-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
💰Уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік.
🤔 Наскільки він є реалістичним та які ризки можуть спіткати бюджетний сектор наступного року? Що буде з пенсіями, цінами і зарплатами? Які галузі, окрім безпеки та оборони, будуть пріоритетними для фінансування?
✅ На ці питання під час онлайн-презентації аналізу проєкту Закону про Держбюджет України на 2024 рік відповість Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.
📌 Дата і час: 18 вересня о 13:00
📌 Формат: онлайн-трансляція на сторінці Київської школи економіки у Facebook. Презентація аналізу проєкту Закону про Державний бюджет на 2024 рік
У коментарях всі охочі зможуть поставити запитання під час трансляції.
Уряд схвалив законопроєкт про зміни до Держбюджету-2023
📆 Напередодні подання проєкту Держбюджету-2024 в Парламенті було зареєстровано урядовий законопроєкт щодо внесення змін до ще поточного бюджету.
❗️Ключова причина змін - потреба у додаткових видатках (про що ми детальніше писали в нашому останньому Бюджетному барометрі)
Показники змін:
⬆️ Видатки: +317 млрд грн (+10,3% до поточного плану), з яких:
🔹 311 млрд грн - загальний фонд,
🔹6 млрд грн - спеціальний фонд.
⬆️ Доходи: +26 млрд грн (+1,9% до поточного плану), з яких:
🔹20 млрд грн - загальний фонд,
🔹 6 млрд грн - спеціальний фонд.
⬆️ Дефіцит: +291 млрд грн (+16,9% до поточного плану).
🪖Левова частка додаткового фінансування, а саме 298 млрд грн (94% від всього додаткового фінансування) мають бути спрямовані на сектори оборони і безпеки.
📈 Додаткове фінансування також передбачене для Міністерства соціальної політики у розмірі 16,5 млрд грн на програму соціального захисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини. Ще 6 млрд грн додатково планується направити до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на програму забезпечення реалізації проектів щодо відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» та інші програми.
📉 Також зміни передбачають зменшення фінансування по 33 бюджетним програмам на загальну суму 11,5 млрд грн.
Найбільше скорочення припадає на програму з обслуговування державного боргу – 10,7 млрд грн.
⁉️Ризики
Зміни до поточного бюджету критично необхідні, оскільки згідно з останнім розписом Міністерства фінансів видатки заплановані на рівні 180-190 млрд грн для жовтня-листопада та 146 млрд для грудня, що є суттєво нижчими від середньомісячних протягом року (250 млрд грн). Водночас відкритим залишається питання покриття додаткових видатків та відповідно зростання ймовірності емісійного фінансування, чого вдавалось уникати в цьому році.
#Бюджетний_барометр за серпень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у серпні?
❓Чи був виконаний план надходжень?
❓За якими видами економічної діяльності найбільше сплачено податку на прибуток підприємств?
❓Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за серпень 2023 року
Фінансування бюджету за січень-серпень 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за вісім місяців 2023 року склали 1,44 трлн грн ($39,3 млрд в еквіваленті).
З них:
🔘 гранти — 316,6 млрд грн ($8,7 млрд);
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 351,3 млрд грн ($9,6);
🔘 зовнішні кредити — 769,3 млрд грн ($21 млрд).
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $8,5 млрд — це допомога США. Однак у серпні вони не надходили до бюджету.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $13,1 млрд, а також $3,6 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми EFF.
📊 За січень-серпень на обслуговування та погашення було спрямовано 461,2 млрд грн, зокрема:
🔸301,5 млрд грн або 95,7% від плану — погашення і
🔸159,7 млрд грн або 94,2% від плану — обслуговування.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 659,4 млрд грн більше, ніж було витрачено на погашення і обслуговування державного боргу (у серпні — на 26,7 млрд грн).
📆 Загалом, найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.
Бюджетне планування та капітальні видатки під час великої війни
📉 Рівень фактично профінансованих капітальних видатків під час повномасштабної війни значно впав:
2021 рік - 134 млрд грн
2022 рік - 88 млрд грн
2023 рік - 112 млрд грн (план), а фактично при збереженні поточних тенденцій очікується близько 90 млрд грн.
