-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
❓Якими є ключові ризики для публічних фінансів на сьогоднішній день?
❗️Подальше зростання потреби у державних видатках (наприклад, через збільшення кількості безробітних чи внутрішньо переміщених осіб). В такому разі Уряд потребуватиме більшої зовнішньої фінансової підтримки або скорочення видатків у наступних бюджетних періодах (високий ризик).
❗️Надходження фінансової допомоги від зовнішніх партнерів на рівні, нижчому за необхідний. Через попередні та очікувані зміни до Бюджету-2022 Уряд чимдалі більше залежить від такої допомоги (середній ризик).
❗️Подальше зменшення кількості найманих працівників і, як наслідок, – зниження розміру оподатковуваного фонду оплати праці, що може призвести до падіння надходжень в першу чергу ПДФО (середній ризик).
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2022 року
❓Чого вдалось досягти Уряду для підтримки бюджетної стабільності в липні?
✅ Доходи загального фонду держбюджету були рекордними порівняно з попередніми місяцями - майже 170 млрд грн. Податкові надходження перевищили суму грантів, частково через низькі темпи відшкодування ПДВ (відшкодовано лише 0,6 млн грн). Митних платежів надійшло близько 23 млрд грн.
✅ Міжнародна допомога продовжує зростати, а її частка в доходах бюджету, надана у формі грантів, наразі становить 47%. Грантів у липні надійшло 2,7 млрд дол. США в еквіваленті, а кредитів 2,7 млн дол. США - тобто 99,9% допомоги надійшло у безповоротній формі.
✅ Вдалося зменшити дефіцит бюджету (фактичний дефіцит державного бюджету становив 3,7 млрд грн, у т.ч. загального фонду – 4,8 млрд грн), а також досягти домовленості про реструктуризацію державного боргу.
Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2022 року
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 22 серпня загальна сума прямих збитків інфраструктури збільшилась до $113.5 млрд.
❗️Найбільша частина в загальній сумі збитків належить житловому фонду. Внаслідок бойових дій зруйновано та/або пошкоджено 131.3 тисячі житлових будинків на $47.8 млрд.
❗️На другому місці — збитки інфраструктури, які продовжують зростати, і станом на 22 серпня складають $35.1 млрд.
За оцінкою експертів проекту «Росія заплатить», зросли збитки завдані підприємствам та промисловості — до $9.5 млрд, сфері освіти — до $3.9 млрд та транспорту — до $3 млрд. Збільшення повʼязане зі зростанням кількості пошкоджених та зруйнованих обʼєктів.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍15.3 тис. багатоповерхівок,
📍115.9 тис. приватних будинків,
📍388 підприємств,
📍43.7 тис. од. сільськогосподарської техніки,
📍1991 магазинів,
📍798 дитсадків,
📍934 медзаклади,
📍715 культурних споруд,
📍593 аптеки,
📍119 обʼєктів соціальної сфери,
📍17 ЦНАПів.
Станом на 22 серпня непрямі втрати галузей залишаються незмінними й складають $129.7 млрд.
Мінімальні потреби у відновленні галузей зросли на $9 млрд, відтак загальна сума вже наближається до $200 млрд. Зростання суми потреб повʼязане зі збільшенням кількості зруйнованого та пошкодженого транспорту, обʼєктів промисловості, інфраструктури і сфери освіти.
Дана оцінка є результатом спільної роботи KSE Institute, урядових органів за лідерства Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерства та партнерськими організаціями в рамках діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Місцеві бюджети – що з виконанням за перші три місяці повномасштабної війни?
Місцеві бюджети з 24 лютого мали різні результати виконання, але зведений показник виконання їх доходів по країні є кращим, ніж цього можна було б очікувати.
Податків надійшло більше, ніж торік: за перші 6 місяців року до місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн, що на 18,4 млрд грн або на 11,8% більше, ніж у першому півріччі 2021 року.
Що було виявлено?
✔️відсутність проблем із надходженнями у відносно безпечних областях;
✔️зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб через виплати військовослужбовцям;
✔️незначне скорочення єдиного податку, незважаючи на можливість його не сплачувати частині платників;
✔️ненадходження плати за землю та ін.
Про ці та інші інсайти читайте у нашій статті Місцеві бюджети – що з виконанням за перші три місяці повномасштабної війни?
