2798
Tyzhden.ua – Детально про те, що заслуговує на увагу
Сьогодні виповнюється 161 рік від дня народження Ольги Кобилянської
Феміністка, модерністка й ніцшеанка. Вона чудово їздила верхи, часто ворожила й багато курила — і майже століття мусила носити народницьку машкару оспівувачки тяжкої долі трудового народу
Французька мажоритарка: плюси та мінуси
Французьку виборчу модель часто наводять як приклад дієвої мажоритарної системи. Дійсно, за всю свою кількасотлітню парламентську історію Франція майже не вдавалася до голосувань партійними списками. Виняток становлять періоди (1919–1928, 1945–1958, 1986), коли застосувалися або змішана, або пропорційна моделі. Загалом же починаючи від 1848 року панує мажоритарка
Вийде 12-томне зібрання творів Олени Пчілки
У червні ми відсвяткували 175-річний ювілей української письменниці, меценатки, перекладачки, фольклористки і громадської діячки Олени Пчілки (1849–1930). Сьогодні ж повідомили, що невдовзі вийде багатотомне зібрання її творів
☠️Оновлення до кави по втратах окупантів за добу
Читать полностью…
Четвертий рік воєнної економіки: аналіз державного бюджету — 2025
Збільшення витрат на оборону, повільне відновлення економіки, високі інфляція та безробіття. Розбираємося з компонентами головного кошторису України на наступний рік
Німецький історик: «Не можна дивитися на війну і водночас говорити, що існує велика російська культура»
Східноєвропейський історик та експерт з питань Росії Карл Шльогель закликає Німеччину кардинально змінити свою політику щодо країни-агресорки і застерігає від наївності щодо майбутніх цілей російського диктатора Владіміра Путіна. За його словами, телефонна розмова між німецьким канцлером і лідером Кремля була помилкою. Що Шльогель думає про мирні перемовини та політичне майбутнє Росії?
«Вони вилікують вас, а ви врятуєте їх». Історія родини, яка всиновила чотирьох дітей
Шлях усиновлення дитини в Україні непростий, а під час війни й поготів. Однак ті, кому вдалося пройти його, кажуть, що це було найкращим рішенням у житті. Тиждень розповідає про родину, яка втратила на війні сина, але вирішила виконати останню його волю — стати сім’єю для дівчинки з дитбудинку. Детальніше — читайте далі
Ритуальні танці маніпуляцій на шляху до ЄС
Минулого тижня президент Володимир Зеленський наголосив, що незабаром Україна завершить процедуру скринінгу законодавства для вступу в ЄС. Не раз на різних рівнях називали дату вступу — 2030 рік.
Чи справді Україна може стати членом Євросоюзу 2030 року? Та яка користь країні від вступу в ЄС?
🎳Головні новини кожного дня. Минулої доби ще 1610 окупантів стали безпечними
Читать полностью…
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Наш обов'язок - гідно вшанувати убитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про страшну трагедію наступним поколінням.
У день пам'яті жертв Голодоморів Тиждень пропонує добірку важливих текстів про ті події
Нам усім личить життя
«Я їхала і думала: як Бог обирає, кому ще жити, а кому вже час помирати. Що важче: втратити кінцівку чи побратима? Що страшніше: програти чи не дожити до перемоги?»
Політична криза в Болгарії: сім раундів позачергових виборів
Політична криза в Болгарії 2020–2024 років мала серйозні наслідки для ЄС та України. Хоча більшість болгарських партій підтримують військову й політичну допомогу Україні, нездатність сформувати постійний уряд і політична нестабільність не раз перешкоджали постачанню зброї. Попри це, Болгарія все ж забезпечила 2022-го 30 % артилерійських снарядів і сприяла постачанню дизпалива в Україну
«Шибеник» (brat) і «маніфестувати» — головні слова 2024 року
Щороку провідні словники й мовні онлайн-ресурси обирають свої слова року, керуючись частотністю запитів користувачів і аналізом світових медіа. Розповідаємо, які ж іменники, дієслова й прикметники описують наш 2024-й
Захист даних в епоху капіталізму спостереження: чи захистить користувачів законопроєкт про персональні дані
Представлений у першому читанні законопроєкт № 8153 «Про захист персональних даних» — це спроба українських законотворців установити нові норми та правила оброблення й захисту особистої інформації громадян, водночас узгодити українське законодавство з європейськими положеннями. Проте перша версія цього законопроєкту містить суперечливі положення, проти яких висловились і правники, і журналістська спільнота. А ще цей документ суперечить нещодавно ухваленому закону про відеоспостереження
Невивчені уроки Берлінського муру
«Повзуча десолідаризація з Україною свідчить про те, що історичний меседж свободи часів потрясінь 1989/90 років так і не дійшов до німецького суспільства», — пише у своїй колонці Ріхард Герцінґер
Грицьку Чупринці — 145: Біографія поета як мистецький твір
Сьогодні виповнюється 145 років із дня народження визначного українського поета і воїна Грицька Чупринки (1879–1921), розстріляного окупаційною російсько-радянською владою. Цей «Лицар-Сам» нашої літератури — яскравий приклад митця, який свій талант вклав у літературу, а геній — у життя
«Авангард, який заходить з тилу»: соціологія постмодернізму Скота Леша
У черговому дописі з циклу текстів, присвячених культурі та філософії постмодерну, Анатолій Денисенко розповідає про визначного соціолога постмодернізму Скота Леша.
