-
Телеграм-канал, присвячений аналітиці та новинам у сферах публічних фінансів та публічного управління в Україні. Канал створено Центром аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.
Новий звіт KSE Institute: Local Governments' Legal, Institutional, and Financial Landscape in Ukraine
📋 Команда KSE Institute на запит та за підтримки Польського банку розвитку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) підготувала аналітичний звіт щодо фінансового, юридичного, інституційного середовища громад в Україні.
🤔 Що у звіті?
✅ Огляд правового середовища територіального управління.
✅ Аналіз фінансових інструментів громад у воєнних умовах.
✅ Стан і перспективи роботи комунальних підприємств.
✅ Можливості місцевих запозичень та гарантій.
✅ Особливості публічних закупівель у громадах
📊 Як громади України адаптуються до викликів? Що допомагає їм залишатися стійкими навіть у найскладніших умовах? У цьому звіті ми пропонуємо відповіді на ці та інші запитання.
📢 Повна версія звіту доступна англійською мовою за посиланням
Видатки листопада: основні пріоритети та рівень виконання плану
❗️ У листопаді видатки загального фонду держбюджету склали рекордні в цьому році 340,9 млрд грн при запланованих 364,6 млрд грн (93,5%). Це вже третій місяць поспіль коли державний бюджет отримує рекордний в цьому році рівень видатків, при цьому тенденція до невиконання планових показників все ще залишається. Далі в деталях:
🔘У Міністерства оборони залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 151,9 млрд грн (при плані 150,2 млрд грн), з них:
📍90,8 млрд грн - на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍53 млрд грн - на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 43,6 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:
✔️17 млрд грн — Нацгвардія
✔️10,3 млрд грн — Держприкордонслужба
✔️10,4 млрд грн — Нацполіція
✔️4,2 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 34,1 млрд грн (план - 35,4 млрд грн). Більше половини видатків (24,6 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у листопаді склали 16,5 млрд грн (план - 16,6 млрд грн), з них 13,2 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 43,2 млрд грн (план - 54,5 млрд грн).
❓Бюджетний барометр за вересень. Які ключові ризики?
❗️ Зниження рентабельності низки галузей через зростання вартості електроенергії й відповідно імовірне зниження надходжень від податку на прибуток підприємств (середній ризик).
❗️ Нижчі надходження митних платежів у поточному році через нижчі за очікувані обсяги оподаткованого імпорту, в т.ч. спричиненого запровадженими влітку податковими пільгами для енергозберігаючого обладнання (високий ризик).
❗️ Подальше збільшення податкового боргу через складні умови ведення бізнесу під час повномасштабної війни. Станом на 1 листопада 2024 року сума податкового боргу становила 175,5 млрд грн, що на 26,3% більше, ніж на початку 2024 року (середній ризик).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Чи є ОВДП рятівним інструментом для бюджету воєнного часу?
📌 У відповідь на безпрецедентний дефіцит бюджету, спричинений повномасштабним вторгненням, уряд активно залучає кошти через ОВДП. Високі ставки роблять їх привабливими для інвесторів, але разом із тим створюють ризики для фінансової стабільності. Короткостроковий характер боргів загрожує утворенням «лавини», яка може поглинути фінансову систему.
🤔 Виникають запитання, що потребують відповіді:
• Яку роль відіграють ОВДП у забезпеченні обороноздатності та стійкості бюджету?
• Як змінився склад власників ОВДП і чому частка фізичних осіб досі низька?
• Чи можливо збільшити обсяги продажу ОВДП без емісії? Які механізми для цього існують?
• Як вплине зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ на попит на ОВДП?
• Які довгострокові кроки допоможуть зменшити боргове навантаження та уникнути ефекту “лавини”?
📝 Детальні відповіді на ці та інші ключові питання – у статті "Чи є ОВДП невичерпним джерелом фінансування бюджетного дефіциту?" від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
Фінансування бюджету за січень-листопад 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у листопаді?
✅ У листопаді доходи загального фонду склали 220 млрд грн, що вище планових показників на 27,2% (передусім через надходження гранту від США), а сумарно доходи загального і спеціального фонду становили 301,6 млрд грн.
✅ Сума залучених у листопаді коштів від розміщення ОВДП стала однією із найбільших від початку повномасштабного вторгнення – Мінфін залучив 78,9 млрд грн, з яких 21 млрд грн або 26,6% – бенчмарк облігації, а 7,8 млрд грн або 9,9% були номіновані в іноземній валюті.
