-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
🤔Які зміни щодо допомоги по безробіттю та компенсації від держави для сприяння зайнятості під час війни?
📈 Через війну Мінекономіки прогнозує близько 30% падіння економіки, та як наслідок зростання рівня безробіття. З початку військових дій статус безробітного отримали 404 тис. осіб, з яких 230 тис. осіб отримують допомогу від держави. При цьому, продовжують пошуки роботи 250 тис. безробітних, а відкритих зареєстрованих вакансій лише близько 32 тисячі, тобто маємо 8 осіб на 1 робоче місце.
✅ Нещодавно парламент прийняв Закон №2622 з метою реформування служби зайнятості та соціального страхування на випадок безробіття, в якому окремо зазначені норми, що діють на період воєнного стану.
❗️Що ж нового у виплатах для зареєстрованих безробітних?
🔘 виплати по безробіттю будуть виплачуватись лише 90 днів (було від 120 до 360 днів);
🔘 допомога по безробіттю для осіб передпенсійного віку – 360 днів (було в 2 рази довше);
🔘 розмір допомоги по безробіттю – не більше мінімальної заробітної плати (МЗП) на 1 січня (6500 грн до кінця 2022 року та 6700 грн у 2023 році);
🔘 виплати припиняються у разі безперервного перебування особи за кордоном протягом 30 днів.
💸Крім того, чинним законодавством передбачені стимулюючі заходи за працевлаштування зареєстрованих безробітних, а саме компенсації на оплату праці та частини ЄСВ:
🔘 за ВПО - до двох МЗП (13400 грн);
🔘 за осіб, яким до пенсії 5 років, осіб з інвалідністю та учасників бойових дій - 50 % заробітної плати, але не більше 1 МЗП (6700 грн);
🔘 за інші категорії громадян з додатковими гарантіями - до 2-х мінімальних ЄСВ (2948 грн);
🔘 за особу, яка в статусі зареєстрованого безробітного перебуває понад 6 місяців - до 2-х мінімальних ЄСВ (2948 грн);
🔘 за працевлаштування на нове робоче місце із зарплатою від 3-х МЗП (20100 грн) - 50 % витрат на ЄСВ;
🔘 суб’єктам малого підприємництва за працевлаштування на нові робочі місця - витрати на ЄСВ.
🤔 Що у підсумку?
❗️Зазначені зміни мають на меті оптимізувати витрати держави на зменшення безробіття. З одного боку, такі зміни сприятимуть зниженню державних видатків на соціальні виплати, що в умовах гострого дефіциту держбюджету залишатиметься актуальним ще багато місяців. З іншого боку, на сьогодні середня тривалість пошуку роботу складає 99 днів, а в умовах нестачі вакансій через війну і зменшення ділової активності, законодавчі зміни можуть означати появу все більшої кількості малозабезпечених сімей, які в подальшому також потребуватимуть підтримки від держави.
❓Бюджет-2022. Які ключові ризики?
❗️Збільшення розриву між обсягами надходжень та плановими видатками. Рекордний дефіцит у жовтні та загальний обсяг запланованих, але ще не профінансованих до кінця року, видатків (понад 1 трлн грн) свідчать про дуже малоймовірне виконання річного плану за великою кількістю бюджетних програм. Уряд буде змушений і надалі пріоритизувати напрями використання обмеженого фінансового ресурсу (високий ризик).
❗️Ескалація військових загроз (зокрема, руйнування в енергетиці). У жовтні реалізувались ризики, пов’язані з енергетичною безпекою та збільшенням тривалості тривог, що впливатиме на обсяг надходжень до бюджету в наступні місяці. За даними НБУ, підприємці суттєво погіршили свої очікування щодо ділової активності (високий ризик).
❗️Подальше збільшення бюджетних витрат на соціальну сферу. Це пов’язано зокрема з вірогідним збільшенням кількості ВПО, в т.ч. через енергетичні загрози (станом на 18 жовтня зареєстровано 3,3 млн внутрішньо переміщених осіб, порівняно з 30 вересня 2022 їхня кількість виросла на 42 тис. осіб) (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
#Бюджетний_барометр за жовтень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у жовтні?
❓яким є оновлений план 2022 року і чи вдається його виконувати?
❓які причини рекордного дефіциту у жовтні та з яких джерел його фінансували?
❓чи змінюється співвідношення між формами зовнішньої підтримки та які частки допомоги у вигляді кредитів та грантів?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
Яких змін варто очікувати у пенсійній системі?
Днями Парламент прийняв законопроект 7649, який спрощує механізм участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні на добровільній основі та дозволяє збільшити власні надходження Пенсійного фонду.
Що нового?
🔹На добровільну сплату внесків має право особа, яка досягла 16 років;
🔹Договір сплати внесків може бути укладено на користь третьої особи;
🔹Пенсійний фонд прийматиме благодійні внески від фізичних та юридичних осіб:
- 70% персоналізованого внеску розподіляється на виплати конкретному пенсіонерові;
- знеособлені внески та 30% персоніфікованих внесків стануть коштами Пенсійного фонду.
