💡 Україна експортує електроенергію переважно вночі, коли всередині країни немає дефіциту, і це нормально

Внаслідок нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна застосовує планові відключення світла 一 наразі в невеликих обсягах.

Водночас, експорт електроенергії за кордон 一 вночі та рано зранку (коли немає дефіциту і відключень) 一 не припиняється.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії у години, коли він існує.

Завдяки цьому українські енергокомпанії отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

🔌 Ключовою причиною планових відключень можуть бути складнощі з передачею електроенергії із заходу на схід країни. Енергетики продовжують відновлювати всі пошкоджені внаслідок атак об’єкти енергетичної інфраструктури.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

⚙️ Українська металургія під час вторгнення на одному графіку

За 10 місяців 2024 року виробництво чавуну і сталі зросло на 21-26% (рік-до-року). Це стало можливим завдяки успішному початку року та роботі морського коридору.

📉 Проте у жовтні виробництво основних видів металопродукції скоротилось.

👉 Більше про жовтень з нашого огляду економіки за місяць.

▪️ Сталь 一 менше на 1% м/м до 604 тис. т (найнижчий рівень за 8 місяців).
▪️ Прокат 一 менше на 12% м/м до 442 тис. т (річний мінімум).
▪️ Чавун 一 зросло порівняно з вереснем на символічні 0,1% до 625 тис. т через більшу кількість робочих днів у жовтні.
▪️ Внутрішнє споживання напівфабрикатів і прокату скоротилося на 10% до 2,6 млн т.
▪️ Експорт залізної руди збільшився на 31,5% у жовтні та майже подвоївся до 27,8 млн т за 2024 рік.
▪️ Середня експортна ціна 一 становила $84 за 10 місяців 2024 і лише $66 в жовтні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💼 Очікування бізнесу покращилися у жовтні, але залишаються помірними

Індекс очікувань ділової активності НБУ зріс до 49,4 за останній місяць порівняно з 48,7 у вересні, однак залишився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

📈 Настрої помітно покращились у сфері послуг, але залишились негативними у промисловості, будівництві та торгівлі.

На це вплинули посилені обстріли портів, ризик подальших атак на енергетику, дефіцит працівників та зростання витрат бізнесу на енергію і пальне.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки. Це може говорити про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📊 Графік 一 з нашої презентації огляду економіки за останній місяць. Також додали у коментарях графік з настроями по секторах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💻 Що прийде на заміну системі SWIFT?

Відома система SWIFT, яку банки використовують для обміну інформацією, може поступитися місцем технології на основі блокчейну — Distributed Ledger Technology (DLT).

У традиційній системі SWIFT банки передають повідомлення, а самі гроші переміщуються через національні платіжні системи, як-от Fedwire у США. Тоді як DLT дозволяє проводити транзакції між банками швидше, безпечніше й без посередників.

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum:

«Наприклад, організація Bank for International Settlements (BIS), яка займається регулюванням міжнародних платежів та міжбанківських операцій по всьому світу, запустила пілотний проєкт mBridge. Цей проєкт об'єднує національні платіжні системи на основі технології DLT, більш відомої як блокчейн. У Великій Британії вже запроваджено систему на основі DLT для миттєвих переказів між банками».

Крім цього, поговорили про біткоїн, який, на думку Андрія, немає жодної цінності для фінансової системи:

«Тут доречна аналогія з золотом 一 воно має цінність тому, що люди надали йому такого значення. Незважаючи на те, що використовується слово криптовалюта, ніхто не вірить, що біткоїн стане валютою міжнародних розрахунків».

🔗 Послухати більше 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Уряд вже відібрав більше 100 інвестпроєктів по відбудові на 2025 рік. Як визначатимуть пріоритетність фінансування?

👉 Про це розповів перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін на нашому заході «Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?»:

«З 750 проєктів і проєктних пропозицій, Мінфін разом з Мінекономіки та Мінінфраструктури відібрали 136 через систему Dream. Не всі вони отримають фінансування з передбачених у проєкті держбюджету 25 млрд грн 一 наразі міністерства формують короткий список пріоритетних проєктів».

