Tyzhden.ua – Детально про те, що заслуговує на увагу
Свій новий та доволі емоційний допис Том Купер присвятив Збройним силам України – «особливостям» командування (зокрема вищого), девальвації звання «Герой України», хибним рішенням та їхнім наслідкам. У першій частині огляду і про те, «хто здав Південь України», і «як командири приписують собі неіснуючі подвиги», і як генералітет НАТО сприймає на керівних посадах ЗСУ командирів «радянського зразка»
Читать полностью…Швидка реакція тисяч громадян, які стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення, є свідченням немарності культурно-просвітницьких зусиль поколінь українських інтелектуалів — але, на жаль, не держави. Хронічна неготовність до війни стала практичним наслідком нехтування гуманітарним знанням
Читать полностью…Остаточні результати позачергових виборів у Франції ще підраховуються, але вже зрозуміло, що найгіршого сценарію вдалось уникнути. Жордан Барделла, 28-річний лідер Національного об’єднання, прем’єром не стане. Принаймні, не цього разу. Несподівано для всіх та всупереч прогнозам соціологів, найбільшу кількість голосів зібрав Новий республіканський фронт. Утім, абсолютної більшості не має ніхто, й переговори з формування нового уряду будуть дуже складними
Читать полностью…Генштаб звітує про виконану роботу. Слава ЗСУ!
Читать полностью…«Зникання свідомої відповідальної особистості дедалі частіше є причиною того, що знання стає здебільш інструментальним. Інакше кажучи, індивід анітрохи не відчуває потреби в інтерпретації, не намагається на основі пізнаного створити значущі для себе смисли, що релевантні умовам людської реальності, натомість силкується послуговуватися знанням, немов усталеними конструктами, кожен з яких застосовується в конкретній ситуації. Такий висновок я роблю з того, що на лекціях, правду кажучи, переважно публічних, мене нерідко запитують: чи є якась одним-одна публікація чи книжка, у якій зосереджені всі-всі приписи-настанови, що їх принагідно вдасться універсально використати на практиці? У цій ситуації роль особи зводиться до такого собі оператора й аж ніяк не вільного творця», - пише у статті «Потреба інтерпретації» філософ Тарас Лютий.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
«Вітчизняні університети, ніде правди діти, перетворилися на машини з видобування грошей від охочих навзамін документів про гіпотетичну кваліфікацію. Якщо в технічних вишах вона, хай там як, піддається об’єктивній верифікації внаслідок специфіки навчальних дисциплін, у гуманітарних усе залежить від особистих якостей того чи іншого професора / завкафедри / декана / ректора. Він може виявитися справжнім інтелектуалом, а може звичайним розпорядником повноважень і ренти. Друге я спостерігав частіше.
Наша пострадянська проблема в тому, що сучасний український гуманітарний університет — спадкоємець не Оксфорду, Сорбонни, Коїмбри, Уппсали, а зовсім недавньої гігантської, у масштабах усього СРСР, кафедри марксизму-лєнінізму», - пише про кризу гуманітарних знань ексголовред «Українського тижня» Юрій Макаров у статті «Голка Кощія та гріхи Шекспіра».
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
Перемога Лейбористської партії на парламентських виборах у Великій Британії була очікуваною, але від того не менш знаковою. Що означають результати виборів у Сполученому Королівстві та чи вплинуть вони на відносини з Україною? Читайте в огляді Тижня
Читать полностью…Продовжуємо публікувати інтервʼю, створені в межах спільного проєкту зі Школою журналістики та комунікацій УКУ про молодь і громадські ініціативи під час війни. Цього разу Тиждень поговорив із херсонським волонтером і співавтором ініціативи створення мобільних бібліотек у деокупованих селах Херсонщини Стасом Синім про креативні рішення створення безпечних просторів для дітей у прифронтових селах.
