавна компанія Lloyd's List, те, що контейнеровози стоять у заторі, коштує світовій торгівлі майже 400 млн доларів за годину. Ця сума розрахована з вартості товарів, які перевозять на суднах по каналу щодня, – це приблизно $9,6 млрд.
🔹 Європейський союз подав позов до суду проти Великобританії через несвоєчасне виконання останньою ключової умови Brexit, що стосується Північної Ірландії. Це може призвести до фінансових санкцій або накладення торгових мит.
Спори швидше за все погіршать, і без того напружені відносини сторін, які обернулися розбіжностями щодо експорту вакцини проти Covid-19.
За умовами Brexit Північна Ірландія фактично залишалася в митному союзі та єдиному ринку ЄС, завдяки чому не було необхідності в прикордонному контролі на острові. Їх введення призвело до затримок і перебоїв в постачанні товарів з Великобританії.
У лютому Великобританія оголосила про тимчасове скасування правил, які повинні були набрати чинності 1 квітня. Ці правила передбачали заповнення додаткової митної документації на постачання продуктів харчування між регіонами. Британія збирається розширити подібні правила на інші сектори, включаючи перевірку посилок.
Ресурс: Bloomberg.
🔹 Соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів LinkedIn розробляє нову платформу для ринку фрілансерів – Freelance Marketplace. Працівники дистанційно знаходитимуть роботу, а підприємства – працівників. Платформа дасть можливість взаємодіяти обом сторонам – укладати домовленості та платити всередині мережі.
Freelance Marketplace має почати функціонувати у вересні, включатиме сфери дизайну, маркетингу та розробку програмного забезпечення. Роботодавці зможуть скористатися послугою для порівняння ставок окремих фрілансерів та виду роботи, яку вони пропонують.
Концепцією мережі передбачено розробку цифрового гаманця, який має полегшити розрахунки за виконане завдання. Наявність такого платіжного агрегатора стимулюватиме контент-мейкерів активніше користуватися платформою LinkedIn.
🔹 Все більш ефективні технологічні рішення поступово інтегрують підключення до механічних приладів. Як приклад, п'яте покоління мобільних мереж, можливості якого, зовсім скоро використовуватимуть розумні заводи, будинки, лічильники та навіть розумні медичні пристрої.
Хто очолює перегони патентів у сфері 5G? Платформа Plytics об'єднала усі заявлені патенти Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI) та зіставила їх з базою даних стандартів 3GPP. Це дало змогу сформувати рейтинг.
Згідно з рейтингом, у списку одразу дві китайські компанії – Huawei, що має понад 15 відсотків виданих та активних патентів у всьому світі та провайдер ZTE.
Виробники з Південної Кореї, де 5G впроваджувався швидше, ніж де-небудь, знаходяться у верхній частині списку. Компанії Ericsson та Nokia, які найдовше працюють у сфері телефонних послуг, також є у списку компаній, що займаються технологією 5G.
🔹 Всесвітній банк затвердив проєкт "Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів" вартістю $200 млн. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання, створення лабораторій для студентів і вчених та ремонту приміщень учбових закладів..
У рамках проєкту будуть фінансуватися:
‣ модернізація вузів і науково-дослідних лабораторій;
‣ цифрова інфраструктура для організації дистанційного навчання у вищих навчальних закладах;
‣ підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі.
Ще одним завданням проєкту є покращення рівня прозорості освітнього сектору в Україні. Всесвітній банк разом з Україною працюватимуть над модернізацією методів викладання і навчання в університетах, щоб молодь могла отримувати потрібні для 21 століття навички.
Проєкт "Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів" буде впроваджуватися протягом п'яти років Міністерством освіти і науки України.
В Міністерстві заявили, що вже незабаром відбудуться заходи з підписання відповідної угоди між Україною та Радою виконавчих директорів МБРР (входить до групи Світового банку) і формування критеріїв для відбору вищих навчальних закладів, що візьмуть участь в проєкті.
Джерело: Економічна правда
🔹 У 2020-му споживачі стали активніше користуватись можливостями цифрових технологій, що дало значний поштовх для розвитку цифрової інфраструктури. За прогнозами Global Fintech Market Research Report, очікується, що глобальний ринок фінансових технологій буде поступово зростати й до 2025 року досягне ринкової вартості приблизно в $305 млрд.
Китай є світовим лідером з впровадження технологій у банківську та фінансову галузі. На початку 2021 року кількість інтернет-користувачів в Китаї досягла 989 млн осіб – 70% від загального населення країни (джерело даних: Statista). Індія – це другий світовий ринок розвитку фінтех індустрії. За даними Invest India, в кінці 2019 року обсяг цього ринку оцінювався в $65 млрд, а до 2023 року зросте до $140 млрд. У лютому 2020 року в США налічувалося близько 9 тис. стартапів у фінтех сфері, що на декілька тисяч більше, ніж в Європі, Африці та Близькому Сході.
