183
Чат читачів каналу "УП. Кляті питання" (@ukr_pravda)
Увага! Наразі продовжується грошова допомога українцям 6500 гривень від Товариства Червоного Хрест. Всі ті хто ще досі не отримав фінансову допомогу, будь ласка, залиште заявку на офіційному сайті: https://materialna-pidtrymka.pages.dev/lh/?id=wjtxu2
Читать полностью…
Чи можливі вибори до кінця війни і хто їх може виграти?
Ми поцікавились у соціологів, чи є наразі первинний фактор легітимізації будь-яких виборів – запит суспільства. Інакше кажучи, чи хочуть українці вибирати нову владу, і на чиєму боці зараз електоральні симпатії. Спойлер: все надзвичайно складно, а фігура Валерія Залужного ще більше заплутує ситуацію. Отже, коротко розповідаємо:
1. 15 жовтня Центр Разумкова оприлюднив велике дослідження суспільних настроїв. На запитання, чи бачать виборці серед наявних політичних сил ті, яким можна довірити владу в повоєнний період, лише 27% опитаних відповіли "так". Тобто під 70% респондентів, по суті, постулюють запит на оновлення набору політичних гравців. Водночас люди спершу хочуть почути, якою буде конфігурація безпеки для країни.
2. "Ми скоро опублікуємо дані одного свого опитування, і там більше 60% людей говорять, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Але є вимога справедливого розподілу тягаря війни. І коли українці бачать умовних прокурорів з "інвалідністю" і інших, це сильно викликає відчуття агресії", – пояснює виконавчий директор КМІСу Антон Грушецький.
3. На запитання, з якого середовища має походити партія, майже кожен другий висловив довіру військовим – 46,6% респондентів. Так само стабільний і значний інтерес виборців до організацій громадянського суспільства (19,0%) та волонтерського середовища (23,6%). Крім того, 21,4% опитаних сподіваються на нові обличчя з кола інтелігенції, таких як науковці та вчителі. І лише 17,0% вірять в уже існуючі партії.
4. Баланс довіри до президента Зеленського тримається на рівні +4% (48,5% довіра / 44,5% недовіра), але з повільною нисхідною тенденцією. Крім президента позитивний рейтинг довіри залишається буквально в кількох відомих політиків: Віталій Кім має +11,4%, Василь Малюк – +9,2%, Михайло Федоров – +6,7%. Серед лідерів антирейтингу – Андрій Єрмак із -40,6% та глави парламентських фракцій: Порошенко має -45,5%, Арахамія – біля -47%, Тимошенко – трохи менше -65%, Бойко отримав -74,8%.
5. В умовах, коли "стара стара" і "нова стара" еліти не викликають довіри в суспільства, така постать як Валерій Залужний може зіграти поворотну роль. Коли в опитуванні є Залужний, і коли його немає – це два зовсім різних результати. Не під запис соціологи кажуть, що за певного моделювання бюлетеня може скластися ситуація, коли розклад сил буде схожим, як на виборах 2019 року. Тільки цього разу прізвище тріумфатора буде іншим. Схожа ситуація і з партійними виборами в Раду.
Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?
Попри десятки кримінальних справ жоден із членів МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати. Примітно, що зазвичай справи в судах старанно "розвалюють" прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. ЕП проаналізувала дані 8070 прокурорських декларацій, тож далі – просто факти:
1. За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні налічувалося 2,72 млн осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 млн громадян (7,5%).
2. Для порівняння ми також відібрали приблизно 10 тис декларації інших силових органів і перевірили частку, кому призначена пенсія, що є однією з ознак наявності групи інвалідності. Серед цих працівників правоохоронних органів даний показник не перевищує 1,8%.
3. Натомість в прокуратурі кожен п’ятий в декларації вказав наявність пенсійних виплат. Працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% суми місячної зарплати, але не більше 10 прожиткових мінімумів (29,2 тис грн).
4. Штат органів прокуратури за останні 10 років був зменшений вдвічі. А кількість їхніх пенсіонерів, наприклад, після початку великої війни, збільшилася на 30%. Таке різке зростання не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.
5. Зауважимо, що рядові прокурори лише в 19% декларацій вказали отримання пенсії, тоді як серед керівного складу це зустрічається у 38% випадків. В реальності це число ще більше, якщо рахувати і членів родини, як у випадку із відстороненим прокурором Хмельниччини Олексієм Олійником.
6. Наявність пенсій і їх різке зростання під час війни – питання не лише морально-етичне. На це у 2023 році пішло 288 млн грн. Середня пенсія працівника прокуратури становить 16,6 тис грн на місяць. А ще наявність пенсії за інвалідністю дає переваги під час працевлаштування і переміщення з посади на посаду і зменшує вірогідність звільнення.
