2782
Tyzhden.ua – Детально про те, що заслуговує на увагу
Дедалі більше проєктів та ініціатив рефлексують про те, як ми проговорюємо та меморіалізуємо воєнний досвід. Розповідаємо про кілька з них
Читать полностью…
Росія продовжує посилювати вплив в Африці й на Близькому Сході, що варто розглядати як частину заходів у війні з Україною та створення проблем для західної коаліції. Очевидно це проявилось у спробах обмежити значення мирного саміту у Швейцарії 15–16 червня 2024 року. За допомогою Китаю Москва змогла добитися відсутності багатьох держав Латинської Америки, Азії та Африки, що сприяє пропагандистським наративам про несприйняття більшою частиною світу західної оцінки російсько-української війни.
Читать полностью…
Ворог просувається на харківському фронті. Проте на одному з флангів стоять бійці підрозділу ГУР МО “Химери”, які боронять село Тихе та не дають росіянам просунуть на цьому напрямку
Читать полностью…
Вирують мало не дуелі щодо музею Міхаіла Булґакова: закривати його чи не закривати, залишити відкритим чи напіввідкритим. Цей вир навряд чи завершиться й після того, як буде ухвалено якесь ніби остаточне рішення. Такої плутанини інтересів, поглядів і смаків пошукати навіть у мирні часи, а це — в умовах війни!
Читать полностью…
«Література — «це про слова й про тишу між ними», він це добре знає. Поезія Дроня не автобіографічна, але документальна. У сенсі, вона спроможна засвідчити те, що виходить за межі безпосередньо пережитого досвіду. Він той, хто говорить до нас із цих віршів, завжди присутній у момент події, яку описує, просто не в найочевиднішій ролі. Він не той, хто пам’ятає слова Папи, а той, хто плаче під їхній акомпанемент під снігом, — якось так», — пише літературознавиця Ганна Улюра про поетичну збірку Артура Дроня «Тут були ми»
Читать полностью…
«Ми не говорили, бо точно не знали, що зазвичай кажуть одне одному з початком повномасштабної війни. Натомість у голові паморочилось, нудота підступала до горла й у вухах дзвеніло від колективної напруженості, виру тривожних думок, очікування вибуху будь-якої секунди просто перед машиною і раптового падіння неба на голови всієї країни (це ж так відбувається, коли війна, правда?)», — пригадує події 24 лютого 2022-го Поліна Ковальська. Тоді дівчина разом із сім’єю їхали перечекати війну до діда Яника. Репортаж про перші тижні після початку повномасштабного вторгнення й думки в той час читайте далі
Читать полностью…
«Сьогодні армія — наш головний дипломат. Нема у світі сили, яка могла б сказати нашим солдаткам і солдатам: закінчуй воювати, «давай переговори». Ніхто не може примусити їх, які пройшли такі важкі бої, які бачили стільки втрат і горя, скласти зброю та почати перемовини з ворогом. Та й пам’ятаймо: законодавство України прямо забороняє вести мирні переговори з ворогом до звільнення всіх українських територій», - пише у статті «Єдиним фронтом» третій президент України Віктор Ющенко.
