-
Цікаві події, історичні факти, неполітичні новини. Зворотній зв'язок @Jsuprun Підтримка проекту 5363 5423 0918 3904
143 роки тому, 26 лютого 1878-го, у Львові розпочався судовий процес над 22-річним Іваном Франком, якого звинувачували у соціалістичній пропаганді.
Юний Франко увійшов до складу редакції студентського журналу «Друг» та під впливом Драгоманова разом зі своїми товаришами намагався міняти напрям видання, виступати за заміну штучного «язичія» живою українською мовою. Також за участю Франка видавався літературний альманах «Дністрянка» – одне з перших демократичних видань в Галичині.
Активна громадська діяльність стала приводом до арешту і ув'язнення Франка в червні 1877 року. За гратами письменник провів дев’ять місяців. Хоча покарання було не дуже суворим, але воно мало тяжкі для Франка наслідки – за законом, людина з судимістю не могла стати вчителем. До того ж у Франка відібрали стипендію, а батько його нареченої Ольги відмовив письменнику в руці доньки.
Іван Франко відновив активну літературно-публіцистичну діяльність, але вже за півтори роки її перервав другий арешт і тримісячне ув'язнення. А ще за дев’ять років письменникові довелося пережити ще один арешт за зв'язок з групою київських студентів, які прибули в Галичину.
За хештегом #франко можна почитати, чому ім'ям письменника назвали місто. #суд #письменник #львів
448 років тому, 25 лютого 1573-го, свлов’янський першодрукар Іван Федоров заснував друкарню у Львові і почав друкувати «Апостол» (богослужбова книга з частин Старого й Нового Заповіту) та «Буквар» (азбука та матеріали для читання). Робота над цими першими на території України друкованими книгами затяглась на цілий рік.
У 1578 році, Федоров їде до Острога, де на кошти князя Костянтина-Василя Острозького засновує нову друкарню.
На замовлення свого покровителя у 1581 році Іван Федоров видає Острозьку Біблію – перше повне видання всіх книг святого письма церковнослов'янською мовою.
#перша_книга #іван_федоров #львів #книга
143 роки тому, 23 лютого 1878-го, у Києві у дворянській багатодітній родині польського походження з’явився на світ майбутній художник-авангардист, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, педагог та теоретик мистецтва Казимир Малевич (1878-1935), який відомий кожному хоча б за його концептуальною картиною «Чорний квадрат».
Він вчився малювати у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895–1897). А у віці 26 років поїхав до Москви, але все життя вважав себе українцем, часто писав листи українською мовою та надихався мотивами української народної творчості.
Свій знаменитий «Чорний квадрат» (на фото внизу) Малевич написав понад 100 років тому – тоді ще не було й назви новому художньому стилю, іконою якого стане знаменитий «квадрат» – супрематизму.
Сам Малевич описував роботу так: «Квадрат = відчуття, біле поле = «Ніщо» поза цим відчуттям».
Сотні робот відомого абстракціоніста знаходяться в музейних колекціях по всьому світу, а якщо картина Малевича потрапляє на аукціон, то колекціонери віддають за неї мільйони доларів. Наприклад, написана у 1916-му «Супрематична композиція» (перша на фото) продана на аукціоні Christie’s у Нью-Йорку у 2018 році за $ 85,8 мільйонів. А «Чорний хрест на червоному овалі» (на фото в центрі) проданий за $ 37,77 мільйонів. Найдешевше всіх обійшлась картина Малевича «Голова селянина» (на фото праворуч), за яку на аукціоні Sotheby’s у Лондоні віддали $ 342,2 тисяч.
#малевич #чорний_квадрат #художник #київ
149 років тому, 21 лютого 1872-го, у Санкт-Петербурзі народився нащадок князівського роду, майбутній видатний інженер-конструктор, авіатор Олександр Кудашев, якого життя міцно пов’язало з Києвом. Він був професором Київського політехнічного інституту та увійшов в історію авіації України як перший, хто побудував аероплан на бензиновому двигуні.
Перший успіх авіації Російської імперії пов’язують з 23 травня 1910 року, коли на Сирецькому іподромі у Києві Олександр Кудашев піднявся на своєму аероплані у повітря й пролетів близько 70 метрів. Це був перший у імперії політ літака вітчизняного виробництва (за винятком двигуна). Газети того часу писали про літак «Кудашев-1» і про князя Кудашева як про першого авіатора Росії.
До цього часу польоти в Російській імперії здійснювалися тільки на зарубіжних літаках. Цікаво, що вже за місяць після польоту Кудашева у небо свій літак підняв інший українській авіаконструктор Ігор #Сікорський.
