-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Розподіл пенсіонерів за розмірами їхніх пенсій станом на 1 квітня 2023 року, млн осіб
Джерело: Пенсійний фонд України
Бюджетне відшкодування ПДВ у 2021-2023 роках, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр за квітень. Що далі та які ключові ризики?
✳️ Макроекономічна допомога зовнішніх партнерів залишатиметься важливим фактором стійкості публічних фінансів. На додачу до фінансової підтримки США, ЄС, МВФ та інших держав Японія зобов’язалася надати Україні 3,5 млрд дол. США прямої бюджетної підтримки протягом 2023 року.
✳️ Уряд буде продовжувати продаж держоблігацій та, ймовірно, нарощувати їхній обсяг через потребу фінансувати видатки, що суттєво зросли після набрання чинності змін до держбюджету у квітні.
‼️ Ключові ризики:
❗️Нижча, ніж очікується, зайнятість населення, що негативно впливає на доходи домогосподарств, а також вищий від очікуваного рівень інтеграції мігрантів за кордоном, створюють ризик недонадходжень “невійськового” ПДФО у наступних податкових періодах (середній ризик).
❗️Неповне виконання структурних маяків, установлених в Меморандумі з МВФ, зокрема неухвалення законопроекту 8401 від 31.01.2023 про повернення до довоєнної моделі оподаткування (середній ризик).
❗️Зниження доходів (у порівнянні з плановими) через потенційно нижчі показники інфляції, ніж початково закладено в бюджеті (НБУ переглянув прогноз інфляції на 2023 рік із 18,7% до 14,8%) (середній ризик).
❗️Ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також загострення проблем, пов’язаних із обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами, що означатиме менші обсяги сплачених податків експортерами (але водночас і меншу потребу в обсягах відшкодування ПДВ) (середній ризик).
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2023 року // Read about these and other budget details in the April 2023 Budget Barometer in English
❓Бюджетний барометр. Що вдалось у квітні?
✅ У квітні план доходів загального фонду перевиконано на 4,2%. У цілому доходи загального фонду становили 162,8 млрд грн (на 10,6 млрд грн більше, ніж у березні). Без урахування міжнародної допомоги надійшло 117,1 млрд грн (планували 112,4 млрд грн).
✅ У квітні надійшли рекордні суми міжнародної підтримки. Так, США надали грант в обсязі 1,25 млрд дол. США. Запозичення становили 157,9 млрд грн – 2,7 млрд дол. США від МВФ та 1,5 млрд євро від ЄС.
✅ Окрім зовнішнього фінансування, у квітні Мінфін залучив 34 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 15,1 млрд грн – за бенчмарк облігаціями. Уряд і надалі утримався від фінансування видатків за рахунок прямої емісії коштів Нацбанком.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2023 року // Read about these and other budget details in the April 2023 Budget Barometer in English
Видатки спеціального фонду державного бюджету у І кварталі 2023 року, млн грн
Джерело: Міністерство фінансів, портал OpenBudget, розрахунки Центру
Рівень виконання бюджетних програм за І квартал 2023 року (загальний фонд)
Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру аналізу публічних фінансів KSE
📆 У ці вихідні пропонуємо вам найсвіжіші статті, опубліковані у співавторстві аналітиками Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки:
1️⃣ From Invasion to Recovery: Evaluating the Macroeconomic Implications of Russia’s War in Ukraine and the Way Forward (SCEEUS Report Series on Ukrainian Domestic Affairs, No. 4), April 2023.
"...Ключовим висновком 2022 року є те, що всі найважливіші видатки були профінансовані, але це було б неможливо без допомоги міжнародних партнерів та випуску військових облігацій. Було збережено бюджетну стабільність, що закладає підґрунтя для позитивних зрушень у 2023 році.
Для підтримки бюджетної стабільності та забезпечення економічного зростання країні необхідно буде зосередитися на післявоєнному відновленні, поверненні вимушених мігрантів додому, реконструкції, відновленні інфраструктури та створенні стабільного середовища для інвестицій. Залучення капіталу та створення робочих місць вимагатиме значних зусиль з боку уряду та приватного сектору..."
2️⃣ Rebuilding Ukraine: the Gender Dimension of the Reconstruction Process, April 2023.
"...планування та реалізація відновлення повинні враховувати соціальну нерівність, не в останню чергу у ґендерному вимірі. Процес відбудови надасть унікальний шанс вивести Україну на шлях інклюзивного, стабільного та сталого розвитку. Застосування ґендерно-орієнтованого бюджетування може допомогти як у забезпеченні ефективності розподілу коштів, так і в посиленні легітимності надання підтримки з боку міжнародної спільноти..."
3️⃣ Ще детальніше на цю тему можна прочитати в Policy Brief, March 2023.
"...Довоєнна статистика з багатьох сфер життя в Україні свідчила про високий ступінь нерівності за гендерною ознакою. Ґендерні розриви були високими у сфері зайнятості, рівнях оплати праці, розподілу домашніх обов'язків та догляду за дітьми, але їх також можна було спостерігати на керівних посадах у політиці, управлінні компаніями та науці. Одним із багатьох трагічних наслідків повномасштабного російського вторгнення і війни, що триває, є те, що ці розриви, ймовірно, зростатимуть.
Якщо в процесі післявоєнної відбудови серйозно ставитися до принципу "відбудувати краще, ніж було", то, окрім багатьох інших аспектів, які необхідно враховувати, планування та реалізація заходів з відновлення також мають бути спрямовані на подолання різних видів соціальної нерівності, насамперед ґендерної нерівності..."
