Чат читачів каналу "УП. Кляті питання" (@ukr_pravda)
Як мобільні оператори готуються до вимкнень світла?
З 1 жовтня мобільні оператори мали б забезпечити 10-годинну роботу 60% базових станцій без світла. Цього вже точно не станеться, але що робити абонентам? Розповідаємо:
1. Мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин: з 1 жовтня за таким стандартом мають працювати щонайменше 60% базових станцій, а до кінця січня 2025 року – 100%. "Київстар", Vodafone та lifecell у спільній заяві повідомили, що виконати нову вимогу нереалістично.
2. У ході модернізації мереж оператори орієнтувалися на розпорядження НЦУ від 20 лютого 2024 року. Відповідно до нього БС повинні мати резервне живлення для роботи протягом щонайменше 4 год. До кінця листопада ця вимога мала виконуватися на половині БС, а до кінця червня 2025 року – на 75% веж.
3. Брак часу – одна з головних перешкод. По-перше, кожна компанія має пройти процеси погодження нових інвестицій. По-друге, необхідно домовитися з постачальником та налагодити логістику, а отримане обладнання потрібно змонтувати. За підрахунками ЕП, у найближчі місяці робочі команди операторів мають встановити понад 100 тис. акумуляторних батарей.
4. Для переобладнання та постійного обслуговування БС потрібні люди, яких у компаній немає. "Лише в Київській області наша компанія має понад 2,5 тисячі об’єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, то для їх обслуговування потрібно найняти 2 тисячі фахівців. Генератори не можуть працювати безконтрольно і без заправки", – наголошують у Vodafone.
5. Співрозмовники ЕП серед мобільних операторів стверджують, що жодна компанія не встигне виконати вимоги бодай до однієї з перерахованих дат. Крім того, стабільність зв'язку залежатиме від ситуації в енергосистемі країни.
6. Зараз більшість БС операторів зможуть працювати без електроенергії 4-6 год. У разі відсутності електрики понад 6 год оператори зможуть забезпечити лише базові послуги: можливість зробити дзвінок буде доступна не всім і не з першої спроби.
7. Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб абоненти подбали про роботу домашнього інтернету і використовували мобільний зв’язок лише для текстових повідомлень.
якби Вкраїна не ставила максимальні цілі, то Захід допомагав би нам на самому мінімумі
Читать полностью…Дивна аналітика якась... Тіпа, треба переглянути підхід! Не треба звільняти території, а треба зупинити росію. Для цього треба більше озброєння, дозвіл на удари вглиб кацапстану, запрошення в НАТО. А це сильно відрізняється від того що зараз просять/вимагають з поточним підходом?
Читать полностью…Що мають зробити Україна і Захід, щоб переломити хід війни? Стаття The Economist
З дозволу редакції The Economist публікуємо скорочену версію тексту, у якому видання виклало своє бачення "плану перемоги" України, і того, що мають зробити Україна і Захід, аби переломити хід війни. Якщо коротко:
1. Якщо Україна та її західні союзники хочуть перемогти, вони повинні спочатку мати сміливість визнати, що на даний момент програють. Росія втрачає приблизно 1200 солдатів вбитими і пораненими щодня; загалом росіяни втратили вже 500 тисяч осіб з лютого 2022-го. Проте Україна, з населенням у п'ять разів меншим, також зазнає відчутних втрат. Її оборонні лінії можуть не витримати, перш ніж військові спроможності Росії вичерпаються.
2. Якщо Зеленський і надалі заперечуватиме реальність і наполягатиме на тому, що українська армія може звільнити всі землі, які Росія окупувала з 2014 року, він відштовхне союзників України і ще більше розділить українське суспільство.
3. Путін атакував Україну не заради території, а щоб не допустити її перетворення на заможну західноорієнтовану демократію. Хай як Зеленський не прагнув би вигнати Росію з усієї території України, включно з Кримом, у нього немає ані достатньої кількості військових, ані зброї. Він і Захід не повинні визнавати неправомірні претензії Росії на окуповані території; натомість їм необхідно і надалі прагнути до возз'єднання.
