-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Співпраця з МВФ: які очікування щодо фіскальної політики?
📅 Одним зі стратегічних напрямків міжнародного співробітництва є співпраця з МВФ, що ознаменувалася підписанням чотирирічного пакету фінансування для України на суму $15,6 млрд 31 березня 2023 року.
📎 Які очікування щодо фіскальної політики?
Відповідно до опублікованого звіту, низка очікувань стосується фіскальної політики України, в тому числі законодавчих змін щодо відміни наданих податкових пільг та змін щодо ЄСВ.
❗️Зокрема, передбачається, що:
• податкова база повинна бути сильною ("strong"), тобто стійкою (якщо у 2022 році податкові надходження становили 36,4% ВВП, то у 2023 році вони не повинні радикально змінюватися і очікується, що вони становитимуть 36,3% ВВП; при цьому збільшиться частка ПДФО у ВВП (з 8,6% до 10,6%) та податків на товари і послуги (з 12,1% до 13,2%).
• бюджетна та боргова політики повинні бути стійкими (у 2022 році видатки становили 69,9% ВВП, тоді як в 2023 вони очікуються на рівні 67,7%, також очікується, що дефіцит, за виключенням грантів, становитиме 1,7 трлн грн або 28,2% ВВП; також одним із бенчмарків є оновлення і оприлюднення боргової стратегії до кінця вересня 2023);
• слід уникати заходів, що спрямовані на розмивання податкової бази (наприклад, скасування податкових відстрочок, запроваджених протягом воєнного стану);
• у середньостроковій перспективі буде закріплено мобілізацію доходів через Національну стратегію доходів;
• буде відновлено середньострокове бюджетне планування (бенчмарком на кінець вересня 2023 року є представлення в бюджетній декларації на 2024 рік прогнозів щодо основних категорій надходжень, видатків і джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 роки, а також звіт про фіскальні ризики, включаючи деталі державних підприємств у сфері енергетики та критичної інфраструктури);
• повинно бути підвищено фіскальну прозорість, управління ризиками, а також посилено управління державними інвестиціями.
❓Що це дасть?
Передбачається, що реалізація заходів податкової політики та адміністрування може згенерувати додаткові 2% ВВП протягом 4 років функціонування програми. Одним із бенчмарків до кінця 2023 року є впровадження Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки (причому іншим бенчмарком до кінця травня потрібно врахувати недоліки, виявлені опитуванням платників податків, і підготувати окремий план дій як внесок до стратегії вже до кінця травня 2023). Іншим бенчмарком на травень 2023 року є внесення законопроєкту до ВРУ щодо посилення 52 статті Бюджетного кодексу щодо зменшення внесення змін до бюджету. Загалом визначено 19 структурних бенчмарків, 89% з яких повинні бути досягнуті у 2023 році.
📈 Що у підсумку?
Залучення кредитних коштів від МВФ є дуже важливим для стійкості публічних фінансів, особливо в умовах нещодавнього зростання видатків і дефіциту та подальших потреб. Надалі передбачається активна взаємодія ключових вітчизняних відомств з МВФ в частині надання актуальних даних щодо стану економіки та виконання інших умов програми.
Перспективи розширення податкової бази з акцизного податку
📅 Продовження повномасштабної війни зумовлює пошук нових внутрішніх джерел наповнення бюджету. Нещодавно у Парламенті було зареєстровано два законопроєкти, що стосуються акцизного податку:
1️⃣ 9023 - пропонує оподатковувати кожні 25 г цукру чи інших підсолоджувальних речовин у солодких напоях за ставкою 10 грн (5 грн до закінчення воєнного стану) з дня набрання чинності, що не узгоджується із принципом стабільності податкового законодавства;
2️⃣ 9032-1 - пропонує доповнити перелік підакцизних товарів солодкими напоями. У разі його ухвалення, з 1 січня 2024 року, крім традиційних підакцизних товарів (тютюн, алкоголь, пальне), акцизом оподатковуватимуться води, що містять цукор чи інші підсолоджувальні або ароматичні речовини. Ставка - 0,1 євро за 1 літр (приблизно 4 грн/літр).
Основним мотивом ініціаторів із запровадження податку, окрім розширення податкової бази, є боротьба із діабетом та ожирінням, до яких може призвести надмірне споживання напоїв із додаванням цукру.
📎 Як в інших країнах?
Акцизний податок на солодкі напої широко використовується в країнах ЄС та деяких інших. Існує два підходи до оподаткування:
✔️ставка залежить від вмісту цукру в продукті (Ірландія, Латвія, Португалія, Угорщина, Фінляндія, Польща);
✔️єдина ставка для всіх солодких напоїв (Бельгія, Франція, Монако, Норвегія). Цей підхід пропонується запровадити і в Україні.
❓Що це дасть?
Оскільки споживання солодких напоїв залежить від ціни (попит є еластичним), то запровадження такого податку найімовірніше призведе до їх подорожчання і зменшення споживання, що позитивно позначиться на здоров'ї громадян. Нині вже більш ніж 45 держав та місцевих рад запровадили схожі податки, що призвело до підвищення цін у 82% випадків, та до зниження продажів відповідної продукції на 15%.
У 2019 році експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я було оцінено фіскальний ефект від запровадження цього податку в Україні - від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік (від 4% до 8% від “внутрішнього” акцизу). Обидва законопроєкти у пояснювальних записках містять посилання на це дослідження, але передбачають різні моделі оподаткування.