Передусім це пов'язано з обмеженнями Постанови 590, яка відносить такі видатки до непершочергових.
📆 У 2021 році до повномасштабного вторгнення основою структури капітальних видатків були три сектори, які складали 82% всіх капвидатків:
1) економічна діяльність — 52 млрд грн,
2) загальнодержавні функції — 42 млрд грн,
3) громадський порядок та безпека —16,3 млрд грн.
✳️ У 2022 році структура капітальних видатків змінилася. Основними сферами стали:
1) громадський порядок та безпека — 40,2 млрд грн,
2) економічна діяльність — 20,2 млрд грн,
3) оборона — 12,5 млрд грн.
🤔 У 2023 році згідно запланованих показників очікувалось повернення структури розподілу капвидатків 2021 року, але фактичні показники виконання за І півріччя вказують на те, що тенденції 2022 року зберігаються:
🔘 Громадський порядок і безпека [здебільшого структури підпорядковані МВС — Нацполіція, Нацгвардія, ДСНС]: план - 29,6 млрд грн, факт за 1 півріччя - 19,4 млрд грн (65,5%), через що можна очікувати значного перевиконання плану та на кінець року отримати схожий на 2022 рік показник у 40 млрд грн.
🔘 Економічна діяльність [обороно-промисловий комплекс, Укрзалізниця, дороги]: план - 31,7 млрд грн, факт за І півріччя - лише 6,4 млрд грн (20%).
🔘 Загальнодержавні функції [субвенції місцевим радам на відбудову пошкоджень, ремонт доріг, компенсації за втрачене житло]: план - 26,4 млрд грн, факт за І півріччя - 6,7 млрд грн (25%).
🔘 Оборона [ЗСУ, ремонт та закупівля техніки]: план - 4 млрд грн, факт за І півріччя - 13 млрд грн (325%), тому на кінець року можна очікувати значне перевиконання планових показників.
⁉️Що це означає?
Бюджетне планування 2023 року в частині капітальних видатків передбачало повернення до ситуації в рік перед повномасштабним вторгненням. Незважаючи на задекларовані Урядом припущення про тривалість війни впродовж всього 2023 року, що справедливо враховувалось як песимістичний сценарій при формуванні бюджету-2023, фактично міністерства робили звичний запит на фінансування звичних капітальних видатків. В кінцевому результаті, найімовірніше, матимемо невиконання плану за одними напрями і значне перевиконання плану за іншими. Це обов'язково слід врахувати вже зараз, під час активної розробки бюджету-2024 та в подальшій взаємодії між Міністерством фінансів, головними розпорядниками бюджетних коштів та Парламентом під час бюджетних дискусій восени.
Що із декларуванням під час повномасштабної війни?
❓Як відбувається декларування доходів?
Кожного року, до 1 травня, частина громадян подає декларацію про майновий стан і доходи у електронній чи паперовій формі. Найчастіше це роблять, коли отримують доходи, із яких не були сплачені податки (іноземні доходи, доходи від здачі в оренду нерухомого майна тощо) або з метою застосування податкової знижки (для перерахунку податкових зобов’язань, коли були певні види витрат, як-от на освіту чи благодійність). До 1 серпня з задекларованих доходів громадяни сплачують ПДФО та військовий збір. До кінця року також можуть подати декларацію про майновий стан і доходи особи, які роблять це виключно для отримання податкової знижки або ж отримали від ДПС можливість довше зібрати підтверджуючі документи від інших держав для декларування іноземного доходу.
📊 Які результати деклараційних компаній під час повномасштабного вторгнення?
Під час воєнного стану проходить уже друга деклараційна кампанія. Кількість поданих декларацій знизилася, адже багато громадян втратили роботу або змінили резидентство через пошуки більш безпечних умов життя. У 2022 році загалом було подано майже 348 тис. декларацій, а у 2023 (станом на 21 серпня 2023) на 39% менше: лише 212 тис. декларацій. Важливо, що значно знизилися сума загального оподатковуваного доходу, і відповідно, задекларованого до сплати ПДФО і військового збору. При цьому, на 6% зросла сума неоподатковуваного доходу (в розрахунку на 1 декларацію — на 73%).
