-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Публікація KSE Institute — Ukraine Macroeconomic Handbook: October 2024
📊 Команда Центру аналізу публічних фінансів та управління KSE Institute долучилася до дослідження макроекономічних перспектив України на найближчі роки. У нашій публікації аналізуються ключові економічні виклики та можливості для країни.
🤔 Які головні макроекономічні виклики постають перед Україною?
❓Яким має бути рівень інвестицій для відновлення економіки?
❓Яким чином збільшення бюджетного дефіциту вплине на економічну стабільність?
❓Що очікується від динаміки ВВП та інфляції до 2027 року?
📢 Про ці та інші деталі макроекономічних перспектив можна ознайомитися у повній версії Ukraine Macroeconomic Handbook (англійською мовою) за посиланням. Запрошуємо ознайомитися та ділитися ним з вашими іноземними колегами, ЗМІ та іншими зацікавленими сторонами.
Джерело: Звіт про роботу та виконання бюджету Пенсійного фонду України у 2023 році, Постанова КМУ від 11 жовтня 2024 р. № 1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік»
Читать полностью…
Джерело: Звіт про роботу та виконання бюджету Пенсійного фонду України у 2023 році, Постанова КМУ від 11 жовтня 2024 р. № 1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік»
Читать полностью…
Видатки у січні-вересні 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр за вересень. Які ключові ризики?
❗️Подальше зниження оподатковуваного імпорту може призвести до менших надходжень митних платежів (високий ризик).
❗️Нижчі, ніж очікувалось, податкові надходження через погіршення ситуації в енергетичному секторі наприкінці року (середній ризик).
❗️Недофінансування видатків через запізніле ухвалення та недостатність змін до податкового законодавства. Схвалені Парламентом податкові зміни можуть забезпечити лише обмежене зростання доходів держбюджету (21,5 млрд грн у 2024 році та 133 млрд грн у 2025 році), що не відповідає потребам для повного покриття бюджетних видатків у короткостроковій перспективі (майже 500 млрд грн) (високий ризик).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2024 року
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у вересні?
✅ Надходження від податку на прибуток підприємств були на 154,5% вищими від запланованого, а ПДФО зібрали на 15,4% більше. Це дозволило отримати додаткові 6,1 млрд грн.
✅ Парламент прийняв перший цього року закон про зміни до Держбюджету-2024, якими передбачено збільшення фінансування Сил Оборони на понад 495 млрд грн.
❌ У вересні не вдалося виконати план надходжень – доходи становили 122,9 млрд грн, що нижче планових показників на 2,6%. Це підвищує ризики недофінансування окремих статей держбюджету.
❌ У вересні ще не було схвалено законопроект про підвищення податків, за допомогою якого частково буде покрита потреба у додаткових видатках на оборону та безпеку (цей закон парламент ухвалив 10 жовтня).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2024 року
Фінансування бюджету за січень-вересень 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Випуск нового дайджесту: Ukrainian Draft Budget for 2025: Main Characteristics and Strategic Priorities
📊 Формування бюджету на 2025 рік відбувається в умовах максимальної невизначеності та викликів, спричинених складною поточною ситуацією в країні. Проєкт бюджету на 2025 рік відображає ключові пріоритети та прогнози уряду на майбутній фінансовий рік.
🌍 У новому дайджесті, підготовленому нашою командою Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute, ми детально аналізуємо основні параметри проєкту бюджету та його вплив на економічний розвиток країни. Документ доступний англійською мовою.
📢 Запрошуємо ознайомитися з дайджестом та ділитися ним з вашими іноземними колегами, ЗМІ та іншими зацікавленими сторонами.
Видатки у січні-серпні 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
⏰ Вже через 15 хвилин (о 13.00) розпочнеться наша онлайн-презентація аналізу проєкту Закону про держбюджет України на 2025 рік.
🙋Приєднуйтеся до дискусії, ставте запитання, діліться думками.
🔗 Посилання: онлайн-трансляція на сторінці KSE — https://bit.ly/3ZvmChg
Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2024-2025 роках в млрд грн
Джерело: ПКМУ від 30 січня 2024 р. № 98, матеріали Проєкту Держбюджету-2025
Видатки на бюджетні програми Міністерства соціальної політики на 2024-2025 роки в млрд грн
Джерело: Державний бюджет на 2024 рік, проєкт Державного бюджету на 2025 рік
Чи готові українці всиновлювати дітей: результати соціологічного дослідження.