📄 Додамо, що минулого року уряд схвалив Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями, за якою пріоритети держфінансування визначає Стратегічна інвестиційна рада у складі представників ключових міністерств. Кожне міністерство має свою функцію:

Мінекономіки — стратегічна відповідність проєктів;
Мінінфраструктури — технічна оцінка;
Мінфін — фінансова сталість.

«Провівши перший етап реформи управління публічними інвестиціями, ми зрозуміли, що в країні не так багато проєктів, готових до реалізації. При чому, найбільш підготовлені 一 це дорожні проєкти. Ми, у свою чергу, розуміємо, що проєкти мають бути і в інших секторах», 一 додає Денис Улютін.

👥 Для підготовки проєктів в інших сферах спільно з донорами має бути створений Project Preparation Facilities при Мінекономіки.

Там відбиратимуть концепції для подальшого перетворення на проєкти, які можуть отримати фінансування як з держбюджету, так і за допомогою державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій.

📌 Більше про стратегічне планування відбудови та роль системи DREAM у цьому процесі слухайте за посиланням.

З 2023 року ми моніторимо видатки на відбудову спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу» за підтримки Європейського Союзу. Переглянути презентації та дізнатися більше про проєкт ви можете на сайті Big Recovery Portal.

Читать полностью…

🔞 У Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно

👉 Це компромісний варіант попереднього проєкту закону, про який ми розповідали раніше.

І як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Більше про законопроєкт від його співавтора, нардепа Ярослава Железняка:

«Це НЕ «легалізація порно» 一 воно легалізовано, і ми вже як пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо.

Це 一 «декриміналізація порно». Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото».

Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake)
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут ще й посилюємо)
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми

Кому цікаво дізнатись детальніше, Офіс ефективного регулювання (BRDO) підготував типові справи обвинувачення за приватні переписки, фотографії на сайтах знайомств тощо (на скрині).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

📈 Інфляція у жовтні знову обігнала прогнози

За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.

Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.

🍞🥤За місяць найбільше подорожчали продукти і напої (+3,2% м/м), алкоголь і тютюн (+1,8%) та одяг і взуття (+1,2%). З продуктів найбільше подорожчали овочі (+18,2%) та яйця (+18,1%).

🛒 Усі продукти харчування продовжують бути суттєво дорожчими, ніж минулого року, зокрема через гірший урожай. Овочі у жовтні 2024 року подорожчали на 62,1% порівняно з жовтнем 2023 року, масло — на 27,3% р/р, фрукти — на 23,9% р/р.

На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

⚡️ У жовтні Україна скоротила імпорт електроенергії з-за кордону на 60% 一 DiXi Group

Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.

Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.

З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини🇸🇰 і Румунії 🇷🇴, 11% — з Польщі 🇵🇱, а 6% — з Молдови 🇲🇩.

Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини🇭🇺 (33%), Румунії 🇷🇴(26%) та Словаччини🇸🇰 (25%).

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

📈 Як змінюються очікування інвесторів після перемоги Трампа?

👉 Прокоментували для Forbes динаміку на фондових ринках. Інвестори очікують більш сприятливої для них податкової політики та позитивних ефектів від очікуваної політики протекціонізму.

▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.

▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.

▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.

Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Можливо, Трамп продовжить так само фінансово підтримувати Україну, але навряд допомога виросте

👉 Про це в етері Суспільного говорив Максим Самойлюк, економіст ЦЕС:

«У випадку перемоги Трампа, на мою думку, в найкращому випадку, ми можемо сподіватися на те, що фінансування продовжуватиметься так, як зараз, а в найгіршому випадку, воно може зовсім припинитися.

Однак особливістю Дональда Трампа є його повна непередбачуваність, тож, можливо, в випадку його перемоги справдяться і геть позитивні сценарії для України, але складно щось прогнозувати».

