💳 Для чого посилюють контроль за переказами між картками?

Днями чотири великих банки-емітенти: Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк підписали меморандум про прозорість банківських послуг.

Згідно з домовленостями, банки будуть посилювати контроль над переказами громадян та ФОПів.

Для клієнтів з високим рівнем ризику ліміт становитиме 50 тис. грн на місяць. Для клієнтів середнього та низького рівнів ризику з 1 січня 一 150 тис. грн, а з 1 червня 2025 року 一 100 тис. грн на місяць.

До тих, хто підтвердить банкам свої доходи, вищі за ці ліміти, обмеження встановлять у розмірі підтвердженого доходу.

👉 Про те, чому запроваджуються такі обмеження і який це матиме вплив, розповів Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС, в етері Українського радіо.

Це рішення — добровільний, але вимушений крок. Нацбанк прагне обмежити проблему дропів 一 використання рахунків фізосіб та ФОПів для проведення тіньових платежів та відмивання грошей.

Мова не лише про нелегальні казино чи ухилення від сплати податків. Останнім часом постає проблема фінансування тероризму, а точніше 一 диверсійної та розвідувальної діяльності на користь росіян.

Як визначатимуть клієнтів з високими ризиками?

💰 Банки самостійно встановлюватимуть критерії ризиковості, і керуватимуться потребою мінімізувати обсяги тіньових платежів через свої установи. Передусім, опираючись на законодавство, ризиковими будуть вважати клієнтів, пов’язаних з країнами-агресорами, із діяльністю із віртуальними активами, чи фіктивним підприємництвом.

Додатково банки перевірятимуть ФОПів на нетипову поведінку, наприклад, різке збільшення вхідних операцій, яке не можна пояснити особливостями бізнесу, чи дроблення переказів. Також для аналізу та оцінки ризиків, банки почнуть приєднувати ФОПів до груп пов’язаних компаній.

«Поки що не зовсім зрозуміло, які наслідки матиме це рішення. Нацбанк визнає, що для ефективної боротьби з ухиленням від сплати податків потрібна розробка додаткових заходів: кроки з боку податкового комітету, а також зміни до законодавства. Наразі це радше підготовчий етап, у межах якого банки формуватимуть необхідні бази даних та відпрацьовуватимуть процеси», 一 каже Юрій.

Додамо, що на Заході діють значно жорсткіші обмеження, які не дозволяють так легко переказувати великі суми між картками фізичних осіб. Там більше уваги приділяють тому, чи підтверджені доходи і як вони співвідносяться з сумами, що проходять через банківську систему.

Схоже, ми також рухаємося в цьому напрямку. З одного боку, легкість транзакцій 一 це перевага для економіки. З іншого боку, вона має й недоліки.

«Раніше головним мінусом було ухилення від сплати податків, але цим більше мали б опікуватися Мінфін і законодавці. Нацбанк цікавить, щоб банківська система не обслуговувала відмивання коштів чи фінансування тероризму і диверсій. А можливість використати ці зміни й отримані дані для підвищення податкової культури 一 це вже додатковий бонус», 一 резюмує Гайдай.

❓ Як ставитеся до нових обмежень?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

👀🇪🇺 Шукаємо економіста чи економістку для проєктів із євроінтеграції (і не тільки)

Основні вимоги:

▪️ Уважність до деталей та цифр;
▪️ Розуміння макроекономічних принципів і цінностей вільної економіки;
▪️ Вільне володіння українською та англійською (рівень B2 і вище);
▪️ Досвід роботи з економічним моделюванням, аналізом європейського права або статистичними даними буде перевагою.

Ми зі свого боку пропонуємо:

▪️ гідну оплату праці;
▪️ можливість працювати як в офісі (завжди зі світлом та підтримкою від чотирилапої колеги Цессі), так і віддалено;
▪️ можливість допомагати уряду у переговорах про вступ України до ЄС;
залучення до втілення економічних реформ.

📥 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: office@ces.org.ua

Поширення друзям та зацікавленим вітаються.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Як зміниться пенсійна система після реформи?

Нещодавно в Міністерстві соціальної політики оприлюднили проєкт пенсійної реформи.

🧮 Ключовим нововведенням стане система балів. Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів, а вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні.

Загалом пенсія складатиметься з базової частини (30% від мінімальної зарплати після вирахування податків) та страхової, яка розраховуватиметься за системою балів.

«Основна логіка реформи — розмір страхової пенсії залежатиме лише від двох факторів: кількості та розміру сплачених внесків. Таким чином, система повернеться до суто страхової моделі, яка закладалася з самого початку», 一 каже у нашому подкасті Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

У всіх деталях про зміни можна почитати у матеріалі ЕП, проте проєкт закону ще може потерпіти змін на шляху до Ради і в її стінах.

🔗 Поки пропонуємо послухати подкаст з пані Марчак про реформування солідарної пенсійної системи, зміни у соцвиплатах та обмеження «елітних» пенсій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Залишки у бюджетах громад зростають, найбільше — у Києві

👉 За 10 місяців 2024 року залишки на рахунках територіальних громад збільшилися з 82,2 до 154 млрд грн.

Найбільші профіцити 一 у великих містах:

▪️ Київ: 31,5 млрд грн
▪️ Львів: 5 млрд грн
▪️ Дніпро: 3,7 млрд грн
▪️ Кривий Ріг: 2 млрд грн

Особливий випадок 一 Маріуполь (5,7 млрд грн), де ці кошти не можуть використовувати через відсутність ради та ОВА.

