✅Член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 633/408/18 (14-86цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516537
"Які проблеми бізнесу у міжнародних відносинах? Які пастки та ризики у міжнародному праві для юристів?"
💡 Для вирішення цих питань необхідний поглиблений аналіз перспектив та стратегій ефективного ведення міжнародного бізнесу.
📚 Наш курс для юристів 'Міжнародне право та арбітраж' допоможе вам засвоїти принципи та навички, що стосуються міжнародного права, мінімізації ризиків і забезпечення правової захищеності вашого клієнта. 📚
🤝 Приєднуйтесь до нас, щоб отримати експертизу у міжнародному праві, розширити свої знання та навички, і надати найкращу правову підтримку вашим клієнтам у глобальному бізнесі.
📣 Увага вартість курсу збільшується щотижня. Реєструйтесь щоб дізнатись деталі.
Реєстрація: https://www.bca.education/international-law-arbitration-2-0/?traffic_mark=jcwltp
✍🏻КООПЕРАТИВ НЕ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИ ЦІЛЬОВІ ВНЕСКИ ДЛЯ АСОЦІЙОВАНИХ ЧЛЕНІВ БЕЗПІДСТАВНО ТА НЕОБМЕЖЕНО НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/211/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/211/22 від 07.06.2023
Кооператив у касаційній скарзі вказав, що висновки судів щодо зловживання кооперативом правом на встановлення цільового внеску для асоційованих членів із посиланням на ст.13 ЦК України не відповідають правовому регулюванню, встановленому Законом України "Про кооперацію" щодо можливості рішенням загальних зборів встановлювати цільові внески.
З приводу аргументів касаційної скарги КГС ВС зауважив, що такі нерівні умови, у яких перебувають асоційовані члени та члени з вирішальним голосом у Кооперативі, дають останнім можливість встановлювати асоційованим членам на власний розсуд, зокрема, додаткові цільові внески у будь-яких розмірах, що не мають під собою обґрунтування щодо їх правомірності, розміру та дійсної мети. Іншими словами дають можливість зловживати суб'єктивним правом, що є недопустимим у цивільних правовідносинах.
Кооператив не позбавлений можливості ухвалювати рішення про встановлення цільових внесків для асоційованих членів, яке ґрунтується на принципах розумності, справедливості та є економічно обґрунтованим, не допускаючи при цьому дискримінації окремих членів, зокрема асоційованих.
Усвідомлення асоційованими членами під час вступу до кооперативу обов'язку щодо дотримання положень статуту та виконання рішень органів управління кооперативу, зокрема, щодо сплати цільових внесків, не дає загальним зборам членів кооперативу право встановлювати їх безпідставно та необмежено на власний розсуд.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Щодо порядку дій господарського суду при розгляді заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до того самого боржника, поданих до різних господарських судів
Територіальна юрисдикція справи про банкрутство юридичних осіб за критерієм місцезнаходження боржника у випадку звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб має визначатися на дату подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за місцезнаходженням боржника відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У разі звернення ініціюючих кредиторів до різних господарських судів із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство має розглядатися заява, яка була календарно першою подана до суду (безпосередньо або через пошту чи інші засоби зв’язку), господарським судом за місцезнаходженням боржника, визначеним на підставі відомостей у ЄДР на день подання першої заяви.
Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
У випадку підтвердження правомірності відкриття однієї справи про банкрутство боржника інша справа про банкрутство того самого боржника закривається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), про що суд постановляє відповідну ухвалу.
КУзПБ не містить спеціальної норми щодо передачі за підсудністю справи про банкрутство, тому передача справи про банкрутство за підсудністю здійснюється на підставі та в порядку, встановленому ст. 31 ГПК України.
Водночас якщо провадження в першій справі відкрито, то друга справа про банкрутство того самого боржника підлягає закриттю, а не передачі за підсудністю.
Справа передається за підсудністю, якщо вона не належить до юрисдикції вказаного суду, за умови, що немає іншої відкритої справи про банкрутство цього ж боржника. В іншому випадку ця справа підлягає закриттю, оскільки в разі передачі такої справи в одному суді будуть дві справи про банкрутство одного боржника, що неприпустимо з точки зору принципу концентрації, та з огляду на те, що немає процесуального механізму об’єднання двох справ про банкрутство того самого боржника.