❌ Державна митна служба виконала план надходжень лише на 78,7%, через зниження обсягів оподатковуваного імпорту.
❌ Незважаючи на рекордні касові видатки листопада (340,2 млрд грн), окремі статті були профінансовані не повністю, що призвело до фактичного рівня виконання бюджету за видатками на 6,7% нижче плану.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
#Бюджетний_барометр за листопад
🤔 Що відбулося з бюджетом у листопаді?
❓Чи вдалось Уряду залучити достатньо внутрішніх коштів?
❓Що не вдалось досягти із запланованого?
❓Які ризики будуть актуальними наприкінці цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Оборонні закупівлі територіальних громад – потенційний резерв підтримки Сил Оборони чи ризик неефективних видатків?
📆 Вже майже пів року Президент не підписує підтриманий Парламентом законопроект 9559-д, який передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України.
🤔 Однак, враховуючи тривалі дискусії (законопроект в цілому підтриманий аж після дев’яти місяців з моменту його реєстрації), досі неоднозначною залишається відповідь на запитання, наскільки правильним є такий крок. Усі аргументи 'за' та 'проти', а також як громади можуть долучитися до підтримки обороноздатності країни, ми проаналізували у нашій публікації на Вокс Україна.
📖 Читайте повний текст статті за посиланням: Вокс Україна.
Про що закон про правочини з умовними зобов’язаннями?
Чому це важливо?
🔸 Країни G7 ухвалили рішення надати Україні $50 млрд у вигляді кредитів (механізм ERA). Головна особливість таких позик — їх повернення і обслуговування буде забезпечено за рахунок доходів від заморожених російських активів. Тобто, нині ці боргові зобов’язання не створюють прямого навантаження на бюджет України.
🔸 Однак у майбутньому може виникнути ситуація, коли росія почне виплачувати Україні репарації, і у цьому випадку кредитори можуть звернутися до України, щоб виплати за таким боргом відбувалися саме з репарацій сплачених росією.
📍 Для законодавчого врегулювання таких відносин Верховна Рада ухвалила закон, який прередбачає нове поняття - правочини з умовними зобов’язаннями.
Що це означає?
📃 Умовні зобов’язання — це кредити, які потрібно повертати лише за певних умов — у випадку якщо настають визначені обставини (наприклад, якщо Україна почне отримувати репарації). В іншому випадку кредит повертатимуть інші сторони, а для України він фактично залишатиметься безповоротним внеском. Усі такі зобов’язання будуть фіксуватися в спеціальному реєстрі, який веде Боргове агентство.
Як це допоможе Україні?
❗️Це умова отримання коштів від заморожених російських активів. Україна вже невдовзі зможе отримати кошти на фінансування нагальних потреб, серед яких і оборона (це вперше, коли іноземні партнери надають фінансування, яке може бути використане і на потреби оборони). Кошти за програмою ERA почнуть надходити в Україну вже на початку 2025 року, коли очікуються перші транші - в обсязі 1,5 млрд євро від ЄС.
☑️ Погашення таких кредитів здійснюється за рахунок зовнішніх джерел, тобто доходів від заморожених російських активів, і не створить додаткового фінансового навантаження для України (принаймні до отримання окремого на це ресурсу від російських репарацій).
Видатки у січні-жовтні 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Пенсійна система в Україні: як її бачать громадяни
🔸 Чи вважають громадяни пенсійну систему справедливою та що б хотіли у ній змінити?
🔸 Наскільки добре українці розуміють формулу нарахування пенсій і чинники, що впливають на їхній розмір?
🔸 Наскільки громадяни впевнені, що пенсійна система зможе забезпечити їм гідне життя в старості?
🔸 Що думають люди про запровадження обов’язкових накопичувальних пенсій?
🔹Відповіді на ці та інші запитання читайте у нашій статті, яка підготовлена за результатами загальнонаціонального опитування про соціальну політику в Україні за підтримки ЮНІСЕФ
Найбільші публічні інвестиційні проекти в Бюджеті-2025, млрд грн
Джерело: законопроект про Держбюджет-2025
Держбюджет-2025: що нового перед фінальним голосуванням у Раді? (1/3 - доходи)
📆 Сьогодні Бюджетний комітет розпочне розгляд держбюджету на 2025 рік до ЇЇ читання і вже цього тижня очікується голосування у Парламенті. Напередодні Уряд розробив другу редакцію цього документу, який частково враховує пропозиції народних депутатів та профільного комітету під час розгляду законопроекту у І читанні. Що ж змінилось?