Нагадаємо, для того, щоб підтримати прифронтові громади, їх звільнили від реверсних дотацій у бюджет на 2025 рік (для решти громад реверсні дотації повернули)

Чи можливо спрямувати постійний профіцит бюджетів великих міст на потреби Сил оборони? Говорили про це у нашому подкасті «Що з економікою?» з Роксоланою Підласою, головою бюджетного комітету ВРУ.

✍️ На думку пані Роксолани, існують два основних напрямки:

1. Перегляд повноважень і доходів місцевих бюджетів

«У ході переговорів про вступ до ЄС ми будемо переглядати повноваження центральної і місцевої влади, тому що бачимо певний дисбаланс.

Якщо є багато залишків і натхнення на клумби 一 орган місцевого самоврядування заробляє більше, ніж витрачає. Або повноваження ігноруються, або їх просто недостатньо», 一 каже пані Підласа.

2. Зміна принципу нарахування ПДФО

Частина податку має сплачуватися за місцем реєстрації платника. Наприклад, можна запровадити співвідношення 80% – за місцем реєстрації фізичної особи і 20% – за місцем виробничих потужностей, щоб стимулювати інвестиції.

До речі, такий підхід давно обговорювали, що думаєте про це?

Також у подкасті про: основні зміни бюджету-2025 та реформу пенсійної системи.

🎧 Послухати можна на усіх подкаст-платформах за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Підсумовуємо головні прогнози на 2025-й рік від неурядових економістів з нашої події

📈 ВВП:

▪️ У 2024 році урядові та незалежні експерти прогнозують реальне зростання ВВП на рівні 3-4%. Номінальний ВВП очікується на рівні $189 млрд.

▪️ У 2025 році прогнозується зростання ВВП на 3,5% та девальвація гривні на 8%, що підніме номінальний ВВП до $200 млрд.

🛒 Інфляція:

▪️ У 2024 році неурядові організації прогнозують інфляцію на рівні 10,6%.

▪️ У 2025 році очікується її зниження до 7,1%.

Детальніше про прогнози щодо інфляції ми писали тут.

💸 Курс:

▪️ У середньому прогнозисти очікують курс протягом 2025 року на рівні 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року). Прогнози уряду 一 45 грн в середньому за рік. Деталі.

Бюджетний дефіцит у 2025 році скоротиться до $38 млрд проти $44 млрд у 2024.

Спостерігається позитивна динаміка в зменшенні дефіциту бюджету: у 2023 він складав 27% ВВП, цьогоріч – 23% ВВП. На 2025 рік неурядові експерти прогнозують його зниження до 19% ВВП.

Фінансувати дефіцит планується за рахунок грантів, кредитів від партнерів, російських активів (програма ERA), програми Ukraine Facility та випуску ОВДП.

Міжнародні резерви прогнозують на стабільному рівні близько $40 млрд.

🪖 Припущення щодо війни:

▪️ Базовий сценарій всіх організацій: війна триватиме до кінця 2025 року.
▪️ Оптимістичний сценарій від Dragon Capital передбачає припинення вогню в першому кварталі 2025 року.

«З середини жовтня почалося зростання цін на українські активи, фінансові ринки почали враховувати сценарій закінчення або призупинення гарячої фази війни», 一 додає головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

Прогнози організацій ґрунтуються на тому, що зерновий коридор працюватиме, а міжнародна підтримка України не припинятиметься.

🔗 Послухати детальніше та завантажити презентацію можна тут.

Інфографіка 一 Forbes на основі наших даних.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🚬 Ціна на пачку цигарок зросте не на 40 грн, а на 20-25 з урахуванням ПДВ

Сьогодні Рада схвалила в цілому законопроєкт #11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Правки про вирівнювання акцизів по ТВЕНам не пройшли.

Деталі у дописі старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Бачу несуться якісь зовсім дивні цифри, і ніхто їх не перевіряє, тому напишу.

1) Додаткові надходження від підвищення акцизів на тютюн наступного року будуть ніяк не 600 млн грн, як чомусь написав Мінфін у старій пояснювальній записці. Щонайменше 一 8 млрд грн, але, з огляду на динаміку цього року, очікую, що більше.

2) Цигарки наступного року через підвищення акцизів подорожчають не на 40 грн за пачку, а на 20-25 (з урахуванням ПДВ).

Це перевіряється за 5 хвилин, і навіть калькулятора не треба, щоб зрозуміти, що +600 млн грн від значного підвищення акцизів на ринку, який споживає понад 1,5 мільярди пачок на рік 一 неадекватне число.

👉 Дякую тим 148 депутатам, які проголосували за правку В'ятровича, що зберігала рівні акцизи для сигарет і ТВЕНів, і всім, хто підтримував збереження паритетних акцизів. Принаймні ми спробували зробити те, що слід».

🔗 Більше на цю тему ми писали тут і тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Інфляція ймовірно перевищить прогноз у 10% до кінця року 一 НБУ

👤Про це на нашій події вчора розповів заступник голова НБУ Сергій Ніколайчук.

При цьому НБУ впевнений, що інфляція сповільниться вже наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році. Додамо, що у жовтні інфляція склала 9,7%, таким чином обігнавши попередні прогнози НБУ.

