-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Скасування податкових пільг, що були введені на початку повномасштабної війни
📅Днями Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроект, яким пропонується скасувати спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, відновити обов’язкову сплату єдиного податку для платників І та ІІ груп, повернути податкові перевірки, а також відповідальність за невикористання РРО та несплату ЄСВ. Очікується, що зміни мають вступити у силу після закінчення періоду воєнного стану, але не пізніше ніж з 1 липня 2023 року.
📎 Причини та привід
Скасування пільг, що були введені на початку повномасштабного вторгнення, назріло давно – бізнес вже оговтався та встиг перелаштуватись на роботу в умовах війни, тому питання повернення до довоєнного оподаткування стало питанням часу. Окремим приводом для пришвидшення скасування пільг стали зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, виконання яких потрібні, щоб розпочати нову програму фінансування. МВФ вимагає приведення податкової системи до довоєнного стану і скасування більшості податкових нововведень, які зараз більше шкодять фіскальній стійкості України ніж їй допомагають.
❓Що це дасть?
Головні зміни – скасування особливих умов оподаткування у форматі 2%-го єдиного податку для платників ІІІ групи. За час функціонування 2%-го податку, ним скористалося 313 тис. суб’єктів господарювання, з яких 53,5 тис. юридичних осіб та 259,6 тис. фізичних. Такі суб’єкти протягом квітня-листопада задекларували 300 млрд грн доходу і сплатили 6 млрд грн податку. Поряд з цим щомісячні втрати бюджету від використання пільги становили приблизно 300 млн грн, тобто фактичні втрати бюджету у квітні-листопаді становили 2,4 млрд грн. Ініціатори законопроекту в фінансово-економічному обґрунтуванні очікують, що в результаті скасування пільг в другому півріччі цього року бюджети додатково отримають до 8 млрд грн.
🛃 Окремо на платіжну дисципліну платників вплине повернення податкових перевірок та відповідальності за недотримання податкового законодавства. Цікаво, що за 11 місяців 2021 року за результатами контрольно-перевірочної роботи було донараховано 9,2 млрд грн податкових зобов’язань, тоді як за аналогічний період 2022 року, коли більшість перевірок було призупинено, – 3,9 млрд грн. Тому, за умови адаптації бізнесу до нових реалій, повернення контрольних заходів є очікуваним.
📈 Що у підсумку?
Скасування вищезазначених податкових норм матиме для держави позитивні наслідки з точки зору можливості акумулювати більше податкових платежів і сприяння підвищенню фіскальної стійкості України, що в умовах війни і кризи, спричиненої нею, є надзвичайно важливим. Водночас цей крок є одним із кроків налагодження нової масштабної співпраці з МВФ, що є також важливим в умовах значної бюджетної залежності від підтримки іноземних партнерів.
Збитки соціальної сфери, медицини та освіти внаслідок російської агресії оцінюються в $10,8 млрд
❗️Із загальної суми збитків соціалки, медицини та освіти у $10,8 млрд, $0,2 млрд – збитки соціальної сфери, $8,8 млрд — збитки закладів освіти, $1,8 млрд – збитки закладів охорони здоров`я.
Загальні непрямі втрати сягають $11,1 млрд. А необхідна сума для їх відновлення щонайменше — $19,7 млрд.
📅Станом на січень 2023 року майже 4.5 тисячі закладів соціальної сфери, освіти та охорони здоров`я зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення. З них:
📍1 489 шкіл,
📍885 дитячих садочків,
📍517 будівель закладів вищої освіти,
📍430 амбулаторій,
📍362 лікарні,
📍46 санаторіїв,
📍43 соціальні центри,
📍31 інтернат.
Найбільше інфраструктура цих сфер постраждала у таких регіонах: Донецька, Харківська, Луганська області, заклади соцсфери також постраждали в Одеській області та у Києві.
Детальна інформація та методологія обрахунків доступні на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Дослідження політики соціального забезпечення спільно з Міністерством соціальної політики». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
#втрати_від_війни #росія_заплатить
БЮДЖЕТ-2023: перші пропозиції змін (продовження)
⬆️Програми, що отримають найбільше додаткове фінансування:
• Надання грантів для створення або розвитку бізнесу – +1,3 млрд грн (з 1,4 млрд грн до 2,7 млрд грн) за рахунок повернення коштів з Фонду безробіття;
• Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску – +1,1 млрд грн (з 600 млн грн до 1,7 млрд грн)
• Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві - +365,7 млн грн (з 400 млн грн до 700 млн грн)
• Реалізація проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону - +285 млн грн (з 30 млн грн до 300 млн грн)
• Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – +80 млн грн (з 9,9 млрд грн до 10 млрд грн)
🆕 Нові бюджетні програми:
1) МОЗ:
• Будівництво та модернізація закладів охорони здоров’я – 1,4 млрд грн (на оновлення та модернізацію лікарні Охматдит, університетської клініки у Києві та реабілітаційного центру у Львові)
2) Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури:
• Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури – 1,2 млрд грн
• Фінансування заходів з розвитку аеродромної інфраструктури, у т.ч. завершення будівництва, реконструкції аеродромної та енергетичної інфраструктури, задіяної у забезпеченні належного функціонування Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, та фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 0,7 млрд грн
❌Ліквідація бюджетної програми Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури «Проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, модернізація, реставрація, придбання та облаштування незалежно від форми власності об’єктів інфраструктури, рухомого та нерухомого майна, житлової нерухомості, у тому числі пошкоджених внаслідок збройної агресії, з метою відновлення цілісності і стійкості окремих галузей життєдіяльності суспільства, а також фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху» - на суму 1,8 млрд грн. Ці кошти будуть розподілені між програмами «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (1,1 млрд грн) та вищезгаданою програмою для Львівського аеропорту (0,7 млрд грн).
