-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2022 – 2024 роки
Джерело: Державна служба статистики України, Національний банк України, прогноз Міністерства економіки України
Бюджет-2024. Деякі зміни у взаємовідносинах з місцевими бюджетами перед фінальним голосуванням
📆 Ще однією новацією дня є зміна рішення профільного комітету щодо проекту бюджету на 2024 рік. Це ще одне "болюче" питання для органів місцевого самоврядування, яке своїми коштами разом з "військовим ПДФО" мало підтримати держбюджет.
🤔 Про що йдеться?
У версії проекту держбюджету, поданій до другого читання, з'явилася стаття 45, якою планувалось повернення середньострокових позичок місцевих бюджетів з єдиного казначейського рахунку за 2009-2014 роки за рахунок вільного залишку коштів. Це кошти, які на той час надавалися на виконання делегованих державою повноважень, тому де факто мали б надходити з державного бюджету як фінансовий ресурс на ці повноваження. Позики надавались через прорахунки Міністерства фінансів, в окремих випадках навіть "примусово" і без потреби для окремих бюджетів.
❓Чому зараз і які ризики?
Рішення про переспрямування ПДФО посеред бюджетного періоду вкотре свідчать про нестачу власного фінансового ресурсу в держбюджеті, за рахунок якого Уряд може фінансувати потреби Сил Оборони. Вилучення із залишків місцевих бюджетів додаткових коштів — теж мало на меті зменшити вищезгаданий дефіцит. Йдеться про суму близько 9 млрд грн. Однак з часу виникнення заборгованості відбулось багато змін, в т.ч. децентралізація, тому сьогодні борги районних бюджетів мали б повертати громади, що й передбачалось в проекті Держбюджету-2024. При цьому, критерії розподілу цих боргів між громадами колишнього району були не до кінця визначені, що призвело б до чергового загострення як між сусідніми громадами, так і у взаємовідносинах між базовим (громади) і субрегіональним (райони) рівнями.
✅ Що в результаті?
Профільний комітет таки переглянув своє рішення і ст.45 буде сформульована в компромісному вигляді - вилучення безпосередньо не передбачене, однак Кабінету Міністрів України доручено "розробити механізм та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо врегулювання питання списання заборгованості". Це означає, що у випадку крайньої необхідності в покритті потреби власних ресурсів для фінансування Сил Оборони Кабмін зможе оперативно розробити такий механізм і таки вилучити ці кошти.
Фінансування бюджету за десять місяців 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Оподаткування процентних доходів банків, як це буде?
Українські банки у 2022 та у 2023 роках отримали та продовжують отримувати високі прибутки:
✅ У 2022 році чистий прибуток банків склав 21,9 млрд грн, а за перші 7 місяців 2023 року вже зріс до 95,1 млрд.
✅ Чистий процентний дохід у 2022 році склав - 151,7 млрд грн, а за сім місяців 2023 року - 111,3 млрд грн.
📈 Значні суми доходів банків привернули до себе увагу як до потенційного джерела додаткових надходжень державного бюджету, які можна використати на потреби Сил Оборони. Тож наприкінці серпня в Парламенті було зареєстровано законопроект 9656, яким запропоновано оподатковувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5%. А вже через місяць зареєстровано альтернативний, доопрацьований законопроект про оподаткування прибутку банків - 9656-д.
Що ж передбачають такі законопроекти?
🔘 Законопроект 9656 (про оподаткування чистих процентних доходів). У разі ухвалення цього закону оподаткування чистих процентних доходів почне діяти з початку 2024 року і триватиме до кінця 2026 р. Податок буде частиною податку на прибуток і додатково сплачуватиметься платником, не зменшуючи при цьому фінансовий результат до оподаткування.
🔘 Законопроект 9656-д (про підвищення ставки на прибуток банків із 18% до 36%). Вже ухвалено у першому читанні. Саме цей законопроект вказаний у висновках до проекту держбюджету-2024, як такий, що має забезпечити додаткові надходження податку на прибуток підприємств. На відміну від першого, він передбачає підвищення ставки податку на прибуток банків вдвічі — із 18% до 36% (з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року). Згідно із висновками, це дасть додаткові 9,9 млрд грн.