4. Якщо Україна зможе переконливо запобігти подальшому просуванню Росії на полі бою, вона зможе продемонструвати безперспективність нових великих наступів Росії. Незалежно від того, чи буде підписано формальну мирну угоду, це єдиний спосіб закінчити бойові дії та гарантувати безпеку.
5. Це вимагатиме більших поставок озброєнь, про які просить Зеленський. Також важливо, щоб Україна виробляла власну зброю. На сьогоднішній день українська оборонна промисловість має замовлення на $7 млрд, що становить лише приблизно третину її потенційної потужності. Оборонні компанії зі Штатів та деяких європейських країн вже втягнулися в цей процес; іншим теж варто це зробити.
6. Другий спосіб зробити оборону України реалістичнішою – це заява Байдена, що Україну потрібно запросити приєднатися до НАТО вже зараз, навіть якщо її частина окупована і, можливо, без формального перемир'я. Байден міг би чітко зазначити, що стаття 5 не поширюватиметься на українську територію, яку сьогодні окупувала Росія, а Україні не обов'язково потрібно буде розміщувати іноземні війська НАТО в мирний час.
7. Твердіша обіцянка членства в НАТО допоможе Зеленському переосмислити поняття перемоги, переконлива мета війни стримуватиме Росію, а НАТО отримає вигоду від оновленої української оборонної промисловості. Створення нового плану перемоги вимагає від Зеленського і західних лідерів багатьох речей. Але якщо вони від цього відмовляться, це означатиме поразку України. А це було б набагато гірше.
А сьогодні Трамп зустрівся з Зеленським і вся ця стаття як і коментарі клоуна Гончаренка про "провальну політичну поїздку в Америку" стає вже не такою актуальною. Президент і команда вчасно відреагували і спрацювали правильно. На відміну від замовних авторів статті і таких політичних клоунів як нардеп Гончаренко.
Читать полностью…Як візит Зеленського став приводом для нової кризи у відносинах з США?
Візит Зеленського до США повинен був стати черговим нагадуванням американським політикам і виборцям про важливість підтримки України. Сталося ж навпаки. "План перемоги" адміністрація Байдена оцінила вкрай скептично, відносини Зеленського з Трампом перейшли у стадію гострого конфлікту, а українська тема перетворилася на інструмент передвиборчої боротьби. Але про все по черзі:
1. "Втручанням у вибори" республіканці називають той факт, що під час візиту Зеленського на завод з виробництва снарядів для ЗСУ, організованого посольством України у США, не були присутні представники їхньої партії. Натомість був губернатор Пенсильванії, демократ Джош Шапіро, якого розглядали як потенційного кандидата у віцепрезиденти Гарріс.
2. Губернатор-демократ Шапіро й справді висвітлив візит делегації з України, наголошуючи передусім на американських виборцях українського походження у Пенсильванії. З іншого боку – невідомо, чи справді візит Зеленського був зумисне "однобокий". Або навпаки – чи не республіканська сторона проігнорувала можливість контакту?
3. Ну і ще один факт: для транспортування Зеленського використали військовий літак, що оплачується коштом платників податків США. (У Пентагоні вже пояснили, що рейс використовувався для перевезення посадовців Міноборони та Держдепу).
4. Але на тлі того, що робить, приміром, прем’єр Угорщини Орбан, припущення про "втручання в американські вибори" – докорінно некоректне. Під час своїх кількох поїздок у США він зустрічався виключно з Трампом, а не з чинним президентом Байденом. І так само ніхто не звинувачував у "втручанні" польського президента Дуду, який планував спільну (по суті, передвиборчу) зустріч із Трампом та етнічними поляками, виборцями США.