✍️ Які зміни можуть торкнутися бюджетного законодавства?
Для приведення у відповідність бюджетного законодавства, іншими законопроєктами пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу:
1️⃣ 9033 - щодо зарахування надходження до загального фонду бюджетів громад, і є складнішим у адмініструванні;
2️⃣ 9033-1 - щодо зарахування коштів до доходів держбюджету та використання їх на реалізацію програм охорони здоров’я (50% надходжень) та зі шкільного харчування (50% надходжень).
❗️Що у підсумку?
Оподаткування напоїв із вмістом цукру є відносно новою, але загалом позитивною практикою в світі. Розширення баз оподаткування існуючих податків, в т. ч. й акцизного, є одним з найперспективніших способів залучення додаткових резервів наповнення дохідної частини. Відтак, запровадження оподаткування солодких вод у редакції проєкту закону 9032-1 та за умови ефективного адміністрування може мати вплив не лише на зростання доходів державного бюджету, але й стати частиною заходів громадського здоров’я.
Що з видатками бюджету у лютому?
💰У лютому із загального фонду держбюджету касові видатки склали 227,2 млрд грн при запланованих 245,6 млрд грн. Частина бюджетних програм виконані в значно меншому обсязі, ніж планувалось (головним чином це підготовка кадрів Нацгвардії — на 4,2 млрд грн та функціонування Фонду розвитку підприємництва — 3,2 млрд грн). У результаті рівень виконання бюджету за видатками — 92,5%.
1️⃣ Найбільше видатків у Міністерства оборони - 108,9 млрд грн (при плані 117 млрд грн). З них 73,7 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 33,9 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
2️⃣ Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 40 млрд грн, що практично відповідає запланованим 39,5 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
3️⃣ Міністерство охорони здоров'я профінансувало лютневі видатки в обсязі 15,8 млрд грн (з яких 15 млрд грн - на оплату медичних послуг, що надали медзаклади). Це на 23,2% більше, ніж планувалось на відповідний місяць.
📊 За економічною природою видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці - 98,4 млрд грн (з них військовим — 76,9 млрд грн тобто 78%). Ще 62,2 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 42,2 на соціальне забезпечення і 12,1 млрд грн на обслуговування держборгу.
УРЯД ПЛАНУЄ ЗБІЛЬШИТИ ВИДАТКИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА ПІВ ТРИЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ
📄Вчора Кабмін схвалив та подав до Верховної Ради законопроект (9105) про внесення змін до Держбюджету-2023. Це будуть вже другі зміни до бюджету в цьому році, хоча перші ще навіть не набрали чинності – не підписані Президентом. Цього разу планується рекордне збільшення видатків – на пів трильйона гривень (486,9 млрд грн згідно з проектом закону). У випадку схвалення видатки становитимуть понад 3 трлн грн, що складатиме майже 50% очікуваного номінального ВВП у 2023 році, закладеного в розрахунки бюджету (6,27 трлн грн).
⬆️ На що буде спрямовано більше коштів?
Основна мета внесення змін до бюджету – збільшення видатків на обороноздатність держави. Тож найбільше коштів додадуть Міноборони +366,65 млрд грн. Міністерство внутрішніх справ додатково отримає 98,4 млрд грн, Держспецзв'язок +30 млрд грн, СБУ +9,3 млрд грн, ГУР МО + 4,6 млрд грн. Також буде збільшено розмір резервного фонду більш, ніж вдвічі — +19 млрд грн.
🪖Згідно з повідомленнями Уряду, кошти головним чином будуть спрямовані на оплату праці військовослужбовцям та на закупівлі для ЗСУ. Окрім того, передбачена нова бюджетна програма на здійснення заходів із забезпечення спецтехнікою та обладнанням. Збільшення резервного фонду, дозволить Уряду оперативно використати дані кошти на непередбачувані видатки, зокрема на будівництво фортифікаційних споруд.
💸 За рахунок яких джерел фінансуватимуться нові видатки?
У проекті змін передбачено збільшення дефіциту на 419,3 млрд грн (до 1,72 трлн грн або 27% очікуваного номінального ВВП), тобто основне джерело покриття нових видатків – запозичення. Також закладено збільшення дохідної частини на 60 млрд грн за рахунок зростання ПДФО (на 36,5 млрд грн) та ПДВ (на 5,2 млрд грн). З неподаткових надходжень Уряд очікує збільшення частини чистого прибутку від державних банків в 3,5 рази (з поточних 7,3 млрд грн до 26,3 млрд грн). Окрім того, передбачається зменшення видатків на обслуговування держборгу (-50 млрд грн), зокрема через зміни прогнозного валютного курсу гривні до долара США та зміни фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел (отримання грантів замість песимістично закладених в бюджет кредитів).
⁉️ Що в результаті?
Очевидно, що видатки повністю спрямовані на посилення обороноздатності та, ймовірно, пов’язані з очікуваним контрнаступом ЗСУ. Збільшення видатків на оплату праці військовим може свідчити про повернення раніше скасованих виплат окремим категоріям силовиків сектору безпеки та оборони та/або очікування збільшення кількості військових загалом чи військових на передовій (а отже стане більше тих, хто отримуватиме +100 тис. грн). Збільшення очікуваних доходів доволі логічне – після значного зростання виплат на грошове забезпечення, обсяги ПДФО відповідно теж зростуть. Також зростуть надходження від ПДВ, оскільки частина збільшених виплат потрапить на споживчий ринок.
