-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
❓Що вдалось Уряду по надходженням та видаткам держбюджету в травні?
✅ Уряду вдалось збільшити доходи держбюджету порівняно з квітнем. Надходження до загального фонду у травні - 101,3 млрд грн (на 33% більше, ніж у квітні). З них через податкові органи - майже 73 млрд грн - тобто практично виконано довоєнні планові показники (проте тут слід врахувати, що бюджетне відшкодування ПДВ не проводилось). Незважаючи на чинні податкові пільги та скасовані мита, надходження від митної служби продовжують зростати. У травні вони досягли 9,5 млрд грн (що на 1,2 млрд грн більше, ніж у квітні та на 2,5 млрд грн більше, ніж у березні). Україна також отримала 18,8 млрд грн офіційних грантів.
✅ За окремими податковими надходженнями довоєнні травневі плани були перевиконані. Рентної плати надійшло на 65% більше плану (11,7 млрд грн при плані 7,1 млрд грн), що пов’язано зі зростанням світових цін на природний газ і відповідним підвищенням ставок рентної плати за видобування. Надходження «внутрішнього» ПДВ були на 26,2% більше планового (18,3 млрд грн при планових 14,5 млрд грн) через відсутність відшкодування ПДВ та інфляцію. За внутрішнім акцизом також вдалось перевиконати довоєнний план на 2,1 млрд грн або 36% (7,9 млрд грн при 5,8 млрд грн планових).
⭕️ Видатки у травні профінансовані на 251 млрд грн. З них 118,4 млрд грн було спрямовано на оборону і безпеку, 29,4 млрд грн припадає на соціальний захист, включно з трансфертом Пенсійному фонду, 28 млрд грн - на програму медичних гарантій та освітню субвенцію, 4,5 млрд грн - на фінансування заробітних плат державних службовців.
Внаслідок війни село Забуччя на Київщині зазнало збитків на 52.7 млн грн ($1.8 млн)
З них:
❗️40.6 млн грн — збитки житлового фонду
❗️9.3 млн грн — через руйнування присадибних будівель
❗️1.8 млн грн — збитки соціальної інфраструктури
❗️1 млн грн — через пошкодження промисловій інфраструктурі
У Забуччі, яке перебувало в окупації майже місяць, усього зруйновано 188 будівель (з яких 46 завдано сильних або повних руйнувань):
📍83 житлових будівлі (постраждали найбільше серед усіх об’єктів інфраструктури)
📍97 господарських будівель та гаражів
📍4 магазини (з 5 існуючих у селі)
📍1 обʼєкт роздрібної торгівлі
📍1 будівля промислової інфраструктури
📍1 сонячна панель
Обрахунок збитків інфраструктури проводився на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Більш детальна інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 8 червня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже складає $103.9 млрд або понад 3 трлн грн.
Певне зменшення суми збитків (на $2.6 млрд) повʼязане з перерахунком втрат, завданих об’єктам залізничної інфраструктури, релігійним та культурним спорудам, а також втрат легкових авто.
Водночас «органічне» збільшення вартості пошкодженого/ зруйнованого майна внаслідок бойових дій за останній тиждень складає $1 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍44.8 млн кв.м. житлового фонду,
📍256 підприємства,
📍6.3 тис. залізничних колій,
📍656 медзакладів,
📍1177 закладів освіти,
📍668 дитсадків,
📍198 складів,
📍20 торгівельних центрів,
📍28 нафтобаз.
За останній тиждень відбулося зростання збитків, завданих підприємствам, закладам освіти та охорони здоровʼя, дитсадкам, адмінбудівлям та складській інфраструктурі. Збитки, завдані через руйнування та пошкодження українських підприємств, вже досягли $11.5 млрд, освітніх закладів — $1.6 млрд, медзакладів — $1.1 млрд, дитсадків — $576 млн.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Збільшення планових видатків Держбюджету у розрізі відомств, млрд грн
Читать полностью…
Збитки інфраструктури села Озера на Київщині від війни складають понад 368 млн грн
Із загальної вартості збитків у 368 млн грн або $12.6 млн, яких зазнало село:
❗️302 млн грн — втрати від пошкоджень житлового фонду та присадибних будівель;
❗️56.2 млн грн — збитки від руйнувань обʼєктів промислової інфраструктури;
❗️5.64 млн грн — завдано соціальній інфраструктурі;
❗️4.56 млн грн — через руйнування та пошкодження адміністративних будівель.
