-
Вони захищали нас на фронті. Наша черга стати на їх захист
“З бліндажа за грати”
Бути на фронті, але не мати можливості взяти участь у війні.
Бути у вирі подій, але не мати змоги суттєво вплинути на обстановку.
Ховатись як від обстрілів, так і недольотів з обох боків.
Замість води - розтоплений сніг, а замість централізованого опалення - вогнища з меблів та оздоблення приміщень.
А ще - постійні тортури через нібито причетність до полку, назву якого не можна називати.
Це про людину, яка перебуває в ув’язненні на окупованій території.
Кілька сторінок написані у книзі саме ним - радимо прочитати. Купити книгу можна тут.
“Вони описували, як помре моя донька”
І знову про полон, знущання та погрози від бойовиків “днр” над українськими жінками
Читати статтю тут
“З бліндажа за грати”
У цій книзі ви дізнаєтеся про затримання командира танка Дмитра Балабухи та перші дні після арешту. Прочитаєте історії про п’яних командирів і затримання морпіхів, отримання бійцем ДУКу пожиттєвого терміну та шлях легендарного командира роти морпіхів - Жака.
Книга містить спогади 17-ти військових та історію хлопця, який відбуває покарання на окупованій території.
Прибуток з книги піде на підтримку хлопців, тож замовляйте книгу тут
“Приклад” поведінки від начальника Одеського сізо
Сергія Чишкалу визнано винним в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, дрібному хуліганстві та злісній непокорі поліції.
Результат: штраф 17 тис грн, рік без права керувати авто та 60 годин громадських робіт за опір працівникам поліції та хуліганство.
Ми сподіваємось, що посада не буде приводом зам’яти справу
Росіяни відправили за грати свою військову за “колабораціонізм”
У квітні 2020 року в тимчасово окупованому Криму російська фсб затримала “дрг”, до складу якої входила російська військова Тетяна Кузьменко. За версією росіян, Кузьменко передавала інформацію про один з російських полків своєму співмешканцю - громадянину України Костянтину Ширінгу. Той, у свою чергу, нібито спрямовував інформацію до Міноборони України.
Наразі Ширінг перебуває у Лефортово, а Кузьменко отримала вирок - 8 років ув’язнення.
Першу в'язницю продано: новини з Мін'юсту
Пам’ятаєте, як Мін’юст оголосив великий в’язничний розпродаж? Якщо ні - освіжити в пам’яті перший епізод можна тут.
Нагадаємо, ця та спроба виявилася невдалою, Ірпінський виправний центр №132 нікого не зацікавив. Але буквально вчора міністр юстиції Денис Малюська похвалився другою, уже успішною спробою - Львівська виправна колонія №48 пішла з молотка з 377 млн 500 тисяч грн. 30% від цих коштів мають піти у бюджет держави, а 70% - на відбудову в’язничної інфраструктури.
Словом, міністра переповнює ентузіазм. Ну а ми з вами, як завжди, зберігаємо спокій і спостерігаємо, куди реально спрямують кошти з Великого в’язничного розпродажу.
До речі, ще кілька цікавих світлин зі сторінки Малюськи - ремонт у Качанівській колонії № 54. Роботи проводили за рахунок спецфонду, і приміщення колонії набули більш-менш гідного вигляду. Маємо надію, що це не стане черговим приводом розводити корупцію в установі.
... Я був у Пісках, поблизу Донецька з осені 14-го по квітень 15-го року. Трапилася тоді історія - це мене тоді і насмішило, і здивувало, і вразило одночасно. Різдво було, чую - в рацію говорять:
- Ви вареників наварили?
- Воду вже поставили, закипає.
Тиша. Я зрозумів, що з позиції питають у тих, хто в розположенії підрозділу відпочиває, десь у підвалах. Знову голос:
- То що там з варениками?
- Та доварив, несу зараз.
- А з чим вареники?
- Половина з сиром, інші з картоплею.
Тиша. Дивлюсь, з району аеропорта залп, два «Гради» працюють, і явно по Пісках. Прошуміло над головами. Попадало далі по містечку. Голос в рацію:
- Бля, де вареники?
- Та накрило мене в дорозі, рачки повзу, які нахер вареники, сир вже з одного місця лізе.
І от що вбило мене. Знаєш, що той з позиції горланити почав?
- Бережи із сиром, я їх обожнюю, у пісок не вкачай!
