-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Скільки втрачає Україна від війни?
📅За оцінкою проекту «Росія заплатить» КSE Institute загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, станом на січень 2024 складає $155 млрд. Ця сума враховує також збитки, завдані Україні через підрив країною-агресором Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
📍Прямі збитки від руйнувань та пошкоджень приватних та багатоквартирних житлових будинків оцінюються у $58,9 млрд.
📍Завдані інфраструктурі збитки сягають $36.8 млрд.
📍Втрати промисловості та підприємства — вже на рівні $13.1 млрд.
📍Продовжує зростати сума прямих збитків від зруйнованої інфраструктури енергетичної галузі — до $9 млрд, агропромислового комплексу — $8.7 млрд.
📍Збитки, завдані сфері освіти оцінюються у $6.8 млрд.
📍Зросли також збитки сфер ЖКГ — $4.5 млрд та охорони здоровʼя — ще на $1.4 млрд до $3.1 млрд.
Нова оцінка збитків здійснена аналітичною командою Київської школи економіки (KSE). Проект «Росія заплатить» КSE Institute здійснює таку оцінку спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством економіки та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України.
Детальніше на сайті KSE та damaged.in.ua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
#Бюджетний_барометр за січень
🤔 Що відбулося з бюджетом у січні?
❓Чи був виконаний план доходів за основними податками?
❓Як вплинула відсутність підтримки від ЄС та США на бюджетну стабільність?
❓Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за січень 2024 року
Фінансування бюджету у січні 2024
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за січень 2024 року склали 46,7 млрд грн ($1,2 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 3,4 млрд грн ($89 млн)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 32 млрд грн ($846,6 млн)
🔘 зовнішні кредити — 11,3 млрд грн ($300 млн)
📉 У січні 2024 року надійшло у 4,2 рази менше фінансування, ніж у цьому ж місяці 2023 року — 46,7 млрд грн проти 196,7 млрд грн. Це пов'язано з тим, що ще до початку 2023 року для України були узгоджені програми фінансування від ЄС та США, перші транші яких надійшли тоді вже у січні. Натомість цього року у січні такі програми ще не запрацювали. Уряд очікує на це фінансування — програма Ukraine Facility терміном на 4 роки загальним обсягом 50 млрд євро (перший транш 4,5 млрд євро очікується вже у березні), а також близько 10 млрд дол. бюджетної допомоги протягом 2024 року від США, але ця допомога поки не узгоджена на законодавчому рівні у США.
🇯🇵 У січні уся зовнішня допомога надійшла від Японії. Це $300 млн (11,4 млрд грн) пільгових позик в рамках проекту “Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE) та $89 млн (3,4 млрд грн) грантів в рамках проекту “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE), які реалізуються Світовим Банком.
📊 У січні на обслуговування та погашення було спрямовано 27 млрд грн, зокрема 17,5 млрд грн або 94,6% від плану — погашення і 9,5 млрд грн або 90,6% від плану — обслуговування.
✅ За перший місяць 2024 року вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 16,3 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Видатки держбюджету у 2023 році, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
⁉️ Що буде з податками для IT-фахівців, ФОПами і як підготуватися до змін. Розбір Нацстратегії доходів.
📃 Наприкінці минулого року в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року з метою зробити податкову та митну системи ефективними й поліпшити адміністрування обов’язкових платежів в Україні.
📈 Серед іншого, Стратегія передбачає збільшення податків для ФОПів, об’єднання другої та третьої груп та загалом вплине на українську ІТ-екосистему.
📝 Аналітики нашого Центру відповіли на найактуальніші питання, що стосуються впливу Стратегії на діяльність айтівців у разі її імплементації. Серед яких:
❓Як Стратегія вплине на IT-компанії та спеціалістів?
❓Як будуть платити податки ФОПи, гіг-контрактори, офіційно наймані фахівці та фрілансери?
❓Що саме відбудеться з ФОПами третьої групи і коли?
❓Як ІТ-компаніям підготуватися до нововведень?
❓Як Стратегія вплине на захист персональних даних?
❗️Про ці та інші важливі питання читайте в матеріалі на DOU.ua
❓Бюджетний барометр за грудень. Що далі?