Загалом у селі Озера Бородянського району внаслідок бойових дій зруйновано:
📍159 житлових будівель — це чверть житлового фонду села,
📍139 присадибних будівель й гаражів,
📍3 магазини,
📍2 адміністративні будівлі,
📍2 освітні заклади,
📍1 церква,
📍1 аптека.
Сьогодні це найточніша оцінка збитків села, яку вдалося обрахувати завдяки оцифруванню високоточних знімків з дронів.
Обрахунок збитків інфраструктури проводився на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Більш детальна інформація на сайті KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 25 травня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже перевищує $105.5 млрд або понад 3.1 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $8 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍23.8 тис. км доріг,
📍6.3. тис. залізничних колій,
📍41 залізничний міст,
📍643 заклади охорони здоровʼя,
📍1123 заклади освіти,
📍621 дитсадок,
📍192 культурні споруди,
📍115 релігійних споруд,
📍178 складів,
📍99 адмінбудівель,
📍28 нафтобаз,
📍19 торгових центрів.
У поточних обрахунках вперше додано збитки українського рітейлу. Внаслідок війни постраждало щонайменше 2910 торгових точок, а сумарні збитки складають $1.4 млрд. Ці обрахунки зроблені KSE Institute, на основі дослідження Української ради торговельних центрів та Асоціації рітейлерів України.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Понад пів мільярда гривень складають збитки інфраструктури Пущі-Водиці на Київщині від війни
За оцінкою експертів проєкту «Росія заплатить», із загальної вартості збитків у 512 млн грн або $17.5 млн:
❗️майже 350 млн грн — через пошкодження та руйнування соціальної інфраструктури,
❗️понад 113 млн грн — збитки від руйнувань житлових та присадибних будівель,
❗️47.7 млн грн — повністю зруйнована пожежна частина,
❗️2.14 млн грн — збитки від пошкоджень та руйнувань промислової інфраструктури, зокрема, складів.
Загалом у Пущі-Водиці внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено:
📍34 житлові та присадибні будівлі,
📍5 спортивних закладів,
📍5 закладів охорони здоровʼя та рекреації,
📍3 склади,
📍2 готелі,
📍1 магазин,
📍1 кафе.
Оцінити масштаби руйнувань, пошкоджень та проаналізувати рівень бомбардувань вдалося через оцифрування високоточних знімків з дронів, які дозволяють сьогодні мати найточніші дані оцінки збитків Пущі-Водиці.
Відповідно до оцифрованих знімків відомо, що з 1920 будівель у Пущі-Водиці, внаслідок війни постраждало 56, 23 з яких зазнали повного або сильного руйнування.
Це оцінка KSE Institute в межах проєкту «Росія заплатить». Обрахунок збитків інфраструктури села Пуща-Водиця проводився на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Більш детальна інформація на сайті KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Перші проблеми з проведенням бюджетних видатків
❗️Цього тижня розпочались масові затримки бюджетних виплат. У більшості регіонів бюджетники скаржаться на те, що жодні платежі не виплачуються.
Офіційних заяв Міністерства фінансів чи Держказначейства з цього приводу ще не було. Казначейство не пропускає фінансування навіть за захищеними статтями видатків – заробітні плати, соціальні виплати у багатьох бюджетних установах поки що на паузі.
Ймовірно це пов’язано з проблемою касових розривів єдиного казначейського рахунку – через недоотримання у дохідній частині бюджету та очікування надходження фінансової допомоги від іноземних партнерів, виникає часовий розрив між можливостями та потребами проводити касові видатки.
Усі наявні кошти, при цьому, використовуються за пріоритетами воєнного стану. У цей період Держказначейство при фінансуванні видатків керується постановою № 590, у якій визначено черговість проведення видатків в умовах обмеженого фінансового ресурсу на казначейських рахунках.
Насамперед, кошти спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Оплата праці бюджетникам та інші статті видатків будуть фінансуватись у другу чергу в міру надходжень коштів на ЄКР.
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 19 травня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла майже $97.4 млрд або 2.9 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $3.1 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍12 цивільних аеропортів,
📍295 мостів та мостових переходів,
📍1067 закладів середньої та вищої освіти,
📍591 дитсадок,
📍574 медзаклади,
📍108 релігійних та
📍179 культурних споруд,
📍169 складів,
📍19 торгівельних центрів.
