183
Чат читачів каналу "УП. Кляті питання" (@ukr_pravda)
Ну, здається вже ясно, хто посиплеться, поки ми дотискаємо.
Читать полностью…
В данный момент ведётся война против человечества. Оккупанты у власти. Медицина, продовольствие, образование, государственный строй, и тд. Это всё способствует ухудшению развития -человечности, ума, здоровья, осознанности и общности. Конечно не без содействия частных рук компаний - которые предоставляют блага в разные страны, и например мы в Украине это наблюдаем. -не заметно ..но цели достигаются.
Читать полностью…
Що таке стратегія виснаження і чому великі країни програють затяжні війни?
Як впливають на хід війни різнокольорові "лебеді" та "сірі носороги"? Чи виграють війни в обороні? Через що "великі" країни програють в "малих" війнах на виснаження? Чи справді з появою солдатів із Північної Кореї на Курщині ми увірвалися в Третю світову?
Про це ми поговорили з Василем Павловим, воєнним істориком, головою Центру мілітарної історії:
Про стратегію виснаження: Той, хто починає війну на виснаження, завжди вважає, що виснажить ворога, а сам залишиться при своїх козирях. Але такі випадки в історії війн є унікальними. В тій самій Другій світовій стратегія виснаження, яка була застосована до Німеччини, не менш сильно вдарила і по тих, хто її застосовував, за виключенням США, лише тому що вони знаходилися на іншому континенті. Стратегія виснаження майже завжди б'є по всіх.
Про "класичні" принципи ведення війни: Сьогодні всі полюбляють цитувати "Мистецтво війни" Сунь-цзи, забуваючи, що цим принципам майже 3000 років. Не можна сказати, що принципи воєнного мистецтва є вічними чи незмінними, але вони є доволі-таки сталими. Те, що колись було передовим, стає класикою, але від цього не втрачає ні своїх якостей, ні свого функціоналу.
Про глухий кут: У росіян не вистачає сил кардинально змінити хід подій. Так, вони сьогодні продавлюють масою. Це єдиний для них варіант – вони мусять постійно рухатися вперед, бо інакше не зможуть утримувати захоплену раніше територію. Але тільки-но вони зупиняються, Сили оборони України завдають контрудари і відкидають їх назад. Є така фраза: щоби залишатися на місці, потрібно дуже сильно бігти. Це та сама ситуація.
Про те, чи можна виграти війну в обороні: Перемогти в обороні можна лише у випадку, якщо щось станеться в державі супротивника і вона припинить своє існування. Були війни, коли прилітали різнокольорові "лебеді" і ситуація докорінно змінювалася. Німеччина програла Першу світову війну, не втративши жодного сантиметра своєї території. Але непередбачувані "лебеді" – це не те, на що варто сподіватися і розраховувати.
Про вплив "сірих носорогів": Це ті загрози, які існують. Про них всі знають, але не звертають увагу, тому що перебувають у полоні власних уявлень про супротивника. Ми знаємо кількість населення в Росії та її мобілізаційний потенціал, але довго вважали, що всі ці солдати погано підготовлені, а всі генерали – нездари, що насправді не так. Ми очікували, що російський ВПК зламається під санкціями, а він не зламався. Так, він виробляє значно менше, ніж міг, але виробляє.
Про відсутність мотивації у затяжній війні: Мені дуже сподобалася заява одного з представників ТЦК, що для тих, хто вмотивований, є служба за контрактом, а для тих, хто не бажає служити, є мобілізація. І це абсолютно типова ситуація у війнах на виснаження. Як тільки починається довготривала війна, витягнути її виключно на добровольцях, на контрактниках неможливо.
Завтра Зеленський об'являє війну Польщі. Післязавтра капітуляція. І опа-на Україна в НАТО!
Читать полностью…
Чєл не крінжуй, я згоден зі всим, крім вимагання, це бізнес схемка родинного озг, а аватарів поставили на потік з виплатами через що бабки осідали в їх карманах, а не в державі
Читать полностью…
Це якась зрада, іпсо и повний пиздец разом.
Чого не хочуть йти у армію а если вже попали у підрозділ з таким командиром , то тікають звідти. Мотивація...