«Імовірно, інфляція буде трохи вищою (за прогноз), імовірно, вищою за 10%, наступного року очікуємо її сповільнення до приблизно 7% і очікуємо досягнення мети (5%) у 2026 році», 一 пан Ніколайчук.

👉 Частина чинників, які впливають на прискорення інфляції тимчасові. Це, зокрема, менший урожай, подорожчання продуктів, підвищення зарплат, проблеми в енергетиці.

«Але в середньостроковій перспективі набагато важливішою є націленість Нацбанку на створення монетарних умов для наближення інфляції до цілі», 一 зазначив Ніколайчук.

🤔 Єдиною організацією, яка не вірить у можливість НБУ знижувати інфляцію, залишається уряд, який прогнозує її наступного року на рівні 9,5%. «Це виглядає дивно», 一 додає пан Ніколайчук.

Базовий сценарій зростання економіки НБУ 一 на 4% цього року і на 4,3% наступного 一 залишається актуальним, незважаючи на результати виборів у США.

🔗 Учора на нашій події, присвяченій макропрогнозу, ми презентували прогнози семи аналітичних організацій щодо ключових економічних показників та порівняли їх з урядовими.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

В Україні лише 15% дітей до трьох років ходять до садочків

👶👧 Тоді як цільовий показник Євросоюзу на 2030 рік 一 мінімум 45%, а між трьома роками і роком вступу до школи 一 96%.

Про це повідомили на сьогоднішній конференції Міжнародної організація з міграції (IOM).

За даними Міжнародної організації праці, у 2020 році 1 млн українських жінок у віці 24-44 не працювали, бо доглядали за маленькими дітьми.

🤱Опитування жінок, яке ми у ЦЕС проводили у 2019-му році показало, що головною перешкодою для матері у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

Тільки 4% українських жінок, які займаються виключно домашньою працею, називають це особистим вибором.

У решті випадків їм довелося відмовитися від роботи на користь піклування про родину. У першу чергу, через брак дитсадків – цю причину назвали 29% респонденток.

📈 Збільшення охоплення дітей у садочках на 10% могло би принести країні до 60 млрд грн додатково ВВП (наше дослідження «Як покращення доступу до дошкільної освіти допоможе матерям на ринку праці»).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🛍 Українці відвідують ТРЦ більше, ніж до пандемії та повномасштабного вторгнення

Це пов'язано з тим, що під час відключень ТРЦ працюють завдяки альтернативним джерелам електроенергії.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла Наталія Кравець, комерційна директорка відділу нерухомості в інвесткомпанії Dragon Capital.

Їхній портфель складається з шести ТРЦ, чотири з них в Києві 一 «Аладдін», «Смарт Плаза Оболонь», «Піраміда» та «Караван». Також у Львові 一 «Вікторія Ґарденс», та «Скайпарк» у Вінниці.

«У київських об'єктах відвідуваність зросла від 3 до 10%. Якщо рахувати статистику за вихідні (субота та неділя), показник буде ще більшим. У Вінниці трафік збільшився на 16% у 2023 році порівняно з 2021. А у львівському «Вікторія Ґарденс» в п'ятницю був приріст +49%. І відвідуваність, і обсяги споживання в цьому році теж не відстають», 一 каже Наталія.

Як оголошення тривоги впливають на роботу ТРЦ?

«Найважче кінотеатрам та дитячим ігровим майданчикам, після оголошення повітряної тривоги мало хто повертається. З шопінгом ситуація дещо інша: навіть якщо тривога починається в процесі покупок, багато хто встигає розрахуватись.

Попри це, суттєво трафік не падає. Кількість тривог у «спокійніші» місяці впливала на показники відвідуваності та товарообігу не більше ніж на 3%. Що ж до блекаутів, то навпаки, вони стимулюють людей ходити в ТРЦ, де є світло», 一 додає Кравець.

🎙 Також у подкасті говорили про «чорну п'ятницю» в Україні та роздрібну торгівлю під час війни.

Послухати подкаст можна на всіх подкаст-платформах за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Проаналізували головні показники бюджету-2025

▪️ Економічне зростання на 2025 рік — 2,7%. Це консервативний прогноз, міжнародні організації очікують більшого (а Нацбанк взагалі прогнозує 4,3%).

▪️ Більше половини витрат 一 56% 一 піде на оборону та безпеку.

▪️ Потреба у зовнішньому фінансуванні зменшиться до $38,4 млрд (у 2024 році було $42,5 млрд).

▪️ Видатки на соціальний захист становитимуть 432 млрд грн (18% усіх доходів). Це на 33 млрд грн менше, ніж у 2024 році, через замороження соціальних стандартів: мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

▪️ Скорочуються видатки на виплату пенсій (на 12%) та житлові субсидії, але зростають кошти на підтримку ветеранів, соціальних працівників та медичне обслуговування.

▪️ 64% ПДФО залишатиметься в місцевих бюджетах. Також прифронтові громади звільнили від реверсних дотацій, тобто, навіть якщо вони мають великі доходи, їм не потрібно передавати ці кошти у бюджет, натомість їх можна спрямувати на підтримку життя у таких громад.

💸 Зміни до податкового кодексу (підписані вчора після 1,5 місяця очікування):

▪️ З 1 грудня підвищення військового збору з 1,5% до 5% та введення ВЗ для ФОПів.

▪️ Банки та фінансові компанії сплачуватимуть 50% податку на прибуток.