Чи реалістична ця сума?
💰 Якщо за перші вісім місяців цього року чистий прибуток банків склав 95,1 млрд грн, що в середньому становить 11,9 млрд грн/місяць, то у річному вимірі - це 142,7 млрд грн. Збільшення ставки до 36% або на 18% від теперішньої, у цьому році дало б можливість додатково акумулювати 25,7 млрд грн податку (142,7 млрд грн х 18%). А це 23,2% планових на 2023 рік надходжень податку на прибуток підприємств (ППП на 2023 рік - 110,7 млрд грн).
✅ Тому 9,9 млрд грн це доволі реалістичний прогноз, що буде досягнутий у разі ухвалення законопроекту.
У чому ризики для бюджету?
⁉️ Основними ризиками є зниження кон'юнктури на фінансових ринках країни, зниження процентних ставок за депсертифікатами та ОВДП, що відповідно вплине на розмір очікуваних доходів від податку на прибуток підприємств. З огляду на поточні тенденції – зниження інфляції (із 26% - у січні до 7,1% - у липні, макропрогноз Мінекономіки на 2024 рік - 13,8%), облікової ставки НБУ (протягом 2023 року із 25% до 16%), загалом, стабілізації економіки, обсяг отриманого чистого прибутку банків у наступні роки може скоротитися, що і призведе до меншого фіскального ефекту від підвищення ставки податку на прибуток банків.
Видатки вересня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У вересні видатки загального фонду держбюджету склали 230 млрд грн при запланованих 255,2 млрд грн — показник недовиконання плану складає 10% . Це передусім зумовлено різницею між фактичними та плановими показниками за окремими програмами сектору оборони і безпеки.
🔘Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 90,1 млрд грн (при плані 111 млрд грн). З них 82,1 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 7,1 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання (на 71,8% менше плану). Найімовірніше, це свідчить про спрямування коштів передусім на забезпечення ЗСУ за рахунок закупівель та ремонту військової техніки, що зумовлено нестачею власних надходжень до бюджету. У зв'язку з цим в жовтні набрав чинності закон про внесення змін до держбюджету.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 40 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️12,6 млрд грн — Нацгвардія
✔️11,8 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️8,7 млрд грн — Нацполіція
✔️3,7 млрд грн — ДСНС.
🔘 Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,4 млрд грн, при запланованих 35,3 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у вересні склали 13,6 млрд грн при плані 14 млрд грн. 11,8 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у вересні було витрачено 12,5 млрд грн, при планових 13,6 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 111,5 млрд грн (з них військовим — 87 млрд грн). Ще 47 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 39,9 млрд грн на соціальне забезпечення і 12,5 млрд грн на обслуговування держборгу.
ТОП-5 сфер за обсягом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, млрд грн
Джерело: Державна податкова служба України
#Бюджетний_барометр за вересень 2023
🤔Що відбувалось з бюджетом у вересні:
❓Чи був виконаний план надходжень?
❓Які надходження від основних податків?
❓Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2023 року
Фінансування бюджету за січень-вересень 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за три квартали 2023 року склали 1,58 трлн грн ($43,3 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 362,3 млрд грн ($9,9 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 388,2 млрд грн ($10,6)
🔘 зовнішні кредити — 831,2 млрд грн ($22,7 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $9,7 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $14,6 млрд, а також $3,6 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.
📊 За січень-вересень на обслуговування та погашення було спрямовано 522,5 млрд грн, зокрема 350,3 млрд грн або 95,8% від плану — погашення і 172,2 млрд грн або 94,1% від плану — обслуговування.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 696,9 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у вересні — на 37,5 млрд грн.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.