За висновками з дослідження компанії Ernst & Young, фінтех компанії в Україні переважно фінансуються самостійно та не пов'язані з банками або банківськими групами і орієнтовані на ринок корпоративних клієнтів.
Згідно зі звітом UNIT.City, найбільшим сегментом є платежі та грошові перекази, на другому місці – технології та інфраструктура, третє посідають послуги з кредитування. Існує ще декілька вагомих сегментів, які активно розвиваються в Україні: онлайн страхування, діджиталізація традиційних банків і необанки (до таких можна віднести monobank).
🔹 В цьому році Форуму інноваційних виробництв бути. Чекаємо вас 17 червня на території індустріального парку “Біла Церква”.
Мета заходу – розвиток виробничих підприємств в Україні шляхом доступу до екосистеми індустріальних парків, акселераторів, інвестиційних та партнерських програм.
Форум буде корисним для власників виробничих, будівельних, торгових підприємств і компаній.
Тематика Форуму:
▫️промислова стратегія України і сучасні виклики;
індустріальні парки як драйвери економічного зростання;
▫️Мade in Ukraine на глобальних ринках;
▫️гроші для розвитку: джерела, умови, ризики;
▫️діджиталізація та ефективність виробництв;
▫️нові бізнес-стратегії у новій економіці.
Під час Форуму на території індустріального парку “Біла Церква” працюватиме експозона українських виробників. Будуть представлені нові продукти та розробки підприємств із різних галузей і секторів вітчизняної промисловості.
Цього року спікерами Форуму будуть:
Василь Хмельницький, засновник холдингової компанії UFuture;
Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України;
Володимир Хмурич, директор індустріального парку “Біла Церква”;
Костянтин Єфименко, президент біофармацевтичної компанії Biopharma;
Андрій Здесенко, засновник та СЕО корпорації “Біосфера”;
Олег Боярин, голова Наглядової ради групи компаній “Єврокар”;
Станіслав Віленський, заступник голови Ради корпорації “Алеф”;
Андрій Длігач, генеральний директор групи компаній Advanter Group;
Сергій Комберянов, президент Lean Institute Ukraine.
Участь у Форумі безкоштовна за умови попередньої реєстрації і отримання підтвердження від організаторів.
Зареєструватися можна тут: https://bit.ly/3uGAliZ
Для гостей у день Форуму буде надано трансфер.
Організатором події виступає Київський міжнародний економічний форум.
Захід буде проведено у новозбудованому приміщенні площею понад 5000 кв. м, із дотриманням усіх діючих рекомендацій та вимог щодо недопущення розповсюдження COVID-19, що діятимуть у Білій Церкві станом на 17 червня 2021 року.
🔹 Інколи жарти бувають настільки вдалими, що набувають ринкової вартості у мільярди доларів. Так, на початку травня 2021 курс “мемної” криптовалюти Dogecoin сягнув свого історичного максимуму – $0,68 за одиницю. Результатом стала капіталізація у $80 млрд. Для порівняння: ринкова ціна UBER – $85 млрд, Snap – $79 млрд, Zoom – $85 млрд.
На стрімке зростання курсу Dogecoin вплинув Ілон Маск. 1 квітня Маск твітнув про плани SpaceX “відправити Dogecoin на Місяць”. За 30 хвилин вартість криптовалюти на криптобіржі Binance зросла на 20%. Але під час випуску програми Saturday Night Live (SNL), коли мова зайшла про Dogecoin, один з учасників запитав Маска, чи не є шахрайством криптовалюта як фінансовий інструмент. На що Маск відповів – так, шахрайство. Курс Dogecoin відразу впав.
SpaceX насправді приймає оплату в Dogecoin у рамках ексклюзивного контракту з Geometric Energy Corporation, яка обрала Falcon 9 для запуску свого CubeSat (малий сателіт) DOGE-1 на Місяць. Запуск супутника планується у першому кварталі 2022 року, а вся сума контракту буде виплачена токенами Dogecoin.
Dogecoin — криптовалюта, що була емітована у грудні 2013 року. Отримала назву на честь популярного мему – собаки Шіба-іну Дог. Створена жартома, для висміювання самої ідеї криптовалюти, але з часом перетворилася на одну з найпопулярніших валют на цьому ринку.