🤔Однак, сумніви викликає основне джерело – запозичення. Згідно з пояснювальною запискою, очікується отримати 180,6 млрд грн зовнішніх запозичень та 271,6 млрд грн внутрішніх. Як відомо, зовнішню бюджетну підтримку ми не можемо використовувати на цілі оборони. Щодо внутрішніх можливостей – додатково залучити ще понад 270 млрд грн буде доволі дорого, складно, але реально за збереження поточних обсягів залучень. На сьогодні плановий показник від розміщення ОВДП на весь 2023 рік складає 90,7 млрд грн (хоча за перші два місяці поточного року вже залучили 84 млрд грн). Для досягнення нової запланованої річної цілі 362,3 млрд грн необхідно буде щомісяця залучати в середньому 30 млрд грн, що на 10 млрд менше, ніж це вдавалось робити у січні-лютому. Однак, у випадках зниження попиту на облігації Уряду, необхідності збільшення видатків у найближчі місяці, а не рівномірно до кінця року, а також труднощів у перерозподілі видатків за рахунок зовнішніх запозичень, які не можна буде використовувати на оборону — збільшиться ризик повернення до минулорічної практики емісійного викупу держоблігацій Нацбанком.
Скасування податкових пільг, що були введені на початку повномасштабної війни
📅Днями Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроект, яким пропонується скасувати спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, відновити обов’язкову сплату єдиного податку для платників І та ІІ груп, повернути податкові перевірки, а також відповідальність за невикористання РРО та несплату ЄСВ. Очікується, що зміни мають вступити у силу після закінчення періоду воєнного стану, але не пізніше ніж з 1 липня 2023 року.
📎 Причини та привід
Скасування пільг, що були введені на початку повномасштабного вторгнення, назріло давно – бізнес вже оговтався та встиг перелаштуватись на роботу в умовах війни, тому питання повернення до довоєнного оподаткування стало питанням часу. Окремим приводом для пришвидшення скасування пільг стали зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, виконання яких потрібні, щоб розпочати нову програму фінансування. МВФ вимагає приведення податкової системи до довоєнного стану і скасування більшості податкових нововведень, які зараз більше шкодять фіскальній стійкості України ніж їй допомагають.
❓Що це дасть?
Головні зміни – скасування особливих умов оподаткування у форматі 2%-го єдиного податку для платників ІІІ групи. За час функціонування 2%-го податку, ним скористалося 313 тис. суб’єктів господарювання, з яких 53,5 тис. юридичних осіб та 259,6 тис. фізичних. Такі суб’єкти протягом квітня-листопада задекларували 300 млрд грн доходу і сплатили 6 млрд грн податку. Поряд з цим щомісячні втрати бюджету від використання пільги становили приблизно 300 млн грн, тобто фактичні втрати бюджету у квітні-листопаді становили 2,4 млрд грн. Ініціатори законопроекту в фінансово-економічному обґрунтуванні очікують, що в результаті скасування пільг в другому півріччі цього року бюджети додатково отримають до 8 млрд грн.
🛃 Окремо на платіжну дисципліну платників вплине повернення податкових перевірок та відповідальності за недотримання податкового законодавства. Цікаво, що за 11 місяців 2021 року за результатами контрольно-перевірочної роботи було донараховано 9,2 млрд грн податкових зобов’язань, тоді як за аналогічний період 2022 року, коли більшість перевірок було призупинено, – 3,9 млрд грн. Тому, за умови адаптації бізнесу до нових реалій, повернення контрольних заходів є очікуваним.
📈 Що у підсумку?
Скасування вищезазначених податкових норм матиме для держави позитивні наслідки з точки зору можливості акумулювати більше податкових платежів і сприяння підвищенню фіскальної стійкості України, що в умовах війни і кризи, спричиненої нею, є надзвичайно важливим. Водночас цей крок є одним із кроків налагодження нової масштабної співпраці з МВФ, що є також важливим в умовах значної бюджетної залежності від підтримки іноземних партнерів.
Збитки соціальної сфери, медицини та освіти внаслідок російської агресії оцінюються в $10,8 млрд
❗️Із загальної суми збитків соціалки, медицини та освіти у $10,8 млрд, $0,2 млрд – збитки соціальної сфери, $8,8 млрд — збитки закладів освіти, $1,8 млрд – збитки закладів охорони здоров`я.
Загальні непрямі втрати сягають $11,1 млрд. А необхідна сума для їх відновлення щонайменше — $19,7 млрд.
📅Станом на січень 2023 року майже 4.5 тисячі закладів соціальної сфери, освіти та охорони здоров`я зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення. З них:
📍1 489 шкіл,
📍885 дитячих садочків,
📍517 будівель закладів вищої освіти,
📍430 амбулаторій,
📍362 лікарні,
📍46 санаторіїв,
📍43 соціальні центри,
📍31 інтернат.
Найбільше інфраструктура цих сфер постраждала у таких регіонах: Донецька, Харківська, Луганська області, заклади соцсфери також постраждали в Одеській області та у Києві.