Розподіл бюджетів територіальних громад за часткою "військового" ПДФО у загальних доходах (січень-липень 2023 року)
Джерело: OpenBudget, розрахунки Центру
Соціальні видатки: що і чому фінансує держава у І півріччі 2023 року
🤔За даними Мінсоцполітики, у першому півріччі 2023 року майже 4,9 млн громадян були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Із них 1,3 млн - люди похилого віку, 1,1 млн - діти, 200 тисяч - особи з інвалідністю. За оцінкою Світового банку, через втрату майна та засобів до існування за межею бідності опинилися 7,1 млн людей. Агентство ООН у справах біженців повідомляє, що 17,6 млн людей в Україні потребують термінової гуманітарної допомоги та захисту.
❓ Які зміни у соціальному захисті населення відбулися у першому півріччі 2023 року?
❓ Чи вистачає коштів на соціальне забезпечення і як вони розподіляються?
❓ Який обсяг коштів держава спрямувала на виплати допомоги на проживання ВПО?
❓ Скільки коштів виділено на допомогу для потерпілих внаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС?
✅ Відповіді на ці та інші питання читайте в нашому огляді соціальних видатків за І півріччя 2023 року на сайті KSE українською та англійською мовами, а також у статті на Вокс Україна.
Структура фактичних видатків державного бюджету у серпні 2023 року за економічною класифікацією
Джерело: Міністерство фінансів України
Дефіцит державного бюджету до ВВП, %
Джерело: Державний бюджет на 2023 рік (зі змінами), Проєкт Державного бюджету на 2024 рік
Видатки за функціональною класифікацією* (загальний та спеціальний фонд), млрд грн
*разом із загальнодержавними видатками та кредитуванням
Джерело: Державний бюджет на 2023 рік (зі змінами), проєкт Державного бюджету на 2024 рік
Проєкт Закону про державний бюджет на 2024 рік: ключові риси
📅15 вересня уряд подав до Верховної Ради другий бюджет воєнного стану.
❓Які надходження виростуть, а які знизяться?
❓Які видатки в пріоритеті?
❓Наскільки виросте державний борг України у 2024 році?
❓Які головні ризики виконання бюджету?
Відповіді на ці та інші питання читайте у звіті нашого Центру
Ключові податки бюджету на 2023-2024 роки, млрд грн
Джерело: Проект ДБУ-2024, ЗУ "Про ДБУ на 2023 рік"
Парламент затвердив Бюджет-2024 в цілому
📆 Сьогодні 276 народних депутати підтримали законопроект про Держбюджет-2024 в цілому.
✅ Перед другим читанням Міністерство економіки оновило макропрогноз, що внесло зміни в ряд розрахунків при розробці проєкту держбюжету.
📌 Були скориговані показники щодо 2023 року, який є базовим для розрахунку багатьох показників бюджету наступного року. Це, передусім, пов’язано із тим, що у другому кварталі, темпи відновлення ділової активності були вищими, ніж очікувалось:
⬆️ реальний ВВП збільшився порівняно з І кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2022 року – на 19,5% за даними Держстату.
📈 Як наслідок, очікуване зростання реального ВВП у 2023 році було скориговано із 2,8% до 5%.
📉 Але, водночас, дещо знизились показники його зростання у 2024 році з 5% до 4,6%, що пов'язано з перерозподілом очікуваного росту між кварталами в наступні роки.
📊 Індекс споживчих цін також було уточнено, що пов’язано зі сповільненням інфляції та дефляцією в липні та серпні 2023 року — 110,8% ➡️ 109,7% грудень до грудня
💸 Прогнозована середньомісячна заробітна плата у 2023 році зросла на 2,3% до 18,5 тис. грн, а у 2024 році цей показник було скориговано в напрямку зменшення до 21,8 грн (-0,2%).
💵 Також проєкт держбюджету-2024 до другого читання розроблявся із очікувань, що середнє значення обмінного курсу у 2024 році становитиме 40,7 грн за дол. США (-1,7%).
Парламент схвалив зміни до Бюджетного кодексу
📆 Сьогодні у Верховній Раді в цілому прийнято зміни до БКУ - законопроект 10037 підтримали 253 народних депутати.