Які висновки?
✅Зміни, передбачені законопроектом, не потребують додаткового фінансування з держбюджету, сприяють підвищенню рівня пенсійного забезпечення окремих громадян та надходженню додаткових коштів до Пенсійного фонду.
❌Проте, прийняття закону не вирішує загальної проблеми із залученням коштів додаткових платників до системи пенсійного забезпечення, а отже, не допомагають з покриттям дефіциту бюджету Пенсійного фонду та не сприяють створенню резервів коштів для проведення індексації та перерахунку пенсій.
❗️БЮДЖЕТ-2023: нові напрями видатків
До фінального голосування в проекті держбюджету з’явилися бюджетні програми, яких не було в попередньому варіанті:
1️⃣Державний фонд регіонального розвитку – 2 млрд грн. Програма Мінрегіону, фінансується за рахунок загального фонду. Кошти на неї знайшли за рахунок зменшення видатків Резервного фонду.
2️⃣Відновлення пошкодженого майна та заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху – 1,8 млрд грн. Раніше існуючу програму «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» доповнили додатковими коштами з дорожнього фонду та напрямами використання на відновлення пошкодженого майна.
3️⃣Програма для відбудови зруйнованих або пошкоджених медзакладів – 422 млн грн. Новостворена программа МОЗу, яка фінансується за рахунок спеціального фонду. Джерелом фінансування стане надходження гранту Світового банку.
4️⃣Оздоровлення дітей в Артеку та інших дитячих закладах – 296,5 млн грн. Програма Мінсоцполітики, фінансування передбачено за рахунок загального фонду держбюджету.
5️⃣Субвенція на “активні парки” – 54 млн грн. Головний розпорядник – Міністерство молоді та спорту, загальний фонд. Ця програма є реалізацією ініційованого Президентом України соціального проекту «Активні парки - локації здорової України» (тренажери в парках).
❗️БЮДЖЕТ-2023: що з дефіцитом та боргом?
В Проект держбюджету до 2 читання внесені незначні зміни щодо дефіциту і його фінансування на 2023 рік.
📍Дефіцит бюджету збільшений на 16,7 млрд грн, або до 20,6% ВВП (20,0% у 1 читанні). Додатковий дефіцит заплановано повністю покрити за рахунок збільшення зовнішніх запозичень до загального фонду бюджету.
📍Враховуючи і так значні обсяги запланованих запозичень у 2023, ці зміни лише незначно впливають на прогнозний обсяг державного боргу, який в поточному проекті становить 6 422,7 млрд грн в еквіваленті у національній валюті на кінець 2023 року, або 102% ВВП.
❗️БЮДЖЕТ-2023: зміна макропоказників
✔️Номінальний ВВП у 2022 році очікується на рівні 4 727,6 млрд грн, реальне падіння -32% (попередній прогноз до 1 читання -33,2%).
✔️У 2023 році очікуються нижчі показники росту ВВП - 6 279,3 млрд грн, зростання 3,2% (попередній прогноз передбачав зростання 4,6%). Використано більш консервативний сценарій через високі безпекові ризики.
✔️Прогнозні показники індексу споживчих цін незначно, але покращилися - в середньому до попереднього року ІСЦ становитиме 28,4% у 2023 році (попередньо - 30,6%). Аналогічно використано більш консервативний підхід, з огляду на нижчі темпи відновлення економіки.
✔️Через зменшення темпів відновлення економіки, середньомісячна заробітна плата у 2023 році буде на 247 грн менше, ніж прогнозувалась до 1 читання, і складе 18 261 грн.
✔️Більш оптимістичні очікування фінансової підтримки від міжнародних донорів, обумовили обмінний курс гривні до долара США у 2023 році на кінець періоду - 45,80 грн/дол. США (до 1 читання - 50 грн/дол. США).
ЄСВ – скасувати не можна залишити
📍В експертному середовищі не вщухають дискусії щодо розробки ефективної концепції податкової реформи. Однією таких є, т.зв. «реформа 10-10-10», яка серед іншого, передбачає повне скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ).
ЄСВ – це платіж, за рахунок якого фінансуються пенсії та інші соціальні виплати держави.
🤔То що ж буде, якщо скасувати ЄСВ?
❓Чи призведе таке скасування до негативних економічних та соціальних наслідків, якщо так, то до яких?
❓Чи не спричинить таке скасування додаткову емісію грошей?
❓Як скасування ЄСВ вплине на структуру видатків бюджету?
❓Чи не призведе відміна ЄСВ до фінансування соціальних виплат за рахунок запозичень або до повної відмови держави від власних зобов’язань – виплат пенсій, лікарняних, інших соціальних допомог?
Відповіді на ці та інші запитання читайте у статті нашого Центру ЄСВ – скасувати не можна залишити на VoxUkraine
Парламент вніс зміни до Державного бюджету на 2022 рік
Джерело: Прийняті Закони про внесення змін до Державного бюджету України на 2022 рік
❓Бюджет-2022. Які ключові ризики?