Детальна інформація та методологія обрахунків доступні на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Дослідження політики соціального забезпечення спільно з Міністерством соціальної політики». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
#втрати_від_війни #росія_заплатить
БЮДЖЕТ-2023: перші пропозиції змін (продовження)
⬆️Програми, що отримають найбільше додаткове фінансування:
• Надання грантів для створення або розвитку бізнесу – +1,3 млрд грн (з 1,4 млрд грн до 2,7 млрд грн) за рахунок повернення коштів з Фонду безробіття;
• Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску – +1,1 млрд грн (з 600 млн грн до 1,7 млрд грн)
• Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві - +365,7 млн грн (з 400 млн грн до 700 млн грн)
• Реалізація проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону - +285 млн грн (з 30 млн грн до 300 млн грн)
• Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – +80 млн грн (з 9,9 млрд грн до 10 млрд грн)
🆕 Нові бюджетні програми:
1) МОЗ:
• Будівництво та модернізація закладів охорони здоров’я – 1,4 млрд грн (на оновлення та модернізацію лікарні Охматдит, університетської клініки у Києві та реабілітаційного центру у Львові)
2) Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури:
• Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури – 1,2 млрд грн
• Фінансування заходів з розвитку аеродромної інфраструктури, у т.ч. завершення будівництва, реконструкції аеродромної та енергетичної інфраструктури, задіяної у забезпеченні належного функціонування Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, та фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 0,7 млрд грн
❌Ліквідація бюджетної програми Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури «Проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, модернізація, реставрація, придбання та облаштування незалежно від форми власності об’єктів інфраструктури, рухомого та нерухомого майна, житлової нерухомості, у тому числі пошкоджених внаслідок збройної агресії, з метою відновлення цілісності і стійкості окремих галузей життєдіяльності суспільства, а також фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху» - на суму 1,8 млрд грн. Ці кошти будуть розподілені між програмами «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (1,1 млрд грн) та вищезгаданою програмою для Львівського аеропорту (0,7 млрд грн).
❗️Пропонується призупинити дію окремих норм прийнятого в минулому році закону про медіа, що дозволить не допустити розбалансованості бюджету. Але якщо в поточному році такі обмеження є логічними з огляду на більш пріоритетні видатки (оборона, безпека, соціальна сфера), то в майбутньому їх доведеться фінансувати.
🤔 Також є пропозиція розподіляти грантові та кредитні кошти від ЄС (що зараз не передбачені в додатках до держбюджету) не звичним голосуванням депутатів за зміни до бюджету, а рішенням Кабміну, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Ця норма є й у теперішній версії бюджету, однак на разі вона стосується лише коштів, що надходять від донорів на відновлення і щодо рішень про їх спрямування власне на об’єкти відновлення. Потенційні ж зміни передбачають, що Уряд (за погодженням з Бюджетним комітетом ВРУ) зможе приймати рішення щодо усіх залучених (грантових та кредитних) коштів від іноземних партнерів і щодо використання не лише на відновлення, але й на реалізацію інвестиційних об’єктів. Такі зміни, ймовірно, можуть викликати занепокоєння в іноземних партнерів, які, як правило, значно вище цінують інституційну сталість, надійність та прозорість у використанні наданих ними коштів, ніж оперативність видатків (що, ймовірно, є причиною оновлення відповідної статті).
Верховна Рада прийняла за основу законопроекти щодо запровадження податкових пільг
📆 Нещодавно народні депутати підтримали у першому читанні законопроекти №8298 та №8299 щодо податкових пільг. Вони ініційовані з метою підтримки вітчизняних промисловості та бізнесу і передбачають запровадження низки податкових пільг та преференцій:
🔘 пропонується звільнити від сплати ПДВ та мита імпорт обладнання та комплектуючих для промислових підприємств та закладів професійно-технічної освіти для здійснення ними освітньої діяльності;
🔘 від сплати ПДВ будуть звільнені операції із показу вітчизняних та дубльованих українською мовою фільмів;
🔘 від сплати єдиного податку звільнятимуться сільськогосподарські підприємства за ті земельні ділянки, що розташовані на постраждалих територіях;
🔘 на таких територіях енергогенеруючі підприємства будуть звільнені від сплати ренти за використання води;
🔘 пропонується встановити в розмірі 0% ставку рентної плати на залізну руду, що перероблятиметься в Україні.
🤔 Що стало передумовою подання законопроектів?
Основною передумовою, згідно з пояснювальною запискою, є відновлення виробничого потенціалу промислових підприємств, втрати яких, за підрахунками KSE, становлять $13 млрд.
❓Як це вплине на бюджет?
Автори законопроекту не надають фінансово-економічного обґрунтування запровадження таких податкових новацій, а в Мінфіні зазначають, що порахувати бюджетні втрати від запровадження пільг дуже важко.
📊 Щодо ПДВ та мита, то суми сплачених податків із ввезених в Україну обладнання та комплектуючих у 2021 році склали 37,2 млрд грн ПДВ та 2,8 млрд грн мита, у 2022 р – 15,7 млрд грн ПДВ. Що стосується пільги з ПДВ щодо показу фільмів, то втрати бюджету, згідно з даними ДПС становили 217 млн грн у 2021 році і розрахунково становлять приблизно 128,1 млн грн у 2022 році. Загалом, окрім вже закладених при прийнятті держбюджету втрат в розмірі 62,6 млрд грн, у випадку запровадження цих пільг Бюджет-2023 додатково недоотримає ще близько 18,6 млрд грн (1,5% запланованих податкових доходів).
