Вистава «Отелло»: контури сучасної війни
Театрознавиця Ганна Веселовська розповідає про трагедію «Отелло» у постановці Театру драми і комедії на лівому березі. Публіцистичний «Отелло» про трьох самовпевнених воїнів видається важливішим для сьогоднішньої української сцени, ніж традиційний шекспірівський варіант, бо так проблематизується те, про що почасти не наважується вголос говорити суспільство: війна з’їдає людей ізсередини
1000 днів війни. Свято наближається
«Зовсім не випадково Путін саме тепер офіційно затвердив нову ядерну доктрину, яка може передбачати ядерний удар по Україні. Згідно з оновленою редакцією цього лякального документа, приводом до застосування по нас ядерної зброї може бути що завгодно. Таких приводів вже назбиралось чимало, тому не засмучуймося, а тиражуймо ракети. Можна навіть не сумніватися, що ці ідіоти, якби могли, вже б не раз бахнули по нас... »
Ціна мирного врегулювання війни
«Республіканець обіцяв закінчити війну протягом 24-ох годин. Це була передвиборча балаканина, на яку можна сміливо не звертати уваги. Набагато серйознішою є фундаментальна помилка у мисленні, а саме те, що ключ до миру лежить у Вашингтоні. Це пов'язано з двома хибними уявленнями про Росію», — пише заступник керівника закордонної редакції Neue Zürcher Zeitung Андреас Рюеш.
Що це означає?
35-ліття «першого Майдану»: перепоховання Стуса, Литвина й Тихого
19 листопада 1989 року в Києві перепоховали дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого. «Це було єднання в дусі», — згадує Галина Стефанова
Чому варто читати трилогію про Будич?
Літературознавець Ростислав Семків у новому випуску «Єстетів» розповідає про книжки Анатолія Дністрового «Сіра пейна», «Привиди» та «Перший кий Будича»
Текстиль як об’єм дому
Мистецтвознавиця Діана Клочко розповідає про два львівські виставкові проєкти, де арттекстиль було представлено як скульптурний матеріал
«Земля поетів»: звучати, щоб тривати
«…там, де не звучить українська поезія – одразу ж починає звучати російська.
Яра Чорногуз колись казала, що зникнути – розкіш, якої ми не можемо собі дозволити. Це найкраща відповідь на питання, навіщо потрібні всі ці фестивалі», - пише поет, військовик Ігор Мітров
Як у Києві захищали Степана Хмару
17 листопада 1990 року арешт Степана Хмари викликав хвилю протестів по всій Україні — українці виступили на захист легендарного дисидента, що став символом боротьби з радянською системою
Купер: «Росіяни знають, що якщо хочуть отримати Лиман і Слов’янськ, то мають спочатку повернути Куйбишеве»
На фронті, в районах Куп’янська-Сватового та Покровська-Курахового, ситуація складна. На окремих ділянках є прориви росіян, які стримують ситуативними контратаками чи відходячи на дальші укріплені рубежі. Том Купер коментує напружено, але не панікує, як це траплялося раніше. Будемо сподіватися, що лінія фронту з нашого боку ближчим часом буде повністю стабілізована
Україна – Центральна Америка: на шляху посилення співпраці
Незважаючи на відсутність активного політичного діалогу, Гватемала, Коста-Рика, Беліз та Панама зайняти активну позицію з підтримки України у боротьбі проти агресії Росії. Детальніше про те, як Україна активізує співпрацю з регіоном Центральної Америки, читайте у матеріалі
Війна і Перемога - справа не лише дорослих
«Я не можу залишатися осторонь від війни і всього, що з нею пов'язано. Знаю, що відбувається на нашій землі і скільки горя Росія принесла в Україну», - каже Сашко Вишемирський. Він – 10-річний киянин, який став наймолодшим волонтером України
Роль виборчої системи у формуванні політичної стабільності Великої Британії
Британська Консервативна партія була при владі впродовж 14 років. Таке тривале перебування, імовірно, затримало політичні зміни, яких у Великій Британії давно вимагало суспільство, зокрема, через тимчасову монополію консерваторів на питання імміграції
Як Трамп може досягти миру в Україні
Під час своєї передвиборчої кампанії новообраний президент США Дональд Трамп пообіцяв, що одним із його перших кроків буде припинення війни в Україні. Однак він так і не окреслив план досягнення цієї амбітної мети.