❗️Питання усиновлення та тимчасового піклування дітей стають особливо актуальними в Україні через бойові дії та атаки, що залишають дітей без батьків. За даними Національної соціальної сервісної служби України, станом на липень 2024 року 11,7 тис. дітей стали сиротами через бойові дії. Загалом на кінець 2023 року в Україні налічувалося понад 66 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких майже чверть потребують усиновлення.
📝 На початку 2024 року KSE Institute та дослідницька агенція Info Sapiens за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ провели загальнонаціональне соціологічне опитування, щоб оцінити ставлення українців до усиновлення та виявити бар'єри в цій сфері.
Ми з’ясували:
🔹 Яка частка респондентів готова до усиновлення?
🔹 Чи готові українці усиновити дитину з інвалідністю?
🔹 Які фактори впливають на рішення про усиновлення?
🔹 Основні бар'єри на шляху до усиновлення.
🔹 Рівень обізнаності про державні програми підтримки родин, що всиновлюють.
Більше про процес усиновлення та його сприйняття читайте в нашій статті на Вокс Україна.
#Бюджетний_барометр за серпень
🤔 Що відбулося з бюджетом у серпні?
❓Чи був виконаний план доходів за основними податками?
❓Що не вдалось досягти Уряду із запланованого?
❓Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за серпень 2024 року
Бюджет-2025: Відносини з місцевими бюджетами
📈 Проект бюджету на 2025 рік передбачає збільшення фінансового ресурсу для місцевих бюджетів. Прогнозований обсяг складе 716,7 млрд грн, що на 14% більше порівняно з 2024 роком. Власні доходи становитимуть 500 млрд грн (+16,5%), а трансферти з державного бюджету сягнуть 217 млрд грн (+10,2%).
☑️ Прогнозні податкові надходження. Загальнодержавні податки, що зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів, прогнозуються на рівні 346,5 млрд грн. Основним джерелом надходжень буде податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який складе 268,8 млрд грн. Місцеві податки та збори прогнозуються на рівні 126,7 млн грн.
☑️ Зміни в розподілі ПДФО. Частка ПДФО, яка спрямовуватиметься до місцевих бюджетів, знизиться з 64% до 60%. Це рішення стало компромісом у тривалих дискусіях з ОМС, які вимагали збереження 64% через зростання видатків на комунальні послуги. Для компенсації втрат від зменшення частки ПДФО вперше вводиться субвенція на підтримку підприємств, що надають послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення (12,2 млрд грн, що еквівалентно 4% ПДФО, які могли б надійти в бюджети громад). Однак варто зазначити, що кошти субвенції надходитимуть значно пізніше, ніж розподіл ПДФО, і призначені для цільового використання, тоді як ПДФО зараховувалось до загального фонду без механізму чіткої фіксації напрямків витрат.
☑️ Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності. Важливою новацією є зміни у механізмі горизонтального вирівнювання податкоспроможності громад. У 2025 році вирівнювання здійснюватиметься для 1 331 бюджету ОМС на основі прогнозних надходжень ПДФО у 2024 році. Для бюджетів тимчасово окупованих територій (107 громад) міжбюджетні відносини будуть винятковими і враховуватимуть виконання місцевих бюджетів за 2023 рік.
☑️ Базова та реверсна дотації. У 2025 році обсяг базової дотації становитиме 24,2 млрд грн, тоді як реверсна дотація, яку у 2024 році не перераховували до державного бюджету, у 2025 році повертається і становитиме 14,9 млрд грн. Базову дотацію отримають 1 027 місцевих бюджетів, у тому числі 18 обласних та 1 009 бюджетів територіальних громад. Реверсну дотацію перераховуватимуть 194 місцеві бюджети, з яких 5 обласних.
☑️ Трансферти місцевим бюджетам. Загальний обсяг трансфертів із державного бюджету місцевим громадам у 2025 році складе 217 млрд грн. З них:
- 5 дотацій на загальну суму 78,8 млрд грн,
- 19 субвенцій на суму 138,2 млрд грн.
☑️ Освітня субвенція. Найбільша субвенція залишається на рівні 2024 року і складає 103,2 млрд грн. Ці кошти спрямовуються на оплату праці вчителів. Через замороження посадових окладів на поточному рівні та можливе зменшення кількості учнів у деяких громадах це дозволить знизити навантаження на власні бюджети громад. Водночас поки що немає інформації щодо розподілу цієї субвенції між громадами.
