2782
Tyzhden.ua – Детально про те, що заслуговує на увагу
Хрести серед лісу в Бучі після 2022-го та в Биківні після 1937-го майже однакові. В обох випадках ідеться про масові поховання закатованих росіянами цивільних. За кожним хрестом — особисті трагедії, за кожним таким цвинтарем — біль народу, що опинився між двома тоталітаризмами. Нинішня війна додала нових викликів в осмисленні простору, у якому випало жити сучасним українцям. Зупинимося на кількох знакових пейзажах, що стали символами
Читать полностью…
«Путін розуміє тільки силу, єдиний спосіб йому щось довести — це зацідити кулаком у пику. Якщо ми мовчатимемо, війна прийде й у нашу хату». Дебати про гіпотетичну участь європейських військових у боях за Україну набирають обертів
Читать полностью…
☠️Оновлення до кави по втратах окупантів за добу
Читать полностью…
Десять років тому росіяни анексували Крим. Це протистояння має значно довшу історію. Ярослав Тинченко досліджує сюжет про військову співпрацю представників Української Народної Республіки й «хороших рускіх» зразка 1920 року — вранґелівців. Ця співпраця відбувалася як на території, яку контролювала Армія УНР, так і серед білогвардійських військ генерала Петра Вранґеля. На його боці вимушено, через різні воєнно-політичні обставини, опинилася низка українських старшин і підрозділів, які погодилися тимчасово воювати пліч-о-пліч із білогвардійцями, але під блакитно-жовтими прапорами. Найбільш видатним із цих підрозділів був партизанський загін отамана Чорної Хмари, про діяльність якого збереглися не лише документи й спогади, а й малюнки 1920 року, які зробив один із юнаків-білогвардійців, що воював разом з українцями
Читать полностью…
🎯Інформація про втрати ворога станом на 18 березня
Читать полностью…
Які настрої панували серед ветеранів Перших визвольних змагань, можна дізнатися з поезії Юрія Дарагана. Його називають провісником тих мотивів, які вповні розкрили поети Празької школи: героїчного начала й філософії вчинку.
Водночас поезії Дарагана — це пошук слів для невимовного болю поразки й вибудовування історичних паралелей, що надають сенсу подальшій боротьбі
Березень — місяць, коли українці вшановують пам’ять Карпатської України — відчайдушної автономії в складі Чехословаччини, яка проголосила незалежність 15 березня 1939 року, перебуваючи майже в оточенні ворогів. Напередодні Другої світової війни Карпатська Україна захищалася від держав, які вважали, що мають «право сильного» гнітити й нищити цілі народи. Відважний опір цієї невеликої держави Угорщині, за якою стояли Німеччина й Італія, а також Польщі, яка Угорщину всіляко підтримувала, турбував навіть Сталіна. Усі боялися, що мала Карпатська Україна, лідери якої стояли на позиціях соборності — єдності — всієї України, дасть українцям наснагу звільнитися від окупації, створити велику країну й поламати численні колоніальні проєкти. Тому молоду державу потопили в крові, але її ідея не загинула. Слід розуміти, що основою стійкості Карпатської України був не надмір людей і зброї (їх не вистачало), а природне визрівання свідомої української ідентичності на цій частині української землі. Карпатська Україна була логічним продовженням національно-визвольних змагань українців 1918–1920 років і стала символом їхньої подальшої актуальності.
Читать полностью…
Військовиця, поетеса, цьогорічна лауреатка Шевченківської премії Ярина Чорногуз розповіла Тижню про службу в Києві, розмови з донькою, військову літературу й мобілізацію жінок
Читать полностью…
На авдіївському напрямку працюють бійці 109 окремої бригади тероборони Донецької області. Кажуть, що на цій ділянці проти них стоїть багато представників “ДНР”. Хлопці з тероборони показали, як вони насипають їм з СПГ-9 “Спис”
Читать полностью…
Неприкриті ядерні погрози Заходу, демонстративне вбивство лідера опозиції перед виборами, переформатування військових округів на західному кордоні росії — чого ще чекати від диктатора 2024 року
Читать полностью…
«Останні кілька місяців перед початком російського вторгнення Даня працював на “Азовсталі”. Якраз був на нічній зміні. Зателефонував на світанку: “Мамо, збери мої речі в наплічник, і нехай тато піднесе мені на прохідну. Я йду до військкомату”», — мати загиблого на Донеччині 23-річного Даниїла Сичова розповіла про свого сина й про мрію, яка допомагає їй повернутися до життя
Читать полностью…
Дякуємо тим, хто воює, за те, що ми можемо працювати!
Читать полностью…
Генштаб звітує про виконану роботу. Слава ЗСУ!
Читать полностью…
Матеріали, які деконструюють російські наративи, пояснюють історію цієї країни, певні політичні рішення, чи природу російської агресії регулярно з’являються на сайті Тижня. Однак березень 2024 року привертає увагу до кремлівського режиму більше, ніж зазвичай.