✳️ Японія надасть Україні допомогу в розмірі 4,5 млрд дол. США, з яких 1,5 млрд дол. США очікується вже у січні 2024 року. Це дозволить підтримати макрофінансову стабільність в очікуванні допомоги від ЄС та США.
✳️ Загалом у 2024 році Уряд очікує отримати приблизно 37,5 млрд дол. США зовнішньої фінансової допомоги. Вже є домовленості з 11 країнами, які надаватимуть допомогу Україні у 2024 році. У січні очікується розгляд Конгресом США пакету фінансової підтримки України, а 1 лютого Європейська рада на своєму засіданні, ймовірно, розгляне надання 50 млрд євро протягом 2024-2027 років у рамках Ukraine Facility (з них 39 млрд євро – пряма бюджетна підтримка на чотири роки).
✳️ У грудні було оновлено Меморандум з МВФ у межах другого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Додано 12 нових структурних маяків, зокрема до кінця лютого 2024 року уряду потрібно підготувати короткострокові заходи з підвищення податкових та неподаткових доходів держбюджету щонайменше на 0,5% ВВП. А вже у січні очікується розробка концептуальної записки щодо створення повноцінної системи страхування від воєнних ризиків (НБУ спільно з Мінекономіки та Мінфіном). Створення такої системи дозволить знизити ризик раптового фіскального навантаження на держбюджет, сприятиме підвищенню довіри міжнародних партнерів, а отже, надходженню іноземного капіталу та позик (у т.ч. від приватного сектору), а також відіграватиме важливу роль у післявоєнному економічному відновленні.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2023 року // Read about these and other budget details in the December 2023 Budget Barometer in English
#Бюджетний_барометр за грудень 2023
🤔 Що відбулося з бюджетом у грудні:
❓Чи був виконаний план доходів за основними податками?
❓Чи було достатньо міжнародного фінансування для покриття традиційно найбільших видатків наприкінці року?
❓Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2023 року // Read about these and other budget details in the December 2023 Budget Barometer in English
Фінансування бюджету у 2023 році
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за весь 2023 рік склали 2,11 трлн грн ($57,7 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 424,8 млрд грн ($11,6 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 552,6 млрд грн ($15,2 млрд)
🔘 зовнішні кредити — 1,13 трлн грн ($30,9 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $10,9 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Щодо позик, то від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $19,5 млрд, а також $4,5 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.
📊 За січень-грудень на обслуговування та погашення було спрямовано 683,9 млрд грн, зокрема 436,5 млрд грн або 95,7% від плану — погашення і 247,4 млрд грн або 93,2% від плану — обслуговування.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 1001,7 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у грудні — на 174,3 млрд грн.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.
Видатки листопада: основні пріоритети та рівень виконання плану
❗️У листопаді видатки загального фонду держбюджету склали 285,7 млрд грн при запланованих 365,8 млрд грн — показник недовиконання плану складає 21,9%.
📊 На листопад актуальним розписом було передбачено рекордний обсяг видатків (на 120 млрд грн вище середньорічного показника), через що фактично було надзвичайно складно досягти таких амбітних планових показників. Як результат — майже 22% недовиконання, хоча варто зазначити, що при цьому фактичні видатки за листопад майже на 60 млрд грн вище за середньорічний показник. Такий високий плановий показник мав бути досягнутий через збільшення майже вдвічі видатків для Міноборони (164 млрд грн) та рекордних виплат по державному боргу (54 млрд грн). Однак за обидвома цими напрямами план було не виконано.
🔘 Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони — 114,8 млрд грн (при плані 164,3 млрд грн). З них 84,3 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.) — на 14,3 млрд грн менше, ніж заплановано, ще 29 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання — на 35 млрд грн менше, ніж планувалось. Це пов'язано з нестачею власних надходжень, які можна використовувати на потреби Сил Оборони, а також відсутністю у листопаді грантів, якими можна було б профінансувати невійськові видатки.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 37,8 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️16,2 млрд грн — Нацгвардія
✔️6,8 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️10,1 млрд грн — Нацполіція
✔️3,5 млрд грн — ДСНС.