❗️Пропонується призупинити дію окремих норм прийнятого в минулому році закону про медіа, що дозволить не допустити розбалансованості бюджету. Але якщо в поточному році такі обмеження є логічними з огляду на більш пріоритетні видатки (оборона, безпека, соціальна сфера), то в майбутньому їх доведеться фінансувати.
🤔 Також є пропозиція розподіляти грантові та кредитні кошти від ЄС (що зараз не передбачені в додатках до держбюджету) не звичним голосуванням депутатів за зміни до бюджету, а рішенням Кабміну, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Ця норма є й у теперішній версії бюджету, однак на разі вона стосується лише коштів, що надходять від донорів на відновлення і щодо рішень про їх спрямування власне на об’єкти відновлення. Потенційні ж зміни передбачають, що Уряд (за погодженням з Бюджетним комітетом ВРУ) зможе приймати рішення щодо усіх залучених (грантових та кредитних) коштів від іноземних партнерів і щодо використання не лише на відновлення, але й на реалізацію інвестиційних об’єктів. Такі зміни, ймовірно, можуть викликати занепокоєння в іноземних партнерів, які, як правило, значно вище цінують інституційну сталість, надійність та прозорість у використанні наданих ними коштів, ніж оперативність видатків (що, ймовірно, є причиною оновлення відповідної статті).
Верховна Рада прийняла за основу законопроекти щодо запровадження податкових пільг
📆 Нещодавно народні депутати підтримали у першому читанні законопроекти №8298 та №8299 щодо податкових пільг. Вони ініційовані з метою підтримки вітчизняних промисловості та бізнесу і передбачають запровадження низки податкових пільг та преференцій:
🔘 пропонується звільнити від сплати ПДВ та мита імпорт обладнання та комплектуючих для промислових підприємств та закладів професійно-технічної освіти для здійснення ними освітньої діяльності;
🔘 від сплати ПДВ будуть звільнені операції із показу вітчизняних та дубльованих українською мовою фільмів;
🔘 від сплати єдиного податку звільнятимуться сільськогосподарські підприємства за ті земельні ділянки, що розташовані на постраждалих територіях;
🔘 на таких територіях енергогенеруючі підприємства будуть звільнені від сплати ренти за використання води;
🔘 пропонується встановити в розмірі 0% ставку рентної плати на залізну руду, що перероблятиметься в Україні.
🤔 Що стало передумовою подання законопроектів?
Основною передумовою, згідно з пояснювальною запискою, є відновлення виробничого потенціалу промислових підприємств, втрати яких, за підрахунками KSE, становлять $13 млрд.
❓Як це вплине на бюджет?
Автори законопроекту не надають фінансово-економічного обґрунтування запровадження таких податкових новацій, а в Мінфіні зазначають, що порахувати бюджетні втрати від запровадження пільг дуже важко.
📊 Щодо ПДВ та мита, то суми сплачених податків із ввезених в Україну обладнання та комплектуючих у 2021 році склали 37,2 млрд грн ПДВ та 2,8 млрд грн мита, у 2022 р – 15,7 млрд грн ПДВ. Що стосується пільги з ПДВ щодо показу фільмів, то втрати бюджету, згідно з даними ДПС становили 217 млн грн у 2021 році і розрахунково становлять приблизно 128,1 млн грн у 2022 році. Загалом, окрім вже закладених при прийнятті держбюджету втрат в розмірі 62,6 млрд грн, у випадку запровадження цих пільг Бюджет-2023 додатково недоотримає ще близько 18,6 млрд грн (1,5% запланованих податкових доходів).
↔️ З одного боку, запровадження пільг в кризових умовах є позитивним сигналом для бізнесу, що могло б сприяти його відновленню і дати додатковий поштовх до розвитку (хоча у пояснювальній записці законотворці для підсилення цієї аргументації не надають розрахунку очікуваного фінансово-економічного ефекту). З іншого боку, втрати бюджету від запровадження таких пільг негативно вплинуть на виконання державою покладених на неї функцій, що в умовах війни та можливості використовувати на оборонні цілі виключно власні бюджетні ресурси є критично важливим.
⚠️ Застереження викликає пропозиція нульової ставки рентної плати, яка, з одного боку, може сприяти розвитку переробної промисловості, а з іншого - є способом заощадити окремим платникам на обов’язкових платежах до державного та місцевих бюджетів.