💰Що це дає бюджету?
Сплата податків під час повномасштабної війни має особливе значення — як відомо, саме власні доходи, передусім податкові надходження, Україна може використовувати на фінансування потреб Сил Оборони. Декларування доходів громадянами є важливою та невід’ємною частиною цього процесу. Кожна гривня важлива, а декларування приносить їх мільярди. Відновлення податкового контролю, про яке часто говорять міжнародні партнери, може покращити ситуацію в цій сфері і сприяти залученню додаткових резервів доходів держбюджету.
Фінансування бюджету за січень-липень 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за сім місяців 2023 року склали 1,35 трлн грн ($36,9 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 316,6 млрд грн ($8,7 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 324,8 млрд грн ($8,8)
🔘 зовнішні кредити — 708,9 млрд грн ($19,4 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $8,5 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $11,6 млрд, а також $3,6 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми. У липні також надійшло $1,5 млрд позики під гарантії Уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку.
📊 За січень-липень на обслуговування та погашення було спрямовано 401 млрд грн, зокрема 273 млрд грн або 95,7% від плану — обслуговування і 128 млрд грн або 92,5% від плану — погашення.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 632,7 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у липні — на 149 млрд грн.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у лютому — 119,4 млрд грн.
Видатки липня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У липні видатки загального фонду держбюджету склали 231,8 млрд грн при запланованих 251 млрд грн — показник недовиконання плану складає 7,7% . Це передусім зумовлено різницею між фактичними та плановими показниками за окремими програмами сектору оборони і безпеки.
🔘Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 117,6 млрд грн (при плані 113,6 млрд грн). З них 83,4 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 32,3 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання (на 14,2% більше плану)
🔘 Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,2 млрд грн, при запланованих 36,4 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 26,4 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️8,1 млрд грн — Нацполіція,
✔️8 млрд грн — Нацгвардія,
✔️5,8 млрд грн — Держприкордонслужба,
✔️3,5 млрд грн — ДСНС.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України в травні склали 12,8 млрд грн при плані 14 млрд грн. 11,2 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у червні було витрачено 11,3 млрд грн, при планових 7,4 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 100,5 млрд грн (з них військовим — 76,9 млрд грн). Ще 65,3 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 40,3 млрд грн на соціальне забезпечення і 11,3 млрд грн на обслуговування держборгу.
Мінфін знову планує спрямовувати ПДФО від військовослужбовців до державного бюджету замість місцевих бюджетів
Міністерство фінансів нещодавно розіслало традиційний серпневий лист місцевим органам влади "Про особливості складання проектів місцевих бюджетів на наступний рік" (№05110-08-6/22354 від 16.08.2023).
Ключовою новацію стало повідомлення, що держбюджет та міжбюджетні відносини розраховуються з урахуванням факту, що ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, у 2024 році зараховуватиметься до державного бюджету, а не частково до місцевих бюджетів, як це є сьогодні. Нагадаємо, що в минулому році така ідея вже була, однак в кінцевому результаті ці кошти таки залишились за місцевими бюджетами.
Також не передбачається продовження норми про додаткові 4 в.п. загальної частки ПДФО, що йшли в бюджети громад в останні 2 роки (тобто частка знову складатиме 60%, як це закладено в Бюджетному кодексі, а не 64% як цього та минулого року).
У результаті прогнозні показники доходів місцевих бюджетів на 2024 рік порівняно з планом зі змінами на 2023 рік зменшено на 36,8 млрд грн, або на 7,3%. Враховані в бюджеті показники ПДФО на 2024 рік до місцевих бюджетів становлять 270,1 млрд гривень (-18,2% до очікуваного показника 2023 року). Це вже з урахуванням поступового зростання ділової активності суб’єктів господарювання.
Враховуючи зростаючі потреби у видатках місцевих бюджетів, передусім на захищені статті, серед яких очікується зростання мінімальної заробітної плати (з 01 січня 2024 року – 7 100 грн, з 01 липня 2024 року – 8 000 грн), видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв +12,5%, потенційна нестача освітньої субвенції тощо, така новація може призвести до розбалансованості частини місцевих бюджетів, тобто ситуації, коли видаткові зобов'язання не можуть бути перекритими плановими доходами бюджету.