💸 З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала майже $100 млрд фінансової допомоги, з яких США надали близько $27 млрд. Варто зазначити, що на відміну від ЄС, які переважно надають кошти у вигляді дуже пільгових, але кредитів, США дотепер надавали безповоротну допомогу у вигляді грантів.

📉 Водночас США не є важливим торговельним партнером для України, і навпаки. У 2023 році Україна експортувала до США товарів лише на $521 млн і значну частку цього експорту займали продукти металургії. Такий експорт не є визначальним для України, а для Сполучених Штатів імпорт українських товарів є взагалі непомітним.

Для порівняння, Тайвань минулого року експортував до США товарів на $76 млрд, зокрема електроніку і мікрочіпи — товари, які роблять Тайвань не тільки важливим геополітичним партнером США, але й економічним.

Графік — Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише»

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.

💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.

А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.

⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.

Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.

Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.

Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.

👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

👨‍👩‍👧‍👦 Як змінилась чисельність населення за останні п'ять років по регіонах? І чи готові українці повертатися в регіони з підвищеними воєнними ризиками?

Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.

(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).

🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.

Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.

👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:

Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»: «Люди не повинні відчувати на собі тягар війни — вони мають право на нормальне життя: ходити до магазинів, віддавати дітей до школи, мати тепло, світло, гарячу воду. Наприклад, у Харкові цілий рік не було вуличного освітлення, а в інших містах світло і реклама були навіть вдень. Це не докір, а просто різне ставлення, яке важко зрозуміти».

Юрій Бова, міський голова Тростянця: «95% населення нашого міста повернулись після деокупації. Ми активно ведемо соціальну політику: забезпечуємо безкоштовний транспорт по місту, роботу шкіл та дитсадків, лікарень. За таких умов люди готові залишатись і працювати».

Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: «Ми маємо поважати вибір людей, які на третій рік війни залишилися або повернулися. Багато людей повернулося до Харківської області. Однак сьогодні в прифронтових регіонах жінки не можуть працювати, оскільки змушені залишатися з дітьми вдома. Державі слід взяти відповідальність за освітній процес у таких регіонах і дозволити функціонування шкіл із простішими укриттями».

Наталія Сидорук, директорка із зв’язків з державними органами «Інтерпайп»: «Ми робимо все можливе, щоб утримати працівників на наших підприємствах у Нікополі. Ми допомагаємо сім'ям працівників релокуватися за потреби до безпечних міст Дніпропетровської області. Водночас розуміємо, що ресурси для підтримки людей поступово вичерпуються».

🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.

📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💸 Хороші прогнози для української економіки

Dragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан:

«Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.

👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році):

- Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК;
- Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року;
- Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$;
- Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою;
- Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%».

⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

📈 Інфляція зростає швидше, ніж прогнозувалося. НБУ зберіг ставку 13%

Нацбанк залишив ключову ставку на рівні 13%. У НБУ очікують, що це дасть змогу сповільнити інфляцію наступного року та згодом повернути її до 5%. Вибрали головне з релізу регулятора:

▪️ Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Це, зокрема, наслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший урожай і зростання вартості сировини для харчової промисловості, збільшення виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та послаблення гривні в попередні періоди.

▪️ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.

▪️ Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного 一 $38,4 млрд.

▪️ НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.

▪️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% 一 щонайменше до літа 2025 року.

▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, додаткові бюджетні потреби, ймовірне підвищення податків та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Сьогодні Рада прийняла бюджет на 2025 рік, у ньому вже закладені доходи від підняття податків. Проте президент не поспішає його підписувати ✍️

Щодо загальних цифр:

- Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн. З них 2,23 трлн грн 一 на безпеку та оборону.

- Запланований дохід (без врахування грантів та міжнародної допомоги) 一 2,05 трлн грн.

- Зовнішнє фінансування на наступний рік за очікуваннями складе $38,4 млрд.

Від резонансного податкового законопроєкту 11416д очікують 141 млрд грн.

