-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
❓Бюджетний барометр за грудень. Що далі?
✳️ Очікувані протягом 2025 року надходження зовнішньої фінансової допомоги (разом з грантами) становлять приблизно 41 млрд дол. США в еквіваленті. Ця цифра може бути більшою, якщо надійдуть очікувані Урядом кошти в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA) (МВФ прогнозує, що лише за цим механізмом у 2025 році Україна отримає 21,9 млрд дол. США). У разі надходження всієї очікуваної суми як бюджетної підтримки майбутній дефіцит буде повністю покритий.
✳️ Міжнародна допомога у 2025 році переважно надходитиме від трьох інструментів – ERA від країн G7 під гарантії заморожених російських активів, Ukraine Facility від ЄС та EFF від МВФ:
🔹30 грудня Мінфін і Світовий Банк підписали грантову угоду на суму 15 млрд дол. США. Фінансування здійснюватиметься за рахунок внеску США загальним обсягом 20 млрд дол. США у межах ініціативи ERA.
🔹4 грудня Міністр фінансів підписав Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом про залучення до 35 млрд євро макрофінансової допомоги. Очікується, що в Україну надходитиме 1,5 млрд євро щомісяця. 10 січня 2025 року Україна вже отримала перший транш у розмірі 3 млрд євро.
✳️ Зміни до Податкового кодексу щодо підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби у 2025-2028 роках очікують підпису Президента. Зміни мали набрати чинності з 1 січня 2025 року. Очікувані додаткові надходження за 2025 рік становитимуть щонайменше 0,6 млрд грн, за 2026 рік - 5 млрд грн, а в 2028 році - вже майже 14 млрд грн.
✳️ Із 1 січня 2025 року набрали чинності податкові зміни: для ФОПів запроваджено військовий збір та повернено обов’язкову сплату ЄСВ, підвищено з 18% до 25% основну ставку податку на прибуток фінансових установ (крім страховиків), а також до 50% ставку податку на прибуток для банків за результатами 2024 року.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2024 року
#Бюджетний_барометр за грудень
🤔 Що відбулося з бюджетом у грудні?
❓Чи виконаний план доходів за основними податками?
❓Чи достатньо було міжнародної підтримки, щоб покрити високі потреби наприкінці року?
❓Чи вдалось Уряду залучити достатньо внутрішніх коштів?
❓Які ризики будуть актуальними наступного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2024 року
Фінансування бюджету за січень-грудень 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
На старті 2025 року: як виглядає бюджет країни?
✅ Втретє з початку повномасштабної війни державний бюджет ухвалено вчасно. У відповідь на виклики поточного року, зокрема необхідність збільшення оборонних видатків через недооцінку потреб у попередньому плануванні, Уряд підходить до складання бюджету на 2025 рік із більш системним підходом.
📈 Прогнозується зростання доходів, обумовлене насамперед історичним підвищенням податків і зборів наприкінці цього року, а також суттєвим внеском міжнародної допомоги, частина якої вперше зможе бути використана безпосередньо для фінансування Сил Оборони. Видатки, передбачені в бюджеті, значно перевищують плановий рівень поточного року, причому безпека й оборона залишаються ключовими пріоритетами, на які планується спрямувати понад чверть ВВП країни.
❗️ Серед важливих нововведень — впровадження нової моделі управління публічними інвестиціями — підтримка буде надаватися виключно тим інвестиційним проєктам, які пройшли попередню оцінку, пріоритизацію та включені до єдиного проектного портфеля.
⁉️ Ризики, однак, залишаються суттєвими: залежність від міжнародної підтримки та необхідність забезпечення стабільності податкових надходжень на фоні економічної невизначеності.
📎 Детальніше читайте за посиланням українською та англійською мовами
Новий звіт KSE Institute: Local Governments' Legal, Institutional, and Financial Landscape in Ukraine
📋 Команда KSE Institute на запит та за підтримки Польського банку розвитку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) підготувала аналітичний звіт щодо фінансового, юридичного, інституційного середовища громад в Україні.
🤔 Що у звіті?
✅ Огляд правового середовища територіального управління.
✅ Аналіз фінансових інструментів громад у воєнних умовах.
✅ Стан і перспективи роботи комунальних підприємств.