Тому ми вирішили виокремити ці статті в окрему тему — «Росія. Знати ворога». Окрім тих матеріалів, які вже є на сайті і які згруповані в межах теми, протягом цього місяця ми плануємо опублікувати ще матеріали про історичну ретроспективу виборів, зміну чи відновлення позицій російського лобі в країнах Європи, інтерв’ю із західними й українськими дослідниками Росії. Усі матеріали буде згруповано в межах теми «Росія. Знати ворога». Запрошуємо до читання та обговорення
Лідери західних країн розкритикували президентські вибори в Росії як «нечесні» та «недемократичні». Водночас з перемогою Владіміра Путіна тепло привітали лідери Китаю, Індії, Туреччини та деяких країн Латинської Америки
Читать полностью…
Попри війну уряд звітує про поступове відновлення української економіки. Причин декілька. Найголовніша – фінансова підтримка міжнародних партнерів. Утім економісти все частіше наголошують на важливості побудови економічної політики на післявоєнний період. У чому ризики переходу країни з воєнного у мирний стан читайте у матеріалі Тижня
Читать полностью…
Наші з’явилися в Білій Криниці несподівано, ближче до літа. Спочатку заходили невеликі диверсійні групи, а далі село опинилося на самій лінії вогню. За Інгульцем окопалися москалі, а по цей бік — наші. Ексклюзивний репортаж із маленького села на півдні, яке опинилося в епіцентрі великої війни
Читать полностью…
“Ведмідь” воює з 2014 року. Спочатку чоловік служив у краматорській ТРО, а зараз він — командир взводу. “Ведмідь” розказав, як б’ються із загарбником його побратими з Донеччини, чи варто мобілізувати засуджених та як варто буде повертати людей з вакууму окупації Донеччини та Луганщини, коли ці території будуть звільнені
Читать полностью…
Виставку, над якою фотограф і військовик Дмитро Купріян працював п’ять років, уже побачили в Сеулі, Німеччині й Литві. Сьогодні вона вперше в Україні. Її можна побачити до 31 березня в Музеї Ханенків у Києві.
Книжка із серією гравюр «Тридцять шість видів гори Фудзі» японського художника Кацусіки Хокусая, на яких зображено священну гору в різні пори року та з різних ракурсів, надихнула Дмитра на подібну роботу з горою Говерлою
Чому Олаф Шольц не хоче передавати Україні ракети Taurus, хоча електорат його партії більше підтримує це рішення, ніж, наприклад, електорат опозиційної партії ХДС, де політики критикують уряд за нерішучість у цьому питанні? Чи впливає секулярність суспільства в землях Східної Німеччини на прихильність до антисистемних проросійських партій, як-от «Альтернатива для Німеччини»? Чи змінив Берлін своє ставлення до Росії остаточно?
Відповіді на ці й інші не менш цікаві питання читайте й дивіться в інтервʼю Тижня з Андреасом Умландом — політологом, доцентом кафедри політології НаУКМА, аналітиком Стокгольмського центру дослідження Східної Європи
Провідне бізнес-видання Mind проводить Mind Entrepreneur Summit – найбільшу та найкориснішу конференцію для малого та середнього бізнесу України!
19 квітня 2024 року ми збираємо у Києві підприємців, які не лише пережили два роки війни, але й змогли втримати, зберегти та навіть розвинути власний бізнес. Вони воюють, працюють чи донатять на потреби ЗСУ, волонтерять для військових, ветеранів та цивільних, а головне – несуть світом звістку про Україну, її підприємницький дух та ділові таланти.
У Музеї волинської ікони зберігається одна з найкращих в Україні колекція творів давнього сакрального мистецтва. Пропонуємо до вашої уваги десять знакових ікон волинської школи іконопису XVII–XVIIІ століть
Читать полностью…
19 березня у львівській «Пороховій ВЕЖІ» відкриється імерсивний виставковий проєкт «Тут був мій дім» з найбільшої колекції панорамних фото війни проєкту «360war.in.ua». Розповідаємо про особливості цієї виставки
Читать полностью…
Історія сучасних виборів у Росії полягає в підтвердженні старих практик — це вибір без вибору. «Прихід до влади — кулуарне рішення вузької групи осіб, пов’язаних між собою родинними, приятельськими та бізнес-інтересами… Ми можемо певною мірою сприймати зі стриманим оптимізмом те, що будь-яка влада в Росії не вміє ні проводити вибори, ні вигравати війни…» — пише у своїй статті історик Віталій Михайловський
Читать полностью…
Увечері чоловік показує відео, як наші хлопці-військовики витягують бойову частину з ФАБ-500. Російська 500-кілограмова авіаційна бомба дивом не здетонувала. Під відео підпис: «Вибухотехнік — небезпечна, але критично необхідна професія як в умовах війни, так і після її завершення»
https://tyzhden.ua/ne-mij-den/
До Дня українського добровольця Тиждень поспілкувався з доктором історичних наук Борисом Черкасом, який став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення.
«Росія може довго воювати виключно за умови яскравих перемог. Україна має завдати ефектного удару по ворогу: перетопити увесь флот, розбомбити Кремль. Бо ж росіяни мислять категоріями символів. Далі все закінчиться внутрішніми бунтами та пожиранням одне одного», - каже в інтерв’ю Борис Черкас
У Європарламенті шукають способів розв’язати проблему з експортом української агропродукції. Питання транспортування й продажу зерна загострилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас РФ досі постачає власну агропродукцію на європейський ринок. Днями про заборону такого експорту активно заговорили в ЄС
Читать полностью…
«Хоча Білорусь сама стала жертвою російського експансіонізму, за поточних обставин до неї не можна ставитися інакше, ніж як до складової путінської машини агресії. Тим важливіше, однак, не покидати напризволяще мужніх чоловіків і жінок, які змушені страждати в білоруських в’язницях і таборах», — пише у своїй колонці Ріхард Герцінґер
Читать полностью…
«Йому 28 років, але десять із них він провів на війні. Тільки вдумайтеся - все свідоме життя на війні...»
Читать полностью…