Також не варто забувати, що є громади, для яких це джерело було важливим і до повномасштабного вторгнення. Відповідно якщо його прибрати, то виникне потреба у додатковій трансфертній підтримці цих громад з державного бюджету. Однак, для таких та інших дисбалансів, Мінфін планує додаткову дотацію в розмірі 23,9 млрд грн. Ці кошти повинні дати можливість цільово підтримати окремі громади.
Що далі?
З одного боку, в період воєнного стану та критичної потреби у власних фінансових ресурсах держбюджету, логічно змінювати законодавство, в т.ч. бюджетне, якщо це збільшить спроможність Сил Оборони. З іншого — важливо перед прийняттям рішень ретельно змоделювати ситуацію в розрізі окремих місцевих бюджетів. Зрештою, на сьогодні це лише лист та розрахунки Мінфіну. Остаточно бюджет буде розглядатись в Парламенті і, як показує досвід минулого року, все може змінитись навіть не дійшовши до наступних бюджетних читань.
❓Бюджетний барометр за липень. Що далі?
✳️ Активно триває робота над розробкою Фінансового інструменту для України (Ukraine Facility) від ЄС, анонсованого Європейською комісією під час Конференції з відновлення України (URC-2023). Інструмент передбачає фінансування протягом 2024-2027 років в обсязі до 50 млрд євро, з яких левова частка - це пряма бюджетна підтримка.
✳️ За оцінкою НБУ, відновлення довоєнного рівня податків на пальне з липня 2023 року додатково стимулюватиме інфляцію, (+0,7 в.п. прямого внеску в зміну ІСЦ у 2023 році плюс непрямий вплив через те, що у ціні багатьох товарів та послуг закладено видатки на пальне), хоча її рівень на кінець 2023 року все ж очікується нижчим, ніж враховано в бюджеті.
✳️ Активізується боротьба з тіньовим ринком і несплатою податків:
🔘 Україна запускає нову Дорожню карту з імплементації Плану дій BEPS для наближення податкової системи до міжнародних податкових стандартів. Очікується підтримка ОЕСР у впровадженні міжнародних стандартів оподаткування для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), допомога у вирішенні проблем податкової політики та адміністрування, які виникли внаслідок війни та ін.
🔘 Президент підписав законопроект № 8287, яким передбачається запровадження з 1 січня 2026 року електронної марки акцизного податку, що дасть можливість відстежувати рух алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет від виробника/імпортера до кінцевого споживача, а також контролювати повноту і своєчасність сплати сум акцизного податку за такі товари.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2023 року // Read about these and other budget details in the July 2023 Budget Barometer in English
#Бюджетний_барометр за липень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у липні?
❓Чи був би виконаний план надходжень без міжнародної підтримки?
❓За якими із податків не виконано план та чому?
❓Які додаткові ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2023 року
Збитки України від війни продовжують зростати і вже складають $150,5 млрд.
🔘 За даними проєкту KSE Institute «Росія заплатить» станом на червень 2023 року:
💔 Збитки в житловому секторі зросли до $55,9 млрд, а загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тисяч
🚧 Інфраструктура (транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, залізнична інфраструктура, а також авіаційна галузь та портова галузь) зазнали втрат на загальну суму $36,6 млрд.
🏢 Значних збитків зазнав бізнес - оцінюються на рівні $11,4 млрд. Від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих й середніх приватних підприємств та держкомпаній.
👨🎓Збитки сфери освіти зросли до $9.7 млрд, з пошкодженням понад 3,4 тисяч закладів.
⚡️Збитки завдані інфраструктурі української енергетики, за попередніми оцінками, складають $8,8 млрд, з яких $638 млн прямі збитки сфери від підриву ГЕС.
🌾 $8,7 млрд складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни.
Детальніше — на сайті KSE, damage.in.ua
Видатки червня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У червні видатки загального фонду держбюджету склали 265,1 млрд грн при запланованих 302,2 млрд грн — показник недовиконання плану складає 12,3% . Це передусім зумовлено різницею між фактичними та плановими показниками за окремими програмами сектору оборони і безпеки.