#кудашев #літак #авіація #київ
Народну славу Оксані Петрусенко принесла саме партія Наталки в опері Миколи Лисенко «Наталка Полтавка». Знавці вважають, що співачка виконала її неперевершено й зробила шедевром вокальної творчості.
#петрусенко #опера #співачка #наталка_полтавка
31 рік тому, 17 лютого 1990-го, вперше українець став почесним членом Римського клубу – найавторитетнішої некомерційної та неурядової організації, яка займається глобальними політичними, економічними, соціальними, екологічними, технологічними і культурними проблемами всього людства.
Першим членом Римського клубу від України став видатний вчений, президент Національної академії наук України академік Борис Патон (1916-2020), розробки якого дозволяють проводити зварювання матеріалів під водою, в космосі, а з 90-х років минулого століття – навіть в організмі людини. Зварювання живих тканин називають «шов Патона». Ця технологія дозволяє в кілька разів скоротити втрати крові пацієнта.
Наш земляк є автором і співавтором понад 720 винаходів, має 500 іноземних патентів, більше 1200 публікацій, в тому числі 20 наукових монографій.
#вчений #київ #академік #патон #римський_клуб
Добрим другом Cемена Гулака-Артемовського був Тарас #Шевченко. Познайомилися вони 1838-го у Петербурзі. Композитор передавав звісточку для своєї старенької неньки в Городище з Петербургу через Шевченка, коли той перебував в Україні, писав листи йому і підтримував матеріально, коли той «служив» солдатом у Новопетрівському укріпленні й багато хто від нього відвернувся.
Повернувшись із заслання, Тарас Шевченко почувався в гостях у Гулака-Артемовського, як у рідній хаті, називав його рідним братом та подарував дружині Семена Гулака-Артемовського автопортрет з дарчим написом.
А композитор присвятив поетові пісню «Стоїть явір над водою».
#композитор #гулак_артемовський #шевченко #пісня #опера
82 роки тому, 15 лютого 1939-го, у Запоріжжі вперше пролунали позивні місцевого радіо. Регулярні передачі обласного комітету з радіомовлення та радіофікації почалися з 25 лютого 1939 року. Спочатку це були три 15-хвилинні випуски українською мовою, а через рік обсяг обласного мовлення становив одну годину і 7 хвилин на добу. Першим диктором обласного радіо був Матвій Медведовський.
Передачі з запорізької студії велися міжміськими проводами через дніпропетровську радіостанцію. З радіотехніки були: мікрофони вугільні, підсилювачі напівкустарні, програвачі грамплатівок дуже низької якості.
У районах Запорізької області було побудовано 27 радіовузлів, у квартирах та установах нараховувалося 40 000 радіоточок. Радіожурналісти практикували трансляції з будов, підприємств, стадіонів, театру; надавали мікрофони видатним людям, які приїздили до Запоріжжя.
#радіо #Запоріжжя
145 років тому, 14 лютого 1876-го, американський винахідник Александер Грем Белл запатентував перший телефон. А вже за шість років телефони запрацювали в Україні. Телефонізація розпочалась з Одеси. 139 років тому, у 1882 році, там з’явилась перша телефонна станція, яка спочатку об’єднала 18 номерів.
А у 1885 році перший телефонний дзвінок пролунав у Львові. Апарат був встановлений в адміністрації театру Марії Заньковецької . У цьому ж році телефони запрацювали у львівській поліції, суді, пожежній охороні, закладах культури, на фабриці та залізниці. Їх телефонні номери надрукували у газеті.
Днем народження київського телефону стало 1 квітня 1886 року, коли урочисто відкрили першу телефонну станцію. Спочатку запрацювали 60 телефонів, а вже через півроку їх було понад 170.
У Харкові перші телефони запрацювали у 1888 році.
У Катеринославі телефони з’явились у 1891 році. Історики стверджують, що на початку телефонізації у Катеринославі найпоширенішими були апарати шведської компанії «Еріксон». Вони складалися з «коробки» з двома трубками. Одну з них потрібно було притулити до вуха, а в другу – говорити. До апарату додавалась інструкція: «Не слухайте ротом і не кажіть вухом!», але користувачі дуже часто плутали, яку трубку куди прикладати.
#телефон #одеса #львів #київ #харків #катеринослав
115 років тому, 11 лютого 1906-го, у Москві у родині історика народився майбутній видатний вчений у галузі молекулярної біології та молекулярної генетики Сергій Гершензон (1906-1998), наукове життя якого було пов’язано з Києвом. Саме в Україні він знайшов притулок після того, як його почали переслідувати за несприйняття офіційно визнаної в СРСР теорії Мічурінської біології академіка Трохима Лисенка. До Києва Гершензон приїхав у 1937-му й залишився тут назавжди.