Парламент вчергове збільшив видатки державного бюджету
📅15 серпня 2022 року депутати прийняли зміни до Держбюджету на поточний рік. Проголосований законопроєкт №7644 передбачає збільшення видатків бюджету на 270,2 млрд грн (+11,4%) до 2 633 млрд грн (тоді як доходи залишаються на рівні 1 352 млрд грн).
Профінансувати збільшені видатки планується за рахунок внутрішніх запозичень.
Традиційно, у Парламенті в пріоритеті залишається фінансування оборони країни, захист державних кордонів, відповідно, збільшення видатків відбудеться на:
📍Міністерство оборони – +241,2 млрд грн, видатки зростуть до 624,4 млрд грн, з них:
✔️ЗСУ – +193,9 млрд грн (до 396,3 млрд грн)
✔️купівля та ремонт військової техніки – +44,1 млрд грн (до 202,3 млрд грн)
📍Міністерство внутрішніх справ – +22,9 млрд грн (до 205,2 млрд грн), з них:
✔️Держприкордонслужба – +11,7 млрд грн (до 34,5 млрд грн)
✔️Нацгвардія – +7,3 млрд грн (до 46,5 млрд грн)
✔️ДСНС – +3,2 млрд грн (до 33,3 млрд грн)
✔️Нацполіція – +0,6 млрд грн (до 65,9 млрд грн)
📍Головне управління розвідки – +2,2 млрд грн (до 8,2 млрд грн)
📍СБУ – +2,5 млрд грн (до 21,4 млрд грн)
📍Резервний фонд – +0,7 млрд грн (до 203,7 млрд грн).
📍Інші органи – +0,7 млрд грн
Внаслідок війни місту Гостомель на Київщині завдано російськими військами збитків на 9.5 млрд гривень або майже $343 млн.
Ця сума не враховує збитки, завдані під час війни аеропорту "Антонов", який знаходиться у no-fly zone.
З них:
5.4 млрд грн — збитки промисловості
3.3 млрд грн — збитки житлового фонду
842.7 млн грн — руйнування соціальної інфраструктури
68 млн грн — постраждала адміністративна інфраструктура міста
З 24 лютого Гостомель став однією з ключових цілей російських окупантів на шляху до Києва, який українським військовим вдалося звільнити 2 квітня.
Внаслідок бойових дій у Гостомелі зруйновано та пошкоджено з-поміж усіх обʼєктів міста:
📍1945 приватних, багатоквартирних будинків і таунхаусів,
📍72 промислові будівлі,
📍59 обʼєктів будівництва,
📍57 складів,
📍17 продуктових магазинів,
📍9 закладів харчування,
📍4 школи,
📍3 церкви,
📍3 готелі,
📍2 дитсадки,
📍поштові відділення,
📍пожежна частина, амбулаторія та приватна клініка.
Обрахунок збитків інфраструктури Гостомеля проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 1 серпня загальна сума прямих збитків інфраструктури збільшилась $108.3 млрд або 2.9 трлн грн.
У порівнянні з даними від 13 червня 2022 року загальна сума задокументованих збитків зросла на $12.8 млрд.
❗️Ключовим фактором стало збільшення кількості пошкодженого та зруйнованого житла. Прямі збитки через руйнування багатоповерхівок складають $42.3 млрд, та ще $5.4 млрд завдані власникам приватних будинків.
❗️На другому місці у загальному обсязі прямих збитків від пошкоджень та руйнувань — сфера інфраструктури із сумою у $31.6 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍388 підприємств,
📍43.7 тис сільськогосподарської техніки,
📍1991 магазинів,
📍511 адмінбудівель,
📍18 цивільних аеропортів,
📍105.2 тис легкових авто,
📍764 дитсадки,
📍634 культурні споруди,
📍27 торгових центрів,
📍28 нафтобаз.
Сума непрямих втрат галузей попередньо оцінюється у $128.8 млрд або 3.7 трлн грн.
За оцінками експертів загальна сума потреб у відновленні зруйнованих активів становить $185 млрд або майже 5.4 трлн грн.
Дана оцінка є результатом спільної роботи KSE Institute, урядових органів за лідерства Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерства та партнерськими організаціями в рамках діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Збитки завдані інфраструктурі міста Буча під час війни оцінюються в понад 5.2 млрд грн або $191.3 млн
З них:
📍2.4 млрд грн — збитки житлового фонду,
📍2 млрд грн — збитки соціальній інфраструктурі,
📍290 млн грн — через руйнування обʼєктів промислової інфраструктури,
📍487,9 млн грн — внаслідок пошкоджень та руйнувань інфраструктури енергетики та житлово-комунальної сфери.