🔘Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 104,7 млрд грн (при плані 115,2 млрд грн). З них 78,9 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 24,6 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,8 млрд грн, при запланованих 36,8 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 31,4 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️8,5 млрд грн — Нацполіція,
✔️11,5 млрд грн — Нацгвардія,
✔️6,9 млрд грн — Держприкордонслужба,
✔️3,5 млрд грн — ДСНС.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України в травні склали 14 млрд грн при плані 14,2 млрд грн. 11,6 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у червні було витрачено 33 млрд грн, при планових 39,3 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 98,7 млрд грн (з них військовим — 75,5 млрд грн тобто 77,3%). Ще 60,7 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 42,5 млрд грн на соціальне забезпечення і 33 млрд грн на обслуговування держборгу.
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у червні?
✅ План доходів загального фонду перевиконано на 6,2% (без урахування міжнародної допомоги). Виконано місячний розпис як Державної податкової служби (+1,1% або 0,6 млрд грн), так і Державної митної служби (+6,8% або 2,0 млрд грн).
✅ Відбувся успішний перший перегляд програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) МВФ. В результаті 3-го липня до загального фонду державного бюджету України надійшов другий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі 890 млн дол. США.
❌ Не вдалося виконати план за окремими видами надходжень – ПДФО, податку на прибуток підприємств та рентної плати за користування надрами. За цими податками бюджет недоотримав 5,4 млрд грн в порівнянні з планом.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за червень 2023 року // Read about these and other budget details in the June 2023 Budget Barometer in English
#Бюджетний_барометр за червень 2023
🤔Що відбувалося з бюджетом у червні?
❓Яка ситуація із податковими надходженнями?
❓За якими із податків було виконано план, а за якими ні?
❓Які додаткові ризики з’являються для бюджетної стабільності та чого очікувати від нових профільних законопроектів?
❗️Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за червень 2023 року // Read about these and other budget details in the June 2023 Budget Barometer in English
Планові та пропоновані показники державного бюджету на 2023 рік, млрд грн
Джерело: Закон України "Про державний бюджет на 2023 рік", Урядовий законопроєкт 10038 про внесення змін до державного бюджету на 2023 рік
Уряд планує переспрямувати «військове» ПДФО від громад до держбюджету ще в цьому році
📆 Як ми вже писали раніше, Кабмін у розрахунках проєкту Держбюджету-2024 враховує в доходах спецфонду частину «військового ПДФО» (податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу). Сьогодні ці кошти є джерелом надходжень загального фонду місцевих бюджетів.
🤔 Однак, в Парламенті вже зареєстрований урядовий законопроект, в якому пропонується зробити це вже з 1 жовтня цього року.
Орієнтовно йдеться про 26 млрд грн (середньомісячні надходження в останні місяці помножені на три місяці, що залишились до кінця року).
📊 У спецфонді держбюджету ці кошти мають використовуватись у рівних частинах на дві цілі:
- Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;
- Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу.
💰 Окрім цього, законопроектом пропонується обмежити можливість громад використовувати залишки коштів, які утворяться наприкінці року, на цілі, відмінні від захищених статей видатків та військових потреб (дозволеними залишаться зарплати бюджетникам, оплата комунальних послуг, заходи підтримки тер.оборони тощо).
🔘 Ще однією новацією змін до Кодексу є перекидка коштів дорожнього фонду у загальний фонд, щоб бодай частково закрити потребу в додаткових видатках.
🤔Ризики
Для територіальних громад ці зміни означатимуть доволі значну втрату фінансового ресурсу, який використовується як на делеговані, так і на власні повноваження. І якщо для одних громад це виллється у втрату бюджету розвитку, то в інших може не вистачати на покриття потрібних і в час війни витрат.
Водночас будь-який додатковий ресурс важливий для держбюджету — передусім для потреб Сил Оборони, які фінансуються виключно внутрішніми доходами.
Зрештою, раптовість таких змін, окрім згаданого ризику розбалансованості бюджетної системи, не відповідає принципу обґрунтованості і певною мірою суперечить ідеї повернення в наступному році до середньострокового бюджетного планування, при якому такі різкі зміни посеред бюджетного періоду нівелюють його сенс.