Що відомо про про Сергія Гершензона
🔹 Він був одним із засновників Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та першим його керівником.
🔹 Отримав дві Державні премії України: за монографію «Основи сучасної генетики» (1981) та за цикл наукових робіт «Мутагенна дія нуклеїнових кислот і вірусів» (1998, посмертно)
🔹 Вивчав популяційну та молекулярну генетику, вірусологію, еволюційне вчення, історію науки.
🔹 Відкрив мутагенну дію екзогенних ДНК (хімічний мутагенез).
🔹 Експериментально довів можливість зворотної передачі генетичної інформації від РНК до ДНК.
🔹 Першим зібрав з білків та нуклеїнових кислот живий вірус.
🔹 Захистив дві докторські дисертації.
🔹 На відзначення непересічних заслуг дослідника перед наукою Президія НАН України заснувала премію імені С.М. Гершензона за видатні досягнення в галузі молекулярної біології, молекулярної генетики та молекулярної біофізики.
#гершензон #вчений #біологія #генетика
211 років тому, 10 лютого 1810-го, в Одесі першу виставу дав театр, відкритий за ініціативою градоначальника, видатного державного діяча герцога де Рішельє, якого одесити називають Дюк.
У день відкриття театру трупа Порфирія Фортунатова поставила одноактну оперу Сергія В'язмітінова «Нове сімейство» та водевіль Якова Княжніна «Траур, або Утішена вдова». Регулярні спектаклі почалися в 1811 році. За контрактом в театрі працювала трупа акторів-кріпаків князя Олександра Шаховського.
Проект будівлі театру створив французький архітектор Жан-Франсуа Тома де Томон. Будівництво тривало 5 років, а витрати перевищили початкові розрахунки (перший кошторис складав 20 тисяч рублів).
Театр пережив кілька реконструкцій, а 2 січня 1873 року був знищений пожежею.
Нова будівля театру була зведена у 1887 році під керівництвом австрійського архітектора Фердинанда Фельнера і його німецького колеги Германа Гельмера.
Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо. Унікальна акустика дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок залу.
Одеський національний академічний театр опери та балету вважається найстарішою оперою в Україні.
#театр #одеса #опера
До вашої уваги добірка цікавих українських каналів в Telegram, на які варто підписатися:
😉 @t_oday — твій заряд мотивації.
🇺🇦 @serialy_ukr — лише найкращі серіали українською.
😍 @OSTRKniga — про книги, що змінюють життя.
‼️ @future365 — новини про технології майбутнього.
✅ @inWords — цікаві цитати, великих людей.
🌎 @amazing_ph — дивовижні місця в світі.
💻 @UITApp — корисні додатки, сервіси, програми.
🇺🇦 @ukrayina_poza_chasom — цікавинки з історії України щодня.
🌻 @gentle_sad — величезна кількість музики для душі.
📷 @melancholycrew — канал про візуальну культуру.
🚗 @UADrivers — автомобільні новини і події.
🔥 @uabash — почати читати цитати.
🇺🇦 @UBD_UA — патріотичний канал від бійця АТО.
👕 @stas_memes — ранкові мемасики.
📢 @ResourceNETinfo — просунення українських каналів у Telegram.
914 років тому, 8 лютого 1106-го, онук Ярослава Мудрого на той час ще майбутній Великий князь Київський, Володимир Мономах завершив написання свого «Повчання», яке стало в Стародавній Русі першим зразком світської проповіді. Унікальність документа у тому, що він дозволяє зробити висновок про особистість Володимира Мономаха (1053-1125) .
У цій праці він аналізував свій життєвий шлях (до кінця якого було ще 20 років і попереду київський трон), помилки і дає настанови нащадкам. Він пояснює, що ім'я Володимир при народженні йому дав дід – Ярослав Мудрий, а батьки доповнили його прізвиськом Мономах (по материнській лінії Володимир був нащадком візантійського імператора – Мономаха).
До чого закликав Володимир Мономах своїх нащадків у «Повчанні»:
🔹 Правити справедливо, шанувати обіцянки, підкріплені цілуванням хреста, і ніколи їх не порушувати.
🔹 Дбати про народ і бути відкритим до його. «Будьте батьками для свого народу, чесними і справедливими, не вбивайте невинних і захищайте слабких», – писав Володимир.
🔹 Бути сміливим у військовому поході і в битві. Не ховатися за воєводою, а випереджати його і бути прикладом для солдатів. У своїх 83 (на той час) великих походах сам Мономах завжди був першим серед війська свого.