Я "замерз". Уявив людину навкарачках, “Гради” рвуть, він нажаханий і з каструлею, а йому кричать, "бережи із сиром вареники". Я і сміявся, і думав: "Там, бляха, добре, що живий, а їм вареники".
***
Це лише одна із замальовок військових буднів від наших підопічних "З бліндажа за ґрати". І смішно, і страшно, і гордість бере за українських захисників, яких, мабуть, ніщо у світі не бентежить, коли вони працюють.
Якщо ви відчуваєте те саме і вам хочеться більше (а ми знаємо, що хочеться) - підтримайте бійців, замовивши книгу їхніх історій, та проживіть разом з нами часточку їхніх дуже різних, але однаково захопливих спогадів.
У Київському слідчому ізоляторі відкрився музей
Експозиція присвячена періоду роботи СІЗО, історичним постатям, які в ньому утримувались, та довершена підбіркою специфічних схованок ув’язнених.
Раніше були розмови про продаж всієї території установи та пропозиції зробити там стилізований під СІЗО мініготель або просто музей (йшлося і про більш фінансово вигідні плани, але вони не втілились у життя).
А завершилося все музейною експозицією - щоправда, не для всіх. Поки що туди можуть потрапити лише працівники установи та гості, які заходять по роботі в СІЗО. Пересічним громадянам зараз доступ закритий.
“З бліндажа за грати”
Така книжка однозначно мала з’явитися, тому що за роки спілкування з бійцями ми зібрали добрячу колекцію їхніх спогадів. Тут є історії про все на світі: про війну, родину, смішні і страшні ситуації у в’язничних застінках, про мрії і сумніви щодо майбутнього, яке настане після звільнення.
Не поділитися ними для нас означало би відмовити авторам цих історій у праві сказати своє слово та можливості бути почутими. Тому що ми знаємо, що вам не все одно, що відчувають наші хлопці, потрапивши з бліндажа за грати.
Шалено вдячні видавництву "Пропала грамота" та Олексію Бешулі за тотальну підтримку та всебічну допомогу із виданням цієї збірки.
Передзамовлення уже відкрите - переходьте за посиланням.
До слова, купуючи книгу, ви допомагаєте бійцям, які досі перебувають в ув'язненні.
________________________________
Звітуємо з зали засідання Шевченківського суду, де сьогодні відбувалося чергове слухання у справі Вороненкова.
Очікувано обвинувачених Ярослава Тарасенка та Олександра Лося лишили під вартою, продовживши термін тримання до 19 липня. Попри аргументацію захисників щодо безпідставності такого рішення суд все ж вгледів ризик переховування у бійців, які за останні 4 роки за гратами самі вкрай зацікавлені у відновленні справедливості, а тому ховатися не збираються.
Хлопці добре тримаються, передають вітання і дякують усім, кому не байдуже і хто слідкує за рухом їхньої справи.
Не перемикайтесь
‼️UPD: Леоніда випустили з-під варти‼️
Ще одного ветерана можуть екстрадувати до рф
Леонід Чемоданов з позивним “Зельоний” з початку війни підтримав українську сторону і з літа 2014 року воював у складі ДУК ПС, того ж року отримав поранення у ДАПі.
Учора СБУ затримало "Зельоного" у Житомирі - за однією з версій, через запит російського філіалу Інтерполу.
Близько двох років тому ми знайшли добровольця ДУК у колонії Словаччини, який теж вже мав рішення про екстрадицію до рф. Ситуація практично така сама - тільки зараз суспільство більш активно почало включатись, тому є шанс закінчити цю ганебну історію якомога швидше.
Як бачимо, спокою не буде, тому закликаємо і вас включатися у ситуацію та підтримати Леоніда. Ми теж докладемо всіх зусиль, врахувавши попередній досвід. Сподіваємось, усім разом долю ще одного добровольця вдасться врятувати.
Валентин Виговський планує розпочати голодування, бо уже не сподівається повернутися додому живим
Усі 6 років, які Валентин перебуває в ув’язненні, окупанти намагалися створити принизливі умови перебування: ізолювали у сирій та холодній камері, безпідставно поміщують до ШІЗО, знімають з картки Виговського гроші, які переводять рідні для придбання засобів гігієни та продуктів.
Вигівський розповів рідним, що через постійний психологічний тиск вирішив розпочати голодування, - якщо найближчим часом ситуація не зміниться.
А ми нагадуємо, що Валентину можна написати листа - йому буде приємно читати листи від співвітчизників.
