-
О выборе, принципах, качестве жизни и наследии от Несии Фердман. Сайт : https://nesia-ferdman.com/
Одне з визначень психологічної гнучкості - це здатність перебувати в контакті з сьогоденням і діяти заради довгострокових цілей, а не заради короткострокових спонукань. Психологічна гнучкість дозволяє людям адаптуватися до змін у навколишньому середовищі та реагувати новими, творчими та здоровими способами, які відповідають цілям та цінностям людини. Ця здатність також відіграє життєво важливу роль у здоров'ї та добробуті.
«Психологічна гнучкість зводиться до того, щоб залишатися зараз і бути відкритим для переживання будь-яких думок і почуттів, які можуть виникнути, а потім робити дії, що відповідають нашим цінностям», — пояснює Рейчел Голдман.
Між стимулом та нашою реакцією на нього завжди є час. За цей час ми вибираємо як реагувати. І саме тут лежить наша свобода.
Читать полностью…
Людство можна визначити як сукупність особин, які мають дар мови. Традиційно природа поділяється на чотири класи: нежива; флора, чи світ рослин; фауна, чи світ тварин; і, нарешті, людство, або «світ тих, хто говорить». Наукове визначення «sapiens» вже не можна вважати досить точним: сьогодні ми знаємо, що багато тварин (наприклад, дельфінів та мавп) теж мають високорозвинений інтелект, цілком можна порівняти з людським. До того ж претензії людини на розумність поведінки далеко не завжди виправдані. Відмінною властивістю людей, що дає нам незаперечну перевагу перед усім живим у цьому світі, є, безперечно, мова. ( р. Адін Штейнзальц-Евен Ісраель)
Читать полностью…
У своїх діях Голда Меїр завжди керувалася девізом: “Якщо ти хочеш цього, то це вже не мрія”. І чітко знала, як побудувати країну мрії, країну, в якій захочеться жити вам і вашим дітям.
«Якщо ви хочете побудувати ту країну, куди повертатимуться її сини та дочки, якщо ви хочете побудувати країну, звідки виїжджатимуть лише в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, яка не матиме почуття страху за майбутнє, то зробіть лише два кроки:
1 Прирівняйте корупцію до зради Батьківщини, а корупціонерів — до зрадників, аж до сьомого коліна.
2 Зробіть три професії найоплачуванішими і найшанованішими. Це — військові, вчителі та лікарі…
…І найголовніше – працюйте, працюйте і працюйте, бо ніхто, крім вас, не захистить вас, ніхто не нагодує вас, крім вас самих, і ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому.
Коли це стане не просто словами і простим гаслом, а стане способом вашого життя, значить, ви досягли свого…»
Хоча не існує загальноприйнятого визначення того, що означає автентичність, дослідники зазвичай описують її як стан самосвідомості та самовизначення, яке дозволяє людині діяти відповідно до її основних цінностей, переконань та психологічних потреб .
У цьому сенсі щирість може бути такою ж важливою для вашого благополуччя, як їжа, дах і сон. Так само, як ви їсте, коли голодні, або спите, коли втомилися, вам потрібно діяти таким чином, щоб задовольнити ці основні цінності та емоційні потреби.
Насамперед, в бажанні розвиватись, людина повинна бути готова втратити баланс, відчути дискомфорт, що безпосередньо пов’язане з динамічною природою розвитку. Що таке стабільність і рівновага? Це статичний стан, відсутність руху, коли все зупиняється і застигає в нерухомості.
Як тільки з’являється рух, ми втрачаємо баланс і починається хаос, так як будь-яка зміна вносить безлад в існуючу систему.
Людина, що стоїть на місці, стабільна і стійка, але як тільки вона задає собі вектор руху, вона губить рівновагу. В момент бігу людина рухається ще швидше, при цьому вона ще більш нестабільна.
В процесі розвитку є дві опорні точки - звідки ми починаємо і куди бажаємо прийти. Втрата балансу відбувається саме на шляху від однієї точки до слідуючій. Плануючи, визначаючи рамки і строки цього шляху, ми приборкуємо хаос, не дозволяючи йому перетворювати наш рух в деструктивний процес.
Прагнення хаосу грунтовно закладено в нас, наче цеглина, а значить закладено і прагнення до розвитку. Розвиток відрізняється від звичайного руху насамперед тим, що він має важливу мету - спрямований до призначення.