❗️Ескалація військових дій з боку росії (масові ракетні атаки та погрози застосування ядерної зброї) може ще більше погіршити ділову активність. Відповідний індекс, який розраховує НБУ, у вересні засвідчив загальні позитивні зміни в очікуваннях бізнесу, але водночас кількість працівників, як очікує бізнес, буде знижуватися, що може призвести до скорочення надходжень від ПДФО та ЄСВ (середній ризик).
❗️Зміна керівництва Нацбанку може призвести до зміни політики регулятора в частині емісійної допомоги Уряду для фінансування дефіциту бюджету. Однак новий Голова НБУ Андрій Пишний перед призначенням зазначив, що “емісія має бути контрольованою і не має бути єдиним джерелом фінансування. Емісія має бути тільки в рамках тих макроекономічних показників, які визначає НБУ” (низький ризик).
❗️Реалізація ідеї Нацбанку щодо продажу ОВДП з власного портфеля за вищими, ніж в Уряду, відсотками для досягнення монетарних цілей (зниження інфляційного тиску та тиску на золотовалютні резерви). Це зменшить і без того низьку привабливість первинних аукціонів, а отже скоротить це джерело фінансування держбюджету (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2022 року
❓Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у вересні?
✅ У вересні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 156,1 млрд грн, що майже на чверть менше, ніж у серпні. Передусім це наслідок того, що грантів отримали 72,5 млрд грн, що на 34% менше серпневого показника.
✅ На погашення державного боргу у вересні було витрачено лише 3,6 млрд грн або 1,18% від всієї витраченої на ці потреби суми за 3 квартали 2022 року. Це результат домовленостей Уряду з кредиторами про відтермінування сплати боргових зобов’язань за зовнішнім боргом України.
⭕️ Обсяг грантової підтримки у вересні був нижчим, ніж у минулі місяці, тож дефіцит бюджету знову суттєво виріс після двомісячного низького рівня. У вересні він становив 74,9 млрд грн (за загальним фондом – 76,6 млрд грн)
⭕️ Уряду не вдається отримати бажані обсяги фінансування через розміщення військових ОВДП. Як і у серпні, Мінфін не підвищував ставки, хоча цього очікують інвестори.
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2022 року
Загальна сума збитків, завдана селам Андріївка та Немішаєве на Київщині, складає $18.8 млн.
📌Село Андріївка:
збитки Андріївки оцінюється у $15.3 млн, з них:
$9.3 млн — збитки житлового фонду,
$3,9 млн — збитки через руйнування промислових та господарських споруд,
$2.1 млн — постраждала соціальна та адміністративна інфраструктура.
Пошкоджено та зруйновано 600 будівель з-поміж 1993 споруд загалом, більшість з них — це приватні будинки.
📌Село Немішаєве:
збитки села складають $3.5 млн, з яких:
$1.9 млн — через руйнування житлових та присадибних забудов,
$1.6 млн завдано збитків промисловій та соціальній інфраструктурі селища.
Зруйновано та пошкоджено 199 споруд, серед яких:
📍школа,
📍дитсадок,
📍2 коледжі,
📍продуктовий магазин,
📍офіси та комерційні установи,
📍3 промислові та господарські будівлі.
Обрахунок збитків інфраструктури селищ проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
‼️ БЮДЖЕТ-2023
❓Які пріоритети закладені у проекті Держбюджету-2023 та скільки на них передбачено видатків?
❓Наскільки реалістично оцінені доходи і які ризики вони містять?
❓Чим довелось пожертвувати, щоб вистачило фінансування на головні пріоритети?
❓Як Уряд збирається фінансувати вкрай високий дефіцит та чи вплине це на бюджетну стабільність наступних років?
✅ Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашому аналізі проекту Держбюджету-2023
❕БЮДЖЕТ-2023: кошти від НБУ та гранти
🤔Цього року ці джерела стали вагомим внеском у спроможність Уряду фінансувати видатки. Якою ж очікується ситуація наступного року (відповідно до проекту Держбюджету-2023)?
✅ За планом Національний банк має перерахувати до державного бюджету 19,4 млрд грн, як частину свого чистого прибутку, що на 5,8 млрд грн або 42,6% більше ніж заплановано на 2022 рік. Важливо, що за 7 місяців 2022 року план по цій статті доходів вже перевиконано на 138,3% - НБУ перерахував 18,8 млрд грн.
✅ У 2022 році ці кошти від НБУ зараховувались до загального фонду. В 2023 році вся сума чистого прибутку НБУ, який перераховується до держбюджету, буде зарахована до спецфонду державного бюджету і спрямована на фінансування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
✅ Ймовірно, від НБУ також надходитимуть кошти як від інвестора в ОВДП – у цьому році так профінансовано вже 310 млрд грн при плановому обсязі випуску військових ОВДП 400 млрд грн. Обсяг такої емісії в наступному році буде залежати від розмірів допомоги країн Заходу, а також від можливостей НБУ зменшувати інфляційний вплив такого викупу за допомогою резервів. Емісія через викуп ОВДП Нацбанком, якщо вона здійснюватиметься, буде одним із драйверів інфляції разом із девальвацією гривні.