я радий що ви зрозуміли основну мету договору і виділили її ПРОПИСНИМИ літерами, але далі справа не пішла, проконсультуйтесь з юристом чи бухгалтером
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276_001
Так, в тексті було слово «поточні» та я зробив уточнення «сприятливі», орієнтуємось на слово сприятливі, якщо поточні не сприятливі чи будуть часи сприятливіше?
Або ми можемо розвити дискусію і зробити уточнення поточні умови це які саме)
Та які мають бути для проведення умовних виборів, бо як відомо «як раніше вже не буде»
Тобто. Можу подивитись цей догівір своїми очима? Перший раз таке чую.
Читать полностью…
Майже з усіма країнами Європи є договір про подвійне оподаткування
Читать полностью…
Що нам розповів Тарас Чмут?
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим", в деталях знає про серйозні проблеми на фронті. Дуже коротко викладаємо ключові тези нашої з ним розмови, а якщо вас цікавить повна версія – дивіться інтерв'ю у відеоформаті.
Про те, чи рухаємося ми до закінчення війни у 2025-му: Так з року в рік відбувається – ми всі очікуємо, що наступного року якось стане краще. Якщо зводити все до конкретики, то треба дожити до весни з теплом, зі світлом і з фронтом, який не посипався.
Про загрозу для Дніпропетровщини: До кордону області залишилося від сили два десятки кілометрів (інтерв'ю записане 19 грудня – УП).
Про Херсонщину: Ми не говоримо про захоплення всього Херсона. А мова про те, що підготовка до можливого річкового десанту зараз і пів року назад має різний прояв, і зараз це більш імовірно – це з одного боку. Їхня задача – зробити мертве місто. От вони зараз це роблять. І, на жаль, втрата островів на Дніпрі, зсування лінії зіткнення ближче до правого берега призводить до того, що можна просто з островів пускати "Мавіки" і FPV у місто.
Про Запоріжжя: Місто знаходиться під вогневим впливом, росіяни до нього пробують рухатися. Це не є головний напрямок, хоча декілька місяців назад там ми очікували великі наступальні дії, це не секрет – там пів армії було. І росіяни всюди говорять, що вони хотіли б до нього дійти. Але це не так просто, як здається, тому що відстані все ж таки не малі. Але так само, як і Херсон, під вогневим впливом вони роблять місто безлюдним.
Про те, чи існує загроза захоплення одного з великих міст України: Сьогодні потенціалу захопити якесь із цих чотирьох міст (Херсона, Запоріжжя, Дніпра або Харкова – УП) отак з ходу – у росіян очевидно немає. Але хаос в управлінні військами призведе до того, що ми можемо посипатися на фронті таким чином, що це будуть не посадки і кілометри, а бригадні райони оборони, десятки кілометрів одномоментно.
Про управлінський хаос: Хаос управління є наслідком рішень, які приймали в минулі роки. Відкладаючи у свій час закон про мобілізацію, відкладаючи адекватні кадрові призначення, підтримуючи амбіції окремих молодих офіцерів мати більші частини, ми породили хаос в управлінні військами. Ми закриваємо дірки на фронті приданими підрозділи, обнуляємо цих людей, за цей час десь знаходимо наступних, мобілізуємо, навчаємо, забираємо з тих, хто на відновленні, і закриваємо знову ці самі дірки.
Про вступ до НАТО і гарантії безпеки: Я вважаю, що це паралельний трек. Якщо ми хочемо в НАТО, давайте йти туди. Але в базі ми маємо розуміти, що наша гарантія безпеки – це суспільство, економіка і Збройні сили.
Про сценарій із заморожуванням війни: Це дуже поганий сценарій для нас. Росія нас на*бе. Як би нам важко не було, але треба дотискати. Тому що на другий день перемир'я ми почнемо сваритися: хто більше воював, хто більше возив і хто кому патріот, почнемо формувати політичні списки, рватися до влади. А Росія буде далі озброюватися. Пройде якийсь час, і вона знову нападе. І вона не повторить тих помилок, які були в 2022 році. Ми як країна маємо на наступний день після перемир'я почати готуватися до наступної війни.