☑️ Додаткова дотація на повноваження. Додаткова дотація для громад, що зазнали негативного впливу війни, у 2025 році значно зросте – до 51,2 млрд грн (+18,8 млрд грн порівняно з 2024 роком). Ці кошти дозволять уряду підтримувати фінансову стабільність у громадах, які втратили спроможність самостійно фінансувати свої повноваження через війну.
☑️ Фінансування дорожніх робіт. Повертається субвенція на дороги, яка була відсутня у 2024 році. Її обсяг складе 6,6 млрд грн, що становить лише 41% від аналогічних витрат у 2023 році. Фінансуватимуться лише критично важливі дорожні роботи місцевого значення.
На що впливає затримка у прийнятті бюджету Пенсійного фонду?
📆 11 жовтня Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України. Варто зазначити, що у 2023 році бюджет ПФУ також був затверджений із затримкою (у червні). Затримка із затвердженням цього бюджету до десятого місяця року суперечить нормам бюджетного законодавства.
📝 Відповідно до п. 14 Розділу VI Бюджетного кодексу України, затвердження бюджету ПФУ має відбуватися протягом одного місяця з дня набрання чинності Закону про Державний бюджет. Це важлива вимога, яка гарантує стабільність фінансування соціальних виплат.
🤔 До яких наслідків та ризиків призводить така затримка?
Затвердження бюджету Пенсійного фонду у жовтні не відповідає принципам своєчасності та безперервності бюджетного процесу. Це може призводити до:
🔽 Тимчасових затримок у виплатах, оскільки до моменту затвердження бюджету органи Пенсійного фонду юридично не мають права проводити певні нарахування;
🔽 Змін у механізмах фінансування, коли ресурси на виплати можуть надходити з інших джерел, що порушує фінансову дисципліну і викликає залежність від короткострокових рішень.
🔸До прикладу, лише після затвердження бюджету ПФУ, проводяться такі виплати як:
● погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;
● виплата пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, ВПО та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік ВПО і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на підконтрольній Україні території.
🔸 Якщо бюджет на відповідні виплати не затверджений або немає необхідних коштів, виконання рішень про виплати можуть бути відтерміновані.
🔽 Затверджений бюджет ПФУ визначає, скільки коштів виділяється на виплату заборгованості та виконання рішень суду. Якщо цих коштів недостатньо, виплати проводяться частково, пропорційно до наявних фінансів.
🤔 До затвердження бюджету ПФУ не може провести виплати за минулі періоди або за рішенням суду в повному обсязі. Закон гарантує своєчасну виплату пенсій, але, коли бюджет затверджується із затримкою, це може негативно вплинути на механізми реалізації цих гарантій.
Джерело: Звіт про роботу та виконання бюджету Пенсійного фонду України у 2023 році, Постанова КМУ від 11 жовтня 2024 р. № 1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік»
Читать полностью…
Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік
Ключові показники:
⬆️ Бюджет ПФУ на 2024 рік затверджено із профіцитом, що забезпечує фінансову стабільність та можливість підтримки пенсійних виплат.
⬆️ Планові доходи фонду на 2024 рік зростуть на 83,6 млрд грн (+10,7%) у порівнянні з фактичними показниками минулого року і становитимуть 863,7 млрд грн.
💸 Основне джерело збільшення доходів — власні надходження, які зростуть на 71,4 млрд грн (+14,4%) і на 99% формуються за рахунок ЄСВ. Зростання надходжень від ЄСВ пояснюється підвищенням мінімальної зарплати до 8000 грн у 2024 році (у 2023 році – 6700 грн) та дефіцитом робочої сили, що стимулює зростання заробітних плат, а отже і збільшення рівня сплати ЄСВ.
✳️ Додаткові видатки на субсидії та пільги ЖКП збільшаться на 10,5 млрд грн (+29,7%) до 45,9 млрд грн. Це зростання пов’язано зі зростанням кількості отримувачів. Скорочення трансферту з держбюджету на пенсійні виплати: у 2024 році він зменшиться на 2,6 млрд грн (-1%) і становитиме 247,1 млрд грн.