Видатки державного бюджету у лютому-березні 2023 року
Читать полностью…
Скільки агрокомплекс України вже втратив через війну?
❗️Згідно з оцінкою фахівців проєкту KSE Institute "Росія заплатить" за рік війни збитки сягнули вже $8,7 млрд.
Оцінка втрат охоплює техніку, елеватори, зерносховища, тваринництво, багаторічні культури, бджільництво, фактори виробництва та готову продукцію.
📍Найбільша частина збитків пов'язана зі знищенням та пошкодженням сільськогосподарської техніки, загальна сума яких перевищує $4,65 млрд.
Було знищено та викрадено понад 4 млн тонн готової сільгосппродукції, загальна вартість якої оцінюється у $1,87 млрд.
Також значні збитки зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції - $1,33 млрд.
📌Найбільші збитки в Луганській, Херсонській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях.
Ці дані були отримані за допомогою непрямих методів, державної та регіональної статистики, а також даних з опитувань сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році.
Детальніше - на сайті KSE та damaged.in.ua
❓Бюджетний барометр за березень. Що далі та які ключові ризики?
✳️ Парламент підтримав, а президент підписав урядовий законопроект про збільшення видатків держбюджету на рекордних пів трильйона гривень.
✳️ Відповідно до умов співпраці з МВФ уряд має ухвалити та впровадити Національну стратегію доходів, відновити середньострокове бюджетне планування. Крім того, парламент та уряд повинні уникати й скасовувати заходи, спрямовані на розмивання податкової бази (наприклад, скасування податкових відстрочок, запроваджених протягом воєнного стану).
✳️ Удосконалення адміністрування податків і відновлення боротьби з ухиленням від сплати податків буде запорукою виконання податкових надходжень.
‼️ Ключові ризики:
❗️Менші, ніж планувалось, надходження податків, що залежать від курсу валют (високий ризик).
❗️Зниження доходів (у порівнянні з плановими) через потенційно нижчі показники інфляції внаслідок зміцнення курсу гривні на готівковому ринку та оптимістичні очікування в економіці (середній ризик).
❗️Зменшення надходжень через нижчу, ніж очікувалось, ділову активність. Світовий Банк погіршив свій прогноз зростання ВВП в Україні у 2023 році (зростання 0,5% замість попередніх 3,3%). Проте оскільки невизначеність залишається високою, прогнози різних організацій дуже відрізняються між собою (низький ризик).
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за березень 2023 року
#Бюджетний_барометр за березень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у березні?
❓ Які особливості виконання дохідної частини бюджету?
❓ Як міжнародне співробітництво впливає на стійкість публічних фінансів?
❓ Які зміни очікуються найближчим часом та які ризики можуть виникати?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за березень 2023 року
Співпраця з МВФ: які очікування щодо фіскальної політики?
📅 Одним зі стратегічних напрямків міжнародного співробітництва є співпраця з МВФ, що ознаменувалася підписанням чотирирічного пакету фінансування для України на суму $15,6 млрд 31 березня 2023 року.
📎 Які очікування щодо фіскальної політики?
Відповідно до опублікованого звіту, низка очікувань стосується фіскальної політики України, в тому числі законодавчих змін щодо відміни наданих податкових пільг та змін щодо ЄСВ.
❗️Зокрема, передбачається, що:
• податкова база повинна бути сильною ("strong"), тобто стійкою (якщо у 2022 році податкові надходження становили 36,4% ВВП, то у 2023 році вони не повинні радикально змінюватися і очікується, що вони становитимуть 36,3% ВВП; при цьому збільшиться частка ПДФО у ВВП (з 8,6% до 10,6%) та податків на товари і послуги (з 12,1% до 13,2%).
• бюджетна та боргова політики повинні бути стійкими (у 2022 році видатки становили 69,9% ВВП, тоді як в 2023 вони очікуються на рівні 67,7%, також очікується, що дефіцит, за виключенням грантів, становитиме 1,7 трлн грн або 28,2% ВВП; також одним із бенчмарків є оновлення і оприлюднення боргової стратегії до кінця вересня 2023);
• слід уникати заходів, що спрямовані на розмивання податкової бази (наприклад, скасування податкових відстрочок, запроваджених протягом воєнного стану);
• у середньостроковій перспективі буде закріплено мобілізацію доходів через Національну стратегію доходів;
• буде відновлено середньострокове бюджетне планування (бенчмарком на кінець вересня 2023 року є представлення в бюджетній декларації на 2024 рік прогнозів щодо основних категорій надходжень, видатків і джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 роки, а також звіт про фіскальні ризики, включаючи деталі державних підприємств у сфері енергетики та критичної інфраструктури);
• повинно бути підвищено фіскальну прозорість, управління ризиками, а також посилено управління державними інвестиціями.
❓Що це дасть?
Передбачається, що реалізація заходів податкової політики та адміністрування може згенерувати додаткові 2% ВВП протягом 4 років функціонування програми. Одним із бенчмарків до кінця 2023 року є впровадження Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки (причому іншим бенчмарком до кінця травня потрібно врахувати недоліки, виявлені опитуванням платників податків, і підготувати окремий план дій як внесок до стратегії вже до кінця травня 2023). Іншим бенчмарком на травень 2023 року є внесення законопроєкту до ВРУ щодо посилення 52 статті Бюджетного кодексу щодо зменшення внесення змін до бюджету. Загалом визначено 19 структурних бенчмарків, 89% з яких повинні бути досягнуті у 2023 році.