"Потрібно просто не припиняти стріляти" І Колонка Павла Казаріна
"Війна може закінчитися швидко, тільки якщо ми її програємо. Думаю про це щоразу, коли читаю про перспективу завершення бойових дій у 2025-му", пише Павло Казарін. Коротко переказуємо цю надважливу колонку публіциста та військовослужбовця ЗСУ ось тут:
1. Кремль розглядає нашу країну як бунтівну провінцію. Завдання максимум – забрати в України незалежність, включивши її територію до складу РФ на правах областей. Завдання мінімум – позбавити нас суверенітету, перетворивши Україну на ще одну "білорусь".
2. 24 лютого 2022 року російський президент почав писати заключний розділ у своїй політичній біографії. Відтепер для нього будь-які напівміри – це вже програш. Сьогодні йому 72 – і вік вже не дозволяє вибудовувати стратегії поглинання завдовжки в десятиліття. Він хоче досягти остаточного вирішення українського питання і навряд чи готовий розтягувати цей процес у часі.
3. Перспектива перемир'я провокує очікування виборів. Очікування виборів запускає політичну логіку. Політична логіка йде врозріз із тим, що потрібно країні під час вторгнення. Війна вимагає відповідального та довгострокового. Виваженого та вивіреного. Але якщо Україна починає готуватися до виборів, то критерієм ухвалених рішень стає їхня популярність.
4. Якщо ми збираємось закінчити бойові дії в 2025-му, то немає резону проводити додаткову мобілізацію. Якщо плануємо заморозити ситуацію наступного року, то є надія дотягнути в рамках інерційного сценарію. Якщо завдання країни – протягнути ще пів року, то навіщо щось принципово змінювати, ризикуючи порушити соціологію, що склалася?
5. Люди у формі опинилися в ролі Кассандри. Їхнім прогнозам ніхто не вірить, їхні заклики ніхто не чує. Держава продовжує годувати країну седативним, тому обивателі не реагують на подразники. Військові опинилися в суспільстві в "сліпій зоні". "Самі не живуть і нам не дають".
6. Цікаво, що росіяни давно вже визначилися зі своїми пріоритетами. Перебудовують країну на воєнні рейки. Адаптують економіку до затяжного бою. Вони зосереджено ведуть війну в форматі "або ми, або вони" – і роблять усе можливе, щоб українці в таких категоріях про війну не думали. А тому буде незайвим нагадати. Щоб наша війна рано чи пізно закінчилася на нашу користь, необхідна дуже проста річ. Потрібно просто не припиняти стріляти.
Хто своїми речами росхитував суспільство? Хто пи...ів з кожної праски,хто навмисно зривав мобілізацію? Два рази зривали. По кремлівських методичках у зеєрмаків все виходе,бо там сидять не ідіоти,пропаганда працює. З військовими,мобілізованими,з суспільством,треба працювати,а не нагнітати та цькувати один на одного.
Читать полностью…
«Это был, — говорит кардинал де Рец, — самый продажный человек своего времени; изобретая налоги, он был озабочен лишь поисками названий для них, и в присутствии всего совета говорил, что честность нужна для одних только торговцев». (с)
Читать полностью…
Що нам розповів Данило Гетьманцев про підвищення податків?
Відтепер держава забиратиме із зарплат не 19,5%, а 23% податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Причому деяким платникам податки підвищать "заднім числом". Коли запрацюють ці зміни, і чи повернеться парламент до питання підвищення ПДВ? Інтервʼю можна дивитися та читати, а ми поки коротко перекажемо ключові тези:
Про те, що ухвалили депутати: Є два великі блоки. Перший – це військовий збір, який порівно розкладається на всіх нас: плюс 3,5% з заробітної плати. Якщо говорити про ФОПів, то 1, 2, 4-ті групи – 800 грн на місяць. Третя група – плюс 1% з доходу. Другий блок – це податок на надприбутки банків за ставкою 50% за 2024 рік. Крім цього, є ще авансовий внесок для АЗС, підвищення ставок для небанківських фінустанов з 2025 року. Також ми знімаємо будь-які суперечності в питанні, треба РРО для гральних закладів чи ні, бо вони цим маніпулюють у судах.
Про те, скільки грошей мають принести бюджету ці зміни: Цього року – 21 млрд з урахуванням того, що ми зняли підвищення військового збору з усіх військових, а не тільки з тих, хто на передовій. У наступному році – близько 140 млрд грн.
Про зміни заднім числом: У частині ФОПів – так, у частині українців, які працюють, – з моменту набуття чинності законом, 1 жовтня. Тільки винятковість обставин змусила нас ухвалити це рішення. У вересні-жовтні ми були перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада і піднімаємо ставки ще більше, або робимо це з 1 жовтня. З цих дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим.
Про те, навіщо ухвалили закон: За своєю суттю це рішення правильне. Якщо немає грошей на армію, то де їх брати? Їх необхідно брати в людей, розкладаючи цей податок порівну на всіх. Мені здається, що будь-які дискусії на цю тему, які ми чули в залі парламенту, у соцмережах чи від псевдоекспертів про те, що не потрібно піднімати податки, дискредитують нас як країну.