▪️ Підвищення авансових ставок з податку на прибуток АЗС та обмінних пунктів.

Фото — Арсеній Герасименко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

✍️ Сьогодні президент підпише закон про бюджет на 2025 рік

Нагадаємо, що в ньому передбачені вищі видатки на оборону, зменшення видатків на соціальну сферу та підвищення податків (податковий законопроєкт 11416д досі на розгляді).

А вже наступного вівторка, 3 грудня о 17:00, ми в ЦЕС традиційно проводимо подію, присвячену макропрогнозу 一 “Що чекає на економіку у 2025 році?”.

📊 На події ми презентуємо прогнози на 2025 рік від семи українських та зарубіжних аналітичних команд і порівняємо їх з урядовими.

Крім цього, поговоримо про ціни, курс та загалом економіку на найближчий рік.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Рубль обвалився до найнижчого рівня з початку вторгнення 一 112,5 за долар 💸

✍️ Reuters пише, що до кінця року рубль може досягти 115-120 за долар.

(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая):

«Яка приємна висока зелена свічечка. Так, рубль ще розвернеться, а цей стрибок використають, аби дорожче завести валютну виручку та злити резерви, щоб профінансувати дефіцит бюджету. І так, російське штурмове м'ясо стає дешевшим.

Але мені подобається, що побачена циферка 110 якорить вищі інфляційні очікування та непевність у російських споживачів та підприємців. Біла мавпа інфляції, про яку росіян вже просив не думати Силуанов (міністр фінансів РФ), стає білим слоном.

Удачі фінансовому блоку РФ у стоянні на розтяжці між фінансуванням війни, макростабільністю, обуреним великим бізнесом та нафтовиками».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Україна вже витратила майже 100 млрд грн на виплати пенсіонерам за оскаржені в суді пенсії

👉 Про це говорили у новому подкасті «Що з економікою?» з Дариною Марчак, першою заступницею Міністра соціальної політики України.

Зараз внески до Пенсійного фонду сплачують 10,7 млн людей, тоді як пенсії отримують 10,5 млн.

Щоб забезпечити пенсію на рівні 40% від середньої заробітної плати за життя (мінімальний стандарт за нормами Міжнародної організації праці), кожен працюючий мав би віддавати близько 40% свого доходу у вигляді податків.

📍 Водночас існує обмеження на максимальний розмір пенсії — 10 прожиткових мінімумів, або 23 610 грн.

Втім, Конституційний суд скасував це обмеження для окремих категорій громадян, що створює додаткові навантаження на систему.

«Зараз є близько 670 тисяч судових рішень, які зобов’язують Пенсійний фонд перерахувати пенсії за іншими правилами, ніж це передбачено законом. За останні п’ять років на виконання цих рішень було витрачено 96 млрд грн.

У Пенсійного фонду обмежений бюджет, тому в першу чергу виплачуються поточні пенсії. Через це люди, які виграли справи в судах і мають отримати перерахунок за кілька років чи великі суми (до мільйона гривень і більше), часто не отримують свої виплати вчасно.

Програє людина тому, що не всі сподівання виправдалися. Програє суд, тому що не всі рішення суду ми фізично можемо виконати. Програє держава, тому що зменшується довіра. Програє звичайний пенсіонер, який не звертався до суду, коли його пенсії зменшується», 一 каже пані Марчак.

Чи є вихід з цієї ситуації і що чекає на пенсійну систему у майбутньому?

🎧 Про це детальніше у нашому подкасті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🇦🇷 Як аргентинський президент Хав’єр Мілей “наводить лад” в економіці країни?

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«Послухав довге інтерв'ю з Хав'єром Мілеєм.

Дивовижна суміш доволі начитаного економіста, конспіролога, релігійного фанатика та телепроповідника. Трішки нагадує Саакашвілі на максималках, який краще вміє контролювати емоції.

Чувак живе в геть бінарному світі, де з одного боку 一 анархокапіталізм, як вершина соціального устрою, а з іншого 一 прокляті соціалісти(!), які вбили 150 млн людей.

Ніяких провалів ринку не існує, є лише провали уряду. Провали ринку 一 це вигадка ліваків-нероб. Невидима рука ринку 一 це рука бога. Найкращий уряд 一 його відсутність.

Журналісти 一 зло і шантажисти, Маск бореться за пробудження людей від лівацтва та за свободу слова, Трамп 一 велика людина.

⚖️ Ніякої системності, хаотичні історії та метання між темами. Суміш тверезих ліберальних ідей і тотальної дичини.

План дедоларизації 一 «ми не будемо більше друкувати песо, люди потроху перейдуть на долар, і потім частка песо в грошовій масі буде така, що ми від нього зможемо безболісно відмовитися. Після цього можна буде розігнати центральний банк».

📰 «Люди в опитуваннях називали першою проблемою інфляцію. Тепер інфляція на п'ятому місці. На перших 一 корупція, безробіття та бідність. Інфляцію я поборов. Бідності стало більше лише номінально, насправді раніше її приховували, а я її чесно відкрив. А всі журналісти мене оббріхують».

На запитання про дерегуляцію 一 півгодини розповіді про три тисячі регуляцій, які він скасує, і як щодня вони скасовують 1-5 регуляцій. Але з конкретики, хіба відміна блокпостів на дорогах.