🔘 Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 36,7 млрд грн, при запланованих 39,6 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у листопаді склали 16,9 млрд грн при плані 13,7 млрд грн. 15,3 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у листопаді було витрачено 37,5 млрд грн, при планових 54,2 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету йде на оплату праці – 98,2 млрд грн (з них військовим — 74,7 млрд грн). Ще 75,1 млрд грн спрямовано на закупівлю товарів та послуг, 49,2 млрд грн на соціальне забезпечення і 37,5 млрд грн на обслуговування держборгу.
❓Бюджетний барометр за листопад. Що далі?
✳️ У грудні надійшло 900 млн дол. США від МВФ. Рішення про виділення траншу ухвалено 11 грудня радою директорів МВФ.
✳️ Відповідно до ухваленого Парламентом бюджету на 2024 рік, у наступному році Україна очікує отримати 1,77 трлн грн доходів, з яких 2,4 млрд - гранти, і профінансувати 3,3 трлн грн видатків, залучивши 1,7 трлн грн зовнішніх запозичень і 525,9 млрд грн від продажу ОВДП.
✳️ НАК “Нафтогаз України” підписав кредитну угоду з ЄБРР на 200 млн євро для створення стратегічних запасів газу на опалювальний сезон. Угода набуде чинності після оформлення державної гарантії. Це знижує ризики додаткового бюджетного фінансування Нафтогазу.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2023 року // Read about these and other budget details in the November 2023 Budget Barometer in English
#Бюджетний_барометр за листопад 2023
🤔 Що відбулося з бюджетом у листопаді:
❓Чи був виконаний план доходів у розрізі основних податків?
❓Що з міжнародним фінансуванням?
❓Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2023 року
Фінансування бюджету за січень-листопад 2023 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за одинадцять місяців 2023 року склали 1,88 трлн грн ($51,4 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 гранти — 404,3 млрд грн ($11,1 млрд)
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 508 млрд грн ($14 млрд)
🔘 зовнішні кредити — 963,2 млрд грн ($26,3 млрд)
🇺🇸 Левова частка грантів, а саме $10,9 млрд — це допомога США.
🇪🇺 Від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $17,9 млрд, а також $3,6 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.
📊 За січень-листопад на обслуговування та погашення було спрямовано 643,8 млрд грн, зокрема 418,8 млрд грн або 97,9% від плану — погашення і 225 млрд грн або 93,1% від плану — обслуговування.
✅ За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 827,4 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у листопаді — на 56,5 млрд грн.
📆 Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн. Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.
⭕️ За одинадцять місяців 2023 року гранти не надходили лише у серпні та листопаді
28 листопада Президент підписав прийнятий Верховною Радою Закон України “Про державний бюджет на 2024 рік”. Ми відібрали для вас найважливіші деталі.
📆 Другий рік поспіль, в умовах повномасштабної війни, бюджет прийнято в першій декаді листопада, що особливо важливо для планування діяльності розпорядників коштів, а також для своєчасного та якісного формування бюджетів інших рівнів.
🤔 Вдруге бюджет планується в умовах максимальної невизначеності і з припущеннями продовження активних бойових дій впродовж наступного року.
🪖 Ключовою характеристикою цьогорічного бюджету є фокус на обороні — при цьому, ще більший, ніж у попередньому. Переважна більшість капітальних видатків була скорочена, а кошти зосереджені на підтримці Сил Оборони.
⁉️ При цьому, ризики залишаються аналогічними — висока залежність від підтримки міжнародних партнерів, яка дається все складніше.
📍 Ми відібрали для вас 12 ключових фактів про остаточний варіант Бюджету-2024 — читайте за посиланням
Видатки жовтня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У жовтні видатки загального фонду держбюджету склали 228,5 млрд грн при запланованих 220,3 млрд грн - перевиконання плану складає 3,7%. Вперше, починаючи з квітня 2023 року, вдалося виконати планові показники за видатками. Причиною є програма з обслуговування державного боргу, за якою перевищено планові показники майже на 11 млрд грн. Це пов'язано з великою кількістю ОВДП, за якими настав термін виплати (понад 10 млрд грн), а також сплатою за окремими позиками міжнародних фінансових організацій (понад 5 млрд грн).