🔹 Бути мудрим, бо тільки розумом досягаються великі перемоги.
🔹 Під час відпочинку – відпочивати, але не знімати з себе зброї, оскільки ворог і смерть люблять з'являтися раптово.
🔹 У битві і у світському житті в усьому сподіватися на Бога і на його заступництво – Бог завжди протегує сміливим.
🔹 Не боятися померти з честю.
🔹 Шукати нових знань: «Ви повинні на все життя запам'ятати те, що дізналися. А то чого не знаєте – повинні прагнути дізнатися, щоб вже ніколи не забути», – писав Володимир.
🔹 Любити не тільки братів своїх, але і весь свій народ, дружин і дітей своїх, а також шанувати батьків.
🔹 Всякого мандрівника зустрічати з любов'ю, оскільки саме він понесе країнами славу про державу.
Сам Мономах собі не зрадив – за наступні 20 років після написання книги він на київському троні зміцнив державу і в останній раз об'єднав Русь під владою Києва. Після його смерті на колишні висоти своєї могутності давньоруська держава вже не піднялася.
#володимир_мономах #мономах #київ #київська_русь #князь #повчання
160 років тому, 5 лютого 1861-го, у Філадельфії (США) Коулмен Селлерс запатентував «кінематоскоп», який представляв собою серію наклеєних на барабан фотографій, що змінювали одна одну перед очима глядача.
Через 32 роки після цього механік з Харківщини Йосип Тимченко (1852-1924) сягнув більшого й у 1893-му створив прототип кіноапарата.
9 січня 1894 року на дев'ятому з'їзді російських природознавців і лікарів у Москві Тимченко презентував створений «кінетоскоп», заснований на оригінальному скачковому механізмі переривчастого руху зображень. Таким чином українець поклав початок стрімкому розвитку кінематографічної галузі.
І мало хто знає, що український винахідник Йосип Тимченко на два роки випередив братів Люм'єр, яких вважають родоначальниками кіно.
Апарат Тимченко (на фото) дозволяв знімати рухомі об'єкти. І вже у листопаді 1893 року в одеському готелі «Франція» відбулась публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінетоскопом» на Одеському іподромі – «Вершник» та «Метальник списа».
Відмінність «кінетоскопу» Тімченка від «кінематографу» Люм'єр була суто юридична – в українця не було патенту. Проте його винахід демонструвався на виставках. Подейкують, що «кінетоскоп» Тимченка зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві.
#тимченко #кіно #харків #винахідник
141 рік тому, 4 лютого 1880-го, у селі Хмелів (нині Сумська область) народився майбутній музикознавець-фольклорист Климент Квітка (1880-1953), який зібрав, записав та зберіг для нащадків 6 000 народних пісень. Близько 200 із них використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів.
Чимало пісень Квітка записав з голосу Лесі #Українка, яка була його дружиною.
Він із відзнакою закінчив 5-ту київську гімназію , навчався у Музичному училищі Київського відділення Російського музичного товариства по класу фортепіано, а потім продовжив освіту в Київському університеті Святого Володимира та отримав диплом юриста. Квітка працював у судах й одночасно досліджував фольклор та збирав народні пісні. Яким він був юристом – невідомо, а ось музикознавцем – світового рівня.
Вершиною етнографічного шляху Квітки став збірник «Українські народні мелодії», який містить 743 зразки українських пісень.
У 1930-ті роки Квітка двічі опинявся за гратами за політичними звинуваченнями. Перший раз його заарештували у Києві – у тюрмі він відбув півтори місяці. Після звільнення його не відновили на роботі у Київському вищому музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Квітка поїхав викладати у Московську консерваторію, де йому дали курс музики народів СРСР і статус професора.
На початку 1934 року його знову заарештували за звинуваченнями у контрреволюції. Цього разу Квітку ув’язнили на три роки, але потім достроково звільнили й поновили на роботі в Московській консерваторії. #квітка #музика #пісні
Сьогодні виповнюється 150 років зі дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки (1871-1913).
Вона народилась 25 лютого 1871 року у шляхетній і освіченій родині Олени і Петра Косачів. Батько був правником, дійсним статським радником, маршалком Ковельського повіту. Мати (у дівоцтві Драгоманова) – відома письменниця і громадська діячка, у якої був псевдонім – Олена Пчілка.
Що відомо про Лесю Українку:
🔹 Її звали Лариса Косач. Псевдонім вона запозичила в дядька – історика Михайла Драгоманова, він підписував публіцистику «Українець», а Лесею поетесу називали у дитинстві.