📈 Що у підсумку?
Залучення кредитних коштів від МВФ є дуже важливим для стійкості публічних фінансів, особливо в умовах нещодавнього зростання видатків і дефіциту та подальших потреб. Надалі передбачається активна взаємодія ключових вітчизняних відомств з МВФ в частині надання актуальних даних щодо стану економіки та виконання інших умов програми.
Перспективи розширення податкової бази з акцизного податку
📅 Продовження повномасштабної війни зумовлює пошук нових внутрішніх джерел наповнення бюджету. Нещодавно у Парламенті було зареєстровано два законопроєкти, що стосуються акцизного податку:
1️⃣ 9023 - пропонує оподатковувати кожні 25 г цукру чи інших підсолоджувальних речовин у солодких напоях за ставкою 10 грн (5 грн до закінчення воєнного стану) з дня набрання чинності, що не узгоджується із принципом стабільності податкового законодавства;
2️⃣ 9032-1 - пропонує доповнити перелік підакцизних товарів солодкими напоями. У разі його ухвалення, з 1 січня 2024 року, крім традиційних підакцизних товарів (тютюн, алкоголь, пальне), акцизом оподатковуватимуться води, що містять цукор чи інші підсолоджувальні або ароматичні речовини. Ставка - 0,1 євро за 1 літр (приблизно 4 грн/літр).
Основним мотивом ініціаторів із запровадження податку, окрім розширення податкової бази, є боротьба із діабетом та ожирінням, до яких може призвести надмірне споживання напоїв із додаванням цукру.
📎 Як в інших країнах?
Акцизний податок на солодкі напої широко використовується в країнах ЄС та деяких інших. Існує два підходи до оподаткування:
✔️ставка залежить від вмісту цукру в продукті (Ірландія, Латвія, Португалія, Угорщина, Фінляндія, Польща);
✔️єдина ставка для всіх солодких напоїв (Бельгія, Франція, Монако, Норвегія). Цей підхід пропонується запровадити і в Україні.
❓Що це дасть?
Оскільки споживання солодких напоїв залежить від ціни (попит є еластичним), то запровадження такого податку найімовірніше призведе до їх подорожчання і зменшення споживання, що позитивно позначиться на здоров'ї громадян. Нині вже більш ніж 45 держав та місцевих рад запровадили схожі податки, що призвело до підвищення цін у 82% випадків, та до зниження продажів відповідної продукції на 15%.
У 2019 році експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я було оцінено фіскальний ефект від запровадження цього податку в Україні - від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік (від 4% до 8% від “внутрішнього” акцизу). Обидва законопроєкти у пояснювальних записках містять посилання на це дослідження, але передбачають різні моделі оподаткування.
✍️ Які зміни можуть торкнутися бюджетного законодавства?
Для приведення у відповідність бюджетного законодавства, іншими законопроєктами пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу:
1️⃣ 9033 - щодо зарахування надходження до загального фонду бюджетів громад, і є складнішим у адмініструванні;
2️⃣ 9033-1 - щодо зарахування коштів до доходів держбюджету та використання їх на реалізацію програм охорони здоров’я (50% надходжень) та зі шкільного харчування (50% надходжень).
❗️Що у підсумку?
Оподаткування напоїв із вмістом цукру є відносно новою, але загалом позитивною практикою в світі. Розширення баз оподаткування існуючих податків, в т. ч. й акцизного, є одним з найперспективніших способів залучення додаткових резервів наповнення дохідної частини. Відтак, запровадження оподаткування солодких вод у редакції проєкту закону 9032-1 та за умови ефективного адміністрування може мати вплив не лише на зростання доходів державного бюджету, але й стати частиною заходів громадського здоров’я.
Що з видатками бюджету у лютому?
💰У лютому із загального фонду держбюджету касові видатки склали 227,2 млрд грн при запланованих 245,6 млрд грн. Частина бюджетних програм виконані в значно меншому обсязі, ніж планувалось (головним чином це підготовка кадрів Нацгвардії — на 4,2 млрд грн та функціонування Фонду розвитку підприємництва — 3,2 млрд грн). У результаті рівень виконання бюджету за видатками — 92,5%.
1️⃣ Найбільше видатків у Міністерства оборони - 108,9 млрд грн (при плані 117 млрд грн). З них 73,7 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 33,9 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
2️⃣ Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 40 млрд грн, що практично відповідає запланованим 39,5 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
3️⃣ Міністерство охорони здоров'я профінансувало лютневі видатки в обсязі 15,8 млрд грн (з яких 15 млрд грн - на оплату медичних послуг, що надали медзаклади). Це на 23,2% більше, ніж планувалось на відповідний місяць.
📊 За економічною природою видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці - 98,4 млрд грн (з них військовим — 76,9 млрд грн тобто 78%). Ще 62,2 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 42,2 на соціальне забезпечення і 12,1 млрд грн на обслуговування держборгу.
УРЯД ПЛАНУЄ ЗБІЛЬШИТИ ВИДАТКИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА ПІВ ТРИЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ
📄Вчора Кабмін схвалив та подав до Верховної Ради законопроект (9105) про внесення змін до Держбюджету-2023. Це будуть вже другі зміни до бюджету в цьому році, хоча перші ще навіть не набрали чинності – не підписані Президентом. Цього разу планується рекордне збільшення видатків – на пів трильйона гривень (486,9 млрд грн згідно з проектом закону). У випадку схвалення видатки становитимуть понад 3 трлн грн, що складатиме майже 50% очікуваного номінального ВВП у 2023 році, закладеного в розрахунки бюджету (6,27 трлн грн).