Джерела фінансування бюджету за січень-серпень 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Структура капітальних видатків державного бюджету
Джерело: OpenBudget
Джерело: Державна податкова служба України, розрахунки Центру
Читать полностью…
Фінансування бюджету за січень-липень 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Структура фактичних видатків державного бюджету у липні 2023 року за економічною класифікацією
Джерело: Міністерство фінансів України
Доходи місцевих бюджетів від ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, млрд грн
Джерело: OpenBudget
❓Бюджетний барометр за липень. Які ключові ризики?
❗️Зниження доходів (у порівнянні з плановими показниками) через потенційно нижчі показники інфляції, ніж початково закладено в бюджеті. Річна інфляція сповільнюється вже 6 місяців поспіль. Споживча інфляція в річному вимірі з більше ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні (відповідно до аналогічних періодів минулого року), що перевершило очікування НБУ, тоді як у бюджетних розрахунках була закладена інфляція 28,4% грудень до грудня (високий ризик).
❗️Потреба в позапланових додаткових видатках. Може знадобитися докапіталізація державного "Укрексімбанку" за рахунок коштів державного бюджету. Також додаткові кошти можуть знадобитися для оборони (оскільки росія підвищує свій військовий бюджет та планує посилити мобілізацію) та ліквідації наслідків обстрілів, кількість яких знову зростає (середній ризик).
❗️Зменшення ділової активності та відповідно менша сплата податків наприкінці року через відновлення дефіциту електроенергії та ймовірні масштабні ракетні атаки ворога на інфраструктуру (середній ризик).
❗️Нижчі, ніж очікувалось, надходження податку з доходів фізичних осіб. За даними ЄБА, викликами ринку праці залишаються питання мобілізації, передбачуваності процедури бронювання, відпливу робочої сили за кордон та здійснення закордонних відряджень. У більшості регіональних компаній у лавах Збройних сил наразі служать до 20% військовозобов’язаних співробітників (низький ризик).
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2023 року // Read about these and other budget details in the June 2023 Budget Barometer in English
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у липні?
✅ У липні нарешті остаточно ухвалили та оприлюднили закон, відповідно до якого з 1 серпня відновлено довоєнну систему оподаткування, що було одним зі структурних маяків програми з МВФ. Такі зміни сприятимуть збільшенню податкових надходжень від компаній, які раніше користувалися пільгою - можливістю сплати єдиного податку за ставкою 2%.
✅ До загального фонду державного бюджету України надійшов другий транш позики у розмірі 890 млн дол. США від Міжнародного валютного фонду (МВФ).
✅ Фінансове становище Пенсійного фонду залишається стабільним. Трансферт ПФУ з державного бюджету продовжує покривати насамперед міжнародна допомога.
❌ План доходів загального фонду держбюджету без урахування міжнародної допомоги виконати не вдалося (на 4,2%). Враховуючи 47,6 млрд грн грантів, надходження становили 136,7 млрд грн.
❌ Податкові надходження, які адмініструє Державна митна служба, забезпечено в обсязі 38,5 млрд грн, що на 11% нижче від плану. Проведення реформ на митниці, зокрема боротьба з контрабандою, залишається одним із потенційних резервів залучення додаткових коштів до держбюджету.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2023 року // Read about these and other budget details in the July 2023 Budget Barometer in English
Новий випуск Ukrainian Recovery Digest
📊 Нагадаємо, що дайджест складається з кількох роздлілів, які відповідають основним сферам експертизи KSE Institute.
📈 Перший розділ «Публічні фінанси» розроблений нами, Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute. Він охоплює оцінку стану публічних фінансів у першому півріччі 2023 року, аналіз ключових факторів та тенденцій дохідної та видаткової частин, рівень та характеристику бюджетної підтримки України міжнародними партнерами, а також можливі ризики та прогнози.
📄 Інші розділи Ukrainian Recovery Digest розроблені нашими колегами з KSE Institute та присвячені оглядам показників у сфері приватного бізнесу, аграрного сектору, державних закупівель, а також оцінці збитків, основним тенденціям у відновленні та впливу санкцій.