❗Пам’ятайте, що писати треба російською мовою, а у самому листі уникайте навіть натяків на політичні теми❗
Телефонні дзвінки з "банку", прохання допомогти фінансово від "дівчини" - в минулому.
У Бориспільський виправній колонії викрили ув'язненого, який в телефонному режимі погрожував розправою голові Вороньківської сільської територіальної громади і вимагав виконати його доручення.
Але жінка виявилася не з лякливих. Читайте подробиці історії тут.
Медведчук на місці, в залі суду.
Суддя відмовив у взятті Медведчука на поруки. Гарна новина, зважаючи на те, за кума Путіна були готові поручитися 40 із 44 депутатів фракції опзж.
Фото Цензор.нет
“... Люди, які не визнані винуватими у вчиненні злочину, не повинні сидіти у слідчих ізоляторах тривалий час”.
Так міністр юстиції Денис Малюська прокоментував зміну запобіжного заходу Андрію Антоненку, якого безпідставно обвинуватили у загибелі Павла Шеремета й півтора року тримали в СІЗО.
За словами Малюськи, якщо людина очевидно не становить загрози суспільству, не можна утримувати її за гратами. “Має бути швидкий розгляд кримінального провадження. Це не означає, що людина, яку випустили зі слідчого ізолятора, є невинуватою... Це означає, що судовий розгляд затягнувся, він є надмірним, і людина, яка не визнана винуватою, не повинна страждати”.
Міністр повідомив, що стосовно ліміту на термін утримання підозрюваних уже до Ради поданий законопроект - до речі, цікаво буде почитати текст, оскільки наразі ми не знайшли його. Також від себе додамо, що такі свавільні історії, як з Ріфом, справді піднімають дуже важливі питання - сотні бійців роками чекають на рішення судів. І чим далі, тим менше у них лишається надії на правосуддя.
Латвійську в'язницю перетворили на тематичний бутік-готель
Читать полностью…
Що читають і про що думають військові за гратами
Наші друзі з видавництва “Пломінь” час від часу тішать наших підопічних військових хорошою літературою. Ну а бійці діляться враженнями від прочитаного з нами. До вашої уваги - роздуми одного з наших підопічних про книгу Зиновія Книша "Власним руслом".
***
Події розвиваються на Західній Україні - початок ХХ століття, період діяльності Української військової організації (УВО). Мені сподобався дух патріотизму, до того ж, організацією керував дуже злагоджений і цілеспрямований мозковий центр, який продумував кожен крок організації. Як результат - організація досить добре розширила свою діяльність по території Західної Європи: осередки УВО були і в Австрії, і в Чехії, і в Польщі, і в Німеччині.
Вплив УВО був досить вагомим, до того ж, учасники долучалися до інших організацій, де черпали для себе інформацію. В основному це були військові частини (УВО цікавила артилерія), в поліцію, у так званий виконком, але тільки на європейський манер. Так вони укорінювалися, працювали і вербували інших. Взагалі це все зароджувалося значно раніше, аніж 1920-1922 роки, тому що ці люди хотіли отримати свободу. А як її отримати? Лише повстанням, лише зі зброєю в руках.
УВО хотіли зробити Західну Україну окремою республікою, і йшли до цього потихеньку, крок за кроком: готували документи, вчили людей. Серед членів організації були і вчителі, і студенти Львівського політехнічного інституту, а це - один з найкращих політехнічних інститутів Європи. А ще цю територію заселяли люди, які жили хто під Польщею, хто під Угорщиною, хто під Румунією, - усі з різними звичаями, культурами, поглядами на життя. Але УВО об’єднала людей, визначила своїх лідерів, розробила закони, навіть обов’язки - хто, чим і як має займатися. І для цього треба неабиякий організаторський хист - от що мені сподобалося в цій організації.
Звісно, до них засилали агентів, поліція розбиралася, хто за цією організацією стоїть, збирала компромат. У результаті кожного з лідерів по черзі заарештували - більшість за фальшивими звинуваченнями, оскільки прямих доказів не було.
Насправді цікаво було почитати ще й просто як люди тоді жили, чим займалися, про що мріяли. Не скажу, до речі, щоби щось сильно за 100 років змінилося.