❗️Враховано норми прийнятого, але все ще не підписаного Президентом закону про податкові зміни (11416-д): +41,8 млрд грн податку на прибуток (передусім через потенційне підвищення ставки для банків до 50%, при цьому це призведе до зменшення надходжень сум дивідендів на державні частки підприємств на 15,8 млрд грн).
📉 Зменшено очікуваний обсяг надходжень держбюджету від ПДФО та військового збору на 20,1 млрд грн — передусім через переспрямування 4%-частки цього податку, яка надалі спрямовуватиметься до бюджетів громад.
↔️ Перенесено зі спеціального до загального фонду бюджету доходи, що формували Державний дорожній фонд (+43,2 млрд грн загального фонду), а саме:
• акцизи – 39,3 млрд грн;
• ввізне мито – 3,8 млрд грн;
• адміністративні штрафи у сфері безпеки дорожнього руху – 9,9 млн грн;
• плата за проїзд важковагового транспорту – 37,2 млн грн.
#Бюджетний_барометр за жовтень
🤔 Що відбулося з бюджетом у жовтні?
❓Чи був виконаний план доходів за основними податками?
❓Що не вдалось досягти Уряду із запланованого?
❓Які ризики будуть актуальними наприкінці цього бюджетного року?
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2024 року
Фінансування бюджету у жовтні 2024 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді міжнародної допомоги і внутрішніх запозичень у жовтні 2024 року склали 161 млрд грн ($4 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 внутрішні запозичення (ОВДП) — 103,1 млрд грн ($2,6 млрд)
🔘 зовнішні кредити - 57,9 млрд грн ($1,4 млн).
❗️У жовтні уряд залучив рекордні 103,1 млрд грн від розміщення ОВДП (більше було лише в червні 2022 року - 124,2 млрд грн, але тоді левову частку склали емісійні кошти).
💵 Зовнішня фінансова допомога у жовтні надійшла у формі пільгового фінансування від Уряду Канади (12,5 млрд грн або $0,3 млн) та від МВФ в результаті успішного п’ятого перегляду програми EFF (45,4 млрд грн або $1,1 млрд).
❌ У жовтні гранти до державного бюджету не надходили.
📊 На обслуговування та погашення боргу було спрямовано 100,5 млрд грн:
🔘 погашення: 74,4 млрд грн або 104,8% від плану;
🔘 обслуговування: 26,1 млрд грн або 72,5% від плану.
✅ У жовтні залучено позик на 60,5 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Видатки у січні-листопаді 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Уряд України пропонує закріпити гендерне бюджетування на законодавчому рівні
📆 Вчора, 19 грудня, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект 12245 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень. Як ми вже писали раніше, цими змінами серед іншого передбачається запровадження законодавчого обов'язку всім міністерствам та іншим органам влади проводити гендерний аналіз власних бюджетних програм.
❓ Що передбачає ініціатива?
• Гендерний підхід у бюджетному процесі стане частиною програмно-цільового методу і охоплюватиме планування, виконання та звітування щодо бюджетних програм.
• Врахування гендерних аспектів буде визначено як невід'ємна складова принципу ефективності та результативності у бюджетному процесі.
❓Чому це важливо?
У пояснювальній записці проекту Закону України про державний бюджет на 2025 рік було сказано, що головні розпорядники коштів включили гендерні характеристики до 134 бюджетних програм (лише 32%). Через те, що раніше гендерний аналіз впроваджувався переважно через накази Мінфіну, значна частина розпорядників коштів не використовувала гендерний підхід у бюджетному процесі. У разі ухвалення змін до Бюджетного кодексу, ігнорування необхідності проведення гендерного аналізу, буде розглядатись як порушення закону зі сторони міністерств та інших органів влади.
⁉️ Проблеми впровадження
Проблемою залишається формальний характер проведення гендерного аналізу, що полягає переважно у висвітлені кількості жінок та чоловіків, що працюють у бюджетних установах. Це не відповідає ідеї впровадження гендерного бюджетування, та не підвищує ефективність використання коштів.
❗️Очікувані результати
• більша прозорість використання бюджетних коштів;
• справедливе врахування потреб різних соціально-демографічних груп;
• підвищення ефективності державних витрат з точки зору запровадження індивідуального підходу при оцінки потреб жінок та чоловіків, а також інших соціальних груп.