5. Окрім того, Зеленський критично висловився щодо миротворчих зусиль команди Трампа-Венса: "Мені здається, що Трамп насправді не знає, як зупинити війну, навіть якщо йому здається, що він знає, як це зробити". Коментуючи "мирний план" напарника Трампа Джей Ді Венса – який передбачає відмову України від НАТО та створення "демілітаризованої зони", Зеленський назвав республіканця "занадто радикальним", а його заяви – "небезпечними сигналами".
6. Саме ці слова про "надто радикального" Венса роздратували навіть тих республіканців, які вважаються прихильниками України. Приміром, сенатор Ліндсі Грем назвав заяви Зеленського "найбільшою помилкою, яку він будь-коли робив". Джон Корнін, який претендує на керівництво республіканцями в Сенаті, сказав, що Зеленський повинен "триматися якомога далі від американської політики", і назвав його слова "монументальним прорахунком".
7. Американська політика для України – це мінне поле. Проте помилково було б вважати нинішню ситуацію наслідком саме помилок України. Риторика Трампа неухильно змінювалась у негативний для Києва бік ще задовго до візиту Зеленського. А ігнорувати відверто шкідливі "мирні" ідеї – теж так собі ідея. А тому найближчі тижні до президентських виборів ризикують стати найважчими для двосторонніх відносин Києва та Вашингтона.
Чому Захід зволікає з розблокуванням ударів по Росії?
Донині рішення Заходу про розблокування далекобійних спроможностей були не засобом посилення наявних успіхів України на фронті, а навпаки – реакцією на погіршення ситуації на полі бою. Чому ж Захід досі не засвоїв цей урок, а рішення про далекобійні удари по Росії так і не ухвалено? Якщо коротко:
1. Путін вважає, що далекобійні ракети, які передають Україні, можуть наводити тільки американські військові. А отже, "йдеться про те, щоб ухвалити рішення про те, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у військовому конфлікті". Ці слова – ідеальний пропагандистський набір тез про "втягування НАТО у війну з Росією" та натяк на "ядерний удар".
2. Є лише одна проблема: не схоже, що ці погрози будь-хто на Заході – окрім дуже показових винятків – сприймає серйозно. То чому ж рішення про далекобійні удари гальмується? Зараз уже відомо, що його остаточне схвалення залежить безпосередньо від позиції США.
3. Аргумент перший, давно повторюваний: якесь окреме рішення чи якийсь окремий тип зброї не є вирішальним для перемоги України. Аргумент другий: а який зараз сенс розблоковувати удари, якщо Росія й так вивела багато літаків з-за меж потенційного радіуса дії ATACMS? І аргумент третій: навіщо розблоковувати далекобійні удари західною зброєю, якщо Україна має власні засоби дальнього радіуса дії?
4. Проте на США тиснуть чи не більшість союзників України, вимагаючи принаймні пом’якшити нинішні обмеження на удари по російській території. І у Вашингтоні шукають шлях, як задовольнити бажання союзників та Києва й водночас не допустити ескалації з боку Кремля.
5. Джерела АР кажуть, що американські посадовці просять в України більше подробиць про те, які саме цілі вона хоче вражати, а також яких саме військових цілей вона хоче досягти.
6. Зрештою, не варто очікувати, що оголошення буде публічним – аби зайвий раз не дратувати Кремль і, можливо, створити ефект несподіванки. І в такому разі Путіну вкотре покажуть, що його брязкання ядерною зброєю на Заході вже не бояться. А його спроби підірвати підтримку України – марні.
Демократія для вільних громадян,а не для рабів і бідноти.У нас вільна влада і олігархи.
Читать полностью…Але насправді все звелося до того, що захист країни – справа рук лише військових
Так підіть і замініть їх, клоуни. Цей ваш Казкове з якого окопу це пише? Мудрагель)
Юрій Андрухович завжди вражає своєю мудрістю і глибиною!