Деякі слова у своїй основі такі субʼєктивні, що перед дискусією конче потрібно погодити критерії того, що таке «справедливо», «добре», «красиво» тощо.
Просити розʼяснити слово - це нормально, навіть під час дружньої розмови.
Точне слововживання - неодмінна частина ефективної комунікації. Слова мають безліч значень, навіть якщо всі ми згодні з їхнім тлумаченням. Іноді ми зустрічаємо людей, які вживають слова у незвичному для нас значенні. Тож розʼяснювати значення ключових слів, від яких залежить розмова,
обов'язково.
Зі словами треба поводитися обережно й не розкидатися ними бездумно, інакше доведеться їх тлумачити. А це досить небезпечно: у процесі ви ризикуєте загубити важливі думки.
Влучні запитання до людини можна поставити, лише послухавши, що вона каже. Тож слухайте! Обережно, вдумливо й неупереджено.
Почуття провини руйнує нас зсередини. Саме на нього, як на гачок, нас ловлять. Варто замислитися над тим, що почуття провини, є зворотною стороною іншої, не деструктивної, а цілком собі конструктивної якості особистості – почуття відповідальності.
Почуття провини відтворює Бездіяльність!
Почуття провини — це жуйка, яка нічого за собою не несе.
Почуття відповідальності – це зовсім інше, зріліше явище. Воно говорить про те, що я знаю, де моя зона відповідальності, я знаю, за що можу відповідати, на що в мене вистачає сил, сміливості та впевненості.
Відповідальність – це Дія. Це активна позиція.
Адже якщо ви за щось відповідальні - значить, ви можете з цим впоратися, це у вашій зоні дії. Ваша відповідальність – це ваша діяльність.
В будь-якому розвинутому або невідомому суспільстві цінності, свідомо або несвідомо, визначають напрямок і поведінку кожної особи та суспільства в цілому.
Саме тому вибір цінностей є однією з фундаментальних проблем. Коли деякі представники суспільства протиставляються соціальним установам інших представників, акцент часто робиться на тому, що у представників цього суспільства немає цінностей, маючи на увазі, що їх цінності виглядають непринциповими або безглуздими. Насправді ж їх цінності просто не співпадають. Навіть у тваринному світі існують системи цінностей. Наприклад, система цінностей вовків абсолютно відрізняється від системи цінностей овець, але у обох груп точно є системи цінностей, які визначають їх поведінку та внутрішню ієрархію. На відміну від тварин, які не мають волі обирати свої цінності, людське суспільство наділене розумом і свободою вибору, тому воно може вирішувати, яку систему цінностей обрати.
Безліч речей, про які ви думаєте, що вони вам не підходять, насправді дуже підходять.
Переконання накопичуються, наче старі журнали. Але ми їх не бачимо і тому не розуміємо, що все це настав час перебрати і викинути.
Нехай фрази "не моє" або "не для мене" стануть тривожним сигналом щоразу, коли ви чуєте їх від самих себе. Скільки років тому, хто це вирішив? Чи це було взагалі рішенням чи просто емоційною реакцією? Як багато ви дійсно знаєте про це?
Потрібно ставити ці питання, або вам доведеться змиритися з тим, що вашим життям, як і раніше керує молодша і менш досвідчена версія вашої особистості, яка, відверто кажучи, зовсім вас не знає.
Для мене коучинг – це коктейль із базисних інгредієнтів.
Перший інгредієнт – це швидкість та ефективність досягнення цілей.Другий – це краса рішень. Це коли людина, приймаючи рішення на глибинному рівні, каже: «Так, це воно і це моє». Краса рішень впливає на швидкість та ефективність досягнення цілей.Третій – усвідомлена відповідальність. Плюс завжди якесь натхнення, розширення власних кордонів. Це обовʼязкові складові.
Але до рецепту завжди додається певна «спеція», залежно від цілей та індивідуальних особливостей кожного клієнта.
«Вдавати» щирість неможливо. Якщо ви самі не вірите в те, що говорите, то й інші не повірять. Якщо ви самі не користуєтеся тим, що продаєте, то й інші не захочуть. Якщо ви самі не палаєте тим, у що вірите, то, найпевніше, вашого співрозмовника це теж не запалить, а запал конче потрібний, якщо ви намагаєтеся переконати людину емоційно.