🔘 Найбільше видатків, як зазвичай, у Міністерства оборони – 86,9 млрд грн (при плані 60,1 млрд грн):
✔️ 73,6 млрд грн пішло на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення та ін.),
✔️ 11,7 млрд грн спрямовано на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 39,4 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️ 11,4 млрд грн — Нацгвардія
✔️ 13,6 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️ 9,6 млрд грн — Нацполіція
✔️ 3,4 млрд грн — ДСНС
🔘 Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,5 млрд грн, при запланованих 35,9 млрд грн. Більше половини видатків соціального напрямку — це традиційно трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у жовтні склали 13 млрд грн при плані 14 млрд грн. 11,3 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу у вересні було витрачено 15,3 млрд грн, при планових 4,5 млрд грн.
📈 За економічною класифікацією видатків значна частина коштів держбюджету спрямована на оплату праці – 103,5 млрд грн (з них військовим — 79,8 млрд грн). Ще 51 млрд грн - на закупівлю товарів та послуг, 37,8 млрд грн - на соціальне забезпечення і 15,3 млрд грн - на обслуговування держборгу.
❓Бюджетний барометр за жовтень. Що далі?
✳️ Парламент прийняв Закон «Про Державний бюджет України на 2024 рік», що базується на уточненому макроекономічному прогнозі та передбачає зростання доходів держбюджету на 1,3% або 22,2 млрд грн у порівнянні з початково поданим проєктом Держбюджету.
✳️ Профільний Комітет ВРУ схвалив до другого читання законопроект про податкові перевірки (10016-д). Згідно з ним повернення документальних планових податкових перевірок заплановане на 1 грудня цього року (для ФОПів І та ІІ груп, окрім випадків припинення діяльності, мораторій на перевірки діятиме до 1 грудня 2024). Цей законопроект залишається важливим для виконання домовленостей з МВФ задля отримання майбутніх траншів.
✳️ Парламент схвалив законопроект (10037), згідно з яким “військовий” ПДФО вже з 1 жовтня має бути спрямований до державного бюджету замість місцевих. Це принесе до бюджету близько 26 млрд грн за жовтень-грудень ще в цьому році і близько 96 млрд грн у 2024 році.
✳️ До Конгресу США надійшов президентський запит (від 20 жовтня 2023 року) про виділення фінансової допомоги Україні та Ізраїлю, згідно з яким, пряма бюджетна підтримка для нашої країни у 2024 році передбачалась в обсязі 825 млн дол США щомісяця, що менше ніж у 2023 році – 1,1 млрд дол. США. Нижня палата Конгресу (Палата представників) затвердила лише підтримку Ізраїлю. Проте у верхній палаті Конгресу такий документ було заблоковано, оскільки Демократична більшість у Сенаті відмовилася за нього голосувати й вимагає ухвалити документ, поданий Президентом.
✳️ Україна планує залучити 1,2 млрд дол США від МБРР під гарантії Японії на забезпечення соціальних потреб.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2023 року // Read about these and other budget details in the October 2023 Budget Barometer in English
FISCAL DIGEST - 2023
🎉 Команда Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute з радістю презентує перший випуск нового англомовного періодичного огляду стану справ в публічних фінансах - Fiscal Digest – 2023.
📊 Ми детально проаналізували ситуацію з доходами, видатками (з окремим акцентом на соціальну сферу), фінансуванням та борговою політикою та виокремили для вас ключові тренди та висновки, що впливатимуть на подальшу макрофінансову стабільність в Україні.
❗️Ми вважаємо, що підтримка прозорості бюджетного процесу, стимулювання публічної дискусії щодо проблем та перспектив у фіскальному секторі, а також підтримка висвітлення ситуації в Україні у провідних міжнародних ЗМІ з особливим фокусом на потреби у фінансуванні, соціальні видатки та боргову ситуацію, є особливо важливими в цей складний період.
📆 Ми плануємо надалі щоквартально випускати цей аналітичний продукт, тому запрошуємо вас ділитися ним на запит іноземних колег, ЗМІ та поширювати серед усіх інших зацікавлених сторін.
Фінансування бюджету в січні 2023 і 2024 рр., млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
💰Для більшості країн фінансування військових видатків на рівні 2% від ВВП є викликом і непідйомним тягарем. Україна ж зараз витрачає значно більше.