❓Бюджетний барометр за листопад. Що далі?
✳️ Президент наприкінці листопада нарешті підписав ухвалені ще в середині жовтня зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких підвищиться податкове навантаження вже з 1 грудня 2024 року, крім запровадження військового збору для ФОПів, яке набере чинності з 1 січня 2025 року.
✳️ 4 грудня Міністр фінансів підписав Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом щодо залучення до 35 млрд євро макрофінансової допомоги під заставу прибутків зі заморожених російських активів. Це створює умови для початку надходження коштів із січня 2025 року. Очікується, що Україна зможе отримувати по 1,5 млрд євро щомісяця.
✳️ У грудні стартував проєкт «Зимова єПідтримка», який передбачає отримання громадянами разової фінансової допомоги у розмірі 1000 грн, що при високому попиті населення потребуватиме значних видатків із бюджету (лише за першу добу заявки подали більше 2,5 млн осіб).
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за листопад 2024 року
Зміни до Бюджетного кодексу України: що пропонує законопроєкт 12245?
📝 Законопроєкт №12245 від 25.11.2024 передбачає суттєві нововведення у плануванні, контролі та розподілі бюджетних коштів.
Важливо, що законопроєкт:
1️⃣ Відповідає зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом (пункт 39).
2️⃣ Є кроком до систематизації та впорядкування капітальних видатків, що допоможе уникнути їхнього розпорошення та нецільового використання.
3️⃣ Запроваджує інструменти стратегічного планування та посилення контролю за бюджетними процесами, хоча реальні механізми відповідальності залишаються слабкими.
🔑 Основні зміни та нововведення:
🔸 Публічні інвестиції та стратегічне планування
Що змінюється?
• Впроваджується термінологія: "публічні інвестиції", "публічний інвестиційний проєкт", "середньостроковий план пріоритетних інвестицій" та ін.
Як це працюватиме?
• Усі проєкти будуть плануватися на державному, регіональному та місцевому рівнях з урахуванням стратегічних цілей.
• Формується Єдиний портфель проєктів - перелік інвестиційних проєктів через Єдину інформаційну систему. Фінансування отримуватимуть лише проєкти з цього списку.
• Рішення щодо фінансування ухвалюватимуть спеціальні комісії на основі готовності та пріоритетності проєктів.
🔸Реформування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР)
• Фонд орієнтується на підтримку середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій регіонів та територіальних громаді стає однією з програм публічних інвестицій. Важливе нововведення — заміна народних депутатів у комісіях, що відбирають проєкти, представниками асоціацій.
🔸 Посилення ролі контролю та аудиту
• Рахункова палата отримує розширені повноваження щодо контролю за використанням коштів місцевих бюджетів.
• Запроваджується поняття "управлінська відповідальність" та "підзвітність" головних розпорядників бюджетних коштів.
• Головні розпорядники зобов'язані створити комітети для посилення внутрішнього аудиту.
🔸 Інші зміни до бюджетного законодавства:
• Додано нові джерела доходів бюджету, зокрема:
- плата за інтегрований довкіллєвий дозвіл.
- кошти від продажу конфіскованих земель.
- адміністративний збір за апостиль.
• Перехід на електронну форму оприлюднення бюджетної інформації.
• Впровадження гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі.
• Розширення повноважень Казначейства для покриття касових розривів місцевих бюджетів.
📈 Чому це важливо?
Законопроєкт наближає бюджетну систему України до європейських стандартів, підвищує прозорість інвестицій та посилює стратегічне планування. Водночас, відсутність реальних механізмів відповідальності за невиконання чи неефективне управління інвестиційними проєктами залишається слабким місцем нової системи.
Фінансування бюджету у листопаді 2024 року
⬆️ Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у листопаді 2024 року склали 347,9 млрд грн ($8,5 млрд в еквіваленті). З них:
🔘 78,9 млрд грн ($2,0 млрд) – внутрішні запозичення (ОВДП)
🔘 269 млрд грн ($6,5 млрд) – зовнішні кредити і гранти:
— 198,4 млрд грн ($4,8 млрд) проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine)
— 9,7 млрд грн ($235 млн) від Японії в рамках проєктів Світового банку “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” (RISE) та “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні” (LEARN)
— 4,2 млрд грн ($100 млн) від Кореї.