То ви справді вірите в те, про що говорите? Чому вірите?
Як давно вірите? Що змусило вас повірити? Які ще варіанти ви розглядали, перш ніж повірити? Чи можете ви переконливо подати те, у що вірите? А якщо ні, то в чому бачите ключ до переконливого спілкування?
Шукаючи щирості, звертайтеся до емоцій. Емоції варто використовувати не окремо, а як інструмент для посилення й доповнення інших інструментів переконування: фактів, раціональних роздумів, логіки. Емоції зворушують людей.
Яка моя мета?
Перш ніж розтулити рота - перш ніж почати когось про щось запитувати, - пройдіть самі детальний і продуманий допит.
Дайте відповіді на такі запитання:
1. Чого ви хочете: розпалити вогонь, підкинути дров у вогонь чи загасити вогонь?
2. Чи хочете ви навернути людину на свою позицію?
3. Чи достатньо буде того, що людина піде, просто зрозумівши вашу думку й погодившись поглянути на питання під іншим кутом?
4. Чи достатньо вам згоди лише за деякими пунктами?
Якщо так, то якими пунктами ви готові пожертвувати?
5. Може, ви просто хочете посперечатися?
Якщо ви не знаєте свої мети, то майже гарантовано і не досягнете. Якщо на початку розмови ви не знаєте, чого хочете, то не сподівайтеся на продуктивність. То яка ваша мета? Просвітити? Навернути? Мʼяко переконати? Розлютити?
Факт - це щось, що існує в обʼективній реальності. Часом факти можна довести, часом - ні (що сумно, але ще не робить факт хибним). Факт, який неможливо довести, бʼє по вашій переконливості, але не скасовує свого існування. То що ж таке факти Чи можете ви розрізнити факт і переконання? Факт і погляд Факт і теорію? Факт і почуття? Усе це - важливі складники життя, але факти - визначальний, навіть фундаментальний елемент будь-якого виграшного аргументу чи позиції.
Якщо ваша мета - переконати, то треба досконало оперувати
фактами.
У мене є алгоритм ( я прочитала його у Трей Гауді) , якого я дотримуюся щоразу, як треба констатувати факт чи видати твердження. Можливо, він підійде й вам. Якщо ж ні, то створіть власний, але у вас неодмінно має бути алгоритм для формування висновку й усвідомлення того,
чого ви цим висновком хочете досягти.
Спочатку я запитую себе:
Що я знаю?
Звідки я це знаю?
Які в моїх знань межі?
Те саме працює і з переконаннями чи віруваннями.
У що я вірю?
Чому я в це вірю?
Які ще варіанти я розглядала?
Интересное определение ответственность через свободу выбора. Вы об этом пишете в своей книге «Лестница имени себя»? Расскажите о ней подробности?
Моя книга – это концентрат, который описывает мою запатентованную методологию развития личности. В центре концепции – спиральная лестница понимания развития и движения к реализации своего предназначения.
Свобода выбора – это центральная ось, на которую нанизаны три основные ступени.
Первая – это ценности, принципы, сильные стороны и работа с помехами.
Вторая ступень – качество жизни, его базовые составляющие и составление своего кода качества жизни.
И третья – формирование и понимание собственного наследия.
В книге есть теория и практика, проходя которую каждый строит свою собственную лестницу развития. Моя книга, если так можно выразиться, как схема метро. Каждый этап как новая станция, выходя на которой открываешь для себя другой мир. Можно выучить схему метро, но это не значит, что ты знаешь весь город. Но с ее помощью можно оказаться в нужной точке, понять цель и выбрать средства ее достижения. Читая книгу, проходя по этим «станциям», практикуясь, читатель и строит лестницу имени себя. Такой вот подход.
Отрывок из моего интервью для Forbes Ukraine https://bit.ly/3ep5ilc
Прийняття того, що вільний вибір — це насамперед відповідальність перед собою, впливає на життєву позицію людини, робить її проактивною. Той, хто готовий прийняти на себе відповідальність, не може поклада- тися на випадок — він здатен прийняти рішення, усвідомлює, що, здійснюючи вибір, тим самим впливає на життя і світ навколо.
Суть роботи над собою в процесі розвитку залежить не стільки від здійснення акту вільного вибору, скільки від ступеню усвідомлення моменту. Що вище рівень усвідомленності, то менше можливостей ухилитися від шляху прагнення для призначення.