Окупація Бучі російськими військами тривала понад місяць, допоки місто не звільнили 31 березня 2022 року. За цей час зруйновано та пошкоджено, зокрема:
📌861 приватний будинок,
📌122 багатоквартирні будинки,
📌875 господарських будівель,
📌149 таунхаусів,
📌202 гаражі,
📌39 промислових будівель,
📌35 теплиць,
📌26 освітніх закладів,
📌20 готелів та закладів рекреації,
📌7 продуктових магазинів,
📌5 культурних та релігійних закладів,
📌5 закладів харчування.
Обрахунок збитків інфраструктури міста Буча проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
❓Якою була ситуація з держбюджетом в червні: що не вийшло?
⭕️ Податкові надходження держбюджету за червень становили 50,7 млрд грн, що покриває лише 21,8% потреби (видатки були профінансовані на рівні 232,4 млрд грн). Основними податковими джерелами доходів залишаються ПДФО, ПДВ (“імпортний” ПДВ за червень становив 11,9 млрд грн, “внутрішній” ПДВ - 11,7 млрд грн, при цьому було відновлено відшкодування ПДВ) та акцизний податок. З урахуванням об’єктивних факторів (зокрема, початок відшкодування ПДВ) виконання довоєнного плану за червень досягло лише 65,2% порівняно з 78,9% минулого місяця .
⭕️ У червні, після травневого сплеску, спостерігався низький інтерес до військових ОВДП з боку населення та банків.
Збитки інфраструктури міста Ірпінь від війни оцінюються у 25.3 млрд грн або майже $922 млн
З них:
📍17.7 млрд грн — збитки житловому фонду, з яких 11.6 млрд грн — через руйнування багатоквартирних будинків міста;
📍3.7 млрд грн — соціальні обʼєкти, з яких 1.3 млрд грн — завдані закладам освіти та 236 млн грн — медицині;
📍2.9 млрд грн — промислова інфраструктура;
📍731.5 млн грн — інша інфраструктура;
📍262.5 млн грн — адміністративна інфраструктура.
За час окупації в Ірпені пошкоджено майже половину від загальної кількості споруд у місті — 10,5 тисяч будівель, серед яких:
📌9690 житлових будинків та присадибних будівель і споруд (48% від усього житла у місті),
📌323 промислові забудови та будівництва,
📌63 готелі та заклади рекреації,
📌54 освітні установи,
📌38 офісів та конференц-залів,
📌26 закладів охорони здоровʼя,
📌16 культурних та релігійних обʼєктів,
📌15 урядових та адміністративних будівель,
📌9 спортивних закладів,
📌1 автодорожний міст,
📌1 відділення поліції,
📌1 відділення пошти.
Обрахунок збитків інфраструктури проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Більш детальна інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
❓Які ключові ризики для держбюджету будуть найближчим часом?
🔘 Уповільнення темпів надходження міжнародної фінансової допомоги. Виконання бюджету й надалі залежить від підтримки іноземними грантами та кредитами. Незважаючи на те, що під час воєнного стану за окремими бюджетними програмами видатки було переглянуто в напрямку їх зниження, кроків Уряду із залучення внутрішніх резервів (скасування податкових та митних пільг) для їх покриття може виявитись недостатньо (низький ризик).
🔘 Додатковий тиск на видаткову частину через зростаючі видатки соціального характеру. Фіскальний тиск створить поява додаткового навантаження на бюджет через виплати компенсацій родинам загиблих військовослужбовців, виплати ВПО, виплати за пошкоджене і зруйноване житло і т. д. (середній ризик).
🔘 Нераціональне збільшення видатків Парламентом. У кризових умовах все більше соціальних груп потребуватимуть державної підтримки, що створить додаткові спокуси для депутатів до внесення несистемних та/або популістичних змін до бюджету (наприклад, підвищення чи розширення соціальних гарантій) без необхідних джерел фінансового забезпечення (середній ризик).