✅ Можливості місцевих запозичень та гарантій.
✅ Особливості публічних закупівель у громадах
📊 Як громади України адаптуються до викликів? Що допомагає їм залишатися стійкими навіть у найскладніших умовах? У цьому звіті ми пропонуємо відповіді на ці та інші запитання.
📢 Повна версія звіту доступна англійською мовою за посиланням
Видатки листопада: основні пріоритети та рівень виконання плану
❗️ У листопаді видатки загального фонду держбюджету склали рекордні в цьому році 340,9 млрд грн при запланованих 364,6 млрд грн (93,5%). Це вже третій місяць поспіль коли державний бюджет отримує рекордний в цьому році рівень видатків, при цьому тенденція до невиконання планових показників все ще залишається. Далі в деталях:
🔘У Міністерства оборони залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 151,9 млрд грн (при плані 150,2 млрд грн), з них:
📍90,8 млрд грн - на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍53 млрд грн - на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 43,6 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️17 млрд грн — Нацгвардія
✔️10,3 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️10,4 млрд грн — Нацполіція
✔️4,2 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 34,1 млрд грн (план - 35,4 млрд грн). Більше половини видатків (24,6 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у листопаді склали 16,5 млрд грн (план - 16,6 млрд грн), з них 13,2 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 43,2 млрд грн (план - 54,5 млрд грн).
❓Бюджетний барометр за вересень. Які ключові ризики?
❗️ Зниження рентабельності низки галузей через зростання вартості електроенергії й відповідно імовірне зниження надходжень від податку на прибуток підприємств (середній ризик).
❗️ Нижчі надходження митних платежів у поточному році через нижчі за очікувані обсяги оподаткованого імпорту, в т.ч. спричиненого запровадженими влітку податковими пільгами для енергозберігаючого обладнання (високий ризик).
❗️ Подальше збільшення податкового боргу через складні умови ведення бізнесу під час повномасштабної війни. Станом на 1 листопада 2024 року сума податкового боргу становила 175,5 млрд грн, що на 26,3% більше, ніж на початку 2024 року (середній ризик).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Чи є ОВДП рятівним інструментом для бюджету воєнного часу?
📌 У відповідь на безпрецедентний дефіцит бюджету, спричинений повномасштабним вторгненням, уряд активно залучає кошти через ОВДП. Високі ставки роблять їх привабливими для інвесторів, але разом із тим створюють ризики для фінансової стабільності. Короткостроковий характер боргів загрожує утворенням «лавини», яка може поглинути фінансову систему.
🤔 Виникають запитання, що потребують відповіді:
• Яку роль відіграють ОВДП у забезпеченні обороноздатності та стійкості бюджету?
• Як змінився склад власників ОВДП і чому частка фізичних осіб досі низька?
• Чи можливо збільшити обсяги продажу ОВДП без емісії? Які механізми для цього існують?
• Як вплине зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ на попит на ОВДП?
• Які довгострокові кроки допоможуть зменшити боргове навантаження та уникнути ефекту “лавини”?
📝 Детальні відповіді на ці та інші ключові питання – у статті "Чи є ОВДП невичерпним джерелом фінансування бюджетного дефіциту?" від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
Фінансування бюджету за січень-листопад 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у листопаді?
✅ У листопаді доходи загального фонду склали 220 млрд грн, що вище планових показників на 27,2% (передусім через надходження гранту від США), а сумарно доходи загального і спеціального фонду становили 301,6 млрд грн.
✅ Сума залучених у листопаді коштів від розміщення ОВДП стала однією із найбільших від початку повномасштабного вторгнення – Мінфін залучив 78,9 млрд грн, з яких 21 млрд грн або 26,6% – бенчмарк облігації, а 7,8 млрд грн або 9,9% були номіновані в іноземній валюті.
❌ Державна митна служба виконала план надходжень лише на 78,7%, через зниження обсягів оподатковуваного імпорту.
❌ Незважаючи на рекордні касові видатки листопада (340,2 млрд грн), окремі статті були профінансовані не повністю, що призвело до фактичного рівня виконання бюджету за видатками на 6,7% нижче плану.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
#Бюджетний_барометр за листопад
🤔 Що відбулося з бюджетом у листопаді?
❓Чи вдалось Уряду залучити достатньо внутрішніх коштів?