📍 Надходження від грантів заплановано у розмірі 252 млн грн - ця сума вже гарантована міжнародними партнерами. Але досвід 2022 року свідчить про високу ймовірність збільшення міжнародної допомоги.
❕БЮДЖЕТ-2023
🤔 Минулого тижня Уряд подав до Верховної Ради схвалений проект Держбюджету на 2023 рік. Ми детально його проаналізували, тож цього тижня ділитимемось з вами нашими висновками. І розпочнемо із ключових тез.
Які головні плюси та мінуси (ризики) поданого законопроекту?
Плюси:
✅ Розроблений бюджет є непопулістичним, в ньому прослідковуються адекватні поточній ситуації видатки та логічні пріоритети – оборона, безпека, соціальний захист; заплановані видатки для фінансування відновлення країни від наслідків російської агресії.
✅ мінімум “хотєлок” для депутатів, зокрема, відсутня субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів (т. зв. депутатська), та субвенція на інфраструктурний розвиток.
✅ відсутній «ресурсний» законопроект, який вже традиційно подавався в «бюджетному» пакеті, що означає стабільні надходження та рівні правила для всіх платників податків.
✅ зниження рівня перерозподілу ВВП через бюджет (за доходами <20%), а також хоч і незначне, але зниження дефіциту бюджету (в порівнянні з бюджетом зі змінами-2022)
Мінуси/ризики:
⭕️ велике сподівання на міжнародних партнерів — на отримання значної донорської підтримки наступного року, що в разі не справдження може призвести до необхідності покриття дефіциту за рахунок емісії.
⭕️ високий рівень цін на газ через дії росії. Одночасно з дією в нас мораторію на підвищення цін для населення це означатиме потребу покривати різницю з державного бюджету.
⭕️ 100% держборгу до ВВП – вкрай високий для України рівень. Як тільки завершиться війна – потрібно буде проводити фіскальну консолідацію, а це буде складно через потребу фінансувати відновлення економіки
БЮДЖЕТ-2023: 12 ключових фактів
📅Вчора, 23 листопада Президент підписав рекордно швидко прийнятий Верховною Радою Закон України “Про Державний бюджет на 2023 рік”.
❗️Бюджет-2023 розроблений у контексті наймасштабніших викликів з часів відновлення незалежності, тож його показники відповідають умовам максимальної невизначеності. При цьому, в бюджет вдалось закласти найлогічніші пріоритети (оборона, безпека, соціальний захист) і передбачити видатки для фінансування відновлення країни від наслідків російської агресії.
✔️Важливою характеристикою цьогорічного бюджету є відсутність «ресурсного» законопроекту, який вже традиційно подавався в «бюджетному» пакеті, що означає стабільність законодавства.
📍У той же час, головним ризиком є велике сподівання на міжнародних партнерів — на отримання значної донорської підтримки наступного року, що в разі не справдження може призвести до необхідності покриття дефіциту за рахунок емісії.
Найважливіші деталі про бюджет на 2023 рік читайте у нашому ванпейджері.
❓Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у жовтні?
✅ У жовтні Уряду вдалося залучити 135,9 млрд грн зовнішнього фінансування у формі пільгових позик, тоді як у вересні воно було у формі грантів на суму 72,5 млрд грн.
✅ Мінфін залучив 17,3 млрд грн в результаті розміщення військових облігацій завдяки певному підвищенню ставок, а фінансування Нацбанком становило 30 млрд грн
⭕️ Вперше з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Уряд не залучив жодної гривні грантових коштів за місяць, тоді як у вересні вдалося акумулювати 72,5 млрд грн безповоротної фінансової допомоги, а у серпні 109,7 млрд грн.
⭕️ У жовтні дефіцит бюджету за загальним фондом був найбільшим у цьому році – 147,1 млрд грн (вдвічі більше, ніж у вересні)
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
Верховна Рада запровадила обов’язкові авансові податкові платежі для обмінників
Минулого тижня Парламент схвалив законопроект №7655, який передбачає запровадження обов’язкових щомісячних авансових платежів із податку на прибуток підприємств для обмінників (небанківських фінансових установ, які займаються готівковим обміном валюти).
З наступного року кожен обмінник, що працює на території України щомісяця сплачуватиме авансовий платіж. Критерієм, який визначає суму таких платежів, є кількість мешканців у населеному пункті (а отже кількість обмінних операцій).
Сплата буде становити:
- 3 мінімальні заробітні плати (20 100 грн), якщо обмінник здійснює свою діяльність у місті з населенням більше 50 тис. осіб;
- 1 мінімальна заробітна плата (6 700 грн), якщо обмінник працює у населеному пункті з населенням менше 50 тис. осіб.
У 2023 році будуть застосовуватись перехідні коефіцієнти – у І півріччі фактичний розмір внеску становитиме лише 33% від загальної суми передбаченої законом, а у ІІ півріччі – 66%.