Нехай на якісь хвилини, нехай в якихось особливих ситуаціях, але гумор теж зброя душі в боротьбі за самозбереження. Адже відомо, що гумор, як ніщо інше, здатна створити для людини певну дистанцію між ним самим і його ситуацією, поставити його над ситуацією, нехай, як уже говорилося, та ненадовго. ( Віктор Франкл)
Читать полностью…
Головна турбота людини – не отримати задоволення або уникнути болю, але радше знайти сенс у своєму житті. Саме тому людина готова навіть страждати, переконавшись, що її страждання мають сенс. ( Віктор Франкл)
Читать полностью…
Самооцінка - це те, як ви ставитеся до себе включаючи те, про що ви думаєте і що цінуєте в собі, а також те, як ви ставитеся до інших. Це також пов'язано з тим, як, на вашу думку, інші ставляться до вас та цінують вас.
Самооцінка не залежить повністю від однієї речі чи набору думок. Натомість самооцінка людини складається з вашого погляду на всі речі, які визначають вас як особистість, включаючи вашу особистість, досягнення, таланти, здібності, походження, досвід, відносини та фізичне тіло, а також те, як ви сприймаєте себе і як вважаєте інші бачать вас.
"Білл шукав чотири характеристики в людях. Людина має бути розумною, не обов'язково академічно, а більше з точки зору здатності швидко входити в курс справи в різних сферах і потім встановлювати зв'язки. Білл назвав це здатністю до "далеких аналогій". Людина повинна наполегливо працювати, і повинна мати високу чесність. І, нарешті, людина повинна мати ту характеристику, яку важко визначити, - сміливість. Здатність бути збитим з ніг і мати пристрасть і наполегливість, щоб піднятися і продовжити".
- ЕРІК ШМІДТ
(Книга Тренер на трильйон. Правила лідерства Білла Кемпбелла з Кремнієвої долини)
Мовчання привертає увагу як ніщо інше.
У кожного є внутрішній годинник, який рано чи пізно починає бити на сполох, якщо мовець нічого не каже. Він загубив записи? Вирубився? Йому зле? Чому він мовчить? Коли я виступаю з промовами і майже щоразу роблю незручні паузи, які змушують усіх у залі припинити робити , що вони роблять, і пильно спостерігати за майбутньою катастрофою. А потім починаю говорити знову, наче нічого й не було. Привернути увагу краще, ніж мовчанням, навряд чи вийде. Але обовʼязково привильно виміряйте тривалість паузи: довше, ніж подих, але не так довго, щоб усі подумали, що ви заснули.
Я вірю, що кожна людина володіє внутрішнім потенціалом, і в ній базово закладений потяг до руху вперед, до зрілості, самовизначення, до реалізації свого призначення.
Це прагнення є основним джерелом життя, - бажання поширюватись, розповсюджуватись, розвиватись, набувати незалежності, дозрівати і рости, тобто використовувати весь свій потенціал так, щоб рух посилював вашу особистість.
Призначення- це не точка на карті, в яку можна потрапити, а шлях, завдовжки в життя. Процес пізнання себе, постановки мети, здійснення вибору, набуття навичок- все це впливає на наше призначення. В процесі нашого щоденного впливу, зокрема своїми діями, на навколишні процеси ми інвестуємо в свій потенціал і його розвиток
Найуспішнішими є команди, які відкрито демонструють свої цінності і запитують про те, наскільки особисті цінності кандидата не суперечать цінностям компанії, чи зможе він реалізовувати й проявляти свої цінності в рамках даної організації, чи готовий і хоче підтримувати цінності організації. Саме так формується команда спеціалістів, готових працювати не лише заради грошей, але й тому, що таким чином вони реалізують себе.
Але не тільки компанії хочуть, щоб їхні співробітники поділяли їхні цінності. Для людини важливо працювати в такій компанії, де в рамках своєї діяльності всередині компанії вона зможе реалізовувати свої цінності - тоді робота не приносить лише гроші, але і задоволення, а також створює додаткову мотивацію. Можна сказати, що в такому випадку людина використовує компанію та свою роботу, як інструменти для самореалізації, а не тільки як засіб заробляти гроші.