🔘Недонадходження коштів від рентної плати за видобуток природного газу через зміни, що мають ретроспективну дію, до законодавства, які дозволили відтермінувати податкові зобов’язання. Для адміністрування цих змін треба вести окремий облік газу, що видобутий з 1 квітня 2022 р. і до закінчення воєнного стану (середній ризик).
🔘 Зменшення кількості сумлінних платників податків. Зростання податкового навантаження разом зі зниженням можливостей податкових органів може спричинити збільшення кількості випадків ухилення від сплати податків та розширення тіньового сектору (низький ризик).
🔘 Подальше відновлення ділової активності у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, може бути ускладнено кадровими та логістичними проблемами (низький ризик).
❓Що вдалось Уряду по надходженням та видаткам держбюджету в травні?
✅ Уряду вдалось збільшити доходи держбюджету порівняно з квітнем. Надходження до загального фонду у травні - 101,3 млрд грн (на 33% більше, ніж у квітні). З них через податкові органи - майже 73 млрд грн - тобто практично виконано довоєнні планові показники (проте тут слід врахувати, що бюджетне відшкодування ПДВ не проводилось). Незважаючи на чинні податкові пільги та скасовані мита, надходження від митної служби продовжують зростати. У травні вони досягли 9,5 млрд грн (що на 1,2 млрд грн більше, ніж у квітні та на 2,5 млрд грн більше, ніж у березні). Україна також отримала 18,8 млрд грн офіційних грантів.
✅ За окремими податковими надходженнями довоєнні травневі плани були перевиконані. Рентної плати надійшло на 65% більше плану (11,7 млрд грн при плані 7,1 млрд грн), що пов’язано зі зростанням світових цін на природний газ і відповідним підвищенням ставок рентної плати за видобування. Надходження «внутрішнього» ПДВ були на 26,2% більше планового (18,3 млрд грн при планових 14,5 млрд грн) через відсутність відшкодування ПДВ та інфляцію. За внутрішнім акцизом також вдалось перевиконати довоєнний план на 2,1 млрд грн або 36% (7,9 млрд грн при 5,8 млрд грн планових).
⭕️ Видатки у травні профінансовані на 251 млрд грн. З них 118,4 млрд грн було спрямовано на оборону і безпеку, 29,4 млрд грн припадає на соціальний захист, включно з трансфертом Пенсійному фонду, 28 млрд грн - на програму медичних гарантій та освітню субвенцію, 4,5 млрд грн - на фінансування заробітних плат державних службовців.
Внаслідок війни село Забуччя на Київщині зазнало збитків на 52.7 млн грн ($1.8 млн)
З них:
❗️40.6 млн грн — збитки житлового фонду
❗️9.3 млн грн — через руйнування присадибних будівель
❗️1.8 млн грн — збитки соціальної інфраструктури
❗️1 млн грн — через пошкодження промисловій інфраструктурі
У Забуччі, яке перебувало в окупації майже місяць, усього зруйновано 188 будівель (з яких 46 завдано сильних або повних руйнувань):
📍83 житлових будівлі (постраждали найбільше серед усіх об’єктів інфраструктури)
📍97 господарських будівель та гаражів
📍4 магазини (з 5 існуючих у селі)
📍1 обʼєкт роздрібної торгівлі
📍1 будівля промислової інфраструктури
📍1 сонячна панель
Обрахунок збитків інфраструктури проводився на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Більш детальна інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 8 червня загальна сума прямих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже складає $103.9 млрд або понад 3 трлн грн.
Певне зменшення суми збитків (на $2.6 млрд) повʼязане з перерахунком втрат, завданих об’єктам залізничної інфраструктури, релігійним та культурним спорудам, а також втрат легкових авто.
Водночас «органічне» збільшення вартості пошкодженого/ зруйнованого майна внаслідок бойових дій за останній тиждень складає $1 млрд.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍44.8 млн кв.м. житлового фонду,
📍256 підприємства,
📍6.3 тис. залізничних колій,
📍656 медзакладів,
📍1177 закладів освіти,
📍668 дитсадків,
📍198 складів,
📍20 торгівельних центрів,
📍28 нафтобаз.
За останній тиждень відбулося зростання збитків, завданих підприємствам, закладам освіти та охорони здоровʼя, дитсадкам, адмінбудівлям та складській інфраструктурі. Збитки, завдані через руйнування та пошкодження українських підприємств, вже досягли $11.5 млрд, освітніх закладів — $1.6 млрд, медзакладів — $1.1 млрд, дитсадків — $576 млн.
