-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Проблеми соціального захисту ветеранів
🔘Ветерани є потенційно однією з найбільших вразливих груп, яка потребує підтримки зараз і буде потребувати після закінчення війни. За попередніми оцінками, після перемоги у війні кількість ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих воїнів може скласти близько 10% від усього населення України. Станом на 1 січня 2022 року в Україні налічувалося близько 500 тисяч учасників бойових дій. Прогнозована кількість ветеранів, членів їхніх сімей та сімей полеглих воїнів після перемоги – від 3 до 5 млн осіб.
🔘Державна політика підтримки ветеранів має бути гнучкою та адаптованою до потреб, які є зараз та можуть виникнути через певний час. Згідно з опитуванням, наразі ветерани найбільше потребують матеріальної (50,2%) та медичної (18,2%) підтримки. Проте в майбутньому найбільша потреба буде в отриманні допомоги зі зміцнення здоров’я (53,8%), придбання житла (34,7%), фінансової підтримки (31,1%), покращення чи відновлення житла (28%).
🔘Після закінчення війни переважна більшість діючих військовослужбовців захочуть повернутися до цивільного життя. До повномасштабного вторгнення лише 31% осіб, які мають статус ветерана, були військовослужбовцями ЗСУ та інших силових підрозділів (без статусу таких 11%). Після перемоги 52% діючих військовослужбовців хвилюються, що зіштовхнуться з нерозумінням від суспільства, 42% занепокоєні психологічними розладами.
🔘 Політика з підтримки ветеранів має бути гнучкою та адаптованою до їхніх поточних та майбутніх потреб. У законодавстві не визначено, що саме охоплює реінтеграція та адаптація, які вони мають містити компоненти та які послуги потрібно надавати для ветеранів. Деякі послуги, такі як соціальна адаптація, є загальними й не пристосовані до конкретних потреб ветеранів. Наприклад, відповідний державний стандарт містить згадку про осіб, які відбули покарання у вигляді позбавлення волі, але не про ветеранів.
🔘 Працевлаштування ветеранів варто розглядати як обов'язковий чинник реінтеграції в суспільство, адже відсутність стабільного доходу може призвести до матеріальної вразливості та подальшої соціальної ексклюзії.
Більше інформації про допомогу ветеранам від держави та що потрібно змінити у цьому напрямку та для інших категорій осіб, які потрапили в складні життєві обставини читайте в нашому дослідженні.
Фінансування бюджету за перше півріччя 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за перше півріччя 2023 року склали 1,1 трлн грн ($30,6 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 270,9 млрд грн ($7,4 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 285,7 млрд грн ($7,8)
🔘 зовнішні кредити — 560,9 млрд грн ($15,3 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $7,2 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $9,8 млрд, а також $2,7 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.
📊 За І півріччя на обслуговування та погашення було спрямовано 362,9 млрд грн, зокрема 116,8 млрд грн або 89,2% від плану - обслуговування і 246,1 млрд грн або 96,6% від плану - погашення.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 483,7 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні - 239 млрд грн. Найменше у лютому - 119,4 млрд грн.
Спроможності бюджету дозволяють покрити потреби на житло лише для 40% ВПО
🔷 На 2023 рік передбачено 57,6 млрд грн (3000 грн на осіб з інвалідністю та дітей, 2500 грн на інших осіб) на виплату допомоги на проживання ВПО. Середньомісячна чисельність ВПО, яким планується виплатити допомогу на проживання, становить 1,92 млн.
🔶 У перший рік повномасштабного вторгнення кількість ВПО виросла більш ніж утричі, серед них велику частку становлять особи, які потребують додаткового захисту та піклування. Майже половина домогосподарств (47%), що складаються з ВПО, мають дітей від 5 до 17 років, 41% мають осіб похилого віку віком від 60 років, 36% мають хронічні захворювання, у 25% є особи з інвалідністю.
🔷 Для чверті ВПО грошова допомога від держави є основним джерелом доходу, яку використовують переважно на базові потреби.