«Цей законопроєкт, найімовірніше, буде підписано. Окрім всього, це одне з зобов'язань перед МВФ 一 ухвалити бюджет, враховуючи всі погоджені податкові зміни.

Тому варіантів лише два: або підписати існуючий законопроєкт, або оперативно розробити й ухвалити альтернативні рішення, які покриють цю дірку в бюджеті», 一 каже в етері Українського радіо виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

У бюджеті дійсно були відверто суперечливі статті, наприклад фінансування дорожніх робіт, чи «тисяча Зеленського», втім на наше щастя, їх масштаб відносно невеликий (у сотні разів менше, ніж закладено на оборону).

«Звісно, з неоптимальністю потрібно боротися, і суспільний тиск тут теж допомагає. Як колись неочікувані доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО переспрямували на закупівлю озброєння. Втім, казати, що весь бюджет поганий, тому що в ньому є маленька неоптимальна частка витрат 一 не можна», 一 підсумовує Гліб Вишлінський.

🔗 Детальніше по основних джерелах видатків і доходів 一 в презентації Міністерства фінансів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

⚡️ Останні апдейти до проєкту бюджету-2025 перед голосуванням у Раді. Очікується, що воно відбудеться вже завтра.

Текст з допису голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласи.

«Отже, що ми запропонували змінити:

1. $2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до держбюджету від Великобританії суто на покриття військових видатків, а саме 一 закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.

2. Залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

3. Дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 млн грн).

4. +128 млн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично 一 залізничного полотна). Співфінансування 一 обов’язкова умова надання європейських коштів.

5. +277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері,
6. Виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету).

7. Виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі (пункт 28 прикінцевих положень).

Решта 一 як подано Урядом».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Наскільки ми наблизились до ЄС? Переповідаємо тези вчорашньої дискусії, яку організував ЦЕС

🇪🇺 Нагадаємо, що наприкінці жовтня Єврокомісія опублікувала новий Звіт про розширення, який оцінює готовність країн-кандидатів до вступу та їхній прогрес за минулий рік.

Серед позитивних змін спікери відзначили прогрес України відносно інших кандидатів, успіхи в антикорупційній реформі та розробку стратегії розвитку прикордонної інфраструктури на 6 років вперед, чого не робила жодна інша країна ЄС.

👉 Водночас виклики залишаються: війна, кадрова нестача, адаптація різних сфер до законодавства ЄС:

Марія Мезенцева-Федоренко, народна депутатка та заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС:

«Зараз у держсекторі спостерігаємо кадровий голод. Не всі готові тут працювати, але це наше завдання — забезпечити реформу державної служби. Одна з найпоширеніших проблем 一 це незнання англійської мови серед працівників. Через це відсутній доступ до грантів та програм, немає розуміння, як комунікувати чи виїжджати за кордон.

Це питання значно ширше й стосується не лише столиці чи державних службовців. Важливо, щоб євроінтеграцію розуміли українці в регіонах. Щоб уникнути сценаріїв, подібних до того, що сталося в Молдові, ми маємо працювати на регіональному рівні».

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

«Для відкриття ринків та адаптації до європейських стандартів нам потрібно змінювати підходи. Яскравий приклад — ситуація з «Укрзалізницею», яка наразі є монополістом у транспортній галузі. Це суперечить вимогам європейського законодавства, тому у парламенті вже зареєстровано проєкт закону щодо реформування залізничної галузі.

Велика увага приділяється прикордонній інфраструктурі. У межах програми Ukraine Facility ЄС поставив завдання створити стратегію розвитку пунктів пропуску через кордон. Ми розробляємо цю стратегію з нуля, оскільки подібного досвіду немає навіть у країнах ЄС. Це стосується як автомобільних, так і залізничних пунктів пропуску, адже більшість пасажирських перевезень нині здійснюється автомобільним транспортом. Лише минулого року майже 30 млн пасажирів виїхали автомобільними дорогами, тоді як залізниця забезпечила лише близько 10% перевезень».