Дослідник, зокрема, серйозно намагався переконати як наукову спільноту, так і політичних лівих у потребі адекватно сприймати постмодернізм, розробляє систематичний опис постмодерну
Генерал Філатов: «Тактична ядерна зброя — це основна зброя, за яку мало боротися керівництво України»
Напередодні тридцятої річниці підписання Будапештського меморандуму Тиждень публікує інтерв’ю з генерал-майором Миколою Філатовим.
Командир 46 ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення, далі перший заступник командувача 43 ракетної армії, щоправда, уже в період ядерного роззброєння України, один з небагатьох, хто знає найменші подробиці як утримання в бойовому стані смертельної зброї СРСР, так і процесу розлучення, коли Україна добровільно або майже добровільно передала весь свій ядерний потенціал Росії
Час схаменутися: чому санкції не подіяли?
Тиск Заходу на Росію був половинчастим і повільним, вважає Едвард Лукас
Ключові політичні сили Польщі оголосили своїх кандидатів на посаду президента
На вихідних стали відомі імена кандидатів від головних політичних сил Польщі, які балотуватимуться на президентських виборах наступного року. Поки що опитування надають перевагу кандидату від керівної «Громадянської коаліції» Рафалу Тшасковському. Водночас представник «Права і Справедливості» Кароль Навроцький також має шанси на перемогу.
Більше про позиції політиків, зокрема, і до українського питання, — читайте у матеріалі
Богдана Романцова про книжку Сашка Столового «Оринин»
Критикиня і редакторка Богдана Романцова розповідає про книжку Сашка Столового «Оринин» у новому випуску «Єстетів»:
- які вони – родинні романи сьогодні?
- чи можна написати цілу книжку козіївською говіркою, і її буде легко читати?
- сильні жінки в українській літературі – які вони і чому їх стає дедалі більше?
Світом керують переважно старі люди, хоча є винятки
Середній вік голів держав у світі — 62 роки, а найстаріший правитель на планеті – лідер Камеруна 91-річний Поль Бій. Про що це свідчить?
«Чорний лебідь» румунських виборів
У Румунії 24 листопада відбувся перший тур президентських виборів, результат яких приголомшив багатьох та геть не збігся з цифрами екзитполів. Так, лідером перегонів несподівано став ультраправий проросійський кандидат Калін Джорджеску — самовисуванець, якого не підтримувала жодна партія. Політик відомий критикою НАТО та ЄС, прихильністю до Росії і Путіна.
Чого очікувати від другого туру?
Де замовкає Дух. Ч. 2
У другій частині свого інтерв’ю визначний український письменник Євген Пашковський розповідає про те, що скерувало його до письма, про радянську і нову українську владу, а також про Бога, Всесвіт і космомислення
Голодомор: не відвертати погляд
Від початку повномасштабного вторгнення раз за разом з’являються новини про те, що нові й нові країни визнають Голодомор актом геноциду. За два минулі роки — більше, ніж за попередні тридцять. Побачивши, на що здатні росіяни сьогодні, іноземці перестають сумніватися в спроможностях російської індустрії масових вбивств у минулому столітті
Література й ШІ: чого саме хочуть читачі
Чи становить загрозу штучний інтелект для художньої творчості? Чи страшніша відсутність культури читання і літературного смаку? Розбираємося в нашій статті
Ми на очах втрачали нашу «зачаровану»: як росіяни отруюють річки України
На півночі України два блакитні потоки Сейм і Десна перетворилися на справжню зону лиха. Річки, які колись були джерелом життя, почорніли, а їхні береги вкрилися мертвою рибою.
Все почалося у середині серпня. Темні води, що стікали з території Росії, досягли Сейму, а звідти — Десни. Детальніше – читайте далі
Діти свободи. Чотири історії на тлі війни
«Лейтмотивом Майдану були не євроінтеграція чи вступ до НАТО, а боротьба за себе, за свої права та інтереси, за свою державу. Це був прояв здатності нації боротися. Боротися, попри жертви», - торік у розмові з Тижнем ділилися думками військовики – діти вільної України.
Вони майже нічого не пам’ятають про Помаранчеву революцію, бо були тоді надто малі або ще не народилися. Революцію гідності переважно бачили по телевізору, хтось знає про неї з розповіді батьків, і лишень декому пощастило потрапити на революційний Майдан та побачити все на власні очі.