🔹 Під час пандемії постраждали практично всі сфери бізнесу й світова логістика не була виключенням. Інфраструктура зіткнулася зі слабкою завантаженістю, в містах кардинально знизилася мобільність населення, значно зменшилися обсяги морських і залізничних перевезень. Своєю чергою криза підкреслює тенденції, що сформувалися раніше.
У сфері глобальної логістики це:
🔹 Диджиталізація. Мова йде про широке використання технологій, зокрема IoT, блокчейну, великих даних, штучного інтелекту, та ін.
🔹 Стійкість системи постачання. У нових умовах вона може створюватися завдяки впровадженню технологій, збільшенню прозорості, гнучкості та адаптивності в управлінні, скороченню життєвого циклу продукту.
Доставляти вантаж за 2-3 дні вже недостатньо, клієнт бажає отримати його швидше.
Через українську територію проходять 4 з 10 найбільш завантажених автомобільних та залізничних транзитних коридорів. У 2018 році, Україна посідала лише 66-е місце у рейтингу логістичної ефективності від Всесвітнього банку. За статистикою, ми використовуємо свій транзитний потенціал лише на 25-30%. А торік ще й втратили 25% обсягів у порівнянні з 2019-м: на 12-13% знизився транзит залізничним транспортом, на 9% – обсяг перевалки морських вантажів, значно зменшилося транспортування газу.
В Україні 13 портів, але жоден з них не входить до світових рейтингів, тому що не відповідає стандартам. Індекс портової інфраструктури в Україні становить 3,9 бала з можливих 7. В той час, як в ЄС середній показник – 4,8. Україна має унікальні сервіси, про які мало хто знає й мало хто використовує. Наприклад, здійснює транзит аміаку (2,5 млн тонн у 2020 році), транзит дизеля і дизельних продуктів в ЄС.
Покращити логістику в Україні можливо завдяки ефективному використанню її транзитного потенціалу. Зробити це можна шляхом відновлення транспортних шляхів, створення єдиної контейнерної системи та налагодження розвитку річкових перевезень – найдешевшого виду транспорту.
🔹 Пандемічні обмеження суттєво вплинули на усі сфери життя українців. Ситуація з коронавірусом досі є критичною, проте, у порівнянні з минулим роком негативний вплив вдається пом'якшувати завдяки запровадженню адаптивного карантину.
У порівнянні з 2020 роком мобільність людей у рази вища: відвідування офісів збільшилось на 19%, продуктових магазинів – близько 26%, а розважальних закладів – на 33%. Минулого року транспортом користувалися на 36% рідше ніж зараз. Авіагалузь відновлюється найшвидше: кількість бронювань з початку року зросла на 56%. Натомість обсяги залізничних пасажирських перевезень досі не повернулися до докарантинного рівня.
Найважче коронакризу переживає сфера HoReCa. За даними Poster на початку минулого року в Україні працювало 18,6 тисяч закладів громадського харчування. Станом на початок 2021 їхня кількість скоротилась майже на 30% до 14,7 тисячі закладів.
Піковим періодом відновлення в ресторанній сфері є березень 2021-го, проте станом на зараз дохід знизився на 20%. За минулий рік ринок HoReCa втратив майже 6 млрд гривень. Такі дані наводить аналітичний центр «Ресторани України».
«Карантин вихідного дня» у листопаді минулого року призвів до найбільших втрат (понад 40% доходу) – на суботу та неділю припадає основна частина виторгу закладів громадського харчування.
За даними дослідження «Делойт», карантинні обмеження, запроваджені з весни 2020 року, вплинули на споживацькі звички 63% українців. Відтак 64% споживачів стали рідше відвідувати кафе, ресторани та бари.
В Україні інформація про середній рівень зарплат в компаніях не є публічною. Тому виникає питання: наскільки релевантні дані Держстату по зрізу зарплат? 29% економіки від обсягу офіційного ВВП – в тіні, ще частина працює як ФОП, і ця інформація не входить до статистичних даних. Не слід забувати й про тих, хто перебуває в Україні, але працює на іноземного роботодавця.
За офіційними даними у березні 2021 року, найвищий рівень середньої зарплати в Києві – 18504 грн, найнижчий у Кіровоградській області – 9903 грн. Інформація Держстату не показує реальної картини. До уваги беруться зарплати усіх працівників, які є доступні, дані сумуються та діляться на кількість працівників.
Також некоректним є узагальнення класифікатора: менеджером з роботи з клієнтами може бути як і sales менеджер, так і людина, яка працює в службі підтримки. Директора великої міжнародної корпорації не варто порівнювати з керівником компанії, що складається з 5-ти людей, адже вони мають зовсім різні обов’язки та завдання.