Читать полностью…Тиждень поспілкувався з харківським видавцем Олександром Савчуком, засновником однойменного видавництва, про те, як удається працювати далі під час постійних атак, про мистецьке покоління 1920-х років і як не здаватися й знаходити сили працювати та жити в Харкові
Читать полностью…Сили оборони продовжують плановано демілітаризувати ворога
Читать полностью…Літературознавиця Богдана Романцова у заключній лекції курсу «Нобелівська премія з літератури: тенденції, течії, правила гри» робить спробу спрогнозувати майбутні рішення «безсмертних» і розглядає творчість авторів, які мають добрі шанси дістати головну літературну премію. Зокрема розповідає про ірландського інтелектуала Колма Тойбіна, найвідомішу сучасну канадську письменницю Марґарет Етвуд, зразкового постмодерніста Пітера Акройда і чимало інших сильних письменників
Читать полностью…Європейці масово підтримують збільшення військових поставок для України, проте не надто вірять у можливість України перемогти нападника на полі бою, - таких висновків дійшди автори соціологічного дослідження Європейської ради з міжнародних відносин
Читать полностью…«Більш ніж половина сучасної діаспори просто забуває: якщо ми не зробимо все, що в наших силах сьогодні, то завтра вже буде пізно. Бракує усвідомлення того, що історія відбувається саме сьогодні й те, що буде написане через багато років у книжках, буде результатом зусиль, яких усі ми, українці, докладемо задля Перемоги й знищення Російської імперії», — каже в розмові з Тижнем заступник голови Об’єднання українців Франції та віцепрезидент Світового конгресу українців Володимир Когутяк
Читать полностью…«Українці залишаються напрочуд впевненими у своїй здатності перемогти Росію на полі бою і в тому, що вони можуть і надалі розраховувати на підтримку своїх міжнародних союзників», — з подивом констатує опитування аналітичного центру Європейська рада із міжнародних відносин (ECFR), здійснене в кількох європейських країнах. Чого не можна сказати про європейців, навіть тих, що живуть у країнах, які найбільше підтримують Україну, як Велика Британія, Польща чи Швеція. Парадоксально, але в там, де нема війни, страху сконцентровано набагато більше. Більше читайте у колонці Алли Лазаревої.
Читать полностью…«Навіть якщо бачиш, що ти його дострілюєш, це ще не значить, що ти його підбив. Його підбили всі по шляху руху». Кореспондент Тижня побував на чергуванні однієї з мобільних груп, яка полює за мопедами десь на південному фронті
Читать полностью…«Перші паростки модерного мистецтва можна датувати другою половиною ХІХ століття. Саме тоді щонайдужче стала помітною трансформація реальності, а способи репрезентації останньої дедалі більше зазнавали суттєвої диверсифікації. Антична та ренесансна концепція мистецького твору, що стояла на засадах мімезису, коли процес зображення нагадує відтворення речей, поволі вичерпувалася…
Наприкінці ХІХ століття приспіли нові візії Буття, згідно з якими, неабиякої значимості в ньому набували хаотичні прояви, що підривали уявлення про божественну або раціональну гармонію та злагодженість усіх його рівнів», - пише Тарас Лютий у колонці для Тижня
Нещодавно президент Кіпру Нікос Христодулідіс заявив, що часто острівну державу розглядають як проблему, утім варто було б поглянути на неї крізь призму рішень. Адже попри свій поділ і конфлікт, що триває, Кіпр є острівцем стабільності в дедалі більш турбулентній частині світу, забезпечуючи платформу для політичного, економічного, гуманітарного та військового впливу на перетині Європи з Близьким Сходом. Який потенціал країни, зокрема й для співпраці з Україною?
Читать полностью…«Іншим пріоритетом українських науковців має стати розвиток студій, пов’язаних з Росією, імперіологією та іншими чинниками, які є дестабілізаторами сучасності. Не таємниця, що провальність сучасної світової русистики, яка не змогла передбачити російської агресії та нині не здатна її аналітично пояснити, спричинена не лише «залюбленістю» в російську культуру, що заважає її неупередженому «розтину», а й тим, що вона переважно концентрувалася на літературознавчих студіях, шукаючи там «царства духу». На зміну цій викривленій парадигмі мають прийти дослідження із соціальної антропології, релігієзнавства й історії, що накреслять більш певну шкалу вимірювання сутності «руского міра», - пише у статті «Де шукати точку опори?» історик Олексій Сокирко.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
Запрошуємо послухати подкаст “Акценти Тижня”.