❓Що не вдалось досягти із запланованого?
❓Які ризики будуть актуальними наприкінці цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Оборонні закупівлі територіальних громад – потенційний резерв підтримки Сил Оборони чи ризик неефективних видатків?
📆 Вже майже пів року Президент не підписує підтриманий Парламентом законопроект 9559-д, який передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України.
🤔 Однак, враховуючи тривалі дискусії (законопроект в цілому підтриманий аж після дев’яти місяців з моменту його реєстрації), досі неоднозначною залишається відповідь на запитання, наскільки правильним є такий крок. Усі аргументи 'за' та 'проти', а також як громади можуть долучитися до підтримки обороноздатності країни, ми проаналізували у нашій публікації на Вокс Україна.
📖 Читайте повний текст статті за посиланням: Вокс Україна.
Про що закон про правочини з умовними зобов’язаннями?
Чому це важливо?
🔸 Країни G7 ухвалили рішення надати Україні $50 млрд у вигляді кредитів (механізм ERA). Головна особливість таких позик — їх повернення і обслуговування буде забезпечено за рахунок доходів від заморожених російських активів. Тобто, нині ці боргові зобов’язання не створюють прямого навантаження на бюджет України.
🔸 Однак у майбутньому може виникнути ситуація, коли росія почне виплачувати Україні репарації, і у цьому випадку кредитори можуть звернутися до України, щоб виплати за таким боргом відбувалися саме з репарацій сплачених росією.
📍 Для законодавчого врегулювання таких відносин Верховна Рада ухвалила закон, який прередбачає нове поняття - правочини з умовними зобов’язаннями.
Що це означає?
📃 Умовні зобов’язання — це кредити, які потрібно повертати лише за певних умов — у випадку якщо настають визначені обставини (наприклад, якщо Україна почне отримувати репарації). В іншому випадку кредит повертатимуть інші сторони, а для України він фактично залишатиметься безповоротним внеском. Усі такі зобов’язання будуть фіксуватися в спеціальному реєстрі, який веде Боргове агентство.
Як це допоможе Україні?
❗️Це умова отримання коштів від заморожених російських активів. Україна вже невдовзі зможе отримати кошти на фінансування нагальних потреб, серед яких і оборона (це вперше, коли іноземні партнери надають фінансування, яке може бути використане і на потреби оборони). Кошти за програмою ERA почнуть надходити в Україну вже на початку 2025 року, коли очікуються перші транші - в обсязі 1,5 млрд євро від ЄС.
☑️ Погашення таких кредитів здійснюється за рахунок зовнішніх джерел, тобто доходів від заморожених російських активів, і не створить додаткового фінансового навантаження для України (принаймні до отримання окремого на це ресурсу від російських репарацій).
Видатки у січні-жовтні 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Пенсійна система в Україні: як її бачать громадяни
🔸 Чи вважають громадяни пенсійну систему справедливою та що б хотіли у ній змінити?
🔸 Наскільки добре українці розуміють формулу нарахування пенсій і чинники, що впливають на їхній розмір?
🔸 Наскільки громадяни впевнені, що пенсійна система зможе забезпечити їм гідне життя в старості?
🔸 Що думають люди про запровадження обов’язкових накопичувальних пенсій?
🔹Відповіді на ці та інші запитання читайте у нашій статті, яка підготовлена за результатами загальнонаціонального опитування про соціальну політику в Україні за підтримки ЮНІСЕФ
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у грудні?
✅ У грудні доходи загального фонду становили 286,1 млрд грн, що вище планових показників на 2,1% через значні надходження грантових коштів (47% доходів загального фонду).
✅ Видатки загального фонду держбюджету профінансовані в обсязі майже пів трильйона гривень (491,9 млрд грн), що є максимальною місячною сумою за всю історію України.
✅ У грудні до державного бюджету надійшли рекордні від початку повномасштабного вторгнення 395,1 млрд грн (9,4 млрд дол. США) міжнародної фінансової допомоги, з яких 134,7 млрд грн (3,2 млрд дол. США) - гранти.