Загалом, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі і непрямі втрати, коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
Збільшення планових видатків Держбюджету у розрізі відомств, млрд грн
Читать полностью…
Внаслідок війни Мотижину завдано збитків на понад чверть мільярда гривень — 274.9 млн грн або $10.1 млн.
З них:
190.2 млн грн — через руйнування житлових та присадибних будівель,
50.9 млн грн — збитки промисловості,
33.9 млн грн — збитки соціальної інфраструктури.
Ворожі російські танки зайшли у село Мотижин на Київщині на третій день повномасштабного вторгнення. Впродовж місяця окупанти контролювали село та частину траси, яка вела до столиці.
Внаслідок бойових дій у селі Мотижин зруйновано або пошкоджено 527 будівель, серед яких:
📍479 житлових будинків та присадибних забудов, загальною площею 39.5 тис. м2,
📍23 господарських споруди,
📍10 складів,
📍5 готелів та закладів рекреації,
📍1 заклад культури та спорту,
📍приватний дендрологічний парк "Добропарк",
📍Мотижинський ліцей.
Обрахунок збитків інфраструктури Мотижина проводився KSE Institute на основі даних, зібраних в рамках проєкту Rebuildua, який ініціювали SmartFarming та Vkursi Zemli.
Детальніша інформація сайтах KSE та Rebuildua.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
#Бюджетний_барометр за липень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у липні?
❓за рахунок яких джерел було отримано рекордний обсяг доходів?
❓як спрацювало відновлення митних платежів?
❓чи вистачає Уряду коштів на зростаючі потреби у соціальних видатках?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2022 року
Парламент збільшив видатки державного бюджету
Джерело: принятий законопроєкт 7644
Скільки втрачає Україна від війни?
📅Станом на 8 серпня загальна сума прямих збитків інфраструктури збільшилась до $110.4 млрд.
❗️Найбільша зміна відбулася в оцінці збитків інфраструктури, які вже сягають $33.4 млрд. За останніми даними внаслідок бойових дій пошкоджено або зруйновано 304 мости та мостові переправи на $1.8 млрд.
❗️Також на поточному тижні збитки сфер культури, туризму та спорту склали $1.3 млрд. Збільшення на $400 млн повʼязане зі зростанням кількості пошкоджених та зруйнованих обʼєктів.
З початком війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:
📍15.3 тис. багатоповерхівок,
📍115.9 тис. приватних будинків,
📍388 підприємств,
📍43.7 тис. од. сільськогосподарської техніки,
📍1991 магазинів,
📍511 адмінбудівель,
📍106.1 тис легкових авто,
📍764 дитсадки,
📍934 медзаклади,
📍634 культурні споруди,
📍119 обʼєктів соціальної сфери.
Станом на 8 серпня сума непрямих втрат галузей зросла до $129.1 млрд. Найбільша частка непрямих втрат сфері промисловості та підприємствам — $29.8 млрд. На другому місці — агропромисловий комплекс та земельні ресурси, на $23.4 млрд.
Мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів за останній тиждень зросли на $3 млрд і складають $188 млрд. Зростання повʼязане зі збільшенням кількості зруйнованих та пошкоджених обʼєктів інфраструктури та сфер культури, туризму і спорту, які потребують відбудови.
Дана оцінка є результатом спільної роботи KSE Institute, урядових органів за лідерства Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерства та партнерськими організаціями в рамках діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни.
Більш детальна інформація на сайті KSE.
Дані за проєктом «Росія заплатить», який здійснюється Київською школою економіки, зокрема командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління, та низкою партнерських організацій, зокрема Центром економічної стратегії, Dragon Capital та Прозорро.Продажі. Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни та оцінці фінансової вартості цих втрат. Проєкт створено за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства інфраструктури України.
#втрати_від_війни #росія_заплатить
ДОСЛІДЖЕННЯ: АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДТРИМКИ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ ФОНДОМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
Друзі, ділимося новиною - наш Центр провів велике дослідження щодо діяльності Фонду соціального страхування України (далі – ФССУ).
Дослідження стосується аналізу ефективності діяльності ФССУ у порівнянні з досвідом функціонування подібних інституцій п`ятьох європейських країн, а також виявлення ключових проблем та шляхів їх вирішення.
❓В чому суть?