❗️Ключове — передача «військового» ПДФО з місцевих бюджетів та акцизного податку з дорожнього фонду до Державного бюджету на потреби Сил Оборони.
📎 Про деталі та ризики такого рішення щодо ПДФО ми писали в цьому дописі, а про наслідки для окремих громад — ось тут.
💸 В кінцевому результаті до Держбюджету з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» надійде в таких пропорціях:
- 50% для Держспецзв'язку на дрони;
- 50% для Міноборони на закупівлю артилерійських систем.
💸 У 2024 році:
- 45% - для ДСЗІ на дрони;
- 45% - для Мінстратегпром для розгортання виробництва;
- 10% - військовим частинам (пропорційно до сплаченого ПДФО).
❗️Щодо місцевих бюджетів, то в цьому році "військове" ПДФО за листопад та грудень вже буде спрямовуватись безпосередньо в держбюджет, а "жовтневі" кошти, які в багатьох громадах вже встигли бути "освоєними" на різні цілі, найімовірніше, будуть вилучені з котлових рахунків. Це означатиме необхідність секвестру місцевих бюджетів частини територіальних громад (тих, які не мають достатньо залишків, щоб перекрити планові видатки)
📎 З іншого боку, залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за січень – жовтень 2023 року збільшились на 91,1 млрд грн і станом на 01.11.2023 становлять 206,5 млрд грн.
Фінансування бюджету за січень-жовтень 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за десять місяців 2023 року склали 1,75 трлн грн ($47,8 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 404,3 млрд грн ($11,1 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 452 млрд грн ($12,4)
🔘 зовнішні кредити — 889,4 млрд грн ($24,3 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $10,9 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $16,2 млрд, а також $3,6 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.
📊 За січень-жовтень на обслуговування та погашення було спрямовано 570,5 млрд грн, зокрема 383 млрд грн або 97,5% від плану — погашення і 187,5 млрд грн або 100% від плану — обслуговування.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 770,9 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у жовтні — на 74 млрд грн.
📊Вдруге від початку року у жовтні на внутрішньо борговому ринку було залучено більше коштів ніж надійшло позик від іноземних партнерів - різниця 5,6 млрд грн. Вперше так відбулося у лютому, тоді перевищення склало 18,5 млрд грн.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.
Структура фактичних видатків державного бюджету у вересні 2023 року за економічною класифікацією
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у вересні?
✅ План доходів загального фонду держбюджету у вересні було перевиконано через надходження гранту від США, який не закладено в планових показниках доходів. Зі 144,1 млрд грн всіх доходів сума гранту становила 45,7 млрд грн або 31,7%.
✅ Фактичний дефіцит державного бюджету залишається меншим, ніж планувалось: у вересні він становив 87 млрд грн, за загальним фондом – 85,6 млрд грн, що в 1,8 раза менше планового показника. Це передусім наслідок того, що в планових показниках вся міжнародна допомога включена в фінансування дефіциту, а не в гранти.
✅ Доходи Пенсійного фонду у вересні 2023 року збільшилися на 15,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 64,2 млрд грн.
❌ Податкові надходження, які адмініструє Державна митна служба, вкотре не досягли планових показників – у вересні розпис виконано на 92,4%. Це пов’язано, зокрема, зі сильнішою гривнею, ніж закладали в показники держбюджету.
❌ Не вдалося виконати план з деяких податків. У вересні знову меншими, ніж очікувалося, були надходження внутрішнього та "імпортного" ПДВ, ПДФО та рентної плати.
Про ці та інші деталі щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2023 року // Read about these and other budget details in the September 2023 Budget Barometer in English
Що відбувається із наданням податкових пільг під час повномасштабної війни?
Нині платники податків можуть отримати широкий спектр пільг у розрізі основних податків та видів діяльності. Важливо, що пільги у процесі адміністрування Державною податковою службою розподіляються на ті, що ведуть до втрат бюджету, та інші пільги (переважно ті, що стосуються дії міжнародних договорів — наприклад, звільнення від оподаткування міжнародних організацій, або ж не залежать від механізму адміністрування податків — перенесені збитки минулих періодів).