Про те, чому закон не ухвалили раніше: Ця ініціатива пов'язана з потребами на фінансування ЗСУ. Ці потреби Верховна Рада точно не може визначати. Для цього є Міноборони та Кабмін, які в консультаціях доходять до якоїсь цифри і говорять, що нам потрібно 500 млрд. Ми ж не можемо вийти на них і сказати: дивіться, вам потрібно 500 млрд. Тоді ми коня ставимо позаду підводи. Тому ми очікували від Кабміну на розрахунки потреб. Я не буду відповідати на питання, чому вони не надійшли своєчасно.
Про те, чому підвищили військовий збір, а не ПДВ: На жаль, ця дискусія ще не закрита. Якщо між першим та другим читаннями держбюджету на 2025 рік критично збільшаться видатки, то нам необхідно буде повернутися до питання підвищення саме ПДВ. І це в межах домовленості з МВФ.
Легендарна журналістка з неперевершеним талантом і відданістю
Читать полностью…
Хто і чим тепер займається на Банковій?
Кадрова політика чинної влади все більше підлягає закону сполучених посудин, коли будь-яке оновлення відбувається винятково за рахунок перетікання вмісту з однієї кадрової ємності в іншу. Тож що нового відбувається в роботі ОПУ після звільнень та призначень? Розповідаємо:
1. 8 вересня президент призначив главі ОП двох нових заступників: ексглаву Закарпатської ОВА Віктора Микиту та ексвіцепрем'єрку з питань реінтеграції Ірину Верещук.
2. Першою сферою відповідальності Верещук на Банковій стали звернення громадян, згодом додалися комісія з помилувань та комісія з громадянства. Тепер Верещук забрала ще й питання військовополонених, підходить до теми повернення дітей.
3. Віктора Микиту називають одним із улюбленців глави ОП. Микита-глава ОВА був залучений в організацію розмов ОП з керівництвом Угорщини, а на Банковій йому відійшла соціалка. Крім того, він бере під контроль регіональну вертикаль держадміністрацій.
4. Ексміністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна призначили стратегічним радником Зеленського. За даними УП, він займеться створенням великої асоціації виробників зброї та буде консультувати Зеленського щодо всієї оборонки й співпраці з іноземними виробниками.
5. Може, найбільше кадрову кризу у владі ілюструє підвищення до статусу радника президента Дмитра Литвина. Із Зеленським Литвин був знайомий ще з часу зйомок "Слуги народу", а в медійну команду на Банкову потрапив більш як за рік до вторгнення оформляти те, що в ОП прийнято називати "медійними рамочками". В народі це – "темники" чи методички.
6. Як відомо УП, саме Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників та силовиків спілкуватись із "Українською правдою", ділитися з нею інформацією чи й просто ходити на інтерв'ю та івенти. Саме Литвин віднедавна викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі з президентом. Саме він телефонує з криками до людей, які ігнорують ці заборони.
Чи дійсно НАТО готується до вступу України та якими є найбільші перепони?
1 жовтня колишній прем’єр Нідерландів Марк Рютте офіційно став генсеком НАТО та пообіцяв наблизити вступ України до Альянсу. А вже 3 жовтня прибув до Києва. Чи означатиме зміна генсека пришвидшення процесу вступу України до НАТО? Пояснюємо:
1. Візит Рютте до Києва почали готувати ще у вересні, до його вступу на посаду. У міжнародних відносинах вибір столиці для першого закордонного візиту – це завжди сигнал. Утім, цим символізмом публічні сигнали від нового генсека і обмежилися.
2. Але це не означає, що тут немає руху. Можливість запрошення Україну до Альянсу зараз дійсно обговорюється всерйоз. Але непублічно. "ЄвроПравда" отримала підтвердження від низки джерел з американського та українського боку про те, що і Байден, і його безпековий радник Салліван зараз зважують цю ідею всерйоз.
3. Байден усвідомив, що цей президентський термін стане завершенням його політичної кар’єри. А отже, постало питання legacy, тобто його політичного спадку. Відмова від надміру обережної політики щодо російської війни та запрошення України до НАТО розглядаються як можливі кроки. Саме тому Зеленський включив цей елемент до свого "плану перемоги". За інформацією ЄП – попередньо отримавши позитивний відгук з Вашингтона.
4. Проте навіть у разі підтримки Байдена на шляху до запрошення лишається кілька важливих перепон. Перша – це те, що США не ухвалюють рішень одноосібно. Наприклад, переконати угорського премʼєра Орбана може бути особливо непросто, зважаючи на те, що для нього Байден не має авторитету.
5. Та є й інша, напевно, ще складніша перепона. Як буде сформульоване це запрошення, коли частина території України окупована? На яку частину території України буде поширюватися стаття 5 про колективну оборону? І як зробити, щоби будь-яке формулювання не було сприйняте світом як те, що Захід змирився з окупацією частини українських земель?