❗️В умовах підготовки до третього року повномасштабної війни і підтримки фіскальної стійкості України, критично важливим є отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів, зокрема від ЄС у розмірі 50 млрд євро до 2027 року.
✍️Аналітики Центру публічних фінансів КШЕ надали коментарі щодо зміни структури видатків державного бюджету, стану доходів та зростання ролі міжнародної допомоги.
Читайте детальніше у статті від POLITICO Europe.
Видатки грудня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У грудні видатки загального фонду держбюджету склали 401,4 млрд грн при запланованих 262,7 млрд грн (+52,8% до плану) і є на 80% більшими, ніж в середньому на рік. Це відповідає традиційним тенденціям попередніх років, коли рівень видатків на кінець року є зазвичай найвищим. У 2023 році перевиконання здебільшого забезпечили структури Міністерства оборони — 191,4 млрд грн (в 2,5 рази вище середньорічного), та МВС — 62,2 млрд грн (майже в 2 рази вище). Далі в деталях.
1️⃣ Найбільше видатків, як зазвичай, було у Міністерства оборони – 191,4 млрд грн (план - 102,7 млрд грн), з них:
✔️ 130,2 млрд грн - пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, тощо),
✔️57,5 млрд грн - закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
2️⃣ МВС профінансувало видатки на 62,2 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між його різними структурами:
✔️28,3 млрд грн — Нацгвардія
✔️15,1 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️11,2 млрд грн — Нацполіція
✔️5,4 млрд грн — ДСНС.
3️⃣ Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 42 млрд грн (план - 42,5 млрд грн). Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)
4️⃣ Видатки Міністерства охорони здоров’я України у грудні склали 14,8 млрд грн (план - 13,7 млрд грн). 10,7 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.
5️⃣ На обслуговування державного боргу у грудні було витрачено 22,6 млрд грн (план - 23,6 млрд грн).
📈 За економічною класифікацією видатків:
🔹141,1 млрд грн (35,2%) — оплата праці (з них військовим — 107,8 млрд грн),
🔹124,8 млрд грн (31,1%) — закупівля товарів та послуг,
🔹54,4 млрд грн (13,6%) — соціальне забезпечення,
🔹22,6 млрд грн (5,6%) — обслуговування держборгу.
❓Бюджетний барометр за грудень. Які ключові ризики?
❗️Невизначеність щодо бюджетної підтримки з боку США та ЄС ставить під загрозу макрофінансову стабільність країни (середній ризик).
❗️Нижчі надходження податкових і митних платежів через можливе зниження ділової активності: за результатами дослідження НБУ, бізнес погіршив очікування щодо своїх прибутків та зайнятості в найближчій перспективі (середній ризик).
❗️Нижчі надходження митних платежів через повторення блокування польськими перевізниками українсько-польського кордону (високий ризик).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2023 року // Read about these and other budget details in the November 2023 Budget Barometer in English
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у грудні?
✅ У грудні було залучено трохи більше 20,5 млрд грн грантів, а обсяг зовнішніх позик був рекордним за весь 2023 рік (169,8 млрд грн), що було особливо важливим для фінансування необоронних видатків уряду наприкінці року.
✅ Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року, що окреслює основні пріоритети податкової та митної політик, і цим виконав один зі структурних маяків МВФ.
✅ У грудні було підписано зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, що дозволить продовжити дію Меморандуму до кінця березня 2027 року, коли завершиться й поточна програма Механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ.
✅ На кінець 2023 року 97% місцевих рад затвердили бюджети на 2024 рік.
❌ У грудні не виконано план за доходами – надходження загального фонду держбюджету становили 127,1 млрд грн, що на 10,6% менше, ніж очікувалось, незважаючи на надходження 20,5 млрд грн незапланованих грантів. Це пов’язано з нижчими надходженнями від рентної плати, “імпортного” ПДВ та ПДФО.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2023 року // Read about these and other budget details in the December 2023 Budget Barometer in English
Фінансування держбюджету у 2023 році, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Видатки держбюджету за січень-листопад 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Податкова знижка з ПДФО — скільки, чому і з якої «кишені» відбуваються виплати?
