21
This group is intended for discussing the Crimean Tatar translation for Telegram apps. You can suggest edits here: https://translations.telegram.org/qirimtatar/
Народився Бекір у Карасубазарі (нині - Білогірськ) 15 травня (за новим стилем - 27 травня) 1893 року у сім’ї пастуха. 🫥 Пізніше саме ремесло його батька закріпиться у його псевдонімі “Чобан-заде” (крим. - “син пастуха”).
Початкову освіту отримав у місцевій новометодній школі-”рушдіє”. На кошти місцевого мусульманського благодійного товариства Бекір вирушив у Стамбул для продовження навчання ✈️.
Там він навчався в Галатасарайському ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим закінчив трирічні курси з арабської та французької. Можете уявити собі цю працьовитість і цілеспрямованість?
⏺ Далі короткий час жив у Криму, потім в Одесі, повернувся до Стамбулу, потім вирушив в Угорщину, де навчався на історико-філологічному факультеті Будапештського університету.
В 1920 захистив дисертацію, темою якого був “Кодекс Куманікус” – письмовий пам’ятник кипчакської мови, датований XIV ст. і створений в Криму. Бекір Чобан-заде отримав докторську ступінь і викладав у Будапештському та Лозаннському (Швейцарія) університетах. 🏛 І в 26 років став професором обох університетів.
У 20-х повернувся до Криму. У 1922 році став професором Кримського університету, а згодом — його ректором.
Пізніше був професором Бакинського університету, завідувачем кафедри узбецької мови в Ферганському педінституті, викладачем в Ташкенському університеті, Бухарському педінституті. В 1935 році був обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.
▪️Що могло стати на заваді блискучій кар’єрі вченого? Арешт. 28 січня 1937 року Бекіра Чобан-заде затримали. Радянський режим звинуватив його в участі у партії “Міллі Фірка”, пантюркізмі та націоналізмі. Суд виніс смертний вирок вченому. 13 жовтня 1937 року Бекіра Чобан-заде вбили.
Вигадана мова на’ві прозвучала в кінотеатрах в кільканадцять разів частіше за кримськотатарську. Проте український глядач все ж мав змогу почути рідну мову Криму і кримських татар.
Якщо ви ще не дивились фільми Ахтема Сеітаблаєва та Нарімана Алієва, саме час це виправити.
Де подивитись:
📎 «Хайтарма» — у вільному доступі на ютуб-каналі телеканалу ATR
📎 «Додому» — на стрімінгових платформах (Megogo, Takflix, sweet.tv)
📖Дженгіз Дагджи – кримськотатарський письменник, який більшу частину життя прожив в Лондоні, але в своїх творах завжди звертався до теми Криму, хоч і турецькою мовою.
Народився він 9 марта 1919 року в Гурзуфі. 🎓Середню школу закінчив в Сімферополі, вступив на історичний факультет Кримського педагогічного інституту. Правда, довчитись там йому не вдалося.
Наприкінці 1940 року Дженгіза призвали в армію. В 1942 році він потрапив в полон до німців, пережив трудові табори. ✈️В 1946 році переїхав до Лондона, де прожив решту свого життя.
Після смерті, 22 вересня 2011 р., його тіло було перевезено до Криму та поховано в Кизилташі за заповітом письменника. (Кизилташ – нині Краснокам’янка, неподалік Гурзуфу).
✍️В своїй книзі “Дженгіз Дагджи у спогадах. Пером самого письменника” письменник пише: “Тижнями я був занурений у скорботну порожнечу. Впадав у паніку, коли думав, що мені більше нема про що писати. Що я зможу написати без Криму?”
Дійсно, Крим – центральна тема творчості Дженгіза Дагджи. Незважаючи на те, що він більшість життя був вдалині від Батьківщини, він повертався до неї та до свого народу в творах.
❤️🩹“Крим, що п’ятдесят років тішив мою душу, бередив моє серце, змушував мене, сидячого за столом з ручкою в руках, плакати ночами. Крим був моєю раною. Безперервно раною, що кровоточить. “
Allah ölmüş olan atalarımıza rahmet bersin
Читать полностью…
🙋 Selâm!
З метою популяризації мови нещодавно створили гілку на Stack Exchange для відповідей та питань з кримськотатарської.
Прохання приділи пару хвилин:
1️⃣ Підпишися на тему.
2️⃣ Голосуй за 5 питань, де менше як 10 голосів.
3️⃣ Додай 5 питань.
❗️ Твоя участь необхідна, щоб запустити тему.
🙏 Наперед вдячні за підтримку та поширення!
Мустафа Джевхерій був сучасником і земляком Ашика Умера, про якого ми вже писали раніше✍️. Їхні життєві і творчі шляхи багато в чому співпадають. Джевхерій також мандрував світом, довго жив у Туреччині.