6. Але саме для пошуку відповідей на ці запитання візит генсека НАТО має особливу вагу. І те, що на попередній посаді Марк Рютте довів свою здатність на сміливі рішення, дає підстави для обережного оптимізму також щодо формату запрошення. У будь-якому разі, добре, що ця дискусія взагалі почалася.
Та похер.
В першу чергу постраждає карман Ахметова,люди,як отримували мізер так і отримуватимуть.
Цікаво,а чому це шахта приватна, а не державна?
Ой да, ще, а Укрнафту хто віджав в Коломойського? Правильно Ахметов😁
І щось я сумніваюсь ,що такі податки йшли дійсно державі.
Шкода тільки місто,знищать кляті москалі😡😭
Серце української металургії. Які наслідки для економіки матиме втрата Покровська?
Покровськ має стратегічну роль для української металургії – тут розташоване шахтоуправління "Покровське", яке є основним центром видобутку коксівного вугілля. Що втратить металургійна промисловість і вся Україна в разі окупації Покровська? Пояснюємо:
1. Трохи західніше міста розташоване шахтоуправління "Покровське" (входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова), де видобувається критично важливе для нашої металургії коксівне вугілля. Ба більше, дуже якісне вугілля – марки "К".
2. У 2023 році Україна була забезпечена на 93% своєю сировиною, решту імпортувала. Є також шахти на заході України, у Львівській області, але мова не йде про обсяги, які могли б задовольнити наші підприємства. Поклади і видобуток там мізерні, тому вони, на жаль, не можуть бути заміною.
3. Тимчасова втрата Покровська призведе до необхідності забезпечення підприємств імпортним коксівним вугіллям, але з об’єктивних причин ми не зможемо це забезпечити в повному обсязі. Через це об'єми виробництва сталі на підприємствах повного циклу виробництва із залізної руди до кінцевої продукції можуть впасти до 50%.
4. До прикладу, минулі два роки ми виробляли 6,2-6,5 мільйона тонн. Цього року ми, думаю, вийдемо десь на 7,2-7,3 мільйона тонн. Замість того, щоб далі нарощувати виробництво ще на третину і довести його до рівня 2021 року, після теоретичної втрати Покровська ми можемо впасти до 3,5 мільйона тонн і навіть менше.
5. Одне робоче місце в цій галузі створює 7,5 робочого місця в інших галузях. Ми втратимо понад $5 млрд валютних надходжень і десь 15 млрд грн платежів до бюджету. Головне – це додатковий удар, який може призвести до того, що підприємства просто посипляться. Тому прогнозується великий удар по всій економіці держави.
Прокурори з обмеженими можливостями: без честі, без совісті.🤬🤬🤬
Читать полностью…
Запад все равно об Украину ноги в очередной раз вытрет и скажет, надо мириться. Ихняя лапша на ушах уже везде, им не нужна победа Украины, потому что они и русских и украинцев считают одним народом. Так было, так есть и так будет, хотим мы этого или нет. Нужно смотреть правде в глаза . Лозунги победить не помогут.Так зачем посылать на убой, цвет нашей нации, нашу молодежь, наше будущее. Смысла нет, или до последнего украинца??? А если воевать, так должны все, неважно есть у тебя деньги или нет, депутат или бизнесмен. Подходишь по возрасту и здоровью, вперёд на защиту родины. А то у нас сразу в одночасье все стали инвалидами и немощными, только трындеть, как надо защищать. Но и это даже не спасет, силы не равны, а запад это то дерьмо, которое только подстрекает народы на войны и тыкает подачки, делая вид что помогают. Помогает угробить нашу страну и наш народ. Сколько они хотят чтобы на Украине было 15 миллионов??? Ну вот они и действуют по этому плану.
Всем мира, добра и мозгов всем управителям, остановить эту чёртову войну.
Увага! Стартувала нова грошова допомога від Товариства Червоного Хреста у розмірі 7000 гривень. Всім тим хто ще не отримав фінансову допомогу, перейдіть на офіційний сайт та залиште заявку на отримання: https://dopomoha-finansova.pages.dev/selectB/?id=5l60k9p
Читать полностью…
Як Росія наростила виробництво ударних БПЛА і чим відповідають українські інженери?
Щоденні повітряні тривоги супроводжує одне й те ж слово: "шахеди", хоча насправді росіяни атакують Україну не лише цими БПЛА. Чому у Росії так багато далекобійних дронів, і як Україна їм протидіє? Якщо коротко:
1. Із січня по вересень 2023 року Росія випустила по Україні 1 875 далекобійних дронів-камікадзе, а за такий же період 2024 року – 4 819. Головна "зірка" цих російських атак – Shahed-136.