Продовжують зростати збитки від руйнувань та пошкоджень:
1) житлових будинків — 38.6 млн кв.м. житла загалом на $33.9 млрд;
2) підприємств — 219 заводів, фабрик та підприємств на $10.7 млрд;
3) об'єктів освіти — 1067 закладів на $1.5 млрд.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 10 травня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла майже $94.3 млрд або 2.8 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $2.4 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍208 заводів та підприємств,
📍562 дитсадки,
📍508 медзакладів,
📍295 мостів та мостових переходів,
📍156 обʼєктів складської інфраструктури,
📍102 релігійних обʼєкта,
📍83 адмінбудівлі,
📍27 нафтобаз,
📍12 цивільних аеропортів.
У нових обрахунках найбільше зростання збитків склало збільшення кількості пошкоджених та зруйнованих житлових будинків. За останніми оцінками, через війну зруйновано чи пошкоджено 35.2 млн кв.м. житлового фонду на $31 млрд. Від руйнувань житлового фонду найбільше постраждали Маріуполь, Харків, Чернігів, Суми та Рубіжне.
Також додана оцінка збитків від руйнувань та пошкоджень нафтобаз. Станом на 10 травня втрати від руйнувань 27 нафтобаз складають $227 млн.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Запрацював Трастовий фонд солідарності з Україною
Лідери країн-членів ЄС зобов’язалися підтримати Україну у після воєнний час ініціювавши в березні створення Трастового фонду солідарності з Україною.
Основне призначення Фонду - підтримка українського Уряду в його негайних потребах і відбудова демократичної України.
5 травня 2022 року у Варшаві відбулася міжнародна донорська конференція, яка стала, фактично, стартом роботи Трастового фонду.
❗️За результатами конференції було зібрано $6.5 млрд.
Також, окрім фінансової підтримки надаватиметься військова техніка, медична та інші види допомог.
Ми спробували зібрати максимально повний перелік видів допомог від країн з відкритих джерел:
🇺🇸 США - $397 млн на гуманітарну допомогу,
🇫🇷 Франція - $300 млн фінансової підтримки,
🇯🇵 Японія - $300 млн фінансової підтримки, $200 млн на допомогу Києву,
🇪🇺 ЄС - €200 млн для внутрішньо переміщених осіб в Україні,
🇩🇪 Німеччина - €150 млн кредиту, €125 млн на гуманітарну допомогу і €140 млн на розвиток,
🇮🇹 Італія - €110 млн на підтримку держбюджету і €200 млн позики,
🇱🇺 Люксембург - €100 млн для прийому біженців, €50 млн на озброєння, €1 млн на гуманітарну допомогу,
🇵🇱 Польща - €100 млн фінансової підтримки,
🇫🇮 Фінляндія - €70 млн та військова техніка,
🇭🇺 Угорщина - €47 млн пакетної допомоги (відновлення зруйнованої інфраструктури Київської області, лікування українських військових та стипендії українським студентам),
🇬🇧 Велика Британія - £45 млн для постраждалих внаслідок вторгнення,
🇦🇹 Австрія - €42 млн на гуманітарну допомогу,
🇧🇪 Бельгія - €30 млн на гуманітарну допомогу,
🇸🇪 Швеція - $23 млн на гуманітарну допомогу,
🇨🇿 Чехія - €18 млн на гуманітарну допомогу,
🇱🇻 Латвія - €10 млн на українську програму державних послуг в надзвичайних ситуаціях,
🇳🇱 Нідерланди - €5 млн на пальне та 17 карет швидкої допомоги,
🇭🇷 Хорватія - €5 млн фінансової допомоги,
🇹🇩 Румунія - €3,5 млн та 1900 тонн палива,
🇮🇸 Ісландія - €3 млн на гуманітарні потреби,
🇪🇪 Естонія - €2.9 млн на гуманітарні потреби та відбудову,
🇱🇹 Литва - €2 млн на гуманітарну допомогу,
🇸🇮 Словенія - €1 млн на гуманітарні потреби,
📍 Компанія Google - $10 млн на гуманітарну допомогу,
💉 Компанія AstraZeneca - $3 млн на гуманітарну допомогу.
Наразі складно чітко визначити формат, кінцеве призначення допомоги, яким чином і де вона використовуватиметься - це безпосередня допомога Україні чи вона, наприклад, спрямовуватиметься на підтримку біженців на території інших країн.