Яких збитків війна завдала українському бізнесу?
❗️Збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російської агресії, оцінюються в $13 млрд, з них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств.
Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд.
📅За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року.
❌19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені частково.
📍Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%, Луганській (10%) та Миколаївській (8%).
Детальна інформація та методологія обрахунків доступні на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих українському бізнесу зібрано Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute) в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується KSE Institute у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України».
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
❗️За підсумками грудня 2022 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення розпочате росією 24 лютого 2022 року, оцінюється у $137,8 млрд (за вартістю заміщення).
У порівнянні з останніми обрахунками станом на листопад 2022 року загальна сума збитків зросла на майже $2 млрд. Найбільше зростання збитків за підсумками грудня повʼязане зі збільшенням втрат від руйнування житлового фонду, закладів освіти та обʼєктів сфер культури, релігії та спорту.
З початком війни росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍майже 195 тис. приватних легкових авто,
📍84.3 тис. одиниць сільгосптехніки,
📍14.4 тис. комунального транспорту,
📍майже 3 тис. магазинів,
📍595 адмінбудівель державного та місцевого управління,
📍593 аптеки,
📍330 лікарень,
📍64 великі і середні підприємства,
📍44 соціальні центри,
📍31 інтернат.
Більш детальна інформація на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Оцінка прямих фізичних пошкоджень здійснена в рамках Національної ради з відновлення України від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, за координації Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України. Також над збором інформації та підрахунками втрат працюють волонтери з низки партнерських організацій.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у грудні?
✅ До загального фонду державного бюджету в грудні надійшла рекордна порівняно з іншими місяцями сума – 230,1 млрд грн – завдяки високій сумі грантів.
✅ Наприкінці року Уряд отримав перші надходження завдяки вилученню російських активів (17 млрд грн), що дає початок новому джерелу наповнення бюджету.
✅ Попри складну економічну та безпекову ситуацію Уряду вдалося профінансувати основні видатки та навіть погасити заборгованість, що виникла раніше.
⭕️ Незважаючи на те, що в грудні було відшкодовано ПДВ на суму понад 8 млрд грн (10% від загального обсягу відшкодування ПДВ у 2022 році), річне відшкодування склало лише 53% від минулорічних показників. Це є наслідком різкого зниження експорту, але також може вказувати на брак ліквідності Уряду.
⭕️ У 2022 році дефіцит держбюджету був рекордним і склав 911,1 млрд грн, дефіцит загального фонду - 909,5 млрд грн (рис. 1) (однак це на 35% нижче запланованого розписом показника, передусім через вплив очікуваних та фактичних надходжень грантів від іноземних партнерів).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
Видатки під час війни: що вдалось і не вдалось профінансувати у 2022-му
📆 У 2022 році Уряду очікувано не вдалося виконати планові обсяги видатків до завершення бюджетного періоду.
📉 Економіка стрімко скоротилася, тоді як різко виросли потреби фінансування оборони. Соціальні витрати також були пріоритетом Уряду, на який треба було знайти фінансування.
📊 Проблема пріоритезації видатків є нагальною завжди, оскільки завжди фінансовий ресурс та можливості є обмеженими. Але минулого року цю проблему вирішувати було особливо складно.
🤔То як Уряд з цим справлявся?
❓що і як фінансувалося у 2022 році?
❓чи вистачало ресурсу на ключові напрями?
❓наскільки критичними виявилося зменшення фінансування в окремих галузях?
Про це читайте в черговому матеріалі нашого Центру - Видатки під час війни: що вдалось і не вдалось профінансувати у 2022-му
Акцизне оподаткування: яких змін очікувати?
📝 12 січня Верховна Рада прийняла за основу законопроекти щодо змін в акцизному оподаткуванні (8286, 8287). Пропонується суттєво змінити систему адміністрування акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Усі вони розроблені з метою посилення контролю за повнотою сплати цього податку.
🔘 Контекст
Левова частка акцизного податку в Україні надходить від оподаткування тютюну та тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах. При цьому, надходження за 2022 рік не є ритмічними (рис.). А за даними Kantar Україна ще у 2021 році значно зросла частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні – до 16,9%, а в 2022 році досягнула рекордних 21,9%. Відповідно, податкові втрати у 2022 році оцінюються у розмірі понад 20 млрд грн (!). Для порівняння: за січень-листопад 2022 року до Державного бюджету надійшло 89,1 млрд грн всього акцизного податку (52,9 млрд грн внутрішнього акцизу і 36,2 млрд грн імпортного). На нелегальну продукцію (зокрема, марковану як Duty Free або як для експорту, але яка реалізується в Україні) припадає 12,2% від загального обсягу ринку. Саме на боротьбу з нелегальним продажем такої продукції в першу чергу спрямовані зареєстровані законопроекти.
❓Що змінюється?