***
Фото: "Пломінь"
Медицина в СІЗО: як законно отримати допомогу
Ні для кого не секрет, що умови перебування в українських СІЗО далекі від прийнятних. Тому нерідко така обстановка створює або поглиблює уже наявні проблеми зі здоров’ям у бійців, які потрапляють в ув’язнення. Медична частина при більшості установ безпорадна перед серйознішим за застуду захворюванням.
Але для ув’язнених передбачена можливість обслідування та лікування за межами установи. Це питання в’язні можуть підняти, написавши звернення про надання медичної допомоги.
Як його підготувати:
- візьміть у медичній частині копії своїх довідок про стан здоров’я - усе, що фіксує травми, хвороби і скарги.
- підготуйте текст звернення. Обов’язкові складові: інформація про себе (ім’я, стаття, місце перебування), скарги на захворювання, з якими не може допомогти медична частина при установі, конкретні прохання.
- додатки у вигляді довідок - кожна довідка є окремим додатком.
Досвід наших підопічних підтверджує ефективність звернень до Міністерства ветеранів, тому ми би пропонували бійцям направляти свої звернення саме туди. А ті, хто не знав про таку можливість, завжди мають змогу звернутись до нас з питаннями (якщо вони ще лишились, звісно).
❗️Пам’ятайте, чим конкретнішим та чіткішим буде ваше звернення, тим швидше ви зможете отримати необхідну допомогу❗️
Нас блокують, та ми не здаємось
⛔️ Нам не дають відновити ні особисті сторінки, ні сторінку нашого ВБН. Ми втратили значну частину контактів і наших читачів.
🔰 Та в таких обставинах ми стаємо сильнішими і лише вдосконалюємось. Пропонуємо новий формат - тепер на нашому каналі коротко і про актуальне:
- новини про військових, які опинились за гратами
- діяльність ВБН
- тюремні новини
- законодавчі зміни та цікаві законопроекти
🔰А ще вийшла наша книга - її можна замовити прямо тут.
Допоможіть нам і втраченим читачам знайти одне одного - тепер у Телеграмі!
Звільнені і невидимі
Із кількох сотень життєвих історій полонених у “лднр” до інформаційного поля прориваються хіба пара десятків. Уже після звільнення люди мають змогу розповісти про пережите і про спробу відбудувати життя на підконтрольній території.
Звісно, якою болючою не була б історія, прізвища колишніх полонених затираються іншими інфоприводами дуже швидко.
А тим часом ці люди після короткої реабілітації змушені швидко організувати своє подальше життя, адже державної допомоги у цьому питанні критично браку. Особливо гостро це відчувають люди старші, яким загалом важче адаптуватися і для здоров’я яких катування і знущання бойовиків лишили серйозніші наслідки.
ЗМІ поспілкувалися з двома такими колишніми полоненими - Анатолієм Костенніковим та Олегом Галазюком. Костеннікова обміняли у 2017 році, а Галазюка - у 2019-му. Утім, влаштуватися на мирній землі чоловікам виявилося не так просто.
Їхні історії, як і кожного проукраїнського полоненого, варті бути почутими.
Фото брали у Вільного радіо.
Реалії українських тюрем поза фейсбуками Мін’юсту
Мінюст мало не щодня розповідає про нові оновлені та сучасні платні камери в Лук’янівському СІЗО. Але є установи, про які чомусь не згадують і кошти на їх ремонт шукають не так активно.
Так, у Літинській установі виконання покарань №123 порушено практично всі можливі умови тримання: пліснява, відсутність води в деяких камерах, облуплені стіни, висока вологість і низька температура і т.д. - стандартна картина для цієї колонії.
То може варто відволіктися від Лук’янівки та звернути увагу й на інші установи?
Сумнозвісну Бердянську колонію №77 зачиняють?
Бердянська установа виконання покарань №77 відома своїми звірствами, катуваннями та приниженнями в’язнів. До слова, один із наших підопічних теж постраждав саме в цій колонії. Попри те, що хлопець давно звільнився, він досі має серйозні проблеми зі здоров’ям. Пригадати його історію можете у нашому відео.
Не певні, що саме посприяло зміні політики потурання безчинствам, які всі ці роки відкрито відбувалися у стінах цієї колонії, але нарешті цю без перебільшення катівню буде розформовано.
Зі слів міністра юстиції Малюськи, процес закриття установи почнеться влітку. Керівник колонії - вже усунений, а на перехідний період керівником призначили підполковника внутрішньої служби Олену Щербак. Причетних до описаних вище поді працівників нібито не будуть переводити до нової установи. А що робити з територією колонії після її закриття - у міністерстві поки не визначились.