↔️ З одного боку, запровадження пільг в кризових умовах є позитивним сигналом для бізнесу, що могло б сприяти його відновленню і дати додатковий поштовх до розвитку (хоча у пояснювальній записці законотворці для підсилення цієї аргументації не надають розрахунку очікуваного фінансово-економічного ефекту). З іншого боку, втрати бюджету від запровадження таких пільг негативно вплинуть на виконання державою покладених на неї функцій, що в умовах війни та можливості використовувати на оборонні цілі виключно власні бюджетні ресурси є критично важливим.
⚠️ Застереження викликає пропозиція нульової ставки рентної плати, яка, з одного боку, може сприяти розвитку переробної промисловості, а з іншого - є способом заощадити окремим платникам на обов’язкових платежах до державного та місцевих бюджетів.
Яких збитків війна завдала українському бізнесу?
❗️Збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російської агресії, оцінюються в $13 млрд, з них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств.
Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд.
📅За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року.
❌19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені частково.
📍Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%, Луганській (10%) та Миколаївській (8%).
Детальна інформація та методологія обрахунків доступні на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих українському бізнесу зібрано Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute) в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується KSE Institute у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України».
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
❗️За підсумками грудня 2022 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення розпочате росією 24 лютого 2022 року, оцінюється у $137,8 млрд (за вартістю заміщення).
У порівнянні з останніми обрахунками станом на листопад 2022 року загальна сума збитків зросла на майже $2 млрд. Найбільше зростання збитків за підсумками грудня повʼязане зі збільшенням втрат від руйнування житлового фонду, закладів освіти та обʼєктів сфер культури, релігії та спорту.
З початком війни росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍майже 195 тис. приватних легкових авто,
📍84.3 тис. одиниць сільгосптехніки,
📍14.4 тис. комунального транспорту,
📍майже 3 тис. магазинів,
📍595 адмінбудівель державного та місцевого управління,
📍593 аптеки,
📍330 лікарень,
📍64 великі і середні підприємства,
📍44 соціальні центри,
📍31 інтернат.
Більш детальна інформація на сайті KSE та на damaged.in.ua.
Оцінка прямих фізичних пошкоджень здійснена в рамках Національної ради з відновлення України від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, за координації Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України. Також над збором інформації та підрахунками втрат працюють волонтери з низки партнерських організацій.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у грудні?
✅ До загального фонду державного бюджету в грудні надійшла рекордна порівняно з іншими місяцями сума – 230,1 млрд грн – завдяки високій сумі грантів.
✅ Наприкінці року Уряд отримав перші надходження завдяки вилученню російських активів (17 млрд грн), що дає початок новому джерелу наповнення бюджету.
✅ Попри складну економічну та безпекову ситуацію Уряду вдалося профінансувати основні видатки та навіть погасити заборгованість, що виникла раніше.
⭕️ Незважаючи на те, що в грудні було відшкодовано ПДВ на суму понад 8 млрд грн (10% від загального обсягу відшкодування ПДВ у 2022 році), річне відшкодування склало лише 53% від минулорічних показників. Це є наслідком різкого зниження експорту, але також може вказувати на брак ліквідності Уряду.
⭕️ У 2022 році дефіцит держбюджету був рекордним і склав 911,1 млрд грн, дефіцит загального фонду - 909,5 млрд грн (рис. 1) (однак це на 35% нижче запланованого розписом показника, передусім через вплив очікуваних та фактичних надходжень грантів від іноземних партнерів).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
Видатки під час війни: що вдалось і не вдалось профінансувати у 2022-му
📆 У 2022 році Уряду очікувано не вдалося виконати планові обсяги видатків до завершення бюджетного періоду.
📉 Економіка стрімко скоротилася, тоді як різко виросли потреби фінансування оборони. Соціальні витрати також були пріоритетом Уряду, на який треба було знайти фінансування.
📊 Проблема пріоритезації видатків є нагальною завжди, оскільки завжди фінансовий ресурс та можливості є обмеженими. Але минулого року цю проблему вирішувати було особливо складно.
🤔То як Уряд з цим справлявся?
❓що і як фінансувалося у 2022 році?
❓чи вистачало ресурсу на ключові напрями?
❓наскільки критичними виявилося зменшення фінансування в окремих галузях?
Про це читайте в черговому матеріалі нашого Центру - Видатки під час війни: що вдалось і не вдалось профінансувати у 2022-му
Акцизне оподаткування: яких змін очікувати?
📝 12 січня Верховна Рада прийняла за основу законопроекти щодо змін в акцизному оподаткуванні (8286, 8287). Пропонується суттєво змінити систему адміністрування акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Усі вони розроблені з метою посилення контролю за повнотою сплати цього податку.
🔘 Контекст
Левова частка акцизного податку в Україні надходить від оподаткування тютюну та тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах. При цьому, надходження за 2022 рік не є ритмічними (рис.). А за даними Kantar Україна ще у 2021 році значно зросла частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні – до 16,9%, а в 2022 році досягнула рекордних 21,9%. Відповідно, податкові втрати у 2022 році оцінюються у розмірі понад 20 млрд грн (!). Для порівняння: за січень-листопад 2022 року до Державного бюджету надійшло 89,1 млрд грн всього акцизного податку (52,9 млрд грн внутрішнього акцизу і 36,2 млрд грн імпортного). На нелегальну продукцію (зокрема, марковану як Duty Free або як для експорту, але яка реалізується в Україні) припадає 12,2% від загального обсягу ринку. Саме на боротьбу з нелегальним продажем такої продукції в першу чергу спрямовані зареєстровані законопроекти.