📈 Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) відіграє ключову роль у формуванні доходів місцевих бюджетів, складаючи понад половину їх податкових надходжень навіть до великої війни і додаткових надходжень від "військового" ПДФО. Тому увага до фіскальної ролі ПДФО є цілком виправданою. Проте не менш важливою і цікавою є проблема податкової знижки з цього податку — механізму часткової компенсації сплаченого зарплатного ПДФО за понесені його платником витрати.
📊 Протягом 2014-2020 років податкову знижку в середньому отримували 130-150 тисяч осіб на рік, яким за цей період компенсовано понад 2,5 млрд грн.
💰 Проте загальний обсяг компенсації є мізерною у порівнянні із сумами сплаченого громадянами податку на доходи фізичних осіб — 0,12%-0,18% від обсягів ПДФО, що надійшов до казни Держави.
✅ Найбільше компенсації було отримано за понесені витрати за навчання, іпотеку і участь у програмах недержавного пенсійного страхування та страхування життя - понад 95% від усієї суми виплаченої компенсації.
🤔 Окремо заслуговує на увагу механізм розрахунку суми податкової знижки, а також проблема зарахування ПДФО і виплати компенсації за понесені витрати.
❗️Про це та багато іншого у статті нашого центру: Податкова знижка з ПДФО — скільки, чому і з якої «кишені» відбуваються виплати?
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у листопаді?
✅ У листопаді було залучено трохи більше 2 млрд дол. США або 73,8 млрд грн зовнішніх позик, що важливо для фінансування необоронних видатків уряду.
✅ Парламент ухвалив зміни до оподаткування прибутків банків. Це дозволить залучити у 2024 році додатково понад 20 млрд грн як сплату податку за прибуток у 2023 році.
❌ У листопаді не виконано план за доходами – надходження загального фонду держбюджету становили 121,7 млрд грн, що на 5,9% менше, ніж очікувалось. Це пов’язано з нижчими надходженнями від “імпортного” ПДВ (30,8 млрд грн із планових 39,7 млрд грн) передусім через блокування польськими перевізниками українського кордону.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2023 року // Read about these and other budget details in the November 2023 Budget Barometer in English
Фінансування бюджету за одинадцять місяців 2023 року, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Президент підписав закон про зміни в оподаткуванні прибутків банків
📆 Сьогодні Президент підписав закон про оподаткування прибутків банків. Загалом від ідеї до остаточного прийняття Парламентом розглядались три різні варіанти оподаткування прибутку банків, фінальний з яких досить суттєво відрізняється від двох попередніх, про які ми писали раніше.
Про що цей закон?
📈 Ухвалений закон передбачає підвищення ставки податку на прибуток банків із 18% до 25%, починаючи із 2024 року.
💰Крім цього, прибуток банків за 2023 рік буде оподаткований за ставкою 50%, замість 18% (що вкотре порушує основні принципи оподаткування - стабільності і передбачуваності).
❗️Також, у 2023 році під час розрахунку оподатковуваного прибутку банкам не дозволяється зменшувати фінансовий результат на суму збитків, отриманих у попередні роки. А якщо такі збитки були враховані в одному із звітних періодів 2023 року, платник податку на прибуток банків повинен уточнити своє податкове зобов'язання без врахування такої суми збитків. Право на зменшення фінансового результату на суму понесених збитків у попередні періоди буде відновлене вже у 2024 році.
Які передумови підвищення ставки податку на прибуток банків?
✳️ З одного боку — передумовою для ухвалення таких податкових змін є надприбутки, які продовжують отримувати українські банки (за десять місяців 2023 року українські банки сукупно заробили 122,7 млрд грн), з іншого — потреба у додаткових фінансових ресурсах, необхідних для фінансування потреб оборони і для подолання значних бюджетних дисбалансів, які виникли через війну (дефіцит держбюджету за 11 місяців 2023 року вже перевищив трильйон гривень) і виникатимуть наступного року.
Що у результаті?
📊 З урахуванням того, що 60% прибутку банківської системи припадає на державні банки, в яких значна частина прибутків і так перерозподіляється у вигляді дивідендів до державного бюджету, і в результаті підвищення ставки податку на прибуток банків, додатково за 2023 рік може надійти понад 24 млрд грн (кошти до бюджету надійдуть у першому кварталі 2024 року).