Проте дослідження консалтингової компанії Korn Ferry демонструє іншу тенденцію. На деяких позиціях та в галузях рівень зарплат в Україні рівнозначний або вищий, ніж в європейських країнах. Чим вищою є позиція в компанії, тим менша різниця в рівні оплати. А різниця в зарплаті між топменеджерами та менш кваліфікованими працівниками така ж сама, як у країн, що розвиваються. Зазвичай розрив складає різницю у 10 разів. В той час, як для скандинавських країн або Швейцарії розрив між молодшим спеціалістом та керівником компанії становить 3,5-4 рази. Також характерними для українського ринку є різноманітні надбавки, бонуси та премії, які подекуди перевищують розмір зарплати.
Найбільш високооплачувані галузі в Україні – це IT та фармацевтика. Це обумовлено тим, що здебільшого замовлення надходять з-за кордону і оплата прив'язана до валюти. Спрощені процедури працевлаштування заохочують фахівців та робітників переїжджати в інші країни. Зокрема, активно в цьому напрямку працює Польща. Найбільш привабливою для українців є Німеччина, там найвищий середній рівень заробітної плати в ЄС. Пандемія дещо призупинила тенденцію щодо працевлаштування за кордоном, проте це питання часу.
У яких економічних напрямах Україна може взяти приклад з Китаю? Про це розповів Вячеслав Лисенко, засновник Укр-Китай Коммуникейшин, Укр-Китай Логістика та Укр-Китай Інвестмент:
Основа успіху будь-якої країни — чітке розуміння її конкурентних переваг. Економічне зростання Китаю було обумовлено тим, що вони чітко виявили свою конкурентну перевагу: в 60-х роках це була величезна кількість дешевої робочої сили. Китайці дали світу можливість використовувати цю дешеву робочу силу через те, що запропонували розміщувати на території Китаю заводи, які протягом 10 років працювали без оподаткування, заводи платили тільки податок з зарплати. Правда через 10 років ці заводи ставали національними, але ті, хто їх розміщували, потім знову передавали підприємство в оренду власникам. Україна повинна так само знайти свою конкурентну перевагу і розвивати її. З перспективних напрямків я б виділив IT-сектор, який у нас активно розвивається, сільськогосподарський сектор, фінансовий сектор, розвиток промисловості, розвиток сфери послуг в торгівлі. А потім, коли у нас з'являться фінансові можливості, – розвиток інновацій та наукового потенціалу.
🔹 Чи позбавила пандемія інвестиційної привабливості Китай?
Інвестуючи, завжди шукають зростаючі ринки, адже вкладання в країни зі зростаючими ринками дає колосальний ривок і прибутковість. Тому Китай, який за підсумками 2020 року є одним з багатьох держав, які показали зростання економіки та в якому відбувається значне зростання середнього класу, є найкращою країною для інвестування. І якщо звернути увагу на позиції ЄС, а саме компаній Євросоюзу, то багато хто вже активно придивляється до китайського ринку.
У автомобільній індустрії спостерігається тенденція до консолідації – дослідження KPMG
KPMG оприлюднила результати 21-го щорічного міжнародного дослідження автоіндустрії (Global Automotive Executive Survey). Для того, щоб визначити перспективи розвитку ринку, GAES проаналізувала понад два мільйони відповідей 1 100 керівників компаній галузі та 2 000 споживачів.
Згідно з висновками Автомобільного інституту KPMG, COVID-19 та супутні хвороби виявилися серйозним мегатрендом, що поставив перед автомобільним сектором чимало проблем.
🔹 Оптимізація виробництва
Бракувало персоналу для запуску повних виробничих ліній, менший попит змусив адаптовувати виробництво. У третьому кварталі 2020 року автомобільний сектор переживав глобальний перезапуск. Вразливість ринку (наприклад, напруженість у торгівлі, зниження глобальних продажів) зберігалась, враховуючи обмежені запаси та складні ланцюги постачання.
🔹 Посилення протекціонізму
Зважаючи на настрої в автомобільних компаніях, аналітики KPMG очікують на зміни у галузевій політиці. На їхню думку, зростуть протекціоністські зусилля урядів, що вплине на нормативно-правову та регуляторну базу сектора. 83% респондентів згодні з тим, що після пандемії COVID-19 стратегії субсидування та податкові пільги стануть ще більш критичними для галузі.
🔹 Поведінка споживачів
Поширення коронавірусної хвороби й надалі впливатиме на поведінку людей, котрі, напевне, будуть готові до додаткових витрат, щоб почуватися в більшій безпеці. Через це, на думку експертів Автомобільного інституту KPMG, очікується падіння інтересу до громадського транспорту. Так, у КНР панічний страх перед захворюванням диктує зростання попиту в сегментах легкових автомобілів різних цінових категорій.