Загалом, за проведеними підрахунками аналітиків в рамках проєкту «Росія заплатить» прямі збитки завдані Україні становлять близько $92 млрд або майже 2,7 трлн грн, а загальні втрати економіки оцінено на рівні $564-600 млрд
Голови громад зможуть одноосібно змінювати свої бюджети
Це станеться, якщо Парламент проголосує за відповідні зміни в цілому.
📅21 квітня було прийнято в І читанні законопроєкт депутатів партії "Слуга народу" про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.
❗️Законопроєктом передбачається надання більш широких повноважень головам територіальних громад в частині формування структури виконавчих органів, кадрових призначень, а також прийняття рішень щодо місцевого бюджету.
Зокрема, дозволяється вносити зміни до бюджету одноосібно сільському, селищному чи міському голові у громадах, на території якої НЕ ведуться бойові дії та НЕ прийнято рішення про утворення військової адміністрації населених пунктів.
📌З одного боку, це дозволить оперативніше управляти місцевим бюджетом, але з іншого такі одноосібні рішення можуть мати непередбачувані наслідки.
📌На сьогоднішній день в умовно безпечних громадах немає труднощів реалізовувати бюджетний процес за звичайними процедурами, тому потенційні переваги від впровадження таких змін не переважають ризику нераціонального використання бюджетних коштів.
📌Окрім того, це певною мірою суперечить концепції місцевого самоврядування, визначеною Європейською Хартією, яка є частиною українського законодавства і є особливо актуальною в контексті прагнень прискореної євроінтеграції.
Законопроєкт було прийнято за основу за скороченою процедурою, тож він може бути проголосований найближчим часом
Підтримка ВПО: поточний стан та що далі?
🤔 За даними ООН, з моменту повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року, в Україні свої домівки покинули понад 10 млн людей, з яких 6,5 млн було переміщено всередині країни. Усі ці люди потребують допомоги. Це новий виклик для нашої країни, тож важливо розуміти, як оптимально організувати їм підтримку у воєнний період, зокрема з точки зору публічних фінансів.
❓Які насправді реалії обліку переміщених осіб?
❓Як Уряд вже допомагає і скільки це коштуватиме держбюджету?
❓Як допомога ВПО впливає на публічні фінанси та чого очікувати далі?
✅ Про це у статті нашого Центру – за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/04/13/685663/
Скільки втрачає Україна від війни?
З початку військової агресії Росії наш Центр мало пише про бюджет. Чому?
❗️Бо першочергово ми зосередились на роботі над проєктом «Росія заплатить», який фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо); та оцінці фінансової вартості цих втрат.
Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
І тепер щотижнево на нашому телеграм-каналі будемо давати оцінку фінансових втрат України внаслідок військових дій Росії.
📅Станом на 18 квітня загальна сума прямих збитків інфраструктури досягла $84,8 млрд або майже 2,5 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $4,45 млрд.
Кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів становить щонайменше:
📍408 дитячих садочків,
📍623 закладів середньої, передвищої та вищої освіти,
📍206 медзакладів,
📍154 заводи та підприємства,
📍68 адміністративних будівель,
📍277 мостів та мостових переходів,
📍11 військових аеродромів,
📍11 аеропортів,
📍2 порти,
📍91 релігійна споруда,
📍109 інших культурних споруд.
Найбільше зростання втрат за останній тиждень зумовлено зростанням пошкоджень та руйнувань підприємств, зокрема внаслідок збільшення інформації щодо кількості підприємств, що зазнали пошкоджень, а також використання непрямих методів оцінки втрат підприємств, що належать до малого бізнесу.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
#Бюджетний_барометр за травень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у травні?
❓за рахунок яких джерел наповнювався державний бюджет?
❓який стан боргового фінансування та чи є пов'язані з цим ризики?
❓яка частка грантів і чого очікувати далі?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2022 року
Що відбувається з місцевими бюджетами під час війни?
Дискусії про стан публічних фінансів в Україні здебільшого зосереджені на обговоренні стійкості державного бюджету.
Проте місцеві бюджети не менш важливі для фінансової безпеки держави, оскільки вони фінансують необхідні для населення послуги.
❓Які результати виконання місцевих бюджетів у період повномасштабної війни?
❓Чому в період війни місцеві бюджети в областях, де не ведуться активні бойові дії, змогли перевиконати цьогорічні плани, а подекуди зібрати більше податків, ніж минулого року?
❓Чи потрібна місцевим бюджетам додаткова підтримка?