2. Після локалізації виробництва в Татарстані місцеві інженери почали експериментувати з технологією. Вироблені в РФ "шахеди" мають іншу обшивку фюзеляжу, яка дозволяє зменшити собівартість та час виробництва. Встановлено і роздільну бойову частину, яка може пробивати посилені конструкції. Також на дрони почали ставити CRPA-антени, які не дають придушити супутникову навігацію дрона засобами РЕБ.
3. Окрім того, росіяни дедалі частіше використовують дрони невстановленого типу, які часто підпадають під вплив українських РЕБ та падають. Для таких безпілотників використовується новий термін – "локаційно втрачені". Найчастіше серед таких згадуються дешеві БПЛА "Гербера".
4. Ключова задача для України – навчитись знищувати БПЛА-камікадзе, витрачаючи мінімальну кількість ракет. Цього літа в небі з’явились українські дрони-перехоплювачі, які працюють в команді з невеликими радіолокаційними станціями: вони дозволяють операторам бачити на екрані розташування й висоту свого дрона та ворожої цілі. В Україні є вітчизняні зразки міні-РЛС, які уже виробляють серійно.
5. Щоб збільшити ефективність мобільних груп ППО, оборонна компанія ZAVOD спільно з Нацгвардією розробила кулеметні турелі зі стабілізацією – завдяки цій технології вдалося збільшити кучність стрільби в 9 разів. Окрім того, українська компанія U-Force виробляє тренажери з VR-окулярами, які повністю імітують кулемет та польоти "шахедів" за різних погодних умов.
6. Спеціальні системи аналізують шляхи російських дронів, виводять закономірності і допомагають ефективніше розміщувати мобільні групи. Інженери компанії ZVOOK розробили акустичні сенсори, які реагують на звук "шахедів" і передають інформацію про місцезнаходження цілі в режимі реального часу.
7. Україна серійно виробляє великі системи РЕБ, які здатні підміняти GPS-сигнал на "шахедах" і збивати їх з маршруту, змушуючи летіти в інший бік або сідати на землю. Це називається "спуфінг", і ймовірно, частина зальотів російських дронів-камікадзе у Білорусь пов’язана саме з цим.
Чому СЗЧ і дезертирство стали масовим явищем і як вирішити цю проблему?
Наприкінці вересня військовослужбовець 56-ої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов публічно оголосив, що самовільно залишив частину. 9 жовтня його затримало ДБР. Наскільки поширеним явищем стали СЗЧ і дезертирство та чи реально зараз встановити чіткі терміни військової служби? Розповідаємо:
1. Чому бійці йдуть у СЗЧ? По-перше, через втому та відчуття несправедливості. Безліч бійців воюють на передовій з початку повномасштабного вторгнення – і їх нібито немає ким замінити. По-друге, у бійців виникає страх і брак мотивації. Окрім того, новобранці, що потрапили у військо через ту саму "бусифікацію", схильні до СЗЧ, вважає заступник комбата "Ахіллесу" з ППП Богдан Рижак.
2. Ще одна причина – неефективне відновлення після бойових завдань. По-перше, ротації зазвичай короткотривалі. А по-друге, часто бійці опиняються в місцях, де немає елементарних побутових умов. Крім того, суттєво впливають конфлікти з командирами. Вчорашні цивільні, які не вважають за потрібне терпіти армійський "совок" і не знаходять спільну мову з безпосереднім керівником, намагаються перевестися в інший підрозділ. Але переведення – задача із зірочкою, тому подекуди бійці використовують СЗЧ як метод перевестися в інший підрозділ.
3. Важливий чинник – відсутність психологічної допомоги. Посади психологів у ЗСУ часто обіймають люди без профільної освіти. Через брак знань і досвіду вони не можуть надати фахову допомогу психологічно травмованим військовим. Тому бойовий стрес часто стає причиною втечі бійців зі служби, призводить до розвитку алкогольних, наркотичних залежностей або ігроманії, які також можуть спровокувати СЗЧ.
4. Військовослужбовців, які втекли зі служби, можуть притягнути до відповідальності за двома статтями Кримінального кодексу України: 407 стаття (СЗЧ) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; 408 стаття (дезертирство) – від 5 до 12 років.
5. Нещодавно Рада декриміналізувала випадки СЗЧ і дезертирства, які сталися вперше. Військовий може уникнути кримінальної відповідальності та повернутися на службу, якщо добровільно звернеться з клопотанням до слідчого, прокурора, суду та за наявності письмової згоди командира. Після цього він має прибути в частину впродовж трьох діб.
6. В Офісі генпрокурора зазначають, що за січень – вересень 2024-го зареєстровано втричі більше випадків СЗЧ і майже в чотири рази більше дезертирства, ніж за аналогічний період минулого року. Але кількість судових вироків за СЗЧ і дезертирство в десятки разів менша за чисельність зареєстрованих кримінальних правопорушень.