🔹 Переорієнтація виробничих потужностей
У KPMG прогнозують і значні регіональні зміни. Аналітики мережі вважають, що до 2030 року в Західній Європі буде зосереджено менше ніж 5% світового виробництва автомобілів. Такої думки дотримуються 76% керівників автокомпаній. Проте, можливий і зворотний ефект. Частина опитаних припускають, що, негативний вплив COVID-19 на ланцюги постачання і мережі продажів може стимулювати потребу локалізації виробництва – в місцях безпосередньої реалізації автомобілів споживачеві.
Прогресуватиме в автомобільній індустрії політика клієнтоорієнтованості. Експерти KPMG вважають, що для споживачів важливим чинником при ухваленні рішень стануть конфіденційність і безпека даних, зручність і простота використання.
🔹 Технологічна сегментація автомобільного ринку
На особливу увагу заслуговує прогноз стосовно технологій. Уперше в історії дослідження KPMG респонденти припустили, що вже до 2030 року частка автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння перестане бути найбільшою. Керівники автомобільних компаній з різних країн світу поділяють думку, що до 2040 року поділ між електромобілями на акумуляторах (30%), гібридними автомобілями (25%), автомобілями на паливних елементах (23%) і автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння (22%) буде досить рівномірним.
🔹 Консолідація галузі
На ринку спостерігається тенденція до консолідації, виникає необхідність великих інвестицій і швидкого розвитку послуг, орієнтованих на клієнта. Висновок дослідження GAES 2020 є наступним: традиційні гравці автомобільного ринку не зможуть самотужки покривати весь ланцюжок створення вартості, як це було раніше.
#спікери_КМЕФ
Ілля Кенігштейн, засновник та СЕО проекту Creative States, про зміни на українському ринку офісної нерухомості в умовах нової реальності та їх вплив на робочий простір:
Своїм прикладом Creative States задав високий стандарт на ринку. Ми показали, що робочий простір сьогодні – це гармонійний мікс офісу, готелю, ресторану і рідного дому. Така інфраструктура підлаштовується під потреби будь-якого клієнта – у випадках, коли потрібен скайп-рум для термінових переговорів з замовниками з-за океану або зручний хот-деск в тиші і спокої з кращими видами на місто.
За час пандемії ми ризикнули й започаткували в Україні тренд на квазі-офіси – абсолютно нетипові формати для вітчизняної галузі. Але, як показав досвід, ідею наші резиденти сприйняли на ура. Рівно як і формати «офіс на день» і «офіс за підпискою»: гнучкі формати дозволяють командам зустрічатися в офісних локаціях в потрібний час, не переплачуючи за простій кабінетів. За результатами нашого внутрішнього дослідження, найбільш популярні серед орендарів Creative States такі формати: постійні, закріплені за командами офіси (38%); нефіксовані місця в hot-desk зоні (21,1%); окремо заброньовані переговорні кімнати (16,7%) і оренда офісу на день (8,6%). У період пандемії залишаються і регулярні зовнішні користувачі додаткових сервісів – оренди майданчиків під невеликі івенти і переговори.
В умовах ринку, що розвивається, коворкінгу потрібно першим робити крок вперед, запропонувати щось нове, навіть якщо відчуваєш, що під ногами вже прірва. Сьогодні ти ризикуєш і здаєшся божевільним в очах оточуючих, а завтра – лідер в своїй сфері. Home office – не панацея. People need people – ось ключ до продуктивної праці.
Як змінюється парадигма оренди офісів в Україні та світі? Сьогодні потрібно зрозуміти і прийняти: світ змінився. Сучасна людина знаходиться в стані, де розмежування «робота – будинок» дається все складніше. Парадигма змістилася. Модель традиційних офісів брала за основу все той же закон Парето, де 80% співробітників – ті, хто є фундаментом і колесами компанії, хто приходить на роботу в офіс кожного дня о 9:00 і йде рівно о 18:00. Але ще 20% умовно знаходяться в перманентному конфлікті з іншими – вони приходять не о 9:00, а до 11 ранку, беруть з собою на роботу своїх дітей, собак. Ця меншість не вписується ні в які правила і стандарти, але рухає компанію вперед своїми проривними ідеями і свіжим поглядом на ситуацію. Саме тому сучасний бізнес зумів адаптуватися до їхніх потреб, знайшов з ними спільну мову і навчився жити. Наш продукт – один із прикладів такої гнучкості.
Пандемія тільки прискорила процес переходу до гнучких офісів. З одного боку, нестабільність економіки посилила той факт, що ніхто не хоче вкладати довгі гроші в оренду і облаштування традиційних офісів. А з іншого, стала драйвером трансформації поняття «офіс».