🔹 У чотири роки дівчинка навчилась читати, у п’ять – вже грала на роялі, а ще за рік – навчилась вишивати.
🔹 Перший вірш написала у 9 років, останній – у 40. Всього у поетеси 270 віршів.
🔹 У 13 років вперше опублікувала свої поезії під псевдонімом Леся Українка.
🔹 У 14 років написала першу поему – «Русалка».
🔹 Знала близько 500 народних пісень.
🔹 У віршах Леся не раз створювала нові слова. Її авторству належать «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка, додала до лексики слово «мистецтво».
🔹 Єдине кохання поетеси, марксист Сергій Мержинський, не відповідав взаємністю, та кохав іншу й навіть, помираючи від сухот, заповів Лесі про неї подбати. Тоді за ніч у поетеси народилась поема «Одержима».
🔹 Письменник Іван Франко називав тендітну, але стійку духом Лесю «єдиним чоловіком в нашому письменстві».
🔹 Заміж Леся Українка вийшла після 30 років. Молодшого на 9 років чоловіка, Климента Квітку (на першому фото), вона поважала, але не кохала.
🔹 Жоден з нащадків Лесі не живе в Україні. Її внучаті племінники мешкають у Швейцарії та США.
#леся_українка #література #поезія #поетеса
564 роки тому з’явилась перша писемна згадка про українське село Репинне Міжгірського району Закарпатської області. Цю подію датують саме 24 лютим 1457-го.
Джерела кажуть, що тоді графи Довгаї викупили це село, а разом з ним й декілька сусідніх, після довгого торгу з династією Урмезеїв. Село розташоване в долині річки Репинка між селами Келечин і Сойми за 10 км від районного центру (Міжгір’я) і за 144 км від обласного центру (Ужгород). Назва села походить від скелі, яка колись височіла над річкою і називалась Рипа.
#репинне #село #закарпаття
215 років тому, 22 лютого 1806-го, на Полтавщині у козацькій родині народився майбутній український поет-романтик, фольклорист, етнограф Левко Боровиковський (1806-1889), якого вважають славетним попередником Шевченка.
Перший друкований твір 22-річний Левко Боровиковський опублікував у часописі «Вѣстникъ Европы. За жанром то була патріотична поема-билина «Пиръ Владиміра Великаго», складена білим віршем. У той самий час з’явилася ще одна авторська балада – «Смерть Пушкаря», що відтворювала воєнні подвиги хороброго лицаря, котрий рубається з татарами та ляхами.
Нетривалий час поет писав твори російською мовою, а від 1829 року – перейшов на українську. Заявив він про себе баладою «Маруся».
За своє творче життя Боровиковський написав також понад 250 байок, 24 балади і думи, в основу яких покладені народні перекази, повір’я; підготував до друку 15 українських народних пісень і 1200 прислів’їв та приказок. Він записував народні перекази, повір’я, забобони, а також способи простонародного лікування різних хвороб.
Звечора під Новий год
Дівчата гадали:
Вибігали в огород,
В вікна підслухали;
З тіста бгали шишечки;
Оливо топили;
Слухали собак; в пустки
Опівніч вихрили;
Віск топили на жарку
І з водою в черепку
Долю виливали;
Бігали на шлях вони;
З приказками в комини
Суджених питали.
(уривок з балади «Маруся», 1829)
#боровиковський #поет #література #полтава
84 роки тому, 19 лютого 1937-го, у Миколаєві народився майбутній видатний український астроном Клим Чурюмов (1937-2016), який 23 жовтня 1969 року разом з колегою Світланою Герасименко (на фото) відкрив нову комету. Вона отримала назву на честь своїх першовідкривачів – комета Чурюмова-Герасименко. А 12 листопада 2014-го на її поверхню спустили космічний апарат. Це сталось вперше в історії людства.
Детальніше про цю подію можна почитати за хештегом #комета
Що ще відомо про Клима Чурюмова
🔹 52 роки віддав роботі в області астрономії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – спочатку на кафедрі астрономії, а потім в Астрономічній обсерваторії КНУ.
🔹 Був Членом-кореспондентом НАН України.
🔹 Очолював Київський планетарій.
🔹 Був президентом Українського товариства аматорів астрономії.
🔹 Написав та опублікував понад 800 наукових робіт, у тому числі 4 монографії та 4 навчальних посібники.
🔹 Написав дитячи книжки «Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят», «Пригоди динозаврика Дино».
#комета #космос #чурюмов #герасименко #астрономія #астроном
121 рік тому, 18 лютого 1900-го, у селі під Севастополем народилась майбутня українська оперна діва (колоратурне сопрано) Оксана Петрусенко, яку називали народною примадонною. За життя вона не могла спокійно пройти вулицею, аби не наштовхнутися на фанатів, а 1940-му в Києві за її труною йшли 100 тисяч людей.