✅ Про це у статті нашого Центру – за посиланням: https://voxukraine.org/mistsevi-byudzhety-yakyj-stan-sprav-u-regionah/
Парламент вніс зміни до Державного бюджету
📆 В останній день найскладнішої для публічних фінансів весни Верховна Рада внесла чергові зміни до основного фінансового плану країни. Нардепи очікувано збільшили загальне фінансування держбюджету за рахунок зовнішніх запозичень (на 287 млрд грн). Як нещодавно заявляв міністр фінансів, бюджет лише на третину фінансується з власних доходів, а решта це власне зовнішні запозичення, а також міжнародна грантова допомога.
📈Відповідно на цю ж суму було збільшено видаткову частину. Головним чином видатки збільшили для Міноборони (на 166,1 млрд грн), МВС (на 76,4 млрд грн) та Мінсоцполітики (на 32,6 млрд грн).
💰Серед бюджетних програм, що отримали додаткове фінансування, окрім забезпечення діяльності оборонних та правоохоронних відомств, варто відзначити:
✅ +5,8 млрд грн Програми «єПідтримка», необхідне для фінансування заявок ВПО
✅ +12,5 млрд грн для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання
✅ +20 млрд грн для Пенсійного фонду
✅ +1,5 млрд грн на Резервний фонд
💸Єдиною програмою, що зазнала скорочення стала бюджетна програма «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (- 601 млн грн).
На що варто звернути увагу?
❗️В умовах війни основними напрямами видатків залишається оборона та правопорядок – 85% обсягу додаткового фінансування за рахунок запозичень, врахованих змінами, спрямовано на Міністерство оборони (58%) та МВС (11%).
❗️Продовжує зростати необхідність задоволення соціальних потреб – якщо при прийнятті держбюджету єПідтримка планувалась на рівні 3 млрд грн (тоді ще для цілей боротьби з пандемією), то вже зараз вона спрямовується на підтримку ВПО і зросла майже втричі – до 8,8 млрд грн.
❗️Спостерігається збільшення бюджетного фінансування Пенсійного фонду на 10% у порівнянні з початковим планом, що свідчить з одного боку про визначення Урядом цього напрямку як пріоритету для фінансування, а з іншого про зменшення можливостей Фонду забезпечувати дохідну частину основним джерелом - єдиним соціальним внеском.
#Бюджетний_барометр за квітень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у квітні?
❓за якими податками відбулось найбільше "просідання", а за якими вдалось навіть перевиконати план?
❓що з дефіцитом та за рахунок чого він фінансувався?
❓що далі та які ключові ризики для публічних фінансів залишаються актуальними?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання держбюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2022 року
Країни G7 підтримають державний бюджет України
❗️Цього тижня Міністри фінансів країн Великої сімки домовились про надання $19.8 млрд фінансової підтримки Україні (включаючи $9.2 млрд нещодавніх зобов’язань). Цікаво, що вході перемовин США, Японія, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція та Італія збільшили суму підтримки на $1.4 млрд (у драфті коммюніке за результатами зустрічі, на який посилалось видання Reuters, йшлось про $18.4 млрд - повідомлення про це тут https://www.reuters.com/world/money-ukraine-top-g7-agenda-inflation-food-concern-2022-05-19/).
Особливістю цього рішення є те, що кошти будуть надаватись не на військові чи гуманітарні потреби, а саме на покриття бюджетного дефіциту.
Остаточних деталей щодо формату всього обсягу допомоги ще немає, але за попередніми даними більшість коштів надійде у формі грантів, тобто їх не потрібно буде повертати згодом, як це відбувається з позиками.
Додатково заплановано підтримку українських державних підприємств та приватного сектору через Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародну фінансову корпорацію на суму $3.4 млрд.
CША зроблять найбільший внесок - $7.5 млрд, які теж будуть надаватись саме на безповоротній основі у вигляді грантів.
Такі рішення є критично важливими для підтримки стабільності публічних фінансів. Держбюджет через військову агресію Росії зазнає втрат і за орієнтовними розрахунками Уряду, місячна потреба у фінансуванні видатків складає близько $5 млрд.
Виплата допомоги по безробіттю під час воєнного стану: що змінилось?
Днями Президент підписав закон, що регулює отримання статусу безробітного та виплату відповідної допомоги.
📍Як на час воєнного стану та 180 днів після його скасування це буде працювати:
✅ Статус безробітного та нарахування допомоги починається з 1го дня реєстрації.