⬆️ На що буде спрямовано більше коштів?
Основна мета внесення змін до бюджету – збільшення видатків на обороноздатність держави. Тож найбільше коштів додадуть Міноборони +366,65 млрд грн. Міністерство внутрішніх справ додатково отримає 98,4 млрд грн, Держспецзв'язок +30 млрд грн, СБУ +9,3 млрд грн, ГУР МО + 4,6 млрд грн. Також буде збільшено розмір резервного фонду більш, ніж вдвічі — +19 млрд грн.
🪖Згідно з повідомленнями Уряду, кошти головним чином будуть спрямовані на оплату праці військовослужбовцям та на закупівлі для ЗСУ. Окрім того, передбачена нова бюджетна програма на здійснення заходів із забезпечення спецтехнікою та обладнанням. Збільшення резервного фонду, дозволить Уряду оперативно використати дані кошти на непередбачувані видатки, зокрема на будівництво фортифікаційних споруд.
💸 За рахунок яких джерел фінансуватимуться нові видатки?
У проекті змін передбачено збільшення дефіциту на 419,3 млрд грн (до 1,72 трлн грн або 27% очікуваного номінального ВВП), тобто основне джерело покриття нових видатків – запозичення. Також закладено збільшення дохідної частини на 60 млрд грн за рахунок зростання ПДФО (на 36,5 млрд грн) та ПДВ (на 5,2 млрд грн). З неподаткових надходжень Уряд очікує збільшення частини чистого прибутку від державних банків в 3,5 рази (з поточних 7,3 млрд грн до 26,3 млрд грн). Окрім того, передбачається зменшення видатків на обслуговування держборгу (-50 млрд грн), зокрема через зміни прогнозного валютного курсу гривні до долара США та зміни фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел (отримання грантів замість песимістично закладених в бюджет кредитів).
⁉️ Що в результаті?
Очевидно, що видатки повністю спрямовані на посилення обороноздатності та, ймовірно, пов’язані з очікуваним контрнаступом ЗСУ. Збільшення видатків на оплату праці військовим може свідчити про повернення раніше скасованих виплат окремим категоріям силовиків сектору безпеки та оборони та/або очікування збільшення кількості військових загалом чи військових на передовій (а отже стане більше тих, хто отримуватиме +100 тис. грн). Збільшення очікуваних доходів доволі логічне – після значного зростання виплат на грошове забезпечення, обсяги ПДФО відповідно теж зростуть. Також зростуть надходження від ПДВ, оскільки частина збільшених виплат потрапить на споживчий ринок.
🤔Однак, сумніви викликає основне джерело – запозичення. Згідно з пояснювальною запискою, очікується отримати 180,6 млрд грн зовнішніх запозичень та 271,6 млрд грн внутрішніх. Як відомо, зовнішню бюджетну підтримку ми не можемо використовувати на цілі оборони. Щодо внутрішніх можливостей – додатково залучити ще понад 270 млрд грн буде доволі дорого, складно, але реально за збереження поточних обсягів залучень. На сьогодні плановий показник від розміщення ОВДП на весь 2023 рік складає 90,7 млрд грн (хоча за перші два місяці поточного року вже залучили 84 млрд грн). Для досягнення нової запланованої річної цілі 362,3 млрд грн необхідно буде щомісяця залучати в середньому 30 млрд грн, що на 10 млрд менше, ніж це вдавалось робити у січні-лютому. Однак, у випадках зниження попиту на облігації Уряду, необхідності збільшення видатків у найближчі місяці, а не рівномірно до кінця року, а також труднощів у перерозподілі видатків за рахунок зовнішніх запозичень, які не можна буде використовувати на оборону — збільшиться ризик повернення до минулорічної практики емісійного викупу держоблігацій Нацбанком.
У квітні Пенсійний фонд спрямував на пенсійні виплати 57,1 млрд грн, що на 17,7% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
💰 Доходи Пенсійного фонду у квітні 2023 року збільшилися на 58,4% у порівнянні з відповідним періодом 2022 року до 64,8 млрд грн через:
— підвищення власних доходів ПФУ від ЄСВ
— нові повноваження Фонду з виплати житлово-комунальних субсидій та допомог у межах соціального страхування. Так, ПФУ отримав з державного бюджету 5,3 млрд грн для виплати субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, а з надходжень від ЄСВ - 2,3 млрд грн на виплати з соціального страхування
💸 З держбюджету до Фонду на фінансування пенсійних та інших пов'язаних виплат у квітні 2023 року спрямовано 20,8 млрд грн, що на 42,8% більше минулорічного відповідного показника.
📊 Станом на 1 квітня 2023 року середня пенсія становить 5 238,25 грн, що на 867,8 грн вище, ніж у минулому році через індексацію пенсій, а загальна чисельність пенсіонерів - 10,7 млн
У квітні знову не вдалося досягнути планових показників із надходження ПДВ
📉 До державного бюджету надійшло 25,1 млрд грн “імпортного” ПДВ при запланованих 27,1 млрд грн, що, ймовірно, може бути пов’язано зі зменшенням доходів домогосподарств та поступовим зниженням споживання імпортних товарів.
📈 При цьому надходження від “внутрішнього” ПДВ (сальдо) перевищили планові показники: надійшло 16,6 млрд грн при очікуваних 16,1 млрд грн (+3,1%).