Читать полностью…Еволюція БПЛА, мотивація цивільних і військових, рекрутинг у НГУ | Кляті питання з Міністром
У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми поговорили з Міністром про еволюцію БПЛА в ході повномасштабної війни, особливості використання дронів на полі бою та про підходи до рекрутингу.
І ні, йдеться не про того міністра, про якого ви могли подумати. У цьому епізоді ми зустрілися з Павлом "Міністром" – заступником командира окремого загону безпілотних систем спецпризначення Нацгвардії "Тайфун", щоб обговорити таке:
▪️ Куди зникли "Байрактари"?
▪️ Як працюють безпілотники на полі бою?
▪️ Наскільки змінилася дистанція піхотного бою завдяки БПЛА?
▪️ Які є засоби захисту від дронів, і як працює РЕБ?
▪️ Чим займається "Тайфун", і як сюди потрапити?
Слухайте на будь-якій зручній подкаст-платформі
Як пройшли та чим завершилися дебати кандидатів у віцепрезиденти США?
Ці дебати могли стати ще одним переломним моментом президентських виборів у США. Втім, замість очікуваної "заруби", дебати інколи скидались на дискусію двох старих друзів. Про що говорили республіканець Венс і демократ Волз, і як це вплине на перебіг виборів? Якщо коротко:
1. Після того, як Джей Ді Венс поділився неоднозначним баченням угоди про "завершення війни" в Україні, було б щонайменше цікаво подивитись на те, як Венс і Тім Волз обговорюють питання підтримки України. З іншого боку, з огляду на негативний осад від візиту Зеленського до США, той факт, що війну в Україні модератори не згадали взагалі, може бути й цілком позитивним для нас.
2. Міжнародна тематика була практично відсутня на дебатах. Їй присвятили лише перше питання – про підтримку превентивного удару по Ірану з боку Ізраїлю. Але й тут кандидати почасти натякнули, якою бачать зовнішньополітичну стратегію їхніх адміністрацій у разі перемоги: у випадку Тіма Волза це байденівське "відповідальне лідерство", а Джей Ді Венса – рейганівсько-трампівський "мир шляхом сили".
3. Обидва кандидати відстоювали своїх президентів та їхні досягнення на посаді, а критикуючи опонента, зосереджувались на найбільш "вигідних" для себе темах. Для демократа Волза такими були право жінок на аборти, охорона здоровʼя, зміни клімату та захист демократії. Венс тиснув на питання економіки та міграції.
4. Чи не єдиний по-справжньому гострий момент у дебатах стосувався якраз міграції. Венс користався кожною можливістю, аби повторити: віцепрезидентка вела політику "відкритого кордону", впустила до США злочинців-іммігрантів і сприяла незаконній наркоторгівлі. Зрештою, обмін репліками вийшов за межі правил дебатів, і модератори просто вимкнули опонентам мікрофони.
5. Згідно з опитуванням CNN, виборці, які дивилися дебати, приблизно однаково оцінюють Джей Ді Венса та Тіма Волза – 51% проти 49% відповідно. (Перед дебатами перевагу віддавали саме демократу – 54% проти 45% – імовірно, під враженням виступу Гарріс.)
6. Якщо й говорити про переможця дебатів, то шалька терезів буде радше схилена на користь Венса. Причина проста: його попередні заяви, зокрема відверте вигадування історії про мігрантів, які їдять домашніх тварин, склала далеко не найкраще враження про кандидата. На дебатах він уже не вдавався до такої огульної риторики – хоч фактчекери виявили в нього значно більше неправдивих заяв і маніпуляцій, ніж у Тіма Волза.
7. І якщо Венсу вдасться продовжити діяти в такому ж дусі, він цілком може виправдати свою роль "інтелігентнішої" обгортки трампізму – що внесе ще більше непередбачуваності в кампанію.