На суму авансового платежу обмінники зможуть зменшити свої річні зобов’язання з податку на прибуток (але не більше, ніж розмір зобов’язань). Якщо ж сума авансових платежів є більшою, ніж річний розмір податку на прибуток, то вони не повертаються платнику і не можуть бути використані для погашення податкових боргів у наступних роках або з інших податків. Тобто фактично це буде додатковий платіж до державного бюджету, якщо обмінник задекларує менше зобов’язання за податком на прибуток.
Чому виникла така ідея?
Головна причина – заниження обмінниками своїх податкових зобов’язань. Як зазначено у пояснювальній записці, у 2021 році близько 4 тис обмінників, які працювали в Україні сплатили лише 7 млн грн податкових платежів (в середньому 145,83 грн з кожного обмінника в місяць). А обсяг проданої валюти такими установами склав 384,1 млрд грн за рік.
Що це дасть?
За нашими оцінками, дана новація може принести додатково до бюджету наступного року близько 366 млн грн (за припущення, що 2/3 обмінників працюють у великих містах). Тобто вже в перший рік до бюджету може надійти у 52 рази більше податку, ніж у 2021 році. Це також зробить більш справедливим оподаткування високорентабельних видів господарської діяльності.
Натомість з’являються і певні ризики, головний з яких – зростання частки чорного валютного ринку.
❗️БЮДЖЕТ-2023: відносини з місцевими бюджетами
Для органів місцевого самоврядування, які очікували на появу додаткових трансфертів з державного бюджету, у тексті проекту до 2 читання зміни були незначними:
✅ Таки присутня бюджетна програма Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) – у розмірі 2 млрд грн. Це хоч і не ідеальний, але поки що найбільш об’єктивний механізм використання коштів державного бюджету на капітальні розвиткові потреби в регіонах. Обсяг найнижчий за останні роки, але дозволить бодай частину раніше розпочатих об’єктів не перетворити в довгобуди. Це особливо важливо в умовах відсутності інших “розвиткових” субвенцій в цьому році.
❌ Найбільший трансферт - освітня субвенція вперше так і залишилась нерозподіленою між громадами. У тексті законопроекту є лише загальна сума коштів, що не дозволяє громадам вчасно проходити бюджетні процедури підготовки рішень про місцеві бюджети. Середня освіта – основний напрям видатків місцевих бюджетів. Громадам важливо знати, на які кошти від держави варто розраховувати і відповідно розуміти чи буде потреба (якщо так, то в якому обсязі) у дофінансуванні середньої освіти зі свого бюджету.
Причина відсутності розподілу – держава досі не знає скільки дітей навчаються і в яких школах (скільки дітей повністю покинули рідні школи, скільки продовжують навчатись он-лайн, скільки прибуло нових дітей з інших регіонів тощо). Ще однією новацією є норма, згідно з якої до держбюджету буде вилучено залишки освітньої субвенції з попередніх років. За даними Держказначейства таких коштів на рахунках місцевих бюджетів – понад 8,7 млрд грн (станом на 1 жовтня 2022 року).
✅ На 2,5 млрд грн зросла субвенція на комунальні дороги. Це дозволить відновити трохи більше пошкоджених доріг.
✅ З’явилась субвенція «Активні парки - локації здорової України» - 54 млн грн – соціальний проект Президента України і Міністерства молоді та спорту України (тренажери в парках).
🤔Також суттєво збільшився Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн) до 35,5 млрд грн. Серед напрямів використання Фонду додалось:
- ремонт критичної інфраструктури з електропостачання та освітлення;
- нове будівництво та реконструкцію об’єктів, що зруйновані через військові дії, а також об’єктів для ВПО,
- придбання готового житла особам, житло яких знищене внаслідок військових дій.
❗️Ця програма містить в собі ризики політичного впливу на розподіл видатків через те, що як виняток із загальних правил, кошти будуть розподілятись із погодженням з народними депутатами (Бюджетним комітетом Верховної Ради).
❗️БЮДЖЕТ-2023: зміна видатків
До 2 читання проекту держбюджету видатки передбачені у сумі 2,58 трлн грн, що на 66,8 млрд грн або 2,6% більше порівняно із 1 читанням (2,51 трлн грн).
❗️Значна частина збільшення – 38,9 млрд грн – спрямована до Мінсоцполітики для додаткової підтримки Пенсійного фонду.
Також, більше фінансування отримали:
- Мінкульт: +1,64 млрд грн або +21,7% (з 7,54 до 9,17 млрд грн),
- Мінфін: +620 млн грн або +1,9% (з 33,50 до 34,12 млрд грн),
- МОН: +550 млн грн або +1,1% (з 51,93 до 52,48 млрд грн),
- МОЗ: +420 млн грн або +0,2% (з 174,48 до 174,90 млрд грн),
- Мінінфраструктури: +350 млн грн або +10,5% (з 3,37 до 3,72 млрд грн),
- Мінветеранів: +30 млн грн або +2,3% (з 1,31 до 1,34 млрд грн).
Серед контролюючих органів та судів додаткове фінансування отримали:
- Державна судова адміністрація: +1,1 млрд грн або +6,5% (з 16,26 до 17,32 млрд грн),
- Державна митна служба: +500 млн грн або +13,2% (з 3,98 до 4,51 млрд грн),
- Верховний суд: +200 млн грн або +13,6% (з 1,80 до 2,05 млрд грн),
- Вища рада правосуддя: +20 млн грн або +12,3% (з 0,21 до 0,23 млрд грн).