— 56,7 млрд грн ($1,4 млрд) – грант від США через проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine),
📊 На обслуговування та погашення було спрямовано 85,7 млрд грн,
— 44,7 млрд грн (87,8% від плану) — погашення;
— 41 млрд грн (75,2% від плану) — обслуговування.
✅ У листопаді 2024 року залучено позик на 205,6 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.
Наші експерти на DOU: все про ОВДП
📌 Експерти KSE Institute – Юлія Маркуц, Тарас Маршалок та Дмитро Круковець – поділилися своїми знаннями та аналітикою для статті на DOU.
💡З публікації ви дізнаєтеся:
🔹 Які бувають ОВДП і як вони працюють?
🔹 У чому їх вигода для українців?
🔹 Що впливає на дохідність державних облігацій?
🔹 Чому ОВДП залишаються надійним інструментом для збереження та примноження коштів навіть під час криз?
📖 Деталі за посиланням — Скільки принесуть 100 тисяч гривень, вкладені в облігації. Розбираємо на прикладах, що таке ОВДП
Новий випуск дайджесту: Fiscal Digest – 9M 2024. Ключові тренди та інсайти
📊 Як розвивалася система публічних фінансів у перші три квартали 2024 року? Які ключові виклики та можливості виникли за цей період? У нашому новому дайджесті ми аналізуємо основні фіскальні тренди, бюджетні показники та динаміку в умовах війни.
🌍 Дайджест, підготовлений командою Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute, надає ґрунтовний аналіз, який стане корисним для фахівців, журналістів та міжнародних партнерів. Документ доступний англійською мовою за посиланням - Fiscal Digest – 9M 2024
📢 Ознайомтеся з дайджестом і поділіться ним з вашими колегами, медіа та всіма, хто цікавиться фіскальними процесами в Україні!
Новий індекс реформ від Вокс Україна: коментар нашого Центру
👉 Тема — відновлення середньострокового бюджетного планування для місцевих бюджетів.
🔸Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, роз’яснила ключові аспекти Закону 3979-IX, який оновлює підходи до управління місцевими бюджетами:
🔹 Повернення середньострокових прогнозів — з наступного року повертається обов’язкове складання прогнозів місцевих бюджетів, яке було тимчасово призупинене. Це сприяє ефективнішому плануванню, хоча залишаються ризики формальності у громадах із недостатньою експертизою.
🔹 Нові можливості для інвестицій — громади зможуть використовувати вільні кошти для інвестування у державні цінні папери.
🔹 Більше напрямів для використання залишків — розширення можливостей використання вільних бюджетних залишків, включно з соціальною сферою та інфраструктурними проєктами.
🔹 Крок до місцевих оборонних закупівель — можливість здійснювати закупівлі для бюджетних установ, що утримуються з інших бюджетів, що дозволяє проводити закупівлі для військових частин. Проте сьогодні немає можливості реалізувати цю норму, оскільки відсутній необхідний код програмної класифікації.
📌 Коментар експертки:
Цей закон — важливий крок для гармонізації норм Бюджетного кодексу із сучасними викликами, а також для виконання зобов’язань перед МВФ. Водночас деякі його положення дозволяють обходити обмеження у видатках. Це потребує додаткового контролю та вдосконалення
Національне опитування щодо сприйняття і обізнаності населенням соціальної політики в Україні: результати першої хвилі
📆 Цього року Київська школа економіки у партнерстві з Info Sapiens за запитом Мінсоцполітики та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні провела першу хвилю всеукраїнського соціологічного опитування, яке охопило 2047 респондентів.
📊 Результати дослідження містять інформацію про рівень потреб, задоволеності та зручності отримання соціальних послуг, на які громадяни мають право, про готовність та стимули громадян до усиновлення дітей, ставлення до існуючої пенсійної системи та чинної системи підтримки ветеранів.
📎 Результати першої хвилі опитування доступні українською та англійською мовами.
Друга хвиля опитування запланована на кінець 2024 року.
Київська школа економіки висловлює вдячність ЮНІСЕФ в Україні за підтримку. ЮНІСЕФ в Україні не несе відповідальності за вміст документа. Погляди та думки, висловлені у цьому дослідженні, належать авторам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію ЮНІСЕФ в Україні та Міністерства соціальної політики України.