Пенсії військовослужбовців в Україні: вислуга років
Повномасштабна війна росії проти України, розпочата у лютому 2022 року, загострила питання поточного грошового утримання та майбутнього пенсійного забезпечення військовослужбовців.
👆Як збалансувати потреби у гідному забезпеченні військовослужбовців сьогодні і в майбутньому враховуючи фінансові можливості держави? Розглядаємо досвід різних країн та пропонуємо рекомендації для України.
❓Які ключові відмінності відрізняють українське пенсійне законодавство для військовослужбовців від закордонного?
❓Як розраховується пенсійне забезпечення військовослужбовців за вислугу років в Україні?
❓Чим відрізняються формули розрахунку пенсійного забезпечення військовослужбовців від нарахування пенсії для цивільних громадян?
❓За якими правилами нараховується пенсійне забезпечення військовослужбовців у відставці в зарубіжних країнах?
Відповіді на ці та інші питання читайте у новій статті нашого Центру
Парламент спрямував кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) на військові закупівлі
📆 Цієї п'ятниці наберуть чинності чергові зміни до Держбюджету-2023, якими передбачено спрямування всього обсягу ДФРР на військові закупівлі — Парламент збільшив розмір бюджетної програми "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання" на 2 млрд грн.
Окрім того, змінами передбачені додаткові кошти на:
⬆️ Мінвідновлення — 59,1 млн грн, з яких 39,8 млн грн на заробітні плати в Міністерстві та 10,5 млн грн на нову програму — обслуговування банківських рахунків, що використовуються для заходів з відновлення
⬆️ Держагенство відновлення — 37,1 млн грн (з яких 30,4 млн грн на заробітні плати)
⬆️ Субвенцію на будівництво метро в м. Дніпро — 45,1 млн грн (в цілому на 2023 рік передбачено 4,6 млрд грн)
⬇️ Натомість зменшено розмір субвенції на компенсацію ризику населення, що проживає на території зони спостереження (-141,3 млн грн).
✅ Всі зміни відбулись за рахунок перерозподілу між бюджетними програмами, тому загальний обсяг видатків бюджету не змінився.
🔘Також законом передбачені зміни до порядку розподілу коштів ДФРР вже у 2024 році
Податок на додану вартість: особливості адміністрування і відшкодування. ЕКСПЛЕЙНЕР.
✅ Податок на додану вартість (ПДВ) — це податок на споживання, який діє у більш ніж 160 державах.
✅ Сьогодні ПДВ є невід’ємною складовою системи оподаткування в ЄС.
✅ В Україні ПДВ запроваджено у 1992 році і на сьогодні це бюджетоутворюючий податок, який у 2018-2021 роках в середньому приносив бюджету понад 37% доходів.
✅ Податку на додану вартість притаманні унікальні особливості адміністрування. Це єдиний податок, за яким передбачене бюджетне відшкодування.
❓То як формується і сплачується ПДВ?
❓Що таке податкова накладна, розрахунок коригування і чому вони часом блокуються?
❓Що означає “бюджетне відшкодування”, чому воно притаманне саме цьому податку і як воно здійснюється?
❓Які питання, пов’язані з адмініструванням та відшкодування податку на додану вартість, є найбільш чутливими для платників податку та держави?
❗️Відповіді на ці та інші питання шукайте в новому дослідженні нашого Центру за посиланням.
Адміністрування місцевих податків органами місцевого самоврядування: що варто врахувати?
✅ Серед пріоритетних дій Уряду на 2023 рік в частині продовження децентралізації та регіонального розвитку Кабмін передбачає надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування — адміністрування місцевих податків і зборів (зараз це робить податкова служба).
🤔 Очікується, що вже у вересні цього року Кабмін подасть законопроект(и) з відповідними змінами до чинного законодавства.
❓Але наскільки реально це запровадити на практиці?
❓Які переваги та недоліки такої зміни?
❓Чи виправданими є ризики й узагалі – навіщо і кому це потрібно?
❗️Відповіді на ці та інші питання шукайте в новій статті нашого Центру за посиланням