Коли говорять про якісь великі гроші, то мене відверто бісить😡Великі гроші виділяються на ,,вибори'', а осідають в карманах невеликої купки ділків.
1. Голосування проводяться на державних або комунальних площах.
2. Зарплати народу, задіяного в виборах копійчані, порівняно з зарплатами голів держ. підприємств і наглядових рад
3. Не потрібно проплачувати різні ток-шоу на розкрутку ,,вєліких хозяйствєніков''- досить маніпулювати, зомбувати і вішати народу лапшу.
4. Навіщо стільки печатати рекламної продукції,( побережіть ліс), якщо її потім не дають навіть на мукулатуру?
Хто став переможцями Премії УП?
18 грудня УП нагородила переможців премії уже вп’яте. Декого, на жаль, посмертно. Лауреатів премії визначила редакція "Української правди" у шести номінаціях, а учасники Клубу УП визначили переможців у номінаціях: "Інноватор року" та "Натхнення року". Далі розповідаємо, хто отримав цьогорічну нагороду:
1. Громадянська позиція – Максим Буткевич – журналіст, правозахисник і військовий. У червні 2022 року потрапив у полон. У вересні 2023 року окупаційний "суд" на Луганщині незаконно засудив Максима до 13 років увʼязнення, але наступного року стався довгоочікуваний обмін. Продовжує боротьбу за права українців і нагадує про політв’язнів.
2. Громадянська позиція – Ірина Цибух (посмертно). Парамедикиня "Госпітальєрів" понад 2 роки рятувала життя українських бійців і активно висловлювала свою громадянську позицію у своїх соцмережах, особистих та публічних розмовах. Іра загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку.
3. Журналіст року – Команда Bihus.Info. За цей рік їм вдалося викрити провали у держструктурах, що призвело до початку низки перевірок. Утім, найбільший резонанс викликало розслідування про незаконне встановлення прихованих камер та стеження за журналістами Bihus.Info з боку СБУ.
4. Журналіст року – Вікторія Рощина. На початку осені журналістку Вікторію Рощину готували до повернення з російського полону, але цього не сталося. Батько отримав лист від Міноборони РФ про її смерть. Після 2022 року Вікторія стала рупором для людей з окупованих територій. Вона робила матеріали для УП про життя у населених пунктах, які опинилися під контролем загарбників.
5. Волонтер року – Сергій Стерненко. За час своєї діяльності Стерненко зібрав понад мільярд гривень на допомогу українському війську. Завдяки його зборам понад 120 тисяч FPV-дронів, сотні автомобілів, рації, медичне обладнання надійшли на потреби Сил оборони.
6. Митець року – Іван Уривський. Він ставить вистави у Києві, в Івано-Франківську, за кордоном, у його доробку і світова класика. Іван Уривський підбирає у класичних творах ключі до сучасних людей, вміє наснажити їх і цим захоплює.
7. Соціальний проєкт року – Платформа пам’яті "Меморіал". Станом на квітень 2024 року платформа опублікувала 6600 верифікованих історій українців, які загинули через повномасштабну війну. Платформа відзняла 15 документальних фільмів про загиблих та проводить тематичні виставки в Україні та за кордоном.
8. Інноватор року – Олександр Конотопський, засновник Ajax Systems – компанії, що від початку повномасштабного вторгнення почала гарантувати безпеку цілих міст. У 2023 році компанія запустила застосунок Air Alert, який завантажили понад 24 мільйони разів.
9. Натхнення року – Ярослава Гресь. У 2022 році вона очолила глобальну ініціативу президента Зеленського з підтримки України UNITED24. Ярослава координувала роботу фандрейзингової платформи, яка зібрала на підтримку України понад $650 млн.
10. Герой УП – Назарій Гринцевич (посмертно). Назарій долучився до "Азову" щойно став повнолітнім, і від початку повномасштабної війни обороняв Маріуполь. Свій 19-й день народження азовець відзначив на "Азовсталі", а у травні 2022 року "Грінка" разом з побратимами вийшов з "Азовсталі", і потрапив у полон. 21 вересня 2022 року Назарій повернувся з полону і продовжив воювати. 7 травня 2024 року "Грінка" загинув у бою.
Електрику вимикатимуть по-новому. Що треба знати про зміни у графіках відключення світла?