📊 Загальні видатки Пенсійного фонду на 2024 рік заплановані в сумі 860,9 млрд грн, що на 114,6 млрд грн (+15,4%) більше, ніж у 2023 році. Це зростання пов’язано з підвищенням видатків на пенсійні програми на 92 млрд грн (+13,6%). За 9 місяців 2024 року зменшилася кількість пенсіонерів на 173,9 тис. осіб до 10,3 млн, а середній розмір пенсій зріс на 8,5% - з 5395,25 грн до 5851,86 грн. На збільшення розміру середньої пенсії вплинуло проведення індексації та перерахунку пенсій. Розміри мінімальних та максимальних пенсій у 2024 році зросли на 12,8% до 2361 грн та 23 610 грн відповідно.
Видатки вересня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У вересні видатки загального фонду держбюджету склали 249,4 млрд грн при запланованих 303,3 млрд грн (82,2%). Після перевиконання на 9% у серпні повернулася тенденція невиконання планових показників.
❗️Відзначаємо рекордне недовиконання плану в Міноборони - 27,8% (якщо не враховувати показники січня, коли видатки були найменшими через відсутність міжнародної допомоги). З одного боку це частково пов'язано з перевиконанням плану попереднього місяця (у серпні план МО був перевиконаний на 68,2%), але з іншого — очевидною стає нестача джерел для фінансування додаткових видатків на пів трильйона гривень, затверджених змінами до бюджету у вересні. Фактично було досягнуто планового показника, передбаченого старим розписом (актуальним до прийняття останніх бюджетних змін). Далі в деталях:
🔘У Міністерства оборони тим не менше залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 109,2 млрд грн (при плані 151,1 млрд грн), з них:
📍79,2 млрд грн - на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍27,8 млрд грн - на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
Недовиконання плану відбулось за цими обидвома ключовими статтями.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 30,9 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️10,6 млрд грн — Нацгвардія
✔️6,3 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️8,7 млрд грн — Нацполіція
✔️4 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 32,7 млрд грн (план - 36 млрд грн). Більше половини видатків (23,5 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у вересні склали 14,4 млрд грн (план - 15,9 млрд грн), з них 12,3 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 13,4 млрд грн (план - 10,4 млрд грн).
❓Бюджетний барометр за вересень. Що далі?
✳️ У жовтні очікується п’ятий перегляд програми МВФ Радою Директорів Фонду і отримання за його результатами чергового траншу в розмірі 1,1 млрд дол. США.
✳️ 9 жовтня Рада ЄС досягла згоди щодо надання Україні кредиту на суму 35 млрд євро. Для отримання коштів Європарламент має ухвалити пропозицію Європейської Комісії у першому читанні. Після ухвалення тексту Європарламентом Рада ЄС планує прийняти регулювання за письмовою процедурою. Це забезпечить швидке ухвалення і набуття чинності регулюванням. Обслуговування та погашення цього кредиту планується за рахунок доходів від заморожених російських активів. Очікується, що ці кошти будуть доступними уже з кінця 2024 року і почнуть надходити в Україну з початку 2025 року у форматі макрофінансової допомоги, що забезпечить пряме безповоротне фінансування державного бюджету. Ці ресурси доповнять вже наявне фінансування, передбачене програмою Ukraine Facility.
✳️ Запуск програми «Купуй українське» отримав досить широке охоплення як серед споживачів, так і серед виробників вітчизняної продукції, але продовження програми прямо не заплановане у проєкті держбюджету-2025 у звʼязку з великим бюджетним дефіцитом.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2024 року
#Бюджетний_барометр за вересень
🤔 Що відбулося з бюджетом у вересні?
❓Чи був виконаний план доходів за основними податками?
❓Що не вдалось досягти Уряду із запланованого?
❓Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2024 року
Фінансування бюджету у вересні 2024 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів у вересні 2024 року склали 70,9 млрд грн ($1,7 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 70,5 млрд грн ($1,7 млрд)
🔘 зовнішні кредити - 0,4 млрд грн ($11 млн).
💵 Вся зовнішня допомога надійшла в рамках проєкту Світового банку “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя" (HEAL Ukraine).
❌ У вересні гранти до державного бюджету не надходили.
📊 На обслуговування та погашення було спрямовано 61,7 млрд грн, зокрема 48,3 млрд грн або 67,5% від плану — погашення і 13,4 млрд грн або 128,9% від плану — обслуговування.
✅ У вересні 2024 року залучено позик на 9,2 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Проєкт державного бюджету-2025: основні характеристики та стратегічні пріоритети
🤔 Що передбачає проєкт державного бюджету України на 2025 рік?