Дівчинка з бідної родини співала у церковному хорі у Севастополі, а потім у численних аматорських колективи, працювала в порту та на взуттєвій фабриці й не сподівалась на зіркове майбутнє. Навіть її справжнє ім’я – Ксенія Бородавкіна – було явно не для артистки.
Псевдонім Оксана Петрусенко з’явився, коли дівчина прийшла до Херсонського театру.
З 1934-го року після роботи у багатьох театрах СРСР вона нарешті отримала запрошення до Київської опери, де співала до останнього свого дня.
На виставах за участю Петрусенко – яблуку ніде було впасти. Співачка товаришує з Павлом Тичиною, Максимом Рильським, Володимиром Сосюрою. Складає протекцію нікому на той час невідомій художниці Катерині #Білокур. Отримує листівку від Сталіна та не приймає запрошення переїхати до Москви – солісткою «Большого театру».
Подейкують, що її покровителем був командуючий військовим округом Києва маршал Семен Тимошенко, проте немає відомостей про те, чи прийняла співачка його залицяння.
8 липня 1940 року Оксана Петрусенко, вже сорокарічною, народила другого сина й раптово померла в пологовому будинку на восьмий день після його народження. Існує версія отруєння, до якого нібито причетна ревнива дружина маршала Тимошенка.
#петрусенко #опера #співачка
162 роки тому, 17 лютого 1859-го, в Одесі народився майбутній видатний українській мікробіолог та епідеміолог Микола Гамалія (1859-1949), який все життя присвятив боротьбі з невидимим ворогом – інфекціями.
Він закінчив Новоросійський університет (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), а потім був зарахований відразу до третього курсу Петербурзької військово-медичної академії. Після навчання повернувся до Одеси, де працював у лікарні й одним з перших у Російській імперії почав розвивати вітчизняну бактеріологію.
У 1885 році Миколу Гамалію відрядили до Парижа у лабораторію Луї Пастера, де він вивчав проблеми сказу.
А вже через кілька місяців, 11 червня 1886-го, в будинку Гамалії в Одесі відкрили перший в Російській імперії пункт щеплення проти сказу. За перші три роки щеплення від сказу отримали понад 1 500 пацієнтів, це суттєво знизило смертність від цієї хвороби.
Микола Гамалія довів, що епідемічний висипний тиф передають людям воші, багато працював з профілактики різних тифів, холери, натуральної віспи, інших інфекційних захворювань. У 1910 році він вперше обґрунтував значення дезінсекції для ліквідації інфекційних захворювань.
Завдяки дослідам Гамалії у 1918-му було введено загальне щеплення від віспи.
Вісім років Гамалія працював науковим керівником Центрального інституту епідеміології і мікробіології в Москві (нині заклад носить його ім’я).
Останні роки свого життя вчений присвятив дослідженням в області імунології, вірусології, вивчав грип та проблеми лікування туберкульозу.
#гамалія #інфекція #мікробіолог #епідеміолог #вакцинація #одеса
208 років тому, 16 лютого 1813-го, у місті Городище Черкаської області у родині священника народився майбутній український композитор, а також баритон та драматург Семен Гулак-Артемовський, який став автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм».
Він навчався у Київській теологічній семінарії – саме так називали тоді реорганізовану Києво-Могилянську академію. Співав у хорі Софіївського собору, а потім Михайлівського монастиря.
Його голос привернув увагу вже відомого російського композитора Михайла Глинки й він забирає Семена Гулака-Артемовського до Санкт-Пітербургу, де дає йому уроки вокалу. А співає українець вже у імператорському хорі.
Талановитого співака відправили навчатись за кордом – спочатку у Париж, а потім він два роки співає у флорентійській опері. Після цього Гулак-Артемовський 22 роки був солістом Імператорського театру у Санкт-Петербурзі.
Вперше його опера «Запорожець за Дунаєм» була поставлена у Маріїнському театрі Санкт-Петербургу 14 квітня 1863 року та незабаром опинилась під цензурною забороною через репресії проти проявів національної культури народів, що входили до складу Російської імперії.
Прем’єра «Запорожця за Дунаєм» у виконанні українських акторів (трупа Михайла #Старицький ) відбулась лише через 20 років – у 1884 році.
Також Семен Гулак-Артемовський створив рапсодію під назвою «Українська свадьба» з семи пісень у яку увійшли: «Стоїть явір над водою» , «Спати мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть».