З 16 грудня в Україні почали діяти нові правила застосування графіків відключень світла для населення. В чому їх суть і мета? Коротко пояснюємо:
1. Що сталося? Ключова зміна – поділ кожної черги на дві підгрупи. Тобто якщо до цього існувало шість черг, то зараз їх стане вдвічі більше – 12. Для прикладу, якщо раніше споживач знаходився в третій черзі, то тепер він буде в черзі 3.1 або 3.2 і так далі. Це зроблено для того, щоб за наявності можливості одночасно вимикати якомога менше споживачів.
2. Тобто після цих змін електрики в країні більше не стане? Звичайно, ні. Нові графіки не збільшують і не зменшують обсяги наявної в енергосистемі електрики. Вони лише дозволяють більш рівномірно та справедливо розподіляти вже існуючі обсяги.
3. Що ще змінилось? На відновлення постачання електроенергії споживачам тепер офіційно відводиться не більше 30 хвилин. Крім того, відтепер між відключеннями світло гарантовано повинно бути мінімум 3,5 години. Крім того, нові правила відключень відтепер офіційно розповсюджуються на всі регіони України та є обов’язковими для виконання.
4. За новими правилами світло не можуть вимикати довше, ніж на шість годин. За яких обставин це може тривати довше? За умови аварійних відключень зі зрозумілих причин графіки не застосовуються. В такому випадку відключення можуть бути більш тривалими – в окремих регіонах та містах через проблеми з доставкою електрики споживачі можуть сидіти без світла по декілька діб.
5. На другий день дії нових графіків перестали вимикати світло. Це якось пов’язано? Ні. Як вже зазначалось, нові правила застосування графіків не збільшують кількість електрики в країні. На відсутність обмежень у вівторок, 17 грудня, ключовий вплив мали два наступні чинники. Перший – підвищення температури повітря, і другий – оперативна ліквідація наслідків останньої масової атаки росіян на енергетику, яка відбулась 13 грудня.
Що нам розповів омбудсмен Дмитро Лубінець?
Визволення полонених та цивільних заручників із російської пастки, а також пошук і повернення в Україну викрадених Росією українських дітей – нині основні пріоритети в роботі Офісу омбудсмена. З огляду на це Лубінець – єдиний український посадовець, який вимушений напряму контактувати з представниками російської влади. Повну версію інтерв'ю дивіться на YouTube УП, а нижче – основні тези розмови з омбудсменом.
Про страти українських військовополонених: Станом на 13 грудня за три роки повномасштабної війни підтверджено 177 випадків страти українських військовополонених. Тенденція кардинально погіршилась, адже тільки в 2024-му офіційно підтверджено 109 страт.
Про те, навіщо росіяни публікують страти: Спочатку ми дивувалися: навіщо вони зафільмували свої воєнні злочини і самі ж показали їх? На мій погляд, вони це робили свідомо. Це, знаєте, така тактика: пов'язати кров'ю російських солдатів, щоб вони не здавались у полон ЗСУ, бо, мовляв, якщо росіяни таке роблять з українськими військовополоненими, то і "українці будуть робити з вами те саме". Окрім того вони хочуть показати всьому демократичному світу: "Ми робимо це, але ви з нами нічого не вдієте. У нас не буде покарання".
Про те, хто ініціює комунікацію з росіянами: У 2022–2023 і першій половині 2024 року комунікацію завжди ініціювала українська команда. Але цього року російська сторона вперше особисто проявила ініціативу щодо спілкування. Це був початок військової операції ЗСУ на території Курської області. Тому, на мій погляд, Курська операція максимально додала позитивних аргументів для України.
Про тиск Росії на родини українських військовополонених: На жаль, є випадки, коли окремі родини напряму звертались до органів влади РФ: їм спочатку надавали якусь інформацію, надсилали якусь фотографію, давали можливість поспілкуватись із полоненим, а потім давали вказівку: "Треба зробити ось перше, друге, третє…". І, на жаль, є поодинокі випадки, коли намагались залучати родини військовополонених до розвідувальної діяльності на користь РФ.