✅У ФССУ застраховано близько 12 млн осіб. Кількість отримувачів виплат та послуг - близько 4 млн осіб.
✅ФССУ має затверджений (до війни) бюджет 37,5 млрд грн на 2022 рік.
❗️Тривалими ключовими проблемами ФССУ є дефіцит та накопичення заборгованості по виплатах, відсутність прозорості інформації, низький рівень автоматизації процесів, здійснення виплат, які дублюють роботу інших органів тощо.
Що ми зробили в рамках дослідження?
📌Порівняли ключові функції фондів соціального страхування відповідно до міжнародної практики;
📌Вивчили поточний стан та проблеми соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання в Україні;
📌Виявили проблемні питання бюджету ФССУ;
📌Визначили потребу в оптимізації структури видатків ФССУ.
На результати дослідження вже звернув увагу Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
З повним текстом дослідження можна ознайомитись на сайті КШЕ.
Сподіваємось, дослідження допоможе українським парламентарям, Уряду, Офісу Президента оптимізувати та ефективніше реформувати діяльність ФССУ.
❓Чого надалі очікувати у ситуації з держбюджетом та які тут потенційні ризики?
🔘 Значне зростання дефіциту бюджету (у І півріччі 2022 р. бюджет виконано з дефіцитом у 405,2 млрд грн) вимагатиме переоцінки пріоритетів та підвищення ефективності державних видатків
🔘 Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС передбачає нормативні трансформації сфери публічних фінансів. Зокрема, у митному законодавстві потрібно імплементувати 7 регламентів та приєднатися до 2 конвенцій, в податковому - 22 директиви, а у фінансовому та банківському секторі - 9 директив і 3 регламенти. Йдеться про інтеграцію в європейську систему онлайн-обміну митною інформацією про вантажі, зменшення ризиків корупційної складової через “людський фактор”, налагодження спільної системи ПДВ, трансфертне ціноутворення та ін.
‼️Ключовими ризиками є:
❗️ Негативні очікування щодо ділової активності підприємств визначають песимістичні прогнози податкових надходжень. Низький споживчий попит як наслідок падіння доходів, еміграції (офіційно виїхало 5,2 млн осіб, з яких повернулося 2,7 млн осіб) та скорочення експортних можливостей може вплинути на обсяги податків (високий ризик).
❗️ Зниження ділової активності через різке підвищення тарифів на перевезення Укрзалізницею. Незважаючи на те, що тарифи на перевезення вантажів довгий час були значно нижчими, ніж у сусідніх державах і потребували підвищення, їх підняття на 70% може уповільнити бізнес-процеси в цілому. З іншого боку, фінансовий стан держкомпанії суттєво погіршиться без підняття тарифів, а отже може потребувати бюджетної підтримки (середній ризик).
❗️Зміни (податкові та митні) до законодавства про індустріальні парки створюють ризик зниження доходів від податку на прибуток підприємств, ПДВ та мита у середньостроковій перспективі (низький ризик).
❓Чого вдалося досягти у червні задля забезпечення стійкості держфінансів?
✅ Парламент відновив податкові джерела наповнення держбюджету, які були раніше призупинені - наприкінці червня депутати підтримали законодавчі зміни, якими передбачено повернення мита та ПДВ на імпортні товари (в т.ч. розмитнення автомобілів).
✅ Уряд профінансував видатки в обсязі 232,4 млрд грн, в т.ч. на оплату праці - 98,7 млрд грн (з них військовослужбовцям 75,7 млрд грн); соціальне забезпечення - 50,6 млрд грн, обслуговування держборгу - 11,6 млрд грн, трансферти місцевим бюджетам - 19 млрд грн. Масових та суттєвих затримок у виплатах за захищеними статтями видатків не було.
✅ У червні вдалося залучити 68,5 млрд грн грантових коштів, що залишається критично важливим в умовах тривалої залежності бюджетної стійкості від міжнародної підтримки. Частка саме безповоротної фінансової допомоги в загальному обсязі зовнішнього фінансування зросла.
✅ За І півріччя 2022р. до місцевих бюджетів надійшло 173,8 млрд грн податкових надходжень, що на 13,9 млрд грн або на 11,8% більше аналогічного показника минулого року. В окремих областях продовжується перевиконання планових показників, як і раніше, пов’язане зі зростанням надходжень від ПДФО.