У випадку прийняття заяви про визнання боржника банкрутом господарським судом за місцезнаходженням, визначеним відповідно до відомостей у ЄДР на дату подання заяви першою, та при зміні боржником свого місцезнаходження і надходження заяви про визнання боржника банкрутом до господарського суду за новим місцезнаходженням цей суд має повернути заяву без розгляду.
Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111121955.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #КУзПБ #ТОВ #справа_про_банкрутство #боржник #кредитор #територіальна_юрисдикція #місцезнаходження_боржника
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ВІДКРИТТЯ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
📁Добірка 394
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20710 правових позицій ВС
🇪🇺 1730 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 січня 2022 року у справі № 426/22634/18
Щодо правових наслідків невідкриття постанов про зміну підслідності та визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 лютого 2022 року у справі № 522/7444/21
Щодо форми процесуального документа про підтвердження факту надання доступу та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 червня 2022 року у справі № 348/1674/19
Щодо строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 вересня 2022 року у справі № 757/38626/17-к
Щодо обов'язку сторони обвинувачення відкрити документи, які стали підставою для проведення такої НСРД в іншому кримінальному провадженні
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20
Щодо обчислення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 квітня 2023 року у справі № 606/719/21
Щодо порядку відкриття матеріалів дізнання
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻СПІР ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ДІЯМИ ОСОБИ - НОТАРІУСА, ЯК ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА, ЯКЩО ТАКІ ДІЇ ВИЗНАНІ СУДОМ ЗЛОЧИННИМИ, ПОВИНЕН ВИРІШУВАТИСЯ СУДАМИ ЦИВІЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 201/2488/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 201/2488/21 від 31.05.2023
У касаційній скарзі підприємство зазначило, що відсутній висновок ВС щодо того чи є спір про відшкодування шкоди, завданої діями особи - нотаріуса, як державного реєстратора, який наділений повноваженнями держави у сфері державної реєстрації прав, обтяжень, посвідчення угод тощо, приватноправовим, якщо такі дії були визнані судом злочинними.
З цього приводу КЦС ВС зазначив наступне.
Протиправність дій приватного нотаріуса вже встановлена ухвалою суду, якою кримінальне провадження за обвинуваченням нотаріуса у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України. Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні залишено без розгляду.
Отож, предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а не визнання протиправними дій нотаріуса, як помилково вважав апеляційний суд, закриваючи провадження у справі.
Враховуючи, що позов спрямований на захист майнового права позивача (стягнення збитків), а не на оскарження дій приватного нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно, колегія суддів доходить висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
❓Погоджуєтесь з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільна_процес #правова_позиція
✅Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо
🔥Постанова ВП ВС від 04.07.2023 № 233/4365/18 (14-96цс21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406155
✅Підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи
🔥Постанова ВП ВС від 04.07.2023 № 686/20282/21 (14-102цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406152
✅Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене представником від імені такого позивача, є власним письмовим підтвердженням самого позивача
🔥Постанова ВП ВС від 06.07.2023 № 990/36/ (11-41заі23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406157
✅Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження
🔥Постанова КЦС ВС від 12.07.2023 № 757/61314/18-ц (61-17763св21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112405968
✅Вказівка у договорі на курс умовної одиниці до гривні на день укладення договору, без подальшої узгодженої сторонами сплати коштів з прив`язкою до іноземної валюти, не дає підстав для висновку щодо наміру сторін визначити ціну договору у гривні з урахуванням курсу долара США на день платежу
🔥Постанова КЦС ВС від 19.07.2023 № 753/2971/19 (61-7174св21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370142
Розмір збитків у разі вилучення товару за рішенням суду визначається на день пред’явлення позову (ухвалення рішення) з урахуванням ринкових цін – ОП КЦС ВС
Суд може визначити розмір збитків, які повинен відшкодувати продавець покупцеві у разі вилучення товару за рішенням суду, якщо на момент ухвалення рішення його вартість істотно зросла, порівняно з датою подання позову. Такі висновки про застосування ч. 3 ст. 623 ЦК України, забезпечуючи єдність судової практики, зробила 3 липня 2023 року ОП КЦС ВС у своїй постанові.
У справі, яка надійшла до касаційного суду, позивач просив стягнути приблизно 1 млн 911 тис. грн з відповідача, у якого він купив квартиру в липні 2017 року. Відповідач придбав квартиру у третьої особи, що стала власником житла після рішення суду на свою користь. Згодом це рішення суду було скасоване. А тому, зауважив суд апеляційної інстанції, на момент продажу квартири відповідач не мав права власності на неї і, відповідно, не міг її продати.