Про умови утримання українських військовополонених у Росії: За нашою інформацією, станом на зараз є 186 місць, де перебувають українські військовополонені. Росіяни не хочуть виконувати один із базових принципів Женевської конвенції – створювати спецтабори для них. Найгірші умови утримання у Мордовії: неопалювані приміщення, тримання в одних камерах із хворими на відкриту форму туберкульозу, жодної медичної допомоги, практично не дають харчів, навіть вода обмежена. Ну і щоденні тортури. Щоденні.
Про те, як складають списки на обміни: Один із наслідків Курської операції – те, що нам нарешті вдалося повернути найбільш важкі категорії українських військовополонених: представників "Азову" та 36-ої ОБрМП. По оборонцях Маріуполя росіяни максимально не хочуть спілкуватись. Українська сторона постійно включає у свої списки абсолютно всіх, хто знаходиться в наших реєстрах: тих, у кого як підтверджений, так і не підтверджений полон, зниклих безвісти чи навіть тих, по кому є всі припущення, що він загинув.
"Пекло" для росіян. Як Україна робила супер-дрон, а вийшла крилата ракета?
Поки росіяни збільшують розмір ракет, будуючи горезвісні "Орєшнікі", Україна продовжує розвивати технологію далекобійних дронів, роблячи їх швидшими, точнішими й потужнішими. То дрон це чи ракета? Детально пояснюємо в тексті, а ось коротко:
1. "Пекло" має значно меншу бойову частину, ніж "Паляниця" – і це робить її дуже схожою на дрон-камікадзе. Однак вона здатна летіти зі швидкістю до 700 км/год, тоді як звичайні дрони – 150-200 км/год. На думку одного із розробників "Пекла", суто технічно, крилатою ракетою безпілотник стає завдяки наявності реактивного двигуна.
2. Навіщо Україні маленькі ракети? Безпілотники залишаються нашим головним засобом ураження об’єктів у тилу ворога. Водночас росіяни швидко навчаються й усе частіше збивають українські дрони. Тож перед заводами постало одразу кілька викликів. Перший – збільшити ймовірність подолання БПЛА кількох ліній оборони, де найбільша концентрація ворожої ППО. Другий – збільшити точність. І третій – збільшити силу удару.
3. Для цього українським інженерам потрібно поставити на дрони реактивні двигуни, додати альтернативні системи наведення та збільшити бойову частину. Вдосконалення дронів триває, однак платформа безпілотника поступово впирається у стелю своїх можливостей. Тож паралельно із цим українські конструктори взялись за розробку невеликих крилатих ракет.
4. Як стало відомо ЕП, з початку розробки було щонайменше п’ять бойових застосувань "Пекла", одне з яких, попередньо, закінчилось ураженням дороговартісної російської військової цілі. За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і зараз нарощує спроможності виробництва. Точну ціну однієї серійної ракети розголошувати ЕП не може, однак вона буде меншою за вартість українського дрона-камікадзе "Лютий". За словами розробника, ракета на 70% складається з українських компонентів.
5. "Паляниця" та "Рута" відрізняються від "Пекла" більшим зарядом вибухівки, тож, ймовірно, всіх їх використовуватимуть проти різних цілей. Реактивні дрони-ракети не зможуть повноцінно замінити великі крилаті ракети. Однак досвід розробки невеликих ракет в майбутньому може стати поштовхом для кооперації між оборонними компаніями та виробництва далекобійної зброї більших розмірів.
Мене значно більше обурило, що військових використовували на будівництві будинків у Хмельницькій області, чи фейкові відрядження нібито в зону бойових дій, щоб УБД отримати. А вимагання грошей у тих, хто бухав в армії — ну, побутова корупція, не треба було пити, ніби як самі винні, що аватари
Читать полностью…
Знущання над військовими, вимагання грошей, кумівство та інші секрети. Що відбувалося у 211-ій понтонно-мостовій бригаді?
Спойлер: історія моторошна. Наразі ніхто не поніс покарання. Винних підвищили, а тих, хто порушив проблеми, відправили в піхоту. Однак про все по черзі:
1. Серед особового складу військової частини справді чимало сімей – нам вдалося верифікувати майже з десяток. Найодіознішою сім'єю в бригаді були Пастухи. Батько Валерій – начальник штабу, заступник комбрига. Син Владислав – командир одного зі взводів у першому батальйоні бригади. Зараз Пастух-молодший уже не служить у 211-ій понтонно-мостовій бригаді, але певний час був підлеглим рідного батька.