Захоплено розказує про розмови з Маском і каже, що Маск дуже захопився його дерегуляційними методами і хоче застосувати у США передовий Аргентинський досвід. Схоже, ноги DOGE ростуть саме звідти.

Моя ставка 一 через лібералізацію та скорочення держави економіка Аргентини справді почне відновлюватися і рости.

Також допоможуть добрі стосунки з Трампом. На фоні Мексики, яка шалено відгребе через протекціонізм США та втрату десятків мільярдів переказів від своїх мігрантів, Аргентина має шанси добре піти вгору у цьому регіоні.

👉 А потім.. а потім аргентинці, разом з Хав'єром Мілеєм мають шанси на практиці довідатися, що market failures таки існують. І це буде боляче. І це гарантовано використають ті, на кому Мілей зараз танцює джиґу. А підручники з економіки збагатяться новими практичними кейсами. Не одними ж турками з їх MMT)

Але яскравий дядько, харизматичний.

«Яка різниця між божевільним та генієм? Успіх!» 一 це сам Мілей про себе. От дуже згоден.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

📈 Податкові надходження продовжують зростати

У жовтні податки до державного бюджету склали 121,8 млрд грн (+32% рік-до-року).

▪️ Зростання відбувається за рахунок податків на споживання. Основними двигунами росту залишаються фіскальне стимулювання, валютний курс, інфляція та жорсткіше адміністрування.

▪️ Водночас акцизні надходження зросли на 134% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними джерелами росту є акцизи з імпортних пального та нікотинових виробів (зокрема - через підвищення акцизів), та з дорожчої електроенергії.

▪️ ПДВ зріс на 7,8% порівняно з жовтнем 2023 року.

👀 Нагадаємо, що закон про підвищення податків досі не підписаний президентом, що створює невизначеність як для бізнесу, так і для бюджету на 2025 рік.

Графік 一 з нашого Трекеру економіки, який виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Нацбанк підвищив облікову ставку до 13,5% (на 0,5 в. п.)

Це рішення спрямоване на стабілізацію валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цілі в 5%.

👀 Обговорюємо це зараз на нашій події, присвяченій спеціальній темі — бюджету 2025 року.

З головного в релізі:

▪️ Інфляція прискорюється: У листопаді вона сягнула 11,2% р/р, перевищивши прогнози. Базова інфляція також зростає через вищі витрати на виробництво (електроенергія, зарплати) та вплив слабкої гривні.

▪️ Інфляційні очікування поки що стабільні, але є ризик, що вони можуть розхитатися через зростання уваги людей до інфляції. У наступні місяці інфляція, вірогідно, продовжить зростати.

▪️ Основні ризики залишаються незмінними: зростання бюджетних потреб на оборону, підвищення податків, пошкодження енергетичної та портової інфраструктури, нестача робочої сили через міграцію.

▪️ Водночас можливі й позитивні зміни, як-от пришвидшення євроінтеграції та відновлення енергетики.

▪️ Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим і зростатиме ризик розбалансування очікувань, НБУ надалі підвищуватиме ставку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🛒 У листопаді ціни зросли на 11,2% (порівняно з листопадом 2023)

Інфляція перевищила прогноз НБУ на кінець року (10%), при цьому НБУ впевнений, що зростання цін сповільниться наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році.

📈 За останній місяць ціни зросли на 1,9%. Основним драйвером зростання залишаються продукти і напої, які подорожчали на 3,9% у листопаді порівняно з жовтнем.

🍳 Усі продукти харчування у листопаді продовжили бути суттєво дорожчими, ніж минулого року: овочі — на 62,9%, масло — на 30,7%, яйця — на 30,6%, хліб — на 15,8%.

Ціни на продукти зростають через поєднання низки факторів: гірший, ніж минулоріч, врожай; більші витрати на енергозабезпечення; зростання зарплат через брак працівників. Раніше ми пояснювали, як інфляція “з’їдає” зростання зарплат.

Для різних продуктів є додаткові специфічні чинники: наприклад, ціни на яйця збільшуються також через сезонність та більший експортний попит.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Інфляція з'їдає зростання зарплат

💰 У порівнянні з минулим роком середня зарплата українців зросла на 4 тисячі гривень (22,3%) – до 21 946 грн. Однак майже половину цього приросту "з'їдає" інфляція, яка знаходиться на рівні 9,7%.

Про це в етері Українського радіо розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

Реальне зростання зарплат відбувається на тлі економічного відновлення країни: за перші 10 місяців економіка зросла на 4,2%. Крім цього, дефіцит робочої сили стимулює роботодавців підвищувати зарплати.

📊 Водночас нерівномірність зарплат посилюється: найбільше заробляють в сфері інформації та телекомунікацій 一 середня зарплата понад 52 тис. грн (+40% рік-до-року).

🏫 Найменші зарплати 一 в сфері творчості та мистецтва (13,1 тис. грн), у закладах культури (13,7 тис. грн) та в освіті (14,2 тис. грн). До того ж зарплати у цих сферах зросли за рік на 14-20%, тобто менше, ніж в середньому по країні.

Нагадаємо, що на 2025 рік неурядові організації прогнозують зниження інфляції до 7,1%, зростання ВВП на 3,5%, курс долара 一 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року).