❓Що змінюється?
✅ Найголовніша новація – це запровадження електронної марки акцизного податку, емітентом якої виступатиме ДПС. Вона міститиме деталізовану інформацію про підакцизний товар, його переміщення і сплату податку. Передбачається створення електронної системи обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка складатиметься з електронного кабінету користувача та Реєстру акцизних електронних документів, і повноцінно буде запроваджена з 1 січня 2025 року.
✅ Прогресивною є можливість відстежувати підакцизні товари через використання унікальної одиничної ідентифікації та групових ідентифікаторів партій товару. Електронна марка буде наноситися, а не наклеюватися, і міститиме 16 аспектів підакцизного товару (код емітента акцизної марки, вид продукції, код ідентифікатора обладнання для виготовлення тютюнової продукції, режиму оподаткування тощо). За задумом авторів, це повинно позитивно вплинути на детінізацію ринків даних підакцизних товарів та забезпечити більші надходження акцизного податку.
✅ Також передбачається підвищення діючих штрафів і запровадження нових (наприклад, за несвоєчасну реєстрацію обладнання у новому Єдиному реєстрі обладнання – 100 тис. грн, чи внесення у відповідну заяву реєстрації недостовірних відомостей – 50 тис. грн).
❗️У підсумку
Незважаючи на прогресивність законопроектів, у нинішніх умовах для значного їх впливу на надходження акцизного податку, процес імплементації змін потребуватиме значних зусиль як з боку контролюючих органів, так і платників податків, які під час війни навряд чи будуть готові до цього. Також залишаються питання до того, наскільки зручно буде покупцям пересвідчитись, що вони купують легальну продукцію, а отже чи працюватиме додатковий «контроль» від сумлінних покупців (як варіант можливість робити це через «Дію»).
❓Бюджет-2022. Які ключові ризики?
❗️Зменшення надходжень до держбюджету через зниження ділової активності. Мінекономіки погіршило свій прогноз зміни ВВП цього року на 1,2 в.п. до -33,2% р/р (експерти Dragon Capital також знизили свої відповідні очікування на 2 в.п. до -32% р/р) через обстріли ворогом енергетичної інфраструктури. Підприємці (особливо у сферах торгівлі та послуг) погіршують свої очікування – Індекс ділових очікувань від Нацбанку втратив 2,1 пункти. Ймовірні масові ракетні обстріли можуть завдати подальшої шкоди критичній інфраструктурі, що суттєво зменшить спроможність бізнесу працювати та сплачувати податки в плановому обсязі (високий ризик).
❗️Значне збільшення частки населення, що потребує соціальної допомоги. Рекордна кількість внутрішньо переміщених осіб, частина з яких отримують щомісячні виплати, пенсіонери, безробітні, особи з інвалідністю та інші категорії створюють надмірний тиск на систему соціального забезпечення, яка не була спроєктована для підтримки такої кількості отримувачів послуг (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року
Скільки втрачає Україна від війни?
Станом на листопад 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України складає $135.9 млрд.
❗️Найбільша частина в загальній сумі збитків належить житловому фонду — $52.5 млрд.
Кількість зруйнованих та пошкоджених приватних та багатоквартирних будинків у порівнянні з вереснем 2022 року зросла на 8 тисяч до 143.8 тис. У пʼятірці найбільш постраждалих регіонів за руйнуваннями житлового фонду Донецька, Київська, Луганська, Чернігівська та Харківська області.
Зросли збитки й інших галузей:
📌інфраструктура — $35.6 млрд,
📌освіта — $8.2 млрд,
📌охорона здоровʼя — $1.7 млрд,
📌культура, туризм та спорт — $2.1 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍84.2 тис одиниць сільгосптехніки,
📍153 заклади соцсфери,
📍2692 заклади дошкільної, середньої та вищої освіти,
📍305 АЗС,
📍27 торгових центрів,
📍14.4 тис. комунального транспорту,
📍194.8 тис. приватних легкових авто,
📍330 лікарень,
📍880 обʼєктів культури,
📍94 релігійні споруди,
📍157 закладів туризму,
📍595 адмінбудівель державного та місцевого управління.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Оцінка прямих фізичних пошкоджень здійснена в рамках Національної ради з відновлення України від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, за координації Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України. Також над збором інформації та підрахунками втрат працюють волонтери з низки партнерських організацій.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Фінансування шкіл – непопулярні державницькі рішення руками місцевих рад чи турбота про якість освіти?
👨🏫👩🏫 Освіта – це фундамент розвитку суспільства, а її розвиток – критично необхідна складова успішності всіх майбутніх реформ.
❓Що ж відбувається із фінансуванням її ключової ланки – середньої освіти, тобто шкіл, де молоді українці та українки перебувають 10 років свого найбільш сприятливого для навчання та формування особистості часу?
❓Що змінилось останнім часом, чи вистачить коштів на зарплати усім вчителям?
❓Чи справедливішими стали механізми фінансування освіти в частині досягнення мети державної політики в цій сфері – забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань та соціалізації особистості?
Про це читайте в нашій свіжій статті для Вокс Україна - Фінансування шкіл – непопулярні державницькі рішення руками місцевих рад чи турбота про якість освіти?
Скільки втрачає Україна від війни?