❌ Планові показники надходжень більшості податків не було виконано, що пов’язано як із занадто оптимістичними планами надходжень окремих податків у грудні (податку на прибуток підприємств і ПДФО), так і з пізнім набуттям чинності податковими змінами (зокрема підвищення військового збору для найманих працівників), а також із нижчими надходженнями митних платежів.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2024 року
KSE Institute’s Ukraine Macroeconomic Handbook
📋 Команда KSE Institute підготувала черговий аналітичний звіт, який містить детальний прогноз економічної ситуації в Україні на 2025-2027 роки, а також аналіз основних ризиків та факторів, що впливають на стабільність економіки.
🤔 Що у звіті?
✅ Пакет ERA від G7 на суму $50 млрд допоможе забезпечити фінансування бюджету України до 2027 року, зокрема покривши велику частину дефіциту бюджету в 2.9 трлн грн через позики та гранти.
✅ Іноземна допомога допоможе компенсувати більші дефіцити торгівлі та послуг, обмежені інвестиції та відплив капіталу, додаючи $12 млрд до валютних резервів до 2027 року.
✅ Інфляція в Україні різко зросла в кінці 2024 року, що змусило НБУ підвищити облікову ставку до 15% у І половині 2025 року. Вищі відсоткові ставки знизять інфляцію до ~9% до кінця 2025 року та ~5% до кінця 2027 року після піку близько 15% у першій половині цього року.
✅ Прогноз економічного зростання на рівні ~4% під час війни та ~6% після її завершення, хоча економіка до 2027 року залишатиметься на 10% менша, ніж до війни.
📊 Тож як міжнародна допомога і відновлення енергетичної інфраструктури допоможуть Україні стабілізувати економіку в найближчі роки? Відповіді на це та інші питання — у новому звіті.
📢 Повна версія звіту доступна англійською мовою за посиланням: https://t.ly/zlPtO
Фінансування бюджету у грудні 2024 року
⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у грудні 2024 року склали 474,1 млрд грн ($11,3 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 79 млрд грн ($1,9 млрд) — внутрішні запозичення (ОВДП), з яких 20 млрд грн — придбання у державну власність акцій додаткової емісії ПАТ «Українська фінансова житлова компанія».
🔘 395,1 млрд грн ($9,4 млрд) — зовнішні кредити і гранти
(❗️це найбільша сума місячних надходжень від початку повномасштабного вторгнення):
— 114,2 млрд грн (2,6 млрд євро) позики по Ukraine Facility
— 46,1 млрд грн (1,1 млрд дол. США) від МВФ в рамках Extended Fund Facility – EFF
— 44,1 млрд грн (1,1 млрд дол. США) позики від Японії та Великої Британії в межах Second Growth Foundations Development Policy Loan - DPL
— 60,6 млрд грн (1,5 млрд дол. США) позик через різні програми Світового Банку від Японії
— 65,9 млрд грн (1,5 млрд євро) грантової допомоги по Ukraine Facility
— 42 млрд грн (1,0 млрд дол. США) гранту від США у межах Second Growth Foundation Development Policy Loan – DPL
— 20,3 млрд грн (484,8 млн дол. США) гранту за проєктом МБРР PEACE
— 6,5 млрд грн (150 млн євро) гранту за угодою між Україною та ЄС за програмою “Підтримка швидкого відновлення України (Контракт з розбудови держави та посилення стійкості)”.
📊 На обслуговування та погашення було спрямовано 59,2 млрд грн:
— 38,6 млрд грн або 94,8% від плану — погашення;
— 20,6 млрд грн або 78% від плану — обслуговування.
✅ У грудні 2024 року залучено позик на 280,2 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Експертний аналіз: економічні виклики 2025 року
💬 Наші експерти КSE Institute – Дмитро Круковець, Юлія Маркуц, Тарас Маршалок та Ліна Задорожня – поділилися своїми поглядами на ключові економічні теми у статті для DOU.
📌 У матеріалі обговорюються:
🔹 Питання економічного бронювання та його вплив на бізнес і ринок праці;
🔹 Перспективи курсу долара у 2025 році;
🔹 Підвищення податків: виклики для бізнесу та громадян;
🔹 Як ці фактори вплинуть на загальну економічну ситуацію в Україні?