✅ Найголовніша новація – це запровадження електронної марки акцизного податку, емітентом якої виступатиме ДПС. Вона міститиме деталізовану інформацію про підакцизний товар, його переміщення і сплату податку. Передбачається створення електронної системи обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка складатиметься з електронного кабінету користувача та Реєстру акцизних електронних документів, і повноцінно буде запроваджена з 1 січня 2025 року.
✅ Прогресивною є можливість відстежувати підакцизні товари через використання унікальної одиничної ідентифікації та групових ідентифікаторів партій товару. Електронна марка буде наноситися, а не наклеюватися, і міститиме 16 аспектів підакцизного товару (код емітента акцизної марки, вид продукції, код ідентифікатора обладнання для виготовлення тютюнової продукції, режиму оподаткування тощо). За задумом авторів, це повинно позитивно вплинути на детінізацію ринків даних підакцизних товарів та забезпечити більші надходження акцизного податку.
✅ Також передбачається підвищення діючих штрафів і запровадження нових (наприклад, за несвоєчасну реєстрацію обладнання у новому Єдиному реєстрі обладнання – 100 тис. грн, чи внесення у відповідну заяву реєстрації недостовірних відомостей – 50 тис. грн).
❗️У підсумку
Незважаючи на прогресивність законопроектів, у нинішніх умовах для значного їх впливу на надходження акцизного податку, процес імплементації змін потребуватиме значних зусиль як з боку контролюючих органів, так і платників податків, які під час війни навряд чи будуть готові до цього. Також залишаються питання до того, наскільки зручно буде покупцям пересвідчитись, що вони купують легальну продукцію, а отже чи працюватиме додатковий «контроль» від сумлінних покупців (як варіант можливість робити це через «Дію»).
❓Бюджет-2022. Які ключові ризики?
❗️Зменшення надходжень до держбюджету через зниження ділової активності. Мінекономіки погіршило свій прогноз зміни ВВП цього року на 1,2 в.п. до -33,2% р/р (експерти Dragon Capital також знизили свої відповідні очікування на 2 в.п. до -32% р/р) через обстріли ворогом енергетичної інфраструктури. Підприємці (особливо у сферах торгівлі та послуг) погіршують свої очікування – Індекс ділових очікувань від Нацбанку втратив 2,1 пункти. Ймовірні масові ракетні обстріли можуть завдати подальшої шкоди критичній інфраструктурі, що суттєво зменшить спроможність бізнесу працювати та сплачувати податки в плановому обсязі (високий ризик).
❗️Значне збільшення частки населення, що потребує соціальної допомоги. Рекордна кількість внутрішньо переміщених осіб, частина з яких отримують щомісячні виплати, пенсіонери, безробітні, особи з інвалідністю та інші категорії створюють надмірний тиск на систему соціального забезпечення, яка не була спроєктована для підтримки такої кількості отримувачів послуг (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року
Скільки втрачає Україна від війни?
Станом на листопад 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України складає $135.9 млрд.
❗️Найбільша частина в загальній сумі збитків належить житловому фонду — $52.5 млрд.
Кількість зруйнованих та пошкоджених приватних та багатоквартирних будинків у порівнянні з вереснем 2022 року зросла на 8 тисяч до 143.8 тис. У пʼятірці найбільш постраждалих регіонів за руйнуваннями житлового фонду Донецька, Київська, Луганська, Чернігівська та Харківська області.
Зросли збитки й інших галузей:
📌інфраструктура — $35.6 млрд,
📌освіта — $8.2 млрд,
📌охорона здоровʼя — $1.7 млрд,
📌культура, туризм та спорт — $2.1 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍84.2 тис одиниць сільгосптехніки,
📍153 заклади соцсфери,
📍2692 заклади дошкільної, середньої та вищої освіти,
📍305 АЗС,
📍27 торгових центрів,
📍14.4 тис. комунального транспорту,
📍194.8 тис. приватних легкових авто,
📍330 лікарень,
📍880 обʼєктів культури,
📍94 релігійні споруди,
📍157 закладів туризму,
📍595 адмінбудівель державного та місцевого управління.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Оцінка прямих фізичних пошкоджень здійснена в рамках Національної ради з відновлення України від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, за координації Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України. Також над збором інформації та підрахунками втрат працюють волонтери з низки партнерських організацій.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
🤔Які зміни щодо допомоги по безробіттю та компенсації від держави для сприяння зайнятості під час війни?
📈 Через війну Мінекономіки прогнозує близько 30% падіння економіки, та як наслідок зростання рівня безробіття. З початку військових дій статус безробітного отримали 404 тис. осіб, з яких 230 тис. осіб отримують допомогу від держави. При цьому, продовжують пошуки роботи 250 тис. безробітних, а відкритих зареєстрованих вакансій лише близько 32 тисячі, тобто маємо 8 осіб на 1 робоче місце.
✅ Нещодавно парламент прийняв Закон №2622 з метою реформування служби зайнятості та соціального страхування на випадок безробіття, в якому окремо зазначені норми, що діють на період воєнного стану.
❗️Що ж нового у виплатах для зареєстрованих безробітних?