Вони обидва – saz şairleri (“поети сазу”), тобто представники ашикської поезії. Поети-ашики супроводжували читання своїх віршів грою на струнному інструменті – сазі 🪕. І в їх творчості знаходять відображення схожі теми, головним чином – тема кохання. Щоправда, Джевхерій більше приділяє увагу життю народу у своїх віршах.
📎 Досі мало що відомо про життя поета, але збереглося понад 350 поезій Джевхерія, що друкувалися в окремих книжках та поетичних збірках у Туреччині. Проте не виключено, що літературний доробок значно більший.
📖Кримськотатарський читач уперше познайомився з творчістю свого забутого земляка лише в 1983 році, коли в журналі «Yıldız» опублікували його добірку.
Писемність — одне з основних джерел, що свідчать про рівень розвитку культури народу.
✍️Кримськотатарська писемність у різні періоди послуговувалась алфавітами на основі арабської, латинської, кириличної графіки.
Виникнення кримськотатарської писемності на основі арабської графіки відносять до XIII—XIV ст. Спочатку використовувався стандартний арабський алфавіт, але в другій половині ХІХ століття Ісмаїл Гаспринський запропонував реформувати та стандартизувати алфавіт для його наближення до літературної мови з урахуванням особливостей кримськотатарської.
📖Арабською графікою писали вже знайомі вам Махмуд Киримли, Ашик Умер, Бора Гази ІІ Ґерай (та всі інші кримські хани), Ісмаїл Гаспринський.
📚Наразі в Національному корпусі кримськотатарської мови — 8 матеріалів арабською графікою, точніше їхні транслітеровані на латинку версії.
Що сталося з арабською графікою❓
Після 1929 року на зміну арабській графіці прийшов латинізований алфавіт — яналіф. Цей процес було ініційовано радянською владою задля подальшого переходу на кириличну графіку. Проте сама концепція використання кримськотатарською мовою латинської абетки була підтримана кримськотатарськими науковцями, оскільки цей шлях був природнім для всіх тюркських мов.
Проте вже у 1939 році радянською владою для “уніфікації” мов була нав’язана кирилиця, яка не відповідає фонетиці кримськотатарської.
Після розпаду радянського союзу у 1992 році Курултай кримськотатарського народу ухвалив рішення про переведення алфавіту на латинську графіку. Верховна Рада АРК затвердила перехід на нову абетку в 1997 році, але фактично це рішення не було реалізовано.
💡У 2021 році Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову “Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки”.
До 2025 року планується повне переведення освітнього процесу на використання латинки.
ɪɴᴠᴇsᴛ ᴡɪᴛʜ ᴀ ᴡᴇʟʟ ᴋɴᴏᴡɴ ᴄᴏᴍᴘᴀɴʏ ᴡʜᴇʀᴇ ʏᴏᴜ ᴡɪʟʟ ʜᴀᴠᴇ ᴀᴄᴄᴇss ᴛᴏ ᴄʀᴇᴀᴛ ᴀɴᴅ ғᴜɴᴅ ʏᴏᴜʀ ᴀᴄᴄᴏᴜɴᴛ ʏᴘᴜʀsᴇʟғ, ʜᴀᴠᴇ ғᴜʟʟ ᴀᴄᴄᴇss ᴛᴏ ʙᴇ ᴍᴏɴɪᴛᴏʀɪɴɢ ʏᴏᴜʀ ᴛʀᴀᴅɪɴɢ, ʜᴏᴡ ʏᴏᴜʀ ᴘʀᴏғɪᴛ ɢᴏᴇs ᴀɴᴅ ᴀᴛ ᴛʜᴇ ᴇɴᴅ ᴏғ ᴇᴠᴇʀʏ sᴜᴄᴄᴇssғᴜʟ ᴛʀᴀᴅɪɴɢ , ʏᴏᴜ ᴄᴀɴ ᴘʟᴀᴄᴇ ʏᴏᴜʀ ᴡɪᴛʜᴅʀᴀᴡᴀʟ ʀᴇǫᴜᴇsᴛ ᴛᴏ ʏᴏᴜʀ ʙᴀɴᴋ ᴀᴄᴄᴏᴜɴᴛ ᴏʀ ʏᴏᴜʀ ʙɪᴛᴄᴏɪɴ ᴡᴀʟʟᴇᴛ ᴡɪᴛʜ ɴᴏ sᴛʀᴇss . Aᴍ ᴀᴍᴏɴɢ ᴛʜᴇ ɪɴᴠᴇsᴛᴏʀs ᴡʜᴏ ɪs ᴇᴀʀɴɪɴɢ ғʀᴏᴍ ᴛʜɪs ᴄᴏᴍᴘᴀɴʏ.
Jᴏɪɴ ᴄʜᴀɴɴᴇʟ
https://t.me/joinchat/KJRF2r6pueY1Y2Nk