Повний текст статті читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
«Будь-який дрон — це лише метод доставлення. Людина застосовує його, щоб скерувати боєприпас на ціль. І тут ми знову повертаємося до боєприпасів. Ефективність ураження пропорційно залежить від типу боєприпасу й можливостей (важкопіднімності) дрону», — пояснюють військовики Роману Малку. Думки бійців про війну, мобілізацію, потребу в дронах та історію про тестування вибухівки — читайте в репортажі Тижня
Читать полностью…
Ми не хотіли годувати нашу армію. Це так, у 1991-му ми успадкували мільйон абияк озброєних, демотивованих людей, яким усі подальші роки давали зрозуміти, що вони нероби, а воювати нам взагалі нема з ким. Міністерство оборони фінансувалося на 50 % від потреби, ми фактично виростили й благословили ділків, які розпродавали нескінченні запаси зброї, щоби тим, хто залишився у війську, було що їсти. На молодь, яка вступала у військові училища, дивилися заздалегідь як на лузерів, бо країні потрібні були юристи, маркетологи й кліпмейкери. Замість реально реформувати Збройні сили, чергова влада просторікувала про перехід до стандартів НАТО. Еге ж, стандарти…
Читать полностью…
Читацьких клубів у Києві давно не бракує, а відтепер діятиме ще й історичний клуб. Про його відкриття повідомив Польський Інститут у Києві. Першою гостею стане Наталія Старченко з лекцією на тему «Як сварилися й мирилися в XVI та XVII століттях»
Читать полностью…
«Найгірше, на мiй погляд, те, що Захiд нiяк не може позбутися свого найнебезпечнiшого для нас страху — перед українською перемогою над Росією. Захід не знає, що робити з переможеною, деморалізованою, але все ще агресивною, реваншистською і ядерною Росією. Про можливий розпад Росії Захід і думати боїться, тому робитиме все, щоб уникнути такого сценарію», - каже в інтерв’ю «Українському тижню» другий президент України Леонід Кучма.
Повний текст інтерв’ю читайте у друкованому спецпроєкті «Українського тижня».
Запитуйте журнал у Книгарнях «Є» або замовляйте в інтернет магазині
Після завершення Саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, здається, у публічному просторі виникло більше запитань, ніж відповідей. І вони далеко не лише про мир в Україні.
Уже під час підписання фінального комюніке представники низки країн відмовилися ставити свої підписи. Що це означає для України? Та чи треба відмовлятися від співпраці з Глобальним Півднем на користь посилення позицій на Заході?
«Означення “національний” обмежилося лише асоціацією з певним рівнем бюджетного асигнування й набуттям вищого статусу в ієрархії державних установ, “національні музеї” почали зростати як гриби й через це початковий зміст девальвувався», — зауважує Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України. Пропонуємо вашій увазі розмову про розуміння ролі культурної спадщини та музеїв, про місію національного музею, про воєнні виклики документування і збереження історії та про те, як протиставити російській версії історії конкурентоспроможну українську
Читать полностью…
Тижню вдалося отримати ексклюзивне відео тренувань сина командувача Української добровольчої армії Дмитра Яроша — Дмитра-молодшого. Хлопцеві всього 15 років, але він уже досить вправно володіє зброєю. Каже, найбільше сподобалося використовувати автомат Калашникова. Утім, це лише початок тренувань
Читать полностью…
«Фактично Саміт миру — це український дипломатичний контрнаступ, яким Україна забезпечила собі формування потрібного сценарію дипломатичної перемоги та його підтримку з боку світової спільноти. Отже, блокуються будь-які інші деструктивні дипломатичні ініціативи, як-от китайська підробка на Формулу миру. Вони не зможуть набрати тепер і половини від тих голосів і кількості країн, які долучилися до Саміту», — каже в розмові з Тижнем політолог Олег Саакян
Читать полностью…
Марк Рютте стане наступним генеральним секретарем НАТО після того, як усі 32 члени Альянсу погодилися, що прем’єр-міністр Нідерландів, який залишає посаду, замінить Єнса Столтенберга. Які виклики стоять перед новим очільником НАТО та яку позицію він займе щодо України, читайте далі
Читать полностью…
Коли на третьому році війни нарешті з’являється важко народжений закон про мобілізацію, країна затамовує подих: нарешті будуть правила, усе буде чітко й зрозуміло. Президент закон підписує, але... Починається новий виток інформаційного хаосу. Усілякі причетні й непричетні чиновнички, депутати, блогери та експерти мають за обов’язок закон прокоментувати й витягнути з нього якусь сенсацію. Щораз нову…
Читать полностью…
💀Втрати ворога станом на 21 червня
Цієї доби мінус особовий склад, танки та ББМ 🔥
Українських землевласників ХІХ століття розглядали в різних контекстах. Довгий час їх за інерцією радянського дискурсу зараховували до панів-поміщиків, будівничих Російської імперії. Часом соромливо виносили за дужки певні аспекти біографії, кажучи тільки про збережені маєтки. Не всі аристократи, що володіли землями на українських теренах, належать до української еліти. Були серед них і аферисти, що діяли за російськими бізнес-моделями для власного збагачення. Однак були й ті, хто мав почуття гідності, пам’ятав про своє коріння та прийшов до усвідомлення, що, лише дбаючи про добробут народу, який мешкає на цих землях, можна досягти процвітання
Читать полностью…
МОН України спільно з UNICEF планують надати психосоціальну підтримку понад 30 000 учням профтехів. Проєкт охоплює сім регіонів: Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Львівську, Закарпатську та Волинську області
Читать полностью…
Генштаб звітує про виконану роботу. Слава ЗСУ!