✅ Допомога по безробіттю не може перевищувати 9 750 грн.
✅ Отримати виплату можна дистанційно, якщо не рідше ніж 1 раз на 30 днів підтверджувати намір перебувати у статусі безробітного. За недотримання зазначеного терміну без поважних причин припиняється реєстрація безробітного.
✅Виплата внутрішньо переміщеним особам нараховується у мінімальному розмірі (наразі 1000 грн) не більше 180 днів, після збору трудової інформації розмір та тривалість допомоги переглядається.
✅Якщо особа перебуває за кордом більше 30 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється.
✅ Одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності виплачується у розмірі, який визначає Уряд. Для безробітних, які отримали таку допомогу та створили юридичні особи або зареєструвалися як ФОП, надається супроводження та консультування протягом 2-х років.
✅ ФОП можуть отримувати допомогу по частковому безробіттю.
✅ ВПО та ті, хто залишився в межах проведення бойових дій, і не мають можливості продовжити трудові відносини, мають право їх припинити в односторонньому порядку, подавши заяву до Центру зайнятості.
✅ Видача та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюється за рішенням Центру зайнятості за заявою роботодавця. А громадянам Росії та Білорусі - за погодженням із регіональними органами СБУ.
Скільки зруйновано закладів освіти внаслідок війни?
Друзі, до щотижневої статистики інфраструктурних збитків країни через війну з Росією, готуватимемо також дані в розрізі сфер. Цього разу оцінка освітніх втрат.
❗️Станом на 2 травня 940 закладів освіти зазнали пошкодження чи руйнування на суму понад $1.2 млрд. Найбільше з цієї кількості пошкоджено та зруйновано закладів професійно-технічної освіти.
Якщо брати області, то найбільше освітніх закладів пошкоджено та зруйновано в таких областях: Донецька (30,18%), Луганська (25,90%), Харківська (22,53%), Чернігівська (15,50%), Миколаївська (13,0%).
Зруйновані та пошкоджені заклади освіти за різновидами станом на 2 травня (%):
📍Професійно-технічна освіта — 25,65%
📍Передвища та вища освіта — 13,82%
📍Середня освіта — 5,40%
📍Дошкільна освіта — 3,54%
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 2 травня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла майже $92 млрд або 2,7 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $4,5 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍195 заводів та підприємств,
📍543 дитсадки,
📍295 мостів та мостових переходів,
📍151 обʼєкт складської інфраструктури,
📍97 релігійних обʼєктів,
📍144 культурних обʼєктів,
📍23,8 тис. км. доріг,
📍33,7 млн кв.м. житлового фонду.
У нових обрахунках додані оцінки щодо втрат легкових автомобілів (на основі непрямих методів). За розрахунками KSE знищених, пошкоджених чи захоплених приватних авто щонайменше 89,5 тисяч, а їхня загальна вартість попередньо складає понад $1.3 млрд.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
#Бюджетний_барометр за березень 2022
В першому "воєнному» барометрі ви дізнаєтесь:
❓Як Мінфінові вдалося зібрати гроші в бюджет у березні та що очікує бюджет надалі?
❓Як виконано план по податках і які ключові ризики на майбутнє?
❓Які резерви є в Уряду для фінансування видатків бюджету, якщо війна затягнеться?
❗️А також - про умови залучення коштів для фінансування бюджету від міжнародних донорів та партнерів та стан фінансування соціальних виплат.
Читайте про ці та інші інсайти щодо виконання держбюджету у новому Бюджетному барометрі за березень 2022 року
США платитимуть за пошук грошей російських клептократів
США запускають Програму винагороди за пошук активів клептократів (Kleptocracy Asset Recovery Rewards Program), згідно з якою буде платити тим, хто надаватиме Мінфіну США інформацію, що допоможе арештувати, обмежити доступ або конфіскувати активи, пов’язані з корупціонерами в інших країнах, зокрема Російської Федерації.
Відповідна заява оприлюднена у прес-релізі Держказначейства (Міністерства фінансів) США https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy0659
Українське джерело - Дзеркало тижня
В рамках цієї ж «вправи», Держказначейство підготувало список з 50 осіб, пошук активів яких є пріоритетним для Сполучених Штатів, та оприлюднило 28 імен осіб зі списку, які вже підпали під санкції кількох юрисдикцій, включаючи Сполучені Штати. З переліком цих імен можна ознайомитись тут https://home.treasury.gov/system/files/136/3-16-22.pdf