❓Чи вистачить фінансування для оборонного сектора в умовах війни?
❓Які джерела доходів покриватимуть дефіцит бюджету в наступному році?
❓Які зміни в оподаткуванні очікують платників та наскільки вони вже враховані у проєкті держбюджету?
Про ці та інші деталі проєкту бюджету на 2025 рік читайте у нашому новому аналітичному дослідженні.
Видатки серпня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У серпні видатки загального фонду держбюджету склали 286,2 млрд грн при запланованих 251,6 млрд грн (113,8%). Лише другий раз з початку року фактичні показники перевершили планові показники. Причиною цьому є дещо нижчі планові показники ніж були відмічені протягом року, особливо це стосується Міноборони. Далі в деталях:
🔘У Міністерства оборони залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 111,7 млрд грн (при плані 66,4 млрд грн), з них:
📍89,4 млрд грн - на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍21,8 млрд грн - на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 30,6 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️11 млрд грн — Нацгвардія
✔️5,8 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️9,2 млрд грн — Нацполіція
✔️3,2 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 35,1 млрд грн (план - 37,1 млрд грн). Більше половини видатків (25 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у серпні склали 15,5 млрд грн (план - 15,8 млрд грн), з них 13,8 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 49,2 млрд грн (план - 39,5 млрд грн).
Ринок праці в умовах війни: демографічні виклики для України
🧷 На початку повномасштабного вторгнення багато людей втратили роботу. При цьому, одним із найбільших викликів для підприємств є дефіцит робочої сили, незважаючи на досі значне безробіття. Це означає, що структурне безробіття в Україні виросло. Війна створила надзвичайні виклики для ринку праці, зокрема втрату кадрів унаслідок міграції та мобілізації, а також зміни в структурі зайнятості. Така ситуація вимагає ефективного державного втручання.
🤔 При цьому, виникають питання:
- Який стан ринку праці сьогодні?
- Як масова міграція, мобілізація та демографічні зміни впливають на дефіцит робочої сили в Україні?
- Які основні чинники сприяють зростанню структурного безробіття і як це впливає на ринок праці?
- Як змінилася роль жінок на ринку праці під час війни?
- Наскільки працевлаштовані ВПО і які перешкоди вони зустрічають на шляху до працевлаштування?
- Чи зросла кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю та ветеранів і які фактори цьому сприяють або заважають?
- Які заходи пропонує уряд для подолання викликів, спричинених війною?
✅ Відповіді на ці та інші питання читайте в нашій статті на Вокс Україна.
Бюджети Пенсійного фонду та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2025 році
💰 У 2025 році прогнозується зменшення бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ) та його залежності від трансфертів з державного бюджету. Досягненню збалансованого бюджету ПФУ буде сприяти збільшення надходжень від ЄСВ та підтримка з Фонду страхування на випадок безробіття.
✅ Основні цифри:
🔹 очікується зростання надходжень від ЄСВ: з 548,2 млрд грн у 2024 році до 589,9 млрд грн у 2025 році. Це зменшить навантаження на держбюджет і дозволить провести щорічну індексацію пенсій.
🔹 Чисельність населення України: 32,2 млн осіб (дані Держстату).
🔹 Кількість пенсіонерів: 10,2 млн осіб (дані ПФУ). Пенсіонери є найбільшою групою отримувачів соціального захисту та соціального забезпечення в Україні.
✅ Щорічна індексація пенсій
Індексація пенсій планується, проте питання джерел фінансування та розміру індексації поки залишається відкритим.
❗️ Можливі ризики:
Після закінчення війни та демобілізації військовослужбовців існує ризик зменшення надходжень від ЄСВ, що може призвести до дефіциту в Пенсійному фонді.
✅ Бюджет Фонду страхування на випадок безробіття буде профіцитним у 2025 році:
🔹 доходи - 22 млрд грн
🔹 видатки - 17 млрд грн
Різниця в 5 млрд грн буде спрямована на підтримку ПФУ, а не на виплату допомоги безробітним.
🔸 Фінансування виплат для безробітних зменшиться на 29%, з 10,7 млрд грн до 7,6 млрд грн, що вплине на їх соціальний захист.
🔸 Видатки на мікрогранти для бізнесу зменшаться на 1 млрд грн, з 5,5 млрд грн до 4,5 млрд грн, що зменшить їх доступність для підприємців.