Українці в полоні: офіційні цифри
Тема повернення полонених з тимчасово окупованих росією територій за останні 7 років зібрала безліч проблемних питань. Одне з таких - скільки ж людей насправді перебуває у полоні бойовиків та росіян?
На жаль, єдиний список досі так і не з’явився, тому знайти кожного, хто потрапив до окупантів, поки що надзвичайно складно.
У службі омбудсмена днями навели свіжі цифри - у полоні бойовиків “лднр” зараз перебувають 236 цивільних і 40 військових, ще 114 осіб утримують за гратами у тимчасово окупованому Криму та в рф. 260 осіб вважаються такими, що зникли безвісти.
Радіо Свобода склали підбірку історій про в’язнів ”лднр” - звісно ж, це не вичерпний список, але він вартий уваги.
“Гиблые места” від українських журналістів
Пенітенціарні установи України - зазвичай будівлі досить поважного віку, багато з яких мають цікаву історію та особливу атмосферу. До останніх прикуто найбільше уваги. У нас в країні є така традиція: історичні будівлі доводити до того стану, коли вони не підлягають реконструкції, а тоді - зносити їх і будувати торгові центри, заклади харчування тощо.
Ми вважаємо, що це не “гиблые места”, а в першу чергу історія, яку потрібно знати. Так, про умови тримання не є секретом, саме тому наполягаємо: такі будівлі потрібно не продавати потенційним забудовникам, а давати їм друге життя (наприклад, у форматі тематичних музеїв).
А про які саме місця йде мова - читайте тут.
Бражніков: справа уже в суді
Пам’ятаєте гучний обмін полоненими 29 грудня 2019 року? Тоді разом з українськими військовими на підконтрольну Україні територію перебрався Євген Бражніков. Бражнікова підозрюють у тому, що під час перебування у донецькій “Ізоляції” він допомагав бойовикам знущатися над українськими полоненими.
За цей період ГПУ провела розслідування і дійшла висновку, що до Бражнікова справді багато питань. Щоправда, Верховний суд не дозволив вести розгляд у Києві, тому 8 червня перше засідання щодо діянь Бражнікова відбудеться у Покровському суді.
Суди Донецької області відомі своїми далеко не проукраїнськими настроями - тим цікавіше буде спостерігати за цим процесом.
Справа Вороненкова: суди продовжуються
Цієї п’ятниці, 21 травня, об 11:00 у Шевченківському суді Києва продовжать слухати справу вбивства російського депутата Вороненкова.
На цьому засіданні підозрюваним Ярославу Тарасенку та Олександру Лосю, як ми розуміємо, продовжать перебування під вартою. Ситуацію ускладнює зміна адвоката - новому захиснику доведеться у дуже стислі терміни обробляти величезний масив інформації у справі.
Улітку буде 4 роки з моменту, як Лось і Тарасенко потрапили за грати. У таких ситуаціях слова міністра юстиції про “розумні терміни розгляду справ” звучать як насмішка над долями людей, чию вину уже кілька років не можу довести, але і на волю випускати не збираються. Нічого нового, звичайна ситуація для “реформованого” українського правосуддя.
Жителька селища Верхньоторецьке Олена Зайцева вже третій рік перебуває у полоні.
Попри постійні кровотечі та підозру на онкологію бойовики не поспішають надавати жінці необхідну медичну допомогу і міняти умови перебування на більш людські (навіть не кажучи про звільнення).
Покажіть її історію людям, які хочуть вести мирні переговори з лнр/днр.
‼️Суд відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня із зобов'язанням носити електронний браслет та здати закордонні паспорти‼️
Читать полностью…
Сьогодні сумнозвісний Печерський суд Києва обиратиме запобіжний захід для Медведчука.
Біля входу уже зібралося багато активістів, які вимагають покарати ворога України за всією справедливістю та суворістю закону.
Місце подій - вул. Володимирська, 15. Приєднуйтеся, якщо вам теж не байдуже, як проходитиме таке історичне засідання.
Політв’язень Олексій Чирній повернувся в Україну
Російські окупанти відправили його за грати на 7 років у колоніях суворого режиму за начебто підготовку терактів на території тимчасово окупованого Криму.
За інформацією омбудсмена, Олексія зустріли батьки, разом з якими він уже прибув до українського пункту пропуску "Мілове" у Луганської області.
Вітаємо вдома!