❗️За даними проєкту KSE «Росія заплатить», збитки за рік повномасштабної війни складають вже майже $144 млрд.
📍Збитки від руйнування житлового фонду - $53,6 млрд, пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків.
📍Сфера інфраструктури - $36,2 млрд, а це понад 25 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення та 344 мости та мостові переходи.
📍Освіта зазнала збитків у розмірі $8,9 млрд, а це майже 1500 закладів середньої освіти, 909 — дошкільної, 528 — вищої.
📍Енергетика зазнала збитків на $8,1 млрд, а агропромисловий комплекс та земельні ресурси - $8,7 млрд.
📍Кількість пошкодженого та зруйнованого транспорту значно зросла, порівняно з обрахунками на кінець 2022 року - на 28,5 тисяч.
📍Збитки, завдані лісам України, складають $4,5 млрд.
З повною версією звіту можна ознайомитися на сайтах KSE та проекту «Росія заплатить».
Підготовка цього звіту повністю фінансується урядом Великої Британії (UK Aid). Цей аналіз також став можливим завдяки підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Оцінка та її результати не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії, уряду Сполучених Штатів Америки, а також Агентства США з міжнародного розвитку.
Війна стала причиною руйнування культурних та релігійних об’єктів.
Станом на лютий 2023 збитки від війни культурних та релігійних установ складають понад $1.5 млрд.
❗️Загалом з початку повномасштабної війни постраждали більше 2148 закладів культури та релігії:
📍703 будинки/палаци культури;
📍348 релігійних споруд;
📍82 музеї;
📍22 театри.
Найбільш постраждалими є Харківська область (38,3%), Донецька область (16,2%) та Луганська область (7,5%).
Ці збитки не можна виміряти лише в грошовому еквіваленті, вони також мають значення для культурної спадщини не лише України, а й всього світу, так як частина з них є всесвітньою спадщиною UNESCO.
Детальніше - на сайті KSE та damaged.in.ua.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих українському бізнесу зібрано KSE Institute в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України”
#Бюджетний_барометр за лютий 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у лютому?
❓Чи виконується план доходів?
❓Чи вдається фінансувати дефіцит і наскільки його розмір відповідає плановому?
❓Які зміни в системі публічних фінансів очікуються найближчим часом та які ризики можуть виникати?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за лютий 2023 року
#Budget_Barometer for January 2023
Шановні підписники, раді повідомити вам, що з січня цього року й надалі наш регулярний аналітичний продукт - Бюджетний барометр виходитиме також і англійською мовою.
Тепер тримати руку на пульсі в сфері публічних фінансів в Україні зможуть наші з вами колеги з усього світу. Діліться з ними англомовним бюджетним барометром та поширюйте його на запит іноземних колег, ЗМІ та серед усіх інших зацікавлених сторін.
🤔What happened to the Ukrainian budget in January?
❓How did 2023 begin in the field of public finance?
❓What was the role of international aid, both refundable and non-refundable?
❓How much were domestic tax revenues, and how much was received in customs payments?
❗️Discover these and other details of the budget's implementation in the Budget Barometer for January 2023.
#Бюджетний_барометр за січень 2023
🤔Що відбувалось з бюджетом у січні?
❓Як розпочався 2023 рік у сфері публічних фінансів?
❓Яка роль міжнародної допомоги (поворотної і безповоротної)?
❓Якими були власні податкові надходження та скільки надійшло митних платежів?
❗️Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за січень 2023 року
БЮДЖЕТ-2023: перші пропозиції змін
📅Вже через місяць від початку нового бюджетного року, депутати запропонували зміни до держбюджету на 2023 рік, що є логічним з огляду на зміни у структурі міністерств та відомств, передачі їм нових функцій та відповідного обсягу коштів та їх виконання, а також визначення низки інших питань.
🏬Так, у бюджеті пропонується відобразити об’єднання Міністерства інфраструктури та Міністерства розвитку громад та територій в одну структуру - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, а також передати йому у розпорядження Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (бюджетна програма, що раніше була у Мінфіні). Саме новостворене міністерство буде опікуватись питаннями відновлення країни від наслідків військової агресії росії.
✅Зміни передбачають збільшення за спеціальним фондом:
1) доходів бюджету на 446 млн грн за рахунок надходження грантів (+80 млн грн) та програм допомоги від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (+366 млн грн),
2) дефіциту бюджету на 3,8 млрд грн за рахунок зовнішніх запозичень (і, відповідно, зростання державного боргу на цю ж суму),
3) видатків бюджету на 4,4 млрд грн.
У 2022 році українці та влада витримали подвійне навантаження. Одночасно із захистом країни від агресії зі сходу вдалося провести велику кількість довгоочікуваних реформ — ми виокремили близько 200, які потрапили до Індексу реформ.
Значною мірою це євроінтеграційні зміни, адже майже відразу після вторгнення, 28 лютого, Україна подала заявку на вступ до ЄС та влітку отримала статус кандидата, разом з переліком домашніх завдань для вступу.
31 січня о 16:30 ми запрошуємо вас на презентацію прогресу реформ за 2022 рік від проекту “Індекс реформ” та експертну дискусію про те, який стан справ у сферах, що безпосередньо здатні впливати на успіхи України у боротьбі з РФ.
Серед учасників розмови:
🟡Юлія Маркуц, Центр публічних фінансів Київської школи економіки,
🟡Ірина Коссе, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій,
🟡Олександр Жолудь, Національний банк України. Модерує Юлія Мінчева, “Вокс Україна”.