Юлія Шаіпова, старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки:

«Деякі наші євроінтеграційні зобов'язання неможливо виконати до кінця війни. Наприклад, щодо продажу землі іноземцям 一 щоб його дозволити, потрібен всеукраїнський референдум. Наші європейські колеги це розуміють і розуміють, що ми зі свого боку робимо все можливе».

Альберто Фернандез-Дієз, керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні:

«Дорога в ЄС 一 це не спринт, а марафон. Україна вже зараз може інтегруватися в окремі сегменти європейського ринку, не чекаючи на повноцінний вступ.

Водночас виклики залишаються: зростає торговий дефіцит, пов’язаний із високими військовими витратами та залежністю від імпорту, тиск на бюджет та дефіцит робочої сили. У свою чергу, міжнародні партнери, включаючи ЄС, продовжать підтримувати Україну, надаючи фінансування, навчання та інституційну допомогу».

🔗 Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🧐 Один з пунктів «плану перемоги», який зацікавив Трампа 一 це доступ до українських природних ресурсів, пише Financial Times

І ця опція може бути навіть вигідною для України, пояснює наш виконавчий директор Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

«Було б добре, якби Україною зацікавилися іноземні партнери, що дозволило б залучити інвестиції у природні ресурси та інші сфери. Війна вже послабила вплив місцевих олігархів, що відкриває можливості для пошуку міжнародних партнерів, здатних підтримати захист та розвиток українських ресурсів», 一 каже Гліб Вишлінський.

💸 Наскільки Україна є привабливою для іноземних інвесторів?

Раніше ми у ЦЕС аналізували вплив корозійного капіталу (непрозорі потоки капіталу без ринкової орієнтації, який може використовуватись для політичного тиску та впливу на економіку) в Україні: російського, китайського та українського олігархічного. Виявилося, що Україна не є настільки привабливою, як можна було б очікувати.

Якщо до 2014 року російський капітал мав деяке поширення, однак пізніше, а особливо після 2022 року, його частка російського суттєво зменшилася і тепер близька до нуля.

🇨🇳Для Китаю Україна взагалі не є стратегічно цікавою. У багатьох країнах, як-от на Західних Балканах чи в Африці, Китай активно інвестує, витісняючи західних гравців. В Україні ж, крім імпорту китайських товарів, великих китайських інвестицій практично немає. У той час як турецькі компанії будують дороги, китайські — не проявляють активності.

Додамо, що друга з ідей «плану перемоги», яка була орієнтовані саме на Трампа 一 це заміна частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими військами після війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🤔 Чому єдина валюта для країн BRICS 一 це чергова російська дурниця?

На саміті країн BRICS (найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються 一 Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) Росія заявила про намір ввести єдину валюту.

👉 Крім того, що купюру презентували без назви, концепту, як вона працюватиме теж немає.

У новому випуску нашого подкасту «Що з економікою?» Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum розповів, чому створення єдиної валюти BRICS є малоймовірним.

1️⃣ По-перше, країни BRICS мають дуже різні економічні умови на відміну від, наприклад, ЄС з євро. Росія зараз бореться з інфляцією і підняла ставку до 21%, а Китай, навпаки, знижує свою ставку (3,1%) для стимулювання зростання.

«Уявімо, що у них була б спільна валюта. У такому випадку один центральний банк мав би проводити єдину монетарну політику, що задовольняла б усі країни, але це неможливо через їхні різні економічні цикли й інтереси», 一 каже Андрій.

2️⃣ Друга проблема — це значна різниця в масштабах економік країн. Китай складає близько двох третин сукупного ВВП цього блоку. У разі створення єдиного центрального банку він би обслуговував переважно інтереси Китаю. Тоді навіщо створювати нову валюту, якщо можна просто використовувати юань у міжнародних розрахунках?

