2798
Tyzhden.ua – Детально про те, що заслуговує на увагу
«Та пішли ви!»
«Західна цивілізація набуває нового стану. У ній дедалі впевненіше почувається лібералізм, а консерватизм, опираючись, никне. Суть нового — у переході особистості до себе, до свого Я від усякого Ми: статевого, сімейного, родового, етнічного, державного, культурного. Це один із поглядів на те, що відбувається», — пише в колонці Анатолій Стріляний
Культурні потреби дітей
Учора в Києві завершився фестиваль для дітей та підлітків «Різні разом», який об'єднав музеї від Луцька до Охтирки, Херсонську бібліотеку, фольклорну студію, STEM-школи та інші заклади культури й освіти, пропонуючи дітям простір для творчості та самовираження.
Незважаючи на те, що такі події нечасто відбуваються в Україні, позитивна динаміка щодо інклюзії дітей у культурне життя поступово зростає, що надихає батьків залучати малечу до мистецтва та науки
Помер Фредрік Джеймісон, визначний філософ і літературознавець
22 вересня помер американський культуролог, філософ і теоретик марксизму Фредрік Джеймісон. Цей «імовірно, найважливіший культурний критик, що пише англійською мовою сьогодні» в 1991 році, зокрема, видав працю «Постмодернізм, або Логіка культури пізнього капіталізму» (1991), яка стала знаковим дослідженням, яке виробило особливий підхід до аналізу сучасного світу
Том Купер: «”Стандарт” у ЗСУ: попри бардак у верхах, низи щохвилини б’ються, як леви»
Новий оперативний огляд Тома Купера багатий на деталі. Тут і характеристики літаків, які передають Україні Франція й Данія, і склад російських військ, які просуваються на Покровськ, і типи танків, якими українці воюють на Курщині, і подробиці щодо підірваного ЗСУ складу в торопці.
Купер, навіть завалений роботою та приватними справами, знаходить час на пошук і опис усіх цих деталей, тож хіба дивина, що поміж них знаходиться місце «копнякам» українському військовому керівництву – з приводу і без...
Одне з написаного ним беззаперечна правда: українські воїни щохвилини б’ються, як леви
Інша реальність
«Дивною була позиція німців щодо підтримки України. Мовляв, ми підтримуємо Україну, але історія про твій рідний Львів занадто сумна, щоб нею ділитися з великою аудиторією. Ми підтримуємо Україну, але ми вже втомилися від вашої війни», — пише в колонці Анастасія Крупка, яка повернулася з Потсдаму, де працювала над міжнародним проєктом
Гібридна війна з присмаком виборів
Останній тиждень світ обговорює цілу низку заяв американської влади щодо виявлених спроб Росії впливати на вибори в США. Ці заяви супроводжувалися введенням санкцій проти медіагрупи «Россія сегодня» та її дочірніх структур і проти топменеджерів цієї структури, а також проти АНО «Діалог»
Британські видавництва дарують українцям тисячі своїх книжок
Українські бібліотеки поповняться десятками тисяч книг від провідних видавництв Великої Британії. Перша партія з 25 тисяч книжок поповнила бібліотеки Донецької, Дніпровської, Харківської, Чернігівської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Запорізької, Івано-Франківської та Чернівецької областей
Сьогодні виповнюється 95 років з дня народження українського літературознавця, мовознавця, літературного критика, поета, перекладача і дисидента Івана Світличного.
В «Тижні» про нього виходила стаття Любові Крупник:
Маючи значні проблеми зі здоров’ям, Іван Світличний брав участь у всіх таборових протестах, голодовках, а під час однієї з них він із 70 кг став важити 44 кг. Навіть у таборі він працював, багато читав, збирав книжки, впливав на своє оточення й здобув великий авторитет. Перед звільненням відправив понад 200 кг книжок до Києва. Постать Світличного для багатьох залишається малознаною — як у публічному просторі, так і в суспільній пам’яті
У новому випуску «Єстетів» письменниця і медіаторка Тетяна (Теа) Саніна розповідає про свою книжку «Коли відлітають серпокрильці»
Читать полностью…
Ніщо не зупинить час навчання, який знову настав у прифронтовому Дніпрі
Попри війну, складні умови й сигнали тривоги, в Україні стартував новий навчальний рік. Деякі школи пропонують учням навчання лише онлайн, інші — гібридний формат.
У Дніпрі, наприклад, через велику завантаженість та обмежену кількість місць в укриттях школярі навчаються на дві зміни. Але це не проблема, кажуть батьки, — головне, щоб діти могли навчатись офлайн і більше спілкуватися з однолітками.
Як почався навчальний рік у Дніпрі, читайте в репортажі Тижня
У Варшаві покажуть український документальний фільм «Сімейний альбом»
У жовтні на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі відбудеться світова прем’єра документальної стрічки «Сімейний альбом» режисерки Марини Ткачук.
У фільми йдеться про історичні паралелі між Голодомором 1932–1933 років та сучасною війною Росії проти України, показані через особисту історію австрійського інженера Александра Вінербергера та його праонуки британської фотохудожниці Самари Пірс
Наймасштабніша атака на російські склади боєприпасів
У ніч на 18 вересня було завдано удару по складу боєприпасів 107-му арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління РФ у місті Торопець в Тверській області.