🔘 виплати по безробіттю будуть виплачуватись лише 90 днів (було від 120 до 360 днів);
🔘 допомога по безробіттю для осіб передпенсійного віку – 360 днів (було в 2 рази довше);
🔘 розмір допомоги по безробіттю – не більше мінімальної заробітної плати (МЗП) на 1 січня (6500 грн до кінця 2022 року та 6700 грн у 2023 році);
🔘 виплати припиняються у разі безперервного перебування особи за кордоном протягом 30 днів.
💸Крім того, чинним законодавством передбачені стимулюючі заходи за працевлаштування зареєстрованих безробітних, а саме компенсації на оплату праці та частини ЄСВ:
🔘 за ВПО - до двох МЗП (13400 грн);
🔘 за осіб, яким до пенсії 5 років, осіб з інвалідністю та учасників бойових дій - 50 % заробітної плати, але не більше 1 МЗП (6700 грн);
🔘 за інші категорії громадян з додатковими гарантіями - до 2-х мінімальних ЄСВ (2948 грн);
🔘 за особу, яка в статусі зареєстрованого безробітного перебуває понад 6 місяців - до 2-х мінімальних ЄСВ (2948 грн);
🔘 за працевлаштування на нове робоче місце із зарплатою від 3-х МЗП (20100 грн) - 50 % витрат на ЄСВ;
🔘 суб’єктам малого підприємництва за працевлаштування на нові робочі місця - витрати на ЄСВ.
🤔 Що у підсумку?
❗️Зазначені зміни мають на меті оптимізувати витрати держави на зменшення безробіття. З одного боку, такі зміни сприятимуть зниженню державних видатків на соціальні виплати, що в умовах гострого дефіциту держбюджету залишатиметься актуальним ще багато місяців. З іншого боку, на сьогодні середня тривалість пошуку роботу складає 99 днів, а в умовах нестачі вакансій через війну і зменшення ділової активності, законодавчі зміни можуть означати появу все більшої кількості малозабезпечених сімей, які в подальшому також потребуватимуть підтримки від держави.
❓Бюджет-2022. Які ключові ризики?
❗️Збільшення розриву між обсягами надходжень та плановими видатками. Рекордний дефіцит у жовтні та загальний обсяг запланованих, але ще не профінансованих до кінця року, видатків (понад 1 трлн грн) свідчать про дуже малоймовірне виконання річного плану за великою кількістю бюджетних програм. Уряд буде змушений і надалі пріоритизувати напрями використання обмеженого фінансового ресурсу (високий ризик).
❗️Ескалація військових загроз (зокрема, руйнування в енергетиці). У жовтні реалізувались ризики, пов’язані з енергетичною безпекою та збільшенням тривалості тривог, що впливатиме на обсяг надходжень до бюджету в наступні місяці. За даними НБУ, підприємці суттєво погіршили свої очікування щодо ділової активності (високий ризик).
❗️Подальше збільшення бюджетних витрат на соціальну сферу. Це пов’язано зокрема з вірогідним збільшенням кількості ВПО, в т.ч. через енергетичні загрози (станом на 18 жовтня зареєстровано 3,3 млн внутрішньо переміщених осіб, порівняно з 30 вересня 2022 їхня кількість виросла на 42 тис. осіб) (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
#Бюджетний_барометр за жовтень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у жовтні?
❓яким є оновлений план 2022 року і чи вдається його виконувати?
❓які причини рекордного дефіциту у жовтні та з яких джерел його фінансували?
❓чи змінюється співвідношення між формами зовнішньої підтримки та які частки допомоги у вигляді кредитів та грантів?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
Яких змін варто очікувати у пенсійній системі?
Днями Парламент прийняв законопроект 7649, який спрощує механізм участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні на добровільній основі та дозволяє збільшити власні надходження Пенсійного фонду.
Що нового?
🔹На добровільну сплату внесків має право особа, яка досягла 16 років;
🔹Договір сплати внесків може бути укладено на користь третьої особи;
🔹Пенсійний фонд прийматиме благодійні внески від фізичних та юридичних осіб:
- 70% персоналізованого внеску розподіляється на виплати конкретному пенсіонерові;
- знеособлені внески та 30% персоніфікованих внесків стануть коштами Пенсійного фонду.
Які висновки?
✅Зміни, передбачені законопроектом, не потребують додаткового фінансування з держбюджету, сприяють підвищенню рівня пенсійного забезпечення окремих громадян та надходженню додаткових коштів до Пенсійного фонду.
❌Проте, прийняття закону не вирішує загальної проблеми із залученням коштів додаткових платників до системи пенсійного забезпечення, а отже, не допомагають з покриттям дефіциту бюджету Пенсійного фонду та не сприяють створенню резервів коштів для проведення індексації та перерахунку пенсій.
#Budget_Barometer for January 2023
Шановні підписники, раді повідомити вам, що з січня цього року й надалі наш регулярний аналітичний продукт - Бюджетний барометр виходитиме також і англійською мовою.