💰Це приблизно 13% від запланованих на весь 2024 рік 183,7 млрд грн податку на прибуток. Фактична сума може бути ще більшою, оскільки, як правило, наприкінці року банки отримують вищі прибутки, ніж впродовж року. Також вплинуть додаткові податкові зобов’язання, що виникнуть в результаті уточнення прибутку до оподаткування в минулі звітні періоди (квартали) 2023 року.
📆 Щодо 2024 року, то через підвищення ставки податку до 25%, очікуваний ефект може складати додатково понад 5 млрд грн.
Які ризики?
⁉️Про ризики, які можуть негативно вплинути на очікування, які покладаються на законопроект ми вже писали. Загалом варто виділити такі, як зниження кон'юнктури на фінансових ринках країни, зниження процентних ставок за депсертифікатами та ОВДП, облікової ставки НБУ, покращення макроекономічної ситуації загалом. Всі ці чинники матимуть вплив на обсяги отриманого чистого прибутку банків та розмір очікуваних податкових надходжень від його оподаткування.
⭕️ Ризики для державного сектора можуть проявитися в тому, що порушення принципів стабільності і передбачуваності законодавства погіршить інвестиційну привабливість і ускладнить заплановану приватизацію частини державних банків. Також дискримінаційні умови для частини фінансового сектору в довгій перспективі можуть привести до створення схем по оптимізації оподаткування в цьому секторі.
Структура фактичних видатків державного бюджету у жовтні 2023 року за економічною класифікацією
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр за жовтень. Які ключові ризики?
❗️Недофінансування оборонних видатків. Жовтневими змінами до держбюджету передбачено збільшення видатків на оборону на понад 300 млрд грн в останній квартал року (головним чином на грошове забезпечення військових) за рахунок збільшення державного боргу в 2023 році на понад 290 млрд гривень, з яких понад 200 млрд грн мають становити ОВДП. Це може виявитись недосяжною ціллю, оскільки це більше, ніж обсяги залучених позик за аналогічні періоди цього року (високий ризик).
❗️Подальша залежність від фінансової підтримки партнерів та водночас ризик зниження ритмічності підтримки США (високий ризик).
❗️Нижчі надходження митних платежів через ускладнення митного оформлення товарів у зв'язку із втратою чинності з 7 листопада 2023 року можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митниці (низький ризик).
❗️Зменшення обсягу залучення внутрішнього фінансування через зниження привабливості ОВДП у зв’язку з поступовим зниженням ставок розміщення. Втім, ускладнення доступу до 3-місячних депозитних сертифікатів НБУ з дохідністю в 20%, як альтернативи для вкладень в ОВДП, буде підтримувати попит на цінні папери уряду, в очікуванні подальшого зниження ставок розміщення у 2024 році. Зниження облікової ставки НБУ з 20% до 16% із 27 жовтня 2023 року призведе до зниження обсягу виплат Мінфіну за частиною військових ОВДП з плаваючою ставкою, які у 2022 році були придбані НБУ (ставка за ОВДП на 280 млрд грн з 400 млрд грн ОВДП обраховується виходячи із середнього значення облікової ставки за річний період перед виплатами) (середній ризик).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2023 року // Read about these and other budget details in the October 2023 Budget Barometer in English
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у жовтні?
✅ У жовтні доходи загального фонду держбюджету без урахування міжнародної допомоги становили 97,4 млрд грн, що на 2,6% більше від плану.
✅ У жовтні до бюджету надійшов грант від США в обсязі 42 млрд грн, відтак сукупний обсяг надходжень до загального фонду бюджету склав 139,4 млрд грн.
✅ Доходи Пенсійного фонду в жовтні 2023 року збільшилися на 11,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 63,6 млрд грн, зокрема через збільшення надходжень від ЄСВ.
✅ Уряд ухвалив “Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки”, що закладає підвалини для більш ефективного управлінням державним боргом, частка якого відносно ВВП зростає.
❌ Податкові надходження, які адмініструє Державна митна служба, вкотре не досягли планових показників – у жовтні розпис виконано на 98,4%. Одним із чинників цього знову є сильніша гривня, ніж закладали в показники держбюджету. Найімовірніше, до кінця року значної девальвації не буде.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2023 року // Read about these and other budget details in the October 2023 Budget Barometer in English