Докладно про подію
Реєстрація триває за посиланням
@vox_ukraine
Податкове стимулювання благодійності в Україні
✅ Однією з причин феноменальної стійкості України є здатність українців швидко самоорганізовуватися. Незважаючи на те, що волонтерство ще традиційно не вказується в резюме українців, сьогодні важко знайти когось, хто б не волонтерив cам, не допомагав волонтерам чи не донатив їм гроші.
✅У 2022 році Україна увійшла до ТОП-10 держав світу за індексом благодійної допомоги (відповідно до World Giving Index 2022).
✅Нещодавно Парламент ухвалив низку законів, які значно впливають на благодійність, зокрема, врегульовують питання неоподаткування благодійної допомоги та діяльності волонтерів.
Що змінилося за останній рік у сфері оподаткування благодійництва?
❓Які були нещодавні податкові новації для благодійництва?
❓Який міжнародний досвід стимулювання благодійництва фізичних осіб?
❓Які подальші перспективи інституціоналізації благодійної допомоги?
Про це та багато іншого читайте у статті нашого Центру Податкове стимулювання благодійності в Україні
Бюджетний барометр за грудень-2022. Що далі?
✅ У 2023 році продовжить надходити фінансова підтримка країн Заходу – у грудні це остаточно погоджено з міжнародними партнерами. Зокрема, є домовленість про такі суми: від ЄС – 18 млрд євро, від США – 10 млрд дол., тоді як за планом у 2023 році очікують отримати із зовнішніх джерел 38 млрд дол. Окрім того, навесні очікується запуск повноцінної програми співпраці з МВФ (Upper-Credit Tranche), що передбачає залучення фінансування для потреб бюджету.
✅ Ключовим напрямом бюджетних видатків залишатиметься безпека та оборона, тому Уряд ухвалив рішення про спрощення низки бюджетних процедур у цій галузі. Головним розпорядникам коштів сектору безпеки та оборони надано право не погоджувати з Мінфіном кошториси та іншу бюджетну документацію, не вносити зміни до паспортів бюджетних програм та не звітувати за ними під час воєнного стану. Зміни передусім покликані уникнути витоку інформації безпекового характеру, однак варто було б передбачити механізм пост-аудиту таких видатків, щоб не допустити потенційних зловживань.
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
#Бюджетний_барометр за грудень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у грудні?
❓За рахунок яких джерел отримано рекордну суму доходів?
❓Яка роль іноземних партнерів у підтримці бюджету наприкінці року?
❓Що вдалось профінансувати, якими були основні статті видатків та чи встигли виплатити усі соціальні допомоги?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року
Надходження акцизного податку за січень-листопад 2022 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України, портал Openbudget
Війна і державний борг – що маємо і що буде
📉 Через повномасштабну війну, яка спричинила різке зростання бюджетних видатків і водночас нестачу власних надходжень для їх покриття, Уряд був змушений залучати додаткові ресурси у вигляді позик та грантів.
⬆️ У 2022 році Україні вдалося акумулювати безпрецедентну фінансову допомогу в розмірі понад 1,7 трлн грн.
🤔 Що ж це за допомога?
❓ Скільки Уряд позичав на внутрішньому ринку і скільки надійшло від зовнішніх партнерів?
❓ Яка роль НБУ у фінансуванні державного бюджету у 2022 році?
❓ Скільки надійшло безповоротних коштів (грантів)?
❓ Як змінився державний борг?
❓ Які орієнтири державної політики у сфері боргу на майбутнє?
Про це та багато іншого ви дізнаєтеся у статті нашого Центру — Війна і державний борг – що маємо і що буде
❓Бюджет-2022. Що вдалось та не вдалось у листопаді?
✅ До загального фонду державного бюджету надійшло 94,4 млрд грн (на 21,9 млрд грн або на 30% більше, ніж місяцем раніше), оскільки на цей місяць припадає період сплати податку на прибуток підприємств.
✅ Бізнесу відшкодовано ПДВ в сумі 13,6 млрд грн, що є найвищим показником з лютого 2022 року.
✅ Мінфіну вдалося залучити 40,6 млрд грн від розміщення ОВДП, що удвічі більше, ніж у жовтні (17,3 млрд грн), передусім через підвищення дохідності для інвесторів.
⭕️ Вдруге з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Уряд не залучив жодної гривні грантових коштів за місяць.
⭕️ Сумарна частка грантового фінансування зменшилася на 5 в.п. до 40,4% від сукупного обсягу зовнішнього фінансування з 24 лютого.
⭕️ У листопаді дефіцит бюджету за загальним фондом встановив новий “рекорд” – 163,3 млрд грн (на 16,2 млрд грн більше, ніж у жовтні). Як наслідок, за одинадцять місяців року дефіцит за загальним фондом сягнув 807,5 млрд грн (63% запланованого у розписі на відповідний період).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року
#Бюджетний_барометр за листопад 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у листопаді?
❓який обсяг надходжень бюджету та чи виконуються оновлені плани Уряду за основними податками?
❓чому розмір дефіциту знову б'є рекорди і як Уряд його фінансує?
❓чи вчасно надходить достатня бюджетна підтримка від іноземних партнерів?
❓чи вдалось Уряду залучати більше коштів від ринкового розміщення ОВДП і чи впливає це на емісійний викуп Нацбанком?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2022 року