Тепер тримати руку на пульсі в сфері публічних фінансів в Україні зможуть наші з вами колеги з усього світу. Діліться з ними англомовним бюджетним барометром та поширюйте його на запит іноземних колег, ЗМІ та серед усіх інших зацікавлених сторін.
🤔What happened to the Ukrainian budget in January?
❓How did 2023 begin in the field of public finance?
❓What was the role of international aid, both refundable and non-refundable?
❓How much were domestic tax revenues, and how much was received in customs payments?
❗️Discover these and other details of the budget's implementation in the Budget Barometer for January 2023.
#Бюджетний_барометр за січень 2023
🤔Що відбувалось з бюджетом у січні?
❓Як розпочався 2023 рік у сфері публічних фінансів?
❓Яка роль міжнародної допомоги (поворотної і безповоротної)?
❓Якими були власні податкові надходження та скільки надійшло митних платежів?
❗️Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за січень 2023 року
БЮДЖЕТ-2023: перші пропозиції змін
📅Вже через місяць від початку нового бюджетного року, депутати запропонували зміни до держбюджету на 2023 рік, що є логічним з огляду на зміни у структурі міністерств та відомств, передачі їм нових функцій та відповідного обсягу коштів та їх виконання, а також визначення низки інших питань.
🏬Так, у бюджеті пропонується відобразити об’єднання Міністерства інфраструктури та Міністерства розвитку громад та територій в одну структуру - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, а також передати йому у розпорядження Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (бюджетна програма, що раніше була у Мінфіні). Саме новостворене міністерство буде опікуватись питаннями відновлення країни від наслідків військової агресії росії.
✅Зміни передбачають збільшення за спеціальним фондом:
1) доходів бюджету на 446 млн грн за рахунок надходження грантів (+80 млн грн) та програм допомоги від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (+366 млн грн),
2) дефіциту бюджету на 3,8 млрд грн за рахунок зовнішніх запозичень (і, відповідно, зростання державного боргу на цю ж суму),
3) видатків бюджету на 4,4 млрд грн.
У 2022 році українці та влада витримали подвійне навантаження. Одночасно із захистом країни від агресії зі сходу вдалося провести велику кількість довгоочікуваних реформ — ми виокремили близько 200, які потрапили до Індексу реформ.
Значною мірою це євроінтеграційні зміни, адже майже відразу після вторгнення, 28 лютого, Україна подала заявку на вступ до ЄС та влітку отримала статус кандидата, разом з переліком домашніх завдань для вступу.
31 січня о 16:30 ми запрошуємо вас на презентацію прогресу реформ за 2022 рік від проекту “Індекс реформ” та експертну дискусію про те, який стан справ у сферах, що безпосередньо здатні впливати на успіхи України у боротьбі з РФ.
Серед учасників розмови:
🟡Юлія Маркуц, Центр публічних фінансів Київської школи економіки,
🟡Ірина Коссе, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій,
🟡Олександр Жолудь, Національний банк України. Модерує Юлія Мінчева, “Вокс Україна”.
Докладно про подію
Реєстрація триває за посиланням
@vox_ukraine
Податкове стимулювання благодійності в Україні
✅ Однією з причин феноменальної стійкості України є здатність українців швидко самоорганізовуватися. Незважаючи на те, що волонтерство ще традиційно не вказується в резюме українців, сьогодні важко знайти когось, хто б не волонтерив cам, не допомагав волонтерам чи не донатив їм гроші.
✅У 2022 році Україна увійшла до ТОП-10 держав світу за індексом благодійної допомоги (відповідно до World Giving Index 2022).
✅Нещодавно Парламент ухвалив низку законів, які значно впливають на благодійність, зокрема, врегульовують питання неоподаткування благодійної допомоги та діяльності волонтерів.
Що змінилося за останній рік у сфері оподаткування благодійництва?
❓Які були нещодавні податкові новації для благодійництва?
❓Який міжнародний досвід стимулювання благодійництва фізичних осіб?
❓Які подальші перспективи інституціоналізації благодійної допомоги?
Про це та багато іншого читайте у статті нашого Центру Податкове стимулювання благодійності в Україні
Бюджетний барометр за грудень-2022. Що далі?
✅ У 2023 році продовжить надходити фінансова підтримка країн Заходу – у грудні це остаточно погоджено з міжнародними партнерами. Зокрема, є домовленість про такі суми: від ЄС – 18 млрд євро, від США – 10 млрд дол., тоді як за планом у 2023 році очікують отримати із зовнішніх джерел 38 млрд дол. Окрім того, навесні очікується запуск повноцінної програми співпраці з МВФ (Upper-Credit Tranche), що передбачає залучення фінансування для потреб бюджету.
✅ Ключовим напрямом бюджетних видатків залишатиметься безпека та оборона, тому Уряд ухвалив рішення про спрощення низки бюджетних процедур у цій галузі. Головним розпорядникам коштів сектору безпеки та оборони надано право не погоджувати з Мінфіном кошториси та іншу бюджетну документацію, не вносити зміни до паспортів бюджетних програм та не звітувати за ними під час воєнного стану. Зміни передусім покликані уникнути витоку інформації безпекового характеру, однак варто було б передбачити механізм пост-аудиту таких видатків, щоб не допустити потенційних зловживань.