75% ВПО потребують фінансової підтримки, 47% ВПО повідомляють про потреби в додатковому одязі та взутті, 37% ВПО потребує медичних послуг.
Майже для чверті ВПО (24%) грошова допомога є основним джерелом доходу. Грошову допомогу переважно використовують на медичні послуги, їжу, оренду житла.
🔶 Наразі держава фокусується на забезпеченні базових потреб ВПО на новому місці проживання та інтеграції ВПО в нових громадах. Найбільше держава витрачає на послуги, пільги та компенсації, що спрямовані на забезпечення базових потреб ВПО. Інтеграція в нових громадах є другим напрямком за кількістю допомог і охоплює працевлаштування, освіту, підтримку дітей.
🔷Житло є однією з головних базових потреб ВПО. Проте через велику кількість осіб, які потребують цього виду допомоги, невідрегульовані механізми забезпечення та відсутність належного фінансування держава не готова покрити наявні потреби. За останніми розрахунками Київської школи економіки (станом на травень 2023) 162,6 тис. житлових будівель було зруйновано та пошкоджено.
Кількість запланованого та збудованого житла, зокрема модульних будинків, в рази менша, ніж потреби ВПО.
❗️Більше інформації про допомогу ВПО від держави та що потрібно змінити у цьому напрямку для інших категорій осіб, які потрапили в складні життєві обставини, читайте в нашому дослідженні.
Військовий збір держави, яка воює
💰 З часу повномасштабного вторгнення постійно виникає потреба в додаткових коштах для фінансування зростаючих військових потреб — починаючи з базових оборонних закупівель і завершуючи пошуком ресурсу для виплат достатнього грошового забезпечення військовослужбовцям. Насправді для цього в бюджеті існує окреме джерело — військовий збір.
🤔 Але чи вирішує він ті завдання, які на нього покладались при запровадженні?
❗️ Відповіді на це та інші питання щодо військового збору читайте у новій статті від нашого Центру
$2 млрд — сума прямих збитків від підриву Каховської ГЕС
Згідно з аналізом команди KSE Institute в рамках проєкту "Росія заплатить", перші прямі збитки внаслідок підриву Каховської ГЕС вже становлять $2 млрд.
💔 Житловий сектор: Збитки від затоплення приватних будинків та інфраструктури оцінюються в $950 млн, більшість з них на лівому березі Дніпра. Аналіз супутникових знімків та моделювання виявили 32 тисячі будинків в зоні ризику.
💧 Водопостачання: Недостача води через знижений рівень Каховського водосховища може призвести до відсутності води в деяких областях. На будівництво водогону виділено $41 млн, які увійдуть до оцінки непрямих збитків.
⚡️ Енергетика: Прямі збитки від підриву ГЕС становлять $586 млн, що складає понад чверть загальних збитків. Потрібні $1 млрд на побудову нової ГЕС.
🚗 Транспорт: Збитки для транспортної інфраструктури оцінюються в $311 млн.
🏭 Промисловість: Попередні оцінки вказують на втрати промислових підприємств та бізнесу у розмірі $105 млн.
🌾 Сільське господарство: Втрати сільського господарства становлять $25 млн через знищення посівів, худоби та риби.
🌍 Довкілля: Збитки, завдані навколишньому середовищу, оцінюються у $1,5 млрд, включаючи витік нафти та зміну рівня солоності Чорного моря.
Детальніше на сайті KSE та проекту damaged.in.ua
Затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2023 рік
📝 Днями Кабмін затвердив збалансований бюджет Пенсійного фонду України (ПФУ) на 2023 рік, відповідно до якого доходи Пенсійного фонду з усіх джерел складають 768,9 млрд грн, що на 23,9% більше, ніж фактично отримано фондом минулого року.