#композитор #гулак_артемовський #шевченко #пісня #опера
67 років тому, 15 лютого 1954-го, Верховна Рада СРСР прийняла указ «Про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської області». Метою такого рішення стала оптимізація управління державою.
Ізмаїльська область проіснувала 14 років. Юридично вона була створена у грудні 1940-го: тоді Акерманську область просто перейменували на Ізмаїльську, а адміністративний центр перенесли з сучасного міста Білгород-Дністровського до Ізмаїла.
Раніше ці території входили до складу Румунії, але 28 червня 1940 року Радянський Союз змусив Румунію передати йому Ізмаїльський, Акерманський та інші повіти Бессарабії та Північної Буковини.
2 серпня 1940-го Ізмаїльська область увійшла до складу Української РСР. Та під час Другої світової війни область була окупована румунсько-німецькими військами і знову офіційно увійшла до складу Румунії. Радянським військам вдалося її звільнити лише у серпні 1944-го.
Сьогодні Ізмаїльський район є одним з районів Одеської області. До його складу входять 23 населених пункти, а Ізмаїльський порт вважають найбільшими українськими річковими воротами на Дунаї.
#ізмаїл #одеса #область
61 рік тому, 12 лютого 1960-го, у Києві в Інституті ядерних досліджень НАН запустили перший український ядерний реактор.
Від рішення про створення в радянських містах ядерних центрів і будівництво в них дослідницьких ядерних реакторів (1954) до його втілення минуло шість років.
Перший український ядерний реактор сконструювала група видатних радянських фізиків на чолі з Ігорем Курчатовим. Його потужність складала 10 МВт.
Головною метою створення першого дослідного реактора було отримання потужного потоку нейтронів, які потім використовують для інших експериментів. Також він міг виробляти і різноманітні ізотопи, які теж використовуються в різних галузях промисловості і медицині.
10 років тому, у 2010 році реактор модернізували. Вчені встановили нові сучасні системи управління і захисту, та нове сховище для відпрацьованого ядерного палива.
#реактор #наука #ядерний_центр #київ
248 років тому, 10 лютого 1773-го, під Харковом народився майбутній видатний вчений, винахідник та просвітник Василь Каразін (1773-1842), ім’я якого сьогодні носить Харківський національний університет.
Що відомо про Василя Каразіна
🔹 Походив з роду болгарських греків — Караджі. Хоча дуже довго вважав себе сербом.
🔹 У дитинстві спілкувався з Григорієм Сковородою.
🔹 У 1798 році хотів таємно втекти з Російської імперії, щоб мати більше можливостей для самоосвіти, але його було затримано під Ковно. Після особистої бесіди з імператором Павлом І — було помилувано.
🔹 Став ініціатором створення в Російській імперії особливого Міністерства народної освіти.
🔹 На початку царювання Олександра І був його особливим радником.
🔹 Завдяки його впливу, було зібрано значні кошти на відкриття Харківського університету.
🔹 Першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
#каразін #вчений #харків
9 лютого за ініціативою європейських некомерційних організацій, починаючи з 2004 року, у світі відзначають День безпечного інтернету.
В Україні ера глобальної мережі почалася 30 років тому – у 1990 році. Було створено перші три вузли доступу до мережі та розпочато підтримку української частини Інтернету — домену .ua.
Спочатку він підтримувався неформально, а 1 грудня 1992 року домен .ua був офіційно делегований Україні і саме з цього часу почався відлік історії українського сегменту мережі Інтернет.
Соціологи стверджують, що станом на 2019 рік в Україні Інтернетом користується 74% населення.
19 мільйонів українців для виходу в Інтернет-мережу використовують свої смартфони.
#інтернет #мережа
100 років тому, 8 лютого 1921-го, розташований у Херсонській області степовий заповідник Асканія-Нова отримав статус державного, який був закріплений декретом Ради Народних Комісарів УСРР.
Цей заповідник вважається одним з найстаріших й унікальних в Україні. У 1898 році його заснував меценат Фрідріх Фальц-Фейн. Це був лише не перший у світі випадок, коли людина відмовилась від своїх земельних угідь для збереження первозданної природи.
Фрідріх Фальц-Фейн провів на заповідну територію водопровід, телеграф, телефон, електрику, побудував лікарню і зібрав велику бібліотеку. Потім захисник флори і фауни став привозити сюди з усього світу різні види рослин і тварин. Та вже за два роки у заповіднику мешкали більше 2000 видів тварин та птахів.