Бюджет-2025. Соціальні видатки та соціальні стандарти
📉 Видатки на бюджетні програми Мінсоцполітики у 2025 році у проекті Держбюджету-2025 скорочені на 10,6% або на 49,6 млрд грн порівняно з 2024 роком до 420,7 млрд грн.
🔘 Розмір прожиткового мінімуму (2920 грн) та мінімальної заробітної плати (8000 грн) залишиться на рівні 2024 року. Це негативно відобразиться на становищі населення, що отримує соціальну допомогу.
Очікується скорочення основних програм:
⬇️ Фінансування Пенсійного фонду зменшено на 13%, з 321,8 млрд грн до 280,2 млрд грн: зокрема на пенсійне забезпечення та покриття дефіциту Фонду - 33,9 млрд грн, на субсидії та пільги на оплату комунальних послуг - 7,6 млрд грн.
⬇️ Бюджетна програма "Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини" зменшена на 9% – з 89 млрд грн до 81 млрд грн. Цією програмою фінансується підтримка ВПО, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю, а також виплати соціальні стипендії.
⬇️ Бюджетна програма "Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби" зазнала найбільшого скорочення на 89%, з 67,3 млн грн до 7,3 млн грн.
⬇️ Програма "Здійснення страхових виплат медичним працівникам закладів охорони здоров’я та членам їх сімей внаслідок захворювання COVID-19" скоротиться на 51%, з 39 млн грн до 19 млн грн.
Уряд вніс до Верховної Ради проєкт бюджету на 2025 рік — документ, який визначатиме пріоритети держави найближчим часом. Чи відповідає він викликам, які стоять перед Україною? І головне — що це означає для кожного з нас?
Запрошуємо приєднатися до онлайн-презентації аналізу проєкту Закону про держбюджет України на 2025 рік, яку проведе команда експертів з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.
Спікери:
🔹 Юлія Маркуц — керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.
🔹 Владислав Ієрусалимов — керівник напряму досліджень людського капіталу Центру.
🔹 Тарас Маршалок — аналітик з питань податкової політики Центру.
Спеціальна гостя:
🔸 Дарина Марчак — перша заступниця міністра соціальної політики України.
Дата та час: 20 вересня о 13:00.
Формат: онлайн-трансляція на сторінці KSE (https://bit.ly/3ZvmChg)
Приєднуйтеся до дискусії, ставте запитання, діліться думками.
Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності територій, млрд грн
* у 2024 році реверсна дотація не перераховується до державного бюджету
Бюджет-2025. Дефіцит
🔘 Дефіцит бюджету четвертий рік поспіль перевищує однознакові показники і запланований на 2025 на рівні 19,4% ВВП через необхідність фінансування значних видатків на оборону, повільне відновлення економіки та все ж обмежені можливості для збільшення податкових зборів.
🔘 На фінансування дефіциту планують залучити 1,7 трлн грн зовнішніх позик і 579,2 млрд грн на внутрішньому борговому ринку (ОВДП). Такі показники свідчать про подальше накопичення державного та гарантованого державою боргу, розмір яких на кінець 2025 року сягне 101,8% ВВП. Такий рівень боргу, навіть після реструктуризації і списання його частини у 2024 році, — значно вище Маастрихтського критерію (60% від ВВП), та «безпечного» (який не гальмує економічне зростання) рівня 64% для країн, що розвиваються.
🔘 Так само, як і в попередньому році, більшу частину боргу (75,1% або 1746,5 млрд грн, що еквівалентно 38,8 млрд дол. США) планується залучити за кордоном від МФО або двосторонніх партнерів. Зокрема: 537,2 млрд грн від від Європейського союзу в рамках програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн від МВФ, 140,2 млрд грн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку і 857,3 млрд грн від інших кредиторів.
🔘 Як наслідок різкого зростання боргу у 2024-2025 роках, видатки на погашення держборгу зростають на 64,6 млрд грн або 10,3% у 2025 році порівняно з планом 2024 року (все зростання - за рахунок внутрішнього боргу, тоді як платежі за зовнішнім боргом навпаки у 2025 році будуть на 29% меншими ніж у 2024 році). Видатки на обслуговування боргу у 2025 році у фактичних показниках зростуть до 480,8 млрд грн із 419,9 млрд грн у 2024 році, проте їх частка у видатках трохи скоротиться - із 12,7% у 2024 році до 12,2% у 2025 році.