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
#Бюджетний_барометр за грудень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у грудні?
❓За рахунок яких джерел отримано рекордну суму доходів?
❓Яка роль іноземних партнерів у підтримці бюджету наприкінці року?
❓Що вдалось профінансувати, якими були основні статті видатків та чи встигли виплатити усі соціальні допомоги?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
Надходження акцизного податку за січень-листопад 2022 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України, портал Openbudget
Війна і державний борг – що маємо і що буде
📉 Через повномасштабну війну, яка спричинила різке зростання бюджетних видатків і водночас нестачу власних надходжень для їх покриття, Уряд був змушений залучати додаткові ресурси у вигляді позик та грантів.
⬆️ У 2022 році Україні вдалося акумулювати безпрецедентну фінансову допомогу в розмірі понад 1,7 трлн грн.
🤔 Що ж це за допомога?
❓ Скільки Уряд позичав на внутрішньому ринку і скільки надійшло від зовнішніх партнерів?
❓ Яка роль НБУ у фінансуванні державного бюджету у 2022 році?
❓ Скільки надійшло безповоротних коштів (грантів)?
❓ Як змінився державний борг?
❓ Які орієнтири державної політики у сфері боргу на майбутнє?
Про це та багато іншого ви дізнаєтеся у статті нашого Центру — Війна і державний борг – що маємо і що буде
❓Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у листопаді?
✅ До загального фонду державного бюджету надійшло 94,4 млрд грн (на 21,9 млрд грн або на 30% більше, ніж місяцем раніше), оскільки на цей місяць припадає період сплати податку на прибуток підприємств.
✅ Бізнесу відшкодовано ПДВ в сумі 13,6 млрд грн, що є найвищим показником з лютого 2022 року.
✅ Мінфіну вдалося залучити 40,6 млрд грн від розміщення ОВДП, що удвічі більше, ніж у жовтні (17,3 млрд грн), передусім через підвищення дохідності для інвесторів.
⭕️ Вдруге з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Уряд не залучив жодної гривні грантових коштів за місяць.
⭕️ Сумарна частка грантового фінансування зменшилася на 5 в.п. до 40,4% від сукупного обсягу зовнішнього фінансування з 24 лютого.
⭕️ У листопаді дефіцит бюджету за загальним фондом встановив новий “рекорд” – 163,3 млрд грн (на 16,2 млрд грн більше, ніж у жовтні). Як наслідок, за одинадцять місяців року дефіцит за загальним фондом сягнув 807,5 млрд грн (63% запланованого у розписі на відповідний період).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року
#Бюджетний_барометр за листопад 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у листопаді?
❓який обсяг надходжень бюджету та чи виконуються оновлені плани Уряду за основними податками?
❓чому розмір дефіциту знову б'є рекорди і як Уряд його фінансує?
❓чи вчасно надходить достатня бюджетна підтримка від іноземних партнерів?
❓чи вдалось Уряду залучати більше коштів від ринкового розміщення ОВДП і чи впливає це на емісійний викуп Нацбанком?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року
БЮДЖЕТ-2023: 12 ключових фактів
📅Вчора, 23 листопада Президент підписав рекордно швидко прийнятий Верховною Радою Закон України “Про Державний бюджет на 2023 рік”.
❗️Бюджет-2023 розроблений у контексті наймасштабніших викликів з часів відновлення незалежності, тож його показники відповідають умовам максимальної невизначеності. При цьому, в бюджет вдалось закласти найлогічніші пріоритети (оборона, безпека, соціальний захист) і передбачити видатки для фінансування відновлення країни від наслідків російської агресії.
✔️Важливою характеристикою цьогорічного бюджету є відсутність «ресурсного» законопроекту, який вже традиційно подавався в «бюджетному» пакеті, що означає стабільність законодавства.
📍У той же час, головним ризиком є велике сподівання на міжнародних партнерів — на отримання значної донорської підтримки наступного року, що в разі не справдження може призвести до необхідності покриття дефіциту за рахунок емісії.
Найважливіші деталі про бюджет на 2023 рік читайте у нашому ванпейджері.
❓Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у жовтні?
✅ У жовтні Уряду вдалося залучити 135,9 млрд грн зовнішнього фінансування у формі пільгових позик, тоді як у вересні воно було у формі грантів на суму 72,5 млрд грн.
✅ Мінфін залучив 17,3 млрд грн в результаті розміщення військових облігацій завдяки певному підвищенню ставок, а фінансування Нацбанком становило 30 млрд грн
⭕️ Вперше з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Уряд не залучив жодної гривні грантових коштів за місяць, тоді як у вересні вдалося акумулювати 72,5 млрд грн безповоротної фінансової допомоги, а у серпні 109,7 млрд грн.