Читать полностью…
2024 року державний борг України майже досяг рівня національного ВВП й далі зростає. Чим це загрожує і як нам виходити з такої ситуації — читайте далі
Читать полностью…
Історія про затрофеїний ворожий «танк-сарай» виявилась ще колоритнішою. Тиждень розповідає і показує, як було насправді
Читать полностью…
29 травня Музей української діаспори відзначив свій 25-річний ювілей. За чверть століття музейна установа стала знаною у світі інституцією, яка відкриває маловідомі, але надзвичайно важливі сторінки української історії та культури, твореної за межами батьківщини. На день свого ювілею Музей отримав численну кількість вітань від колег та друзів, а також подарунків — видань і творів мистецтва, що стали цінними доповненнями музейної колекції. Про історію створення й формування колекції читайте далі
Читать полностью…
В шостій дискусії проєкту «Versus перекладацький» перекладачі Максим Стріха та Максим Нестелєєв, а також літературознавиця Богдана Романцова говорять про те:
• як відбувалася українізація і чи це сприяло розвою перекладів в Україні;
• що в цей період відбувалося у царині технічної літератури і лексикографії;
• як тривала українізація і чому почала згортатися.
• як у період українізації запроваджували правопис, а також чому сталося закручування гайок і посилення репресій.
Законодавці, політики й правозахисники шукають оптимальну модель регулювання інтернету для неповнолітніх. Нині складно сказати, наскільки успішними будуть ці спроби. Світ, схоже, усвідомив ризики, які несуть технології неповнолітнім дітям, проте як ці ризики зменшити, якщо повністю не нівелювати, поки особливого розуміння немає. Найбільш серйозними проблемами експерти називають доступ до суперечливого й часом забороненого контенту, фейків і маніпуляцій, кібербулінг. А ще — психологічний тиск від соціальних мереж
Читать полностью…
Ще задовго до повномасштабного вторгнення не раз можна було почути порівняння української історії з ірландською. Ментальність, боротьба за свою незалежність та окупація Північної Ірландії Великою Британією нагадують Україну. Не дивно, що країна через три тисячі кілометрів від перших днів повномасштабної війни щиро прийняла українців, навіть скасувала візовий режим. Як нині українців сприймають в Ірландії — читайте далі
Читать полностью…
🎳Головні новини кожного дня. Минулої доби ще 1230 окупантів стали безпечними
Читать полностью…
Усі ми бачили численні відео, які демонструють захоплення росіянами українських позицій. Деякі з них стають джерелами інформації для «військових картографів», які мапують швидкі зміни на полі бою. І це нервує Тома Купера. Бо що ми бачимо на відео? – росіяни захопили українські позиції. А що відбувається насправді? Що залишається «за лаштунками»? І чи варто отак одразу відправляти позицію, на якій закарбувався росіянин, у «сіру зону»? Відповіді на це питання присвячено більшу частину нового допису
Читать полностью…