📊 Власні доходи ПФУ за планом становитимуть 451,1 млрд грн, що на 47,5 млрд грн (11,8%) більше, ніж фактично отримано Фондом у 2022 році. Для забезпечення проведення перерахунку пенсій у 2023 році трансферт з Держбюджету на виплату пенсій збільшено до 249 млрд грн, що на 38,6 млрд грн (18,3 %) більше, ніж фактично спрямовано до Фонду у 2022 році.
⬆️ Підвищення доходів ПФУ відбувається не лише за рахунок збільшення трансферту з держбюджету та надходжень від ЄСВ, але й через нові повноваження Фонду з виплати житлово-комунальних субсидій та допомог у межах соціального страхування.
💸 За планом ПФУ отримає з державного бюджету 37,9 млрд грн на виплати субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, а з надходжень від ЄСВ — 27,7 млрд грн на виплати з соціального страхування.
📈 Видатки Пенсійного фонду цього року планово зростуть до 768,9 млрд грн, що більше на 178,9 млрд грн або на 30%, ніж фактично склали у 2022 році.
Скільки втрачає Україна від війни: збитки житлового фонду
Житловий фонд України зазнав збитків у розмірі понад $54 млрд внаслідок повномасштабної війни станом на кінець травня 2023 року.
За даними проєкту KSE Institute "Росія заплатить" - це третина загальних прямих збитків країни.
Головна частина збитків - $46,6 млрд припадає на руйнування та пошкодження багатоквартирних будинків.
Загалом пошкоджено понад 163 тисячі об'єктів житлового фонду, з яких 59 тисяч були повністю зруйновані.
Найбільші збитки зафіксовані в Донецькій, Луганській, Харківській, Київській, Миколаївській та Чернігівській областях.
Детальніше на сайті KSE та damaged.in.ua
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Грошове забезпечення військовослужбовців: які відомства виплачують?
📎 Однією з найбільш гострих публічних дискусій першого півріччя 2023 року було обговорення ситуації зі скасування/повернення доплат військовослужбовцям. Часто при цьому брались до уваги лише військовослужбовці Збройних сил України і, можливо, ще підрозділи МВС (Нацгвардія та ін.). Насправді ж виплати грошового забезпечення здійснюють аж 18 відомств.
⬆️ Звичайно, левова частка виплат проводиться Міністерством оборони – за перші 4 місяці 2023 року — 216,75 млрд грн (74,6% усіх таких видатків). Цікаво, що цього року частка Міноборони у загальному обсязі видатків на виплати військовим зросла на 5,9 в.п. (у 2022 році було 68,7% і за весь рік загальний обсяг склав 512,87 млрд грн.)
🔘 Кожна п’ята гривня грошового забезпечення військовослужбовцям виплачувалась структурами МВС (57,8 млрд грн за перші чотири місяці 2023 року). З них найбільше Національній поліції – 18,7 млрд грн та Нацгвардії – 16,8 млрд грн. Прикордонники отримали 12,75 млрд грн грошового забезпечення військовослужбовцям, а ДСНС провело таких виплат на 8,1 млрд грн.
🔘 Військовослужбовці у складі Служби безпеки України отримали 7,74 млрд за січень-квітень 2023 року, а в ГУР МО — 2,97 млрд грн.
🔘 Найменше виплат провело Бюро економічної безпеки (97,4 млн грн), НАБУ (238,4 млн грн) та Державна судова адміністрація (254,2 млн грн). Частка останньої цього року суттєво скоротилася.
❓Бюджетний барометр за травень. Що далі та які ключові ризики?
✳️ ЄС продовжив на рік режим безмитної торгівлі з Україною. Це підтримає українські компанії-експортери.
✳️ Уряд ініціював чергові зміни до Бюджетного кодексу, які необхідні для покращення стану публічних фінансів, а також передбачені в програмі МВФ.
‼️ Ключові ризики:
❗️Невиконання умов, що впливають на обсяг міжнародної допомоги. Надходження коштів від ЄС надалі перестане буде безумовним, а передбачатиме виконання зобов’язань, зафіксованих у меморандумі – реформи у галузях верховенства права, енергетики, ефективного врядування та макрофінансової стабільності. Невиконання цих умов може призвести до втрати ритмічності у фінансовій підтримці міжнародних партнерів.