💸 Як змінилося надання пільг за останні роки?
Передусім змінилося співвідношення між пільгами, що ведуть до втрат бюджету, та іншими пільгами – якщо у 2020 та 2021 роках частка інших пільг була більшою, то у 2022 році та за І півріччя 2023 року ця ситуація змінилася. Сумарно у 2021 році було надано пільг на 186,5 млрд грн, тоді як у 2022 році лише 140,3 млрд грн, що, імовірно, більш пов’язано із загальним зниженням ділової активності та зменшенням кількості підприємств, що працюють.
💰Найбільше пільг надається за такими видами діяльності:
✅ за податковими пільгами, що є втратами бюджету:
🔹 оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів:
2021 - 1,3 млрд грн;
2022 - 24,9 млрд грн;
І півріччя 2023 - 16,5 млрд грн;
🔹 охорона здоров'я та надання соціальної допомоги:
2021 - 20,1 млрд грн;
2022 - 22,4 млрд грн;
І півріччя 2023 - 14,4 млрд грн;
🔹 переробна промисловість:
2021 - 3,6 млрд грн;
2022 - 5 млрд грн;
І півріччя 2023 - 5,6 млрд грн.
✅ за іншими податковими пільгами:
🔹 переробна промисловість:
2021 - 30,0 млрд грн;
2022 - 11 млрд грн;
І півріччя 2023 - 12,2 млрд грн;
🔹 фінансова та страхова діяльність:
2021 - 21,5 млрд грн;
2022 - 14,7 млрд грн;
І півріччя 2023 - 9,8 млрд грн;
🔹 оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів:
2021 - 26,6 млрд грн;
2022 - 15,6 млрд грн;
І півріччя 2023 - 7,9 млрд грн.
❓ Що буде далі із податковими пільгами в Україні?
У 2024 році кошти, які є втратами доходів і могли б надійти до державного/місцевих бюджетів, але не надійдуть через дію податкових пільг, згідно з проєктом складуть 94,5 млрд грн (+38,8% до фактичних втрат 2022 року і +7,8% до очікуваних втрат у 2023 році). Традиційно найбільші втрати по пільгах з ПДВ – 68,6 млрд грн, з них третину складуть постачання продукції оборонного призначення (31,1 млрд грн). Однак подальше збільшення пільг та обсягу їх надання, не є оптимальним з огляду на продовження війни та необхідність фінансування зростаючих оборонних видатків, а також з огляду на зобов’язання взяті перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ, щодо недопущення зменшення бази оподаткування.
Фінансування бюджету за три квартали 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Скільки втрачає Україна від війни?
📅За останніми обрахунками експертів проекту KSE Institute «Росія заплатить» сума збитків , завдана інфраструктурі України через війну, станом на 1 вересня 2023 року — $151,2 млрд.
❗️Внаслідок війни продовжуються руйнування житлових будинків, освітніх закладів, інфраструктури, що і призводить до зростання загальної суми збитків:
📌Ще на понад $700 млн зросла сума прямих збитків у порівнянні з червнем 2023 року — зі $150.5 млрд до $151.2 млрд.
📌Руйнування та пошкодження 167,2 тис об’єктів житлового фонду оцінюються у $55,9 млрд. З-поміж регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житлового фонду, — Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області.
📌Інфраструктура (транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, залізнична інфраструктура, а також авіаційна галузь та портова галузь) зазнала втрат на загальну суму $36.6 млрд.
📌Збитки промисловості й підприємств оцінюються $11.4 млрд.
📌Щонайменше 426 великих і середніх приватних підприємств та держкомпаній були пошкоджені або зруйновані внаслідок війни.
📌Однією з найбільш постраждалих від війни є сфера освіти — $10.1 млрд збитків завдано від пошкоджень і руйнувань понад 3,5 тисячі навчальних закладів.