⭕️ У жовтні дефіцит бюджету за загальним фондом був найбільшим у цьому році – 147,1 млрд грн (вдвічі більше, ніж у вересні)
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2022 року
Верховна Рада запровадила обов’язкові авансові податкові платежі для обмінників
Минулого тижня Парламент схвалив законопроект №7655, який передбачає запровадження обов’язкових щомісячних авансових платежів із податку на прибуток підприємств для обмінників (небанківських фінансових установ, які займаються готівковим обміном валюти).
З наступного року кожен обмінник, що працює на території України щомісяця сплачуватиме авансовий платіж. Критерієм, який визначає суму таких платежів, є кількість мешканців у населеному пункті (а отже кількість обмінних операцій).
Сплата буде становити:
- 3 мінімальні заробітні плати (20 100 грн), якщо обмінник здійснює свою діяльність у місті з населенням більше 50 тис. осіб;
- 1 мінімальна заробітна плата (6 700 грн), якщо обмінник працює у населеному пункті з населенням менше 50 тис. осіб.
У 2023 році будуть застосовуватись перехідні коефіцієнти – у І півріччі фактичний розмір внеску становитиме лише 33% від загальної суми передбаченої законом, а у ІІ півріччі – 66%.
На суму авансового платежу обмінники зможуть зменшити свої річні зобов’язання з податку на прибуток (але не більше, ніж розмір зобов’язань). Якщо ж сума авансових платежів є більшою, ніж річний розмір податку на прибуток, то вони не повертаються платнику і не можуть бути використані для погашення податкових боргів у наступних роках або з інших податків. Тобто фактично це буде додатковий платіж до державного бюджету, якщо обмінник задекларує менше зобов’язання за податком на прибуток.
Чому виникла така ідея?
Головна причина – заниження обмінниками своїх податкових зобов’язань. Як зазначено у пояснювальній записці, у 2021 році близько 4 тис обмінників, які працювали в Україні сплатили лише 7 млн грн податкових платежів (в середньому 145,83 грн з кожного обмінника в місяць). А обсяг проданої валюти такими установами склав 384,1 млрд грн за рік.
Що це дасть?
За нашими оцінками, дана новація може принести додатково до бюджету наступного року близько 366 млн грн (за припущення, що 2/3 обмінників працюють у великих містах). Тобто вже в перший рік до бюджету може надійти у 52 рази більше податку, ніж у 2021 році. Це також зробить більш справедливим оподаткування високорентабельних видів господарської діяльності.
Натомість з’являються і певні ризики, головний з яких – зростання частки чорного валютного ринку.
❗️БЮДЖЕТ-2023: відносини з місцевими бюджетами
Для органів місцевого самоврядування, які очікували на появу додаткових трансфертів з державного бюджету, у тексті проекту до 2 читання зміни були незначними:
✅ Таки присутня бюджетна програма Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) – у розмірі 2 млрд грн. Це хоч і не ідеальний, але поки що найбільш об’єктивний механізм використання коштів державного бюджету на капітальні розвиткові потреби в регіонах. Обсяг найнижчий за останні роки, але дозволить бодай частину раніше розпочатих об’єктів не перетворити в довгобуди. Це особливо важливо в умовах відсутності інших “розвиткових” субвенцій в цьому році.
❌ Найбільший трансферт - освітня субвенція вперше так і залишилась нерозподіленою між громадами. У тексті законопроекту є лише загальна сума коштів, що не дозволяє громадам вчасно проходити бюджетні процедури підготовки рішень про місцеві бюджети. Середня освіта – основний напрям видатків місцевих бюджетів. Громадам важливо знати, на які кошти від держави варто розраховувати і відповідно розуміти чи буде потреба (якщо так, то в якому обсязі) у дофінансуванні середньої освіти зі свого бюджету.
Причина відсутності розподілу – держава досі не знає скільки дітей навчаються і в яких школах (скільки дітей повністю покинули рідні школи, скільки продовжують навчатись он-лайн, скільки прибуло нових дітей з інших регіонів тощо). Ще однією новацією є норма, згідно з якої до держбюджету буде вилучено залишки освітньої субвенції з попередніх років. За даними Держказначейства таких коштів на рахунках місцевих бюджетів – понад 8,7 млрд грн (станом на 1 жовтня 2022 року).
✅ На 2,5 млрд грн зросла субвенція на комунальні дороги. Це дозволить відновити трохи більше пошкоджених доріг.
✅ З’явилась субвенція «Активні парки - локації здорової України» - 54 млн грн – соціальний проект Президента України і Міністерства молоді та спорту України (тренажери в парках).
🤔Також суттєво збільшився Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн) до 35,5 млрд грн. Серед напрямів використання Фонду додалось:
- ремонт критичної інфраструктури з електропостачання та освітлення;
- нове будівництво та реконструкцію об’єктів, що зруйновані через військові дії, а також об’єктів для ВПО,
- придбання готового житла особам, житло яких знищене внаслідок військових дій.
❗️Ця програма містить в собі ризики політичного впливу на розподіл видатків через те, що як виняток із загальних правил, кошти будуть розподілятись із погодженням з народними депутатами (Бюджетним комітетом Верховної Ради).