🔘 Відшкодування ПДВ у квітні становило 11,4 млрд грн, що на 1 млрд грн менше, ніж у квітні 2021 року, тоді як у квітні 2022 року відшкодування взагалі не проводилися.
Бюджетний барометр. Що не вдалось у квітні?
⭕️ У квітні Державній митній службі (ДМС) не вдалося виконати планові показники (до бюджету спрямовано на 8,2% менше платежів від митниці, ніж планувалося). Зокрема,за місяць надійшло 25,1 млрд грн “імпортного” ПДВ при запланованих 27,1 млрд грн.
⭕️ Нижчими, ніж планувалиь, були надходження від рентної плати (на 31,1%). Це може бути пов’язано із нижчою від запланованої фактичною ціною природного газу, з якої розраховується рентна плата за користування надрами для видобування природного газу.
⭕️ S&P знизило кредитний рейтинг України з ССС+ до ССС через план уряду із реструктуризації боргу у 2024 році.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2023 року // Read about these and other budget details in the April 2023 Budget Barometer in English
#Бюджетний_барометр за квітень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у квітні?
❓ За якими податками вдалося виконати план, а за якими ні?
❓ Чи залишається стабільною міжнародна підтримка?
❓ Які ризики слід враховувати для підтримки стійкості бюджетної системи?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2023 року
Що з видатками спеціального фонду?
🤔 Переважна більшість аналітики щодо виконання держбюджету стосується головним чином загального фонду бюджету, що загалом логічно, оскільки це загальний "котел", з якого фінансуються більшість основних видатків держави. Однак, окрім загального фонду, важливою складовою державного бюджету є спеціальний фонд — кошти, які мають цільове призначення і які приходять з конкретно визначених джерел.
📊 У І кварталі 2023 року видатки спеціального фонду склали 112,3 млрд грн, що більш, ніж вчетверо більше, ніж у цей же період минулого року. Звичайно, основною причиною зростання стали видатки на оборону (85,4 млрд грн проти минулорічних 9,4 млрд грн за відповідний період по спецфонду). Головним чином це відбулось за рахунок програми "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання", яка цього року є на 61 млрд грн (в 14,4 раза) більшою, ніж торік.
👩⚕️ Також цього року суттєво більшими є видатки спецфонду в напрямі охорони здоров'я — 3,1 млрд грн проти 351,9 млн грн у першому кварталі 2022 року. Програма "Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями" профінансована в обсязі 2,2 млрд грн, що у 18 разів більше, ніж торік. Це свідчить про суттєве цільове надходження на початку року, яке до того ж було незапланованим — було уточнено річний план спецфонду цієї програми з 569,7 млн грн до 2,6 млрд грн.
👮 Ще одним із напрямів, де було суттєве зростання видатків спецфонду — громадський порядок, безпека та судова влада. Видатки тут були вдвічі більшими — 10,7 млрд грн, в той час як минулого року — 4,8 млрд грн. Основна причина тривіальна — збільшення потреби у фінансуванні видатків безпекового характеру.
Видатки держбюджету за І квартал 2023 року (за загальним фондом)
📆 У І кварталі план видатків загального фонду державного бюджету виконано на рівні 88,7% (касові видатки склали 635,5 млрд грн при запланованих 716,1 млрд грн):
✔️ січень – 183,6 млрд грн (рівень виконання — 85,5% місячного плану)
✔️ лютий – 226,7 млрд грн (92,5% місячного плану)
✔️ березень – 225,2 млрд грн (91,5% місячного плану)
📊 У І кварталі лише 10 бюджетних програм (2,7% їх загальної кількості) були профінансовані у повному обсязі, ще 151 програма (40,3%) — на більш, ніж 90%. На понад три чверті запланованого у І кварталі обсягу фінансування загалом профінансовано 253 бюджетні програми (67,7%). Разом з тим, аж 34 програми (9%) попри заплановане фінансування не мали касових видатків взагалі, а ще по 23 програмах проведено видатків на <25% плану відповідного періоду (див. рис.).
📈 Враховуючи пріоритети Уряду (безпека та оборона і соціальна підтримка населення), найбільше видатків було профінансовано в мережі Міністерства оборони (314,4 млрд грн), Міністерства соціальної політики (117,3 млрд грн) та Міністерства внутрішніх справ (60,3 млрд грн).
🪖 Серед програм Міністерства оборони 99% фінансування було розподілено між двома програмами:
1️⃣забезпечення діяльності ЗСУ (підготовка кадрів, медичне забезпечення, допомога сім’ям військовослужбовців) – 224,8 млрд грн (рівень виконання плану - 86,7%);
2️⃣ програма озброєння та військової техніки (розвиток, закупівля, модернізація та ремонт) – 86,2 млрд грн (рівень виконання плану - 97,2%).
На грошове забезпечення військовослужбовців у І кварталі 2023 року фактично було виділено 216 млрд грн (в середньому 2,4 млрд грн в день).
👤 Серед фактичних видатків Міністерства соціальної політики в І кварталі 58% коштів (68 млрд грн) - це трансферт до Пенсійного фонду України (100% плану). Ще 25,8 млрд грн було виділено на програму підтримки громадян, які потрапили в складні життєві обставини (98,75% плану), 17,2 млрд грн спрямовано на підтримку малозабезпечених сімей (99,4% плану) та ще 6 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї (96% плану).