У шостому випуску говорили про управління культурною спадщиною в Україні та світі. Гостем стала Олена Жукова - кандидатка історичних наук, запрошена дослідниця кафедри збереження культурної спадщини Уппсальського університету (Швеція), керівниця центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства (Харків)
«Сьогодні в Україні на державному рівні ніхто не аналізує національних рахунків, не формує плану витрат-випуску. Тому ВВП рахують оцінно-розрахунково, тоді як раніше це робили трьома методами із щоквартальною регулярністю. Нікому розробити енергетичний баланс країни, тож його не розробляють уже не один рік. Нікому професійно, за встановленою методикою порахувати обсяги тіньової економіки й невиробничого вивозу капіталу за межі України. А цими, як й іншими напрямами, інститут регулярно за рішеннями Кабміну займався, починаючи із 1995 року. Тому й немає об’єктивного бачення стану економіки в керівництва держави, посадовців і громадян, бо немає якісної державницької економічної аналітики, як і центру її продукування», - пише у статті «Економічна політика й економічна освіта. Яких знань бракує українським молодим економістам?» Віталій Мельничук, економіст, народний депутат України першого скликання.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
Рейтинг найпопулярніших статей на військову тематику у Вікіпедії виглядає ось так
Читать полностью…5 липня 2014 року українські війська звільнили Краматорськ і Слов’янськ від бойовиків «ДНР». У наведеному репортажі пропонуємо вам тодішні враження очевидця тих весняно-літніх подій на Донбасі, і в Слов’янську зокрема
Читать полностью…Що спільного в альбому-мюзикла «Ти [Романтика]» про українських митців 1920–1930-х у виконанні мистецького проєкту «МУР» та виставки «…І раптово, і грізно настала історія» в музеї Булгакова? Ділимося застереженнями про історичні паралелі з 1920-ми та запрошуємо поміркувати про спільні вади неофітів української культури
Читать полностью…«Російське повномасштабне вторгнення в Україну змусило Європу та США переосмислити власні позиції: воно одночасно нагадало всім важливість НАТО, але також ясно проявило, що європейський континент і європейські інтереси досі потребують ефективної безпеки та більшої співпраці й координації. Ці висновки тільки підтверджуються ризиком посилення ізоляційних тенденцій у внутрішній американській політиці й реальними шансами переобрання Дональда Трампа, який вже погрожував вивести США з НАТО або скоротити свою участь у європейській безпеці», - пише у статті «Синдром Будапештського меморандуму й нова архітектура безпеки» журналістка з Парижу Маріанна Перебенесюк.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
2023 року саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив рішення щодо України як країни, яка стане членом Альянсу без ПДЧ, але не дав запрошення для вступу. Цього разу відсутність запрошення до НАТО замасковано двосторонньою безпековою угодою із США. У тексті документ названо «мостом» (в українському перекладі «ланкою») до майбутнього членства України в Альянсі. Про що насправді йдеться в угодах та яку безпеку вони гарантують для України — читайте далі
Читать полностью…У другій частині запропонованої статті продовжуємо говорити про сучасну кризу гуманітарних наук в межах теми місяця в «Українському тижні» — «Гуманітарні науки під час війни»
Читать полностью…💀Втрати ворога станом на 4 липня
Цієї доби мінус особовий склад, танки, ББМ та артилерія🔥
«Повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України два роки тому, та все більша агресивність Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, здається, таки відкрили багатьом європейським політикам хиби підходу, що пропагував Генрі Кіссінджер, відколи обійняв свою посаду в Білому домі. Про ці хиби не соромляться говорити на Тайвані. Місцевий парламентар Чен Ісін у коментарі після смерті американського стратега, зокрема, зазначив, що «рішучість Кіссінджера налагодити відносини з Пекіном призвела до того, що Вашингтон, урешті-решт, не визнав Тайбея». Ці хиби бачимо й ми, точніше чітко відчуваємо на власній шкірі в Україні, адже війна, яку веде Росія проти України, — один із наслідків хиб, яких Кіссінджер припустився у своєму трактуванні Росії», - пише у статті «Нова епоха без тіні Кіссінджера» міжнародна оглядачка «Українського тижня» Ольга Ворожбит.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
Тиждень спільно зі Школою журналістики та комунікацій УКУ розпочав цикл відеоінтервʼю про вплив російсько-української війни на молодіжні та громадські ініціативи. Протягом липня двічі на тиждень ви зможете їх переглядати на ютуб-каналі Тижня й читати скорочену версію на сайті.
Читать полностью…