Суд першої інстанції відмовив позивачеві у стягненні коштів з відповідача, проте апеляційний суд скасував рішення суду і задовольнив позов. Відповідач оскаржив це рішення в Касаційному цивільному суді, який залишив скаргу без задоволення.
ОП КЦС ВС погодилася з апеляційним судом, що відповідальність за компенсацію коштів лежить на відповідачеві. А на доводи відповідача, що позивач купив квартиру за 150 тис. 353 грн, але просив відшкодувати більшу суму, ВС зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України розмір збитків у разі вилучення товару за рішенням суду визначається з урахуванням ринкових цін, що існували в місці, де зобов'язання має бути виконане, на день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом, або на день ухвалення рішення суду, а не на день придбання майна.
Водночас суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни на день ухвалення рішення, якщо вартість такого товару істотно зросла, порівняно з датою подання позову. Це правило застосовується не за ініціативою суду (що було б порушенням принципу диспозитивності процесу), а лише за позовом кредитора (позивача).
Постанова КЦС ВС від 3 липня 2023 року у справі № 369/6092/20 (провадження № 61-1447сво22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112058227.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #КЦС_ВС #ОП_КЦС_ВС #витребування_майна #відшкодування_збитків
✍🏻ЗДІЙСНЕННЯ КОМПЕНСАЦІЇ ЧАСТКИ У ПРАВІ ВЛАСНОСТІ НЕМОЖЛИВЕ БЕЗ НАДАННЯ ДОКАЗІВ НЕМОЖЛИВОСТІ ПОДІЛУ В НАТУРІ ОБ’ЄКТА НЕРУХОМОСТІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 344/2399/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 344/2399/21 від 01.06.2023
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила, зокрема, припинити своє право власності на 1/3 частку земельної ділянки та 2/3 частки садового будинку, визнавши право власності на це майно за відповідачем; зобов'язати відповідача виплатити їй компенсацію вартості цього майна.
Відмовляючи в задоволенні позову в окремій частині, суди вважали, що право на отримання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості цієї частки може бути реалізоване за умови неможливості виділення в натурі частки в майні.
КЦС ВС підтримав аргументи судів попередніх інстанцій та зауважив, що тлумачення ч. 3 ст. 358 ЦК України свідчить, що право співвласника на компенсацію може виникати як в разі повної неможливості задоволення вимог співвласника на одержання у користування частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (наприклад, частка співвласника у спільній частковій власності є незначною і надання йому її у володіння та користування неможливо), так і в тому випадку, якщо співвласнику надається у володіння і користування частина майна, яка є меншою за його частку в праві спільної часткової власності.
Установивши, що позивачка не надала доказів неможливості поділу в натурі об'єкта нерухомого майна, суди зробили правильні висновки про відсутність підстав для здійснення компенсації частки у праві власності.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
КГС ВС наголосив на необхідності дотримуватися вимог закону про повідомлення учасника ТОВ, який є директором цього ТОВ, про проведення загальних зборів, на яких розглядається питання щодо припинення повноважень директора
Верховний Суд виснував, що положення ст. 99 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо права учасників товариства припинити повноваження виконавчого органу в будь-який час не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів та, відповідно, належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів.
У цій справі учасник ТОВ, який був його директором, звернувся до господарського суду з позовом до цього ТОВ, зокрема, про визнання недійсними рішень загальних зборів, на яких було прийнято рішення про припинення його повноважень як директора ТОВ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача, частка якого у статутному капіталі ТОВ становить 25 %, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що дотримання приписів ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції та п. 8.8 статуту ТОВ порушило б передбачене в ч. 3 ст. 99 ЦК України право учасників відповідача припинити повноваження члена виконавчого органу в будь-який час.
Водночас апеляційний господарський суд не погодився з таким рішенням, задовольнив вимоги позивача і дійшов висновку, що позивача як учасника ТОВ, який перебував на посаді директора, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів учасників ТОВ із зазначенням порядку денного, у зв’язку з чим порушено право позивача як учасника ТОВ на участь у таких зборах.
КГС ВС зауважив, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства, а отже й на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів дотримання учасниками ТОВ порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачених статтями 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що свідчить про те, що загальні збори були скликані з порушенням вимог цього Закону.
Апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов правильного висновку, що положення ст. 99 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства та, відповідно, належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів згідно зі статтями 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і статутом товариства.
Постанова КГС ВС від 04 липня 2023 року у справі № 910/1748/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112058122.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КГС_ВС #загальні_збори_товариства #ТОВ #статутний_капітал
Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КАС ВС за червень 2023 року
Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому представлені рішення, внесені до ЄДРСР, за червень 2023 року – https://rb.gy/3ya9o.
В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.
У рішеннях у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів містяться правові позиції колегій суддів, зокрема, про:
✅визначення критерію відмежування додаткового блага, наданого працівнику, від витрат платника – суб’єкта господарювання в межах його виробничої діяльності;
✅право застосування понижувального коефіцієнта;
✅принцип індивідуальної відповідальності платника податків;
✅ подання звіту про контрольовані операції до контролюючого органу;
✅нереальність господарських операцій, зокрема, з капітального ремонту поливального трубопроводу;
✅оподаткування податком на додану вартість операції з постачання медичних виробів на митній території України та їх ввезення на митну територію України;
✅визначення митної вартості товарів;
✅дані, які суд не може визнати документально підтвердженою інформацією, отриманою від уповноважених органів іноземних держав;
✅коригування митної вартості товарів;
✅здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України;
✅звільнення від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану.
Заслуговують окремої уваги рішення з правовими позиціями щодо:
✅визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році;
✅права внутрішньо переміщеної особи на отримання допомоги на проживання;
✅визначення дня, з якого щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання призначається на наступні шість місяців;
✅ отримання згоди батьків як передумови для отримання дитиною віком від 14 до 18 років адміністративної послуги з реєстрації її місця проживання.
До актуальних судових рішень віднесено також ті, що містять правові позиції, зокрема, про:
✅обов’язкову умову для вирішення органом місцевого самоврядування земельного спору щодо меж земельних ділянок;
✅зміни в правовому регулюванні встановлення «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії;
✅позбавлення осіб, на яких поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) або про яких наявна інформація щодо фінансування тероризму в Україні, права на отримання спеціального дозволу на користування надрами;
✅можливість встановлення адвокатським самоврядуванням плати за опрацювання внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) у базі даних Єдиного реєстру адвокатів України.
✅Заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача щодо надання додатків (специфікацій) поставки партій товару по договору та товаросупровідних документів на поставку товару, не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення
🔥Постанова КГС ВС від 25.07.2023 № 910/7826/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112431646
✅Зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір
🔥Постанова КАС ВС від 26.07.2023 № 160/16902/20 (К/9901/24445/21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112470741
✍🏻ОБЧИСЛЕННЯ ТРИМІСЯЧНОГО СТРОКУ НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) З ПОЗОВОМ ПРО СТЯГНЕННЯ НЕСПЛАЧЕНОЇ СУМИ ШТРАФНОЇ САНКЦІЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФАКТУ ТА РЕЗУЛЬТАТУ ОСКАРЖЕННЯ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ РОЗПОРЯДЧОГО ДОКУМЕНТА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 640/2003/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 640/2003/22 від 04.07.2023
У цій справі КАС ВС досліджував питання щодо моменту, з якого починається обчислення строку звернення суб’єкта владних повноважень до суду з позовом про стягнення несплаченої суб'єктом господарювання суми штрафної санкції.
ВС зазначив, що у ч.3 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб'єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб. При буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб'єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб'єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб'єкта господарювання.
З огляду на це, враховуючи обставини цієї справи, перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
У Верховному Суді відбудеться Пленум
4 серпня 2023 року о 10:00 у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8 (Кловський палац), м. Київ розпочнеться засідання Пленуму Верховного Суду.
Проєкт порядку денного передбачає розгляд питання про звернення до Верховної Ради України щодо проєктів Закону України від 29 червня 2023 року № 9438 та від 14 липня 2023 року № 9438-1 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя».
Крім того, заплановано під час засідання розглянути питання стосовно звернення до Верховної Ради України щодо проєкту Закону України від 3 липня 2023 року № 9454 та від 11 липня 2023 року № 9454-1 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів"» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади».
Засідання Пленуму транслюватиметься на каналі Верховного Суду в ютубі – supremecourtua" rel="nofollow">https://www.youtube.com/@supremecourtua.
