1627
🇺🇦 Обучение украинскому языку ✅ Сеть телеграм-каналов по обучению иностранным языкам 🌐 Реклама, обратная связь @RD700
Я серце стер у пошуках тебе
Я губи пік об інших, не коханих
Я їм читав надвечір щось святе
А потім пив і днями і ночами.
Я виглядав у них одну тебе
Я був сліпий до їх шальних очей
В поривах жити, я боявсь померти
Бо в світі цім ще не відчув тебе
Для тебе я життя все ладен стерти
Мій тихий біль, солодкий сум ночей.
Я серце стер у пошуках тебе.
Знайдись мені, і будь мені востаннє
Знайдись мені, а інше все пусте
Бо ти душа моя, бо ти моє кохання
Я в світі цім шукав одну тебе.
— Алла Жабокрик
Добрі слова залишають в душах людей прекрасний слід. Вони пом'якшують, втішають і зціляють серце того, хто їх чує. Потрібні слова в потрібний час - теж вчинки.
Читать полностью…
А лютий не минає
Не минає, не минає.
І берега немає
Все немає і немає.
І де би взяти приводів
Тримати хвіст трубою
Коли ми не з тобою
Коли ми не з тобою
— Святослав Вакарчук
Пишімо грамотно☺
#Правопис
Ми такі люди, коли ми все маємо, коли в нас все є, то ми не цінуємо нічого. А коли втрачаємо, то починаємо задумуватись і сумувати за тим, чого в нас вже немає.
Читать полностью…
*
Новая нейросеть MARKATA.
Для инженеров. Анализ сигналов от датчиков.
Телеграм-канал
Сайт
*
Нічого не залишайте для «Для особливого випадку». Ваше життя - це і є особливий випадок.
Читать полностью…
📌 Кава та правопис
Назви кавових напоїв в українській мові здебільшого запозичені, тому до них застосовуємо два основні правила.
1. Згідно з «правилом дев’ятки», після низки приголосних («де ти з’їси цю чашу жиру») пишемо и:
✔️ капучино (не капучіно)
✔️ ристрето (не рістрето)
✔️ мокачино (не мокачіно)
2. У запозичених словах букви на позначення приголосних зазвичай не подвоюють. Отже:
✔️ лате (не латте)
✔️ фрапе (не фраппе)
✔️ еспресо (не еспрессо)
#Правопис
Щастя завжди полягає в простих речах.
У таких, наприклад, як вихідний, смачний чай, улюблена книжка чи просто спокій у твоєму серці.
📌 Звідки взявся холостяк?
Слово «холостяк», що часто трапляється у публічному дискурсі, невластиве лексичній системі нашої мови. Неодруженого чоловіка українці віддавна називали «парубок».
Зі свого боку, містке слово «парубкувати» — відповідник російського канцеляризму «вести холостяцкий образ жизни», дослівний переклад якого іноді чуємо в мовленні.
Мовознавець і перекладач Олександр Пономарів зазначав, що в документах або анкетах щодо сімейного стану російське «холост» слід перекладати як «неодружений».
✔️ парубоцька вечірка
✔️ працьовитий парубок
✔️ не до віку парубкувати
#Калька
Шукайте світло навіть у пітьмі,
Дивіться там, де зовсім не шукають...
Не гасне вогник віри у вікні,
Та лиш того, хто стукає, впускають.
Шукайте щастя навіть у біді,
Де лиш, здається, мряка і тумани...
Життя кипить шаленістю подій,
Немає ж лиха, що добром не стане...
Шукайте радість навіть у журбі,
Господь казав: "Блаженні, що страждають..."
Й бажайте щастя іншим, як собі —
На небі добрих справ не забувають...
– О. Сапріянчук
📚 Падав сніг, повільно і тихо, наче у сні, застеляючи білим і вигін, і село. І здавалося Уляні, що вона у човні, і той човен пливе білим світом, і пливтиме довго, і нікуди їй не подітися, бо навколо біла пливка мла.
– Володимир Дрозд. «Листя землі»
#Словниковий_запас
БЕЗОДНЯ НІЩО
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних світів,
Подолавши споруджені небом товсті перепони,
А земні подолавши упевнено і поготів.
І пізнавши до дна небуття, ти пізнаєш цвітіння
І буяння життя, невтолимий і ясний порив.
Вип'єш часу вина, увійшовши в палке безгоміння
І відкинувши сумніви, наче болючий нарив.
Увійшовши у білий налив невідомих історій
І вдихнувши їх пахощі, мовби небесний нектар,
Ти здолаєш тенета ненависті, злоби, апорій
І відчуєш страждання, як посланий Господом дар.
6 квітня 2025
– Борис Костиря
Я думала, що бути холодною, нікому не довіряти, не відкриватися і уникати тісного спілкування - це сильно, але я помилялася. Реальна сила в тому, щоб залишатися собою: доброю та відкритою. Не дивлячись на все, через що тебе змусили пройти інші люди.