❗️Невиконання структурних маяків, передбачених домовленостями з МВФ – лише у першому читанні ухвалений законопроєкт щодо відновлення довоєнної системи оподаткування, який, як очікувалось, мав би почати діяти вже з 1 липня. Робота над законопроєктом все ще триває, народні депутати вносять нові правки та пропозиції, через що набуття чинності Закону найімовірніше буде перенесено на 01 серпня 2023 року.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2023 року // Read about these and other budget details in the May 2023 Budget Barometer in English
Україна планує долучитись до співпраці з ЄС в галузі оподаткування (Fiscalis)
📄 У Верховній Раді зареєстровано президентський законопроєкт про участь України у програмі ЄС для співробітництва в галузі оподаткування Fiscalis.
❓Що таке Fiscalis?
Це програма співпраці ЄС, яка дає змогу податковим адміністраціям та офіційним особам ефективно взаємодіяти у боротьбі з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням. Учасниками цієї програми можуть бути не лише члени ЄС, а й асоційовані члени та держави-сусіди (крім України, наразі виявили бажання долучитися до програми Албанія, Боснія та Герцеговина, Грузія, Косово, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Туреччина).
Фінансування програми на 2021-2027 роки складає 269 млн євро.
🤔 Наскільки корисною може бути Fiscalis для України?
Ця програма може бути корисною для посилення співпраці між податковими органами України та держав-членів ЄС, а також для обміну кращими практиками щодо протидії податковому шахрайству, уникненню оподаткування та розрахунку і зниження податкових розривів. З огляду на стрімкі євроінтеграційні прагнення України, а також значну потребу в пошуку додаткових джерел наповнення бюджету, участь країни матиме більше переваг, ніж недоліків. Щодо останнього, то йдеться про додаткові видатки з бюджету, але їх обсяг неспівставний з потенційними вигодами — участь у програмі передбачає сплату внесків — 1,5 млн євро (59,7 млн грн) за весь період, з яких у 2023 році - 290,3 тис. євро (11,4 млн грн).
Джерела фінансування бюджету за п'ять місяців 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
#Бюджетний_барометр за травень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у травні?
❓За яким із податків знову не вдалося виконати план і з чим це пов’язано?
❓Які ризики можуть вплинути на ритмічність міжнародної підтримки?
❓Які зміни бюджетного законодавства слід очікувати та як це може вплинути на бюджетну систему?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2023 року
Вплив знищення агресором Каховської ГЕС на держбюджет
📉Підрив росією Каховської гідроелектростанції спричинив цілу низку наслідків, що продовжують зростати. Серед іншого, вони матимуть безпосередній вплив на держбюджет як в коротко-, так і в довгостроковій перспективі.
💰Сьогодні Комітет Верховної Ради України з питань бюджету погодив виділення з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії 1,5 млрд грн для реалізації протягом двох років проекту з будівництва магістральних водогонів (проект буде реалізовувати Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України). Після цього у Фонді залишатиметься 55,8 млрд грн.
📝 Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства, рішення Уряду про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії набувають чинності після погодження профільним комітетом ВРУ.
⬇️ Окрім цього, бюджетними втратами будуть ненадходження податків та зборів від платників з територій, що постраждали внаслідок чергового акту агресії (майнові податки, підприємницький дохід та прибутки суб'єктів господарювання, втрати мільйонів тон урожаю та рибного господарства та багато іншого). Також додатковим викликом для держбюджету буде збільшення потреби у соціальних видатках для людей, які втратили житло та потребують соціального захисту від держави. У середньо- та довгостроковій перспективі буде потреба в значних видатках бюджету, зокрема на інфраструктуру та відновлення екології регіону.
Уряд ініціює чергові зміни до Бюджетного кодексу.
Що головне в законопроекті?