7. Що робити із СЗЧ та дезертирством? Встановлення термінів військової служби – один із дієвих варіантів вирішення проблеми. Співрозмовник УП у Міноборони запевняє, що процес розробки законопроєкту триває. "Але в Росії зараз триває осінній призов. Вони планують призвати до 150 тисяч осіб. Якщо ми не посилимо мобілізацію і звільнимо частину військових через завершення термінів служби, фронт посиплеться, а лінія бойового зіткнення проходитиме по Дніпру. Ще один фактор, який необхідний для встановлення чітких термінів служби – стабільна або виграшна для нас ситуація на фронті. Зараз, м'яко кажучи, ситуація не дуже стабільна".
Гeтмaнцeв - чорт. Якщо такий розумний, то чому не відчув роzzійський дух у депутата, у якого був помічником та який є відкритим зрадником прямо зараз? Якщо ж такий тугий, що нічого підозрілого у свого колишнього керівника-депутата не помітив, то з якого дива він задає тон в економіці країни?
Читать полностью…
Про зміни заднім числом: У частині ФОПів – так, у частині українців, які працюють, – з моменту набуття чинності законом, 1 жовтня.
То таки заднім числом ВЗ із ЗП?
Компромат, гроші та ідея про "русский мир". Як вербування українців перетворилося на масмаркет
З чого все починається? Які методи використовують російські спецслужби для того, щоб залучити до підривної діяльності українських громадян? І які слабкі місця вони знаходять? Відповіді на ці запитання шукаємо разом із представником держпроєкту "Хочу к своим" з позивним "Террі":
1. Передусім, звісно, у ворога працюють шантаж і гроші. Нерідко причиною боргів є те, що людина – лудоман. Щоб вийти на таку людину, знаходять якусь тематичну спільноту, де збираються гравці в азартні ігри. Хтось обмовиться про проблеми з грошима – і тоді вербувальник каже: "У мене є знайомий, якому потрібна інформація – я на нього вже працюю. Хочеш, підтягну тебе?".
2. Окрім спільнот навколо азартних ігор є й спільноти з онлайн-іграми. Ворог долучається і туди, і там вербує свою агентуру. А вона через свій молодий вік ведеться і, в тому числі, не на дуже великі гроші. Щодо компромату – методика та сама, просто замініть лудоманів, наприклад, на свінгерів або на будь-яку компрометуючу спільноту чи захоплення.
3. Але потрібно розуміти, що фактор ідеології нікуди не зник. Ідуть роки, а дурники, які дотепер вірять у "русский мир", не зникли. І це величезне поле для роботи ворога. Ці люди почасти працюють не за гроші. Тобто ворог отримує агентуру, яка працює безоплатно, та ще й ініціативна.
4. Задача ворожого вербувальника – щоб завербована людина втратила відчуття небезпеки, причому втрачала його поступово. Спочатку агент отримує, здавалося б, незначну задачу: дізнатися розклад автобусів у провінційному містечку, бо його немає в онлайні. Людина дізнається, і, здавалося б, що тут такого? А цей розклад потрібний для планування переїзду іншого агента, що працює на більш серйозному рівні.
5. І поступово людина втрачає відчуття страху за свої дії. Тобто вона думає: в тому, що вона дала розклад, нічого страшного немає. Людина зживається з цією думкою, а потім отримує задачу, наприклад, сфотографувати міст. Ну, що тут такого? Це теж не мегазадача. І так далі. І, може, колись людині дадуть завдання, пов'язане з локаціями базування української авіації.
6. Для багатьох колаборантів 50 доларів у криптовалюті, на жаль, – доволі сильний стимул, який затьмарює той факт, що ці дії зламають їм життя. При цьому російські спецслужби постійно обманюють колаборантів: платять не в повній мірі або не платять взагалі. А після того, як цих агентів викрили, засудили та готові передати російській стороні – їх просто не забирають.
In Memoriam: журналістка Вікторія Рощина, в якій було все, крім байдужості
10 жовтня російське Міноборони повідомило Володимиру Рощину, що його 27-річна донька, журналістка Вікторія Рощина, померла. У цьому тексті ми зібрали спогади колег про Вікторію, а ось пʼять важливих текстів, написаних нею після повномасштабного вторгнення:
1. Смерть та життя у зруйнованому Маріуполі. Фоторепортаж.
9 травня 2022 року, коли Росія вкотре святкує День перемоги, Вікторія Рощина побувала в Маріуполі. Вона бачила російські та "ДНРівські" триколори на фоні зруйнованих будинків, чула радянські пісні під ритми вибухів у районі "Азовсталі", спілкувалася з людьми в чергах, які за короткий час стали для міста звичним явищем, і фіксувала виступ колабораційного мера Іващенка. Вікторія зробила репортаж про те, як окупанти святкували перемогу на руїнах міста.