Видатки жовтня: основні пріоритети та рівень виконання плану
📊 У жовтні видатки загального фонду держбюджету склали рекордні в цьому році 314,2 млрд грн при запланованих 338,1 млрд грн (92,9%).
🔘У Міністерства оборони, як зазвичай, найбільше видатків – 142,8 млрд грн (при плані 153,7 млрд грн), з них:
📍99,1 млрд грн - пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),
📍37,1 млрд грн - закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.
🔘 Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки на 44,4 млрд грн, з яких:
✔️17,9 млрд грн — Нацгвардія;
✔️10,3 млрд грн — Держприкордонслужба;
✔️10,8 млрд грн — Нацполіція;
✔️4,1 млрд грн — ДСНС.
🔘 Міністерство соціальної політики провело видатків на 32,4 млрд грн (план - 34,3 млрд грн). Більше половини видатків (23,1 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.
🔘 Видатки Міністерства охорони здоров’я України у жовтні склали 15 млрд грн (план - 16,6 млрд грн), з них 12,1 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.
🔘 На обслуговування державного боргу було витрачено 26,1 млрд грн (план - 36 млрд грн).
💵 За 10 місяців 2024 року видатки виконані на 93% від плану (2,7 трлн грн фактично при 2,9 трлн грн за планом). При цьому видатки досягли 75% річного плану, що свідчить про ймовірність невиконання низки бюджетних програм за результатами року.
Держбюджет-2025: що нового перед фінальним голосуванням у Раді? (3/3 - соціальна сфера)
📆 З 1 липня 2025 року планується та врахована у бюджеті пенсійна реформа: перерахунок пенсій за єдиними правилами для всіх (в тому числі для отримувачів "спеціальних" пенсій), незалежно від змін зарплати, а індексація буде проводитись на загальних умовах.
📈 Видатки Мінсоцполітки збільшаться на 681 млн грн:
• + 1 млрд грн на допомогу на проживання ВПО
• -1 млрд грн трансферт Пенсійному фонду на виплату пенсій
• + 328,6 млн грн послуги денного догляду для дітей з інвалідністю
• +102,2 млн грн для функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
• +239 млн грн завершення будівництва реабілітаційного комплексу
🪖 Видатки Мінветеранів збільшаться на 500 млн грн, передусім через появу нової програми на створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища
↔️ Крім того, Мінветеранів оптимізує бюджет, відкривши ще дві нові програми: підтримка ветеранів та їх сімей (2,19 млрд грн) і забезпечення роботи підвідомчих установ (463,9 млн грн). Фінансування з'явилось за рахунок коштів, раніше передбачених на інші ветеранські програми, які будуть скасовані.
Держбюджет-2025: що нового перед фінальним голосуванням у Раді? (2/3 - видатки)
⬆️ Оновлена редакція законопроекту передбачає майже 4 трлн грн видатків на 2025 рік, лише на 2,8 млрд грн більше ніж передбачалося в першій редакції.
✳️ Ключова зміна — перерозподіл коштів між фондами державного бюджету — спеціальний був збільшений на 42,8 млрд грн, а загальний зменшився на 40 млрд грн, що в результаті й дало загальний приріст у 2,8 млрд грн. Це відбулось передусім через спрямування кредитних коштів коштів Великобританії на програму Міноборони по закупівлі та модернізації техніки на загальну суму в 90 млрд грн. В той же час, відбувся й зворотній перерозподіл коштів — 35,6 млрд грн Дорожнього фонду були перекинуті з спеціального фонду до загального, аналогічна ситуація відбулася й у Пенсійному фонді з програмою фінансування пенсій та надбавок (4 млрд грн). Загалом без урахування програми Міноборони загальний фонд скоротився на 47,2 млрд грн, а загальний виріс на 50 млрд грн.
🆕 Окрім цього, оновлена версія бюджету передбачає 11 нових або переструктурованих бюджетних програм. Ключовими з них є субвенція на здійснення доплат вчителям на 12 млрд грн та заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни на 2,2 млрд грн.
❗️Важливим нововведенням оновленої редакції бюджету є перерозподіл 25 млрд грн на програми публічних інвестиційних проектів між головними розпорядниками бюджетних коштів.
🪖 У пріоритетних секторах — оборона та безпека — інших змін не багато:
• на 0,7 млрд грн збільшилися видатки на закупівлю та ремонт озброєння та техніки;
• на 0,3 млрд грн збільшилися видатки на ГУР МО
❓Бюджетний барометр. Що вдалось та не вдалось у жовтні?