1️⃣ проекти змін держбюджету повинні бути підтриманими Мінфіном (експертним висновком) ще до голосування в залі. Це має убезпечити від популістичних законопроектів, які голосуються народними депутатами, однак не мають достатнього для виконання фінансового ресурсу, чим розбалансовують бюджетну систему України;
2️⃣ відновлюються звичні вимоги щодо порядку внесення змін до держбюджету (особливі, спрощені вимоги зберігаються лише до змін пов'язаних з сектором безпеки і оборони);
3️⃣ з наступного року відновлюється середньострокове бюджетне планування (в т. ч. підготовка Бюджетної декларації), яке є надважливою складовою реформування державних фінансів;
4️⃣ призупиняються вимоги до обсягу державного боргу (призупиняється правило про недопущення перевищення 60% ВВП) та до граничного обсягу надання державних гарантій (вони не зможуть перевищувати 3% планових доходів загального фонду, за винятком тих, що надаються на підставі міжнародних договорів).
❗️Усі ці зміни важливі не лише як частина виконання зобов'язань України перед МВФ, але й необхідні для покращення стану публічних фінансів
Дослідження механізмів підтримки осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах
📉 Внаслідок повномасштабної війни рівень життя в Україні значно погіршився, зросла частка населення, яке критично потребує допомоги. При цьому, обмежені ресурси держави змушують підвищувати ефективність системи підтримки. При формуванні подальших заходів з підтримки населення органам влади потрібно буде пріоритезувати підтримку.
📝 Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” підготував окреме дослідження на цю тему. Ключовою причиною розпочати аналітичну роботу було розуміння того, що в майбутньому ресурсні можливості держави будуть неспівставні з потребами всіх вразливих груп. Брак ресурсів може стосуватися не тільки фінансових спроможностей, але й відсутності в достатній кількості необхідної інфраструктури та фахівців, які можуть надавати ефективну соціальну допомогу. Це може спричинити маргіналізацію окремих категорій населення, а в довготривалій перспективі деструктивно вплинути на загальний добробут та економічний розвиток країни.
❗️Результати нашого дослідження читайте за посиланням.
Джерела фінансування бюджету за І півріччя 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Розподіл видів допомог (виплати, послуги, пільги) для ВПО за напрямками
Джерело: Міністерство соціальної політики, розрахунки Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ
Динаміка надходжень військового збору до держбюджету (л.ш.) та кількості його платників (п.ш.)
Джерело: Державна казначейська служба, Державна податкова служба
$385,7 млн акумулювали Уряд та міжнародні партнери для подолання наслідків підриву Каховської ГЕС
📉 Збитки від екологічної катастрофи внаслідок підриву Каховської ГЕС становлять близько 73 млрд грн або $2 млрд (за підрахунками KSE Institute). Повністю затоплено 9,6 тис. будинків, частково - 2,2 тис., близько 10 тис. га сільськогосподарських земель на правобережжі Херсонської області підтоплено (на лівобережжі ця цифра може бути в декілька разів більшою), не працює система зрошення, для близько 584 тис га землі, знищена унікальна флора і фауна (загине 95 тис тонн риби). І це далеко це всі наслідки, які очікуються.
✔️ На ліквідацію наслідків трагедії Урядом було виділено 11,6 млрд грн ($316 млн). З них 6,6 млрд грн — це кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на реалізацію понад 150 проектів у 8 областях України.
✔️ United24 та Монобанк спрямували 90 млн грн ($2,5 млн) на боротьбу із наслідками підриву Каховської ГЕС, зокрема на потреби рятувальникам, що працюють в зоні лиха.