#Бюджетний_барометр за червень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у червні?
❓який рівень виконання податкових та митних планів?
❓що з міжнародною допомогою і чого стає більше - грантів чи кредитів?
❓які кроки здійснюють Парламент та Уряд, щоб збалансувати головний фінансовий план країни?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за червень 2022 року
❓Якою була ситуація з держбюджетом в травні: що не вийшло?
🤔У минулому пості ми писали про те, що вдалося Уряду під час виконання держбюджету в травні. Проте, у такий складний період не все вдається:
❌ Залежність від боргового та грантового фінансування залишається високою. Уряд покриває менше 30% потреб надходженнями від податкових та митних органів
❌ У середині травня відбулись перші масові затримки бюджетних виплат навіть за захищеними статтями видатків державного та місцевих бюджетів. Через недоотримання у дохідній частині бюджету та очікування надходження фінансової допомоги від іноземних партнерів виник тимчасовий розрив між можливостями та потребами проводити касові видатки.
❌ У травні з’являлася інформація щодо проблем із соціально чутливими видатками, зокрема затримками виплат для ВПО.
#Бюджетний_барометр за травень 2022
🤔Що відбувалось з бюджетом у травні?
❓за рахунок яких джерел наповнювався державний бюджет?
❓який стан боргового фінансування та чи є пов'язані з цим ризики?
❓яка частка грантів і чого очікувати далі?
❗️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2022 року
Що відбувається з місцевими бюджетами під час війни?
Дискусії про стан публічних фінансів в Україні здебільшого зосереджені на обговоренні стійкості державного бюджету.
Проте місцеві бюджети не менш важливі для фінансової безпеки держави, оскільки вони фінансують необхідні для населення послуги.
❓Які результати виконання місцевих бюджетів у період повномасштабної війни?
❓Чому в період війни місцеві бюджети в областях, де не ведуться активні бойові дії, змогли перевиконати цьогорічні плани, а подекуди зібрати більше податків, ніж минулого року?
❓Чи потрібна місцевим бюджетам додаткова підтримка?
✅ Про це у статті нашого Центру – за посиланням: https://voxukraine.org/mistsevi-byudzhety-yakyj-stan-sprav-u-regionah/
Парламент вніс зміни до Державного бюджету
📆 В останній день найскладнішої для публічних фінансів весни Верховна Рада внесла чергові зміни до основного фінансового плану країни. Нардепи очікувано збільшили загальне фінансування держбюджету за рахунок зовнішніх запозичень (на 287 млрд грн). Як нещодавно заявляв міністр фінансів, бюджет лише на третину фінансується з власних доходів, а решта це власне зовнішні запозичення, а також міжнародна грантова допомога.
📈Відповідно на цю ж суму було збільшено видаткову частину. Головним чином видатки збільшили для Міноборони (на 166,1 млрд грн), МВС (на 76,4 млрд грн) та Мінсоцполітики (на 32,6 млрд грн).
💰Серед бюджетних програм, що отримали додаткове фінансування, окрім забезпечення діяльності оборонних та правоохоронних відомств, варто відзначити:
✅ +5,8 млрд грн Програми «єПідтримка», необхідне для фінансування заявок ВПО
✅ +12,5 млрд грн для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання
✅ +20 млрд грн для Пенсійного фонду
✅ +1,5 млрд грн на Резервний фонд
💸Єдиною програмою, що зазнала скорочення стала бюджетна програма «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (- 601 млн грн).
На що варто звернути увагу?
❗️В умовах війни основними напрямами видатків залишається оборона та правопорядок – 85% обсягу додаткового фінансування за рахунок запозичень, врахованих змінами, спрямовано на Міністерство оборони (58%) та МВС (11%).
❗️Продовжує зростати необхідність задоволення соціальних потреб – якщо при прийнятті держбюджету єПідтримка планувалась на рівні 3 млрд грн (тоді ще для цілей боротьби з пандемією), то вже зараз вона спрямовується на підтримку ВПО і зросла майже втричі – до 8,8 млрд грн.
❗️Спостерігається збільшення бюджетного фінансування Пенсійного фонду на 10% у порівнянні з початковим планом, що свідчить з одного боку про визначення Урядом цього напрямку як пріоритету для фінансування, а з іншого про зменшення можливостей Фонду забезпечувати дохідну частину основним джерелом - єдиним соціальним внеском.