Бути приємною людиною неможливо, не розуміючи людської природи й загальних звичок. Не забувайте, що частіше люди воліють говорити, а не слухати. Нам здається, що діалог піде краще, якщо ми візьмемо розмовну частину на себе. Усі ми втрапляли в ситуації, коли співрозмовник щось молов 90% часу, а потім заявляв: «Радий, що ми поговорили. Я стільки всього дізнався». Щойно ви зрозумієте і змиритеся з тим, що люди частіше говорять, ніж слухають, як зможете стати вправним слухачем. Повірте, вам це потрібно.
Читать полностью…
Спогади – це те, що ми вибираємо пам’ятати і оцінюємо через призму того, що відбувається з нами сьогодні і відбувалося з нами раніше.
Пам’ять суттєво впливає на наш вибір сьогодні і в майбутньому. Крім того, служить ґрунтом для формування цінностей і реалізації вибору. Вона, зіткана із подій, людей, досвіду, історій, думок, культури, є дуже потужним інструментом, в якому при “неправильних налаштуваннях” може спотворювати побачене.
Тому так важливо те, що і як саме ми пам’ятаємо.
Поки Ви самі не закохаєтеся в подорожі, ніхто не зможе відкрити Вам очі... Але, можливо, ви вирішите вирушити в свою першу справжню подорож і тоді Ваші очі відкриються самі! Можливо, ви почнете розуміти тих, хто не може жити без подорожей, а також виявите різницю між мандрівником і туристом.
Читать полностью…
Запитання, а не відповіді визначають майбутнє. І на шляху до майбутнього не сподівайтеся на допомогу тільки технологій, тому що, як одного разу сказав Пабло Пікассо, «Комп'ютери марні. Все, що вони можуть нам дати, — це відповіді на наші запитання». — Тому, якщо ви здатні ставити потрібні питання, питання унікальні, і здатні ставити їх швидше, ніж інші, вам гарантований успіх.
Читать полностью…
Якщо вас дуже сильно хвилює думка оточуючих, це може бути пов'язане з тим, що у вас немає чогось важливішого.
Коли в житті з'являється щось по-справжньому важливе, тоді вас перестане хвилювати думка оточуючих. Як не дивно, тоді люди почнуть вас поважати.
Запитайте себе:
Що важливого є в моєму житті настільки, що я не боюся глузування з цього приводу?
Якщо ви не можете відповісти на це питання, то, можливо, це та проблема, яку необхідно вирішити.
Внутрішні ресурси кожної людини обмежені і потребують регулярного відновлення. Тому іноді ми не можемо насолоджуватися такими чудовими речами, як час, проведений з дитиною, вечірня прогулянка або смачний сніданок - просто немає сил.
Тому дуже важливо навчитися розподіляти свої ресурси так, щоб їх вистачало на те, що складає якість життя - на те, що для вас дійсно важливо і значуще! Мене запитують, як розподілити свої ресурси, в тому числі, як навчитися говорити "ні"?
Багато людей кажуть про те, як важливо навчитися говорити "ні", але дуже мало говорять про те, як це зробити. Я ж кажу про те, що вам важливо навчитися говорити "так".
Говоріть "так" тому, що має для вас цінність, тому, що відповідає вашим цілям і принципам, і тоді у вас не виникатимуть проблеми з тим, щоб сказати чомусь "ні".
Ресурс вже буде використаний.
Как работает командный коучинг для компаний?
Прежде всего такой коучинг дает понимание влияния индивида на команду, показывает, как эффективно взаимодействовать и распределять ресурсы участников. Члены команды учатся передавать задачу и быть ответственными за нее, понимать ценность и влияние их вклада в проект. Часто команда – это люди с разными ценностями, поэтому очень важно определить принципы взаимодействия для эффективного управления достижения целей компании. Принципы – это то, что мы можем заявить и затем совместно их придерживаться.
Когда внедрены командные принципы — это помогает формированию причастности, распределению ответственности и реализации стратегии. Принятие Ответственности – это очень важно. Нельзя сказать человеку просто: «Будь ответственным». Это один из самых обсуждаемых вопросов в командном коучинге. Если у члена команды нет свободы выбора, у него нет чувства ответственности. Человек выбирает действие, получает результат и принимает за него ответственность.
Отрывок из моего интервью для Forbes Ukraine https://bit.ly/3ep5ilc