💰 Міжнародні партнери заявили про фінансову допомогу для ліквідації наслідків на загальну суму приблизно $67,2 млн, зокрема:
🇺🇸 США — $0,6 млн від USAID на допомогу постраждалим господарствам;
🇬🇧 Велика Британія — 16 млн фунтів ($20 млн) для підтримки постраждалого цивільного населення;
🇪🇺 ЄС — 500 тис. євро ($0,6 млн) для вирішення негайних потреб через руйнування Каховської дамби;
🇯🇵 Японія — $5 млн для ліквідації наслідків підриву Каховської дамби;
🇨🇦 Канада — 47,5 млн канад. дол ($36 млн) на ліквідацію наслідків катастрофи. З яких 10 млн канад дол - для негайного реагування на катастрофу та 37,5 млн канад. дол. - на підтримку організацій, які реагують на потреби людей у постраждалих від повені регіонах;
🇧🇪 Бельгія — 3,5 млн євро ($3,8 млн) на електрогенератори, медичне обладнання, ліки, резервуари для зберігання питної води, намети;
🇨🇿 Чехія — 10 млн крон ($0,5 млн) для ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС;
🇱🇻 Латвія — 430 тис. євро ($0,5 млн) для подолання наслідків;
🇲🇩 Молдова — 4,2 млн леїв ($0,2 млн)- для ліквідації екологічних та гуманітарних наслідків.
📎 Звісно, розміри збитків в майбутньому ще можуть зростати, але й вже зараз очевидно, що цих коштів поки що недостатньо для покриття всіх наслідків катастрофи.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 та 2023 роки, млрд грн
Джерела: Огляд основних підсумків роботи Пенсійного фонду України за 2022 рік. Пенсійний фонд України; Постанова КМУ № 631 від 24.06.2023 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік
$60 мільярдів для України за результатами Конференції з питань відновлення України (URC 2023)
🔷 Ключову подію минулого тижня — Лондонську конференцію щодо відновлення — відвідало понад 1000 осіб, що впливають на прийняття рішень в державному та приватному секторах.
🔶 За підсумками заходу вдалося акумулювати близько 60 млрд дол.*, які будуть спрямовані на забезпечення фінансової стійкості, а також на підтримку проектів відновлення і відбудови України:
1️⃣ Найбільший пакет допомоги Україна отримає від Європейського Союзу - 50 млрд євро грантів, позик, коштів від конфіскованих російських активів. Ця сума - 45% коштів, яких не вистачає для покриття потреби для забезпечення фінансової стійкості і відновлення України до 2027 року.
2️⃣ Від Великої Британії 2,35 млрд фунтів ($3 млрд) — трирічна програма підтримки, кошти будуть спрямовані на зміцнення економічної та соціальної стабільності України.
3️⃣ Світовий банк виділить $1,76 млрд для забезпечення соціальних гарантій і фінансування матеріального забезпечення різних категорій бюджетних працівників. Це пряма бюджетна підтримка — додатково до раніше оголошених 18 млрд євро від ЄС, $9,9 млн від США та приблизно $4,5 млрд від МВФ.
4️⃣ Європейський банк реконструкції і розвитку у 2023 році планує виділити 600 млн євро ($656 млн) для підтримки української енергетики.
5️⃣ Від Європейського інвестиційного банку у 2023 році надійде 840 млн євро ($918,5 млн) для першочергових заходів відновлення інфраструктури України.
6️⃣ Від США — $1,3 млрд фінансової допомоги на енергетичні та інфраструктурні потреби.
7️⃣ Німеччина виділить 381 млн євро ($416,6 млн) додатково, на гуманітарні потреби
🔸Остаточні механізми та формат підтримки ще узгоджується, однак значна частина ресурсів, найімовірніше, буде надходити безпосередньо до держбюджету (а також до держкомпаній у випадку енергетики).
🔺Загальна сума бюджетної допомоги, яку Україна отримала у 2023 році (станом на 24.06.2023) становить $21,4 млрд. З них: 6,2 млрд —гранти і 15,2 млрд — кредити та макрофінансова допомога.
*зазначені суми — обсяг власних зобов'язань, про які оголосили партнери України
Видатки травня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У травні видатки загального фонду держбюджету склали 277,7 млрд грн при запланованих 282,7 млрд грн. При цьому, у майже 65% програм не було виконано планових місячних показників. Проте, завдяки програмам розпорядників сектору оборони і безпеки, які мають значні перевищення відносно плану, загальний відсоток недовиконання не є значним.