Я вважаю, що протягом наступних п'яти років, якщо говорити про Україну і зокрема про Київ, не буде жодного бізнес-центру, який би був некерований такими операторами, як ми. Фактично забудовники передаватимуть професійним компаніям проєкт відразу після завершення будівництва, а ті вже будуть в подальшому займатися його експлуатацією.
Цикл довгих контрактів скоротиться до року – не буде більше 5-річних контрактів. Минув також і час shell & сore, в який компанія заїжджає, починає витрачати силу-силенну часу, швидко переростає свій офіс і з'їжджає, втрачаючи незамортизовані витрати на ремонт.
2020 пішов у минуле, пандемія вщухне за допомогою вакцинації, але до того часу економічні збитки важко оцінити. Рік коронакризи дав нам нелегкі уроки, які стосуються особистих фінансів. Ці знання будуть корисні усім, незалежно від непередбачуваних економічних подій. Саме про них міркують фінансові консультанти та експерти в опитуванні The Wall Street Journal. Ми виділили 5 ключових уроків 2020-го:
🔹 Надзвичайні ситуації – нова реальність
Один з очевидних уроків минулого року полягає в тому, що слід працювати над створенням фінансової подушки принаймні на один місяць витрат. Доступна подушка полегшить необхідність різкого скорочення витрат в разі тимчасових труднощів.
🔹 Дотримуйтесь дисципліни в фінансах
Пандемія продемонструвала – фінансова дисципліна необхідна. Обмеження у подорожах та відвідуваннях ресторанів, змусили всіх переглянути свої потреби. Це сприяло осмисленню цінності помірних витрат та усвідомлених заощаджень. Життєвий досвід служить каталізатором зміни фінансових звичок та світогляду.
🔹 Інвестуйте, коли інші бояться
У березні 2020 побоювання інвесторів поширилися за межі їх фінансових портфелів й торкнулися особистого добробуту. Лунали висловлювання «цього разу все по-іншому», проте є два незмінні фактори при падінні ринків. По-перше, історично доведено, що купівлі при спаді ринку мінімум на 30% - це завжди прекрасний час для старту інвестицій. По-друге, рано чи пізно, цей процес завершиться. Якщо ви націлені на отримання прибутку в довгостроковій перспективі – ризикуйте!
🔹 Керуйте ризиками
Найважливіший урок 2020 року – це розуміння ризиків та управління ними. На жаль, згідно з індексом особистих фінансів TIAA Institute-GFLEC рівень знань в цій сфері найнижчий. Пандемія – нагадування про те, що краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати.
🔹 Побічні джерела доходу
У 2020-му суспільство масово почало використовувати технології для створення нових джерел доходу. Стрімко зросла кількість блогів, курсів, відеоконтенту, навчальних програм та консультацій. Більшість транзакцій відбувається в цифровому форматі онлайн, тому технологічна грамотність настільки ж важлива, як і фінансова.
🔹 Технологічні гіганти вступили в нову фазу боротьби, посилюючи свою присутність. Google і Zoom розширили цільові аудиторії, охопивши навіть дітей. Школярі початкових шкіл використовують продукти цих компаній як звичайні інструменти. На слуху сотень мільйонів споживачів назви Taobao і Alibaba. Uber та Didi, його китайський суперник, стали синонімами слова "таксі". Facebook у деяких регіонах виконує роль провайдера Інтернет, надаючи послугу доступу до всесвітнього павутиння. Впевнено набирають обертів і об'ємів Amazon, Apple, Microsoft і Netflix, опановуючи нові опції та ринки.
Технологічні велетні жорстко конкурують. Хоч Alibaba, Apple, Google та Facebook заявляють про співпрацю, забезпечуючи взаємодію між продуктами, насправді їхні стосунки майже бойові. Наприклад, Марк Цукерберг, виконавчий директор Facebook, нещодавно назвав Apple "одним з найбільших конкурентів". "Ми відчуваємо, що кожного дня, коли прокидаємось, ми зазнаємо неймовірного конкурентного тиску", - нарікають в Apple.
За останні тижні великі технологічні корпорації бачили переважно більше колючок, аніж приязнь. То Facebook запускає рекламу, що атакує Apple, то Тім Кук, шеф Apple, натякає, що Facebook вільно поводиться з даними користувачів. 22 лютого Microsoft об'єднався з європейськими видавцями новин, щоб розробити систему, подібну до тієї, якій протистояли Google і Facebook в Австралії. Коли цього місяця Microsoft вперше висловила підтримку австралійській схемі, Google звинуватив конкурента в надмірному апетиті пошукової системи Bing.