📖 Читайте статтю за посиланням DOU: Економічне бронювання, курс долара, підвищені податки. 10 запитань про економіку на 2025 рік
Видатки у січні-листопаді 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Уряд України пропонує закріпити гендерне бюджетування на законодавчому рівні
📆 Вчора, 19 грудня, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект 12245 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень. Як ми вже писали раніше, цими змінами серед іншого передбачається запровадження законодавчого обов'язку всім міністерствам та іншим органам влади проводити гендерний аналіз власних бюджетних програм.
❓ Що передбачає ініціатива?
• Гендерний підхід у бюджетному процесі стане частиною програмно-цільового методу і охоплюватиме планування, виконання та звітування щодо бюджетних програм.
• Врахування гендерних аспектів буде визначено як невід'ємна складова принципу ефективності та результативності у бюджетному процесі.
❓Чому це важливо?
У пояснювальній записці проекту Закону України про державний бюджет на 2025 рік було сказано, що головні розпорядники коштів включили гендерні характеристики до 134 бюджетних програм (лише 32%). Через те, що раніше гендерний аналіз впроваджувався переважно через накази Мінфіну, значна частина розпорядників коштів не використовувала гендерний підхід у бюджетному процесі. У разі ухвалення змін до Бюджетного кодексу, ігнорування необхідності проведення гендерного аналізу, буде розглядатись як порушення закону зі сторони міністерств та інших органів влади.
⁉️ Проблеми впровадження
Проблемою залишається формальний характер проведення гендерного аналізу, що полягає переважно у висвітлені кількості жінок та чоловіків, що працюють у бюджетних установах. Це не відповідає ідеї впровадження гендерного бюджетування, та не підвищує ефективність використання коштів.
❗️Очікувані результати
• більша прозорість використання бюджетних коштів;
• справедливе врахування потреб різних соціально-демографічних груп;
• підвищення ефективності державних витрат з точки зору запровадження індивідуального підходу при оцінки потреб жінок та чоловіків, а також інших соціальних груп.
❓Бюджетний барометр за листопад. Що далі?
✳️ Президент наприкінці листопада нарешті підписав ухвалені ще в середині жовтня зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких підвищиться податкове навантаження вже з 1 грудня 2024 року, крім запровадження військового збору для ФОПів, яке набере чинності з 1 січня 2025 року.
✳️ 4 грудня Міністр фінансів підписав Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом щодо залучення до 35 млрд євро макрофінансової допомоги під заставу прибутків зі заморожених російських активів. Це створює умови для початку надходження коштів із січня 2025 року. Очікується, що Україна зможе отримувати по 1,5 млрд євро щомісяця.
✳️ У грудні стартував проєкт «Зимова єПідтримка», який передбачає отримання громадянами разової фінансової допомоги у розмірі 1000 грн, що при високому попиті населення потребуватиме значних видатків із бюджету (лише за першу добу заявки подали більше 2,5 млн осіб).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Зміни до Бюджетного кодексу України: що пропонує законопроєкт 12245?
📝 Законопроєкт №12245 від 25.11.2024 передбачає суттєві нововведення у плануванні, контролі та розподілі бюджетних коштів.
Важливо, що законопроєкт:
1️⃣ Відповідає зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом (пункт 39).
2️⃣ Є кроком до систематизації та впорядкування капітальних видатків, що допоможе уникнути їхнього розпорошення та нецільового використання.
3️⃣ Запроваджує інструменти стратегічного планування та посилення контролю за бюджетними процесами, хоча реальні механізми відповідальності залишаються слабкими.
🔑 Основні зміни та нововведення:
🔸 Публічні інвестиції та стратегічне планування
Що змінюється?
• Впроваджується термінологія: "публічні інвестиції", "публічний інвестиційний проєкт", "середньостроковий план пріоритетних інвестицій" та ін.
Як це працюватиме?
• Усі проєкти будуть плануватися на державному, регіональному та місцевому рівнях з урахуванням стратегічних цілей.
• Формується Єдиний портфель проєктів - перелік інвестиційних проєктів через Єдину інформаційну систему. Фінансування отримуватимуть лише проєкти з цього списку.
• Рішення щодо фінансування ухвалюватимуть спеціальні комісії на основі готовності та пріоритетності проєктів.
🔸Реформування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР)
• Фонд орієнтується на підтримку середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій регіонів та територіальних громаді стає однією з програм публічних інвестицій. Важливе нововведення — заміна народних депутатів у комісіях, що відбирають проєкти, представниками асоціацій.