Акредитація представників ЗМІ – до 16:00 3 серпня 2023 року за телефоном: (044) 253 06 48.
Відтерміновано початок відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області
До 1 вересня 2023 року відтерміновано початок відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області. Таке рішення ухвалила Вища рада правосуддя 31 липня 2023 року.
Крім того, як зазначено в рішенні, Херсонський міський суд Херсонської області продовжуватиме розгляд справ, які надійшли до нього до 31 серпня 2023 року включно.
✅Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду
🔥Постанова ВП ВС від 04.07.2023 № 233/4365/18 (14-96цс21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406155
✅Мораторій на відчуження державного майна, запроваджений Законом № 2864-III у відповідній редакції, не стосувався випадків примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Однак цей виняток не охоплює випадки примусового виконання будь-якого іншого рішення суду, бо під час такого виконання діє передбачена Законом № 2864-III заборона. Тому після проведення публічних торгів на виконання іншого рішення суду, ніж щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, наступне перерахування отриманих від реалізації обмеженого в обороті майна коштів на погашення саме заборгованості за такими виплатами не легалізує ці торги
🔥Постанова ВП ВС від 04.07.2023 № 233/4365/18 (14-96цс21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406155
✅Відносини з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток є сімейними та спадковими
🔥Постанова ВП ВС від 04.07.2023 № 686/20282/21 (14-102цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406152
✅У разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми
🔥Постанова ВП ВС від 19.07.2023 № 910/16820/21 (12-44гс2):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217
✅Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають передбачені законом процесуальні можливості припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо
🔥Постанова КЦС ВС від 12.07.2023 № 755/12807/19 (61-3195св21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112405962
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
📁Добірка 393
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20690 правових позицій ВС
🇪🇺 1720 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 липня 2022 року у справі № 380/12789/21
Щодо умов забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 серпня 2022 року у справі № 560/7496/20
Щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 жовтня 2022 року у справі № 0240/3413/18-а(1)
Щодо акта інспекційного відвідування як підстави для накладення штрафу за порушення законодавства про працю
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 січня 2023 року у справі № 540/1245/20
Щодо підстави для проведення позапланових заходів контролю за зверненням фізичної особи
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 лютого 2023 року у справі № 816/439/17
Щодо граничності терміну надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із сімейними обставинами
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 червня 2023 року у справі № 1340/5399/18
Щодо моменту початку притягнення особи до адміністративної відповідальності
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ НА СТАДІЇ ПОГАШЕННЯ БОРГІВ, НЕМОЖЛИВЕ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 922/3024/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 922/3024/21 від 20.06.2023
Товариство у касаційній скарзі вказало, що ст.123 КУзПБ, не визначає імперативно стадії процедури на якій можливе закриття провадження у справі через неповноту даних в декларації боржника.
КГС ВС не підтримав доводи скаржника та зауважив, що аналіз ст.90 КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавцем диференційовано умови закриття провадження у справі про банкрутство, в тому числі, у залежності від стадії відповідного провадження.
При цьому підстави, визначені ст.123 КУзПБ щодо закриття провадження у зв'язку з недоліками поданих декларацій у цьому випадку не можуть свідчити про наявність виникнення умов для застосування положень щодо закриття провадження у справі про банкрутство, визначених ст. 90 КУзПБ.
Таким чином, враховуючи на те, що у цьому випадку реструктуризація боргів фізичної особи завершена, боржник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом, справа щодо неплатоспроможності фізичної особи перебуває на стадії погашення боргів, правильними є висновки щодо неможливості застосування у цьому випадку підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, визначених положеннями ст. 123 КУзПБ, та, як наслідок, про відмову у задоволенні клопотання скаржника про закриття провадження у справі.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Ухвала слідчого судді щодо скасування постанови прокурора про доручення здійснювати досудове розслідування іншому органу підлягає апеляційному оскарженню – ВС
Ухвалою слідчого судді задоволено скаргу захисника та скасовано постанову заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування. Також цією ухвалою зобов’язано заступника Генерального прокурора прийняти протягом трьох днів з дня набрання ухвалою законної сили процесуальне рішення у формі постанови про повернення матеріалів досудового розслідування до Бюро економічної безпеки України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України у зв’язку з тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі прокурор покликався на те, що, задовольняючи скаргу захисника та скасовуючи постанову заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування, фактично вийшов за межі повноважень, наданих йому кримінальним процесуальним законодавством, оскільки оскарження та скасування таких постанов прокурора взагалі не передбачено нормами КПК України. Звернув увагу, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на зазначену вище ухвалу, допустив порушення загальних засад кримінального процесуального закону.