🔘 Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 109,9 млрд грн (при плані 108,7 млрд грн). З них 81,9 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 26,8 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 38,8 млрд грн, при запланованих 39 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду (22,7 млрд грн)
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 29,3 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️10,4 млрд грн — Нацполіція,
✔️8,8 млрд грн — Нацгвардія,
✔️6 млрд грн — Держприкордонслужба,
✔️3 млрд грн — ДСНС.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я в травні склали 13,7 млрд грн, майже 100% виконання плану. Левова частка коштів була спрямована на програму державних гарантій медичного обслуговування.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 99,1 млрд грн (з них військовим — 76,6 млрд грн тобто 77,3%). Ще 65,3 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 44,1 млрд грн - на соціальне забезпечення і 45,7 млрд грн - на обслуговування держборгу (виплати за внутрішніми позиками).
Екологічні наслідки війни, які виходять далеко за межі підриву Каховської ГЕС.
📅Станом на травень 2023 року у результаті бойових дій в атмосферне повітря вже потрапило близько 1,2 мільйона тонн забруднюючих речовин.
❗️Проєкт KSE Institute "Росія заплатить" оцінив загальні збитки вже на практично $4,2 млрд, з яких:
📍$1,8 млрд - втрати від лісових пожеж,
📍$1,6 млрд - трав'яних пожеж,
📍$752 млн - від горіння нафти та нафтопродуктів.
Понад 186 тисяч км² земель, а це 31% території України, знаходяться під загрозою пошкодження та забруднення.
Понад 20 тисяч км² пошкодженні більше ніж на 75%.
Території Донецької, Харківської та Запорізької областей зазнали найбільшої шкоди.
Загальні збитки від пошкодження територій та порушення ґрунтів внаслідок військових дій оцінюються в $9,8 млрд.
Детальніше - на сайті KSE та damaged.in.ua
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у травні?
✅ У травні план доходів загального фонду перевиконано на 10,4%. У цілому доходи загального фонду становили 184,0 млрд грн (на 21,2 млрд грн більше, ніж у квітні). Без урахування міжнародної допомоги надійшло 138,3 млрд грн (планували 125,3 млрд грн).
✅ Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано як Державною податковою, так і Державною митною службами: ДПС перевиконала план на 9,1% (+8,4 млрд грн), а ДМС - на 0,2% (+73 млн грн).
✅ Україна пройшла перший перегляд чотирирічної програми МВФ. Це дозволить отримати другий транш (900 млн дол. США) після затвердження угоди і надалі уникати грошової емісії.
❌ У травні знову не вдалося досягнути планових показників надходжень рентної плати за користування надрами (майже вдвічі менше за розпис), що, ймовірно, пов’язано із більшим зниженням світових цін на природний газ, ніж було закладено у бюджет. Водночас нижчі ціни газу означають менші компенсації для Нафтогазу, який постачає газ споживачам за ціною нижчою від ринкової.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2023 року // Read about these and other budget details in the May 2023 Budget Barometer in English
Фінансування бюджету за п'ять місяців 2023 року
⬆️ З початку року за рахунок грантів, внутрішніх позик та зовнішніх кредитів було профінансовано видатки вже на майже трильйон гривень. За січень-травень загальні надходження кредитів та грантів склали 965,4 млрд грн ($26,4 млрд в еквіваленті). З них:
✔️гранти — 226,5 млрд грн ($6,2 млрд);
✔️внутрішні запозичення (ОВДП) — 240,3 млрд грн ($6,6 млрд);
✔️зовнішні кредити — 498,6 млрд грн ($13,6 млрд).
🇺🇸Левова частка безповоротної фінансової підтримки надійшла від США — $6 млрд.
🇪🇺Від ЄС найбільше фінансової допомоги надійшло у вигляді пільгових кредитів — $8,1 млрд, ще $2,7 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізм Розширеного Фінансування.