🔸 Посилення ролі контролю та аудиту
• Рахункова палата отримує розширені повноваження щодо контролю за використанням коштів місцевих бюджетів.
• Запроваджується поняття "управлінська відповідальність" та "підзвітність" головних розпорядників бюджетних коштів.
• Головні розпорядники зобов'язані створити комітети для посилення внутрішнього аудиту.
🔸 Інші зміни до бюджетного законодавства:
• Додано нові джерела доходів бюджету, зокрема:
- плата за інтегрований довкіллєвий дозвіл.
- кошти від продажу конфіскованих земель.
- адміністративний збір за апостиль.
• Перехід на електронну форму оприлюднення бюджетної інформації.
• Впровадження гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі.
• Розширення повноважень Казначейства для покриття касових розривів місцевих бюджетів.
📈 Чому це важливо?
Законопроєкт наближає бюджетну систему України до європейських стандартів, підвищує прозорість інвестицій та посилює стратегічне планування. Водночас, відсутність реальних механізмів відповідальності за невиконання чи неефективне управління інвестиційними проєктами залишається слабким місцем нової системи.
Фінансування бюджету у листопаді 2024 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у листопаді 2024 року склали 347,9 млрд грн ($8,5 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 78,9 млрд грн ($2,0 млрд) – внутрішні запозичення (ОВДП)
🔘 269 млрд грн ($6,5 млрд) – зовнішні кредити і гранти:
— 198,4 млрд грн ($4,8 млрд) проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine)
— 9,7 млрд грн ($235 млн) від Японії в рамках проєктів Світового банку “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” (RISE) та “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні” (LEARN)
— 4,2 млрд грн ($100 млн) від Кореї.
— 56,7 млрд грн ($1,4 млрд) – грант від США через проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine),
📊 На обслуговування та погашення було спрямовано 85,7 млрд грн,
— 44,7 млрд грн (87,8% від плану) — погашення;
— 41 млрд грн (75,2% від плану) — обслуговування.
✅ У листопаді 2024 року залучено позик на 205,6 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Наші експерти на DOU: все про ОВДП
📌 Експерти KSE Institute – Юлія Маркуц, Тарас Маршалок та Дмитро Круковець – поділилися своїми знаннями та аналітикою для статті на DOU.
💡З публікації ви дізнаєтеся:
🔹 Які бувають ОВДП і як вони працюють?
🔹 У чому їх вигода для українців?
🔹 Що впливає на дохідність державних облігацій?
🔹 Чому ОВДП залишаються надійним інструментом для збереження та примноження коштів навіть під час криз?
📖 Деталі за посиланням — Скільки принесуть 100 тисяч гривень, вкладені в облігації. Розбираємо на прикладах, що таке ОВДП
Новий випуск дайджесту: Fiscal Digest – 9M 2024. Ключові тренди та інсайти
📊 Як розвивалася система публічних фінансів у перші три квартали 2024 року? Які ключові виклики та можливості виникли за цей період? У нашому новому дайджесті ми аналізуємо основні фіскальні тренди, бюджетні показники та динаміку в умовах війни.
🌍 Дайджест, підготовлений командою Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute, надає ґрунтовний аналіз, який стане корисним для фахівців, журналістів та міжнародних партнерів. Документ доступний англійською мовою за посиланням - Fiscal Digest – 9M 2024
📢 Ознайомтеся з дайджестом і поділіться ним з вашими колегами, медіа та всіма, хто цікавиться фіскальними процесами в Україні!
Новий індекс реформ від Вокс Україна: коментар нашого Центру
👉 Тема — відновлення середньострокового бюджетного планування для місцевих бюджетів.
🔸Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, роз’яснила ключові аспекти Закону 3979-IX, який оновлює підходи до управління місцевими бюджетами:
🔹 Повернення середньострокових прогнозів — з наступного року повертається обов’язкове складання прогнозів місцевих бюджетів, яке було тимчасово призупинене. Це сприяє ефективнішому плануванню, хоча залишаються ризики формальності у громадах із недостатньою експертизою.
🔹 Нові можливості для інвестицій — громади зможуть використовувати вільні кошти для інвестування у державні цінні папери.