3️⃣ Третій виклик — це жорсткі обмеження на рух капіталу в країнах BRICS. В Індії, наприклад, існують обмеження на вивезення рупій за межі країни, у Китаю більше обмежень на ввезення капіталу.

🎙Також у подкасті говоримо про альтернативи для застарілої платіжної системи SWIFT, вплив DLT («блокчейну») на фінансову систему та безкорисність крипти.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🔻Висока інфляція у США стала однією з головних причин поразки демократів

На відміну від українців, які звикли до інфляції на рівні 10% на рік, для американців такий рівень був незвичним. До неї призвели «вливання грошей в економіку» після ковіду та уповільнення економіки.

«Люди негативно ставляться до інфляції і краще переносять навіть зниження зарплат, аніж, коли зростання цін створює відчуття, що держава та олігархи обкрадають їх», 一 каже виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

⛽️ Тому після перемоги Трамп пообіцяв почати масову розробку нафтових свердловин, що може значно знизити ціни на пальне.

«Я не буду робити припущень щодо ринку нафти, оскільки на нього впливають безліч гравців, зокрема країни Близького Сходу, Росія і Сполучені Штати, кожна зі своїми інтересами. Однак для автомобілізованої країни, як США, зниження цін на нафту може швидко покращити економічне становище громадян через здешевлення бензину й дизелю. Це також стане ефективним політичним інструментом для адміністрації, щоб зберегти високий рівень довіри у перші 100 днів на посаді», 一 підсумовує Гліб Вишлінський.

🎧 Детальніше про економіку США та перспективи підтримки для України можна послухати за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🇺🇦 Україна має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.

Декілька ключових цитат з інтерв'ю:

▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.

▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.

▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, ми проведемо обговорення про те, наскільки українська економіка близька до ЄС, а також оглянемо головні реформи пов’язані з цією темою.

Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.

🔗 Зареєструватися на подію 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Продовжуємо розповідати про виклики регіонів з підвищеними воєнними ризиками

👉 Раніше ми розповідали про проблеми з чітким визначенням таких територій, бронюванням працівників, а також розглянули, як змінилась чисельність населення у цих регіонах.

Ще одним викликом є енергетична безпека — частина потужностей втрачена, імпорт ускладнений, а кількість атак «шахедами» нарощується. Нижче пряма мова від бізнесу та місцевої влади.

📊 Нагадаємо, що раніше ми підготували інтерактивні мапи з оглядом нинішнього стану областей, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Запоріжжя, ймовірно, залишиться не просто з обмеженим електропостачанням — скоріше за все, ми будемо жити без електрики. Це пов'язано з тим, що навіть імпортовану електроенергію складно передати до Запоріжжя, а місцеві потужності тут майже втрачені.

Минулого місяця наша компанія вклала 30 млн грн на встановлення першої когенераційної установки на одному з комбінатів. У нас є ще п’ять таких об’єктів, і для їх енергонезалежності потрібно приблизно 200 млн грн. Нам не потрібні подарунки, але потрібні низьковідсоткові кредити та державна гарантія на підключення».

Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс» додає, що захист інфраструктури — це вже не просто пріоритет, а нагальна потреба:

«Коли я бачу трансформатори без жодного захисту, виникає питання — на що ми чекаємо? З трьох трансформаторів на підстанції, що живить частину міста та наше підприємство, працює лише один — два вже вийшли з ладу».

Юрій Бова, мер Тростянця нагадує про важливість посилення протиповітряної оборони:

«Шахедів стає більше, і вони залітають через конкретні прикордонні території. Ми розуміємо, що вони з'являються біля Києва, пролітаючи сотні кілометрів, де їх не збивають. Я очолюю добровольче формування на Сумщині, і ми регулярно збиваємо шахеди. Але для цього потрібна сучасна, ефективна зброя, а не Кулемет Максима чи трофейне обладнання, яке нам пропонують знайти самостійно.

Завданням сьогоднішньої влади в сенсі безпеки бізнесу, максимально покласти всі шахеди на території, де вони залітають».