📌 Детальніше про це писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Іноземне фінансування в листопаді майже повністю покрило бюджетні потреби

💸 У листопаді Україна отримала $6,5 млрд іноземного бюджетного фінансування. Цих коштів вистачило, щоб повністю покрити дефіцит бюджету ($6,1 млрд) та частину погашення боргу ($1,1 млрд) у листопаді.

Що цікаво, вперше ми отримали позику від Південної Кореї 一 $100 млн. Окрім цього, до бюджету надійшло:

▪️ $4,8 млрд 一 кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від Сполучених Штатів у розмірі $1,6 млрд;

▪️$1,35 млрд 一 грант від США;

▪️$235 млн 一 пільгове фінансування від Японії;

▪️$100 млн 一 позика від Республіки Корея;

▪️€10,8 млн євро 一 грант від Норвегії.

💰Завдяки значним надходженням золотовалютні резерви України зросли вперше з серпня та майже сягнули $40 млрд. Значний рівень резервів дозволяє НБУ проводити інтервенції для стабілізації курсу гривні та загалом є важливою подушкою безпеки для економіки.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

📊 Що прогнозують для гривні на наступний рік?

Продовжуємо розповідати про ключові прогнози від семи неурядових організацій, які зібрав ЦЕС та порівнюємо з показниками у бюджеті-2025.

💸 У середньому прогнозисти очікують курс протягом 2025 року на рівні 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року). Прогнози уряду 一 45 грн в середньому за рік.

На кінець цього 2024 року великих змін ніхто не очікує 一 42,2 грн. Зауважимо, що базове припущення всіх прогнозистів щодо війни — її продовження на весь 2025-й рік.

«Темпи девальвації у 2025 році не будуть вищими, ніж у 2024. Жодної помітної турбулентності на валютному ринку не буде», 一 каже Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Що відбувалося з гривнею цього року?

За 2024 рік курс долара зріс на 10%, а від моменту відмови від фіксованого курсу — на 14%. Валютний ринок загалом залишався стабільним.

У першому півріччі відбувалася контрольована девальвація, а з липня курс стабілізувався на рівні 41,2-41,5 гривень за долар.

📉 НБУ, ймовірно, стримуватиме послаблення гривні для боротьби з інфляцією. Зі зниженням інфляційного тиску ближче до середини 2025 року може відбутися помірна девальвація.

Темпи зниження курсу гривні в 2025 році, найімовірніше, не перевищать рівень 2024 року. Адже НБУ прагне, щоб гривневі активи, як-от депозити чи ОВДП, залишались привабливим варіантом для інвестицій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🥚 Чому дорожчають яйця? (За жовтень 2024 року ціни на яйця зросли на 60%, а за три останніх роки 一 на 101%)

Важливою складовою ціни на яйця є корми. Через посуху та заморозки врожай зернових зменшився, а ціни на корми зросли.

💡 Крім того, вартість електроенергії для бізнесу подвоїлася, а генератори – дорога альтернатива. Ще одним з факторів, який впливає на «цінову гойдалку» яєць 一 сезонність, восени і взимку продуктивність курей знижується.

«Антимонопольний комітет продовжив розслідування щодо цін на яйця. Можливо, крім об’єктивних економічних причин, хтось намагався заробити більше. Це перевіряється: запити надсилають виробникам кормів і яєць, щоб порівняти їхні дані», 一 коментує в етері Інтеру старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

🎄 Коли чекати зниження цін?

На жаль, до Різдва ситуація не покращиться – попит на свята тільки посилить зростання. Однак навесні 2025 року ціни стабілізуються, хоч і не повернуться до попередніх мінімумів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Сьогодні офіційно підтвердили створення нового Міністерства національної єдності України

Його очолив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.

👉 Раніше для ЕП ми писали чому таке міністерство не має сенсу.

Більшість функцій, що пропонуються для нового органу, вже виконуються:

▪️ Міністерством закордонних справ — комунікація з діаспорою.
▪️ Міністерством соціальної політики — демографічна стратегія та міграційні питання.
▪️ Міністерством освіти, Міністерством розвитку громад та іншими — адаптація дітей, відбудова інфраструктури.

👥 Основні проблеми, які турбують українців, що виїхали за кордон – безпека, економіка, відновлення – турбують і тих українців, що залишились вдома та тих, що були змушені змінити місце проживання всередині країни.

Тож замість створення нових органів, які дублюватимуть функції існуючих установ, варто сфокусуватись на покращенні роботи уже існуючих органів та нових ініціативах.

📌 Зокрема ми це досліджували у трьох хвилях опитування українських біженців.

За словами нардепа Ярослава Железняка, грошей на роботу цього Міністерства закладено лише 150 млн грн (це агентство з обʼєднання під Мінекономіки).

Деталі, як працюватиме нова установа і як на це буде затверджуватись бюджет, ще невідомі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Україна може порушити зобов'язання перед партнерами і недоотримати фінансування

Про це у своєму дописі пише Віталій Шабунін з Центру протидії корупції. Деталі 一 на скрині вище.

👉 Нагадаємо, що маяки МВФ щодо скасування «правок Лозового» та створення Вищого адмінсуду Україні потрібно виконати до кінця грудня — часу залишається небагато.

Від цих маяків залежить, чи отримаємо ми фінансування від Фонду навесні наступного року, ціна питання — більше $900 млн.

🇪🇺 Гроші від Європейського Союзу — €4 млрд — за відновлення конфіскації майна корупціонерів ми вже отримали. Те, що одразу після цього Україна вирішила конфіскацію знову прибрати, ставить під сумнів нашу доброчесність.