✅ У жовтні уряд залучив рекордні 103,1 млрд грн від розміщення ОВДП. Більше було лише в червні 2022 року - 124,2 млрд грн, коли левову частку (105 млрд грн) залучення становили емісійні кошти - військові облігації викуплені НБУ.
✅ За десять місяців 2024 року до державного бюджету надійшло понад 1 трлн грн зовнішньої допомоги (1039,6 млрд грн або 25,9 млрд дол. США в еквіваленті), з яких:
• позики – 771,5 млрд грн (19,3 млрд дол. США)
• гранти – 267,1 млрд грн (6,6 млрд дол. США).
У жовтні залучено 57,9 млрд грн позик від Уряду Канади та МВФ, грантів не надходило.
✅ Єврокомісія позитивно оцінила прогрес із приведення українського митного законодавства до Митного кодексу ЄС, розробки митних ІТ-систем і загалом наближення національного законодавства до права ЄС за переговорними розділами "Митний союз" та "Оподаткування", що в майбутньому сприятиме ефективнішому адмініструванню податків та підвищенню інвестиційної привабливості.
❌ Доходи загального фонду склали 129 млрд грн, що нижче планових показників на 3,2%, а сумарно доходи загального і спеціального фонду становили 178,3 млрд грн.
❌ Президент не підписав “ресурсний” законопроект про підвищення податків, завдяки якому очікували додатково мобілізувати близько 21,5 млрд грн податків до держбюджету в останні три місяці 2024 року та 133 млрд грн у 2025 році.
Про ці та інші деталі виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за жовтень 2024 року
Фінансування бюджету за січень-жовтень 2023-2024 років, млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України
Держбюджет-2025 ухвалено у першому читанні
📆 31 жовтня Верховна Рада підтримала "бюджетні висновки", що означає позитивне голосування за Держбюджет-2025 у першому читанні.
Ключові правки, які були враховані повністю або частково:
🪖 Фінансування оборони
🔹39,3 млрд грн - від акцизів дорожнього фонду переспрямувати до загального бюджету, що дасть можливість використати їх передусім для потреб оборони;
🔹на 18 млрд грн - збільшити бюджетну програму щодо забезпечення діяльності ЗСУ.
📈 Інвестиції та розвиткові видатки
🔹25 млрд грн - передбачених на публічні інвестиційні проєкти перерозподілити між головними розпорядниками за окремими програмами;
🔹до 3 млрд грн (на 200%)- збільшити фінансування програми розмінування сільгоспземель.
💰 Соціальна підтримка
🔹9,1 млрд грн - додатково спрямувати на допомогу для ВПО;
🔹2,6 млрд грн - створити нову програму для ветеранських просторів;
🔹на 657,3 млн грн (+52,4%) - збільшити на розвиток соціальних послуг, зокрема денний догляд для дітей з інвалідністю;
🔹 для пенсіонерів, пенсії яких призначені за спеціальними законами (держслужбовці, науковці, депутати, військові, чорнобильці тощо), частину пенсій виплачувати із солідарної системи.
📑 Місцеві бюджети
🔹продовжити норму про додаткові 4% ПДФО для громад (очікувано 12,2 млрд грн за рахунок субвенції на компенсацію в комунальних тарифах).
🔹реверсну дотацію залишати на місцях, як і в цьому році (14,9 млрд грн).
🔹50% єдиного податку з юросіб та з частини агровиробників спрямувати до держбюджету (місцеві бюджети не отримають менше доходів в порівнянні з поточним роком, оскільки йдеться про додаткові надходження наступного року, передбачені останніми змінами до податкового законодавства. Однак, це випадок, коли частка місцевого податку буде спрямовуватись до державного бюджету)
🔹залишки освітньої субвенції повертати до держбюджету. Аналогічна норма діяла у позаминулому році, і хоча це може здатися несправедливим для громад, які оптимізували школи в надії використати ці кошти для розвитку освітньої інфраструктури, та нині через дефіцит держбюджету гострою є необхідність забезпечення обороноздатності країни.
🔹залишити медичним закладам можливість і надалі використовувати банківські рахунки — норму у тексті поданого до ВРУ про обов'язок перейти на казначейське обслуговування рекомендовано прибрати.
✅ Усі зазначені правки надалі будуть опрацьовуватись Мінфіном, а остаточне голосування за бюджет очікувано відбудеться вже цього місяця.