📊 За цей період на обслуговування та погашення боргу було спрямовано 281,6 млрд грн, з яких 83,8 млрд грн — обслуговування і 197,8 млрд грн — погашення. Значна частка коштів була спрямована на внутрішній державний борг — 241 млрд грн.
✅За січень-травень вдалося залучити на 457,3 млрд грн більше фінансування, ніж було витрачено на погашення і обслуговування державного боргу.
📆 Найбільше фінансування надійшло у квітні - 239 млрд грн. Найменше у лютому - 119,4 млрд грн.
Доходи і видатки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, млрд грн
Джерело: Бюджетний комітет ВРУ
Обмеження продажу тютюну в магазинах Duty Free: що це дасть бюджету?
🛃 У Парламенті зареєстровано проект змін до митного законодавства, яким пропонується заборонити поміщення у митний режим безмитної торгівлі тютюнових виробів в магазинах Duty Free на період воєнного стану, Наявні залишки мають бути задекларовані та поміщені в інший митний режим. Окрім цього, буде діяти заборона на торгівлю такими магазинами тютюновими виробами вітчизняного виробництва. Також пропонується встановити обмеження на продаж тютюнових виробів такими магазинами на один чек (не більше 40 сигарет (2 пачки) або 10 сигар, або 20 сигарил, або не більше 50 грам різних виробів з тютюну сукупно).
🚭 Законопроект має на меті полегшити контроль за тіньовим обігом тютюнових виробів та інших підакцизних товарів. За даними Kantar Ukraine у 2022 році тіньовий сектор займав частку 21,9% (для порівняння у 2017 році — лише 2%), а нелегальний обіг тютюнової продукції призначеної для продажу у Duty Free або для експорту без акцизних марок складає понад 50% від нелегального обігу тютюнових виробів. Окрім цього, за даними Європейської бізнес асоціації щороку бюджет втрачає приблизно 22 млрд грн податкових надходжень, що становить 1,2% доходів держбюджету у 2022 році.
📊 Що це дасть бюджету?
З урахуванням того, що 50% такого незаконного обігу забезпечують магазини безмитної торгівлі, то лише ця схема ухилення від оподаткування завдає державі збитків приблизно на 10-11 млрд грн у вигляді несплачених податків. Це становить приблизно 10% від надходжень акцизного податку, або 0,5% доходів державного бюджету у 2022 році. Ці кошти можуть стати важливим додатковим резервом для покриття дефіциту і фінансування потреб безпеки та оборони.
🔔Перший випуск KSE Digest
📎 Шановні підписники, ми раді представити вам перший випуск KSE Digest, у якому зосереджено увагу на ключових показниках, що можуть бути цікавими експертам та дослідникам. У ньому ми проводимо поглиблений аналіз економічної політики, бюджетних та податкових змін, системи державних закупівель, а також оцінюємо поточну ситуацію у діловій та інвестиційній діяльності в Україні.
📊 Дайджест складається з шести основних частин, які відповідають основним сферам експертизи KSE Institute.
📈 Перший розділ «Макроекономіка» розроблений нами, Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute. Він охоплює оцінку впливу війни на економіку, аналіз поточної ситуації, а також можливі ризики та прогнози.
📄 Інші розділи KSE Digest розроблені нашими колегами з KSE Institute та присвячені оглядам ключових показників та тенденцій у сфері приватного бізнесу, аграрного сектору, державних закупівель, а також оцінці збитків та основним тенденціям у відновленні.
📖 Повну версію дайджесту англійською мовою читайте тут
Наші колеги, Центр досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр), запустили телеграм канал. Будемо раді вашому приєднанню!
🌽 Цей канал призначений для тих, хто цікавиться агропродовольчою та земельною політикою України; економікою землекористування; торговельними потоками; відносини України з іншими країнами у сфері продовольства та багато іншого.
✔️чіткі дані
✔️нові технології та практики
✔️якісна аналітика
❗️Переходьте за посиланням, щоб отримувати останні новини та аналітичні огляди у агропродовольстві України та світу!