👮 У Міністерстві внутрішніх справ більшість коштів було розподілено між підпорядкованими МВС структурами:
📍 Національна гвардія України - 17,5 млрд грн (57,8% плану),
📍Державна прикордонна служби - 12,4 млрд грн (73,5%),
📍Національна поліція - 19,7 млрд грн (71,6%),
📍ДСНС - 8,4 млрд грн (99,3%).
💸 Майже половина усіх видатків держбюджету у І кварталі це видатки на заробітні плати та аналогічні виплати — 44% або 276,5 млрд грн (сюди входять і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям). Ще 24% (153,9 млрд грн) коштів було спрямовано на закупівлю товарів і послуг, в тому числі товарів і послуг військового призначення. 21% (135,9 млрд грн) пішло на соціальне забезпечення, у тому числі на допомогу ВПО, дітям та особам, які потрапили в складні життєві обставини, 4% (24,2 млрд грн) було спрямовано на обслуговування державного боргу.
ПАРЛАМЕНТ ЗБІЛЬШИВ ВИПЛАТИ ЗА ШКОДУ ЖИТТЮ І ЗДОРОВ’Ю ПОСАДОВЦЯМ ТА ПРАЦІВНИКАМ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
📆 1 травня набере чинності Закон України № 2980-ІХ, згідно з яким запроваджуються одноразові грошові виплати за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
💰 Які розміри виплат та за рахунок яких джерел?
Одноразова грошова допомога встановлюється у таких розмірах: особам з інвалідністю I групи – 800 тис. грн; II групи – 500 тис. грн; IIІ групи – 200 тис. грн; а у разі загибелі (смерті) – 1 млн грн. Ці виплати будуть фінансуватися з резервного фонду держбюджету. Очікується, що в майбутньому буде відшкодування таких витрат держбюджету за рахунок стягнення коштів з держави-агресора.
⬆️ Що зміниться для держбюджету?
У випадку зазнання шкоди життю і здоров’ю зазначеними категоріями працівників внаслідок військової агресії, розмір одноразових допомог значно збільшиться у порівнянні з діючими нормами (втричі у випадку смерті та в 5-20 разів у випадку інвалідності).
Наразі неможливо точно прогнозувати загальні розміри, які будуть спрямовуватись на одноразові виплати цього року, адже війна триває, а повні відомості про кількість посадовців, які отримали шкоду життю та здоров’ю не оприлюднюється. Однак, очевидно, що з набранням чинності Закону 2980-ІХ видатки резервного фонду державного бюджету зростуть.
📊 Про який масштаб виплат йдеться?
У 2022 році 440 постраждалим працівникам за поранення чи смерть внаслідок бойових дій Фондом соціального страхування України призначені виплати, в тому числі 61 особі - внаслідок стійкої втрати працездатності, а 109 осіб отримують виплати внаслідок смерті потерпілого. Загальна сума виплат складає 30,6 млн грн, з яких: одноразова допомога в разі смерті потерпілого (сім’ї) - 13,3 млн грн (43,31%), у разі смерті потерпілого (утриманцям) – 3,1 млн грн (10,17%), у разі стійкої втрати професійної працездатності – 1,4 млн грн (4,45%).
За даними НАДС за рік повномасштабної агресії загинуло 108 державних службовців. МОЗ повідомив про 106 загиблих медичних працівників, з них 33 – на робочому місці. ДТЕК повідомляє про 4 енергетика, які загинули, виконуючи свої професійні обов'язки. Тобто лише за такими даними за новим законом видатки на одноразові виплати склали б 218 млн грн.
✳️ Які ще особливості закону?
— особам, які вже отримали одноразові виплати відповідно до соціального страхування, буде виплачена різниця між сумою за Законом 2980-ІХ та фактично отриманою сумою за рахунок держбюджету.
— якщо особа одночасно має право на виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю за різними НПА, то виплата грошових сум здійснюється за цим Законом. Отже, зменшиться навантаження на Пенсійний фонд у фінансуванні виплат за соціальним страхуванням, які здійснюються за рахунок надходжень від ЄСВ.
— для цілей цього закону має бути сформовано Перелік об’єктів критичної інфраструктури, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Видатки держбюджету у березні 2023 року
📊 За підсумками березня рівень виконання загального фонду держбюджету за видатками склав 91,5%.
Касові видатки в третій місяць року — 225,2 млрд грн (при запланованих 246,1 млрд грн).
📉 Близько 60% бюджетних програм виконані в меншому обсязі, ніж було заплановано. Передусім це забезпечення ЗСУ (менше на 19,9 млрд грн) та обслуговування державного боргу (на 3,3 млрд грн).
💰Основні напрями видатків:
1️⃣ Найбільше видатків вже традиційно у Міністерства оборони — за загальним фондом 98,2 млрд грн (при плані 119,3 млрд грн). З них 70,2 млрд грн — на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 27,6 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
2️⃣ Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — здійснило видатки на суму 40,7 млрд грн, при запланованих 39,6 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн).
3️⃣ Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 24,4 млрд грн, це на 8,9% менше ніж очікувалось. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
📍8,2 млрд грн - Нац. гвардія,
📍7,0 млрд грн - Нац. поліція,
📍4,9 млрд грн - Державна прикордонна служба,
📍3,2 млрд грн - ДСНС.
📊 За економічною природою видатків левова частка залишається на оплату праці та грошове забезпечення — 87,4 млрд грн (з них військовим — 67,3 млрд грн тобто 77%). Закупівля товарів та послуг — 54,6 млрд грн, соціальне забезпечення — 48,6 млрд грн. Також у березні Урядом витрачено 11,5 млрд грн на обслуговування держборгу.