📌Продовжують зростати збитки у сфері охорони здоровʼя, які оцінюються у $2,9 млрд. Загалом внаслідок війни зруйновано або пошкоджено 1223 медзаклади, з них — 384 лікарні та 352 амбулаторії.
Детальніше на сайті KSE та damaged.in.ua
"Військове ПДФО". Які наслідки для окремих громад?
📆 В останні тижні не вщухають дискусії щодо доцільності "перенесення" доходів від "військового" ПДФО з місцевих бюджетів до державного.
🤔 Про які цифри йдеться?
Загальна сума у 2021 році — 13,3 млрд грн, 2022 — 83,6 млрд грн, у 2023 (факт за 7 місяців) — вже 59,2 млрд грн. План на 2024 рік - понад 90 млрд грн. Однак пам’ятаємо, що, на відміну від державного бюджету, місцевих бюджетів багато і ситуація в них дуже різна:
📈 Є громади, в яких частка “військового” ПДФО у 2022-2023 роках складає понад 80% усіх доходів бюджету (включно з трансфертами). Це, наприклад, Гончарівська громада (87,8% у 2022 році), Дачненська громада (88,8%), Остерська громада (73,1%) і т.д. Громад, в яких більше половини усіх доходів складає військове ПДФО у 2023 році (за фактом семи місяців), є 42.
📉 Взагалі не мали такого роду надходжень аж 466 громад, ще 134 отримали "символічні" надходження, які склали менше одного відсотка доходів відповідної громади.
📊 Найбільше місцевих бюджетів у групі від 1 до 10% — 1031 громада отримала таку частку військового ПДФО у загальних надходженнях.
❗️ Загалом лише 11 громад залежать від цього виду надходжень на понад 70%.
📉 Однак, якщо в тій же Остерській громаді у 2021 році частка була лише 0,2%, то в Гончарівській 58%. Це говорить про те, що ця та схожі громади залежали від таких коштів й раніше, тому матимуть радикальне зменшення бюджету.
💰 Від чого залежить обсяг "військового" ПДФО у конкретній громаді?
Передусім від кількості військових у частинах, що зареєстровані на території відповідної громади. Саме зареєстрованої, бо мають місце практики "торгів" не лише за дислокацію, але й за реєстрацію, навіть у випадку тимчасового фізичного перебування в іншому місці. Також на показник впливає кількість зареєстрованих в громаді установ, від працівників яких надходить ПДФО за цим же кодом доходів — поліція, ДСНС та інші структури, що забезпечують оборону та безпеку в державі.
⁉️ Що в результаті?
Питання "військового" ПДФО дійсно гостро стоїть для місцевих бюджетів, але, як бачимо, далеко не для всіх. Для тих, у кого все ж це критично, Уряд передбачив додаткову дотацію у розмірі понад 33 млрд грн (яка, щоправда, може нести ризики ритмічності надходжень коштів для відповідних громад). Пріоритет підтримки Сил Оборони є ключовим у 2024 році для Уряду, тож незважаючи на окремі ініціативи поділу коштів між державним і місцевими бюджетами та триваючі дискусії, у наступному році громадам слід розраховувати на менший фінансовий ресурс — ці кошти життєво необхідні для безпеки та оборони держави.
Draft Law on the State Budget for 2024: Key Features
🔸On September 15th, the government submitted the second budget for a state of war to the Verkhovna Rada.
• What are the anticipated revenue increases and decreases?
• What expenditure priorities are outlined?
• How much is Ukraine’s national debt expected to grow in 2024?
• What are the primary budget execution risks?
✅ Read the answers to these and other questions in our Center's report at the KSE website.
☑️Українську версію можна прочитати на сайті KSE чи Вокс Україна, або ж скорочену версію на Економічній правді.
Видатки серпня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У серпні видатки загального фонду держбюджету склали 248,4 млрд грн при запланованих 279,8 млрд грн — показник недовиконання плану складає 11,2% . Це передусім зумовлено різницею між фактичними та плановими показниками за окремими програмами сектору оборони і безпеки.