📌Послухати більше 一 за посиланням у записі.

Подія відбулась у рамках проєкту Good Governance Fund «Economic Hub» який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Гетманцев пропонує обов'язково розміщувати частину доходу у військові облігації — чому це шкідливо?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.

На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».

Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.

Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).

💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.

Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.

Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).

І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.

Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔

Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.

А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.

🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».

Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.

Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.

Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Як відкриття експорту зброї може знизити вартість закупівель для ЗСУ?

🎙 Говоримо про це у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Катериною Михалко, виконавчою директоркою Технологічних сил України 一 об'єднання приватних виробників зброї.

💰 Українські виробники можуть щорічно виготовляти озброєння на суму $20 млрд. Проте держава має кошти на закупівлю лише на $6 млрд.

«Якби був відкритий контрольований експорт надлишкової продукції, це дозволило би знизити собівартість одного зразка озброєння для українських військових. А виробники мали би більше коштів для інвестицій у нові розробки та підвищення якості зброї для української армії», 一 каже Катерина Михалко.

Щоб уникнути ризику купівлі українського озброєння Росією, Державна служба експортного контролю може контролювати експорт лише у ті країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.

«Виробники військових технологій є вагомим ресурсом для збільшення податкових надходжень і валютних потоків до держави. Вкрай важливо запобігти переміщенню цих підприємств за кордон, адже, на жаль, наші опитування показують, що 85% компаній вже переїхали або планують це зробити», 一 резюмує Катерина.

🔍 У подкасті також говоримо про місце України на глобальному ринку озброєння, інтеграцію з НАТО та роль благодійних фондів у війні.

Фото 一 Арсеній Герасименко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Відсутність чітких критеріїв для територій з підвищеними воєнними ризиками шкодить роботі бізнесу

👉 Про це підприємці говорили на нашому заході минулого тижня.

Підприємство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» знаходиться за 8 км від тимчасово окупованого Енергодару. Ще рік тому Марганецьку громаду виключили з зони активних бойових дій.

Як наслідок, підприємство повинно сплачувати податок на землю та нерухомість, при цьому стикаючись з постійними перебоями електроенергії, каже Олексій Алексєєнко, голова правління підприємства.

«Відповідно до постанови Кабміну №856, електроенергію не відключають в 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Однак у Марганці, навіть за наявності такої постанови, виникають серйозні труднощі з подачею електроенергії. У Нікополі на головній підстанції залишився лише один трансформатор, а в Марганці всі три трансформатори знищені.

Відсутність чітких критеріїв територій активний бойових дій призводить до того, що місто, яке постійно під обстрілами, рік тому було виключене з цієї зони».

Про це також говорить Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Потрібно чітко визначити, що таке прифронтові території: окреслити їх за законом і встановити особливі режими існування. Робота в Запоріжжі часто не відрізняється від перебування на лінії фронту».

Регіонам з підвищеними воєнними ризиками потрібна підтримка уряду. Про це розповів Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»:

«Ми свідомо вирішили разом із власником компанії залишитися та працювати в Харкові. Якщо зараз місто покине весь бізнес, всі великі та виробничі компанії, хто тоді залишиться в Харкові? Ми можемо перевезти обладнання для друкарні, але що робити з кадрами? Наші працівники — це фахівці, яких треба навчати роками. Без чіткої програми підтримки для прифронтових регіонів, таких як Харківщина, Запоріжжя, Сумщина, Херсонщина та Миколаївщина, ми можемо просто їх втратити».

👀 Серед іншого, підприємці говорили про проблеми з бронюванням, безпековими факторами та доступом до банківського фінансування.

📌 Послухати більше можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💻 Шукаємо Digital-спеціаліста для підтримки роботи Міністерства фінансів

У рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо людину на full-time зайнятість з листопада до лютого із можливістю подовження.

Потрібно буде працювати з соцмережами Міністерства за контент-планом, залучати нову аудиторію та звітувати про результат.

Гарантуємо гідну оплату праці та цікаві задачі.