🔹 Більше напрямів для використання залишків — розширення можливостей використання вільних бюджетних залишків, включно з соціальною сферою та інфраструктурними проєктами.
🔹 Крок до місцевих оборонних закупівель — можливість здійснювати закупівлі для бюджетних установ, що утримуються з інших бюджетів, що дозволяє проводити закупівлі для військових частин. Проте сьогодні немає можливості реалізувати цю норму, оскільки відсутній необхідний код програмної класифікації.
📌 Коментар експертки:
Цей закон — важливий крок для гармонізації норм Бюджетного кодексу із сучасними викликами, а також для виконання зобов’язань перед МВФ. Водночас деякі його положення дозволяють обходити обмеження у видатках. Це потребує додаткового контролю та вдосконалення
Національне опитування щодо сприйняття і обізнаності населенням соціальної політики в Україні: результати першої хвилі
📆 Цього року Київська школа економіки у партнерстві з Info Sapiens за запитом Мінсоцполітики та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні провела першу хвилю всеукраїнського соціологічного опитування, яке охопило 2047 респондентів.
📊 Результати дослідження містять інформацію про рівень потреб, задоволеності та зручності отримання соціальних послуг, на які громадяни мають право, про готовність та стимули громадян до усиновлення дітей, ставлення до існуючої пенсійної системи та чинної системи підтримки ветеранів.
📎 Результати першої хвилі опитування доступні українською та англійською мовами.
Друга хвиля опитування запланована на кінець 2024 року.
Київська школа економіки висловлює вдячність ЮНІСЕФ в Україні за підтримку. ЮНІСЕФ в Україні не несе відповідальності за вміст документа. Погляди та думки, висловлені у цьому дослідженні, належать авторам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію ЮНІСЕФ в Україні та Міністерства соціальної політики України.
Видатки жовтня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У жовтні видатки загального фонду держбюджету склали рекордні в цьому році 314,2 млрд грн при запланованих 338,1 млрд грн (92,9%).
🔘У Міністерства оборони, як зазвичай, найбільше видатків – 142,8 млрд грн (при плані 153,7 млрд грн), з них:
📍99,1 млрд грн - пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍37,1 млрд грн - закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки на 44,4 млрд грн, з яких:
✔️17,9 млрд грн — Нацгвардія;
✔️10,3 млрд грн — Держприкордонслужба;
✔️10,8 млрд грн — Нацполіція;
✔️4,1 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики провело видатків на 32,4 млрд грн (план - 34,3 млрд грн). Більше половини видатків (23,1 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у жовтні склали 15 млрд грн (план - 16,6 млрд грн), з них 12,1 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 26,1 млрд грн (план - 36 млрд грн).
💵 За 10 місяців 2024 року видатки виконані на 93% від плану (2,7 трлн грн фактично при 2,9 трлн грн за планом). При цьому видатки досягли 75% річного плану, що свідчить про ймовірність невиконання низки бюджетних програм за результатами року.
Держбюджет-2025: що нового перед фінальним голосуванням у Раді? (3/3 - соціальна сфера)
📆 З 1 липня 2025 року планується та врахована у бюджеті пенсійна реформа: перерахунок пенсій за єдиними правилами для всіх (в тому числі для отримувачів "спеціальних" пенсій), незалежно від змін зарплати, а індексація буде проводитись на загальних умовах.
📈 Видатки Мінсоцполітки збільшаться на 681 млн грн:
• + 1 млрд грн на допомогу на проживання ВПО
• -1 млрд грн трансферт Пенсійному фонду на виплату пенсій
• + 328,6 млн грн послуги денного догляду для дітей з інвалідністю
• +102,2 млн грн для функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
• +239 млн грн завершення будівництва реабілітаційного комплексу
🪖 Видатки Мінветеранів збільшаться на 500 млн грн, передусім через появу нової програми на створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища
↔️ Крім того, Мінветеранів оптимізує бюджет, відкривши ще дві нові програми: підтримка ветеранів та їх сімей (2,19 млрд грн) і забезпечення роботи підвідомчих установ (463,9 млн грн). Фінансування з'явилось за рахунок коштів, раніше передбачених на інші ветеранські програми, які будуть скасовані.