🔘Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 105,1 млрд грн (при плані 127,6 млрд грн). З них 81 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.), ще 22,5 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання (на 43,7% менше плану). В умовах нестачі ресурсу на покриття потреби в грошовому забезпеченні військових маємо лише трохи більш, ніж половину виконання програм закупівлі та ремонту військової техніки.
🔘 Друге відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,7 млрд грн, при запланованих 36 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 25,9 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️8 млрд грн — Нацполіція,
✔️8,6 млрд грн — Нацгвардія,
✔️3,9 млрд грн — Держприкордонслужба,
✔️4,4 млрд грн — ДСНС.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України в травні склали 13,5 млрд грн при плані 14 млрд грн. 11,6 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у червні було витрачено 31,6 млрд грн, при планових 31,1 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 99,1 млрд грн (з них військовим — 75,7 млрд грн). Ще 58,5 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 41,9 млрд грн - на соціальне забезпечення і 31,6 млрд грн - на обслуговування держборгу.
❗️Бюджет-2024. Дефіцит
🔘 Дефіцит бюджету третій рік поспіль перевищує однознакові показники і запланований на 2024 на рівні 20,4% ВВП через необхідність фінансування значних видатків на оборону, повільне відновлення економіки та обмежені можливості для збільшення податкових зборів.
🔘 У 2023 році запланований дефіцит бюджету був збільшений з 20,6% до 27% ВВП. Відповідно, наприкінці 2024 року очікуваний рівень державного боргу сягне 110,7% ВВП порівняно з 97% ВВП у 2023 та 78% ВВП у 2022 році. Це значно вище Маастрихтського критерію (60%), та «безпечного» (який не гальмує економічне зростання) рівня 64% для країн, що розвиваються, визначеного дослідженням Світового банку.
🔘 Збільшилися можливості для залучення боргу всередині країни, в той час як залучати борг на ринкових умовах за кордоном досі неможливо. Завдяки підвищенню ставок розміщення ОВДП на внутрішньому ринку, а також створенню НБУ мотивації для банків купувати ОВДП в обов’язкові резерви, виріс внутрішній попит на державний борг. З початку року банки збільшили свій портфель на 73 млрд грн, а фізичні та юридичні особи - на 33 млрд, в той час як нерезиденти скоротили портфель на 9 млрд грн. НБУ не фінансував дефіцит бюджету і не планує цього робити в 2024 році. За 8 місяців 2023 року Уряд на внутрішньому ринку залучив від ОВДП близько 360 млрд грн - на 100 млрд грн більше, ніж виплатив за погашеннями. Але доступ до міжнародних ринків капіталу залишається закритим.
🔘 У 2024 році закінчується дворічний термін відстрочки виплат за облігаціями зовнішніх державних позик згідно з умовами реструктуризації, проведеної у серпні 2022, а також за державними деривативами (ВВП-варантами), за якими інвестори погодилися на відсутність виплат у 2023 році. Тому на 2024 рік у законопроєкті передбачена можливість збільшення державних запозичень Міністерством фінансів понад обсяги, встановлені в бюджеті, для потенційної подальшої реструктуризації ВВП-варантів, включаючи можливість обміну чи викупу.
❗️Бюджет-2024. Видатки
💰В проєкті бюджету на 2024 рік видатки плануються на рівні 3,4 трлн грн, що на 279 млрд грн (+9%) більше плану зі змінами на 2023 рік. Пріоритетами залишаються оборона й безпека та соціальна сфера. Відповідно, майже 60% видатків сконцентровано у трьох міністерствах:
● Міноборони – 1164 млрд грн (-5,6% або -68 млрд грн до плану зі змінами-2023),
● МВС – 324 млрд грн (+5,1% або +16 млрд грн до плану зі змінами-2023),
● Мінсоцполітики – 470 млрд грн (+5,1% або +23 млрд грн до плану зі змінами-2023).