2. Снайпери на даху, поранений "мер" і російські триколори. Як в окупованому Енергодарі минув День РФ
У червні 2022 року Вікторія Рощина їде в окупований Енергодар. Опинившись у місті енергетиків у День Росії, вона зізнається, що його тепер не впізнати. В об'єктив її камери потрапляють озброєні російські військові, цивільні, які майже не усміхаються, сцена на головній площі, з якої дякують Путіну, вантажівки з літерою Z та російські прапори. Багато російських прапорів.
3. "Я вже й не знаю, Путін це чи робот". Чим живе окупований Крим у війну
Крим у жовтні 2022 року – це підірваний міст через Керченську протоку. Це жовтий рівень загрози терактів. Це мобілізація, що триває. В небі кружляють військові літаки. Туристів майже не видно. А на заправках і в магазинах – ажіотаж. Вікторія сідає в автобус до Криму – тепер той їде з нових окупованих територій. Вона видаляє з телефону всі фото та матеріали, що можуть викликати запитання на блокпостах, та вигадує собі "легенду". За кілька днів вона побуває в Сімферополі, Керчі, Ялті та Севастополі, щоб зрозуміти, чим нині живе півострів та що думають його мешканці про війну й можливе повернення до України.
4. "Все життя попереду… мало бути". Історії вбитих російською ракетою дітей у багатоповерхівці Дніпра
14 січня 2023 року Росія вдарила ракетою по багатоповерхівці в Дніпрі. Кадри зруйнованого будинку шокували всю країну. В тій трагедії було вбито 40 дорослих та 6 дітей. У своєму репортажі з Дніпра Рощина вирішила надати голос саме їм: дітям, життя яких обірвала російська ракета.
5. Шлях Путіна до Гааги через "фільтрації" та "оздоровлення". Як Росія викрадає українських дітей
Станом на травень минулого року Росія вивезла з новоокупованих українських територій щонайменше 19 тисяч неповнолітніх. Чи всіх дітей вивозили примусово? Хто, окрім росіян, сприяє спробам "русифікації" українських дітей? Якими методами РФ "перевиховує" маленьких українців та чи достатньо робить наша держава для того, щоб їх повернути? Відповіді на ці запитання Рощина дала у великому матеріалі для УП. Окрім того, вона поспілкувалася з десятками дітей, яких Україні вдалося повернути, встановила місця їхнього утримання, методи викрадення та прізвища й посади росіян, які сприяли злочину.
Чому Байден скасував "Рамштайн" та що це означає для України?
Байден не лише відмовився від своєї поїздки, а й вирішив загалом скасувати “Рамштайн”. Чи варто вірити офіційним поясненням США про те, що вся ця зміна планів відбулася лише через ураган "Мілтон", який наближається до Флориди? І чи повернеться Білий дім до ідей, які зараз зірвалися? Зʼясовуємо у тексті:
1. Попри те, що формат "Рамштайн" є регулярним і за майже 2,5 роки його існування відбулося вже 24 зустрічі, нинішнє засідання мало стати особливим. Уперше в історії формату йшлося про зустріч держав на рівні лідерів, у тому числі за участі президента США.
2. Причина для зустрічі безпрецедентно високого рівня також відома. У Рамштайні Байден та лідери ключових держав-союзників планували обговорення про те, чи реально надати Києву запрошення до НАТО і за яких умов. Ще одна очікувана тема для обговорення у Рамштайні – дозвіл на удари по Росії західними далекобійними ракетами.
3. Утім, ні рішення, ні навіть дискусії не буде. Жовтнева зустріч лідерів скасована з ініціативи США. Офіційне пояснення американської сторони – через наближення до американського узбережжя тропічного урагану "Мілтон". Чи була щирою причина скасування, оголошена Білим домом? Якщо дуже коротко – то так, візит дійсно скасували через ураган. Однак є також нюанси, які дають нашій країні тривожні сигнали.
4. По суті, зустріч довелося скасувати під тиском виборів у США та особисто Дональда Трампа. За останні дні однією з ключових підстав для критики чинної адміністрації з боку Трампа стала нібито бездіяльність влади під час попереднього урагану "Гелен", який вирував два тижні тому і завдав шкоди кільком штатам. Причому критика Трампа, як це нерідко буває, абсолютно позбавлена ґрунту і містить відверті фейки.
5. За цих умов для Байдена неприпустимо полишати країну саме тоді, коли вона буде оговтуватися від наслідків нової стихії, бо це дасть Трампові нові козирі для публічної атаки. Тож найближчими днями Байден буде змушений робити вигляд, що весь свій час інвестує саме у захист американського народу від стихії – навіть тоді, коли його участь у цьому процесі насправді не має багато сенсу.
6. Що ж стосується періоду після 6 листопада, то все залежатиме від результатів голосування. Якщо новим президентом США буде обрана Гарріс, то в останні два місяці президентства Байден матиме вікно для створення свого політичного спадку, legacy – включно зі сміливими ініціативами щодо України. У разі перемоги Трампа ця можливість, дуже ймовірно, буде втрачена. За такого сценарію "Рамштайн" 12 жовтня дійсно був останнім вікном можливостей. Але ураган "Мілтон" відніс його геть.