Судячи з площі ураження та інтенсивності детонації, сьогоднішня атака на склади боєприпасів наймасштабніша за весь час війни, й очевидно буде найрезультативнішою
Анна Вісландер: «Перша лінія оборони Європи сьогодні в Україні»
Тиждень публікує текстову версію промови директорки Атлантичної ради Північної Європи, голови Інституту безпеки та політики розвитку, генеральної секретарки Шведської оборонної асоціації Анни Вісландер, яку записали під час медіаконференції за демократію та свободу преси M100 Sanssouci Colloquium
Репортаж із південного фронту: «Інших варіантів, як ховатися під землю, немає»
«Історії про те, як, хто й коли переживав обстріли на війні, завжди підбадьорюють, тому хлопці залюбки починають переповідати свій досвід. А коли ти на війні кілька років, то цього досвіду накопичується на цілу книжку. Вечір спогадів, на жаль, перериває свіжий постріл...» — читайте далі репортаж із південного фронту
Як досягти ефекту «ой»: гібридне стримування
Росія (й інші ворожі держави) випробовують систему стримування в європейських і північноамериканських країнах із 1990-х років. Утім ніщо із заходів Великої Британії, Сполучених Штатів, Франції, Німеччини або інших великих країн Заходу поки що не викликало ефекту «ой» у Кремля (Пекіна, Тегерана або Пхеньяна), пише у своїй колонці Едвард Лукас
«Діти вогненного часу»: вихід до залізничної платформи через дуже підземний перехід
Якби шанувальника підліткового фентезі спитали, де авторові розмістити перехід між світами, той не вагався б: «На залізничному вокзалі!». Навіть винахідник Нарнії, подумавши трішки, відмовився від магічної шафи й телепортував малят у чарівну країну просто з платформи підземки, де ті переховувалися від авіабомб. Цикл про Нарнію згадала, звісно, не випадково: він є передтекстом сюжету, де діти втікають від війни в інший вимір, щоб там знайти собі нову війну, але вже в тій новій є шанс перемогти, хоч і не завжди вижити.
Авторки «Дітей вогненного часу» — Мія Марченко й Катерина Пекур — тримають це жанрове лекало в зоні пильної уваги, їхні герої так само здійснюють перехід від однієї війни до іншої та називають його порятунком…
Орест Карелін – автор перших українських прапорів: слідами героїв з фотографій Олеся Воляника
Серед фотографій Олеся Воляника, які ми почали публікувати на шпальтах «Українського тижня», є фоторепортаж про пронесення національного прапора 1 жовтня 1990 року від Республіканського стадіону до Верховної Ради.
На цих фотографіях фігурує група людей, яка несе прапор, на чолі з чоловіком у чорному плащі з хрестом у руці – Орестом Кареліним, творцем того стягу. Ким був Орест Карелін та яка доля його колекції прапорів – читайте далі
🔥Сили Оборони роблять ранок понеділка надихаючим
Читать полностью…
Суми: життя на кордоні
За тридцять кілометрів від російського кордону, де 6 серпня українська армія почала несподіване для всіх вторгнення в Курську область, місто Суми живе в постійній тривозі.
Нині тут щодня обговорюють новини про удари, жертви й руйнування у сусідніх селах. З моменту вторгнення в Росію побільшало техніки в небі й на землі: літаки, гелікоптери, бронетехніка.
Новий Мінкульт, новий міністр, нові проблеми?
На початку вересня ми дізнались ім’я нового міністра культури, а також те, що назва його органа виконавчої влади оновилася.
Про що свідчать ці зміни і чого варто очікувати від Миколи Точицького й Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
ФАБи на городах та дрони над головою: як виглядає евакуація із прифронтових населених пунктів Донеччини
Селидове, Курахова та Гірник знаходиться фактично на лінії фронту. На деяких вулицях Селидового ще вчора були російські солдати — доки бійці ЗСУ їх звідти не вигнали. Проте окупантам вдалося закріпитися у прилеглих шахті та на териконі.
Журналісти “Українського Свідка” показують як відбувається евакуація цивільних із цих прифронтових міст Донеччини
🎳Головні новини кожного дня. Минулої доби ще 1340 окупантів стали безпечними
Читать полностью…
Велике потепління: як новий британський уряд прагне «перезавантажити» відносини з ЄС
Хоч внутрішньополітичні задачі нового уряду затьмарюють його зовнішню політику, зближення з ЄС знову на часі для лідерів Великої Британії
Чи здатні союзники збільшити підтримку України?
Небажання забезпечувати воєнні потреби України може обернутися для Заходу катастрофою. Чи можуть союзники давати нам більше?
Новий єврокомісар з питань оборони стоїть на боці України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила своїх кандидатів на посаду нових комісарів, які будуть очолювати блок протягом наступних п’ять років. Серед них буде нова посада комісара з питань оборони ЄС, яку очолив колишній двічі прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Що входитиме до його обов'язків та що він каже про підтримку України?
Нові французькі інвестиції для України: хто готовий іти на ризик
Цими днями французький мільярдер Ксав'є Ніль завершив купівлю українського оператора мобільного зв'язку Lifecell. Цим кроком зірковий бізнесмен відповів на заклик французького президента Емманюеля Макрона більше інвестувати в Україну, й насамперед — до енергетичної та комунікаційної галузей
Продовжуємо публікувати матеріали до 95-річчя з дня народження української мисткині та дисидентки Алли Горської
У березні — квітні в Українському домі відбулася, певно, одна з найголовніших цьогорічних виставок — «Боривітер», присвячена ретроспективі художниці-монументалістки й громадської діячки Алли Горської. І навіть після завершення виставки й далі згадуєш її експозиції й експонати, адже нашу добу можна було б назвати «Після Горської»
Покарані довічно
Радянські репресії не закінчувалися навіть після смерті репресованих, їхні наслідки відчутні досі. Хоча процес реабілітації триває, багато жертв так і не отримали справедливості.
Як нам відповідально працювати із цією важкою спадщиною і зрозуміти її вплив на наше сьогодення?