Доходи місцевих бюджетів: який стан справ у регіонах?
📈 Наскільки змінились доходи місцевих бюджетів?
У І кварталі 2023 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 103,7 млрд грн податкових надходжень, що на 17,1 млрд грн або 21,7% більше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Основними джерелами за цей період були:
📍ПДФО (68,2 млрд грн; +23,6% у порівнянні з І кварталом 2022 року),
📍єдиний податок (13,5 млрд грн; +3,1%),
📍плата за землю (7,9 млрд грн; +19,7%),
📍податок на нерухоме майно (1,9 млрд грн; +25%),
📍акцизний податок (4,7 млрд грн; +67,9%),
📍податок на прибуток підприємств приватного сектору економіки (3,7 млрд грн; -5,1%),
📍доходи від інших податків (3,8 млрд грн; +66,7%).
📊 Які причини змін?
Така динаміка була дуже нерівномірною між регіонами країни. У деяких областях було зареєстровано значний ріст доходів загального фонду місцевих бюджетів. Зокрема, у Житомирській, Чернігівській, Закарпатській, Волинській, Черкаській, Львівській, Рівненській та Чернівецькій областях доходи зросли від 42% до 61%. Збільшення доходів у цих регіонах пов'язане, передусім, з більшою кількістю військовослужбовців у частинах та підрозділах, які там розташовані (64% ПДФО з виплат грошового забезпечення надходить у відповідну територіальну громаду). Також деякий вплив мало переміщення в західні області ВПО та бізнесу з територій, де тривають бойові дії, або з територій, які тимчасово окупували збройні формування РФ. Відповідно доходи загального фонду місцевих бюджетів на цих територіях (зокрема, в таких як Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська та Херсонська області) залишилися найнижчими.
💸 Кошти з держбюджету
Окрім власних доходів до бюджетів громад, районів та областей надходять трансферти з державного бюджету. Так, у березні 2023 року місцеві бюджети отримали трансфертів на загальну суму в 17,5 млрд грн. Це становить 84% від передбачених розписом асигнувань, але ключові трансферти були перераховані в повному обсязі: базова дотація у розмірі 2,4 млрд грн та освітня субвенція у розмірі 6,8 млрд грн. Крім того, на територіях, де проводяться бойові дії або які тимчасово окуповані, залишалась реверсна дотація у розмірі 0,7 млрд грн, яка не перераховувалась до державного бюджету через воєнний час.
💰 Що в підсумку?
У результаті залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за січень-березень 2023 року збільшилися на 34 млрд грн і становлять на 1 квітня 2023 року 149,4 млрд грн. Цей ріст зафіксовано в усіх регіонах України. Застосування цих ресурсів, а також надходжень, що надійдуть вже в ІІ кварталі, дозволить органам місцевого самоврядування забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні. Разом з тим, стратегічне управління місцевим бюджетом в кожному з місцевих фінансових органів повинно передбачати врахування ризиків зменшення фінансового ресурсу в майбутньому – після зменшення надходжень від ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців.
❓Бюджет-2023. Що вдалось та не вдалось у березні?
✅ У березні доходи загального фонду становили 152,2 млрд грн, а без урахування міжнародної допомоги до загального фонду державного бюджету надійшло 106,4 млрд грн (планувалося 101,8 млрд грн, тобто план перевиконано на 4,5%).
✅ Уряд досягнув угоди з МВФ, критично необхідної для стійкості бюджетної системи у 2023 році та в наступні кілька років. Чотирирічна програма розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) передбачає фінансування для України в розмірі 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ) за умови виконання Україною низки макроекономічних і фінансових заходів для підтримки економічного відновлення.
✅ У березні запозичено на 116,1 млрд грн більше, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу України. Зростання пов’язано із залученням великої суми макрофінансової допомоги у березні – 123,1 млрд грн або 183,5% від плану.
✅ Незважаючи на складну макроекономічну ситуацію, з 1 березня для 10,5 млн пенсіонерів проведено індексацію пенсій на 19,7% та підвищено розміри мінімальних пенсій і пенсійних виплат. Розміри пенсій збільшилися на 100-1500 грн.
⭕️ У березні продовжилось недофінансування всіх запланованих видатків. Загалом за І квартал касові видатки державного бюджету становили 747,4 млрд грн, у т.ч. загального фонду – 635,5 млрд грн або 88,7% від розпису звітного періоду.
⭕️ Не досягнуто планових показників надходжень з ПДВ (з урахуванням відшкодування), який є важливим бюджетоутворюючим податком. Нижче від передбаченого планом сальдо ПДВ головним чином пов’язане зі значним обсягом відшкодування – на рахунки платників надійшло 14,5 млрд грн.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за березень 2023 року
Закон про медіа — фінансовий бік медалі
📆 31 березня набрав чинності Закон України "Про медіа", прийнятий Парламентом ще у грудні 2022 року. Передумовою ухвалення цього Закону стало те, що він є однією із умов інтеграції України до ЄС, а метою — модернізація застарілого медійного середовища, яке не змінювалося ще з 2006 року, а його основні принципи ринку були закладені ще у 1993 році.
💰У Законі, крім регламентування ринку медіа, визначено порядок і особливості його фінансового забезпечення. Важливо, що в пояснювальній записці автори не вказали потенційні додаткові витрати, що виникнуть за наслідками дії закону, але Міністерство фінансів не підтримало законопроект саме через суттєві підвищення видатків (зокрема, вказало на підвищення окладів членів НацРади).