❗️Державне агентство автомобільних доріг також отримало більше коштів – +4,2 млрд грн або +7,7% (з 54,7 до 58,9 млрд грн), які підуть на фінансування однієї програми “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення”. Збільшення відбулось через уточнення прогнозних показників надходжень акцизу з пального, що є джерелом формування державного дорожнього фонду.
❗️БЮДЖЕТ-2023: як змінились доходи?
До 2 читання доходи державного бюджету на 2023 рік очікуються у сумі 1,33 трлн грн (+50,1 млрд грн, +3,9%), у т. ч.:
- загального фонду – 1,17 трлн грн (+26,5 млрд грн, +2,3%),
- спеціального фонду – 156,1 млрд грн (+23,6 млрд грн, +17,8%).
Зміни показників доходів пов’язані в основному із переглядом макроекономічних показників і очікувань від змін податкового законодавства (зокрема, Закону №2618-ІХ щодо ставок акцизного податку).
Загальний фонд держбюджету буде:
🔺збільшено за рахунок:
- “імпортного” ПДВ - всього 394,9 млрд грн (+27,1 млрд грн, +7,4% до 1 читання);
- ПДФО - всього 143,9 млрд грн (+14,8 млрд грн, +11,5% до 1 читання).
🔻зменшено за рахунок:
- податку на прибуток підприємств – всього 110,7 млрд грн (-21,3 млрд грн, -16,1% до 1 читання);
- рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – всього 73,9 млрд грн (-23,5 млрд грн, -24,1% до 1 читання);
- “внутрішнього” ПДВ (з урах. бюджетного відшкодування) – всього 222,5 млрд грн (-6 млрд грн, -2,6% до 1 читання).
🔺Спеціальний фонд держбюджету буде збільшено за рахунок:
- акцизного податку з ввезених підакцизних товарів (пальне) – всього 40,6 млрд грн (+7 млрд грн, +20,8% до 1 читання);
- грантів – всього 0,7 млрд грн (+0,4 млрд грн, +133,3% до 1 читання).
❗️Порівняно з 1 читанням найбільше зростання планується за рахунок коштів, що перераховуються Національним банком України - всього 71 млрд грн (+51,6 млрд грн або +266% до 1 читання).
Згідно із пояснювальною запискою, збільшення обсягу коштів відбулось через те, що Нацбанк надав оновлений розрахунок цього показника.
Передбачається, що половина цієї суми (35,5 млрд грн) спрямовується до спеціального фонду на потреби Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (+16,1 млрд грн, +83% до 1 читання). Інша половина (35,5 млрд грн) - до загального фонду (до 1 читання не планувалися).
ФОНД ВІДНОВЛЕННЯ – НОВИЙ «ДЕПУТАТСЬКИЙ ФОНД»?
Минулого тижня Парламент схвалив законопроект, яким передбачається створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у складі спец фонду Державного бюджету. Його мета – ліквідація наслідків, спричинених повномасштабною збройною агресією росії.
Ще до голосування з’явились підозри в спробі додати до бюджету якусь заміну субвенції на соціально-економічний розвиток, кошти якої цього року були перекинуті в резервний фонд (а з нього на військові потреби), а в проекті Держбюджету-2023, станом на сьогодні, її взагалі не передбачено.
❓Що ж спільного та відмінного в цих програмах?
В обох випадках серед напрямів використання коштів є реалізація проектів будівництва, тобто капітальні видатки. Проте, основне спільне тут – участь народних депутатів у розподілі видатків.
❗️У випадку субвенції на соціально-економічний розвиток Мінфін утворює комісію, до складу якої входять члени Бюджетного комітету (не менше 50% складу), а також представники Мінфіну. Пропозиції щодо конкретних об’єктів та заходів, які отримають фінансування, подаються народними депутатами, а також обласними адміністраціями і комісія формує остаточний перелік на схвалення Уряду.
❗️У випадку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рішення про виділення коштів (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Урядом за погодженням з Бюджетним комітетом.
Тобто прямого впливу депутатів на вибір об’єктів фінансування на разі немає, хоча врахованою правкою до законопроекту передбачено розробку подальшого Порядку використання коштів фонду і не виключено, що закладена потреба погодження з Бюджетним комітетом означатиме більш політизований вплив на прийняття рішень щодо об’єктів фінансування.
❗️Що не так?
🔻Порушуються принципи бюджетної системи та логіка бюджетних повноважень – обмеження Бюджетного кодексу (встановлені щодо зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, які мають здійснюватися лише за наявності у законі про держбюджет відповідного положення) не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів Фонду.
🔻Потенційна участь народних депутатів у визначенні безпосереднього переліку об’єктів нестиме ризик політичної заангажованості, оскільки в результаті можуть бути обрані для фінансування об’єкти не за об’єктивною необхідністю, а за політичною доцільністю.