Читать полностью…
Поліпшуймо грамотність😉
#Грамотність
Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.
– Ліна Костенко
Художниця Світлана Сальна "Особливий вечір"
📌 Ожеледь чи ожеледиця?
У медіа та живій мові інколи трапляється форма «гололід». Однак для позначення тонкого шару криги на дорогах у літературній українській слід уживати слово «ожеледиця».
Також не варто плутати його з іменником «ожеледь». Пам'ятаймо, що ожеледь — це лід на гілках, стовбурах, дротах, будівлях, а ожеледиця — шар льоду на поверхні землі.
✔️ ожеледь на деревах
✔️ ожеледиця на дорогах
✔️ ожеледиця на тротуарах
#Слововжиток
Наприклад: Його дєрзкій вчинок призвів до серйозних наслідків.
❌ дєрзкій
✔️ зухвалий
Виправляємо: Його зухвалий вчинок призвів до серйозних наслідків.
#Антисуржик
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
– Дмитро Павличко
Не напишуть про нас з тобою,
Ми не люди - зимові тіні,
Мов розкидані в пам'яті болем,
Чи жили? чи кохали? чи тліли?
Не забуті людьми навмисне,
Безліч тих, хто безслідно щезає,
Просто хтось розповів усе стисло,
І життя, ніби сніг, пролітає.
Хай для нас все почнеться спочатку:
Ранки тихі і зоряні ночі,
Та ніхто не напише на згадку:
"Пам'ятай, як кохали ці очі".
Ми з тобою загублені часом,
Між війною і миром розтали,
На узбіччі далекої тиші
Пелюстками шляхи заховали.
– Інна Паламарчук
Люди часто недооцінюють те, що вони роблять. Кажуть, що це дурниця. Але велике і складається з малого.
Читать полностью…
Ми зустрінемось там, де не буде пітьми,
Де ми зможемо стати собою.
Ми зустрінемось там, де не буде зими,
В почуттях між тобою і мною.
І тоді ми пробачити зможемо знов,
І сказати слова усі вголос.
Ми зустрінемось там, де не буде війни,
А лиш тиша і жита колос.
Ми зустрінемось там, де не буде жалю,
І де реквієм стане тихим.
Я впізнаю тебе лиш тоді, коли ти
Станеш чесним й рішуче сміливим.
Ми зустрінемось точно в якомусь з життів,
Та, можливо, змінивши форму.
Обіцяю чекати й кохати тебе,
І сприймати цю відстань за норму.
Ми зустрінемось точно без краплі жалю,
І не буде ніякої муки.
Ну а поки я бачу тебе лише в снах,
Де ти ніжно тримаєш за руки.
— Світлана Курхан
📚 Ближче. Ще ближче. Ще мить — і рука в руці… Його зовсім не дивує, що зненацька пішов сніг, — хтось там нагорі підстеріг хвилину, дав знак — і закружляли в повітрі білі платки, осідаючи їй на волоссі, на золотавих кучерях із-під беретика...
– Оксана Забужко. «Музей покинутих секретів»
#Словниковий_запас
Ти до мене прийшла не із казки чи сну,
І здалося мені, що стрічаю весну.
Ти явилась мені — і здалося, що світ
Помолодшав навколо на тисячу літ.
Скільки ніс я для тебе тривог і тепла.
Але ти, як весна, стороною пройшла.
— Василь Симоненко
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.
– Ліна Костенко
"В жизни больше всего устаёшь не от физических нагрузок и бытовых проблем, а от не искренности, лжи и предательства людей, которым веришь..."
Читать полностью…
Дуже сумно від того, що світ навчився існувати без совісті. Занадто легко про совість забувають заради користі й комфорту, не думаючи про спустошення, яке залишається після цього. А рано чи пізно це станеться. Така правда.
Душа дається з народженням, але її потрібно плекати. Вона формується через пережитий біль, час, досвід і чесні вчинки. Ті, хто прагне лише легких шляхів, ніколи не відчують цього процесу.
Справжнє щастя полягає не в накопиченні, а в умінні віддавати. Людина знаходить повноту життя тоді, коли ділиться теплом, мудрістю, співчуттям, навіть власними ранами. Але щоб віддавати, треба мати душу. А душа народжується лише там, де є совість. Можливо, саме в цьому і прихований головний сенс нашого існування.
Пишімо грамотно😌
#Правопис
Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов...
І хотілось вічно так стояти...
Перший сніг і першая любов.
Як співала кров у юних жилах!..
Вечір той весну в серця нам ніс...
На щоках твоїх, до болю милих,
я губами пив алмази сліз...
Ми стояли. Падав сніг без звуку.
Твої очі зорями цвіли...
І в руках моїх кохані руки
ніжними й покірними були.
Білі квіти розсипало небо,
і співала в жилах юна кров...
Ми мовчали... Слів було не треба...
Перший сніг і першая любов.
– Володимир Сосюра
З Днем Соборності України!🙏💙💛
Читать полностью…