2. Навесні 2024 року року працівники тернопільської Військової служби правопорядку запросили в 211-ої понтонно-мостової бригади інформацію про складання адмінпротоколів щодо бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го. Як з'ясувалося, в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено медоглядами.
3. На той момент командиром батальйону був підполковник Валерій Пастух. У травні 2024-го, в розпал службових перевірок, його підвищили до начальника штабу – заступника командира бригади. Він і зараз обіймає цю посаду. Для розуміння: покарання за вживання алкоголю або наркотиків під час служби в умовах воєнного стану передбачає штраф у розмірі від 17 до 34 тис грн. Нескладання протоколів дозволяло військовим уникнути адміністративної відповідальності і продовжувати отримувати премії.
4. "Для того, аби на тебе не складали протокол, треба було заплатити від 5 до 20 тис грн тому, хто виявив порушення", – розповідає УП офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Остафійчук, який тоді служив у 211-ій бригаді і займався внутрішньою перевіркою. "Також я встановив багато незаконних фактів, зокрема побиття військових, якщо вони вживали алкоголь, але не платили гроші.
5. В основному знущаннями над бійцями займався син начштабу Пастуха і похресник комбрига Побережнюка – на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні. "Він погрожував тим, що його батя – начальник штабу, а хрещений – комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть "на м'ясо". За рахунок цих погроз йому вдавалося вимагати у хлопців гроші", – додає співрозмовник УП серед сержантів.
6. Співрозмовники УП надали фото й відео, які знімав Пастух, а також пояснення, рапорти та заяви постраждалих. Дослівно: "Я, …, передавав гроші солдату Удоду для передачі м-ру Сірому задля того, щоб мене не везли на освідчення. Гроші перекидалися на банківську картку та передавалися готівкою. А також, Пастух В.В. організував так звану "клітку", куди кидали роздягнутих військовослужбовців (також і мене) з метою подальшого вимагання грошей за звільнення з "клітки".
7. В одній із заяв від постраждалого військового зазначається: "Я, …, перебуваючи на ротації у Дніпропетровській та Донецькій області вживав алкогольні напої за що був неодноразово покараний ст. лейтенантом Пастухом Владиславом Валерійовичем фінансово та фізично із застосуванням до мене грубої фізичної сили, також мене прив'язували до дерв'яного хреста і фізично знущалися наді мною…".
8. Після цієї історії, яка викликала великий резонанс всередині бригади, Пастуха-молодшого перевели в іншу частину. А його батько виплатив кошти постраждалим військовим, які написали рапорти і довели перекази квитанціями. Співрозмовники УП серед офіцерів і сержантів стверджують, що кримінальне провадження через знущання над військовими не було відкрите ні прокуратурою, ні ДБР. Тобто Пастух-молодший не поніс жодної відповідальності за свої дії.
Перепила все. Є уголи між країнами про УНИКНЕННЯ подвійного оподаткування. Про це я знаю. І який договір. Скажімо,Німеччина взяла свої податки( звісно,працюю тут), їм глубоко начхати,вз,ли з мене вдома,чи ні. Логічно. Якщо з мене візьмуть вдома,то я їз просто не показиватиму. Логічно? І як зешобла не буде крутити,хер отримають.
Читать полностью…
Щось не розумію, що ви хотіли сказати.
Що значить «коли будуть поточні»? Сам сенс слова «поточні» - це «ті, що зараз».
Не в поточних умовах, а коли будуть поточні, або сприятливі, колись взагалі такі часи були в історії, тільки от все може закінчитись погано і виборів в принципі не буде, не треба виправдовувати всяку егоцентричну єресь лідерів
Читать полностью…
Не розумію, навіщо УП вкотре піднімає тему виборів. Шоб шо?
Це не якась актуальна тема, всі прекрасно розуміють, чому вибори неможливі - але УП знову і знову форсить цю зажовану тему.
Вибори країні, звісно, дуже потрібні - але ж і слону ясно, що не в поточних умовах