У 1914 році Асканію відвідав цар Микола II. Він прийшов в невимовний захват від місцевого дендрологічного парку і зоопарку та був атакований місцевим півнем. Фальц-Фейн вибачився за інцидент і обіцяв посадити зухвалого півня за грати. Але самодержець попросив цього не робити, адже це його єдиний ворог, який напав відкрито. Після цього візиту Микола II жалував Фрідріху Фальц-Фейну титул спадкового дворянина.
У 1917 році засновник заповіднику вимушений був покинути Російську імперію та виїхав до Німеччини, де він до останнього свого дня важко переживав розставання зі своїм творінням. Сьогодні заповідник носить ім'я свого засновника.
#асканія_нова #заповідник #херсон #фальц_фейн
160 років тому, 6 лютого 1861-го, у місті Тирасполь (тоді Херсонська губернія) народився майбутній видатний вчений, хімік-органік Микола Зелінський (1861-1953), який вважається батьком вугільного протигазу – символу Першої світової війни та екологічних лих.
Він навчався у Рішельєвській гімназії в Одесі, а потім у Новоросійському університеті (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де й залишився працювати на кафедрі хімії, а через кілька років захистив докторську дисертацію, яка стала першим в Російській імперії значним дослідженням зі стереохімії.
Під час Першої світової війни німці застосовували отруйні гази, тому втрати на фронті були жахливими. Почалися пошуки засобів захисту від газових атак.
Ідея вугільного протигазу у Миколи Зелінського з’явилась під час вдосконалення технології очищення горілки за допомогою активованого вугілля, яким вже відомий хімік займався у Центральній хімічній лабораторії у Санкт-Петербурзі. Вчений розробив дві методики активації вугілля і з’ясував, що найбільш ефективний абсорбент – поглинач отруйних газів з активованого березового вугілля. Влітку 1915 року хімік успішно випробував на собі поглинач, отриманий за власним методом. Незабаром інженер-технолог заводу «Трикутник» Куммант розробив оригінальну маску для протигазу.
Спочатку винахід Зелінського-Кумманта не викликав особливого інтересу ні у наукової громадськості, ні у царського уряду, тому Зелінський написав листа до самого імператора Миколи II.
3 лютого 1916-го у ставці Верховного головнокомандуючого провели випробування всіх існуючих зразків протихімічного захисту. Лаборант у протигазі Зелінського-Кумманта близько години протримався у герметичному вагоні з хлором і фосгеном. Це був найкращий результат. Наступного дня вийшов наказ військового міністра: в найкоротший термін забезпечити армію протигазами Зелінського-Кумманта. Вже в лютому війська отримали 200 тисяч протигазів.
#зелінський #протигаз #хімік #вчений #одеса
125 років тому, 5 лютого 1896-го, у місті Тараща під Києвом народився майбутній академік медичних наук зі світовим ім’ям, акушер-гінеколог Анатолій Ніколаєв (1896–1972), який одним з перших винайшов метод знеболювання пологів. Деякі принципові міркування до цього питання вчений виклав у своїй статті, яка вийшла ще у 1936 році.
Праці Анатолія Ніколаєва на тему знеболювання пологів знайшли широке визнання не лише серед радянських колег, а й за кордоном. Його книга «Нариси теорії і практики знеболення пологів» перекладена багатьма мовами світу. А монографія «Профілактика і терапія внутрішньоутробної асфіксії плоду» була настільною книгою для акушерів-гінекологів того часу в їх практичній діяльності.
З 1954 року Ніколаєв працював науковим керівником Українського науково-дослідного інституту охорони материнства та дитинства у Києві.
#ніколаєв #акушер #пологи #вчений
168 років тому, 3 лютого 1853-го, у місті Кологрив Костромської губернії народився майбутній художник-пейзажист, король акварелі, Геннадій Ладиженський (1853-1916), який 32 роки творчого життя віддав Україні.
Він з відзнакою закінчує Академію мистецтв та за її клопотанням отримує призначення на посаду викладача малювання в Одеське реальне училище і на початку 1882 року переїжджає на південь України, де залишиться на три десятиріччя. Ладожинський бродитиме по околицях Одеси, на березі моря, в порту, на Привозі, спостерігатиме та малюватиме, втілюючи на полотні незрівнянну легкість фарб українського півдня.
В Одесі він написав сотні картин та виховав десятки учнів.
Ладожинський ходив у потертому одязі, жив у дешевих квартирах, та економив майже на всьому, але він захоплювався колекціонуванням. У нього завжди знаходилися кошти, аби купити шаблі, мечі, порохівниці, монети, мушкети; старовинні вази, глечики, музичні інструменти, килими. Він мріяв експонувати не лише свої картини, а й старовинні речі.
#ладожинський #художник #пейзаж #одеса