«Якщо Трамп серйозно налаштований укласти угоду, яка призведе до тривалого миру, а не до короткого міжцарів'я перед остаточною перемогою Росії, він повинен слідувати власній пораді», — зазначає у колонці для The Washington Post старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, фіналіст Пулітцерівської премії Макс Бут. Про що йдеться?
Особливо страждають діти
Літо 2024 року стало одним з найбільш смертельних періодів для цивільних осіб в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Особливо страждали та страждають діти — їхня анатомія та фізіологія роблять їх значно вразливішими до наслідків атак
35-ліття «першого Майдану»: перепоховання Стуса, Литвина й Тихого
19 листопада 1989 року в Києві перепоховали дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого.
Акторка Галина Стефанова пригадує той день. Послухати розповідь очевидиці подій можна далі
Сучасний Колізей: уже тисячний день світ захоплено спостерігає за війною в Україні
19 листопада 2024 року — тисячний день повномасштабної війни за право мультиетнічного населення України самостійно визначати правила свого укладу життя, основаного на принципі сили права.
Ця боротьба йде навіть не з 2014 чи 1991 року. Вона триває стільки, скільки існує Росія з економічними та військовими спроможностями нав’язувати свою волю
Бентежна істина
«Чим пояснити викиди насильства та жорстокості, обсяг яких у цивілізованому світі нітрохи не зменшується? Дехто вважає, що все залежить від людського єства. Ті, кому людина видається доброю, схильні виправдовувати її запальні прояви зіпсованим середовищем. А ті, для кого її вдача радше лиха, глибоко переконані, що запобігати нестримності покликані соціокультурні обмеження», - пише Тарас Лютий
Крихкість німецької демократії
Конституційний лад Німеччини, який хоч у минулому столітті і задумувався як тимчасовий, майже безперебійно функціонував десятиліттями. Однак, так було донедавна. Уявна впевненість у непорушності німецької демократії стала крихкою, зокрема через партію «Альтернатива для Німеччини». Тож у країні триває публічна дискусія про те, як можна реформувати німецьку систему так, щоб протистояти популістам та екстремістам з потужною електоральною базою.
Якими є ці способи?
Фестиваль нонфікшну про культуру відбувся в Києві
Учора в Українському домі завершився останній день книжкового фестивалю «Фундамент: історії про культуру». Гасло організаторів — настав час читати глибше
Сторіччя радіомовлення та радіослухання
Цього дня сто років тому в радіоефірі вперше пролунало: «Галло, галло, говорить Харків». Сьогодні Україна відзначає сторіччя радіомовлення
Важливий дзвінок?
Війна в Україні уже набула глобального виміру. Схоже, що це добре розуміють світові лідери. Однак, чи допоможуть телефонні дзвінки переломити хід подій…
У пошуках технологічного ренесансу. Як Євросоюз хоче подолати відставання на технологічному ринку
Опинившись у програшній позиції на ринку сучасних технологій, Євросоюз намагається надолужити своє відставання. Проте чи зможе Європа перестати бути лише регулятором технологій?
Оживання рок-н-рольної платівки: штрихи до портрета вісімдесятників
«Спогади» Тараса Федюка — це жива, насичена мемуарна розповідь про покоління українських письменників 1980-х, яке сміливо творило нову культурну реальність на тлі абсурдних радянських умовностей і принесло свої нові стандарти в літературний простір України
ШІ – замість викладача?
Чи не замінить у найближчому часі ШІ потребу в особистій присутності лектора на занятті?
Гетьманський Київ 1930-х: альтернативна історія від Мирослава Капія
Який вигляд мала б столиця, якби Українська революція перемогла? Таке припустив автор фантастичної повісті «Країна блакитних орхідей» (1932) Мирослав Капій