Основні вимоги:

▪️ Вища освіта в маркетингу, рекламі або суміжних галузях.
▪️ Досвід у Digital та SMM (3+ років, портфоліо успішних кейсів).
▪️ Знання аналітичних інструментів (Google Analytics, Facebook Ads тощо).
▪️ Розуміння роботи державних органів та специфіки їхньої комунікації.

🔗 Деталі 一 за посиланням.

📥 Чекаємо резюме та мотиваційний лист на press@ces.org.ua із темою «Digital-спеціаліст до Мінфіну».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення

Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».

єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.

❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?

Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.

⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.

Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🪖 Бронювання — перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів

Хоча проблему економічного бронювання мали вирішити ще восени, згодом президент Зеленський поставив цей процес на паузу. У результаті від цього страждають, як цивільні бізнеси, так і виробники амуніції.

Очевидно, що проблема не вирішиться сама собою, а зволікання шкодить як державі, так і громадянам.

👇 Нижче — цитати спікерів з нашої вчорашньої події про економіку прифронтових регіонів, які представляють владу та бізнес у регіонах та Києві.

«Щодня біля нашої прохідної у Нікополі ТЦК забирає останніх незаброньованих кадрів. Виникає питання: чи може держава піти на зустріч і надати можливість бронювання хоча б 70-75% співробітників на таких територіях?

Президент наголосив на важливості балансу, і я це розумію: фронт потрібно тримати. Але тоді не варто говорити про підтримку прифронтових регіонів, давайте будемо просто воювати і все. Хотілося б більшого розуміння і конкретних дій по підтримці регіону», 一 каже Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс».

«На прифронтових територіях людей забирають з СТО, де ремонтують військові автівки. Чи повезуть автіки на ремонт до Львова? Очевидно, ні. У нас був адаптивний карантин. Чому б не запровадити адаптивне бронювання, де всі, хто сплачують податки, можуть бронювати 100% персоналу? Зараз офіційне працевлаштування стає невигідним, адже працівників відразу забирає ТЦК», 一 додає Ольга Шаповал, виконавчий директор Kharkiv IT Cluster.

«Те, що ми спостерігаємо у Харківській та Запорізькій областях, 一 це значно більша активність ТЦК у знищенні трудового ресурсу, капіталу та бізнесу. Податкові органи діють значно жорсткіше. Питання, можливо, не стільки в преференціях, скільки в необхідності спершу зняти цей надмірний тиск», 一 Андрій Длігач, підприємець та засновник групи компаній Advanter Group.

Схожі думки і у представників місцевої влади — нижче цитата Юрія Бови, міського голови Тростянця.

«Коли люди приїздять до нас в Сумську область для ремонту або відбудови якихось об’єктів, до них одразу навідується ТЦК. А бажаючих щось будувати чи відновлювати і так небагато. Єдині, кого не забирали з ТЦК, 一 це тих, хто займався будівництвом фортифікаційних споруд, і за це дякуємо.

На цій території працювати вже скоро буде нікому фізично. Залишається один електрик і два тракториста на всю громаду у 29 тисяч населення».

📌 Послухати запис обговорення можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

​​📅 1 листопада о 16:00 відбудеться відкритий дослідницький онлайн-семінар НБУ.

🙂 Нагадаємо, що ці регулярні заходи є ефективною платформою для обміну цікавими ідеями та результатами досліджень, які стосуються розроблення політики центробанку.

🔥 Цього разу спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати дослідження "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".

Тема є дещо незвичною для центрального банку, проте надзвичайно актуальною для українського суспільства та функціонування економіки в умовах війни.

🟢 У межах роботи семінару разом шукатимемо відповіді на важливі питання, що стануть у пригоді для наближення нашої спільної перемоги.

▪️Які події впливають на донати?

▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення?

▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?

▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?

Мова заходу – англійська.

➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.

💪 Задонатити на наближення перемоги можна тут.

До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!

Читать полностью…