ККС погодився із цими доводами сторони обвинувачення і вказав таке.
У межах цього провадження слідчий суддя розглянув скаргу на рішення прокурора, яке з огляду на положення ст. 303 КПК України не може бути оскаржене під час досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді, постановлена за результатами перегляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, не підлягає апеляційному оскарженню, за винятком певних ухвал, передбачених ч. 3 ст. 307 КПК України.
Водночас, проаналізувавши вказану норму кримінального процесуального закону, колегія суддів зауважила, що положення ч. 3 ст. 307 КПК України стосуються саме ухвал слідчих суддів, які були постановлені за результатом перегляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які визначені в ч. 1 ст. 303 КПК України.
На думку Суду, законодавець не може передбачити оскарження в апеляційному порядку рішень, постановлення яких, відповідно до положень України, не передбачено.
З урахуванням зазначеного, при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції повинен перевірити, чи постановив слідчий суддя рішення в межах його компетенції з огляду на положення, передбачені у гл. 26 КПК України.
Постанова ККС від 15 червня 2023 року у справі № 757/32009/22-к (провадження № 51-196 км 23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111647901.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ККС_ВС #КПК #кримінальне_провадження #слідчий_суддя #ухвала_слідчого_судді #апеляційне_оскарження #постанова_прокурора #досудове_розслідування
✍🏻ВІДМОВА ПРОКУРОРА У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ ЩОДО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ЗА КОРДОНОМ НЕ ПІДЛЯГАЄ ОСКАРЖЕННЮ ДО СЛІДЧОГО СУДДІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 991/5644/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 991/5644/22 від 27.06.2023
У цій справі ККС ВС досліджував питання, чи підлягає оскарженню до слідчого судді постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту щодо звернення до МЗС України для підтвердження відомостей про реєстрацію місця проживання обвинуваченого за кордоном.
ВС зазначив, що мета оскарження відмови сторони обвинувачення вчинити певні дії під час досудового розслідування полягає в забезпеченні можливості ефективного захисту, в ситуації, коли сторона захисту внаслідок передбачених законом обмежень не може здійснити такі дії самостійно.
У цій справі клопотання зазначене вище сторони захисту було спрямоване на отримання доказу проживання обвинуваченого за кордоном.
З іншого боку, у цьому випадку йшлося про спосіб отримання доказу, який був доступний в рівному ступені як стороні захисту, так і стороні обвинувачення.
Відмова сторони обвинувачення у цьому випадку здійснити дії для отримання цього доказу жодним чином не обмежила можливості сторони захисту. Крім того, розвиток подій показав, що використання стороною захисту своїх можливостей в кримінальному процесі є більш ефективним засобом реалізації права на захист, ніж оскарження в трьох судових інстанціях відмови прокурора здійснити ці ж самі дії.
Отже, відмова прокурора у задоволенні клопотання сторони захисту про звернення до МЗС України для підтвердження відомостей про реєстрацію місця проживання обвинуваченого за кордоном не підлягала оскарженню до слідчого судді.
❓Відсутні підстави для оскарження?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ДО ОПЕРАЦІЙ ІЗ ПРИДБАННЯ ПОБУТОВОГО МЕТАЛОБРУХТУ У ФІЗИЧНИХ ОСІБ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ ПРИПИСИ ПП.165.1.25 П.165.1 СТ.165 ПК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 820/4867/16
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 820/4867/16 від 15.06.2023
Суди задовольнили позов про скасування податкових повідомлень-рішень та вказали, що оскільки придбаний у фізичних осіб металобрухт є побутовим, то такі операції не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і відповідно не нараховується військовий збір.
Аналізуючи рішення судів у справі, КАС ВС вказав на таке.
Згідно з пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево- кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Побутовий металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять в собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність (Закон України «Про металобрухт»).
Таким чином, побутовий металобрухт відноситься до побутових відходів, незалежно від вмісту чорних чи кольорових металів та є його складовою, а отже до операцій із придбання побутового металобрухту у фізичних осіб можуть бути застосовані приписи пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 ПК України.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