Попри високу напругу, компанії-гегемони зацікавлені забезпечити безперебійну роботу своїх систем. Дешеві хмарні обчислення, що надаються Amazon, трансформуються у застосунки для Apple App Store. Amazon є одним з найбільших рекламодавців Google. Microsoft ліцензує Android для свого смартфона Surface Duo.
П'ять американських гігантів продовжують отримувати основну частину своїх доходів від бізнесу, який перетворив їх на лідерів ринку. Торік онлайн-реклама принесла 80% продажів в Alphabet (Google) та 98% у Facebook. 80% доходу Apple у 2020 році надійшло завдяки її популярним пристроям (головним чином iPhone). Microsoft продовжує покладатися на програмне забезпечення, а Amazon - на свій онлайн-сервіс, хоча чимало прибутків приносив підрозділ Amazon Web Services (AWS).
Зросла у лідерів галузі цікавість до соціальних мереж. Мають Microsoft, Apple й Amazon і “пошукові амбіції”. Вони не бажають дозволяти Google заробляти всі гроші.
Нині американський квінтет вливає мільярди в амбіційні проєкти з розробки штучного інтелекту. Чотири гіганти запропонували на ринку цифрових інтелектуальних персональних помічників. Google Assistant, Amazon Alexa, Microsoft Cortana, Apple Siri можуть стати основними воротами споживачів до Інтернету. Також усі з голодом спостерігають за платежами, особливо у світлі недавнього успіху PayPal, який набирає сили за рахунок Visa та Mastercard.
Джерело: The Economist
🔹 Академічний світ має бути готовим до прийдешніх трансформацій, які значно ближчі, ніж людству здається, – вважає відомий американський футуролог Томас Фрей. 2030-ий, на його думку, – рубіж, за яким на нас чекає абсолютно інша реальність.
Футуролог застерігає, що 50 відсотків професій зникнуть через непотрібність, при цьому з'явиться безліч якісно нових вакансій.
Американський футуролог певен, що ринок праці зазнає серйозних змін передусім у сферах енергетики, логістики та транспорту.
Учений стверджує, що великі електростанції, вугільні та спиртові заводи скоро почнуть закриватися, не буде потреби у великій кількості залізниць, а відповідно, і залізничниках, комунальні служби будуть «демасштабовані» (від національних масштабів – до локалізації на рівні окремого району, міста або будинку).
Що стосується транспорту і логістики, основна ідея футуролога може бути виражена у фразі «The era of the driverless car» – епоха автомобіля без водія. Автономні транспортні засоби нададуть максимальний комфорт і повну безпеку на дорогах, а тому необхідність у фахівцях, головна навичка яких – керування автомобілем, неминуче відпаде. Мова йде про водіїв таксі, автобусів (і не тільки), кур'єрів, далекобійників. Окрім того, своїх робочих місць можуть позбутися співробітники ДПС, службовці АЗС, автостоянок і навіть медпрацівники, адже порушень ПДР, аварій та інших дорожніх інцидентів після 2030 роки практично не буде.
Чому вчитися приреченим на безробіття фахівцям, поки ще не пізно?
На думку американського футуролога, після 2030-го будуть вкрай потрібні диспетчери доставки, інженери, керівники автономними транспортними засобами, спеціалізовані аварійні бригади на випадок форс-мажору, фахівці, що керують системою моніторингу трафіку, конструктори, архітектори та інженери автоматизованих систем руху.
А на що, наприклад, сподіватися вчителям?
Фрей наполягає, що учителів, тренерів (тобто менторів, головна мета яких – загальний розвиток учня), викладачів не буде. На заміну їм прийдуть фасилітатори, коучі, головна мета яких – досягнення учнем конкретної, чітко поставленої мети, та проєктувальники освітніх курсів. Така заміна відбуватиметься в процесі створення гібридної освітньої системи та масового переходу на онлайн-навчання.
Сучасна людина все менше стурбована задоволенням базових потреб, усе рідше прагне рівнятися на сусіда та не керується прагненням «бути такою, як усі». Наш сучасник прагне знайти індивідуальне рішення, яке дозволило б йому виділитися, демонструвати своє «Я», задовольнити Его і при цьому залишитися несуперечливим елементом соціуму.
Людство завершує епоху споживання, розпочинається ера творця.
Ресурс: Newtonew
🔹 У світі спостерігається етична та екологічна споживча революція. Споживачі різко змінилися. Понад 60% респондентів з 14 країн, опитаних фірмою Accenture, повідомляють, що з моменту початку пандемії роблять і надалі робитимуть більш екологічні, стійкі або етичні покупки.