📈 Як мали збільшитись видатки?
— посадові оклади членів Нацради, згідно закону, у 2023 році коливалися б від 201 тис. грн/міс (для члена Нацради) до 262 тис. грн/міс (для голови Нацради). Лише на такі цілі видатки бюджету становили б 21,5 млн грн.
— решту посадовців апарату отримували б від 26,1 тис. грн/міс до 120,3 тис. грн/міс, що втричі більше, ніж тепер. Для бюджету - це 172 млн грн додаткових видатків на рік.
💸 Загалом, лише на оплату праці посадовців річні видатки бюджету склали б приблизно 193,5 млн грн. Тоді як у бюджеті-2023 на повне фінансування Нацради передбачено 153,3 млн грн (для порівняння: фактичні видатки у 2021 році склали 154,9 млн грн та 156,2 млн грн у 2022 році).
🤔 Звідки брати гроші?
Джерелами фінансування, згідно ухваленого закону, передбачено:
— не менше 0,022% доходів загального фонду Державного бюджету України за попередній рік;
— не менше 4% від фактичних надходжень від плати за користування радіочастотним спектром України за поточний рік - як додаткове джерело фінансування.
💰Це приблизно 414,5 млн грн у 2023 році, або у 2,7 рази більше ніж заплановано бюджетом на цей рік.
📉 Тому вже першими змінами до держбюджету було призупинено дію “фінансових” статей Закону "Про медіа" в частині заробітних плат членів НРУТР та працівників апарату ради, а також фінансування діяльності Нацради. Це дозволить, принаймні цього року, зекономити для державного бюджету приблизно 21,8 млн грн в місяць, або ж 261 млн грн в рік.
🤔 Що у підсумку?
З одного боку маємо закон, який є важливою складовою нашого руху до членства в ЄС і який має зробити наше медіа середовище більш досконалим і сучасним, але з іншого — несе додаткові видатки бюджету, які суттєво більші від теперішніх.
❗️Такі кейси ще раз підтверджують необхідність обов'язкових ретельних фінансово-економічних розрахунків до кожного законопроекту, щоб унеможливити практики ручного коригування вимог законодавства через відсутність фінансового ресурсу на їх реалізацію.
Фінансування шкіл – непопулярні державницькі рішення руками місцевих рад чи турбота про якість освіти?
👨🏫👩🏫 Освіта – це фундамент розвитку суспільства, а її розвиток – критично необхідна складова успішності всіх майбутніх реформ.
❓Що ж відбувається із фінансуванням її ключової ланки – середньої освіти, тобто шкіл, де молоді українці та українки перебувають 10 років свого найбільш сприятливого для навчання та формування особистості часу?
❓Що змінилось останнім часом, чи вистачить коштів на зарплати усім вчителям?
❓Чи справедливішими стали механізми фінансування освіти в частині досягнення мети державної політики в цій сфері – забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань та соціалізації особистості?
Про це читайте в нашій свіжій статті для Вокс Україна - Фінансування шкіл – непопулярні державницькі рішення руками місцевих рад чи турбота про якість освіти?
Скільки втрачає Україна від війни?
❗️За даними проєкту KSE «Росія заплатить», збитки за рік повномасштабної війни складають вже майже $144 млрд.
📍Збитки від руйнування житлового фонду - $53,6 млрд, пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків.
📍Сфера інфраструктури - $36,2 млрд, а це понад 25 тисяч кілометрів доріг державного та місцевого значення та 344 мости та мостові переходи.
📍Освіта зазнала збитків у розмірі $8,9 млрд, а це майже 1500 закладів середньої освіти, 909 — дошкільної, 528 — вищої.
📍Енергетика зазнала збитків на $8,1 млрд, а агропромисловий комплекс та земельні ресурси - $8,7 млрд.
📍Кількість пошкодженого та зруйнованого транспорту значно зросла, порівняно з обрахунками на кінець 2022 року - на 28,5 тисяч.
📍Збитки, завдані лісам України, складають $4,5 млрд.
З повною версією звіту можна ознайомитися на сайтах KSE та проекту «Росія заплатить».
Підготовка цього звіту повністю фінансується урядом Великої Британії (UK Aid). Цей аналіз також став можливим завдяки підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Оцінка та її результати не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії, уряду Сполучених Штатів Америки, а також Агентства США з міжнародного розвитку.
Війна стала причиною руйнування культурних та релігійних об’єктів.
Станом на лютий 2023 збитки від війни культурних та релігійних установ складають понад $1.5 млрд.
❗️Загалом з початку повномасштабної війни постраждали більше 2148 закладів культури та релігії:
📍703 будинки/палаци культури;
📍348 релігійних споруд;
📍82 музеї;
📍22 театри.
Найбільш постраждалими є Харківська область (38,3%), Донецька область (16,2%) та Луганська область (7,5%).
Ці збитки не можна виміряти лише в грошовому еквіваленті, вони також мають значення для культурної спадщини не лише України, а й всього світу, так як частина з них є всесвітньою спадщиною UNESCO.
Детальніше - на сайті KSE та damaged.in.ua.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих українському бізнесу зібрано KSE Institute в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України”
#Бюджетний_барометр за лютий 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у лютому?
❓Чи виконується план доходів?
❓Чи вдається фінансувати дефіцит і наскільки його розмір відповідає плановому?
❓Які зміни в системі публічних фінансів очікуються найближчим часом та які ризики можуть виникати?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за лютий 2023 року