🪖 Ключовим пріоритетом на 2024 рік є фінансування видатків на оборону та безпеку. У проєкті бюджету-2024 загальні видатки на безпеку і оборону передбачені в обсязі 1697,9 млрд грн (21,7% ВВП та 51,3% від загальної суми видатків). Із них 30 млрд грн - це державні гарантії, решта - бюджетні програми оборонних відомств. Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони (1164 млрд грн) 99% усіх коштів традиційно передбачено на дві бюджетні програми:
● 882,8 млрд грн - заробітні плати, медицина, допомога сім'ям військових ЗСУ;
● 265,4 млрд грн - закупівля та ремонт озброєння та військової техніки.
❗️Очікується, що на грошове забезпечення та заробітну плату військовослужбовців Сил Оборони (з нарахуваннями) буде спрямовано понад один трильйон гривень із загального фонду.
❕БЮДЖЕТ-2024: кошти від НБУ та гранти
🤔Цього року ці джерела стали вагомим внеском у спроможність Уряду фінансувати видатки. Якою ж очікується ситуація наступного року (відповідно до проекту Держбюджету-2024)?
✅ За планом Національний банк у 2024 році має перерахувати до державного бюджету не менше 17,7 млрд грн, як частину свого прибутку до розподілу, що на 53,3 млрд грн або 75,1% менше, ніж заплановано на 2023 рік. Важливо, що поточний план перевиконано на 1,3% — НБУ перерахував 71,9 млрд грн або на 900 млн грн більше ніж планувалося. Проте остаточний розмір коштів, що буде перерахований до держбюджету у 2024 році, сформується за підсумками всього 2023 року та буде оприлюднений навесні 2024 року. Тому таких коштів від НБУ може бути більше, ніж заплановано.
✅ Якщо у 2023 році кошти від НБУ були порівно розділені між загальним та спеціальним фондами, то у 2024 році вся сума коштів перерахована НБУ буде спрямована до загального фонду держбюджету.
📍 Надходження грантів у 2024 році заплановано у розмірі 2,4 млрд грн — ця сума вже, найімовірніше, узгоджена з міжнародними партнерами. Проте, як показує досвід 2023 року, обсяг отриманих грантів може бути значно більшим, ніж це заплановано у державному бюджеті. Згідно з планом на 2023 рік передбачено 773,7 млн грн грантів, тоді як за сім місяців цього року вже надійшло 316,7 млрд грн або в 410 разів (!) більше, ніж заплановано на цілий рік. У проекті на 2024 рік, як і у проекті бюджету попереднього року, переважно вся міжнародна підтримка прописана у форматі позик — у 2024 році планують запозичити 2195,8 млрд грн, з яких 1774,2 млрд - зовнішні запозичення і 421,6 млрд грн - внутрішні.
✅ Доходи бюджету-2024 (проект Уряду)
🔘 В проекті бюджету-2024 закладено доходи в розмірі 1,7 трлн грн, що на 31,4% більше початкового плану-2023 і на 25,6% — поточного плану-2023.
🔘 За рахунок митниці у 2024 році планується акумулювати 597,6 млрд грн (34,2% всіх доходів бюджету-2024), а це становить 116,5% від початкового та поточного планів бюджету на 2023 рік.
🔘 Через податкову службу очікується отримати 940,2 млрд грн (53,8% всіх доходів бюджету-2024), або 146,6% від початкового та 137,7% від поточного плану бюджету-2023 року.
⬆️ План по доходах на 2024 рік розроблений з урахуванням оптимістичного макроекономічного прогнозу, а також викликів та загроз, пов'язаних з військовою агресією. З одного боку, за окремими податками Уряд визначив більш реалістичні цілі (наприклад, рента запланована в значно меншому обсязі, враховуючи фактичний рівень надходжень поточного року). З іншого боку, доволі оптимістичні очікування щодо зростання ВВП та купівельної спроможності, відновлення ділової активності та, відповідно, надходжень від внутрішнього ПДВ (+33,8% до поточного плану) та податку на прибуток (+56,7%) навіть з урахуванням потенційних змін до законодавства (додаткове оподаткування прибутків банків) може призвести до невиконання планів та ризиків нестачі ресурсу для критичних видатків на оборону.