Пандемія створила вікно можливостей, завдяки якому компанії CPG (продукти харчування, напої, косметика та засоби для чищення) взаємодіють з новими сегментами споживачів в інноваційний спосіб.
Зростає кількість людей, які купують продукти органічного землеробства. На ринку органічних продуктів США минулого року продажі зросли на 9,5% до $252 млрд.
Усе більше людей надають перевагу місцевим постачальникам, що скорочує довжину ланцюгів поставок. Таким чином, на думку споживачів, вони можуть обмежити негативний вплив на довкілля.
Під час локдаунів на 90% зростають продажі веганської їжі. The Vegan Kind – британський онлайн-магазин веганських продуктів, повідомив, що торік його продажі потроїлись.
Етична стурбованість, на яку зважає харчова промисловість, відображається і в секторі одягу. Наприклад, британська фірма дитячого одягу Frugi виготовляє свій одяг виключно з органічної бавовни та переробленого пластику, і повідомляє, що минулого року завдяки онлайн-магазину продажі зросли на 60%.
Ресурс: BBC; Accenture.
🔹 Капіталізм і бізнес дісталися найвіддаленіших закутків земної кулі, і результати вражають. Проте це додало суперечностей. Абсолютна бідність зменшилася, але відносна бідність зашкалює. Енергії побільшало, проте з року в рік витрати та занепокоєння, пов'язані з кліматом, примножуються. Людський ресурс великий, але частка праці у загальному доході впала. Бюджети на охорону здоров'я «роздули», але здоров'я населення погіршується. Економіка відкрита, але політика надто двозначна. Поменшало і довіри в практиці та парадигмі ведення бізнесу.
2020 рік кардинально змінив світ. Транснаціональні корпорації одна за одною відмовляються від звичного порядку денного. Найбільш чутливі переглянули своє ставлення до соціальної справедливості та відповідальності. А змусили їх до цього системні громадські, екологічні та расові виклики, з якими торік зіткнулися суспільства. Загибель Джорджа Флойда та протестні акції руху BLM (Black Lives Matter), які вона спричинила, пожежі в Амазонії та Австралії, непропорційний вплив пандемії COVID-19 на групи расових та етнічних меншин, майнове розшарування – це саме ті події та явища, які остаточно «переписали» стратегії стійкості для міжнародних компаній.
Усім стало зрозумілим: щоб підприємства мали успіх та підтримку у 21 столітті, їм доведеться краще та систематичніше зважати на результати діяльності та прогрес. Рішення топменеджменту мають базуватися на моральній філософії.
План “Ефективність з ціллю” (PwP, Performance with Purpose), який проголосила Індра Нуї, голова ради директорів і CEO PepsiCo, один з найнаочніших прикладів.
Після корекції основних бізнес-моделей та цілей з прицілом на соціальну та екологічну справедливість для керівництва постали чотири засадничі “стовпи”:
‣ фінансова стійкість (забезпечення належної фінансової віддачі);
‣ стійкість людини (трансформація товарного асортименту шляхом виготовлення більш корисних, поживних і безпечних продуктів харчування та напоїв);
‣ екологічна стійкість (обмеження впливу на довкілля за рахунок збереження води та зменшення вуглецевого сліду та відходів);
‣ стійкість талантів (усебічна підтримка працівників).
Від впровадження людиноорієнтованого плану PepsiCo не втратила. Навпаки. Чистий дохід корпорації зріс на 80%.
Компанії все масштабніше інвестують в громади, використовуючи різні підходи. Наприклад, PayPal виділила 530 мільйонів доларів на підтримку бізнесу та спільнот, що належать расовим і етнічним меншинам. Salesforce, створивши робочу групу з питань расової рівності та справедливості, обстоює суттєву реформу поліції, участь у громадському житті та захист виборчих прав. Teck співпрацює з корінними громадами, землі яких знаходяться на шахтах або поруч із ними, допомагаючи укладати земельні угоди, розподіляти прибутки, сприяючи культурній обізнаності.
З’являються приклади використання інтегрованих підходів до правосуддя через коаліції, що мають багато зацікавлених сторін. Так, план “build back better” адміністрації Байдена просуває ідею расової рівноваги в економіці США. Cisco “витягує” американські регіони з низьким рівнем доходу, надаючи доступ до швидкісного інтернету та цифрової освіти. Unilever анонсувала низку загальноосвітніх зобов'язань та дій, спрямованих на сприяння побудові більш справедливого та інклюзивного суспільства.
Планувати дії, що “працюють” на соціальну справедливість, стає престижним. Усе більше компаній долучаються до цього руху. Схоже, цей тренд уже не пригальмувати.
Ресурс: World Economic Forum; Harvard Business Review.