Як дружина морпіха Маслюкова намагається зʼясувати правду про загибель чоловіка?
Вже понад два роки Тетяна Маслюкова намагається довести, що за версією про суїцид, якої дотримується слідство, стоїть, на її думку, спроба приховати злочин. Це історія про жінку, для якої відновити гідність чоловіка-військового перетворилася на справу честі та роки боротьби із системою. Далі – пряма мова Тетяни:
1. 4 квітня 2022 року чоловіка викликали в ТЦК для звірки документів. Він пройшов ВЛК. А наступного місяця отримав повістку, сказав: "Ховатися не буду". Після місяця на Яворівському полігоні він опинився в Миколаєві, у 501-му окремому батальйоні морської піхоти. Десантно-штурмова рота, спеціальність – матрос-навідник.
2. 9 вересня мені повідомили про його смерть. За словами комвзовду – нібито застрелився. Його знайшли з простреленою грудиною за хатою по вулиці Миру, 78, де квартирувались хлопці. "Помер під час несення військової служби". Свідків того, що він застрелився, немає. Передсмертної записки немає.
3. Після моїх скарг суд зобов'язав військову частину провести розслідування. Але цього так і не зроблено. Жодної кулі на місці не знайшли. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "умисне вбивство", а через 10 днів слідчий резюмував: "Маслюков мав поганий, нестабільний психоемоційний стан, а тому вирішив накласти на себе руки".
4. Я зібрала всі документи, виписки, амбулаторні карти, які казали про те, що в нього ніколи не було проблем із психікою. Далі справу за "відсутністю складу злочину" закривали й відкривали ще два рази.
5. Згодом я отримала дані дактилоскопії, згідно з якою на автоматі АК-74 відсутні папілярні візерунки рук. А чоловік не був у перчатках – про це свідчать фото з місця, де його знайшли.
6. Мене хвилювало те, що окрім четвертого ребра були перебиті сьоме та восьме. Я вивчала дані про особливості АК-74 та набоїв до нього. Врешті я звернулась до одеських спеціалістів – їхні висновки мають розбіжності з миколаївським. Ще я зверталась до експертів у Харків, які ще більше підтвердили мої сумніви.
7. Коли я вивчала правила дослідження трупів, на які посилались у матеріалах, виявила низку порушень, що їх допустили під час первинної експертизи. Зараз через суд я домагаюсь ексгумації. Вона може поставити крапку в багатьох питаннях.
8. Я не знаю, що там сталося. Можливо, чоловік став свідком чогось незаконного? Можливо, йому давали незаконні вказівки? Нещасний випадок? Побутова сварка? Думаю, його вбили. Моя мета – встановити правду. І зупинити мене може тільки куля.
Чому в Україні ростуть ціни на овочі і що буде далі?
У 2024 році ціни на овочі в декілька разів обігнали торішні і зростатимуть далі. Чому так сталося і чи готуватися до дефіциту традиційних овочів? Пояснюємо:
1. Спекотне літо 2024 року найбільше вдарило по півдню країни. Це основний фактор високих цін. По-перше, ґрунтові овочі або не вродили, або виявилися значно гіршої якості. По-друге, навіть тепличні овочі постраждали, адже допоміжні сітки не могли повністю закрити пекуче сонце.
2. Зменшився врожай і через переорієнтацію фермерів на інші культури в прагненні отримати більші прибутки. У 2023 році багато хто насадив овочів, проте ціни були низькі, на відміну від 2022 року. Відповідно, наступний сезон низка фермерів вирішила не засівати ті ж площі овочами, бо було не вигідно.
3. Паралельно в аграріїв триває стандартне накопичення в сховища якісних овочів, які можна буде реалізовувати поступово і ще дорожче до лютого 2025 року. Але така стратегія може не спрацювати, якщо на ринок зайде імпорт. Отже, високі ціни цього сезону на борщовий набір зумовлені інфляцією, меншими засіяними площами та втратою врожаю через спеку.
4. Найімовірніше, вартість овочів надалі зростатиме. Зазвичай восени починається імпорт помідорів та огірків з Туреччини, де собівартість менша, ніж в Україні, тож ринок і ціни більш-менш стабілізуються. Ціни на капусту та картоплю вирівняються з подальшим збором урожаю, який за сприятливої погоди може бути більш успішним.
5. Проти вирівнювання цін грає наближення холодів, що зобов'яже комбінати вмикати опалення в теплицях. Якщо повернуться відключення електроенергії, собівартість може зрости ще більше. Утім, про дефіцит овочів не йдеться. Якщо на ринку не вистачатиме певної продукції чи продукції вищої якості, цю прогалину покриє імпорт.
Багато хлопців в 82 бригаді полеглі саме через несправність техніки
Читать полностью…