🔸Джерела надходжень Фонду - кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Це права власності резидентів рф в Україні у вигляді коштів, а також кошти, отримані від продажу вилучених активів (законопроектом пропонується доповнити закон відповідною нормою). Перелік активів буде формувати Уряд — готувати проект рішення, яке РНБО має схвалити. Потім це рішення вводить в дію своїм указом Президент, а після скасування чи завершення воєнного стану ще має відбутися затвердження Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.
✔️Що ж у підсумку?
Безумовно такий фонд є необхідним, а його створення – загалом виправданим, оскільки втрати інфраструктури є суттєвими (за останніми оцінками KSE – 127 млрд дол. прямі збитки інфраструктури). Однак, фінансовий ресурс, що можна отримати від активів агресора є обмеженим, тому його розподіл має бути особливо раціональний. Ефективність повинна стати ключовим критерієм використання цих коштів, безвідносно до територіального розташування об’єктів фінансування і тим більше до політичної волі суб’єктів прийняття рішень.
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на вересень загальна сума прямих збитків інфраструктури становила $127 млрд.
❗️За червень-серпень 2022 року Україна додатково понесла на $31.5 млрд збитків своїм активам.
1️⃣Найбільша частка у загальному обсязі збитків належить житловому фонду — 39.7% або $50.5 млрд.
2️⃣На другому місці за обсягом збитків сфера інфраструктури — 27.7% або $35,3 млрд, з яких $26,6 млрд — внаслідок прямого руйнування доріг та $4,3 млрд — збитки залізниці.
3️⃣На третьому місці - втрати активів бізнесу, які становлять щонайменше $9.9 млрд і продовжують зростати. В розрізі галузей найбільше постраждала металургія.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍616 адмінбудівель,
📍978 медзакладів,
📍1270 шкіл,
📍786 дитсадків,
📍775 обʼєктів культури,
📍80 релігійних споруд,
📍149 закладів туризму,
📍153 спортивні обʼєкти,
📍2910 торгівельних точок,
📍19 аеропортів і цивільних аеродромів,
📍110 залізничних вокзалів і станцій,
📍315 мостів і мостових переходів,
📍10 ТЕЦ,
📍322 котельні.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дана оцінка здійснена в рамках Національної ради з відновлення України від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки спільно з Мінрегіонрозвитку, Мінінфраструктури, МОЗ, за координації Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
Підготовка звіту повністю фінансується урядом Великої Британії (UK Aid). Цей аналіз також став можливим завдяки підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Оцінка та її результати не обовʼязково відображають погляди уряду Великої Британії, уряду Сполучених Штатів Америки, а також Агентства США з міжнародного розвитку.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
❗️Бюджет-2022. Верховна Рада внесла чергові зміни
🔘 Днями Парламент прийняв Закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Основна мета залишається незмінною — збільшення видатків, які необхідні для протидії військовій агресії росії.
⬆️ Видатки загального фонду держбюджету збільшуються на 386,9 млрд грн. Левова частка додаткового фінансування піде в розпорядження Міністерства оборони – 365,2 млрд грн. 12,9 млрд грн піде до МВС та ще 3,7 млрд грн до СБУ.
📈 Решта силових органів також отримають додаткове фінансування, але в трохи менших масштабах:
• Головне управління розвідки – 3,2 млрд грн додаткового фінансування,
• Державна служба спец. зв’язку – 1,25 млрд грн,
• Управління держ. охорони – 600 млн грн,
• Служба зовнішньої розвідки – 45 млн грн.
💸 Зміни до держбюджету також пов'язані із залученням позик від уряду Великої Британії для реалізації інвестиційних проектів — передбачено видатки за спеціальним фондом Укравтодору на бюджетну програму «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» у розмірі 10,0 млн грн. Ці гроші підуть на відбудову шести мостів, які були пошкодженні в результаті збройної агресії.
✅ Ще однією важливою новацією законопроекту є збереження коштів за окремими субвенціями місцевим бюджетам на їхніх рахунках для здійснення відповідних витрат у 2023 році з урахуванням цільового призначення.
💰 Загалом це буде вже дванадцята редакція Держбюджету-2022. Розмір видатків у порівнянні з початковою версію вже збільшено більш, ніж вдвічі - з 1,5 трлн грн до понад 3 трлн грн.
❓Бюджет-2022. Що далі?
✅ Україна має отримати наступний пакет макрофінансової допомоги від ЄС у сумі 5 мільярдів євро трьома траншами. Перший у сумі 2 млрд євро очікується вже у жовтні – Європейська комісія розмістила облігації, кошти від яких буде використано для надання Україні макрофінансової допомоги. Решта надійдуть у листопаді та грудні 2022 року.
✅ Наприкінці вересня Конгрес США остаточно схвалив виділення Україні додаткових коштів, серед яких передбачена пряма бюджетна підтримка – Україна має отримати грант від США у сумі 4,5 млрд дол. США.