Схильність наших іноземних партнерів пробачати нам порушення взятих на себе зобов’язань — не безмежна. Якщо Україна не отримуватиме вчасно і в повному обсязі іноземне фінансування, програють від цього абсолютно всі (крім, звісно, хабарників).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Російська економіка вперлася у стіну?

(галузевий огляд російської економіки від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

📉 Графіки нижче 一 з доповідей російського аналітичного центру. Динаміка фізичного обсягу виробництва за галузями. Верх 一 останні три місяці, низ 一 три місяці рік тому. По горизонталі 一 вага галузі, по вертикалі 一 темпи приросту, очищені від сезонності. Площа кожного прямокутника 一 внесок у загальний ріст/спад.

0️⃣. Зверніть увагу, що вертикальна шкала на свіжому верхньому графіку 一 значно менша. Не 50%, а 20%.

1️⃣. Якщо рік тому зростали галузі, які складають 56% економіки, то зараз ростуть лише 34%, відповідно 66% економіки 一 спадають. Сукупні обсяги за підсумками року ще можуть додати 3-4%, але це інерція першої половини року, а зараз виробництво вже входить у стагнацію.

2️⃣. Рік тому росли всі галузі, де значна доля оборонних замовлень: металеві вироби, залізничне, авіа- та кораблебудування, електроніка та оптика, машбуд, електрообладнання, гуми та пластмаса.

Зараз із цих двигунів росту залишилося два 一 корабле/авіа/залізничне будування (було +29%, стало +19%), та машини і обладнання (було +18%, стало +7%).

У харчопромі та металургії, які мають найбільші ненафтогазові частки економіки (десь по 8% кожна), почався спад. Також спад почався у меблях, та текстилі.

🛢 Далі стагнує видобуток нафти і газу, і їх частка в економіці помітно скоротилася, а також видобуток вугілля. Нафтопродукти зберігають пару відсотків зростання, принаймні за офіційною статистикою.

Далі спадає автопром, тобто навіть оборонні замовлення та китайські збірки в РФ не витягують галузь в плюс.

Що особливо приємно 一 продовжується спад у фармацевтиці, та почався спад у електрообладнанні, гумі та пластмасах, а ще до 3% росту загальмувала електроніка та оптика, яка росла на 26% рік тому 一 там багато оборонки.

👉 Російська економіка вперлася у стіну. Ніякого істотного нарощування далі вже не буде, навіть у оборонній галузі.

Минулого року весь ОПК ріс на десятки відсотків. Зараз на понад 10% росте лише корабле/авіа/жд будування (якщо не зважати на одяг, у якого зникаюче мала частка).

Всі «цивільні» та половина галузей «подвійного призначення» стагнують, або спадають.

Причини 一 дефіцит кадрів, шалене здорожчання кредиту внаслідок росту облікової ставки (всюди, де немає пільгового фінансування для ОПК), а ще, цікаво, росіяни відмічають «завершення бюджетного імпульсу», що я б переклав, як «перестали заливати грошима з бюджету, бо гроші закінчилися».

Наступний рік буде важким не лише для нас, а й для них. Незважаючи на оптимістичний звіт російських економістів-біженців, що вийшов кілька тижнів тому, реальна ситуація виглядає гірше, особливо після останнього пакету санкцій США.

Гадати, коли їхнє «тонко» почне рватися 一 невдячна справа, але російський ведмідь уже збився з дихання і додаткових ресурсів шукати особливо ніде.

💸 Стрибок курсу 一 гарний дзвіночок, але є й інші, такі, як спад надходжень податку на прибуток, проблеми з місцевими бюджетами, та зниження безробіття до фантастичних 2.3% 一 це макроаномалія, яку слід читати, як «робочі руки вигребли під нуль».

І навіть грошей для масштабних закупівель чогось в Ірану/Китаю уже немає. З КНДР хіба що, там можна бартером на природні ресурси і технології.

🪖 Їм чимраз більше буде потрібне перемир'я, щоб перевести дихання та перегрупуватися. Напевно тому зараз такий натиск по всіх фронтах 一 фізичному на полі бою, в енергетиці, та в інформаційному. Щоб максимально чогось добитися до інавгурації Трампа, після якої у них може бути вікно можливостей для паузи у війні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

💸 Офіційний курс гривні два дні поспіль на рекордно низькому рівні

У середу долар коштував 41,50 грн, у четвер – вже 41,60 грн. Проте це не найвищий курс в історії.

У вересні 2022 року, коли офіційний курс був «заморожений» на рівні 36,57 грн, а торги на міжбанку не відбувалися, готівковий долар коштував дорожче ніж зараз: на піку 25 вересня його купували за 41,5 грн, продавали – в середньому за 42,5 грн.

👉 Серія офіційних рекордів курсу теж не продовжиться: на завтра (останній робочий день осені) Нацбанк зміцнив гривню на символічні пів копійки – до 41,5956 грн/$.

Якого курсу очікувати на 2025 рік? Говоритимемо про це вже наступного вівторка, 3 грудня о 17:00, з профільними експертами та владою.

🔗 Реєстрація на подію.

Джерело ілюстрації: НБУ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🚬 69% ціни пачки цигарок — це податки

Зараз середня ціна пачки — 96 грн, з яких 50,34 грн — акциз, а 16,03 грн — ПДВ.