"Путін може радикалізувати загартованих у боях ополченців, спрямованих проти Заходу і НАТО" - вам взагалі нормально таке публікувати? Чи тому що це написав The Economist (до речі незрозуміло це едиторіал, чи хто саме автор статті) то це має бути вагомим авторитетом для читачів чи як
Читать полностью…Тому що вона замість допомоги Україні, відкривала свої ресторани і завалила ленд- ліз
Читать полностью…великі "прой..би" малих, та незрілих українських політиканів, тільки грають на руку сосії... клоуни-піськограї залишаться лише клоунами-піськограями у руках агентів рашкі. він зєлєбобік навіть не усвідомлює, що його юзають у темну...
Читать полностью…Ого, зрозуміло, кіно про Зеленського стало реальним трилером!
Читать полностью…Ми не знайомі особисто, тому знаю лише, що у відкритих джерелах Павла вказують стрільцем одного з підрозділів Сил територіальної оборони Збройних Сил України
Читать полностью…Ну взагалі автор цього тексту пан Казарін – буквально в колишньому журналіст, а зараз військовослужбовець ЗСУ.
Читать полностью…Виробництво чого??? Всі хто працюють на цих реквізованих підприємствах мають бронь. Чи ви про лопатами будувати нафтові свердловини???
Читать полностью…УП, а скільки членів редакції боронить зараз Україну зі зброєю в руках, воїни ви наші?
Читать полностью…Що нам розповів Юрій Андрухович?
Це інтерв'ю з письменником Юрієм Андруховичем – не про творчість і не про старі чи майбутні книги. Це інтерв'ю – про політику крізь призму літератури. Дуже радимо дивитися повну версію, а ось лише декілька ключових тез:
Про Москву напередодні розпаду СРСР: Я там застав останні роки СРСР. І був свідком того, як стрімко все валиться. Коли відносний московський добробут перестає будь-що означати. І це викликало таку неймовірну зловтіху. Я радів тому, як ці руїни будуть падати, і хотів стати тим, хто побачить, як "Титанік" піде на дно. Але для цього треба було б вижити самому.
Про те, чим українці відрізняються від росіян: В українців інстинкт демократизму. У нас неможливий тиран, неможливий диктатор. Українці інстинктивно не люблять будь-яку владу. А росіяни – це люди винятково централізовано вертикальної підпорядкованості. Бути демократом для них означає якесь лузерство. Там був один цар, який за старості літ пішов і просто передав владу наступному, який уже п'є кров 25 років.
Про шлях до ЄС та НАТО: До повномасштабної війни це був рух, який можна порівняти із рухом сильно нетверезого чоловіка. Він знає, куди йому треба прийти, але йде страшенно довго, збивається зі шляху, якийсь час проводить в канаві, встає з неї, йде далі. Але в результаті він обов'язково прийде і переночує вдома, у своїй Європі, там, де його місце. Так було раніше. А зараз спрацьовує фактор війни. І це витвережує нічного п'яного мандрівника – він став дисциплінованим.
Про запит на нового лідера: Насправді українське суспільство весь час у пошуках нового лідера. Щойно обравши Зеленського, воно вже було в пошуках наступного нового лідера. Це нормально і природно. Українці розчаровуються вже на другий – третій день нової влади. Так що ми в пошуках постійно. Я думаю, це продуктивно і добре.
Про те, що не так із Мінкультом: Такого міністерства бути не повинно. Культура могла б цілком повноцінно існувати навіть без такого міністерства. Воно може і бути, я не вимагаю його закриття. Але думаю, що для повноцінного культурного процесу не обов'язково обзаводитися якимось бюрократичним апаратом, кабінетами, коридорами, циркуляцією паперів, наказів і так далі. Тому що особливо таку тонку галузь, як культура, це насправді нищить, а не допомагає.
Не пройшли тест, війну давно перетворили на шоу, а її тяготи лежать на невеликій кількості людей
Читать полностью…