✅ Уряд розраховує на збільшення надходжень через розміщення ОВДП, спрощуючи процедури для купівлі облігацій населенням (зокрема, доступ в додатку Дія). Мінфін, реагуючи на велику кількість запитів з боку органів місцевої влади, знову роз’яснив громадам процедуру викупу ОВДП за кошти місцевих бюджетів, яку було запроваджено ще у 2018 році. Ймовірно, що бажанню територіальних громад інвестувати вільні кошти в ОВДП сприяло те, що вони отримали неочікувано більше доходів (передусім через “військові ПДФО”), але не можуть їх використати через законодавчі обмеження бюджетних видатків під час війни.
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2022 року
#Бюджетний_барометр за вересень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у вересні?
❓яка ситуація з надходженнями до бюджету?
❓чи вдається Уряду залучати достатньо іноземної допомоги для покриття видатків?
❓наскільки значними є видатки, пов'язані з погашенням попередніх боргів?
❓що буде далі із фінансуванням дефіциту?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2022 року
Збитки інфраструктури села Макарів на Київщині внаслідок війни оцінюються у $133,5 млн
З них:
$67,03 млн — збитки від руйнувань житлового фонду та присадибних будівель села,
$34,2 млн — сума збитків, завдана соціальній інфраструктурі Макарова,
$27,3 млн — через пошкодження та руйнування промислової інфраструктури,
$4,6 млн — збитки, завдані адмінбудівлям села,
$400 тис. — через пошкодження обʼєктів електро-, газо-, тепло- та водопостачання, а також будівель комунального господарства.
Макарів на Київщині з кінця лютого й аж до квітня потерпав від постійних ракетних та артилерійських обстрілів росіян. За цей час у селі зруйновано та пошкоджено майже 30% споруд від загальної кількості. Це 2305 будівель у Макарові, серед яких:
📍732 приватні будинки
📍41 багатоквартирний будинок
📍12 таунхаусів та дуплексів
📍345 гаражів та парковок
📍15 теплиць
📍3 з 3 дитячих садків села,
📍3 школи та коледжі,
📍бібліотека,
📍4 ветклініки,
📍2 лабораторії,
📍приватна лікарня,
📍реабілітаційний центр,
📍2 музеї,
📍церква,
📍радіовежа,
📍17 продуктових магазинів,
📍3 заклади харчування,
📍15 з 19 існуючих в селі складів,
📍71 господарська споруда,
📍78 промислових будівель,
📍2 поштові відділення,
📍пожежна частина,
📍відділення поліції,
📍лісництво,
📍7 з 10 урядових та адмінбудівель.
Обрахунок збитків інфраструктури Макарова проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Загальна сума збитків, завдана селам Бабинці та Бузова на Київщині, складає $31.2 млн.
📌Село Бузова:
збитки, завдані внаслідок війни, оцінюються у $29.7 млн, з них $17 млн — збитки житлового фонду, $8.9 млн — промислової інфраструктури.
У селі зруйновано та пошкоджено 396 будівель:
📍333 житлові будинки та присадибні забудови,
📍10 промислових будівель,
📍14 складів,
📍пологовий будинок,
📍школа,
📍дитячий садок,
📍3 заклади харчування,
📍2 магазини.
📌Село Бабинці:
збитки, завдані інфраструктурі села, оцінюються у $1.5 млн
У селі пошкоджено 238 обʼєктів, серед яких:
📍222 житлові будинки та забудови,
📍6 промислових обʼєктів,
📍склад,
📍школа.
Обрахунок збитків інфраструктури селищ проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
✅ Доходи бюджету-2023 (проект Уряду)
🔘 В проекті бюджету-2023 закладено доходи в розмірі 1,3 трлн грн, що на 3,4% менше довоєнного плану-2022 і на 17,6% менше, порівняно з поточним планом-2022.
🔘 За рахунок митниці у 2023 році планується акумулювати 478,6 млрд грн (37,4% всіх доходів бюджету-2023), а це становить 92,2% від довоєнного плану і 88,2% поточного плану бюджету-2022.
🔘 Податкова служба планує зібрати 677,4 млрд грн (53% всіх доходів бюджету-2023), або 104% від довоєнного плану та 102% від поточного плану бюджету-2022 року.
⬆️ План по доходах на 2023 рік розроблений з врахуванням можливих викликів та загроз, які виникли в результаті збройної агресії рф. Тому з одного боку впевнено говорити про його реалістичність складно, але з іншого Уряд використав помірно консервативний сценарій, що може свідчити про високу ймовірність досягнення планових показників, а у випадку покращення військової ситуації, навіть є "заділ" на появу додаткового ресурсу від перевиконання плану.
Запрошуємо на презентацію "Аналіз проекту Закону про Державний бюджет на 2023 рік".
🔹Що закладено в проект бюджету на 2023 рік?
🔹Наскільки реалістичним є проект бюджету і які ризики він містить?
🔹Які галузі, крім оборони, будуть пріоритетними для фінансування?
🔹Чи плануються гроші на відновлення країни та ліквідацію наслідків повномасштабного російського вторгнення?
Про це та багато іншого 19 вересня о 13.00 на Facebook-сторінці KSE.
Спікер заходу: Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, PhD з економіки.