Цікаво, що на початку року частка непрямих податків була вищою — близько 77%. Зниження пов’язане з тим, що виробники цигарок підвищують ціни навіть за незмінного акцизу.

👉 Оподаткування цигарок переслідує декілька цілей: зменшення споживання тютюну, збільшення надходжень до держбюджету, компенсація витрат на охорону здоров'я та регулювання цього ринку.

Нагадаємо, що у 2017 році в Україні прийняли закон, який мав до 2025 року поступово підвищити акцизи на тютюн до мінімального рівня ЄС — €90 за 1000 штук.

Ставки акцизів були затверджені в гривнях, і через девальвацію до кінця семирічного періоду вони досягли лише €65 замість запланованих €90.

Тому в Раду подали новий законопроєкт, який фіксує ставки акцизів вже у євро. Але з ним є одна проблема: депутати внесли поправку, яка встановлює для ТВЕНів (IQOS, glo тощо), ставку, яка буде на 20% нижчою за ставку для цигарок (на сьогодні ці ставки рівні).

📌 Бюджет за 4 роки втратить 18-20 млрд грн, попри те, що менша шкода ТВЕНів поки науково не доведена, і ВООЗ та Світовий Банк наводили чинну акцизну політику України, як приклад для наслідування.

Друге читання законопроєкту відбудеться невдовзі, сьогодні його розглянув податковий комітет, і депутати ще можуть внести поправку, яка збереже акциз для ТВЕНів на рівні з цигарками.

🔗 Про цю проблему говорили вчора на нашій події, присвяченій темі оподаткування тютюнових виробів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Нещодавно Зеленський заявив, що українське зерно врятувало 20 млн людей по всьому світу від голоду

🌾 У нашому Трекері економіки під час війни ми слідкуємо за експортом зернових та олійних культур. Ось головне про врожай цьогоріч:

▪️ У жовтні експорт він очікувано зріс до 5,1 млн т (+32% до минулого місяця).

▪️ Загалом за 10 місяців 2024 року експорт такої аграрної продукції сягнув 52,5 млн тонн, що на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

▪️ Найбільше експортують через морські порти 一 81%. Залізницею 一 10%.

▪️ За попередніми оцінками, цьогорічний урожай зернових та олійних культур знизиться з 82 млн тонн до 73-75 млн тонн зокрема через посуху. Більше про це писали тут.

Графік 一 Трекер економіки. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

Минулого тижня ми писали про те, що акцизи є одним із головних драйверів зростання податкових надходжень.

🚬 У жовтні надходження від акцизів зросли на 134% рік-до-року, і ключовим джерелом цього зростання став тютюн.

Водночас зараз у Раді лежить законопроєкт з підвищення податків на тютюн зі збереженими пільгами для ТВЕНів (IQOS, glo тощо).

Такі пільги коштуватимуть бюджету більше 20 млрд грн у наступні три роки.

⏰ Вже завтра поговоримо про цю проблему під час дискусії «Якою має бути політика оподаткування тютюну в Україні?» за участі профільних українських та міжнародних експертів.

26 листопада, 17:00, Zoom, зареєструватись можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🪖 З 1 грудня уряд оновлює правила бронювання для бізнесу

Причина зміни правил 一 аудит Міністерства оборони, за результатами якого були виявлені незначні порушення.

Тепер щоб отримати статус «критично важливого» підприємства, потрібно виконати дві умови:

▪️ Відсутність податкових боргів.
▪️ Середня зарплата на підприємстві має бути не менше 20 000 грн (або 2,5 мінімальних зарплат). Зарплата кожного військовозобов’язаного працівника, якого бронює підприємство 一 також не менше 20 000 грн.

Третій критерій керівник підприємства обирає самостійно з наявних у постанові № 76 регіональних чи галузевих критеріїв. Усі бронювання будуть здійснюватись через Дію.

📌 Детальніше 一 у матеріалі Forbes.

Нагадаємо, що бронювання працівників є серйозним викликом як для бізнесу на прифронтових територіях, так і для великих промислових підприємств по всій країні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…

🇺🇦 Чи потрібно Україні Міністерство об’єднання?

Учора Зеленський презентував «план стійкості», повного тексту ще немає, але попередньо план містить 10 пунктів. В одному з них йдеться про створення Міністерства об’єднання та дозвіл на множинне громадянство в Україні.

🏢 «Міністерство об’єднання», про яке вже давно говорили, має відповідати за стимулювання повернення українців з-за кордону.

На думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це є сумнівною ініціативою. Незрозуміло, які у в нього будуть функції, адже вони, ймовірно, дублюватимуть роботу вже існуючих органів.

👉 Важливо зосередитись на підвищенні ефективності існуючих інституцій, а не створювати нові, які можуть лише розпорошувати ресурси.

Водночас ідея множинного громадянства має потенціал стати корисною:

▪️ Це допоможе українцям, які виїхали за кордон, зберегти зв’язок із батьківщиною та полегшить їх повернення, якщо вони цього захочуть.

▪️ Це може стимулювати приїзд іммігрантів, зокрема представників діаспори, які хочуть жити в Україні, але не готові відмовлятися від іншого громадянства.

Разом із перевагами важливо враховувати безпекові ризики, особливо для тих, хто має громадянство країни-агресора, зокрема російське.

🤔 Що ви думаєте про ці ініціативи?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Читать полностью…